СБСергій Іванович Башинський

Сергій Іванович Башинський

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Сергій Іванович Башинський has a total of 21 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Комплексна оцінка відвалів видобутку граніту та габро як ресурсу для будівельної індустрії

    by Олександр Вікторович Олійник, Сергій Іванович Башинський

    У цьому дослідженні представлено комплексну оцінку відвалів відходів, що утворилися в результаті видобутку граніту та габро на трьох родовищах України: Іллінецькому, Шадурському та Губенківському. У роботі запропоновано та обґрунтовано застосування методології, що поєднує фотограмметрію з використанням безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та цифрову оптичну гранулометрію, для точної кількісної оцінки та якісної характеристики цих техногенних ресурсів. Результати аналізу, засновані на наявних технічних звітах та даних, показують, що відвали, які становлять значні обсяги (наприклад, понад 80 % гірничої маси на Шадурському родовищі), є не відходами, а цінною сировиною. Їхні фізико-механічні властивості, зокрема виняткова міцність на стиск (до 244,7 МПа для габро), низьке водопоглинання та висока морозостійкість (марка F–50), значно перевищують вимоги чинних державних стандартів України (ДСТУ) для високомарочних будівельних матеріалів. Радіаційно-гігієнічна оцінка підтверджує їхню безпеку (I клас), що дозволяє використовувати їх у всіх видах будівництва без обмежень. Економічний аналіз доводить, що переробка цих відвалів є високорентабельним заходом, оскільки усуває потребу в капіталоємних розкривних роботах. Таким чином, дослідження демонструє, що ці накопичені відвали є невикористаним високоякісним ресурсом, ревалоризація якого може стати драйвером розвитку циркулярної економіки в будівельній галузі, перетворюючи екологічну проблему на нове джерело доходу.

  • Open Access

    Вплив термомеханічних напружень на зміну ширини запобіжного цілика при підземній газифікації вугілля

    by Світлана Володимирівна Сахно, Іван Георгійович Сахно, Валентин Олексійович Назаренко, Сергій Іванович Башинський, Андрій Вікторович Панасюк

    Підземна газифікація вугілля належить до сучасних напрямів розвитку чистих вугільних технологій і розглядається як один із перспективних способів реалізації концепції «зеленого» видобутку корисних копалин. Її суть полягає у перетворенні вугілля, що залягає у надрах, безпосередньо в газоподібне паливо в результаті контрольованого процесу горіння та хімічних реакцій. Основні принципи цього процесу відомі ще з початку ХХ століття, проте практична реалізація технології довгий час стримувалася через складність керування гідродинамічними й термомеханічними процесами в масиві порід. Останніми роками інтерес до підземної газифікації суттєво зріс у зв’язку з розвитком методу CRIP (Controlled Retractable Injection Point), який забезпечує ефективніше управління процесом горіння та підвищує рівень безпеки робіт. Саме цей метод став предметом аналізу у даному дослідженні. Однією з ключових невирішених проблем залишається визначення оптимальної ширини вугільного цілика між суміжними реакторними порожнинами з урахуванням впливу термомеханічного руйнування масиву. Для вирішення цього завдання застосовано числове моделювання із використанням програмного комплексу ANSYS 17.2, що дало змогу дослідити просторовий розподіл термомеханічних напружень у тілі вугільного цілика під час газифікації. Для прогнозування моменту та характеру руйнування на різній глибині було використано теорію Мора, яка дозволяє оцінити критичні значення напружень у породі. Отримані результати свідчать, що руйнування вугільного пласта поблизу продуктивної та нагнітальної свердловин призводить до зменшення ефективної ширини запобіжного цілика, хоча ступінь цього впливу виявився меншим, ніж очікувалося. Встановлено, що зі збільшенням глибини залягання пласта розширюється зона термомеханічного пошкодження вугілля, що обумовлено зростанням опорного тиску внаслідок обвалення покрівельних порід у постгазифікаційний період. Таким чином, головним чинником руйнування цілика є саме підвищений гірський тиск, а не локальні температурні ефекти.

  • Open Access

    Дослідження рівня шумового навантаження під час різання природного каменю дисковим алмазним інструментом

    by Сергій Станіславович Іськов, Андрій Олексійович Криворучко, Олена Леонтіївна Герасимчук, Сергій Іванович Башинський, Неля Миколаївна Остафійчук

    У публікації розглянуто питання негативного впливу шуму на організм людини. Охарактеризовано основні джерела виникнення шуму під час процесу розпилювання каменю на дискових каменерізальних і окантувальних верстатах. Наведено основні протишумні заходи, які можуть бути застосовані під час проєктування каменеобробних цехів і їх облаштування виробничим обладнанням та інструментом. Досліджено зміни рівня шумового навантаження під час розпилювання граніту алмазним дисковим інструментом різних типів при коригуванні параметрів роботи дискових каменерізальних верстатів, зокрема при зміні швидкості подачі та за глибини різання за 1 прохід. Встановлено відсутність закономірності зміни рівня шуму від швидкості робочої подачі верстата та від глибини пропилу. Визначені пікові значення рівнів шуму для тих типів алмазних дискових пил, які використовувалися під час досліджень. Розраховано величини зниження рівня шуму, які можна досягнути при заміні стандартного алмазного інструменту («монодиск») на безшумний алмазний інструмент (наприклад, типу «сендвіч»). Встановлено, що використання безшумних пилок для розпилювання каменю дозволяє зменшити рівень шуму в середньому на 8–10 дБ. Наведено основні висновки та рекомендації щодо використання дискового алмазного інструменту при розпилюванні природного каменю для мінімізації шумового навантаження.


  • Open Access

    Особливості пошуків родовищ алмазів мінералогічними методами в різних ландшафтно-геологічних умовах

    by V. T. Pidvysotskyi, N. M. Ostafiichuk, S. I. Bashynskyi, V. V. Kotenko, С. І. Башинський

    Дана стаття має методичну направленість, в якій обговорюються особливості використання шліхо-мінералогічних методів при пошуках корінних і розсипних родовищ алмазів. Розглянуті ключові моменти теорії формування осадових колекторів, які вміщують ореоли розсіювання мінералів-супутників та розсипи алмазів. Показано, що у зв’язку з циклічністю седиментогенезу в алмазоносних регіонах під час формування ореолів відбувається перевідкладення, часто неодноразове, асоціацій кімберлітових мінералів, унаслідок чого в первинному заляганні вони трапляються не так часто. Чергування циклів седиментогенезу і повторне відкладення мінералів із більш ранніх колекторів у знову сформовані відклади призводить до того, що в ореолах і розсипах накопичується матеріал різних епох розмиву кімберлітів. Співвідношення й абсолютні вмісти різних генерацій мінералів в ореолах можуть бути абсолютно різними. Цими параметрами визначається ступінь контрастності конкретного ореолу, а отже, рівень ефективності пошуків.Розглянуті пошукові ситуації в різних алмазоносних провінціях – Анголі, Бразилії, Саха-Якутії, Україні, а також обговорюються особливості шліхо-мінералогічних пошуків у цих регіонах. Наведені загальні принципи використання мінералогічних методів у різних ландшафтно-геологічних умовах територій.Надано рекомендації щодо проведення комплексу робіт для підготовки мінералого-палеогеологічної основи до прогнозної карти. Зазначено, що для цього необхідно виконати комплекс досліджень, який містить вивчення типоморфізму індикаторних мінералів, літолого-фаціальних і речовинних особливостей теригенних відкладів, що їх вміщують, а також провести палеогеологічні і палеогеографічні реконструкції.

  • Open Access

    Дослідження фізико-хімічних властивостей дрібнодисперсних відходів каменеобробних підприємств з метою визначення стратегії поведінки

    by Сергій Іванович Башинський, Михайло Іванович Блецко, Андрій Вікторович Панасюк, Юлія Костянтинівна Припотень, Неля Миколаївна Остафійчук

    Природний облицювальний камінь – викопний ресурс скінченних обсягів, який не відновлюється. З огляду на стратегію сталого розвитку та головні принципи циркулярної економіки такий ресурс має використовуватися повною мірою. Як і будь-яка переробна галузь, каменеобробна галузь генерує відходи. На сьогоднішній день в Україні не існує чітко встановлених правил поведінки з цим типом відходів. Зарубіжний досвід переробки відходів каменеобробних підприємств не підходить для українських умов через інший тип або мінеральний та хімічний склад оброблюваних порід природного каменю. Організація тимчасового зберігання потребує відведення певних площ земельних ділянок, що часто є нераціональним, та будівництва спеціальних гірничотехнічних споруд. Складування чи використання для пересипки на полігонах ТПВ викликає ряд питань, які стосуються екологічних та санітарних аспектів такого поводження. Відходи каменеобробних підприємств можна класифікувати за розміром окремої частинки на крупні та дрібнодисперсні. Дрібнодисперсні відходи – суміш зерен зруйнованого каменю, розміром не більше за 2 мм, тобто кам’яний пил. Це продукти руйнування самого природного каменю, каменеобробного інструменту та матеріалів, що використовуються в технологічному процесі обробки, та інших речовин, що можуть потрапити до системи оборотного водопостачання підприємства. На основі відкритих даних про мінеральний та хімічний склад природного каменю визначено примірний склад відходів, який підтверджується аналізом хімічного складу відходів вітчизняних каменеобробних підприємств. Виконано дослідження органо-лептичних, фізико-хімічних, радіаційних властивостей, величину міграції важких металів. На основі отриманих даних зроблено висновок, що відходи каменеобробних підприємств є відносно інертною речовиною, яка належить до класу безпечних відходів, та надано рекомендації щодо поведінки з ними.

  • Open Access

    Дослідження залежності величини адгезії від типу профілю композитних стержнів за умови армування виробів з каменю

    by Сергій Іванович Башинський, Володимир Володимирович Котенко, Юлія Костянтинівна Припотень, Ігор Анатолійович Піскун

    Головним завданням, яке вирішується під час написання цієї статті, є встановлення дослідним шляхом залежності значення величини адгезії від типу профілю композитних стержнів за умови їх застосування для армування виробів з каменю. В межах роботи розглянуто доцільність застосування композитної арматури з вдавленим, спірально наклеєним (під кутом 35° та 80°) і покритим піщаною сумішшю профілів та їх здатністю до формування взаємодії з епоксидними в’яжучими сумішами. За результатами виконання досліду було встановлено здатність кожного з типів досліджуваних профілів чинити опір вириванню з кам’яного зразка (при цьому як еталон, відносно якого порівнювалися всі інші зразки, було застосовано сталевий стержень з періодичним профілем). За результатами зіставлення одержаних результатів для армування конструкцій, що експлуатуватимуться під дією згинальних або розривних навантажень, в тому числі і для складних виробів, з’єднання яких передбачено шляхом застосування посилюючих стержнів, найкращим варіантом з-поміж порівнюваних будуть стержні, поверхня яких покрита піщаною сумішшю.


  • Open Access

    STUDY OF THE EFFICIENCY OF SOLID FUEL BOILERS OF DIFFERENT CONFIGURATION

    by Yuliya Prypoten, Володимир Володимирович Котенко, Sergey Bashinsky, Ihor Piskun, Юлія Констянтинівна Припотень, Сергій Іванович Башинський, Ігор Анатолійович Піскун

    This paper discusses experimental studies of the operational efficiency of five boiler configurations: a direct combustion boiler with natural and mechanical draft, a long-burning boiler with natural and mechanical draft, and a pyrolysis boiler. It was found that only pyrolysis boilers can provide a relatively high efficiency. The efficiency of using direct combustion and long-burning boilers is low.


  • Open Access

    Застосування методу Пірсона для отримання залежностей розподілу хімічних елементів у межах родовища каоліну

    by Володимир Володимирович Котенко, Сергій Іванович Башинський, Ігор Анатолійович Піскун

    Розглянуто доцільність застосування методу кореляції Пірсона для знаходження взаємозв’язків між відсотковими співвідношеннями вмісту складових хімічних елементів первинного каоліну. Розглянуто суть та базові принципи розрахунку коефіцієнта кореляції за допомогою методу Пірсона, надано коротку характеристику вихідних даних, на основі яких може бути виконано даний розрахунок. Описано приклад інтервальної градації ступеня інтенсивності коефіцієнта кореляції, яку рекомендується застосовувати під час роботи з емпіричними даними. Виконано побудову матриці кореляційних залежностей між складовими хімічними елементами первинного каоліну на основі результатів хімічного аналізу, отриманих у процесі проведення геологорозвідувальних робіт за умов Йосипівського родовища первинного каоліну. Визначено ступінь інтенсивності кореляційних зв’язків низки складових хімічних елементів первинного каоліну. Виведено лінійні рівняння для опису залежностей між складовими елементами з коефіцієнтом кореляції середнього та низького, але наближеного до середнього, ступеня інтенсивності.


  • Open Access

    Обґрунтування оптимальних параметрів відокремлення монолітів природного каменю від масиву алмазно-канатними установками з метою зменшення втрат

    by Роман Романович Меринов, Неля Миколаївна Остафійчук, Марина Анатоліївна Колодій, Володимир Володимирович Котенко, Сергій Іванович Башинський

    Під час відокремлення монолітів від масиву алмазно-канатними установками зберігається його цілісність, але разом з цим виникають супутні проблеми та питання, такі як вибір оптимальних розмірів моноліту і кута буріння для заведення канату, або які механізми чи пристосування використовувати при відділенні моноліту від масиву. Процес відокремлення моноліту від масиву алмазними канатними установками здебільшого супроводжується виникненням кількісних втрат каменю, на які впливають такі параметри: кількість площин оголення моноліту, розміри моноліту, який вилучається, абсолютний діаметр буру, товщина алмазного канату. Якісні втрати під час використання алмазно-канатних пил майже відсутні. Однак на їх виникнення впливають такі чинники: відхилення канату від заданої площини пропилу, нерівномірне зношування алмазних втулок і зміна товщини алмазного шару в результаті його зношування під час різання.