ІЛІрина Володимирівна Леонець

Ірина Володимирівна Леонець

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Ірина Володимирівна Леонець has a total of 42 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Техніко-логістичні параметри перевезень блоків природного каменю: від кар’єру до каменеобробного підприємства

    by Олександр Олександрович Кузнецов, Ірина Володимирівна Леонець, Дмитрій Миколайович Білобров, Олександр Миколайович Толкач, Владислав Владиславович Цигода

    Стаття присвячена розробці та обґрунтуванню оптимальних техніко-логістичних параметрів транспортування монолітних блоків природного каменю (граніт, габро, лабрадорит) масою 15–30 т на «першому плечі» логістичного ланцюга – від вибою кар’єру до твердої дороги чи каменеобробного підприємства (ґрунтові дороги довжиною 2–3 км) в умовах українського міжсезоння (весняно-осіннє бездоріжжя). Актуальність зумовлена високою часткою транспортних витрат у собівартості блочного видобутку (35–50 %), ізоляцією кар’єрів Житомирської та Рівненської областей, сезонною деградацією суглинково-глинистих ґрунтів, жорсткими нормативами осьових навантажень (одиночна вісь – до 11 т, здвоєна – до 16 т, строєна – до 22 т; загальна маса автопоїзда – до 40 т) та ризиками зносу техніки й дорожнього полотна. Проаналізовано специфіку вантажу: висока щільність (2,6–2,8 т/м³), незмінний центр маси, низький коефіцієнт тертя «камінь–сталь», асиметрична геометрія. Порівняно основні транспортні рішення: повнопривідні самоскиди КрАЗ-65032 (6×6, вантажопідйомність 15–18 т), шарнірно-зчленовані самоскиди ADT (Volvo A25/A30, 24–30 т), фронтальні навантажувачі (Volvo L220H, CAT 988 як транспорт), магістральні автопоїзди та низькорамні трали. Запропоновано модель вибору схеми залежно від відстані: фронтальний навантажувач – до 0,5–0,7 км (мінімальні втрати часу); зона рівноваги – 0,5–1,5 км (залежить від стану ґрунту); автомобільний транспорт. Результати дозволяють зменшити транспортні витрати на 20–35 %, підвищити ритмічність поставок, скоротити знос техніки та простої в період роздоріжжя, забезпечити дотримання нормативів та посилити конкурентоспроможність каменеобробної галузі України в умовах обмеженої інфраструктури.

  • Open Access

    Дискове та алмазно-канатне різання гранітів: порівняння технологій для промислової ефективності

    by Петро Петрович Мельничук, Ірина Володимирівна Леонець, Яна Павлівна Коваленко, Сергій Вікторович Микитенко

    У статті здійснено комплексний порівняльний аналіз дискового та алмазно-канатного різання гранітів, зосереджуючись на критеріях швидкості, енергоефективності, експлуатаційних витрат та собівартості. Дослідження проведено в контексті сучасних викликів каменеобробної промисловості, що зумовлені зростанням попиту на натуральний камінь (ринок зростає з 42,04 млрд дол. США у 2024 р. до прогнозованих 43,69–85,09 млрд дол. США у 2025 р.), посиленням екологічних вимог та необхідністю оптимізації ресурсів. Порівняння базується на стандартизованих показниках: швидкість різання (м²/год), енергоефективність (кВт·год/м²), експлуатаційні витрати ($/м²) та собівартість ($/м²). Дискове різання демонструє вищу швидкість (до 3,5 м²/год), особливо для малих і середніх блоків, завдяки безперервному контакту інструменту та швидкості подачі (50–100 мм/с). Алмазно-канатне різання (2,25 м²/год) ефективніше для великих блоків завдяки гнучкості канату та меншій товщині пропилу (7–12 проти 12–18 мм для дисків), що знижує втрати матеріалу (30 % проти 40 %) та відхилення від вертикальності (±1 проти ±3 мм). Енергоефективність канатного методу вища (6–8 проти 12–15 кВт год/м²), а витрати на воду менші (15–20 проти 60–80 л/хв). Собівартість канатного різання нижча (3,0–3,5 $/м²) завдяки меншим втратам матеріалу та енергії, тоді як дискове різання більш економне для малих обсягів через нижчі витрати на інструменти (0,7–1,1 $/м²). Результати свідчать, що дискове різання доцільне для швидкісного масового виробництва, а алмазно-канатне – для великих блоків, де пріоритетом є економія сировини та екологічність. Дослідження пропонує рекомендації щодо оптимізації технологічних режимів, що сприяють зниженню витрат на 18–40 % та підвищенню конкурентоспроможності галузі на глобальному ринку.

  • Open Access

    Development of geopolymer concrete formulations based on activated stone processing sludge to reduce natural resource consumption

    by Volodymyr Shamrai, Valentyn Korobiichuk, Iryna Leonets, Viktoriia Melnyk-Shamrai, Yaroslav Naumov

    This study investigates concrete mixtures modified by partial or complete replacement of cement and sand with granite and gabbro sludge from stone-processing plants, activated with a 12M NaOH solution to improve their mechanical properties and microstructure. The task addressed relates to the excessive accumulation of sludge waste from the stone-processing industry, which pollutes the environment and predetermines the need to reduce the consumption of natural resources (cement and sand) in concrete production. This production is accompanied by high CO2 emissions and significant costs. All these factors necessitate designing environmentally friendly and economically viable construction materials. The study investigated the effect of replacing cement (0–100%) and sand (0–100%) with a mixture of granite and gabbro sludge on compressive strength and ultrasonic pulse velocity after 7, 14, and 28 days of curing. Replacing up to 30% of sand provides a compressive strength of 45–50 MPa while replacing up to 20% of cement provides 30–32 MPa on day 28, meeting structural requirements (>10 MPa). The ultrasonic velocity (4200–4300 m/s at 30% sand replacement and 3800–4000 m/s at 20% cement replacement) indicates the preservation of a dense structure. Distinguishing features of the results are attributed to the combination of granite and gabbro sludge activated with NaOH that produces a microfiller effect and enables pozzolanic activity. This makes it possible to reduce sand consumption by 30% and cement by 20% without a significant loss of strength. Unlike conventional mixtures or solutions using only one type of sludge, strength reduction proceeds more slowly due to fewer microcracks. The results are suitable for producing environmentally friendly concrete for road and residential construction under moderately aggressive environmental conditions. The optimal replacement (30% sand or 20% cement) is effective under both laboratory and industrial conditions, provided that the sludge has a homogeneous composition and is activated with NaOH

  • Open Access

    ПІСЛЯПРОЄКТНИЙ МОНІТОРИНГ ЯК ОСНОВА ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ В ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ

    by Вікторія Мельник-Шамрай, Володимир Шамрай, Ірина Пацева

    У статті досліджено роль післяпроєктного моніторингу як ключового інструмента оцінки впливу на довкілля в контексті збереження біологічного різноманіття лісових екосистем. Висвітлено правові та організаційні основи запровадження механізмів оцінки впливу на довкілля в Україні, що стали результатом адаптації національного законодавства до вимог Європейського Союзу та міжнародних екологічних угод та розглянуто особливості її застосування у сфері лісового господарства. У статті наведено результати аналізу матеріалів післяпроєктного моніторингу лісових екосистем, які демонструють комплексний характер впливів на компоненти довкілля – атмосферне повітря, водні ресурси, ґрунти, рослинний і тваринний світ. Встановлено, що найбільш вразливим елементом є біологічне різноманіття, оскільки порушення природних трофічних зв’язків, скорочення чисельності рідкісних і зникаючих видів, деградація оселищ і фрагментація біотопів призводять до зниження екологічної стійкості лісів. На прикладі діяльності ДП «Словечанський лісгосп АПК» проведено SWOT-аналіз, що дозволив виявити сильні та слабкі сторони, можливості й загрози ведення лісогосподарської діяльності з урахуванням необхідності збереження біологічного різноманіття. Особлива увага приділена інтеграції результатів післяпроєктного моніторингу у систему екологічного управління, що сприяє прийняттю науково обґрунтованих рішень для збереження екосистем. Практичне значення роботи полягає у виробленні рекомендацій для органів влади, лісогосподарських підприємств і природоохоронних організацій щодо вдосконалення системи післяпроєктного моніторингу, оптимізації лісокористування, розширення природоохоронних територій та посилення взаємодії з місцевими громадами. Перспективи подальших досліджень свідчать про необхідність впровадження геоінформаційних технологій і дистанційного моніторингу для аналізу просторової динаміки біорізноманіття.Таким чином, післяпроєктний моніторинг визначено як ключовий механізм екологічного супроводу лісогосподарської діяльності, що забезпечує не лише контроль, а й адаптивне управління природними ресурсами у відповідності до екологічних вимог ЄС.

  • Open Access

    Modern Advertising of Ukrainian Higher Education Institutions: Ethical-Legal and Philosophical-Communicative Aspects

    by Vadym Slyusar, Nataliya Ventsel, Mykola Slyusar, Iryna Leonets

    The article analyzes current trends in the advertising of Ukrainian higher education institutions (hereinafter HEIs) in the context of the commercialization of education and the digitalization of communication processes. The authors explore the ethical-legal and philosophical-communicative aspects of advertising in HEIs, highlighting the shift from traditional informational messages to branding strategies that incorporate mythologemes and simulacra. These approaches enhance the effectiveness of advertising campaigns but underscore the need for clearly defined regulatory frameworks. The study addresses challenges related to ethical advertising principles, particularly the need to avoid manipulative practices, misinformation, and discriminatory imagery that may distort the social functions of education. Using phenomenological and hermeneutic approaches, case study analysis, and empirical data, the article examines how the advertising of HEIs contributes to shaping their image as intellectual and cultural centers that respond to societal challenges. Special attention is given to the impact of digitalization, especially the transition from print media to official websites and social networks as primary communication channels. The article also emphasizes the social responsibility of HEIs, which involves building a positive image through community partnerships and adapting educational programs to meet societal needs. This provides a foundation for a comprehensive understanding of both the substantive and formal characteristics of advertising messages in the context of HEI communication. An important aspect of the study is the connection between advertising narratives and the social responsibility of higher education. Given the growing competition among HEIs, advertising becomes not only a tool for disseminating information but also a mechanism for building loyalty, trust, and academic reputation. Under martial law and amid global transformations, university advertising must also serve as a societal guidepost, conveying stability, reliability, and openness to present-day challenges. This highlights the importance of ethical and philosophical analysis of advertising discourse as an integral part of the educational policy of HEIs.


  • Open Access

    Шлам каменеобробних підприємств: перспективи використання як домішки в керамічній промисловості

    by В.в. Коробійчук, І.в. Леонець, В.і. Шамрай, В.в. Мельник-Шамрай, А.о. Криворучко

    У цій роботі розглядається питання використання шламу, що утворюється під час обробки природного каменю на каменеобробних підприємствах як домішки для виготовлення прес-порошків, що використовуються у виробництві керамічних матеріалів. Шлам є одним із відходів каменеобробної промисловості, і його утилізація є актуальним завданням в умовах сучасного виробництва, оскільки відходи мають значний обсяг і негативно впливають на навколишнє середовище. Водночас шлам може стати цінною добавкою до керамічних сумішей, оскільки його фізико-хімічні властивості, зокрема гранулометричний склад, здатні покращити характеристики кінцевих виробів. Дослідження зосереджено на вивченні гранулометричного складу шламу, отриманого на каменеобробних підприємствах за різними технологіями обробки каменю, зокрема за допомогою алмазно-канатних та дискових верстатів. Аналіз показав, що фракційний склад шламу значно варіюється залежно від технології обробки. Зокрема, при обробці каменю алмазно-канатними верстатами утворюється більша кількість середніх часток (0,1–0,2 мм), тоді як дискові верстати забезпечують утворення більш грубих фракцій (понад 0,2 мм). Це суттєво впливає на фізико-хімічні властивості шламу, а отже й на його здатність до використання в керамічному виробництві. Визначено, що шлам з більшими фракціями (> 0,2 мм) має низьку здатність до ущільнення та погіршує міцнісні характеристики кінцевих виробів, в той час як дрібні частки (< 0,1 мм) можуть покращувати водостійкість та інші властивості матеріалів. Також встановлено, що на властивості порошку впливає не тільки фракційний склад, але й такі характеристики, як форма частинок та їх поверхнева шорсткість, що визначають текучість та сипучість порошку, а отже, і процеси пресування. Робота містить рекомендації щодо можливих шляхів покращення якості шламу для використання в керамічному виробництві, зокрема через сепарацію фракцій та механічне або гравітаційне відділення грубих часток. Також обґрунтовано важливість експериментальних досліджень для визначення оптимального вмісту шламу в керамічних сумішах, оскільки властивості кінцевих виробів можуть значно залежати від конкретного складу шламу. Таким чином, результати дослідження підтверджують можливість ефективного використання шламу каменеобробних підприємств як домішки для керамічних матеріалів, що дозволить не лише знизити екологічне навантаження, але й підвищити економічну ефективність виробництва. Водночас необхідні подальші дослідження для вдосконалення технології утилізації шламу та розширення його застосування в будівельній індустрії.


  • Open Access

    АЗБЕСТ У ВІДХОДАХ РУЙНУВАНЬ: ВИКЛИКИ І ПЕРСПЕКТИВИ БЕЗПЕЧНОГО УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ В УМОВАХ ПІСЛЯВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ

    by Ірина Пацева, Людмила Нонік, Володимир Устименко

    Мета дослідження. Війна в Україні спричинила безпрецедентний рівень руйнувань житлової, громадської та промислової інфраструктури, що, своєю чергою, призвело до утворення величезної кількості відходів від руйнацій. Ці відходи мають різний склад і включають уламки бетону, цегли, металеві конструкції, деревину, пластик, скло та небезпечні матеріали, серед яких особливу увагу привертають азбестовмісні компоненти. Азбест, який десятиліттями широко застосовувався в будівельній галузі, був незамінним для теплоізоляції, захисту від пожеж та звукоізоляції. Його використання було поширене у виробництві шиферу, ізоляційних матеріалів, труб і облицювальних панелей. Унаслідок руйнування будівель ці матеріали розпадаються, вивільняючи небезпечні азбестові волокна, які мають канцерогенні властивості. Потрапляючи в повітря, воду або ґрунт, ці частинки створюють серйозну загрозу для здоров’я населення та стану екосистем. Зважаючи на вищезазначене, управління азбестовмісними відходами є важливою екологічною та соціальною проблемою, яка потребує термінового вирішення. Мета дослідження полягає в аналізі масштабів проблеми утворення відходів руйнацій, викликаних воєнними діями в Україні, із особливим акцентом на азбестовмісних матеріалах. Основним завданням є розробка підходів до їх безпечної утилізації на основі міжнародного досвіду та адаптація цих практик до українських реалій з урахуванням складної екологічної ситуації, дефіциту інфраструктури та потреб швидкого відновлення регіонів. Методологія. Для досягнення поставленої мети застосовано комплексний підхід, який включає опрацювання літератури та нормативної законодавчої бази з управління азбестовмісними відходами у країнах Європейського Союзу, вивчення складу та властивостей відходів руйнацій, спричинених воєнними діями, із фокусом на матеріалах, що містять азбест, оцінку екологічних та соціальних ризиків, пов’язаних із небезпечними відходами, адаптацію європейських практик до умов України через розробку рекомендацій, які враховують обмеження місцевої інфраструктури. Наукова новизна. Новизна роботи полягає у системному аналізі наслідків військових дій для утворення азбестовмісних відходів, розгляді європейських практик поводження з такими відходами в контексті їх застосування в Україні та формулюванні рекомендацій, які враховують специфіку воєнного часу та його наслідків, включаючи створення системи моніторингу впливу відходів на здоров’я населення і довкілля. Висновки. Унаслідок воєнних дій в Україні утворилася значна кількість відходів руйнацій, серед яких азбестовмісні матеріали становлять особливу загрозу через канцерогенні властивості волокон, що вивільняються. Безпечне поводження з такими відходами вимагає комплексного підходу, включаючи виявлення, сортування, транспортування, переробку та захоронення. Європейський досвід управління азбестовмісними відходами може бути інтегрований в українські реалії за умови створення необхідної інфраструктури та вдосконалення законоавчої бази. Запропоновані заходи сприятимуть мінімізації екологічних ризиків та забезпеченню безпеки населення, а також прискоренню відновлення зруйнованих територій.

  • Reuse of stone working enterprise slurry in geopolymer and concrete products

    by Volodymyr Shamrai, Iryna Leonets, Viktoriia Melnyk-Shamrai, Iryna Patseva, Yaroslav Naumov

    Purpose is to assess influence by fine stone working refuse (FSWR) on physicomechanical characteristics of geopolymer and concrete materials for future development of efficient methods of the FSWR reuse. Methods. Geopolymer mixtures and concrete samples differing in FSWR proportions were applied for the research. Mechanical compression testing was performed with the samples, which helped assess influence by different number of FSWR on material strength. Totally, 16 polymer and 18 concrete samples were prepared. Findings. The research has analyzed the possibility of FSWR application while manufacturing concrete and geopolymer materials to reuse industrial waste, and mitigate its environmental impact. The research is intended to identify FSWR effect on physicomechanical characteristics of materials, and develop techniques for their reuse. FSWR addition loses geopolymer strength: if content is 25% then strength is 20 MPa; if the content is 50% then strength drops down to 5.3 MPa. As for concrete, partial sand replacement by FSWR decreases strength insignificantly (from 37.42 to 36.6 MPa if FSWR content is 20%). Geopolymers with 25% of FSWR are suitable for low-load structures; in turn, concrete mixtures containing FSWR can be applied without significant strength decrease. Originality. . For the first time, optimal fine refuse concentration of strong natural stone from Zhytomyr Region has been identified. The concentration is up to 25%. It provides acceptable compression strength with no significant decrease in technical characteristics. Practical implications are as follows. Compliance with optimal FSWR proportions in composition of geopolymer and concrete mixtures makes it possible to reduce cost of raw materials; decrease FSWR amount; and support the closed economy principles in the construction industry.


  • Open Access

    Міське огородництво на даху – екологічне подолання продовольчої кризи в урбанізованому середовищі

    by О.с. Рибак, І.г. Пацева

    Мета. До України овочі часто потрапляють з віддалених регіонів і країн. Витрачається непотрібна енергія та викидається багато CO2. Овочі займають 0,5% в українському аграрному експорті, про це свідчать дані UBTA [1]. В останні роки Україна експортує овочі до 96 експортних ринків. Але після російського вторгнення в Україну ситуація змінилася. Задля забезпечення внутрішніх потреб населення держава призупинила експорт соціально важливих продуктів, в т.ч. і овочів, наша мета знайти альтернативи. Методи. Місцеві та сезонні продукти наразі популярні як ніколи. Більшість українців купуючи продукти харчування, зазвичай або завжди хочуть переконатися, що продукція походить з регіонального походження. Ринок продовольства прагне регіональності. Довгі маршрути постачання, а отже, витрати та викиди зведені до мінімуму, оскільки продукція вирощується поблизу споживача. Продукція може бути продана, коли вона дуже свіжа, і, отже, придатна для продажу протягом більш тривалого періоду часу. Крім того, свіжозібрана сільськогосподарська продукція набагато багатша вітамінами і є смачнішою та кориснішою. Результати. Думати про циркулярну економіку, яка включає міське огородництво, є прибутковим, оскільки сільське господарство на даху використовує місцеві ресурси: дощову воду та відфільтровану стічну воду домогосподарства; сонячна енергія та тепло від будівлі. І навпаки, міський огород може бути корисним для будівлі, оскільки рослини забезпечують охолодження влітку та теплоізоляцію взимку: це добре для мікроклімату будівлі та так само добре для водонепроникної мембрани даху, яка тоді менше піддається впливу сильних коливаннь температури та продовжує експлуатацію даху. Крім того, рослини сприяють поліпшенню міського клімату. Висновки. Зелений дах має багато переваг. Він пом’якшує клімат, утеплює будівлю, затримує дощову воду та розширює життєвий простір для людей і тварин. На додаток до цих впливів на добробут, майже всі системи зелених дахів на сьогоднішньому ринку також відповідають технічним вимогам для сталого виробництва продуктів харчування поблизу дому. Свіжозібрані овочі можна використовувати для власного використання вдома, для регіональної кухні, у ресторані за рогом або як вирощування у великих масштабах, навіть для стороннього використання в супермаркеті.