Oksana Borodina

У статті досліджено можливості адаптації польського досвіду децентралізованого співробітництва та участі одиниць територіального самоврядування у підтримці розвитку територій до процесів відновлення постраждалих громад України. Визначено роль територіальної громади як безпосереднього суб’єкта відновлення та обґрунтовано значення її інституційної і проєктної спроможності для залучення зовнішніх ресурсів і реалізації міжнародних проєктів. На основі аналізу польської практики участі одиниць територіального самоврядування у співпраці задля розвитку визначено механізми, потенційно придатні для адаптації для українських громад. Запропоновано матрицю адаптації польського досвіду та авторську аналітичну модель, що передбачає послідовне визначення функціонального ядра польського механізму, відповідної української проблеми, контекстних обмежень, необхідних адаптаційних змін та очікуваного результату. Обґрунтовано, що ключовою умовою результативного перенесення польських практик є підвищення інституційної спроможності українських територіальних громад. Доведено доцільність переходу від механічного копіювання зарубіжного досвіду до його функціональної адаптації з урахуванням безпекових, фінансових, демографічних та інституційних особливостей України.

Дослідження містить аналіз потенціалу та доцільність впровадження концепції еко-інноваційної (зеленої) відбудови громад у повоєнному розвитку економіки України. Розглянуто можливі треки модернізації енергетичної інфраструктури, детально вивчено інноваційну модель «зелених розумних міст» (Smart Green sity), засновану на цифровізації муніципального розвитку, яка стає дедалі популярнішою у всьому світі і Європейському Союзі зокрема. Представлено схему взаємодії громад та державних структур у застосування правових та адміністративних процедур відновлення постраждалих громад на засадах сталості. Наголошено, що під час поствоєнного відновлення слід також надавати підтримку громадам, які не зазнали значних збитків або постраждали лише мінімально. Ці території також потребують стимулів та підтримки розвитку, включаючи плани сталого енергетичного розвитку та пом'якшення наслідків зміни клімату. Наведено рекомендації постраждалим громадам для роботи з потенційними донорами задля досягнення еко-інноваційної трансформації.

The study is devoted to the analysis of the innovative technology Open Banking to ensure sustainable post-war development of the Ukrainian economy. The concept of Open Banking is considered in correlation with the theory of economic schools, the legal basis (European and Ukrainian) for the implementation of Open Banking in the practice of the modern banking digital market is presented. The experience of European countries in implementing Open Banking technology for the development of national financial ecosystems is presented. The advantages and disadvantages of the technology are substantiated. The idea of "economic engineering" for implementation in industrial business models is highlighted, the applied role of Open Banking technology used in "economic engineering" mechanisms is outlined. The progress of the implementation of Open Banking technology in the banking and industrial sector of Poland is comprehensively analyzed. The possibilities of using Open Banking technology for the participation of Polish banks and enterprises to participate in joint project cases for the post-war restoration of the Ukrainian economy are investigated. The possibility of implementing the experience of the eastern regions of Poland and their regional support programs, which they receive from external sources, as applied cases of cooperation with Ukraine is proposed. The mutual interest and effectiveness of using innovative banking technologies for the organization of complex technological innovation hubs (EU-Poland-Ukraine) are substantiated. The subject of development in such hubs may be proposals of Ukrainian scientists, scholars, practitioners, businessmen regarding clean technologies, nano-tech, bio-tech, new materials, robotics, as well as IT and software applications in the industry, provided with funds from European structural funds, or interested foreign, including Polish, investors.

У статті досліджено основні аспекти відновлення інфраструктури Харківської області через воєнні руйнувань. Автори аналізують ключові чинники, що впливають на ефективність відбудови, зокрема державну підтримку, міжнародні інвестиції та роль місцевого самоврядування. Встановлено, що стратегічне планування, інтеграція сучасних технологій та залучення різних зацікавлених сторін є визначальними умовами успішного відновлення регіону. Проаналізовано основні виклики, з якими стикається Харківщина в процесі реконструкції, серед яких недостатнє фінансування, складні безпекові умови, демографічні зміни та бюрократичні перешкоди. Розглянуто регіональний розподіл ресурсів, фінансові механізми підтримки, а також досвід інших країн у післякризовій відбудові. Визначено роль соціально-економічної інфраструктури як основного драйвера регіонального розвитку, що впливає на повернення населення, стабілізацію ринку праці та залучення бізнесу. Особливу увагу приділено інструментам фінансування, таким як державні програми «єВідновлення», кредитні механізми та міжнародна допомога. Дослідження підкреслює необхідність адаптивного підходу до відновлення, що враховує специфіку кожної територіальної громади. Акцентовано увагу на важливості координації дій між центральною владою, місцевими адміністраціями, громадянським суспільством та міжнародними партнерами. Результати дослідження свідчать про те, що ефективне відновлення Харківщини можливе лише за умов комплексного підходу, який поєднує інфраструктурні, соціальні та економічні аспекти розвитку.

The research conducted in the article is devoted to the consideration of screening as a technology for assessing and filtering potential projects for the development of regional infrastructure based on their feasibility, potential for success and compliance with the strategic goals of post-war development of the territory. The close connection between infrastructure development and the transformation of domestic policy in the context of the challenges of wartime and the risks of post-war uncertainty is emphasized. Based on the analysis of the current socio-economic cross-section of territorial development, the need for a differentiated approach to the reconstruction of each community is noted. Transparent mechanisms for attracting and controlling the use of investment funds are identified as a necessary condition for effective post-war development. Screening, as one of the organizational technologies for project management that provide the above requirements, is a relevant and acceptable mechanism for foreign partners. It lies in the plane of the Principles of Quality Infrastructure Investment (QII Principles), adopted in 2019 within the framework of the G20 activities, and ensures project risk management. The analysis of screening as a continuous management mechanism that helps minimize project uncertainty allowed the stakeholders of the infrastructure investment process to be systematized and a case study of screening methods was proposed. The study paid special attention to metrics as indicators of the state of the system in general and indicators of the effectiveness of infrastructure projects, and a combined approach to determining their set in the process of infrastructure design of post-war development was proposed. Based on the research materials, the entire process of conducting a screening assessment of infrastructure projects was systematized with its detailing into stages. It was found that the adaptive program-project approach to community development strategizing, unlike traditional program-target planning, has the characteristics and plays the role of an innovative management technology for territorial development.

The basic factors for Ukraine's post-war recovery are security, stability, effective strategy focused on sustainable development, and the ability to attract investment resources. The analysis and application of the experience of countries that have already gone through post-crisis periods of turbulence, especially in comparable periods of time, are essential for analysis and possible application. The indicative aspects of such force majeure events should be studied and used as predictors for post-war planning of economic and social development in Ukraine. Thus, a detailed examination of the course of events in the Balkans, and in Kosovo in particular, makes it possible to establish certain benchmarks (indicators) of the relevance of the Balkan crisis to the current aspects of Ukraine's development: migration, demographics, legal issues, political settlement of the conflict, etc. This determines the need to analyse and provide possible recommendations for the fruitfulness and effectiveness of steps towards the post-war recovery of Ukraine's economy. The article highlights a pool of problems and the existing potential of Kosovo, illustrates measures of state support for the development of entrepreneurship and international cooperation to end the military conflict, and the institutional genesis of Kosovo. It demonstrates in quantitative terms the current state of Kosovo's economy as a synergistic result of the social efforts of many stakeholders. Conclusions are drawn about the course and resolution of the Balkan crisis for Ukraine's post-war development. Particular attention is paid to possible scenarios for resolving the military phase thanks to the existing and proven models of the Dayton Accords as an important framework milestone on the path from peaceful settlement to multidimensional partnership.

Монографія є результатом колективних зусиль науковців та практиків, які досліджують соціально-економічні, психологічні, культурні та інтелектуальні аспекти вимушеної міграції українців внаслідок російсько-української війни. Монографія містить міждисциплінарний аналіз та пропонує широкий спектр наукових підходів до інтеграції українців у європейське суспільство, а також адаптації внутрішньо переміщених осіб. Монографія складається з чотирьох розділів, кожен з яких розкриває окремі аспекти процесу адаптації та інтеграції українців у нових умовах. Розділ 1 фокусується на економічних викликах інтеграції українських біженців у європейському просторі, висвітлюючи міграційні процеси, адаптацію в Польщі, вплив міграції на безбар’єрне середовище та інтелектуальний капітал України; досліджуються соціально-економічні виклики, з якими стикаються українські мігранти, та вплив цієї міграції на європейський економічний простір і промисловий потенціал України. Розділ 2 присвячено соціально-психологічній адаптації українських біженців у європейських країнах, авторами досліджуються інноваційні підходи до реабілітації українців, їхня адаптація до культурного та мовного контексту, а також специфічні особливості в інтеграції дітей та школярів в освітню систему Польщі, Австрії та Латвії тощо. Розглядаються соціально-психологічні аспекти вимушеної міграції та емоційні аспекти адаптації. В 3 розділі аналізується історико-філософські аспекти вимушеної міграції, зокрема, розглядаючи літературні та філософські аспекти культурної інтеграції, що вказують на глибину змін у культурному середовищі вимушених мігрантів. Розділ 4 зосереджується на внутрішній міграції, розглядаючи виклики адаптаційного потенціалу українців та роль медіа в забезпеченні інформаційної безпеки в умовах воєнного стану. Монографія є цінним внеском у розуміння складнощів вимушеної міграції та особливостей адаптації українських біженців, що дозволяє ефективніше розробляти стратегії їх інтеграції та підтримки як в Україні, так і в країнах, які прийняли українських мігрантів.

Статтю присвячено розгляду теоретичних підходів і методичного контенту оцінки стану соціально-економічної інфраструктури на регіональному та місцевому рівнях. Розглянуто теоретичні напрацювання, що дало змогу визначити взаємозв’язок складових функціонального навантаження соціально-економічної інфраструктури, надати схематичну послідовність аналізу стану інфраструктури територіальних громад. Вивчено численні методики оцінювання розвитку інфраструктури з урахуванням використаних показників і методів математичного моделювання, що допомогло констатувати їхні преференції та недоліки. Результатом дослідження стали рекомендації для розробки комплексного економіко-правового механізму оцінки впливу соціально-економічної інфраструктури на місцевий економічний розвиток, який є нагальним в умовах воєнно-повоєнного розвитку національної економіки.

The monograph presents theoretical and scientific and practical principles for determining and forming strategic directions for the development of countries and regions of Europe through smart specialization and the prospects for using it to enter the trajectory of sustainable development of industrial regions of Ukraine in the process of European integration; The genesis of the theoretical and methodological principles of strategizing smart specialization of countries and regions of Europe is studied, smart specialization is considered from the positions of different schools of economic theory. The features of the restoration of old industrial territories of Europe in the context of the Global Goals and the implementation of smart specialization strategies are identified. The priorities of the EU regional policy and the prospects for their reproduction in Ukraine in the context of European integration and overcoming the consequences of the war are determined.

The study conducted in this article is devoted to the consideration of topical issues of Ukraine’s achievement of energy decentralization in order to protect the national energy system from crisis processes in wartime, to increase its resilience by developing distributed generation at the local level. The analysis was carried out by comparing with similar local entities in Poland (gmina and poviat) based on the assessment of existing and potential energy sources, as well as the calculation of the energy balance of the territory. The implementation of an effective energy transition project in the city of Ostrów Wielkopolski (operation of low-emission public transport running on local energy obtained through local energy cogeneration) was considered. Based on the results obtained, recommendations are made to similar local communities in Ukraine on the organization of project management, attraction of financial instruments for such a transition, taking into account organizational and regulatory risks. As a practical tool, proposals are made for the organization and creation of a revolving fund as a financial instrument that can partially cover local needs for financing projects aimed at reducing energy poverty in communities, as well as a model for organizing an energy production cooperative for generating electricity using a solar power plant, and an algorithm for project work in communities for the development and implementation of energy decentralization projects.