Аліна Брусенко
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Аліна Брусенко has a total of 13 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Inna Trubnik
State Higher Educational Institution "Donbas State Pedagogical University
4 shared publications - Anzhela Malakhova
Donbas State Pedag Univ, Dept Accounting & Auditing, Sloviansk, Ukraine
1 shared publication - Dmytro Yefimov
Horlivka Institute for Foreign Languages of State Higher Educational Institution, Bakhmut, Ukraine
1 shared publication - I. V. Lukashova
Національний університет «Київський авіаційний інститут
1 shared publication Liubov Honchar
Donbas State Pedag Univ, Dept Accounting & Auditing, Sloviansk, Ukraine
1 shared publication- Oleksandr Kholodny
ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 22 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Public administration and social work
- Vol. 1, 203-209
РОЛЬ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ФОРМУВАННІ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми емоційного вигорання та соціальної дезадаптації здобувачів вищої освіти в умовах інтенсифікації навчального процесу, дистанціалізації освіти та зростання психоемоційних навантажень. Обґрунтовано актуальність пошуку науково виважених і системних засобів профілактики порушень психоемоційного стану студентської молоді.Особливу увагу зосереджено на фізичній культурі як багатовимірному ресурсі профілактики, що поєднує біологічні, психологічні та соціальні ефекти впливу на особистість. На основі аналізу вітчизняних наукових досліджень розкрито сутність профілактики емоційного вигорання та соціальної дезадаптації як комплексного процесу формування психофізіологічного резерву і соціальної стійкості здобувачів вищої освіти.Проаналізовано ключові механізми профілактичного впливу фізичної культури: біопсихологічний (нормалізація нейроендокринної відповіді на стрес, стимуляція нейропластичності, зниження психоемоційної напруги), психологічний (відновлення почуття самоефективності, внутрішнього контролю, розвиток адаптивних копінг-стратегій) та соціально-комунікативний (формування соціальних зв’язків, групової ідентичності, комунікативних компетентностей). Наголошено на необхідності інтеграції різних форм фізичної культури в освітнє середовище закладів вищої освіти як цілісного інструменту профілактики, орієнтованого на довготривале збереження психоемоційного благополуччя та соціальної адаптованості студентів. Актуалізовано доцільність розгляду фізичної культури не як другорядної дисципліни, а як важливого педагогічного та соціально-профілактичного ресурсу формування стійкої, адаптованої особистості.
- 22 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Public administration and social work
- Vol. 1, 203-209
Open AccessРОЛЬ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ФОРМУВАННІ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми емоційного вигорання та соціальної дезадаптації здобувачів вищої освіти в умовах інтенсифікації навчального процесу, дистанціалізації освіти та зростання психоемоційних навантажень. Обґрунтовано актуальність пошуку науково виважених і системних засобів профілактики порушень психоемоційного стану студентської молоді.Особливу увагу зосереджено на фізичній культурі як багатовимірному ресурсі профілактики, що поєднує біологічні, психологічні та соціальні ефекти впливу на особистість. На основі аналізу вітчизняних наукових досліджень розкрито сутність профілактики емоційного вигорання та соціальної дезадаптації як комплексного процесу формування психофізіологічного резерву і соціальної стійкості здобувачів вищої освіти.Проаналізовано ключові механізми профілактичного впливу фізичної культури: біопсихологічний (нормалізація нейроендокринної відповіді на стрес, стимуляція нейропластичності, зниження психоемоційної напруги), психологічний (відновлення почуття самоефективності, внутрішнього контролю, розвиток адаптивних копінг-стратегій) та соціально-комунікативний (формування соціальних зв’язків, групової ідентичності, комунікативних компетентностей). Наголошено на необхідності інтеграції різних форм фізичної культури в освітнє середовище закладів вищої освіти як цілісного інструменту профілактики, орієнтованого на довготривале збереження психоемоційного благополуччя та соціальної адаптованості студентів. Актуалізовано доцільність розгляду фізичної культури не як другорядної дисципліни, а як важливого педагогічного та соціально-профілактичного ресурсу формування стійкої, адаптованої особистості.
- Open Access
- 23 January 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 61,p. 532-536
ГЕНДЕРНО ЧУТЛИВІ ПІДХОДИ ДО КОНСУЛЬТУВАННЯ У СИСТЕМІ ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ ДРУЖИН ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НА ОСНОВІ ДОСВІДУ КРАЇН ЄС
У статті розглянуто проблему розвитку системи психосоціальної підтримки дружин військовослужбовців у контексті воєнного часу. Акцент зроблено на обґрунтуванні ролі консультування як ключового компонента професійної соціальної роботи з цією вразливою групою. На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових джерел охарактеризовано основні підходи до психосоціальної підтримки родин військових, зокрема моделі, що застосовуються у міжнародній практиці. Визначено, що дружини військовослужбовців зазнають підвищеного рівня хронічного стресу та емоційного навантаження, що потребує впровадження гендерно чутливих підходів до консультування. Обґрунтовано доцільність інтеграції кризового та довготривалого консультування, розвитку соціальної підтримки та роботи з сімейними відносинами як складових цілісної системи психосоціальної допомоги.
- 23 January 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 61,p. 532-536
Open AccessГЕНДЕРНО ЧУТЛИВІ ПІДХОДИ ДО КОНСУЛЬТУВАННЯ У СИСТЕМІ ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ ДРУЖИН ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НА ОСНОВІ ДОСВІДУ КРАЇН ЄС
У статті розглянуто проблему розвитку системи психосоціальної підтримки дружин військовослужбовців у контексті воєнного часу. Акцент зроблено на обґрунтуванні ролі консультування як ключового компонента професійної соціальної роботи з цією вразливою групою. На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових джерел охарактеризовано основні підходи до психосоціальної підтримки родин військових, зокрема моделі, що застосовуються у міжнародній практиці. Визначено, що дружини військовослужбовців зазнають підвищеного рівня хронічного стресу та емоційного навантаження, що потребує впровадження гендерно чутливих підходів до консультування. Обґрунтовано доцільність інтеграції кризового та довготривалого консультування, розвитку соціальної підтримки та роботи з сімейними відносинами як складових цілісної системи психосоціальної допомоги.
- Open Access
- 30 December 2025
- Published by Olexander Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University in B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY
- Vol. 3 (59) , 88-94
РОЛЬ УНІВЕРСИТЕТІВ У ФОРМУВАННІ СТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО КОНФЛІКТУ
Introduction. The Russian aggression against Ukraine has created unprecedented challenges for the Ukrainian higher education system. Universities have faced not only physical damage to infrastructure and mass displacement of students but also the urgent need to reinvent educational and social support models in crisis. Students are now divided between those who have remained in Ukraine under conditions of danger, uncertainty, and instability, and those who have sought refuge and continued their education in host countries. This duality of experience has emphasized the critical and multifaceted role of universities – not just as educational institutions, but as pillars of emotional, academic, and social stability. Purpose. The purpose of this study is to theoretically substantiate the role of the university as a key factor in building resilience among students during wartime conditions. The article explores both domestic and international contexts and focuses on how higher education institutions adapt their strategies to meet student needs in crisis. Methods. The research methodology involves a comprehensive theoretical analysis of Ukrainian and international scholarly literature, cross-comparative assessment of support mechanisms implemented by higher education institutions in Ukraine and abroad, and synthesis of empirical data on resilience in educational environments. Results. The results of the study confirm that universities function as critical ecosystems of support, where resilience can be cultivated through intentional and inclusive practices. Among these are psychological services, mentoring and peer networks, the flexibility of academic formats (online, hybrid, modular systems), and the promotion of student-led initiatives and volunteering. The study identifies unique patterns in how internally displaced students within Ukraine and refugee students abroad respond to institutional support. It finds that despite differences in resources and cultural contexts, the university's proactive role significantly enhances students’ capacity to cope with adversity and maintain continuity in personal development. Originality. This article introduces an integrative framework for understanding the university as a resilience-building space. It moves beyond a one-size-fits-all approach and highlights the necessity for contextualized and dynamic responses that recognize student diversity and individual trajectories during crises. Conclusion. The study concludes that modern universities must be equipped not only with academic tools but also with social, psychological, and cultural resources to effectively respond to prolonged emergencies. The ability to nurture resilience among students becomes a marker of institutional strength, sustainability, and relevance in a global context increasingly shaped by conflict and displacement.
- 30 December 2025
- Published by Olexander Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University in B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY
- Vol. 3 (59) , 88-94
Open AccessРОЛЬ УНІВЕРСИТЕТІВ У ФОРМУВАННІ СТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО КОНФЛІКТУ
Introduction. The Russian aggression against Ukraine has created unprecedented challenges for the Ukrainian higher education system. Universities have faced not only physical damage to infrastructure and mass displacement of students but also the urgent need to reinvent educational and social support models in crisis. Students are now divided between those who have remained in Ukraine under conditions of danger, uncertainty, and instability, and those who have sought refuge and continued their education in host countries. This duality of experience has emphasized the critical and multifaceted role of universities – not just as educational institutions, but as pillars of emotional, academic, and social stability. Purpose. The purpose of this study is to theoretically substantiate the role of the university as a key factor in building resilience among students during wartime conditions. The article explores both domestic and international contexts and focuses on how higher education institutions adapt their strategies to meet student needs in crisis. Methods. The research methodology involves a comprehensive theoretical analysis of Ukrainian and international scholarly literature, cross-comparative assessment of support mechanisms implemented by higher education institutions in Ukraine and abroad, and synthesis of empirical data on resilience in educational environments. Results. The results of the study confirm that universities function as critical ecosystems of support, where resilience can be cultivated through intentional and inclusive practices. Among these are psychological services, mentoring and peer networks, the flexibility of academic formats (online, hybrid, modular systems), and the promotion of student-led initiatives and volunteering. The study identifies unique patterns in how internally displaced students within Ukraine and refugee students abroad respond to institutional support. It finds that despite differences in resources and cultural contexts, the university's proactive role significantly enhances students’ capacity to cope with adversity and maintain continuity in personal development. Originality. This article introduces an integrative framework for understanding the university as a resilience-building space. It moves beyond a one-size-fits-all approach and highlights the necessity for contextualized and dynamic responses that recognize student diversity and individual trajectories during crises. Conclusion. The study concludes that modern universities must be equipped not only with academic tools but also with social, psychological, and cultural resources to effectively respond to prolonged emergencies. The ability to nurture resilience among students becomes a marker of institutional strength, sustainability, and relevance in a global context increasingly shaped by conflict and displacement.
- Open Access
- 25 June 2025
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
- Vol. 1 (1 (111)) , 101-109
Соціально-педагогічна профілактика важковиховуваності учнів загальноосвітніх шкіл
У статті проводиться теоретико-методологічний аналіз превентивної діяльності в Україні, спрямованої на соціальне виховання дітей та підлітків, зокрема тих, які виявляють девіантну поведінку. Увага зосереджена на правовому підґрунті організації соціального виховання, що ґрунтується на нормативно-правових актах, таких як Конвенція ООН про права дитини та національні програми виховної роботи. Проаналізовано історію розвитку терміну «важковиховуваний», який у сучасному контексті характеризує дітей з девіантною поведінкою. На основі класичних педагогічних концепцій (П. Блонський, А. Макаренко, В. Сухомлинський) розглядаються напрями виховання «важких дітей», зокрема, робиться акцент на організації шкільного самоврядування, а також трудовому, духовному та громадському вихованні. Проводиться аналіз сучасних підходів до превентивної роботи, необхідність інформування дітей про їхні права та обов’язки через правовий просвіт, а також розвиток позитивної мотивації та формуванні правової свідомості. Особливу увагу приділено вивченню методам (психологічна корекція, формування позитивного життєвого досвіду, когнітивне переструктурування та ін.), формам (індивідуальна, групова, спеціальна) та видам (усунення або зменшення негативних чинників на особистість дитини, відновлення поведінки, соціальна адаптація) профілактики девіантної поведінки серед дітей та підлітків.Стаття підкреслює необхідність комплексного підходу в профілактичній роботі, що включає взаємодію різних інститутів: освітніх закладів, соціальних служб, громадських організацій. Основним результатом дослідження є висновок про важливість соціальної профілактики та педагогічної роботи для попередження девіантної поведінки, формування морально зрілої особистості, здатної до інтеграції в суспільство.
- 25 June 2025
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
- Vol. 1 (1 (111)) , 101-109
Open AccessСоціально-педагогічна профілактика важковиховуваності учнів загальноосвітніх шкіл
У статті проводиться теоретико-методологічний аналіз превентивної діяльності в Україні, спрямованої на соціальне виховання дітей та підлітків, зокрема тих, які виявляють девіантну поведінку. Увага зосереджена на правовому підґрунті організації соціального виховання, що ґрунтується на нормативно-правових актах, таких як Конвенція ООН про права дитини та національні програми виховної роботи. Проаналізовано історію розвитку терміну «важковиховуваний», який у сучасному контексті характеризує дітей з девіантною поведінкою. На основі класичних педагогічних концепцій (П. Блонський, А. Макаренко, В. Сухомлинський) розглядаються напрями виховання «важких дітей», зокрема, робиться акцент на організації шкільного самоврядування, а також трудовому, духовному та громадському вихованні. Проводиться аналіз сучасних підходів до превентивної роботи, необхідність інформування дітей про їхні права та обов’язки через правовий просвіт, а також розвиток позитивної мотивації та формуванні правової свідомості. Особливу увагу приділено вивченню методам (психологічна корекція, формування позитивного життєвого досвіду, когнітивне переструктурування та ін.), формам (індивідуальна, групова, спеціальна) та видам (усунення або зменшення негативних чинників на особистість дитини, відновлення поведінки, соціальна адаптація) профілактики девіантної поведінки серед дітей та підлітків.Стаття підкреслює необхідність комплексного підходу в профілактичній роботі, що включає взаємодію різних інститутів: освітніх закладів, соціальних служб, громадських організацій. Основним результатом дослідження є висновок про важливість соціальної профілактики та педагогічної роботи для попередження девіантної поведінки, формування морально зрілої особистості, здатної до інтеграції в суспільство.
- Open Access
- 20 October 2024
- Published by European Scientific Platform (Publications) in PrOsvita
- No. 2,p. 144-152
Складові соціальної підтримки осіб, які постраждали від насильства в сім’ї
Стаття присвячена аналізу проблеми домашнього насильства та дослідженню можливостей соціальної підтримки для осіб, які постраждали від цього явища. У роботі висвітлено теоретичні аспекти насильства в сім'ї, зокрема його види, причини та наслідки для жертв і суспільства. Окрім того, визначено основні форми і методи соціальної підтримки для осіб, які зазнали насильства, з акцентом на захист прав і відновлення психологічного стану жертв. У результаті роботи розроблено комплексну програму соціальної підтримки, яка включає психологічну допомогу, юридичну консультацію та реабілітаційні заходи. Автори підкреслюють важливість міжвідомчої співпраці та впровадження державних програм для ефективної допомоги постраждалим.
- 20 October 2024
- Published by European Scientific Platform (Publications) in PrOsvita
- No. 2,p. 144-152
Open AccessСкладові соціальної підтримки осіб, які постраждали від насильства в сім’ї
Стаття присвячена аналізу проблеми домашнього насильства та дослідженню можливостей соціальної підтримки для осіб, які постраждали від цього явища. У роботі висвітлено теоретичні аспекти насильства в сім'ї, зокрема його види, причини та наслідки для жертв і суспільства. Окрім того, визначено основні форми і методи соціальної підтримки для осіб, які зазнали насильства, з акцентом на захист прав і відновлення психологічного стану жертв. У результаті роботи розроблено комплексну програму соціальної підтримки, яка включає психологічну допомогу, юридичну консультацію та реабілітаційні заходи. Автори підкреслюють важливість міжвідомчої співпраці та впровадження державних програм для ефективної допомоги постраждалим.
- Open Access
- 4 June 2024
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
- Vol. 1 (1 (108))
ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ СТАТИСТИКИ» ЗДОБУВАЧАМИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 232 «СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ»
У статті розкрито особливості вивчення навчальної дисципліни «Основи соціальної статистики» здобувачами спеціальності 232 «Соціальне забезпечення». Наукова стаття не лише актуалізує проблему недостатньої методичної підготовки майбутніх фахівців у цій галузі, але й вказує на шляхи оптимізації навчального процесу, спрямовані на підвищення ефективності їхньої подальшої професійної діяльності. Окрім того, розкрито взаємозв’язок між соціальною статистикою та соціальним забезпеченням. Визначено ключові концепції та методи, що знаходять застосування у сфері соціального забезпечення, а саме: збір соціальних даних, дескриптивна статистика, інференційна статистика, кореляційний аналіз, регресійний аналіз. Додатково, авторами проаналізовано освітню програму «Соціальне забезпечення» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» та відповідно до навчальної дисципліни «Основи соціальної статистики» визначено загальні, спеціальні компетентності та програмовані результати навчання. Також у статті проаналізовано основні складнощі, з якими стикаються здобувачі вищої освіти під час вивчення цієї дисципліни, зокрема складність матеріалу, необхідність розуміння математичних методів та інших аспектів соціальної статистики. Окрім того, розглянуто можливі шляхи покращення процесу вивчення вказаної дисципліни, включаючи використання інтерактивних методів навчання та сучасних технологій. Стаття висвітлює актуальні проблеми вивчення соціальної статистики та пропонує шляхи їх вирішення з огляду на специфіку підготовки фахівців у галузі соціального забезпечення, надаючи конкретні рекомендації для удосконалення освітнього процесу.
- 4 June 2024
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
- Vol. 1 (1 (108))
Open AccessОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ СТАТИСТИКИ» ЗДОБУВАЧАМИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 232 «СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ»
У статті розкрито особливості вивчення навчальної дисципліни «Основи соціальної статистики» здобувачами спеціальності 232 «Соціальне забезпечення». Наукова стаття не лише актуалізує проблему недостатньої методичної підготовки майбутніх фахівців у цій галузі, але й вказує на шляхи оптимізації навчального процесу, спрямовані на підвищення ефективності їхньої подальшої професійної діяльності. Окрім того, розкрито взаємозв’язок між соціальною статистикою та соціальним забезпеченням. Визначено ключові концепції та методи, що знаходять застосування у сфері соціального забезпечення, а саме: збір соціальних даних, дескриптивна статистика, інференційна статистика, кореляційний аналіз, регресійний аналіз. Додатково, авторами проаналізовано освітню програму «Соціальне забезпечення» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» та відповідно до навчальної дисципліни «Основи соціальної статистики» визначено загальні, спеціальні компетентності та програмовані результати навчання. Також у статті проаналізовано основні складнощі, з якими стикаються здобувачі вищої освіти під час вивчення цієї дисципліни, зокрема складність матеріалу, необхідність розуміння математичних методів та інших аспектів соціальної статистики. Окрім того, розглянуто можливі шляхи покращення процесу вивчення вказаної дисципліни, включаючи використання інтерактивних методів навчання та сучасних технологій. Стаття висвітлює актуальні проблеми вивчення соціальної статистики та пропонує шляхи їх вирішення з огляду на специфіку підготовки фахівців у галузі соціального забезпечення, надаючи конкретні рекомендації для удосконалення освітнього процесу.
- Open Access
- 17 October 2023
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
- Vol. 1 (2 (106))
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОГО СУПРОВОДУ ПРИЙОМНИХ СІМЕЙ ТА ДИТЯЧИХ БУДИНКІВ СІМЕЙНОГО ТИПУ
У статті обґрунтовано теоретичні основи соціального супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Дослідження спрямоване на розкриття сутності та важливості соціального супроводу у контексті виховання дітей, які перебувають під опікою прийомних сімей або проживають у дитячих будинках сімейного типу. У статті розглядаються основні аспекти соціального супроводу, включаючи його цілі, принципи та завдання. Автори статті аналізують поняття соціального супроводу та висвітлюють його роль у підтримці дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей. У статті аналізуються різні теоретичні підходи до соціального супроводу, зокрема теорії соціальної роботи, психології та соціології. Вони допомагають визначити ключові аспекти соціального супроводу, такі як психологічна підтримка, соціальна адаптація, формування позитивного родинного середовища та забезпечення належного ставлення до дитини. Стаття також розглядає основні фактори, які впливають на ефективність соціального супроводу. До них належать професійна підготовка працівників, доступ до необхідних ресурсів та послуг, співпраця з іншими учасниками системи соціального захисту, а також врахування індивідуальних потреб та характеристик кожної дитини. Висновки статті підкреслюють необхідність подальшого розвитку соціального супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, що має сприяти ефективному функціонуванню та розвитку цих установ і забезпеченню оптимальних умов для дітей, що перебувають у прийомних сім'ях та дитячих будинках сімейного типу.
- 17 October 2023
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
- Vol. 1 (2 (106))
Open AccessТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОГО СУПРОВОДУ ПРИЙОМНИХ СІМЕЙ ТА ДИТЯЧИХ БУДИНКІВ СІМЕЙНОГО ТИПУ
У статті обґрунтовано теоретичні основи соціального супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Дослідження спрямоване на розкриття сутності та важливості соціального супроводу у контексті виховання дітей, які перебувають під опікою прийомних сімей або проживають у дитячих будинках сімейного типу. У статті розглядаються основні аспекти соціального супроводу, включаючи його цілі, принципи та завдання. Автори статті аналізують поняття соціального супроводу та висвітлюють його роль у підтримці дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей. У статті аналізуються різні теоретичні підходи до соціального супроводу, зокрема теорії соціальної роботи, психології та соціології. Вони допомагають визначити ключові аспекти соціального супроводу, такі як психологічна підтримка, соціальна адаптація, формування позитивного родинного середовища та забезпечення належного ставлення до дитини. Стаття також розглядає основні фактори, які впливають на ефективність соціального супроводу. До них належать професійна підготовка працівників, доступ до необхідних ресурсів та послуг, співпраця з іншими учасниками системи соціального захисту, а також врахування індивідуальних потреб та характеристик кожної дитини. Висновки статті підкреслюють необхідність подальшого розвитку соціального супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, що має сприяти ефективному функціонуванню та розвитку цих установ і забезпеченню оптимальних умов для дітей, що перебувають у прийомних сім'ях та дитячих будинках сімейного типу.
- Open Access
- 1 January 2022
- Published by Armenian State Pedagogical University after Khacatur Abovyan in WISDOM
- Vol. 4 (3) , 48-55
SOCIAL AND PEDAGOGICAL FACTORS OF MANAGEMENT IN THE EDUCATIONAL SPACE
The article examines the socio-pedagogical factors of management in the educational space as a need or pheno-menon and social necessity. Emphasis is placed on the natu-ral, a priori endowment of the desire to control the power of all living organisms to the consideration of management as a kind of response of an organism or individual to the require-ments of social structure. It was found that the principle, in this case, is the provision that the process has a psychological and social nature, i.e. is carried out in society in a managerial manner and according to certain government standards. Whatever individual, social, political, or psychological forms they acquire in a historically specific type of education, cul-ture or subculture, in the end, society itself determines its es-sence and direction, priorities and values, purpose and meth-od of organization. The aim of the article is a philosophical and logical-methodological analysis of management as a spe-cific educational and social phenomenon and an important social institution and as a natural need of the initial mental impulses of the individual psyche, not in a political but in a behavioral sense.
- 1 January 2022
- Published by Armenian State Pedagogical University after Khacatur Abovyan in WISDOM
- Vol. 4 (3) , 48-55
Open AccessSOCIAL AND PEDAGOGICAL FACTORS OF MANAGEMENT IN THE EDUCATIONAL SPACE
The article examines the socio-pedagogical factors of management in the educational space as a need or pheno-menon and social necessity. Emphasis is placed on the natu-ral, a priori endowment of the desire to control the power of all living organisms to the consideration of management as a kind of response of an organism or individual to the require-ments of social structure. It was found that the principle, in this case, is the provision that the process has a psychological and social nature, i.e. is carried out in society in a managerial manner and according to certain government standards. Whatever individual, social, political, or psychological forms they acquire in a historically specific type of education, cul-ture or subculture, in the end, society itself determines its es-sence and direction, priorities and values, purpose and meth-od of organization. The aim of the article is a philosophical and logical-methodological analysis of management as a spe-cific educational and social phenomenon and an important social institution and as a natural need of the initial mental impulses of the individual psyche, not in a political but in a behavioral sense.
- 28 April 2021
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
- Vol. 100 (1) , 247-256
ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ
У статті обґрунтовано актуальність формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх фахівців соціальної сфери (спеціальності «Соціальна робота», «Соціальне забезпечення»), наведено соціально-комунікативні компетенції, зазначені в освітніх програмах відповідних спеціальностей. Автори пропонують застосовувати методи та прийоми проблемного навчання в процесі вивчення дисципліни «Соціально-комунікативний розвиток особистості» та інших фахових дисциплін з метою формування соціально-комунікативних компетенцій. Описують вимоги до проблемних ситуацій, їх будову, основні складові, умови ефективного вирішення проблемних ситуацій (питань, завдань), ступені складності проблемних ситуацій, етапи вирішення проблеми та інші особливості вирішення проблемних ситуацій професійного або науково-пошукового характеру в умовах аудиторної роботи з майбутніми фахівцями соціальної сфери; наводять конкретні приклади проблемних ситуацій. Автори доводять, що використання проблемних ситуацій у процесі формування соціально-комунікативної компетентності сприяє активізації соціальної взаємодії спочатку на заняттях, а потім з партнерами іншого соціокультурного середовища. У результаті сформована соціально-комунікативна компетентність розвиває не тільки комунікативні вміння, а й сприяє розвитку компетенцій соціальної взаємодії, розвитку творчих умінь здобувачів у межах компетентнісної парадигми сучасної освіти. Даний напрям сучасної освіти ефективно впливає на розвиток творчої особистості, яка вміє ставити і вирішувати проблеми соціального і професійного характеру.
- 28 April 2021
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
- Vol. 100 (1) , 247-256
ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ
У статті обґрунтовано актуальність формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх фахівців соціальної сфери (спеціальності «Соціальна робота», «Соціальне забезпечення»), наведено соціально-комунікативні компетенції, зазначені в освітніх програмах відповідних спеціальностей. Автори пропонують застосовувати методи та прийоми проблемного навчання в процесі вивчення дисципліни «Соціально-комунікативний розвиток особистості» та інших фахових дисциплін з метою формування соціально-комунікативних компетенцій. Описують вимоги до проблемних ситуацій, їх будову, основні складові, умови ефективного вирішення проблемних ситуацій (питань, завдань), ступені складності проблемних ситуацій, етапи вирішення проблеми та інші особливості вирішення проблемних ситуацій професійного або науково-пошукового характеру в умовах аудиторної роботи з майбутніми фахівцями соціальної сфери; наводять конкретні приклади проблемних ситуацій. Автори доводять, що використання проблемних ситуацій у процесі формування соціально-комунікативної компетентності сприяє активізації соціальної взаємодії спочатку на заняттях, а потім з партнерами іншого соціокультурного середовища. У результаті сформована соціально-комунікативна компетентність розвиває не тільки комунікативні вміння, а й сприяє розвитку компетенцій соціальної взаємодії, розвитку творчих умінь здобувачів у межах компетентнісної парадигми сучасної освіти. Даний напрям сучасної освіти ефективно впливає на розвиток творчої особистості, яка вміє ставити і вирішувати проблеми соціального і професійного характеру.