LOLarysa Oronovska

Larysa Oronovska

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Larysa Oronovska has a total of 19 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    РОЗВИТОК ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА В УКРАЇНІ В ХХ СТОЛІТТІ

    by Анатолій Ороновський, Лариса Ороновська, Ігор Цмур, Ірина Гавран

    Статтю присвячено дослідженню розвитку хорового мистецтва в Україні у ХХ столітті, яке відіграло ключову роль у формуванні національної музичної культури. Увагу приділено етапам становлення та еволюції хорового співу, зокрема професійного та аматорського напрямів, а також розкрито вплив суспільно-політичних змін на цей процес. Хорове мистецтво цього періоду відзначається жанровим розмаїттям, інноваційними підходами до виконавства та популяризацією української музики на міжнародній арені. Дослідження висвітлює вплив історико-культурного контексту на формування хорових традицій, що позначалося на тематиці та ідеологічній спрямованості творів. У статті розглянуто, як політичні події, такі як встановлення радянської влади, Друга світова війна та доба відлиги, вплинули на специфіку розвитку хорового мистецтва. Водночас аналізується роль хорового співу у збереженні національної ідентичності та спротиві асиміляції. Особлива увага приділяється діяльності провідних українських композиторів, диригентів і педагогів, які зробили вагомий внесок у розвиток хорового мистецтва. Розглядаються творчі досягнення Миколи Леонтовича, Кирила Стеценка, Левка Ревуцького, Григорія Верьовки та інших митців, які збагатили український хоровий репертуар. Аналізуються новаторські методики викладання хорового співу та організація діяльності провідних хорових колективів, зокрема Державної заслуженої капели України «Думка» та хору імені Григорія Верьовки. Окремо досліджується регіональний аспект хорового мистецтва. Розглянуто специфіку розвитку хорових традицій у різних частинах України, зокрема у західних, центральних та південних регіонах. Наголошено на унікальній взаємодії професійного та народного співу, що сприяло гармонійному розвитку хорового репертуару й виконавських практик. У висновках підкреслюється значення хорового мистецтва для збереження української культурної спадщини, його вплив на формування національної свідомості та ролі у зміцненні культурних зв’язків України з іншими країнами. Стаття також акцентує на важливості подальшого вивчення цього феномену в контексті сучасних викликів.

  • Open Access

    Peculiarities of teaching art in the era of digital technologies: challenges and opportunities

    by Mariia Kovalova, Olena Spolska, Oleksandr Chursn, Liudmyla Arystova, Larysa Oronovska

    The modern digitalization of the educational process in art teaching is a relevant topic for research. The purpose of the article is to study the peculiarities of teaching art in the time of active use of digital technologies, the challenges and opportunities of this process in further use. To achieve this task, scientific methods of comparison and content analysis of scientific literature were used. A survey of 77 students (bachelor's, master's, and PhD students) who studied art with the use of modern digital technologies was also conducted. The results show that modern digital technologies are used at least several times a week. Important tools are virtual and augmented reality technologies, multimedia, and digital resources. Artistic digital platforms for creation or modeling allow the use of various digital tools to create new works or explore new styles. The problems are described: untimely access to technology, lack of personal interaction, lack of practical skills, certain limitations in the use of creativity, and the need for self-discipline. The conclusions summarize the general tendency to deepen the use of digital technologies in art education.


  • Open Access

    THE ART OF EDUCATIONAL ACTIVITIES MANAGEMEN

    by Z. Hnativ, Л. Ороновська, З. Гнатів

    The article outlines the phenomenon of the art of educational activities management in the challenges of today based on the synthesis of artistic, psychological and pedagogical, managerial, philosophical training, and many years of experience in higher education. The processes of changes in the interpretation of pedagogical education are analyzed, in particular, from the training of teachers of different levels and degrees to the formation of the pedagogical component of professional education. The art of management is defined as the highest form of achieving professional mastery, a form of reflection, cognition, comprehension and solution of a specific problem situation due to a high level of education, creativity, interpretation of management science and the implementation of positive experience, creativity, aesthetic, emotional culture, etc. It is emphasized that the art of management is a model of successful managerial activity, leading to the improvement of its subjects. The relationship between art and power is highlighted, which also constitutes an interesting vector of research, since art is a symbol of status in society. Speaking about the aestheticization of higher education in the context of the art of management, the relevance of aesthetic training of young specialists, the importance of their general culture, national consciousness, and readiness to adequately represent their country at the international level are substantiated. The importance of forming a modern successful manager-leader based on a cultural-creative approach is emphasized, according to which the epicenter of education is a person of culture.

  • Open Access

    СЕМІОТИЧНИЙ УНІВЕРСУМ МИСТЕЦЬКОЇ КОМУНІКАЦІЇ У ТВОРЕННІ НАЦІОНАЛЬНОГО БУТТЯ

    by Зоряна Ярославівна Гнатів, Лариса Дмитрівна Ороновська

    У статті розглянуто семіотичний універсум як символічний світ у реальностях простору національного буття. Оскільки буття говорить про себе в різні способи, в контексті дослідження апелюємо до соціокультурної сфери, зокрема до мистецтва як художньої моделі буття. Обґрунтовано, що музичне мистецтво є однією з форм культури, знаково-семіотичною її галуззю, яка пов’язана зі здатністю суб’єкта естетично опановувати життєвий світ, образно-символічно відтворювати його з використанням ресурсів творчої уяви. У процесі мистецької комунікації (спілкування) текст є повідомленням, засобами вираження в якому є знаково-семіотичний склад тексту, художній образ, який будь-якій конкретності надає універсального характеру. Музика інтерпретує об’єкти навколишнього світу (культури) у своїй знаковій системі, її мова є штучною щодо природної, вербальної, породжує новий текст і смисл. Висвітлено взаємозв’язок семіотичного простору з інтелектуальним потенціалом людського акту творення. Зазначено, що творчість формує людську особистість та сприяє реалізації її базових потреб творення добра, краси, любові, внутрішніх потреб душі та серця. Процес творчості є екзистенційною потребою людини. В наукових пошуках доведено, що процес засвоєння національною культурою інтелектуальної продукції (індивідуальної чи колективної, «своєї» чи «чужої») передбачає перш за все її здатність до «пізнання-розуміння-осмислення» як дієвої основи творення та збереження власної самобутності. З позиції того, що гуманітарній науці в сучасному ХХІ столітті властиві тенденції діалогічності, комунікативні можливості музичного мистецтва, будучи вплетеними в канву соціокультурного буття, формують соціальне середовище, рівень культури, ставлення до самого себе та світу навколо. Сьогодні засобами музичного мистецтва ми маємо унікальну можливість утверджувати свою самобутність та національну приналежність, використовуючи всю систему соціально-культурної комунікації.

  • MODERN APPROACHES TO TRAINING OF PEDAGOGICAL SPECIALISTS OF MUSICAL ARTS

    by Valentyna Vodiana, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Larysa Oronovska, Anatoliy Oronovskyy