YTYaryna Taniavska

Yaryna Taniavska

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Yaryna Taniavska has a total of 5 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    БЕЗПЕЧНЕ ЦИФРОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВИХ ЦИФРОВИХ ЗВИЧОК У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

    by Катерина Кузнєцова, Марія Комісарик, Ярина Танявська

    Мета роботи: обґрунтування необхідності створення безпечного та розвиткового цифрового середовища для дітей дошкільного віку, яке б слугувало платформою для їхнього гармонійного розвитку та захисту від потенційних ризиків. Методологія: у роботі застосовано комплекс теоретичних методів, зокрема ретроспективний та порівняльний аналіз педагогічних джерел і нормативної бази, що дозволило конкретизувати складові безпеки: інформаційну, технологічну та психологічну. Наукова новизна: вперше комплексно теоретично обґрунтувано та систематизовано підхід до створення безпечного цифрового середовища як цілісного педагогічного інструмента для формування здорових цифрових звичок у дітей дошкільного віку. Концептуалізацовано поняття «безпечне цифрове середовище». На відміну від підходів, що зосереджуються лише на обмеженні «екранного часу», у роботі це середовище розглядається як багатофункціональна платформа, що одночасно виконує захисну та стимулювальну функції. Конкретизовано та систематизовано його складники: інформаційний, технологічний та психологічний. Доведено, що безпека цифрового простору залежить не лише від технічних фільтрів, а від активного педагогічного супроводу, вибору якісного контенту та моделювання етичної поведінки дорослими. В межах єдиної концепції систематизовано використання широкого спектру інструментів: від адаптивних платформ (TinyTap, Scratch Junior) та AR-технологій до засобів «навчання без екранів» (Bee-bot, Cubetto) та соціально-орієнтованих роботів (Moxie). Висновки. Створення безпечного цифрового середовища в дошкільній освіті слід розглядати як довготривалий, комплексний і міждисциплінарний процес, що потребує узгоджених зусиль педагогів, батьків, науковців і державних інституцій та є запорукою формування відповідального, здорового й усвідомленого цифрового покоління.

  • Open Access

    The digital educational environment as a predictor of future teachers' inclusive competence: A mediation analysis

    by Olga Funtikova, Kateryna Kuznietsova, Yaryna Taniavska, Olha Hubar, Anastasiia Poliakova

    This study investigates the characteristics of the digital educational environment that influence the development of teachers' inclusive competence. Utilizing a quantitative, correlational-regression design with mediation analysis, the research involved 214 undergraduate students from pedagogical specialties in Ukraine. Standardized instruments based on DigCompEdu and UNESCO frameworks were employed to assess the digital environment's supportive potential and students' inclusive competence. Results indicate that participants possess an above-average level of inclusive competence, particularly in value-motivational aspects. Statistical analysis reveals that a supportive digital context (β = 0.36) and the accessibility of digital services (β = 0.24) are significant predictors of inclusive competence. Furthermore, mediation analysis confirms that the accessibility of digital services partially mediates the relationship between a supportive environment and inclusive competence (indirect effect = 0.16). The findings suggest that higher education institutions should prioritize creating supportive, accessible digital ecosystems to foster future teachers' readiness for inclusive education effectively.

  • Open Access

    150th ANNIVERSARY OF PRESCHOOL EDUCATION IN BUKOVYNA: FEATURES OF FORMATION AND DEVELOPMENT OF PUBLIC EDUCATION IN 1875-1918

    by Ya. Taniavska

    Статтю присвячено 150-річчю заснування першого дошкільного закладу на Буковині – дитячого садка Чернівецької державної жіночої учительської семінарії, який започаткував систему буковинської громадської дошкільної освіти й виховання. З’ясовано, що дитячий садок засновано згідно з рішенням австрійського Міністерства віросповідань і освіти від 16 серпня 1875 р., його відкрили в Чернівцях 1 жовтня 1875 р. Першою керівницею дитячого закладу стала Гелена Сливінська (Нікітович), яка здобула педагогічну освіту в Чернівецькій жіночій учительській семінарії, а фахову дошкільну освіту – на фребелівських курсах у місті Грац (Штирія). Першого 1875/1876 навчального року в дошкільному закладі виховувалося до 60 хлопчиків і дівчаток. Заняття проводилися за методикою Фрідріха Фребеля. Дитячий садок учительської семінарії мав статус «зразкового», тому що служив майданчиком для практичної підготовки майбутніх вихователів. Із перших місяців існування закладу тут пройшли практику шість учениць четвертого курсу Чернівецької жіночої учительської семінарії. Окреслено неординарну діяльність «дитячих садівниць» Гелени Сливінської (Нікітович), Сільвії Пашкан, Камілли Кудли, Анни Вест, які протягом багатьох років очолювали дошкільні заклади в Чернівцях і сприяли ствердженню нової жіночої професії.

  • Open Access

    ПЕДАГОГІЗАЦІЯ БАТЬКІВ В УМОВАХ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

    by Ярина Квасецька

    Оглядову статтю присвячено аналізу проблеми педагогізації батьків вихованців закладів дошкільної освіти в умовах трансформації інформаційно-технологічного суспільства і зростання ролі освіти як цивілізаційного ресурсу. Здійснено огляд сучасних досліджень і публікацій, ретроспективний аналіз питання взаємодії дошкільного закладу і сім’ї на різних етапах суспільного розвитку. Розкрито й уточнено сутність поняття «педагогізація», відзначено особливості його трактування в сфері педагогіки і психології, обґрунтовано доцільність вживання поняття «педагогізація співпраці з батьками» в контексті навчально-виховного (освітнього) процесу в дошкільних закладах. На підставі узагальнення досвіду роботи педагогічного колективу закладу дошкільної освіти № 33 Центр розвитку дитини «Оселя талановитих» (м. Чернівці) виокремлено 3 етапи співпраці дошкільного закладу з батьками, які включають вивчення сім’ї, педагогічну співпрацю з батьками, залучення батьків до участі в житті дошкільного закладу. Акцентовано увагу на важливості вивчення соціальних умов кожної сім’ї, знань про освіту батьків і членів сімей, національно-культурні традиції, практиковані форми і методи сімейного виховання дітей. Проаналізовано форми педагогічної співпраці з батьками, які можна поділити на традиційні та інноваційні. До традиційних форм належать конференції (збори), «круглі столи», семінари-практикуми, дискусії, бесіди тощо. Інноваційні форми представляють психолого-педагогічні тренінги, рольові ігри, батьківські тренінги і ринги тощо. Наголошено, що найкращого результату допомагає досягати комплексне поєднання традиційних та інноваційних форм. Зроблено висновок, що педагогізація співпраці дошкільного закладу і батьків – це багатовекторний процес, що ґрунтується на знаннях з питань загальної і соціальної педагогіки, психології, теорії та практиці діалогічної взаємодії між педагогами, дітьми і батьками. Ключові слова: педагогізація, освіта дорослих, дошкільний заклад, педагогічна співпраця з батьками, діти, освітній процес, «Оселя талановитих».