N. P. Kovalenko
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
N. P. Kovalenko has a total of 51 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Ганна Дмитрівна Поспєлова
Полтавський державний аграрний університет
24 shared publications - Natalia Nechiporenko
Полтавський державний аграрний університет, Україна
12 shared publications - Sergey V. Pospelov
Полтавський державний аграрний університет
6 shared publications - В. М. Писаренко
Полтавська державна аграрна академія
5 shared publications - О. Л. Шерстюк
Полтавська державна аграрна академія
5 shared publications - Валентина Володимирівна Оніпко
Полтавський державний аграрний університет
3 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 26 December 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (4) , 47-51
Ефективність пестицидного контролю карантинного шкідника Hyphantria cunea Drury
Американський білий метелик (АБМ) (Hyphantria cunea Drury) – інвазійний вид лускокрилих родини Erebidae, який становить значну загрозу для лісових та плодових насаджень України. Вперше виявлений 1952 року в Закарпатській області він поступово поширився територією країни, сформувавши стабільні популяції у більшості регіонів. Основними чинниками формування його ареалу є теплозабезпеченість, фотоперіодична реакція та наявність кормових рослин, серед яких переважають Acer negundo L., Morus alba L., Malus domestica Borkh. та ін. Завдяки широкій поліфагії, синантропності й високій адаптивності АБМ здатний у сприятливих умовах спричиняти масову дефоліацію листяних дерев, що призводить до зниження продуктивності садів, втрати декоративності насаджень і навіть загибелі дерев. 2022‒2024 років проведено фітосанітарний моніторинг карантинного фітофага – АБМ у Полтавській області та визначено ефективність сучасних інсектицидів у контролі чисельності цього шкідника. Об’єктом дослідження були гусениці різних віків (L1–L4) на плодових зерняткових культурах. Випробовували препарати Бі-58 новий (еталон), Карате Зеон, Актара та комбінований інсектицид Енжіо. Оцінку ефективності проводили на 3-тю, 5-ту, 7-му, 10-ту та 14-ту добу після обробки. Найвищу біологічну активність продемонстрував препарат Енжіо, 247 г/л к.с., який забезпечував до 100 % загибелі гусениць молодших віків (L1–L2) на 5-ту добу, а старших (L3–L4) – на 10-ту добу. Карате Зеон та Актара також виявили високу ефективність (до 98–99 %), але діяли повільніше, тоді як Бі-58 новий поступався за результатами (81‒94 %). Отримані дані підтверджують високу шкідливість та адаптивність американського білого метелика до агрокліматичних умов Полтавщини. Застосування комбінованого інсектициду Енжіо є найбільш доцільним для регулювання чисельності цього карантинного фітофага. Результати дослідження свідчать про необхідність удосконалення системи фітосанітарного моніторингу, розроблення комплексних заходів контролю, що поєднують хімічні, біологічні та агротехнічні методи для запобігання подальшій натуралізації та шкодочинності виду в агроекосистемах України.
- 26 December 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (4) , 47-51
Open AccessЕфективність пестицидного контролю карантинного шкідника Hyphantria cunea Drury
Американський білий метелик (АБМ) (Hyphantria cunea Drury) – інвазійний вид лускокрилих родини Erebidae, який становить значну загрозу для лісових та плодових насаджень України. Вперше виявлений 1952 року в Закарпатській області він поступово поширився територією країни, сформувавши стабільні популяції у більшості регіонів. Основними чинниками формування його ареалу є теплозабезпеченість, фотоперіодична реакція та наявність кормових рослин, серед яких переважають Acer negundo L., Morus alba L., Malus domestica Borkh. та ін. Завдяки широкій поліфагії, синантропності й високій адаптивності АБМ здатний у сприятливих умовах спричиняти масову дефоліацію листяних дерев, що призводить до зниження продуктивності садів, втрати декоративності насаджень і навіть загибелі дерев. 2022‒2024 років проведено фітосанітарний моніторинг карантинного фітофага – АБМ у Полтавській області та визначено ефективність сучасних інсектицидів у контролі чисельності цього шкідника. Об’єктом дослідження були гусениці різних віків (L1–L4) на плодових зерняткових культурах. Випробовували препарати Бі-58 новий (еталон), Карате Зеон, Актара та комбінований інсектицид Енжіо. Оцінку ефективності проводили на 3-тю, 5-ту, 7-му, 10-ту та 14-ту добу після обробки. Найвищу біологічну активність продемонстрував препарат Енжіо, 247 г/л к.с., який забезпечував до 100 % загибелі гусениць молодших віків (L1–L2) на 5-ту добу, а старших (L3–L4) – на 10-ту добу. Карате Зеон та Актара також виявили високу ефективність (до 98–99 %), але діяли повільніше, тоді як Бі-58 новий поступався за результатами (81‒94 %). Отримані дані підтверджують високу шкідливість та адаптивність американського білого метелика до агрокліматичних умов Полтавщини. Застосування комбінованого інсектициду Енжіо є найбільш доцільним для регулювання чисельності цього карантинного фітофага. Результати дослідження свідчать про необхідність удосконалення системи фітосанітарного моніторингу, розроблення комплексних заходів контролю, що поєднують хімічні, біологічні та агротехнічні методи для запобігання подальшій натуралізації та шкодочинності виду в агроекосистемах України.
- Open Access
- 1 December 2025
- Published by Ivan Franko National University of Lviv in Studia Biologica
- Vol. 19 (4) , 119-136
Adaptability of soybean under complex treatment with biopreparations of different nature in conditions of organic farming and hydrothermal stress
Background. In organic farming conditions and increasing hydrothermal stress, the use of biological preparations as effective tools for improving the adaptability of soybeans is becoming particularly relevant. The integrated application of arbuscular mycorrhizal fungi, nitrogen-fixing bacteria, and phytohormonal regulators allows activating the plant physiological and biochemical processes. This biotechnological approach provides mitigation of the negative impact of hydrothermal stresses and maintains crop productivity even under unfavorable growing conditions. Materials and Methods. The object of the study is the total chlorophyll content, leaf surface area, proline, and malondialdehyde (MDA) concentration, as well as the productivity of soybeans Khorol variety under unstable moisture conditions and influenced by rhizosphere microorganisms and various phytohormones in the composition of the biopreparations. Field, laboratory (physiological, biochemical), and statistical methods were used. Results. The use of biopreparations improved biochemical, physiological, and morphological properties, as well as soybean productivity, indicating an improved plant status. The highest levels of total Chl (a+b) content were recorded in 2023 under the combined application of Mycofriend, Profix, and Violar, showing an average increase of 42.3 % and 26.7 % compared to the control, respectively. The leaf area reached 29.24 thousand m²/ha, while the yield amounted to 3.23 t/ha, exceeding the control by 28.9 % and 47.5 %, respectively. The elevated proline content (7.27 mg/g) and a lower MDA level (7.14 mg/g) during stress reflect reduced oxidative damage and better osmoregulation due to the synergistic action of mycorrhiza, rhizobia, and phytohormones. Conclusion. The complex application of biopreparations (Mycofriend + Profix + Violar) in the organic cultivation system of the soybean Khorol variety promotes the activation of physiological and biochemical processes, increasing productivity and plant stress resistance under hydrothermal stress conditions.
- 1 December 2025
- Published by Ivan Franko National University of Lviv in Studia Biologica
- Vol. 19 (4) , 119-136
Open AccessAdaptability of soybean under complex treatment with biopreparations of different nature in conditions of organic farming and hydrothermal stress
Background. In organic farming conditions and increasing hydrothermal stress, the use of biological preparations as effective tools for improving the adaptability of soybeans is becoming particularly relevant. The integrated application of arbuscular mycorrhizal fungi, nitrogen-fixing bacteria, and phytohormonal regulators allows activating the plant physiological and biochemical processes. This biotechnological approach provides mitigation of the negative impact of hydrothermal stresses and maintains crop productivity even under unfavorable growing conditions. Materials and Methods. The object of the study is the total chlorophyll content, leaf surface area, proline, and malondialdehyde (MDA) concentration, as well as the productivity of soybeans Khorol variety under unstable moisture conditions and influenced by rhizosphere microorganisms and various phytohormones in the composition of the biopreparations. Field, laboratory (physiological, biochemical), and statistical methods were used. Results. The use of biopreparations improved biochemical, physiological, and morphological properties, as well as soybean productivity, indicating an improved plant status. The highest levels of total Chl (a+b) content were recorded in 2023 under the combined application of Mycofriend, Profix, and Violar, showing an average increase of 42.3 % and 26.7 % compared to the control, respectively. The leaf area reached 29.24 thousand m²/ha, while the yield amounted to 3.23 t/ha, exceeding the control by 28.9 % and 47.5 %, respectively. The elevated proline content (7.27 mg/g) and a lower MDA level (7.14 mg/g) during stress reflect reduced oxidative damage and better osmoregulation due to the synergistic action of mycorrhiza, rhizobia, and phytohormones. Conclusion. The complex application of biopreparations (Mycofriend + Profix + Violar) in the organic cultivation system of the soybean Khorol variety promotes the activation of physiological and biochemical processes, increasing productivity and plant stress resistance under hydrothermal stress conditions.
- Open Access
- 26 September 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (3) , 85-90
Ясенева смарагдова вузькотіла златка (Agrilus planipennis) як потенційно небезпечний карантинний шкідник дендрофлори України
Мета проведеного огляду – узагальнити відомості щодо біології, поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки, її впливу на види ясенів; проаналізувати розширення ареалу карантинного фітофага в Україні. Поширення інвазійних комах є однією з найбільш актуальних проблем сучасного лісового господарства, адже воно призводить до втрати біорізноманіття, зниження стійкості та продуктивності насаджень. Особливо небезпечним вважається смарагдова ясенева златка (Agrilus planipennis Fairmaire), яка швидко освоює нові території, завдаючи значних збитків насадженням ясеня. Для мінімізації ризиків та недопущення масового поширення шкідника розроблено комплекс профілактичних заходів, спрямованих на раннє виявлення і стримування інвазії. Одним із ключових напрямів є встановлення меж осередків поширення та регулярний моніторинг популяцій. З цією метою використовують кольорові (фіолетові, зелені) та феромонні пастки, які розміщують на добре освітлених узліссях із розрахунку одна пастка на 5 га перед початком льоту імаго. Діагностика ураження здійснюється шляхом видалення кори для виявлення личинкових ходів, що дозволяє оперативно встановити факт заселення. Уражені дерева рекомендується своєчасно вилучати під час вибіркових або суцільних санітарних рубок у зимово-осінній період із подальшою утилізацією деревини. Ефективним доповненням до системи захисту є тимчасове обмеження масштабних посадок ясеня та створення насаджень з оптимальною зімкненістю, що підвищує їхню стійкість. Важливим елементом біологічного контролю є сприяння збереженню та привабленню ентомофагів, зокрема комахоїдних птахів, передусім дятлів, які знищують личинок і лялечок під час зимівлі. У регіонах, де ще не зафіксовано наявність A. planipennis, основну увагу приділяють регулярним обстеженням для своєчасного виявлення нових інвазій та прогнозування потенційних ризиків їх поширення. Отримані результати мають практичне значення для удосконалення системи моніторингу та профілактики небезпечних шкідників, забезпечення збереження біорізноманіття та підвищення екологічної стабільності лісових екосистем.
- 26 September 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (3) , 85-90
Open AccessЯсенева смарагдова вузькотіла златка (Agrilus planipennis) як потенційно небезпечний карантинний шкідник дендрофлори України
Мета проведеного огляду – узагальнити відомості щодо біології, поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки, її впливу на види ясенів; проаналізувати розширення ареалу карантинного фітофага в Україні. Поширення інвазійних комах є однією з найбільш актуальних проблем сучасного лісового господарства, адже воно призводить до втрати біорізноманіття, зниження стійкості та продуктивності насаджень. Особливо небезпечним вважається смарагдова ясенева златка (Agrilus planipennis Fairmaire), яка швидко освоює нові території, завдаючи значних збитків насадженням ясеня. Для мінімізації ризиків та недопущення масового поширення шкідника розроблено комплекс профілактичних заходів, спрямованих на раннє виявлення і стримування інвазії. Одним із ключових напрямів є встановлення меж осередків поширення та регулярний моніторинг популяцій. З цією метою використовують кольорові (фіолетові, зелені) та феромонні пастки, які розміщують на добре освітлених узліссях із розрахунку одна пастка на 5 га перед початком льоту імаго. Діагностика ураження здійснюється шляхом видалення кори для виявлення личинкових ходів, що дозволяє оперативно встановити факт заселення. Уражені дерева рекомендується своєчасно вилучати під час вибіркових або суцільних санітарних рубок у зимово-осінній період із подальшою утилізацією деревини. Ефективним доповненням до системи захисту є тимчасове обмеження масштабних посадок ясеня та створення насаджень з оптимальною зімкненістю, що підвищує їхню стійкість. Важливим елементом біологічного контролю є сприяння збереженню та привабленню ентомофагів, зокрема комахоїдних птахів, передусім дятлів, які знищують личинок і лялечок під час зимівлі. У регіонах, де ще не зафіксовано наявність A. planipennis, основну увагу приділяють регулярним обстеженням для своєчасного виявлення нових інвазій та прогнозування потенційних ризиків їх поширення. Отримані результати мають практичне значення для удосконалення системи моніторингу та профілактики небезпечних шкідників, забезпечення збереження біорізноманіття та підвищення екологічної стабільності лісових екосистем.
- Open Access
- 26 September 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (3) , 45-50
Моніторинг колекції дендрологічного парку «Устимівський» з метою виявлення шкодочинних об’єктів
Устимівський дендрологічний парк є одним із найстаріших і найцінніших природоохоронних об’єктів України, створеним із метою збереження, вивчення та інтродукції деревних і чагарникових рослин у степовій зоні. Колекція дендрофлори нараховує понад 470 таксонів, що забезпечує унікальне біорізноманіття, однак потребує постійного моніторингу та захисту. Збереження рослин ex situ ускладнюється впливом комплексу стресових чинників: кліматичних змін, абіотичних навантажень, а також інвазійних і аборигенних шкідників. Масове поширення фітофагів у колекційних насадженнях може призвести до втрати цінних видів, зниження декоративності та біологічної стійкості екосистеми парку. Проведені багаторічні дослідження фітосанітарного стану дендропарку дозволили виявити понад 50 видів шкідників, серед яких найбільш небезпечними є хермеси, рудий сосновий пильщик, бруслинова горностаєва міль, шпанська ясеневa мушка, бронзівки, американський білий метелик та каштанова мінуюча міль. Визначено динаміку чисельності цих фітофагів, особливості їхнього розвитку, сезонність шкідливості та масштаби ураження окремих деревних і чагарникових видів. Особливу увагу приділено інвазійним видам, які активно розширюють ареал унаслідок потепління клімату й становлять загрозу для інтродуцентів. Результати досліджень підтвердили, що виключне застосування механічних та біологічних методів боротьби є недостатнім для збереження стабільності насаджень у межах заповідного об’єкта. Найбільш ефективним виявився інтегрований підхід, який поєднує регулярний моніторинг, прогнозування чисельності шкідників, біологічні методи регуляції та обмежене використання хімічних препаратів із дотриманням екологічної безпеки. Отримані дані мають важливе практичне значення для удосконалення системи охорони колекцій дендропарку, збереження генофонду рослин та підтримання біорізноманіття. Вони можуть бути використані для розробки довгострокових програм фітосанітарного моніторингу та управління станом насаджень у природно-заповідних територіях.
- 26 September 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (3) , 45-50
Open AccessМоніторинг колекції дендрологічного парку «Устимівський» з метою виявлення шкодочинних об’єктів
Устимівський дендрологічний парк є одним із найстаріших і найцінніших природоохоронних об’єктів України, створеним із метою збереження, вивчення та інтродукції деревних і чагарникових рослин у степовій зоні. Колекція дендрофлори нараховує понад 470 таксонів, що забезпечує унікальне біорізноманіття, однак потребує постійного моніторингу та захисту. Збереження рослин ex situ ускладнюється впливом комплексу стресових чинників: кліматичних змін, абіотичних навантажень, а також інвазійних і аборигенних шкідників. Масове поширення фітофагів у колекційних насадженнях може призвести до втрати цінних видів, зниження декоративності та біологічної стійкості екосистеми парку. Проведені багаторічні дослідження фітосанітарного стану дендропарку дозволили виявити понад 50 видів шкідників, серед яких найбільш небезпечними є хермеси, рудий сосновий пильщик, бруслинова горностаєва міль, шпанська ясеневa мушка, бронзівки, американський білий метелик та каштанова мінуюча міль. Визначено динаміку чисельності цих фітофагів, особливості їхнього розвитку, сезонність шкідливості та масштаби ураження окремих деревних і чагарникових видів. Особливу увагу приділено інвазійним видам, які активно розширюють ареал унаслідок потепління клімату й становлять загрозу для інтродуцентів. Результати досліджень підтвердили, що виключне застосування механічних та біологічних методів боротьби є недостатнім для збереження стабільності насаджень у межах заповідного об’єкта. Найбільш ефективним виявився інтегрований підхід, який поєднує регулярний моніторинг, прогнозування чисельності шкідників, біологічні методи регуляції та обмежене використання хімічних препаратів із дотриманням екологічної безпеки. Отримані дані мають важливе практичне значення для удосконалення системи охорони колекцій дендропарку, збереження генофонду рослин та підтримання біорізноманіття. Вони можуть бути використані для розробки довгострокових програм фітосанітарного моніторингу та управління станом насаджень у природно-заповідних територіях.
- Open Access
- 26 September 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (3) , 79-84
Біологічні механізми інвазійності Ambrosia artemisiifolia L. та інноваційні підходи контролю
Метою проведення огляду було узагальнення сучасних наукових підходів до вивчення біологічних механізмів інвазійності Ambrosia artemisiifolia L., виявлення екологічних та агроекономічних ризиків її поширення, а також аналіз інноваційних стратегій контролю цього небезпечного бур’яну. Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) належить до найбільш агресивних інвазійних видів родини Asteraceae, що становить значну загрозу для агроекосистем, природного біорізноманіття та здоров’я людини. Її поширення в умовах глобалізації торгівлі та зміни клімату набуває масштабного характеру, що актуалізує необхідність міждисциплінарного вивчення біоекологічних особливостей цього виду та розробки комплексних стратегій контролю. З’ясовано, що висока інвазійна здатність A. artemisiifolia зумовлена комплексом адаптивних рис: швидким початковим ростом, пластичністю до різних типів ґрунтів і кліматичних умов, потужною кореневою системою, перехресним запиленням та вираженим гетероморфізмом насіння. Це забезпечує створення стійких «банків насіння» у ґрунті, що підтримують тривале відновлення популяцій навіть після механічного чи агротехнічного впливу. Крім того, значна генетична мінливість виду сприяє локальній адаптації до змінних кліматичних і антропогенних факторів, що ускладнює боротьбу з ним у різних регіонах. Наголошено, що розширення ареалу амброзії у Європі та Азії призводить до зниження врожайності культурних рослин, витіснення аборигенних видів та деградації екосистем. Втрати в аграрному секторі пов’язані як із прямим зниженням продуктивності кукурудзи, соняшнику, сої та інших культур, так і зі зростанням витрат на застосування гербіцидів. Однак хімічний контроль ускладнюється формуванням резистентності популяцій до основних груп препаратів. Це актуалізує інтегровані підходи до управління бур’яном, які передбачають поєднання агротехнічних заходів (сівозміни, оптимізація густоти посівів, вирощування конкурентних культур), біологічного контролю (ентомофаги, фітопатогени, мікробні препарати), хімічних засобів та екологічно безпечних технологій. Визначено, що перспективним напрямом є використання сучасних геоінформаційних систем, методів дистанційного зондування та математичного моделювання для моніторингу поширення A. artemisiifolia та прогнозування її інвазійної динаміки в умовах кліматичних змін. Такий підхід дозволяє визначати пріоритетні території для контролю та ефективно розподіляти ресурси. Подальші дослідження мають бути спрямовані на вдосконалення адаптивних інтегрованих систем управління популяціями амброзії, оцінку довгострокових наслідків її інвазії для біорізноманіття та здоров’я людини, а також розробку екологічно орієнтованих моделей сталого землекористування.
- 26 September 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (3) , 79-84
Open AccessБіологічні механізми інвазійності Ambrosia artemisiifolia L. та інноваційні підходи контролю
Метою проведення огляду було узагальнення сучасних наукових підходів до вивчення біологічних механізмів інвазійності Ambrosia artemisiifolia L., виявлення екологічних та агроекономічних ризиків її поширення, а також аналіз інноваційних стратегій контролю цього небезпечного бур’яну. Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) належить до найбільш агресивних інвазійних видів родини Asteraceae, що становить значну загрозу для агроекосистем, природного біорізноманіття та здоров’я людини. Її поширення в умовах глобалізації торгівлі та зміни клімату набуває масштабного характеру, що актуалізує необхідність міждисциплінарного вивчення біоекологічних особливостей цього виду та розробки комплексних стратегій контролю. З’ясовано, що висока інвазійна здатність A. artemisiifolia зумовлена комплексом адаптивних рис: швидким початковим ростом, пластичністю до різних типів ґрунтів і кліматичних умов, потужною кореневою системою, перехресним запиленням та вираженим гетероморфізмом насіння. Це забезпечує створення стійких «банків насіння» у ґрунті, що підтримують тривале відновлення популяцій навіть після механічного чи агротехнічного впливу. Крім того, значна генетична мінливість виду сприяє локальній адаптації до змінних кліматичних і антропогенних факторів, що ускладнює боротьбу з ним у різних регіонах. Наголошено, що розширення ареалу амброзії у Європі та Азії призводить до зниження врожайності культурних рослин, витіснення аборигенних видів та деградації екосистем. Втрати в аграрному секторі пов’язані як із прямим зниженням продуктивності кукурудзи, соняшнику, сої та інших культур, так і зі зростанням витрат на застосування гербіцидів. Однак хімічний контроль ускладнюється формуванням резистентності популяцій до основних груп препаратів. Це актуалізує інтегровані підходи до управління бур’яном, які передбачають поєднання агротехнічних заходів (сівозміни, оптимізація густоти посівів, вирощування конкурентних культур), біологічного контролю (ентомофаги, фітопатогени, мікробні препарати), хімічних засобів та екологічно безпечних технологій. Визначено, що перспективним напрямом є використання сучасних геоінформаційних систем, методів дистанційного зондування та математичного моделювання для моніторингу поширення A. artemisiifolia та прогнозування її інвазійної динаміки в умовах кліматичних змін. Такий підхід дозволяє визначати пріоритетні території для контролю та ефективно розподіляти ресурси. Подальші дослідження мають бути спрямовані на вдосконалення адаптивних інтегрованих систем управління популяціями амброзії, оцінку довгострокових наслідків її інвазії для біорізноманіття та здоров’я людини, а також розробку екологічно орієнтованих моделей сталого землекористування.
- 25 August 2025
- Published by Institute of Animal Science of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine in The Scientific and Technical Bulletin of the Institute of Animal Science NAAS of Ukraine
- No. 134
BIOLOGICAL CONTROL OF CUCUMBER DISEASES IN THE CLOSED GROUND
The study was conducted in the closed ground conditions of a farm enterprise in the Poltava region. The species composition of pathogens of the culture, which was dominated by fungi of the genera Fusarium and Rhizoctonia, was determined. The proportion of occurrence of Alternaria cucurbitae, Pseudoperonospora cubensis, Erysiphe cichoracearum was insignificant. In order to control the prevailing diseases, the biofungicides Trichoplant, R., Mikohelp, R. and Fitohelp, S. were studied. their effectiveness was compared with the chemical preparation Previkur Energy, RK. The positive effect of applying cucumber seeds of the Kibria hybrid with biofungicides based on Bacillus subtilis and Trichoderma lignorum on sowing qualities was noted. Germination energy increased with the use of biologics on average over the years of research by 2.0 %, 4.9% and 10.0% compared to the control (82.5 %). Indicators of laboratory germination in the variants with seed treatment Trichoplant, R. and Mikohelp, R. were 95.4% and 96.3%, respectively, while in the control version – 92.5%. The stimulating effect of biologics on growth processes (seedling and Root Length) was revealed. For the use of Trichoplants, P. and Mikohelp, R. The length of the seedling on average exceeded the control by 6.0 mm, and the roots by 3.0 mm and 6.0 mm, respectively. The studied drugs were effective in controlling cucumber root rot. In the version with the fungicide Previkur Energy, RK. the development of the disease was recorded at the level of 1.3% and 1.7 % (respectively, years of study), technical efficiency averaged 85.3 %. Among biofungicides, the highest technical efficiency over the years of research was provided by Mikohelp, R.– 80.5% and 76.9%. When applied, the average yield of commercial fruits per 1 m2 was 25.2 kg, which exceeded the control by 6.8 kg/m2 or 36.9 %. A statistically significant increase in yield was observed in the variants using Phytohelp, C. (by 4.0 kg/m2) and Trichoplant, R. (by 6.5 kg/m2).
- 25 August 2025
- Published by Institute of Animal Science of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine in The Scientific and Technical Bulletin of the Institute of Animal Science NAAS of Ukraine
- No. 134
BIOLOGICAL CONTROL OF CUCUMBER DISEASES IN THE CLOSED GROUND
The study was conducted in the closed ground conditions of a farm enterprise in the Poltava region. The species composition of pathogens of the culture, which was dominated by fungi of the genera Fusarium and Rhizoctonia, was determined. The proportion of occurrence of Alternaria cucurbitae, Pseudoperonospora cubensis, Erysiphe cichoracearum was insignificant. In order to control the prevailing diseases, the biofungicides Trichoplant, R., Mikohelp, R. and Fitohelp, S. were studied. their effectiveness was compared with the chemical preparation Previkur Energy, RK. The positive effect of applying cucumber seeds of the Kibria hybrid with biofungicides based on Bacillus subtilis and Trichoderma lignorum on sowing qualities was noted. Germination energy increased with the use of biologics on average over the years of research by 2.0 %, 4.9% and 10.0% compared to the control (82.5 %). Indicators of laboratory germination in the variants with seed treatment Trichoplant, R. and Mikohelp, R. were 95.4% and 96.3%, respectively, while in the control version – 92.5%. The stimulating effect of biologics on growth processes (seedling and Root Length) was revealed. For the use of Trichoplants, P. and Mikohelp, R. The length of the seedling on average exceeded the control by 6.0 mm, and the roots by 3.0 mm and 6.0 mm, respectively. The studied drugs were effective in controlling cucumber root rot. In the version with the fungicide Previkur Energy, RK. the development of the disease was recorded at the level of 1.3% and 1.7 % (respectively, years of study), technical efficiency averaged 85.3 %. Among biofungicides, the highest technical efficiency over the years of research was provided by Mikohelp, R.– 80.5% and 76.9%. When applied, the average yield of commercial fruits per 1 m2 was 25.2 kg, which exceeded the control by 6.8 kg/m2 or 36.9 %. A statistically significant increase in yield was observed in the variants using Phytohelp, C. (by 4.0 kg/m2) and Trichoplant, R. (by 6.5 kg/m2).
- Open Access
- 27 June 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (2) , 13-17
Порівняльна характеристика морфометричних показників зростаючих в Україні карантинних видів роду Повитиця (Cuscuta L.)
Проведений огляд присвячений порівняльній характеристиці морфометричних і біологічних особливостей повитиць України на основі наукової джерельної бази. Представлено систематичне положення поширених в Україні карантинних рослин-паразитів роду Повитиця (Cuscuta L.). Для 15 видів наведено аналіз морфометричних показників, відмічено їх відмінність за діаметром, довжиною і кольором стебла, особливостями будови квітки, типами суцвіть та формою плоду. Дані літератури вказують на значну подібність поширених в нашій країні повитиць, що утруднює їх визначення в природних умовах та агроценозах і є недостатнім для чіткої, а головне – безпомилкової їх ідентифікації надто працівниками прикладних галузей АПК. Важливим в питаннях поширення повитиць і їх високої натуралізації є знання біологічних особливостей видів. Нині ці відомості досить фрагментарні і вивчені недостатньо. Представлено інформацію, що стосується найбільш досліджених видів, а саме: C. campestris Yunck., C. trifolii Bab., C. europaea L. C. epilinum Weihe, C. Lemanniana Bge., С. lupuliformis Krock. та C. epithymym L. Важливим показником формування інфекційного фону в агроценозах та природному середовищі є період зберігання схожості насіння. Встановлено, що найбільший термін збереження його життєздатності притаманний C. trifolii Bab. (10–12 років), до 6 років – C. campestris Yunck, C. europaea L. та C. Lemanniana Bge. Найменший період зберігання – до одного року (у ґрунті) в C. epilinum Weihe. Однак зустрічаються відомості про можливість збереження схожості насіння до 25–30 років за несприятливих для його проростання умов. На нашу думку це пов’язано із таким явищем як «твердонасінність». На формування банку діаспор даного роду у ґрунті впливає також плодючість його видів. Серед повитиць, що зростають в Україні, даний показник встановлено лише для семи видів: C. campestris Yunck., C. trifolii Bab., C. europaea L. C. epilinum Weihe, C. Lemanniana Bge., С. lupuliformis Krock. та C. epithymym L. Серед них найбільшу кількість насіння на одну рослину утворює C. Lemanniana Bge. (до 100 000) та C. campestris Yunck (до 114 000). З’ясовано період появи сходів – березень-травень. Він залежить від температури ґрунту і глибини залягання насіння. Визначено, що за температури ґрунту 16–25 ⁰С масове проростання насіння відбувається у травні-червні. Період цвітіння розтягнутий і триває з червня по серпень.
- 27 June 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (2) , 13-17
Open AccessПорівняльна характеристика морфометричних показників зростаючих в Україні карантинних видів роду Повитиця (Cuscuta L.)
Проведений огляд присвячений порівняльній характеристиці морфометричних і біологічних особливостей повитиць України на основі наукової джерельної бази. Представлено систематичне положення поширених в Україні карантинних рослин-паразитів роду Повитиця (Cuscuta L.). Для 15 видів наведено аналіз морфометричних показників, відмічено їх відмінність за діаметром, довжиною і кольором стебла, особливостями будови квітки, типами суцвіть та формою плоду. Дані літератури вказують на значну подібність поширених в нашій країні повитиць, що утруднює їх визначення в природних умовах та агроценозах і є недостатнім для чіткої, а головне – безпомилкової їх ідентифікації надто працівниками прикладних галузей АПК. Важливим в питаннях поширення повитиць і їх високої натуралізації є знання біологічних особливостей видів. Нині ці відомості досить фрагментарні і вивчені недостатньо. Представлено інформацію, що стосується найбільш досліджених видів, а саме: C. campestris Yunck., C. trifolii Bab., C. europaea L. C. epilinum Weihe, C. Lemanniana Bge., С. lupuliformis Krock. та C. epithymym L. Важливим показником формування інфекційного фону в агроценозах та природному середовищі є період зберігання схожості насіння. Встановлено, що найбільший термін збереження його життєздатності притаманний C. trifolii Bab. (10–12 років), до 6 років – C. campestris Yunck, C. europaea L. та C. Lemanniana Bge. Найменший період зберігання – до одного року (у ґрунті) в C. epilinum Weihe. Однак зустрічаються відомості про можливість збереження схожості насіння до 25–30 років за несприятливих для його проростання умов. На нашу думку це пов’язано із таким явищем як «твердонасінність». На формування банку діаспор даного роду у ґрунті впливає також плодючість його видів. Серед повитиць, що зростають в Україні, даний показник встановлено лише для семи видів: C. campestris Yunck., C. trifolii Bab., C. europaea L. C. epilinum Weihe, C. Lemanniana Bge., С. lupuliformis Krock. та C. epithymym L. Серед них найбільшу кількість насіння на одну рослину утворює C. Lemanniana Bge. (до 100 000) та C. campestris Yunck (до 114 000). З’ясовано період появи сходів – березень-травень. Він залежить від температури ґрунту і глибини залягання насіння. Визначено, що за температури ґрунту 16–25 ⁰С масове проростання насіння відбувається у травні-червні. Період цвітіння розтягнутий і триває з червня по серпень.
- 24 April 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Природнича освіта та наука
- No. 2,p. 45-52
ІНТЕРАКТИВНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ КАРАНТИННИХ ОБ’ЄКТІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ
У статті розглянуто актуальність впровадження інтерактивних цифрових інструментів в освітній процес аграрних закладів вищої освіти у зв’язку з викликами сучасного аграрного виробництва, зокрема зростанням загроз від інвазійних та карантинних організмів. З урахуванням тенденцій глобалізації торгівлі, кліматичних змін, активізації міжнародних перевезень і високих ризиків поширення шкідників, бур’янів і збудників хвороб рослин обґрунтовано необхідність модернізації системи підготовки фахівців галузі агрономії та захисту і карантину рослин. Особливу увагу приділено важливості формування цифрової та практичної компетентності майбутніх аграріїв шляхом застосування інтерактивних освітніх ресурсів. Запропоновано інтегрування інноваційних технологій, таких як віртуальні гербарії та інсектарії, мобільні додатки для ідентифікації рослин і шкідників (Plantix, Agrobase, IDWeeds), ГІС-платформи (ArcGIS, QGIS), інтерактивні вікторини, симулятори та відеоаналізи, у навчальні дисципліни, зокрема у курс «Гербологія», «Карантин рослин», «Профілактика карантинних об’єктів». Проаналізовано переваги таких ресурсів: підвищення залученості здобувачів, розвиток критичного мислення, навичок прийняття рішень, оперативний доступ до оновленої інформації, моделювання реальних ситуацій у польових і лабораторних умовах. Представлено приклад сучасного освітнього ресурсу – інтерактивного каталогу карантинних бур’янів, із урахуванням морфологічних описів, географічного поширення, нормативних документів і мультимедійного супроводу. У результаті зроблено висновок, що цифровізація навчання є важливим чинником формування висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців, здатних ефективно реагувати на загрози, пов’язані з карантинними організмами, та приймати обґрунтовані рішення в умовах сучасного аграрного виробництва.
- 24 April 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Природнича освіта та наука
- No. 2,p. 45-52
ІНТЕРАКТИВНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ КАРАНТИННИХ ОБ’ЄКТІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ
У статті розглянуто актуальність впровадження інтерактивних цифрових інструментів в освітній процес аграрних закладів вищої освіти у зв’язку з викликами сучасного аграрного виробництва, зокрема зростанням загроз від інвазійних та карантинних організмів. З урахуванням тенденцій глобалізації торгівлі, кліматичних змін, активізації міжнародних перевезень і високих ризиків поширення шкідників, бур’янів і збудників хвороб рослин обґрунтовано необхідність модернізації системи підготовки фахівців галузі агрономії та захисту і карантину рослин. Особливу увагу приділено важливості формування цифрової та практичної компетентності майбутніх аграріїв шляхом застосування інтерактивних освітніх ресурсів. Запропоновано інтегрування інноваційних технологій, таких як віртуальні гербарії та інсектарії, мобільні додатки для ідентифікації рослин і шкідників (Plantix, Agrobase, IDWeeds), ГІС-платформи (ArcGIS, QGIS), інтерактивні вікторини, симулятори та відеоаналізи, у навчальні дисципліни, зокрема у курс «Гербологія», «Карантин рослин», «Профілактика карантинних об’єктів». Проаналізовано переваги таких ресурсів: підвищення залученості здобувачів, розвиток критичного мислення, навичок прийняття рішень, оперативний доступ до оновленої інформації, моделювання реальних ситуацій у польових і лабораторних умовах. Представлено приклад сучасного освітнього ресурсу – інтерактивного каталогу карантинних бур’янів, із урахуванням морфологічних описів, географічного поширення, нормативних документів і мультимедійного супроводу. У результаті зроблено висновок, що цифровізація навчання є важливим чинником формування висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців, здатних ефективно реагувати на загрози, пов’язані з карантинними організмами, та приймати обґрунтовані рішення в умовах сучасного аграрного виробництва.
- Open Access
- 8 January 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 27 (4) , 37-42
Ефективність застосування біопрепаратів на пшениці озимій
Систематизовано сучасні наукові та практичні погляди на впровадження екологічно безпечних технологій, що передбачають скорочення або відмову від синтетичних мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин за максимального використання біологічних агентів підвищення родючості ґрунтів, пригнічення розвитку шкідливих організмів, а також здійснення комплексу заходів, спрямованих на покращення умов формування врожаю. Агробіологічна модернізація захисту рослин неможлива без розробки і впровадження сучасного асортименту мікробіологічних і хімічних засобів захисту рослин щадної дії. Володіючи антистресовими властивостями такі препарати активізують захисні механізми стійкості рослин до перезволоження, посухи, високих температур та приморозків. З огляду на це, активне використання поліфункціональних сполук дасть змогу підвищити ефективність технологій вирощування переважної більшості сільськогосподарських культур, в тому числі і пшениці озимої. Метою даного дослідження було з’ясувати вплив поліфункціональних препаратів природного походження на рівень розвитку хвороб і продуктивність пшениці озимої. За результатами досліджень проведених впродовж 2022–2024 рр. виявлено позитивний вплив допосівної аплікації насіння пшениці озимої біопрепаратами Фітоцид, р. та БіоМаг, р. на польову схожість рослин та їх антистресові властивості. Відмічено покращення фітосанітарного стану зернового агроценозу за рахунок зменшення поширення кореневих гнилей до економічно невідчутного рівня (7,5 і 5,2 % за роками дослідження) та пролонгований ефект аплікації насіння тестованими біопрепаратами на формування елементів структури врожаю (в середньому продуктивна кущистість зросла на 10,3 %, озерненість колосу – на 12,2 %, маса зерна з колосу – на 8,3 %). Виявлено фунгістатичний ефект біопрепаратів відносно збудників кореневих гнилей, який забезпечується проявом елісіторного ефекту за рахунок продукування індукторів стійкості рослин до хвороб. Найвищий рівень антифугальної дії проявився за композитного використання біопрепаратів: технічна ефективність відносно кореневих гнилей становила 51,8 %.
- 8 January 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 27 (4) , 37-42
Open AccessЕфективність застосування біопрепаратів на пшениці озимій
Систематизовано сучасні наукові та практичні погляди на впровадження екологічно безпечних технологій, що передбачають скорочення або відмову від синтетичних мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин за максимального використання біологічних агентів підвищення родючості ґрунтів, пригнічення розвитку шкідливих організмів, а також здійснення комплексу заходів, спрямованих на покращення умов формування врожаю. Агробіологічна модернізація захисту рослин неможлива без розробки і впровадження сучасного асортименту мікробіологічних і хімічних засобів захисту рослин щадної дії. Володіючи антистресовими властивостями такі препарати активізують захисні механізми стійкості рослин до перезволоження, посухи, високих температур та приморозків. З огляду на це, активне використання поліфункціональних сполук дасть змогу підвищити ефективність технологій вирощування переважної більшості сільськогосподарських культур, в тому числі і пшениці озимої. Метою даного дослідження було з’ясувати вплив поліфункціональних препаратів природного походження на рівень розвитку хвороб і продуктивність пшениці озимої. За результатами досліджень проведених впродовж 2022–2024 рр. виявлено позитивний вплив допосівної аплікації насіння пшениці озимої біопрепаратами Фітоцид, р. та БіоМаг, р. на польову схожість рослин та їх антистресові властивості. Відмічено покращення фітосанітарного стану зернового агроценозу за рахунок зменшення поширення кореневих гнилей до економічно невідчутного рівня (7,5 і 5,2 % за роками дослідження) та пролонгований ефект аплікації насіння тестованими біопрепаратами на формування елементів структури врожаю (в середньому продуктивна кущистість зросла на 10,3 %, озерненість колосу – на 12,2 %, маса зерна з колосу – на 8,3 %). Виявлено фунгістатичний ефект біопрепаратів відносно збудників кореневих гнилей, який забезпечується проявом елісіторного ефекту за рахунок продукування індукторів стійкості рослин до хвороб. Найвищий рівень антифугальної дії проявився за композитного використання біопрепаратів: технічна ефективність відносно кореневих гнилей становила 51,8 %.
- Open Access
- 13 October 2023
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 32,p. 138-143
ГЕРБІЦИДНЙ КОНТРОЛЬ ПОШИРЕННЯ ВАТОЧНИКУ СИРІЙСЬКОГО В АГРОЦЕНОЗАХ УКРАЇНИ
Проведено аналіз літературних джерел з питань захисту агроценозів України від поширення інвазійного виду – ваточнику сирійського. Вивчено біологічні особливості виду. Висвітлено питання агротехнічного та хімічного контролю бур’яну. З’ясовано ефективність діючих речовин різних хімічних груп залежно від фази розвитку ваточника сирійського.
- 13 October 2023
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 32,p. 138-143
Open AccessГЕРБІЦИДНЙ КОНТРОЛЬ ПОШИРЕННЯ ВАТОЧНИКУ СИРІЙСЬКОГО В АГРОЦЕНОЗАХ УКРАЇНИ
Проведено аналіз літературних джерел з питань захисту агроценозів України від поширення інвазійного виду – ваточнику сирійського. Вивчено біологічні особливості виду. Висвітлено питання агротехнічного та хімічного контролю бур’яну. З’ясовано ефективність діючих речовин різних хімічних груп залежно від фази розвитку ваточника сирійського.