ОЦОлег Циганенко

Олег Циганенко

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Олег Циганенко has a total of 11 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Відбір екологічно безпечних територій для розміщення спортивих парків шляхом використання екологічного територіального картографування шумового забруднення

    by Олег Циганенко, Ярослав Першегуба, Наталія Склярова, Людмила Оксамитна

    Резюме. Шумове забруднення спортивних парків становить значну проблему як для здоров’я, так і працездатності спортсменів, яку необхідно вирішувати. Мета. Розробити методологічні підходи до відбору еклогічно безпечних за показниками шумового забруднення територій для розташування на них спортивних парків. Методи. Аналіз наукової, науково-методичної літератури, узагальнення, синтез, абстрагування, формалізація. Результати. Було виконано системний аналіз наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації, що стосуються відбору екологічно безпечних територій за показниками шумового забруднення для розміщення на них спортивних парків. За отриманими результатами було зроблено висновки, що відбір екологічно безпечних територій для розташування спортивних парків за показниками шумового забруднення бажано проводити за межами великих міст-мегаполісів із використанням екологічних карт шумового забруднення територій та з засто-суванням для їх створення ГІС-технологій. Ключові слова: спортсмени, спортивні парки, шумове забруднення територій, екологічно безпечні території, екологічне картографування територій, ГІС-технології.


  • Open Access

    Оцінювання ступеня виконання екогігієнічних правил гігієни сну спортсменами за умов глобального світлового забруднення довкілля штучними джерелами освітлення

    by Олег Циганенко, Наталія Склярова, Ольга Чернікова, Тетяна Коломієць

    Резюме. Проведено оцінювання ступеня виконання екогігієнічних правил гігієни сну спортсменами за умов глобального світлового забруднення довкілля штучними джерелами освітлення. Мета. Розробити методологічні підходи до оцінювання ступеня виконання екогігієнічних правил гігієни сну спортсменами за умов глобального світлового забруднення довкілля штучними джерелами освітлення територій спортивної інфраструктури. Методи. Аналіз наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації, узагальнення, формалізація, синтез, аналіз, індукція та дедукція, ідеалізація, метод спрямування від абстрактного до конкретного, метод анкетного опитування. Результати. Розроблено методологічні підходи до оцінювання ступеня виконання спортсменами екогігієнічних правил гігієни сну за умов глобального світлового забруднення довкілля, в тому числі і територій спортивної інфраструктури, штучними джерелами світла з застосуванням методу анкетного опитування. Зроблено висновки, що глобальне світлове забруднення довкілля штучними джерелами світла становить значну проблему порушення циркадіанного (циркадного) біологічного ритму сон–неспання та здоров’я людини, в тому числі і спортсменів, особливо тих, які значний час знаходяться в умовах відкритого простору у великих містах–мегаполісах, таких як Київ, з суттєвим світловим забрудненням територій спортивної інфраструктури. Проведене оцінювання ступеня виконання спортсменами екогігієнічних правил гігієни сну в умовах глобального світлового забруднення довкілля, в тому числі і територій спортивної інфраструктури, на прикладі м. Києва показало, що мають місце випадки недостатнього виконання цих правил. Ключові слова: екогігієнічні правила гігієни сну, глобальне світлове забруднення довкілля, спортсмени, циркадіанний біоритм сон–неспання, штучні джерела світла.

  • Open Access

    Вибір екологічно безпечних територій для проведення спортивних заходів як складова концепція сталого розвитку спорту

    by Євгеній Імас, Ольга Борисова, Сергій Футорний, Олег Циганенко

    Резюме. Дуже важливим підходом до досягнення положень Концепції сталого розвитку спорту є раціональне використання екологічно безпечних територій для систематичного проведення спортивних заходів з урахуванням даних моніторингу якості повітря, насамперед атмосферного, як екологічного середовища існування людини. Для цього необхідно визначити методологічні підходи до відбору таких екологічно безпечних територій для систематичних занять спортом, що є актуальним та своєчасним. Мета. Визначити основні шляхи до відбору екологічно безпечних територій для систематичних занять спортом з орієнтацією на пріоритетні забруднювачі атмосферного повітря. Методи. Аналіз наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації, узагальнення, синтез, ідеалізація, індукція та дедукція, метод спрямування від абстрактного до конкретного. Результати. Визначено, що під час відбору екологічно безпечних територій для систематичних занять спортивною діяльністю необхідно керуватися положеннями «Глобальних рекомендацій ВООЗ за якістю повітря» з їх наступною деталізацією відносно спорту і в яких, як пріоритетні забруднювачі атмосферного повітря, були визначені завислі частинки діоксиду азоту та сірки, озон приземного шару. На орієнтовному рівні екологічного оцінювання можна попередньо користуватися індексом якості повітря. Для проведення заходів із впровадження положень «Глобальних рекомендацій ВООЗ за якістю повітря» необхідні фахівці, які мають компетенції та навички як стосовно спорту так і екології. Таких фахівців вже почали готувати в Національному університеті фізичного виховання і спорту України в рамках вивчення тематичного напряму збалансованого раціонального природокористування в галузі спорту. Ключові слова: екологічно безпечні території, спорт, моніторинг пріоритетних забруднювачів повітря, індекс якості повітря, біоіндикація.

  • Open Access

    Гармонізація природокористування як перспективний напрям виконання положень концепції сталого розвитку спорту

    by Євгеній Імас, Сергій Футорний, Олег Циганенко

    Резюме. Гармонізація природокористування є важливим та перспективним шляхом організації збалансованого природокористування в спорті, підходом до покращення умов для спортивної діяльності, збереження та зміцнення здоров’я спортсменів. Її розглядають як комплекс заходів, спрямованих на використання природних ресурсів з можливостями природи до самовідтворення та розвитку. Мета. Визначити основні підходи до гармонізації природокористування в галузі спорту. Методи. Аналіз наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації, де розглянуто питання проведення гармонізації природокористування на прикладі спортивних об’єктів; узагальнення, синтез, ідеалізація, індукція та дедукція, метод спрямування від абстрактного до конкретного. Результати. На основі проведеного дослідження було визначено, що для організації збалансованого природокористування у галузі спорту необхідно досягти його гармонізації. Для проведення заходів впровадження положень гармонізації природокористування в спорті є необхідність у підготовці фахівців, які мають навички та компетенції з відповідних питань. Таких фахівців вже почали готувати в Національному університеті фізичного виховання і спорту України за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт», спеціалізація «Менеджмент у спорті», профільне спрямування «Екологія спорту». Зроблено висновки, що гармонізація природокористування в спорті є важливим напрямом для досягнення положень сталого розвитку в галузі спорту. Ключові слова: збалансоване природокористування, концепція сталого розвитку, гармонізація, спорт, природа, довкілля.

  • Open Access

    Збалансоване природокористування як важлива складова реалізації концепції сталого розвитку у галузі спорту

    by Олег Циганенко, Ярослав Першегуба, Наталія Склярова

    Анотація. Збалансоване природокористування є важливою складовою концепції сталого розвитку в галузі спорту, а саме його економічних, соціальних та екологічних аспектів, суттєвим підходом до теорії і методики спорту в напрямі покращення умов для спортивної діяльності, важливим розділом екології спорту. Природокористування поділяють на два основні різновиди: загального та спеціального характеру. За характером використання природних ресурсів його поділяють на раціональне та нераціональне. Збалансоване користування природними ресурсами визначають передовсім як систему комплексної взаємодії суспільства і природи, що побудована на науково-законодавчій основі і найбільшою мірою відповідає як сучасним потребам суспільства, так і збереженню природи та орієнтована на дбайливе, раціональне, збалансоване використання природних ресурсів. Організація збалансованого природокористування у галузі спорту ґрунтується на обмеженні користуванням природними ресурсами та гармонізації людської діяльності з природою. Мета. Визначити основні підходи до організації збалансованого природокористування у галузі спорту. Методи. Теоретичний аналіз наукової літератури, узагальнення, аналіз, синтез, ідеалізація, індукція та дедукція, метод спрямування від абстрактного до конкретного. Результати. На основі проведених досліджень було визначено, що для організації збалансованого природокористування у галузі спорту передовсім необхідно досягти гармонізації спортивної діяльності з природою. Для проведення заходів із запровадження положень збалансованого природокористування у галузі спорту є необхідність у підготовці фахівців, які мають знання та компетенцію зі збалансованого природокористування. Таких фахівців вже почали готувати у Національному університеті фізичного виховання і спорту України за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт», спеціалізація «Менеджмент у спорті», профільне спрямування «Екологія спорту». Ключові слова: збалансоване природокористування, концепція сталого розвитку, спорт, природні ресурси.

  • Open Access

    Гігієнічна діагностика хронотипів та хронотипологічних особливостей організму спортсменок

    by Олег Циганенко, Людмила Путро, Наталія Склярова, Людмила Оксамитна

    Резюме. Встановлено, що біоритмологічні чинники організму людини становлять наукову проблему, оскільки можуть суттєво впливати на функціональний стан і спортивні результати спортсменів. Мета. Розробити методологічні підходи до проведення гігієнічної діагностики хронотипів та хронотипологічних особливостей у спортсменок. Методи. Теоретичний аналіз наукової літератури: узагальнення, синтез, формалізація, абстрагування. Результати. Розро-блено методологічні підходи до проведення гігієнічної діагностики хронотипів у спортсменок (ранковий, денний, вечірній) та їх хронотипологічних особливостей (ступінь прояву), визна-чення стану біоритмологічної адаптації до циркадних біоритмів (високий, середній та недо-статній), в тому числі і за умов високих фізичних навантажень. Вони включають визначення хронотипів та їх хронотипологічних особливостей у спортсменок з використанням спеціальної анкети, яка враховує особливості спортивної діяльності, та анкети для визначення ступеня напруженості механізмів процесу біоритмологічної адаптації, в тому числі за умов високих фізичних навантажень із застосуванням анкетно-опитувального методу, проведення аналізу фазової архітектоніки та синхронності циркадних біоритмів серцевих скорочень та температу-ри тіла для визначення стану біоритмологічної адаптації. Результати свідчать, що розроблені підходи можуть бути апробовані в дослідженнях.Ключові слова: спортсменки, гігієнічна діагностика, хронотип, хронотипологічні особливості, біоритми, біоритмологічна адаптація.

  • Open Access

    Екологічна епідеміологія як новітній напрям спортивної медицини

    by Олег Циганенко, Наталія Склярова

    Мета. Визначити основні положення екологічної епідеміології як новітнього напряму спортивної медицини. Методи. Теоретичний аналіз наукової літератури: узагальнення, синтез, формалізація, абстрагування. Результати. Запропоновано основні положення екологічної епідеміології спорту: предмет досліджень, її специфіка як науки, мета, завдання, принципи та правила. Розглянуто перспективи викладання екологічної епідеміології спорту як дисципліни у закладах вищої освіти з фізичної культури і спорту. Зроблено висновки, що екологічна епідеміологія спорту може розглядатися як нова галузева еколого-епідеміологічна наука, так і новітній напрямок спортивної медицини.Визначено основні принципи та правила екологічної епідеміології спорту, її завдання тамісце серед інших галузевих екологічних та медичних наук, таких, як екогігієна фізичноїкультури і спорту, спортивна медицина, екологія спорту.