ОДОлена Сергіївна Данильченко

Олена Сергіївна Данильченко

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Олена Сергіївна Данильченко has a total of 20 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ТРАНСПОРТНА ДОСТУПНІСТЬ АДМІНІСТРАТИВНИХ ЦЕНТРІВ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ПРОСТОРОВО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ПІДХІД

    by Анатолій Олександрович Корнус, Олеся Григорівна Корнус, Олена Сергіївна Данильченко, Олена Миколаївна Король, Сергій Вікторович Луценко

    Стаття присвячена оцінці транспортної доступності районних центрів Сумської області з використанням методів теорії графів. Транспортна мережа була представлена у вигляді зваженого неорієнтованого графа, відстані між центрами вимірювалися по найкоротших автомобільних маршрутах. Як об'єкт дослідження вибрано п’ять опорних пунктів – районних центрів регіону: Суми, Ромни, Конотоп, Охтирка та Шостка. В аналізі було застосовано набір топологічних показників, включаючи суму довжин найкоротших шляхів (абсолютний індекс доступності), ексцентричність (максимальна найкоротша відстань), а також відносні індекси Бавелаша і Бошампа, що нормують абсолютні значення і дозволяють порівнювати вузли в межах однієї мережі та виявляти «центральні» й периферійні позиції. Додатково узагальнено середні значення індексів для мережі в цілому, що дає змогу охарактеризувати її інтегрованість. Розрахунки здійснено із застосуванням програмного середовища Python та бібліотек для аналізу графів і масивів даних NetworkX та NumPy, що забезпечує відтворюваність процедур.Результати демонструють чітку диференціацію рівня доступності серед п'яти проаналізованих центрів. Суми та Ромни займають найсприятливіші позиції, що характеризуються меншою сумою найкоротших відстаней та меншими значеннями ексцентричності, що вказує на їх відносну центральність у регіональній мережі. Конотоп займає проміжну позицію, тоді як Охтирка та Шостка демонструють вищі значення ексцентричності та нижчі значення центральності, що відображає їх більш периферійну роль. На рівні мережі індекси показують помірну зв'язність, причому доступність залежить від просторової конфігурації та відстаней між населеними пунктами. Дослідження підкреслює потенціал графо-теоретичних підходів для аналізу регіональних транспортних структур. Отримані результати можуть слугувати основою для вдосконалення транспортної політики, оптимізації міжрайонних сполучень та визначення пріоритетів інвестицій в інфраструктуру Сумської області.

  • Open Access

    ГІС ДЛЯ ЕКОТУРИЗМУ: ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА, КАРТОГРАФУВАННЯ ТА ОСВІТА

    by Олена Миколаївна Король, Анатолій Олександрович Корнус, Олеся Григорівна Корнус, Олена Сергіївна Данильченко, Сергій Вікторович Луценко

    У статті розглядаються можливості застосування геоінформаційних систем (ГІС) у розвитку екологічного туризму з акцентом на три взаємопов’язані напрями: екологічну оцінку територій, картографування туристичних маршрутів і формування екологічної свідомості в освітньому середовищі. На прикладі сучасних програмних продуктів – ArcGIS Pro, QGIS, Google Earth, Google Earth Pro, Google My Maps – продемонстровано їх роль у створенні картосхем, побудові багатошарових баз даних, організації польових досліджень та моніторингу стану навколишнього середовища.Окрему увагу приділено застосуванню ГІС у процесі екологічної оцінки природних територій та туристичних об’єктів. Завдяки можливостям аналізу просторових даних можна відстежувати антропогенне навантаження, контролювати використання природних лікувальних ресурсів і планувати стратегії сталого розвитку рекреаційних зон. Показано, що картографічне відображення туристичних маршрутів забезпечує зручність у плануванні подорожей, а також виступає дієвим інструментом для підвищення туристичної привабливості регіонів. Приклади побудови екомаршрутів у межах Путивльського туристичного кластера і картографування басейну річки Ворскли підтверджують практичну значущість використання ГІС у туристичній сфері.Водночас стаття акцентує увагу на освітньому потенціалі геоінформаційних технологій. Їхнє використання у навчальному процесі сприяє набуттю практичних навичок у студентів, формуванню екологічної культури та усвідомленню важливості збереження природного середовища. В умовах воєнного часу та обмеженого доступу до низки територій ГІС виступає ефективним засобом для віддаленого картографування, організації віртуальних маршрутів і дослідницьких проєктів. Таким чином, впровадження ГІС у сферу екотуризму дозволяє поєднати науково обґрунтовану екологічну оцінку, просторово-картографічний аналіз і навчально-виховну функцію, що робить цей інструментарій надзвичайно актуальним для забезпечення сталого розвитку туризму в Україні.

  • Open Access

    Oncologic burden in Ukraine: regional inequalities and environmental risk factors

    by Anatolii Kornus, Olesia Kornus, Yurii Liannoi, Olena Danylchenko, Serhii Lutsenko

    This study investigated regional inequalities in cancer incidence in Ukraine and their potential links to environmental pollution. Using data from 26 Ukrainian administrative regions, we analyzed 50 cancer indicators – covering incidence, prevalence and mortality across population subgroups – and 25 environmental variables reflecting air, water and soil contamination, including emissions of methane, sulphur dioxide, ammonia, suspended particulate matter and radioactive waste. A total of 1,250 pair-wise Pearson correlations were computed, revealing 69 moderate-to strong positive associations (r≥0.3), of which 23 were statistically significant at the 95% confidence level (p<0.05). The most consistent associations were observed for methane emissions, which showed significant correlations with six cancers, including breast, uterine, skin and non-Hodgkin lymphomas. Sulphur dioxide, suspended particulates and non-methane volatile organic compounds also demonstrated significant associations, particularly with hormonally mediated cancers and urban cancer prevalence. Geographic disparities were further shaped by demographic structure, healthcare access and underreporting in conflict-affected regions. Spatial visualizations and heatmaps supported the identification of recurrent pollutant–cancer associations, suggesting systemic environmental contributions to cancer burden. These findings underscore the multi-factorial nature of cancer risk in Ukraine and highlight the need for integrated environmental monitoring, strengthened diagnostic infrastructure, and regionally tailored public health strategies to reduce environmentally mediated cancer incidence.


  • Open Access

    НЕОРГАНІЗОВАНІ ВОДОЗАБОРИ СУМСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ЯК АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ПИТНОЇ ВОДИ У КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ: ГЕОГРАФІЧНИй АНАЛІЗ ТА ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

    by Сергій Вікторович Луценко, Анатолій Олександрович Корнус, Олеся Григорівна Корнус, Олена Сергіївна Данильченко, Олена Миколаївна Король, Наталія Олексіївна Макаренко, Дар’я Олександрівна Герасименко

    У роботі представлено результати дослідження, яке спрямоване на оцінку екологічного стану неорганізованих водозаборів Сумської територіальної громади та їх можливості як резервних джерел питного водопостачання під час військових дій. Після початку повномасштабної агресії російської федерації проти України критична інфраструктура, зокрема об’єкти водопостачання, зазнала значних руйнувань. Довготривалі знеструмлення насосного обладнання ще більше ускладнили ситуацію, створивши загрозу повного припинення централізованого водопостачання. В таких умовах постає необхідність пошуку альтернативних джерел води для забезпечення критичних потреб громади. Аналізуються природні джерела водопостачання, колодязі, індивідуальні свердловини, а також їх доступність для населення. Визначається гідрохімічний склад води, рівень її забруднення та відповідність санітарним нормам. Так встановлено, що вода з шахтних колодязів частково не відповідає ДСанПіН 2.2.4-171-10. Актуальність даного дослідження зумовлена тим, що вода є одним із найцінніших природних ресурсів, відіграючи ключову роль у життєвих процесах та підтримці екологічної рівноваги. Стрімке зростання урбанізації, інтенсивний розвиток промисловості, розширення сільськогосподарських угідь, збільшення споживання житлово-побутових послуг населенням, особливо в умовах воєнного стану, створюють серйозні виклики для раціонального водокористування. Водночас зростає рівень забруднення водних ресурсів, що ускладнює їхнє ефективне використання та забезпечення населення якісною питною водою. Отримані результати дозволять розробити рекомендації щодо безпечного використання неорганізованих водозаборів, їх інтеграції в систему екстреного водопостачання та мінімізації екологічних ризиків. Це дослідження сприятиме покращенню стратегічного управління водними ресурсами громади, забезпеченню її жителів чистою питною водою у кризових ситуаціях, а також підвищенню загального рівня екологічної безпеки.

  • АНАЛІЗ ЛОКАЛЬНИХ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ НА МЕТЕОРОЛОГІЧНІЙ СТАНЦІЇ БОРИСПІЛЬ

    by Сергій Володимирович Клок, Анатолій Олександрович Корнус, Ольга Олегівна Бобир, Олеся Григорівна Корнус, Олена Сергіївна Данильченко

    Дослідження фокусується на аналізі даних метеорологічної станції в Борисполі (Україна) за період з 1976 по 2019 роки, які були статистично оброблені у часові ряди та графіки, що ілюструють багаторічні тренди температури повітря та атмосферних опадів. У дослідженні розглядаються тенденції зміни температури повітря та опадів з акцентом на локальні прояви, як наслідки глобального потепління. Як глобальні, так і локальні тренди температури повітря демонструють постійне зростання, з деяким уповільненням темпів зростання у останні роки. Сезонний аналіз показує більш швидке зростання температури навесні та влітку. Розподіл мінімальної температури демонструє стабілізацію після 2000 року, хоча й зі збільшенням значень мінімальної температури у січні, березні, серпні, вересні та грудні. Аналіз максимальної температури повітря показує тенденцію до її зниження протягом останнього десятиліття, з вираженим підвищенням у липні, серпні та вересні, що контрастує зі стабільними рівнями з січня по березень. Середньорічна кількість опадів у Борисполі 566,2 мм, місячна норма – близько 47,2 мм, а кількість днів з опадами становить 194 на рік. Розподіл опадів залишається стабільним протягом спостережуваного періоду, незважаючи на періодичні екстремуми. Вплив глобального потепління проявляється на місцевому рівні через зміну теплового режиму та структури опадів, що впливає на сільське господарство та інші сектори економіки. Стратегії адаптації повинні враховувати ці зміни для ефективного пом’якшення їхніх негативних наслідків. Дослідження підкреслює гостру потребу в постійних кліматичних дослідженнях для ефективного моніторингу та реагування на зміни клімату. Розуміння локальних проявів глобальних кліматичних тенденцій полегшує проактивні заходи з адаптації до змін клімату.

  • Open Access

    ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ РІЧКИ РОМЕН У МЕЖАХ МІСТА РОМНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ РЕВІТАЛІЗАЦІЇ

    by Олена Сергіївна Данильченко, Анатолій Олександрович Корнус, Олеся Григорівна Корнус, Олена Миколаївна Король

    The article is devoted to today’s important problem of assessing the ecological state of the Romain River within the city of Romny, the main water artery of the Sula River basin, its right tributary, the second-order tributary of the Dnieper, and ways of its revitalization. Processes of overgrowth and siltation are characteristic of the Romain River, the river thins and turns into a low-flow reservoir in places, therefore the outlined problem is extremely important. The purpose of the study: to assess the ecological condition of the Romain River within the city of Romny and to identify ways of its revitalization. It was established that the ecological condition of the Romain River within the city of Romny is assessed as “satisfactory”, but close to “unsatisfactory”, which indicates that negative changes are actively taking place in the river, it is necessary to apply urgent measures to stop the destructive processes and as “unsatisfactory”, in order to stop negative changes with the river, it is urgently necessary to apply a wide range of short- and long-term measures to stop the degradation of the river and the floodplain. An act of surveying the ecological condition of the Romain River and a letter of appeal to the authorities on improving the condition of the river have been created. It was found that the main environmental problems of the Romain River are pollution and deterioration of river water quality, siltation, overgrowth and transformation into a low-flow reservoir. The following stages are proposed for the revitalization of the Romain River within the city of Romny: study the historical transformation of the riverbed; to restore the natural flow by cleaning the riverbed from tree and shrub vegetation, eliminating artificial reservoirs that are in an unsatisfactory condition; review the expediency of the drainage and melioration system “Romenska”; to allocate in nature water protection zones and coastal protective strips and restore them to their natural state; compliance with the optimal ratio of plowed areas, wooded areas, meadows, etc.; to recognize the VZ as an object of the nature reserve fund with possible recreational use. Стаття присвячена важливій проблемі сьогодення – оцінці екологічного стану річки Ромен у межах міста Ромни, головної водної артерій басейну річки Сули, правої її притоки, притоки Дніпра ІІ порядку, шляхам її ревіталізації. Для річки Ромен характерні процеси заростання та замулення, річка міліє та перетворюється місцями на малопроточну водойму, тому окреслена проблема надзвичайно важлива. Мета дослідження – оцінити екологічний стан річки Ромен у межах міста Ромни та виявити шляхи її ревіталізації. Установлено, що екологічний стан річки Ромен у межах міста Ромни оцінений як «задовільний», але близький до «незадовільного», що вказує на те, що в річці активно відбуваються негативні зміни, необхідне вжиття термінових заходів щодо призупинення руйнівних процесів, та як «незадовільний», щоби призупинити негативні зміни з річкою, терміново необхідно застосувати широкий комплекс коротко- та довготермінових заходів для призупинення деградації річки та заплави. Створено акт обстеження екологічного стану річки Ромен та лист-звернення до органів влади щодо покращення стану річки. З’ясовано, що основними екологічними проблемами річки Ромен є забруднення та погіршення якості річкової води, замулення, заростання та перетворення на малопроточну водойму. Для ревіталізації річки Ромен у межах міста Ромни запропоновано такі етапи: вивчити історичну трансформацію русла річки; відновити природну течію, шляхом очищення русла від деревно-чагарникової рослинності, ліквідувати штучні водойми, які перебувають у незадовільному стані; переглянути доцільність роботи осушувально-меліоративної системи «Роменська»; виділити в натуру водоохоронну зону та прибережну захисну смугу, відновити їх до природного стану; дотримуватись оптимальних норм співвідношення розораних ділянок, заліснених, лучних тощо; визнати водоохоронну зону об’єктом природно-заповідного фонду з можливим рекреаційним використанням.


  • Open Access

    IMPLEMENTATION OF MEDIA LITERACY AS A MEANS OF COUNTERING ENEMY PROPAGANDA

    by Олена Король, Olesya Kornus, Анатолій Корнус, Olena Danylchenko, Oleksiy Nesterenko, Оксана Браславська

    The article reveals the essence and features of media literacy as a way of countering hostile propaganda. The study considered the main components of media literacy and analyzed its main principles. Informational threats in wartime and the peculiarities of propaganda were studied. Specific methods of countering propaganda and information manipulation have been studied.In connection with enemy propaganda, the introduction of media literacy as a means of countering enemy propaganda became very important during the Russian invasion. During the beginning of the invasion of Ukraine, russia has launched hundreds of thousands of fakes to demoralize and sow panic among Ukrainians. That is why today it is important to understand the mechanisms and means of enemy propaganda, to be able to recognize enemy information leaks inside and outside of Ukraine, in order to counteract fakes and manipulations, neutralize and debunk lies. Many media outlets ignore objective facts and use the latest technology and digital equipment to appeal to the emotions of viewers, craft messages and spread misinformation that misinforms people. In addition, russia is making every effort to discredit Ukrainians in the eyes of the international community and destroy social cohesion in the country. Informational aggression can be countered only when the population understands the principles by which events take place and for what purpose and what specific damage they can cause. In order to counteract enemy propaganda, it is necessary to apply critical thinking in order not to fall into the trap of pro-russian media and not to be misinformed. Even in wartime, teachers must not only show positive propaganda, but also bring back to children the knowledge of media and information literacy that they acquired before the war.


  • Open Access

    CHANGE WATER CONTENT OF THE VORSKLA RIVER ACCORDING TO THE DATA OF THE HYDROLOGICAL POST OF THE VILLAGE OF CHERNECHCHYNA IN THE PERIOD FROM 1979 TO 2019

    by Olena Danylchenko, Андрій Олександрович Басов

    The article is devoted to an important problem of today – the analysis of water content of rivers using the example of the Vorskla River, a left-bank tributary of the Dnieper, which originates outside the Sumy region and flows through the territory of the region for about 122 km (26.3% of the river's length). The Vorskla River is characterized by the processes of overgrowth and silting, the river loses its water content and turns into a low-flow reservoir in places, therefore the outlined problem is extremely important. The purpose of the study: to analyze the water content of the Vorskla River using the important quantitative characteristics of the flow of expenses of water to the data of the hydrological post of the village of Chernechchyna in the period from 1979 to 2019. The article considers the concept of water content and describes the research methodology, analyzes the main quantitative characteristics of river flow: expenses of water (average, maximum and minimum). It was established that the average annual expenses of water of the Vorsklа River is characterized by a steady downward trend, low-water years prevail over high-water ones, and the low-water phase has been ongoing since 1989; the value of the indicator of maximum expenses of water decreases sharply, 73.2% of the data of the sample has a value less than 161,3 m3/s, only in 1980 the highest indicator of 585 m3/s was recorded, which is 1,3 times lower than the maximum multi-year expenses of water; the dynamics of the minimum expenses of water of the Vorskla River shows a wave-like downward dynamics, over the past 10 years, the indicator of the minimum expenses of water has decreased and its average value for the period 2010-2019 is 2,23 m3/s, the lowest minimum expenses of water was recorded for the period 1979-2019 (1,52 m3/s) are 6,4 times higher than the minimum multi-year indicator; the trend that scientists state about the intra-annual redistribution of flow is clearly followed (the hydrological indicators of high water are decreasing, and low water, on the contrary, are increasing); all signs of low water are present: all investigated quantitative indicators of flow are decreasing. Стаття присвячена важливій проблемі сьогодення – аналізу змін водності річок на прикладі річки Ворскли, лівобережної притоки Дніпра, що бере початок за межами Сумської області та протікає територією регіону близько 122 км (26,3% довжини річки). Для річки Ворскли характерні процеси заростання та замулення, річка міліє та перетворюється місцями на малопроточну водойму, тому окреслена проблема надзвичайно важлива. Мета дослідження – проаналізувати водність річки Ворскли за допомогою важливої кількісної характеристики стоку витрати води за даними гідрологічного посту села Чернеччина у період з 1979 по 2019 роки. У статті розглянуто поняття водності та описано методику проведення дослідження, проаналізовано головну кількісну характеристику річкового стоку: витрати води (середньорічні, максимальні та мінімальні). Встановлено, що для середньорічних витрат води річки Ворскли характерна стійка тенденція до зниження, маловодні роки переважають над багатоводними, а з 1989 року триває маловодна фаза; значення показника максимальних витрат води різко знижується, 73,2% даних вибірки мають значення менше 161,3 м3/с, лише у 1980 році зафіксовано найвищий показник 585 м3/с, що у 1,3 рази нижче від максимального багаторічного показника витрат води по даному створу; динаміка мінімальних витрат води річки Ворскли показує хвилеподібну низхідну динаміку, за останні 10 років показник мінімальних витрат води знизився, і середнє його значення за період 2010–2019 рр. становить 2,23 м3/с, найнижчі мінімальні витрати води зафіксовані за період 1979–2019 рр. (1,52 м3/с), вищі – у 6,4 рази від мінімального багаторічного показника; чітко прослідковуються тенденція, яку констатують вчені про внутрішньорічний перерозподіл стоку (водопільні показники витрат води зменшуються, а меженні, навпаки, збільшуються); наявні всі ознаки маловоддя: зменшуються усі досліджувані кількісні показники стоку.


  • Open Access

    Nosogeographic assessment of the adult population morbidity of the Sumy region (Ukraine)

    by Olesia H. Kornus, Anatolii O. Kornus, Оlha M. Skyba, Volodymyr D. Shyshchuk, Liubov V. Pshenychna, Olena S. Danylchenko

    The aim of the article is the nosogeographic assessment of the adult population morbidity of the Sumy region during 2009–2019. The assessment was made by primary morbidity and prevalence of cardiovascular, respiratory diseases as well as oncological pathologies. There is a tendency towards a decrease of diseases prevalence as well as primary morbidity of above mentioned diseases among the adult population of the Sumy region in 2019 as compared to the “top” indicators in 2016 and 2017. The prevalence of diseases among the region’s population in 2019 decreased by 9.72 % and 9.40 % compared to 2016 and 2017, respectively, while the primary morbidity rate decreased by 13.9% and 10.29%, respectively. The indicators of diseases prevalence and population primary morbidity by cardiovascular diseases and neoplasm which are basic causes of mortality in Ukraine, as well as the European Union were analyzed. During the last 10 years highest indicators of prevalence of the cardiovascular diseases were registered in 2018 (57, 459.63 cases per 100 000 people) and primary cardiovascular morbidity – in 2016 (4 394.71 cases per 100 000 people). Prevalence of neoplasm among the Sumy region’s inhabitants for the last 10 years increased by 29.59 % and in 2019 was 6 126.43 cases per 100 000 people. At the same time the primary morbidity increased by 6.18 %. Respiratory diseases occupy the 1st place in the structure of primary population morbidity, the 2nd place – in structure of prevalence of the diseases); its highest indicators were observed in 2016. The index of accumulation of the diseases (the ratio between prevalence of diseases and primary morbidity) among the Sumy region population and by administrative-territorial districts was identified. To realize the nosogeographic assessment of the adult population of the Sumy region and to highlight the groups of the administrative-territorial districts of the Sumy region by the characteristics of population morbidity the cluster analysis procedure was used. The first cluster includes the Sumy and Seredyna- Buda districts. The second cluster was formed by 6 administrative-territorial districts of the region: Yampil’, Hlukhiv, Trostianets, Krasnopillia, Shostka and Velyka Pysarivka districts. The third cluster united both Romny and Buryn’ districts. The fourth cluster includes most of administrative-territorial districts of the region: Lypova Dolyna, Nedryhailiv, Lebedyn, Krolevets, Konotop, Putyvl’, Okhtyrka and Bilopillia districts. The fifth cluster is represented by the regional center – the city of Sumy. Проведено нозогеографічну оцінку захворюваності дорослого населення Сумської області на серцево-судинні захворювання, хвороби органів дихання та онкопатології протягом 2009–2019 років. Встановлено тенденцію до зниження показників поширеності хвороб розглянутих хвороб і первинної захворюваності на них дорослого населення Сумської області у 2019 році відносно «пікових» показників 2016 і 2017 років. Рівень поширеності хвороб серед населення у 2019 році знизився на 9,72 % та 9,40 % відносно показників 2016 і 2017 років відповідно, тоді як показник первинної захворюваності – на 13,9% та 10,29% відповідно. Проаналізовано показники поширеності та первинної захворюваності населення регіону на хвороби системи кровообігу та новоутворення, що є основними причинами смертності населення як в Україні, так і в країнах Європейського Союзу. Впродовж останніх 10 років найвищі значення поширеності хвороб системи кровообігу були зареєстровані у 2018 році (57459,63 випадків на 100 тис. населення), первинної захворюваності – у 2016 році (4394,71 випадків на 100 тис. населення). Поширеність новоутворень серед населення за останні 10 років зросла на 29,59% і у 2019 році становила 6126,43 випадків на 100 тис. осіб; у той же час первинна захворюваність зросла на 6,18%. Хвороби органів дихання, які у структурі первинної захворюваності посідають перше місце (у структурі поширеності хвороб – друге), найвищі значення поширеності і первинної захворюваності мали у 2016 році. Визначено індекс накопичення хвороб (відношення між усіма зареєстрованими захворюваннями та уперше в житті встановленими) серед населення Сумській області в цілому та по її адміністративно-територіальним одиницям. Для проведення нозогеографічної оцінки захворюваності населення Сумської області та виділення груп адміністративно-територіальних одиниць регіону за особливостями захворюваності було...


  • Open Access

    Traditional and new in the content and technique of ukrainian regional nosogeographic mapping

    by Anatolii Kornus, Olesia Kornus, Mykyta Konovalov, Olena Danylchenko, Olena Korol

    Метою статті є викласти традиційну класифікацію нозогеографічних карт і запропонувати доповнення до неї. Зазначені доповнення сформульовані з урахуванням змін, що відбулися в класифікації нозологій, джерельній базі і технічних можливостях картографування, а також в організації системи медичної допомоги населенню. Основний матеріал. У статті показано місце нозогеографічного картографування в сучасній структурі загального медико-географічного картографування. Проаналізовано особливості змісту й укладання нозогеографічних карт. Встановлено, що розвиток комп’ютеризації медичних установ, у т. ч. ланки первинної медицини, дозволяє проводити дуже детальні види нозогеографічного картографування з урахуванням більш досконалих методів обробки медико-статистичних даних, які є джерелами інформації при складанні таких карт. З’являється можливість створення нових нозогеографічних карт, у т. ч. з використанням даних індивідуального адресного обліку, з можливістю гнучкого вибору територіальних одиниць, за якими проводиться усереднення. Це дозволяє отримувати характеристики не тільки для адміністративних одиниць, а й для окремих будинків, їх груп, мікрорайонів тощо. Висновки і подальші дослідження. Картографічний метод має надзвичайно широкі можливості при проведенні нозогеографічного аналізу, оскільки кожна група хвороб має свою хорологічну і хронологічну специфіку. Його використання дозволяє прогнозувати наявність конкретних факторів (показників екологічної ситуації, рівня надання медичної допомоги, соціально-демографічних показників та ін.), що визначають рівень захворюваності. Картографічні моделі можуть бути використані при розробці стратегій соціально-економічного розвитку регіонів, проведення спеціальних заходів, спрямованих на зниження рівня окремих видів захворювань, раціональну територіальну організацію системи надання медичної допомоги населенню. На наш погляд, класифікацію нозогеографічних карт і, відповідно, їх структуру, а також тематику картографічних сюжетів слід доповнити такими трьома різновидами. По-перше, це демографічні та нозогеографічні карти, які відображають відмінності захворюваності людей у зв’язку з демографічними і соціально-демографічними показниками населення. Ці карти призначені для аналізу статевої, вікової, національної та іншої сприйнятливості населення до певних захворювань. По-друге, це фізіолого-нозогеографічні карти, які, крім захворюваності жителів країни або регіону, передають окремі показники фізичного розвитку і здоров’я певних груп населення. І, по-третє, до числа нозогеографічних карт мають входити і карти дорожньо-транспортних пригод.