ITInna Trubnik

Inna Trubnik

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Inna Trubnik has a total of 8 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR THE FORMATION OF COMMUNICATIVE COMPETENCE OF UNIVERSITY STUDENTS

    by Sergii Konoshenko, Natalia Konoshenko, Inna Trubnyk

    Стаття присвячена висвітленню психолого-педагогічних умов формування комунікативної компетентності студентів університету. Психолого-педагогічні умови визначено як взаємопов'язаний та взаємодіючий комплекс заходів педагогічного процесу, який забезпечує формування комунікативної компетентності студентів у процесі професійної підготовки в університеті. Виокремлено наступний комплекс організаційно-педагогічних умов формування комунікативної компетентності студентів університету: забезпечення рефлексивної спрямованості процесу формування комунікативної компетентності студентів університету; формування комунікативної активності студентів у процесі спілкування на основі практико-орієнтованих технологій; ціннісне ставлення викладача до студента як суб'єкта комунікативної компетентності. Обґрунтовано, що забезпечення рефлексивної спрямованості при формуванні комунікативної компетентності студента сприяє активізації рефлексивного потенціалу особистості, що розвивається; переосмислення її комунікативного досвіду; підвищення готовності до професійної творчості; розширення актуального та потенційного полів рефлексії у комунікативній діяльності. Показано, що опанування мистецтвом мовлення, оволодіння видами мовленнєвого впливу (інформування, переконання, відстоювання) і риторичними методами аргументування, освоєння норм мовленнєвого етикету і відкриття для себе секретів успіху в професійно-мовленнєвому спілкуванні, усвідомлення традицій різних шкіл красномовства і риторики передбачає формування активної позиції студента в процесі спілкування. Аргументовано, що викладач з високою комунікативною культурою, який вміє створювати на заняттях позитивний психологічний клімат, який ставиться до студента як до цінності, позитивно впливає на розвиток та становлення здобувача вищої освіти.

  • Social work for the resocialization of the elderly by means of cultural and leisure activities

    by Serhii Konoshenko, Nataliia Konoshenko, Inna Trubnyk

    The period of old age is associated with a person’s detachment from social reality, which loses its significance for him due to the loss of both psychophysiological and socio-cultural activity. It is substantiated that integration into significant social communities and inclusion in various types of cultural and leisure activities is a powerful psychological and cultural mechanism for overcoming various deprivations of the elderly. Resocialization of the elderly is understood as a socio-pedagogical process carried out with the help of technologies that have an organizational-instrumental and socio-cultural resource. These resources provide conditions and create prerequisites for the targeted return of the elderly to socially active activities and integration into the diversity of cultural life. The potential of technologies (communicative, cognitive, creative, game, relaxation, entertainment) of social work in the resocialization of the elderly by means of cultural and leisure activities is revealed. Communicative technologies are shown as a tool for the implementation of communicative activities aimed at forming the communicative culture of an elderly person in order to interact with various subjects of the communication process, using a variety of forms and means of communication. The goal of cognitive technologies is seen in the acquisition of new social knowledge by the elderly or mastery of modern means of information communications. The potential of creative technologies aimed at realizing the creative beginnings of every elderly person has been demonstrated. It is substantiated that among the variety of games for people of the third age, board games are the most characteristic: checkers, chess, lotto, dominoes, etc. Relaxation and entertainment technologies are recommended to be implemented in holiday activities, since the holiday is a very important socio-cultural form for the elderly. It is substantiated that only with the integrated use of all these technologies, the process of resocialization can effectively contribute to solving the problems of adaptation and cultural integration of the elderly.

  • Open Access

    Formation of soft skills in the training of future social workers

    by Сергій Володимирович Коношенко, Nataliia Konoshenko, Inna Trubnyk, Інна Василівна Трубник

    The article is devoted to the study of the formation of soft skills in the training of future social workers in higher education institutions. It emphasises the important role of universal (super-professional) skills, known as soft skills or “flexible skills”. The essence of the concept of “soft skills”, the importance of possessing flexible skills in professional activities and communication in a team, the components of this concept, as well as the need for special work on the formation of the necessary soft skills in future social workers are analysed. Various researchers’ points of view on the role and importance of “flexible skills” in the professional sphere at the current stage of labour market development are presented. The authors present the results of a survey of applicants for first (bachelor’s) and second (master’s) levels of higher education in the specialty І10 “Social Work and Counselling”, which reveal the importance of soft skills and the applicants’ own assessment of their social, intellectual, volitional and leadership qualities that reflect universal competencies. The authors conclude that there is a need to develop additional training programmes and other measures within the framework of educational and extracurricular work to develop personal qualities in all components of soft skills for the successful professional training of future specialists in the social sphere. The conclusions outline two approaches to the formation of universal skills at the level of higher education: 1) universal skills are formed in separate courses as a variable component of the curriculum; 2) universal skills are taught through a combination of the potential of the disciplines studied and extracurricular educational work.

  • The Content of Psychological and Pedagogical Work on the Formation of Students’ Communicative Competence in the Conditions of a Pedagogical University

    by Serhii Konoshenko, Nataliia Konoshenko, Inna Trubnyk

    The article is devoted to the problem of forming students’ communicative competence in the conditions of a pedagogical university. The meaningful aspect of the formation of communicative competence of students of a pedagogical university is presented in the form of a knowledge system of a teacher’s communicative experience, recorded in the field of concepts, subject and social norms and values. Depending on the functional purpose, the following types of knowledge are classified: concrete-subject, conceptual and procedural-psychological. A special course “Culture of communication and professional ethics of a teacher” is offered, the content of which is aimed at forming students’ communication skills, etiquette norms in the activity of a teacher, mastering communicative culture, developing the ability to analyze situations of interpersonal interaction; extracting the necessary information from each communication situation. It is argued that for the successful implementation of the purpose and tasks of the special course, psychological and pedagogical activity at the university should be organized in two directions: the organization of communication in classes as an actual activity that brings pleasure; reflexive activity of the group in relation to communication. Interactive forms and methods of learning that contribute to the development of interactive abilities and skills are highlighted: diagnosing and evaluating interlocutors; correct distribution and selection of effective interaction strategies; use of sensory channels of verbal and non-verbal access keys; resolution of controversial situations, removal of conflicting opinions; leading a group discussion, summarizing the formulation of collective results, making their presentations.

  • Open Access

    РОЛЬ УНІВЕРСИТЕТІВ У ФОРМУВАННІ СТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО КОНФЛІКТУ

    by Аліна Брусенко, Інна Трубник

    Introduction. The Russian aggression against Ukraine has created unprecedented challenges for the Ukrainian higher education system. Universities have faced not only physical damage to infrastructure and mass displacement of students but also the urgent need to reinvent educational and social support models in crisis. Students are now divided between those who have remained in Ukraine under conditions of danger, uncertainty, and instability, and those who have sought refuge and continued their education in host countries. This duality of experience has emphasized the critical and multifaceted role of universities – not just as educational institutions, but as pillars of emotional, academic, and social stability. Purpose. The purpose of this study is to theoretically substantiate the role of the university as a key factor in building resilience among students during wartime conditions. The article explores both domestic and international contexts and focuses on how higher education institutions adapt their strategies to meet student needs in crisis. Methods. The research methodology involves a comprehensive theoretical analysis of Ukrainian and international scholarly literature, cross-comparative assessment of support mechanisms implemented by higher education institutions in Ukraine and abroad, and synthesis of empirical data on resilience in educational environments. Results. The results of the study confirm that universities function as critical ecosystems of support, where resilience can be cultivated through intentional and inclusive practices. Among these are psychological services, mentoring and peer networks, the flexibility of academic formats (online, hybrid, modular systems), and the promotion of student-led initiatives and volunteering. The study identifies unique patterns in how internally displaced students within Ukraine and refugee students abroad respond to institutional support. It finds that despite differences in resources and cultural contexts, the university's proactive role significantly enhances students’ capacity to cope with adversity and maintain continuity in personal development. Originality. This article introduces an integrative framework for understanding the university as a resilience-building space. It moves beyond a one-size-fits-all approach and highlights the necessity for contextualized and dynamic responses that recognize student diversity and individual trajectories during crises. Conclusion. The study concludes that modern universities must be equipped not only with academic tools but also with social, psychological, and cultural resources to effectively respond to prolonged emergencies. The ability to nurture resilience among students becomes a marker of institutional strength, sustainability, and relevance in a global context increasingly shaped by conflict and displacement.

  • Open Access

    Розвиток критичного мислення майбутніх соціальних працівників в умовах педагогічного університету

    by Сергій Володимирович Коношенко, Наталія Анатоліївна Коношенко, Інна Василівна Трубник

    У статті доводиться, що проблема розвитку критичного мислення майбутніх соціальних працівників в умовах педагогічного університету залишається недостатньо вивченою, а сформовані навички критичного мислення у фахівців соціальної сфери забезпечать ухвалення ними найбільш оптимальних рішень і забезпечить виконання усіх передбачених функцій цієї професії. Визначено критичне мислення як логічне (правильне), рефлексивне мислення, орієнтоване на розумний розгляд різноманітних підходів до ухвалення обґрунтованого, аргументованого, зваженого рішення відносно якого-небудь судження, певної проблеми, що включає оцінку самого процесу мислення. Розглянуто таксономію Б. Блума як один із дієвих інструментів діагностики та розвитку критичного мислення. Виділено готовність до планування, гнучкість, наполегливість, готовність виправляти свої помилки, усвідомлення, пошук компромісних рішень як ключові характеристики сформованості критичного мислення в особистості. Обґрунтовано доцільність застосування при розвитку критичного мислення у студентів педагогічного університету таких форм і прийомів як застосування комплексних тренінгів, стратегій критичного мислення і симуляції; формування візуального мислення; формування індуктивного мислення, уміння сумніватися в твердженнях і гіпотезах; використання покрокових стратегій рішення проблем у рамках дебатів; вивчення міждисплинарних предметів за допомогою критичного мислення; написання критичного аналізу тексту та ін.

  • Open Access

    Формування ґендерної компетентності майбутніх фахівців соціальної сфери

    by Сергій Володимирович Коношенко, Наталія Анатоліївна Коношенко, Інна Василівна Трубник

    У статті розглянута проблематика формування нової генерації висококваліфікованих фахівців соціальної сфери, здатних вирішувати складні ситуативні завдання на високому професійному рівні.Висвітлено важливість переосмислення мети і змісту професійної підготовки соціальних працівників через призму впровадження ґендерного підходу до навчання. З’ясовано, що ключовою складовоюґендерної підготовки соціальних працівників є формування ґендерної компетентності, що може відбуватися як шляхом впровадження наскрізних ґендерно чутливих підходів, так і через викладання тематичних курсів. Визначено понятійний апарат, що включає в себе ґендер, ґендерний підхід, ґендерну компетентність. Виділено важливі складові ґендерноїкомпетентності (мотиваційно-ціннісна, когнітивна, поведінкова) та досліджено рівні їх сформованості у майбутніх фахівців соціальної сфери.Авторами окреслено завдання формування ґендерної компетентності майбутніх фахівців соціальної сфери та схарактеризовано модель формування ґендерної компетентності майбутніх фахівців соціальної сфери в процесі професійної підготовки в закладі вищої освіти, яка містить цільову, змістову, технологічну і результативну складові. Конкретизовано принципи, що визначають ефективність формування ґендерної компетентності. Деталізовано важливі педагогічні умови, які потрібні для досягнення високого рівня сформованості професійної компетентності у соціальних працівників.Виділено базові форми діяльності: посилення ґендерного аспекту у викладанні обов’язкових і вибіркових дисциплін, введення елементів ґендерного дослідження до змісту завдань практичної підготовки, ґендерної тематики до науково-дослідної роботи студентів.Визначено основні напрями та етапи моніторингу ґендерної компетентності студентів закладу вищої освіти у процесі їхньої професійної підготовки: стартова діагностика, експрес-діагностика, контрольна діагностика.

  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ СТАТИСТИКИ» ЗДОБУВАЧАМИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 232 «СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ»

    by Аліна Брусенко, Інна Трубник

    У статті розкрито особливості вивчення навчальної дисципліни «Основи соціальної статистики» здобувачами спеціальності 232 «Соціальне забезпечення». Наукова стаття не лише актуалізує проблему недостатньої методичної підготовки майбутніх фахівців у цій галузі, але й вказує на шляхи оптимізації навчального процесу, спрямовані на підвищення ефективності їхньої подальшої професійної діяльності. Окрім того, розкрито взаємозв’язок між соціальною статистикою та соціальним забезпеченням. Визначено ключові концепції та методи, що знаходять застосування у сфері соціального забезпечення, а саме: збір соціальних даних, дескриптивна статистика, інференційна статистика, кореляційний аналіз, регресійний аналіз. Додатково, авторами проаналізовано освітню програму «Соціальне забезпечення» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» та відповідно до навчальної дисципліни «Основи соціальної статистики» визначено загальні, спеціальні компетентності та програмовані результати навчання. Також у статті проаналізовано основні складнощі, з якими стикаються здобувачі вищої освіти під час вивчення цієї дисципліни, зокрема складність матеріалу, необхідність розуміння математичних методів та інших аспектів соціальної статистики. Окрім того, розглянуто можливі шляхи покращення процесу вивчення вказаної дисципліни, включаючи використання інтерактивних методів навчання та сучасних технологій. Стаття висвітлює актуальні проблеми вивчення соціальної статистики та пропонує шляхи їх вирішення з огляду на специфіку підготовки фахівців у галузі соціального забезпечення, надаючи конкретні рекомендації для удосконалення освітнього процесу.

  • Open Access

    ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ СІМ'Ї

    by Сергій Коношенко, Наталія Коношенко, Інна Трубник

    У статті доводиться, що проблема соціально-педагогічного супроводу сімей соціальними працівниками залишається актуальною для вивчення теорії і практики формування професійної готовності бакалавра соціальної роботи до такого виду професійної діяльності. Встановлено, що соціальні працівники, на яких покладається виконання соціального супроводу родин, достатньою мірою не обізнані зі специфікою процесу взаємодії з певною категорією сімей, не знають їх особливостей, не володіють відповідними технологіями розв’язання тих чи інших проблем життєдіяльності, що, у свою чергу, не дозволяє забезпечити належний рівень соціально-педагогічної допомоги конкретній сім’ї. Обґрунтовано, що при роботі з кожною категорією сімей бакалавр соціальної роботи повинен мати знання про сутність, типологію сімей і, відповідно, особливості виховання та підходів до вихованців у своїй професійній діяльності. Розроблено та обґрунтовано необхідні педагогічні умови, що визначають результативність процесу формування готовності майбутніх соціальних працівників до соціально-педагогічного супроводу сімей: розробка та реалізація навчального спецкурсу «Соціально-педагогічний супровід сім`ї»; використання інтерактивних методів у вивченні обов'язкових навчальних дисциплін; оволодіння майбутніми соціальними працівниками навичками соціально-педагогічного супроводу сімей на основі інтеграції теоретичної та практичної підготовки.

  • Open Access

    ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОГО СУПРОВОДУ ПРИЙОМНИХ СІМЕЙ ТА ДИТЯЧИХ БУДИНКІВ СІМЕЙНОГО ТИПУ

    by Аліна Стьопкіна, Інна Трубник

    У статті обґрунтовано теоретичні основи соціального супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Дослідження спрямоване на розкриття сутності та важливості соціального супроводу у контексті виховання дітей, які перебувають під опікою прийомних сімей або проживають у дитячих будинках сімейного типу. У статті розглядаються основні аспекти соціального супроводу, включаючи його цілі, принципи та завдання. Автори статті аналізують поняття соціального супроводу та висвітлюють його роль у підтримці дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей. У статті аналізуються різні теоретичні підходи до соціального супроводу, зокрема теорії соціальної роботи, психології та соціології. Вони допомагають визначити ключові аспекти соціального супроводу, такі як психологічна підтримка, соціальна адаптація, формування позитивного родинного середовища та забезпечення належного ставлення до дитини. Стаття також розглядає основні фактори, які впливають на ефективність соціального супроводу. До них належать професійна підготовка працівників, доступ до необхідних ресурсів та послуг, співпраця з іншими учасниками системи соціального захисту, а також врахування індивідуальних потреб та характеристик кожної дитини. Висновки статті підкреслюють необхідність подальшого розвитку соціального супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, що має сприяти ефективному функціонуванню та розвитку цих установ і забезпеченню оптимальних умов для дітей, що перебувають у прийомних сім'ях та дитячих будинках сімейного типу.