ІКІрина Михайлівна Канівець

Ірина Михайлівна Канівець

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Ірина Михайлівна Канівець has a total of 17 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФУТЕРУВАННЯ ВНУТРІШНІХ ПОВЕРХОНЬ КУЗОВА АВТОМОБІЛЯ ДЛЯ ЗНИЖЕННЯ ПОШКОДЖЕНЬ КАРТОПЛІ ПІД ЧАС ЗАВАНТАЖЕННЯ

    by Олександр Васильович Канівець, Олександра Іванівна Біловод, Дмитро Сергійович Тарасенко, Ірина Михайлівна Канівець

    Механічне пошкодження бульб картоплі під час завантаження у транспортний засіб є одним із провідних чинників зниження якості врожаю в ланцюзі постачання, однак конструктивні заходи захисту безпосередньо на рівні кузова транспортного засобу залишаються практично нерозробленими. Метою дослідження є оцінка ефективності футерування внутрішніх поверхонь металевого кузова вантажного автомобіля листовим поліуретановим еластомером (60 Shore A) для зниження механічних пошкоджень бульб картоплі в процесі завантаження насипом. Об’єктом дослідження слугував стандартний бортовий кузов вантажного автомобіля вантажопідйомністю 5 т зі сталевою обшивкою (Ст3, 3 мм). Лабораторні досліди виконувались за схемою вільного падіння одиничної бульби сорту Сорая біла масою 150 г і температурою м’якоті 12 °C на три варіанти поверхні зіткнення: нефутеровану сталь (контроль), поліуретанове футерування товщиною 15 мм та 30 мм. Висота падіння варіювалась у діапазоні 20–80 см, повторність – 30 бульб на варіант. Пікове прискорення при ударі реєструвалось п’єзоелектричним акселерометром, а об’єм пошкодженої тканини розраховувався за формулою напівеліпсоїду після 48-годинного витримування бульб. Встановлено, що сталева підлога стандартного кузова генерує пікові прискорення від 68,4 g при висоті 20 см до 201,4 g при висоті 80 см, перевищуючи критичний поріг ударного навантаження вже при висоті 40 см. Поліуретанове футерування товщиною 15 мм знижує пікове прискорення у 1,9–2,4 рази, а 30 мм – у 3,1–3,6 рази, причому ефективність амортизації зростає зі збільшенням висоти падіння внаслідок нелінійних пружних властивостей матеріалу. Об’єм посиніння при застосуванні варіанта Ф15 зменшився у середньому у 3,4 рази, а варіанта Ф30 – у 6,2 рази. Частота стирання шкірки при висоті 40 см знизилась із 43,3 до 10,0 % у варіанті Ф15. Залежність об’єму посиніння від висоти падіння адекватно описується степеневою функцією з показником близьким до 1,5, що відповідає моделі пружного удару Герца. Дисперсійний аналіз підтвердив статистично значущий вплив типу поверхні (F = 214,7, p < 0,001) та висоти падіння (F = 318,4, p < 0,001) на пікове прискорення. Перехід від 15 до 30 мм футерування знижує індекс пошкодженості ще у 1,78 рази (p < 0,05) при збільшенні маси футерування лише на 74 кг, що становить менше 1,5 % від корисного навантаження кузова. Запропоноване рішення є технологічно простим, не потребує заміни транспортного засобу, сумісне з існуючими технологіями збирання і має ресурс не менш ніж 5–7 збиральних сезонів

  • Open Access

    АНАЛІТИЧНИЙ РОЗВ’ЯЗОК ЗАДАЧІ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКОВИХ НАПРУЖЕНЬ У ВАЛАХ ПІСЛЯ ЗМІЦНЮВАЛЬНОЇ ОБРОБКИ МЕТОДАМИ ППД

    by О. В. Канівець, І. М. Канівець, Ю. В. Шкляр

    Стаття присвячена аналітичному розв’язку задачі визначення залишкових напружень у валах після зміцнювальної обробки методами поверхневого пластичного деформування (ППД). Вал є важливою деталлю у машинобудуванні, його довговічність залежить від стану поверхневого шару. Поверхневе пластичне деформування є ефективним способом фінішної обробки. Суть методу полягає в ущільненні структури металу інструментом без зняття шару матеріалу. У результаті підвищується твердість, формуються стискуючі залишкові напруження, зростає опір втомному руйнуванню. Серед методів ППД особливо поширеним є обкатування роликом. Для маложорстких валів цей метод потребує уточненого розрахунку параметрів. Метою дослідження є отримання аналітичних виразів для осьових, тангенціальних та радіальних залишкових напружень на будь-якій глибині пластично деформованого шару. Розв’язок побудовано на основі диференціального рівняння рівноваги з урахуванням заміни радіальної координати. Введено параметр λ(z) залишкового січного модуля зсуву зміцненого шару. Він описує нелінійну поведінку матеріалу в зоні деформації. Встановлено, що радіальні залишкові напруження мають додатний знак. На поверхні вони дорівнюють нулю, а зі збільшенням глибини зростають до максимуму на межі пластично деформованого шару. Тангенціальні та осьові напруження мають від’ємний знак і відповідають стиску по всій товщині зміцненої зони. Виявлено, що одноразове статичне навантаження не відтворює реальних умов обкатування. У процесі зміцнення виникають зсувні деформації в напрямках подачі та кочення ролика. Вони збільшують градієнт твердості та зменшують радіальну деформацію на 15-20% порівняно з розрахунковими даними. Врахування цих ефектів суттєво покращує відповідність теоретичних епюр експериментальним результатам. Запропонований підхід викладено у формі, зручній для практичного застосування. На його основі можна обґрунтовано призначати режими ППД такі як силу обкатування, параметри інструмента, подачу. Це дозволяє формувати у поверхневому шарі валів систему стискуючих напружень потрібної інтенсивності.

  • УДОСКОНАЛЕННЯ ЗЕРНОВОГО КОМБАЙНА СИСТЕМОЮ МАШИННОГО ЗОРУ ДЛЯ ВІДСЛІДКОВУВАННЯ ЛОКАЦІЙ БУР’ЯНІВ ПІД ЧАС ЗБИРАННЯ УРОЖАЮ

    by Олександр Васильович Канівець, Ірина Михайлівна Канівець, Олексій Анатолійович Бурлака, Олександра Іванівна Біловод, Антон Олександрович Келемеш

    Процес збирання врожаю зернозбиральними комбайнами залишається одним із найбільш важливих етапів у процесі отримання сільськогосподарської продукції. Комплекс агротехнічних мір по обробці поля не завжди дає позитивний результат і зернові сільськогосподарські культури можуть бути засмічені локаціями бур’янів. Під час збирання урожаю на таких ділянках відбувається забивання системи обмолоту зернового комбайна рештками бур’янів, що призводить не тільки до погіршення якості обмолоту зерна, але й до перевантаження робочих органів та повного аварійного забивання зеленою масою системи обмолоту вцілому, що призводить до зупинки комбайна на технологічну очистку від бур’янів від декількох хвилин до декількох годин. У даній статті запропоновано удосконалити роботу зернового комбайна за рахунок розробки системи машинного зору для виявлення локацій бур’янів на полі перед жаткою під час збирання зернових культур та попередження оператора про небезпеку. Виконано аналіз використання засобів машинного зору у соціальних та виробничих сферах, у тому числі і в сільському господарстві. Запропоновано алгоритм програми машинного зору та показано результат її роботи на лабораторних моделях бур’янів, де система розпізнала локації бур’янів, визначила їх площу, підрахувала відсоток рослин на зображенні, обвела локації бур’янів синім кольором та проінформувала оператора комбайна. Відхилення реальних значень розмірів моделей бур’янів від значень визначених програмою склав 1,5%, що не виходить за межі похибки. Під час збирання урожаю сої проведено експериментальні дослідження на комбайні CLAAS Tucano 570.В польових умовах програма розпізнала усі локації бур’янів перед жаткою та вчасно попередила оператора комбайна про необхідність вживання коригуючих дій.

  • Open Access

    БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ: РЕАЛІЗАЦІЯ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ МАШИННОГО ЗОРУ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ПОЖЕЖ НА ПОЛЯХ

    by О. В. Канівець, І. М. Канівець, О. У. Дрожчана, Н. М. Опара, В. В. Дудник

    У статті актуалізовано проблему вчасного відслідковування пожеж на сільськогосподарських полях, поширення яких завдають значних економічних втрат та впливають на безпеку життєдіяльності як працівників, так і оточуючих людей. Запропоновано удосконалити алгоритм відслідковування пожеж за допомогою розробленої математичної моделі для системи машинного зору, яку можна встановити на літальні апарати по типу БПЛА. Проведений аналіз використання засобів машинного зору у сільському господарстві для виявлення пожеж показав, що на даний час розроблено потужні нейромережі для розпізнавання лісових пожеж, які потребують стаціонарних обчислювальних потужностей. Метою дослідження є розробка легкої за обчислювальними витратами та ефективної математичної моделі системи машинного зору для виявлення пожеж на сільськогосподарських полях як інструмента безпеки життєдіяльності працівників. Запропоновано алгоритм програми машинного зору та показано результат її роботи на зображеннях із польовими пожежами. Під час експериментальних досліджень система розпізнала локації диму та вогню і обвела ці об’єкти синім та червоним кольором відповідно та проінформувала оператора БПЛА. Завдяки здатності системи оперативно виявляти пожежі в режимі реального часу можливе швидке реагування пожежних служб, що зменшує масштаб поширення вогню. Вчасне виявлення пожеж не лише мінімізує втрати сільськогосподарських угідь та знижує економічні збитки, але й істотно зменшує ризики для здоров’я та життя людей, які можуть опинитися поблизу осередків займання. Крім того, своєчасне виявлення пожеж сприяє зменшенню викидів токсичних продуктів горіння в атмосферу, що позитивно впливає на екологічну безпеку. Таким чином, інтеграція машинного зору в системи моніторингу пожеж є важливим кроком до підвищення рівня безпеки життєдіяльності в аграрному секторі.

  • Open Access

    ОБҐРУНТУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ПОВЕРХНЕВОГО ЗМІЦНЕННЯ ШЛЯХОМ ОБКАТКИ ЦИЛІНДРИЧНИХ ПОВЕРХОНЬ

    by О. В. Канівець, В. В. Дудник, І. М. Канівець, Н. М. Опара, Ю. В. Шкляр

    Висока ефективність технологій зміцнення методом поверхневої пластичної деформації у поєднанні з продуктивністю та економічною доцільністю робить їх привабливими для широкого ряду промислових галузей.На даний час сучасна пластична теорія ще не запропонувала повного розв’язання задачі взаємодії пружного інструмента з тілом, що піддається пружно-пластичній деформації, у випадку, коли обидві поверхні мають довільну кривизну. Метою даного дослідженнях є розробка математичної моделі, яка б дозволяла обґрунтовано визначати оптимальні режими поверхневої пластичної деформації циліндричних деталей при заданих показниках чистоти поверхні. Дослідження показали, що показники шорсткості, подачі та діаметри кульок інденторів взаємопов’язані між собою. Величина подачі суттєво впливає на стан обробленої поверхні. Із зростанням подачі збільшується інтервал між вершинами мікронерівностей, а кількість повторних натискань на одну й ту ж ділянку зменшується, що призводить до підвищення шорсткості та зменшення глибини і рівня наклепу.Зростання подачі у 15 разів збільшує шорсткість поверхні на два класи. У свою чергу, глибина наклепаного шару зменшилась у 2,5 раза, а ступінь наклепу в знизився на 11 %. Таким чином, аналіз результатів показав доцільність оптимальних значень подачі для сталі 45, що становить 0,05 мм/кульку. Під час обкатування сталевих поверхонь підвищення навантаження покращує характеристики наклепу. Із зростанням тиску шорсткість поверхні залишається на рівні Ra 0,2 мкм, при цьому глибина наклепу для сталі 45 збільшується із 0,9 до 1,8 мм, а ступінь наклепу в середньому підвищується на 11 %. Під час збільшення діаметрів кульок зміцнювального інструмента, за інших незмінних умов, спостерігається незначне зниження шорсткості поверхні, а також зменшення глибини та ступеня наклепу. Таким чином, із збільшенням діаметра кульок збільшується клас чистоти обробки поверхні, однак глибина та інтенсивність наклепаного шару знижується на незначну величину.

  • Open Access

    ВИКОРИСТАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ В ЕКОНОМІЦІ У ПОЄДНАННІ З ПРОГРАМНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ GEOGEBRA

    by Юлія Овсієнко, Анатолій Антонець, Ірина Канівець

    У статті продемонстровано практичне застосування програмного забезпечення GeoGebra на прикладі розв’язування задачі прикладного змісту. Підкреслюється важливість інтеграції візуальних і обчислювальних можливостей кросплатформної динамічної математичної програми GeoGebra для моделювання економічних процесів, аналізу функцій попиту і пропозиції, визначення точок рівноваги й оптимізації ресурсів. GeoGebra як інструмент надає широкі можливості для наочного представлення складних математичних моделей, що сприяє кращому аналізу й розумінню економічних явищ як здобувачами освіти, так і практикуючими економістами, фахівцями різних спеціальностей. У статті висвітлено питання прикладного спрямування теоретичних понять розділу «Лінійна алгебра» навчальної дисципліни «Вища математика» для здобувачів освіти різних спеціальностей на прикладі моделі Василія Леонтьєва. Розглянуто приклади використання динамічних можливостей програмного забезпечення GeoGebra під час вивчення таких математичних понять, як матриці, дії з матрицями, обернена матриця. Обґрунтовано, що поєднання класичних математичних підходів із цифровими технологіями підвищує ефективність економіко-математичних методів фінансового планування, стимулює аналітичне мислення і дозволяє формувати практичні навички моделювання економічних процесів. Отримані результати демонструють потенціал застосування кросплатформної динамічної математичної програми GeoGebra для формування економічної компетентності студентів усіх рівнів освіти як інноваційного інструменту в освітньому і прикладному економічному середовищі.

  • Open Access

    MODEL OF PERSONALITY-ORIENTED INFORMATION TECHNOLOGY OF TEACHING PHYSICAL, MATHEMATICAL AND GENERAL TECHNICAL DISCIPLINES

    by Poltava State Agrarian University, Anatoliі Antonets, Irina Kanivets, Tetyana Gorda, Poltava Polytechnic Professional College, Анатолій Антонець, Ірина Канівець

    The solution to the problem of training future engineers in the ability to find effective ways to solve problems, critically analyze the knowledge gained and apply it to solve complex technical tasks is based on the use of modern achievements of pedagogical science. A special role in this is played by a personality-oriented approach when studying physical, mathematical and general technical disciplines with using information technologies. The purpose of the article is to develop and substantiate a model of the process of organizing the educational activities of future engineers during the study of physical, mathematical and general technical disciplines using personality-oriented information technology for learning. Methods. Pedagogical observation, conversations, interviews, questionnaires. Results. The conceptual features and main components of the model of personality-oriented information technology for teaching physics, mathematics and general technical disciplines are presented. The main principles and criteria for selecting the content of physical, mathematical and general technical disciplines for the proposed model are presented. Originality. An explanation of the purpose of each component of the model is provided and the factors that influence them are outlined. The algorithm for implementing this model is described. Conclusion. The use of the proposed model of personality-oriented information technology for teaching physics, mathematics and general engineering disciplines will contribute to the effective achievement of the corresponding programmed learning outcomes and will provide the opportunity for future engineers to choose the optimal educational trajectory.


  • Open Access

    МОБІЛЬНИЙ ДОДАТОК З ЕЛЕМЕНТАМИ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ ДЛЯ ПОШУКУ АУДИТОРІЇ ТА ЕВАКУАЦІЇ З БУДІВЛІ

    by Олександр Васильович Канівець, Ірина Михайлівна Канівець, Володимир Васильович Дудник, Ольга Урешівна Дрожчана

    Стаття присвячена розробці мобільного додатка, призначеного для пошуку необхідної аудиторії в певній будівлі, перевірці можливостей евакуації з його допомогою в надзвичайних ситуаціях, зокрема з корпусу інженерно-технологічного факультету Полтавського державного аграрного університету, а також навчанню студентів орієнтації в невідомій будівлі за допомогою додатка у межах вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності». Проведений аналіз подібних програм для орієнтації у незнайомій будівлі показав, що, зазвичай, такі мобільні додатки використовуються з метою навчання поводження в надзвичайних ситуаціях. Тим самим визначено необхідність розробки власної програми і для пошуку аудиторії, і для орієнтації в надзвичайних ситуаціях. Велику увагу присвячено розробці інтерфейсу та дизайну додатка в програмі Adobe XD. Розроблено макет сторінки з пошуку аудиторії, що складається із схеми корпусу факультету та поля для введення цифрового значення аудиторії, яку потрібно знайти. Розроблено макет сторінки для пошуку шляхів евакуації, що має додатково відмітку розміщення користувача на схемі будівлі, відмітки потенційного положення небезпеки та шляхи евакуації. У ролі ігрового рушія для розробки програми обрано Unity із шаблоном 2D Mobile Core. Під час проєктування головного меню наведено скріпти переходів між сценами додатка. Розроблено схему алгоритму роботи програми з пошуку аудиторії та написано відповідний скріпт пошуку необхідної аудиторії мовою С#. Сцена пошуку має поле для вводу номера аудиторії, кнопку початку пошуку та схему поверху будівлі. Знайдене приміщення підсвічується зеленим кольором, чим підказує користувачеві напрям маршруту. Сцена евакуації допомагає визначити шляхи виходу з будівлі в надзвичайних ситуаціях. Для інтуїтивного користування додатком під час роботи даної сцени відображаються текстові підказки, які допомагають вказати власне місце перебування та джерело небезпеки. Сканування плану евакуації засобами доповненої реальності програми допомагають автоматично визначити місцезнаходження користувача. Під час викладання дисципліни «Безпека життєдіяльності» було розроблено лабораторну роботу, при виконанні якої студенти вивчали умовні позначення і знаки на плані евакуації, набували навичок читання невідомої схеми будівлі, а також розвивали вміння орієнтації, зокрема й з використанням додатка. Можливості розробленої нами програми було перевірено на вибірці, яка складалася зі 107 здобувачів різних спеціальностей університету. Підсумкове опитування здобувачів про користування додатком показало позитивну його оцінку.


  • Open Access

    РОЗРОБЛЕННЯ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТРИВИМІРНИХ МОДЕЛЕЙ ІЗ ІНЖЕНЕРНОЇ ГРАФІКИ

    by Олександр Васильович Канівець, Ірина Михайлівна Канівець, Наталія Василівна Кононец, Тетяна Михайлівна Горда

    Автори актуалізують проблему реалізації мобільного навчання студентів у межах упровадження концепції ресурсно-орієнтованого навчання у вищій школі. На основі аналізу досліджень зроблено висновок про те, що мобільне навчання тлумачиться як форма ресурсно орієнтованого навчання і розглядається як система організаційних і дидактичних заходів, які базуються на використанні мобільних інформаційно-комунікаційних технологій та мобільних педагогічних програмних засобів. Зазначається, що одним із напрямів реалізації концепції ресурсно орієнтованого навчання у вищій школі є розробка таких мобільних педагогічних програмних засобів, які уможливлять підвищити якість професійної підготовки фахівців, зокрема, технічних спеціальностей. Проведений аналіз засобів навчання, що використовуються під час вивчення загальнотехнічних дисциплін, дав можливість провести аналогію між фізичними і електронними моделями та обґрунтувати розробку програмного забезпечення для розвитку просторового мислення студентів технічних спеціальностей. Подано методику створення мобільних додатків для доповненої реальності, висвітлено основні етапи розробки додатку доповненої реальності, починаючи від встановлення ігрового рушія до його тестування та демонстрації роботи. Особливу увагу приділено написанню та обґрунтуванню кожного рядка сценаріїв (scripts). Презентовано власну розробку мобільного додатку для мобільних пристроїв «Програма доповненої реальності», яка реалізує доповнену реальність. Створений мобільний додаток зчитує, розпізнає маркер кресленика та відображає на екрані мобільного пристрою електронну модель виробу. З’ясовано, що розроблена авторським колективом програма доповненої реальності як мобільний педагогічний програмний засіб може бути використана для підтримки як самостійної роботи студентів, так і при організації аудиторних занять у закладах вищої освіти.