Любов Миколаївна Безверха
Любов Миколаївна Безверха has a total of 13 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Tetyana Kovalchuk
Поліський національний університет
5 shared publications - V. V. Zakharin
Polissia National University, Zhytomyr, Ukraine
5 shared publications - Віта Зигмундівна Трохименко
Поліський національний університет
5 shared publications L. M. Bezverkha
3 shared publicationsV. Z. Trokhymenko
3 shared publicationsV. V. Zakharin
2 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 25 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ukrainian Journal of Natural Sciences
- No. 14,p. 229-240
Вивчення параметрів листкової поверхні та залежностей індивідуальної продуктивності сої (Glicine hispida) залежно від сорту, протруєння та передпосівної інокуляції в умовах Полісся України
У статті наведені основні результати дослідження щодо вивчення впливу протруєння насіння та проведення передпосівної інокуляції на листкову поверхню рослин сої залежно від сорту, а також взаємозв’язку між масою бульбочкових бактерій і їх кількістю в умовах Полісся України. Мета дослідження полягала в порівнянні сортових особливостей сої залежно від застосованих агротехнічних заходів – протруєння насіння та передпосівної інокуляції. Матеріалом для проведення експерименту були сорти сої Ментор і Фаворит. Передпосівну інокуляцію насіння проводили препаратом РизоСтарт, протруєння – препаратом Бастіон. Встановлено, що вегетаційний період сорту Ментор був на 10 днів довшим порівняно із сортом Фаворит, що безпосередньо вплинуло на показники висоти рослин і розвиток листкового апарату. Також відмічена висока пряма залежність маси зерна з рослини від кількості бульбочкових бактерій, що підкреслює важливість інокуляції насіння для підвищення продуктивності культури. Висота рослин сої у варіанті без протруєння та інокуляції у фазу цвітіння (BBCH 69) збільшилася на 50,7–41,0% порівняно з фазою бутонізації (BBCH 59). За інокуляції без протруєння приріст становив 61,9–59,3%, у разі застосування протруйника без інокуляції – 60,4–42,9%. У варіантах із комбінованим використанням протруйника Бастіон та інокулянту РизоСтарт висота рослин зросла на 65,7–46,8% порівняно з контрольним варіантом, що свідчить про стимулюючий вплив обох препаратів на розвиток вегетативної маси сої. За результатами досліджень були визначені показники площі листкової поверхні рослин сої на різних фазах розвитку культури. Окрім того, проведено аналіз вегетаційного періоду та побудовано рівняння регресії, яке відображає кореляційну залежність маси зерна з рослини від кількості бульбочкових бактерій на рослині під час фази цвітіння (BBCH 69). Отримані результати підтверджують ефективність застосування протруйника й інокулянту для оптимізації росту, розвитку та продуктивності сої, а також демонструють значення цих агротехнічних заходів для підвищення врожайності культури в умовах Полісся України.
- 25 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ukrainian Journal of Natural Sciences
- No. 14,p. 229-240
Open AccessВивчення параметрів листкової поверхні та залежностей індивідуальної продуктивності сої (Glicine hispida) залежно від сорту, протруєння та передпосівної інокуляції в умовах Полісся України
У статті наведені основні результати дослідження щодо вивчення впливу протруєння насіння та проведення передпосівної інокуляції на листкову поверхню рослин сої залежно від сорту, а також взаємозв’язку між масою бульбочкових бактерій і їх кількістю в умовах Полісся України. Мета дослідження полягала в порівнянні сортових особливостей сої залежно від застосованих агротехнічних заходів – протруєння насіння та передпосівної інокуляції. Матеріалом для проведення експерименту були сорти сої Ментор і Фаворит. Передпосівну інокуляцію насіння проводили препаратом РизоСтарт, протруєння – препаратом Бастіон. Встановлено, що вегетаційний період сорту Ментор був на 10 днів довшим порівняно із сортом Фаворит, що безпосередньо вплинуло на показники висоти рослин і розвиток листкового апарату. Також відмічена висока пряма залежність маси зерна з рослини від кількості бульбочкових бактерій, що підкреслює важливість інокуляції насіння для підвищення продуктивності культури. Висота рослин сої у варіанті без протруєння та інокуляції у фазу цвітіння (BBCH 69) збільшилася на 50,7–41,0% порівняно з фазою бутонізації (BBCH 59). За інокуляції без протруєння приріст становив 61,9–59,3%, у разі застосування протруйника без інокуляції – 60,4–42,9%. У варіантах із комбінованим використанням протруйника Бастіон та інокулянту РизоСтарт висота рослин зросла на 65,7–46,8% порівняно з контрольним варіантом, що свідчить про стимулюючий вплив обох препаратів на розвиток вегетативної маси сої. За результатами досліджень були визначені показники площі листкової поверхні рослин сої на різних фазах розвитку культури. Окрім того, проведено аналіз вегетаційного періоду та побудовано рівняння регресії, яке відображає кореляційну залежність маси зерна з рослини від кількості бульбочкових бактерій на рослині під час фази цвітіння (BBCH 69). Отримані результати підтверджують ефективність застосування протруйника й інокулянту для оптимізації росту, розвитку та продуктивності сої, а також демонструють значення цих агротехнічних заходів для підвищення врожайності культури в умовах Полісся України.
- Open Access
- 30 May 2025
- Published by Higher educational institution, Podillia State University in Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics
- No. 47,p. 69-76
ЗНАЧЕННЯ КЛІМАТИЧНО ОРІЄНТОВАНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИННИЦТВА ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИСОКОГО РІВНЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТВАРИН І ЯКОСТІ ТВАРИННИЦЬКОЇ СИРОВИНИ
У статті досліджується значення кліматично орієнтованого благополуччя тваринництва як ключового чинника забезпечення високої продуктивності сільськогосподарських тварин і покращення якості тваринницької сировини. Кліматичні умови відіграють ключову роль у забезпеченні благополуччя тварин та ефективності виробництва в тваринництві. Зміни клімату, коливання температури, рівень вологості, швидкість вітру й інші екологічні фактори безпосередньо впливають на фізіологічний стан тварин, їхній ріст, відтворну здатність і продуктивність. Розглядаються основні екологічні й технологічні аспекти утримання тварин, зокрема вплив температурного режиму, вологості, якості повітря, освітлення та рівня шуму на фізіологічний стан і продуктивність тварин. Особливу увагу приділено впливу кліматичних змін на добробут тварин й розробленню адаптивних підходів до їх утримання, що включають використання сучасних систем вентиляції, охолодження, утеплення приміщень, автоматизованого моніторингу параметрів мікроклімату й зниження теплового стресу. Забезпечення оптимальних мікрокліматичних умов у тваринницьких комплексах сприяє зменшенню стресових факторів, які негативно впливають на здоров’я та продуктивність тварин. Упровадження адаптаційних стратегій, таких як використання сучасних систем вентиляції, контроль рівня температури й вологості, застосування інноваційних підходів до годівлі й утримання, дає змогу мінімізувати вплив негативних кліматичних змін. Це сприяє підвищенню надоїв молока, приросту живої маси та покращенню якості м’ясної продукції тваринництва. Проаналізовано переваги впровадження інноваційних технологій у сфері кліматичного менеджменту, що сприяють зниженню негативного впливу навколишнього середовища, підвищенню ефективності годівлі й збереженню здоров’я тварин. Також розглянуто аспекти оптимізації мікроклімату у тваринницьких комплексах, що дають змогу зменшити витрати на лікування й підвищити рентабельність виробництва. Висвітлено перспективи подальшого розвитку кліматично адаптованих систем утримання тварин, що відповідають сучасним вимогам сталого розвитку, біобезпеки й екологічної відповідальності.
- 30 May 2025
- Published by Higher educational institution, Podillia State University in Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics
- No. 47,p. 69-76
Open AccessЗНАЧЕННЯ КЛІМАТИЧНО ОРІЄНТОВАНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИННИЦТВА ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИСОКОГО РІВНЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТВАРИН І ЯКОСТІ ТВАРИННИЦЬКОЇ СИРОВИНИ
У статті досліджується значення кліматично орієнтованого благополуччя тваринництва як ключового чинника забезпечення високої продуктивності сільськогосподарських тварин і покращення якості тваринницької сировини. Кліматичні умови відіграють ключову роль у забезпеченні благополуччя тварин та ефективності виробництва в тваринництві. Зміни клімату, коливання температури, рівень вологості, швидкість вітру й інші екологічні фактори безпосередньо впливають на фізіологічний стан тварин, їхній ріст, відтворну здатність і продуктивність. Розглядаються основні екологічні й технологічні аспекти утримання тварин, зокрема вплив температурного режиму, вологості, якості повітря, освітлення та рівня шуму на фізіологічний стан і продуктивність тварин. Особливу увагу приділено впливу кліматичних змін на добробут тварин й розробленню адаптивних підходів до їх утримання, що включають використання сучасних систем вентиляції, охолодження, утеплення приміщень, автоматизованого моніторингу параметрів мікроклімату й зниження теплового стресу. Забезпечення оптимальних мікрокліматичних умов у тваринницьких комплексах сприяє зменшенню стресових факторів, які негативно впливають на здоров’я та продуктивність тварин. Упровадження адаптаційних стратегій, таких як використання сучасних систем вентиляції, контроль рівня температури й вологості, застосування інноваційних підходів до годівлі й утримання, дає змогу мінімізувати вплив негативних кліматичних змін. Це сприяє підвищенню надоїв молока, приросту живої маси та покращенню якості м’ясної продукції тваринництва. Проаналізовано переваги впровадження інноваційних технологій у сфері кліматичного менеджменту, що сприяють зниженню негативного впливу навколишнього середовища, підвищенню ефективності годівлі й збереженню здоров’я тварин. Також розглянуто аспекти оптимізації мікроклімату у тваринницьких комплексах, що дають змогу зменшити витрати на лікування й підвищити рентабельність виробництва. Висвітлено перспективи подальшого розвитку кліматично адаптованих систем утримання тварин, що відповідають сучасним вимогам сталого розвитку, біобезпеки й екологічної відповідальності.
- Open Access
- 10 July 2024
- Published by Higher educational institution, Podillia State University in Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics
- No. 43,p. 121-129
КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ’ЯЗОК МІЖ СТАТЕВИМИ ГОРМОНАМИ Й ОСНОВНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ВІДТВОРЮВАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ СВИНОМАТОК У РАЗІ ВИКОРИСТАННЯ ПРЕПАРАТУ НЕЙРОТРОПНОЇ МЕТАБОЛІЧНОЇ ДІЇ
Відтворювальна здатність тварин загалом характеризується низькими показниками успадковуваності й повторюваності. Невідповідність майже удвічі між потенційною та фактичною багатоплідністю свиноматок зумовлена негативною дією таких факторів зовнішнього середовища, як висококалорійний концентратний тип годівлі, фіксоване утримання свиноматок у період осіменіння й у підсисний період, регулярні переміщення поголів’я, цілорічне утримання тварин у закритих приміщеннях, що зумовлює зниження прояву генетично закладених можливостей відтворної функції свиноматок. Як наслідок, фактичний рівень багатоплідності свиней становить 8–12 поросят на опорос, що дорівнює лише 30–40% від їхньої біологічної можливості. Тому інтенсифікація свинарства повинна максимально використовувати біологію свиней шляхом не тільки забезпечення прогресивних методів тваринництва і тваринництва, а й використання нових біотехнологічних методів стимулювання відтворної здатності тварин. Розумне використання виробничих матеріалів, зниження собівартості продукції, покращення умов праці, підвищення економічної вигоди й конкурентоспроможності індустріалізованого свинарства. Мета досліджень полягала в розробленні нового напряму стимуляції відтворювальної здатності тварин, в основі якого закладено використання препарату метаболічної нейротропної дії – «Стимулін Вет». Установлено, що в разі штучного запліднення свиноматкам породи велика біла щоденне згодовування біологічно активного препарату нейротропно-метаболічної дії «Стимулін Вет» у кількості 20 мл на перший-третій день статевого циклу, розпочинаючи з наступного дня після першого осіменіння, підвищує кількість прогестерону та 17β-естрадіолу в крові на 4, 7 дні статевого циклу на 38,8%, 23,7% та 14,3%, відповідно. Прогестерон-естрогенний баланс у тварин обох груп на 7-й день статевого циклу вірогідно підвищився удвічі. У дослідних свиноматок на 4-й і 7-й дні статевого циклу він був більшим, відповідно, на 38,8% і 23,7 %, ніж у контролі. Підвищення вмісту естрогену також підтверджується збільшенням умісту загального білку й альбумінів на 8,6% і 9,5% – 4-й день статевого циклу, 6,2% й 1,8% – 7-й день статевого циклу. Це підтверджує коефіцієнт кореляції між умістом альбумінів та естрогенів у крові свиноматок, який на 4-й день статевого циклу був позитивно помірного ступеня r =0,687, оскільки альбуміни є їх носіями. Як результат, у дослідних свиноматок покращується відтворювальна здатність, а саме збільшуються багатоплідність, великоплідність і збереженість поросят, відповідно, на 16,7%, 6,1% та 24% за рахунок стимулювання морфологічного розвитку ембріона в разі згодовування біологічно активного препарату «Стимулін Вет» упродовж чотирьох днів після штучного осіменіння.
- 10 July 2024
- Published by Higher educational institution, Podillia State University in Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics
- No. 43,p. 121-129
Open AccessКОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ’ЯЗОК МІЖ СТАТЕВИМИ ГОРМОНАМИ Й ОСНОВНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ВІДТВОРЮВАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ СВИНОМАТОК У РАЗІ ВИКОРИСТАННЯ ПРЕПАРАТУ НЕЙРОТРОПНОЇ МЕТАБОЛІЧНОЇ ДІЇ
Відтворювальна здатність тварин загалом характеризується низькими показниками успадковуваності й повторюваності. Невідповідність майже удвічі між потенційною та фактичною багатоплідністю свиноматок зумовлена негативною дією таких факторів зовнішнього середовища, як висококалорійний концентратний тип годівлі, фіксоване утримання свиноматок у період осіменіння й у підсисний період, регулярні переміщення поголів’я, цілорічне утримання тварин у закритих приміщеннях, що зумовлює зниження прояву генетично закладених можливостей відтворної функції свиноматок. Як наслідок, фактичний рівень багатоплідності свиней становить 8–12 поросят на опорос, що дорівнює лише 30–40% від їхньої біологічної можливості. Тому інтенсифікація свинарства повинна максимально використовувати біологію свиней шляхом не тільки забезпечення прогресивних методів тваринництва і тваринництва, а й використання нових біотехнологічних методів стимулювання відтворної здатності тварин. Розумне використання виробничих матеріалів, зниження собівартості продукції, покращення умов праці, підвищення економічної вигоди й конкурентоспроможності індустріалізованого свинарства. Мета досліджень полягала в розробленні нового напряму стимуляції відтворювальної здатності тварин, в основі якого закладено використання препарату метаболічної нейротропної дії – «Стимулін Вет». Установлено, що в разі штучного запліднення свиноматкам породи велика біла щоденне згодовування біологічно активного препарату нейротропно-метаболічної дії «Стимулін Вет» у кількості 20 мл на перший-третій день статевого циклу, розпочинаючи з наступного дня після першого осіменіння, підвищує кількість прогестерону та 17β-естрадіолу в крові на 4, 7 дні статевого циклу на 38,8%, 23,7% та 14,3%, відповідно. Прогестерон-естрогенний баланс у тварин обох груп на 7-й день статевого циклу вірогідно підвищився удвічі. У дослідних свиноматок на 4-й і 7-й дні статевого циклу він був більшим, відповідно, на 38,8% і 23,7 %, ніж у контролі. Підвищення вмісту естрогену також підтверджується збільшенням умісту загального білку й альбумінів на 8,6% і 9,5% – 4-й день статевого циклу, 6,2% й 1,8% – 7-й день статевого циклу. Це підтверджує коефіцієнт кореляції між умістом альбумінів та естрогенів у крові свиноматок, який на 4-й день статевого циклу був позитивно помірного ступеня r =0,687, оскільки альбуміни є їх носіями. Як результат, у дослідних свиноматок покращується відтворювальна здатність, а саме збільшуються багатоплідність, великоплідність і збереженість поросят, відповідно, на 16,7%, 6,1% та 24% за рахунок стимулювання морфологічного розвитку ембріона в разі згодовування біологічно активного препарату «Стимулін Вет» упродовж чотирьох днів після штучного осіменіння.
- Open Access
- 31 October 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 3,p. 71-77
ВІДТВОРЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ МОЛОКА КОРІВ ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНОГО ПРЕПАРАТУ
У зв'язку з низькою плодючістю великої рогатої худоби вчені та експерти приділяють значну увагу проблемам репродуктивної здатності тварин цього виду. Крім того, як і в усіх ссавців, народження потомства у дійних корів призводить до лактації, що призводить до багатьох морфофункціональних змін у нейроендокринній регуляції обмінних процесів в організмі самки, що негативно позначається на ознаках репродуктивної здатності корів. Але існує й інша проблема, якій більшість вчених приділяють мало уваги – це вплив процесу відновлення репродуктивного циклу дійних корів на рівень їх молочної продуктивності, особливо в перші місяці лактації, і на якісні показники молочної сировини, а саме вміст білка та жиру. Метою дослідження було вивчення молочної продуктивності та якості молока у дійних корів після введення біоактивного препарату «Глютам 1М» протягом останньої декади тільності. Молочну продуктивність та якісні показники молока корів визначали за результатами контрольних доїнь та за фактичними надоями в журналах обліку. Вираховували молочну продуктивність корів за один, два, три перші місяці лактації після отелення, надій за 305 днів, за лактацію. В умовах лабораторії кафедри технологій виробництва, переробки та якості продукції тваринництва Поліського національного університету за стандартними методами досліджували в молоці вміст жиру (кислотний метод) та білку (рефрактометричним методом). Введення коровам біологічно активного препарату «Глютам 1М», починаючи з 270 доби тільності індекс осіменіння був вірогідно (р<0,01) нижчим на 35 % (0,67), на 7,9 діб раніше проявлялись ознаки першої статевої охоти та сервіс-період був вірогідно коротшим на 20,23 діб, порівняно з контролем. Введення препарату «Глюмат 1М» не сплинуло на якісні показники молока, а саме масової частки жиру та білку, коливання вищенаведених показників відбувалося в межах похибки. З підвищенням показників відтворювальної здатності у корів дослідних груп не зафіксовано зниження молочної продуктивності та погіршення якості молочної сировини.
- 31 October 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 3,p. 71-77
Open AccessВІДТВОРЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ МОЛОКА КОРІВ ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНОГО ПРЕПАРАТУ
У зв'язку з низькою плодючістю великої рогатої худоби вчені та експерти приділяють значну увагу проблемам репродуктивної здатності тварин цього виду. Крім того, як і в усіх ссавців, народження потомства у дійних корів призводить до лактації, що призводить до багатьох морфофункціональних змін у нейроендокринній регуляції обмінних процесів в організмі самки, що негативно позначається на ознаках репродуктивної здатності корів. Але існує й інша проблема, якій більшість вчених приділяють мало уваги – це вплив процесу відновлення репродуктивного циклу дійних корів на рівень їх молочної продуктивності, особливо в перші місяці лактації, і на якісні показники молочної сировини, а саме вміст білка та жиру. Метою дослідження було вивчення молочної продуктивності та якості молока у дійних корів після введення біоактивного препарату «Глютам 1М» протягом останньої декади тільності. Молочну продуктивність та якісні показники молока корів визначали за результатами контрольних доїнь та за фактичними надоями в журналах обліку. Вираховували молочну продуктивність корів за один, два, три перші місяці лактації після отелення, надій за 305 днів, за лактацію. В умовах лабораторії кафедри технологій виробництва, переробки та якості продукції тваринництва Поліського національного університету за стандартними методами досліджували в молоці вміст жиру (кислотний метод) та білку (рефрактометричним методом). Введення коровам біологічно активного препарату «Глютам 1М», починаючи з 270 доби тільності індекс осіменіння був вірогідно (р<0,01) нижчим на 35 % (0,67), на 7,9 діб раніше проявлялись ознаки першої статевої охоти та сервіс-період був вірогідно коротшим на 20,23 діб, порівняно з контролем. Введення препарату «Глюмат 1М» не сплинуло на якісні показники молока, а саме масової частки жиру та білку, коливання вищенаведених показників відбувалося в межах похибки. З підвищенням показників відтворювальної здатності у корів дослідних груп не зафіксовано зниження молочної продуктивності та погіршення якості молочної сировини.
- Open Access
- 20 April 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 1,p. 51-58
УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ТВАРИННИЦЬКОЇ СИРОВИНИ
Важливими елементами без яких просто неможливе і немислиме будь яке харчове виробництво є безпека та якість продукції. Вимоги до цих параметрів встановлюються законом, а відповідальними особами за їх дотриманням стають виробники. Вихідний контроль якості сировини є одним з найважливіших складових якості продукції. Безпечність та якість молочної та м’ясної продукції напряму залежить від якості молочної та м’ясної сировини, з яких вони виготовлені. У статті розглянуті основні питання щодо управління якості тваринницької сировини, заходи щодо підвищення якості молочної та м’ясної продукції, зосереджено увагу на методах контролювання якості тваринницької сировини. Основним методом контролю, які застосовують при визначенні якості молочної та м’ясної сировини чи готової продукції є органолептичний, лабораторний, експертний, і, звісно ж, соціологічний контроль якості продукції. Ці методи можуть доповнювати як іншими методами дійсного контролю, наприклад, оглядом, обстеженням, контрольним запуском сировини у виробництво, інвентаризацією, так і методом документального контролю, який містить у собі перевірку дотримання правил складання, повноти і достовірності оформлення необхідної документації, зіставляння звітних та облікових даних з нормативними. Проблематичним питанням для виробників молока та продуктів з нього лишається надходження на підприємство високоякісної молочної сировини. Дана проблема тільки посилюється за останні роки, так як масштаби підприємства по виробництву сирого молока щороку скорочуються. Молоко як сировина, що закуповується має відповідати ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови». З 1 січня 2020 року до 1 січня 2022 року був встановлений перехідний період, у цей період молоко-сировина другого сорту приймалася переробними підприємствами, але за умови використання його виключно у технічних цілях, зокрема для виробництва нехарчових продуктів, на корм тваринам тощо. Такий крок був вкрай необхідний, адже Україна, у рамках Угоди про асоціацію з ЕС повинна гармонізувати своє законодавство з положенням регламенту ЕС №853/2004 щодо спеціальних правил для гігієни харчових продуктів і зокрема сирого коров’ячого молока ДСТУ 7158:2010 «М'ясо. Свинина в тушах і півтушах. Технічні умови» та ДСТУ 6030:2008 «М'ясо. Яловичина та телятина в тушах, півтушах і четвертинах. Технічні умови» регламентують вимоги до безпечності та якості м’ясної сировини при виробництві та реалізації сільськогосподарськими підприємствами України. На забій йдуть здорові свійські тварини та птиця, оскільки забивати хворих або підозрюваних на захворювання інфекційними хворобами тварин дозволено тільки у випадках, передбачених правилами передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’ясної сировини. Тому й визначаються основні вимоги до сировини, які унеможливлюють появу захворювань людей, що можуть з’являтися при споживанні м’яса хворих тварин та розповсюдження хвороб інфекційної природи через продукти забою.
- 20 April 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 1,p. 51-58
Open AccessУПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ТВАРИННИЦЬКОЇ СИРОВИНИ
Важливими елементами без яких просто неможливе і немислиме будь яке харчове виробництво є безпека та якість продукції. Вимоги до цих параметрів встановлюються законом, а відповідальними особами за їх дотриманням стають виробники. Вихідний контроль якості сировини є одним з найважливіших складових якості продукції. Безпечність та якість молочної та м’ясної продукції напряму залежить від якості молочної та м’ясної сировини, з яких вони виготовлені. У статті розглянуті основні питання щодо управління якості тваринницької сировини, заходи щодо підвищення якості молочної та м’ясної продукції, зосереджено увагу на методах контролювання якості тваринницької сировини. Основним методом контролю, які застосовують при визначенні якості молочної та м’ясної сировини чи готової продукції є органолептичний, лабораторний, експертний, і, звісно ж, соціологічний контроль якості продукції. Ці методи можуть доповнювати як іншими методами дійсного контролю, наприклад, оглядом, обстеженням, контрольним запуском сировини у виробництво, інвентаризацією, так і методом документального контролю, який містить у собі перевірку дотримання правил складання, повноти і достовірності оформлення необхідної документації, зіставляння звітних та облікових даних з нормативними. Проблематичним питанням для виробників молока та продуктів з нього лишається надходження на підприємство високоякісної молочної сировини. Дана проблема тільки посилюється за останні роки, так як масштаби підприємства по виробництву сирого молока щороку скорочуються. Молоко як сировина, що закуповується має відповідати ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови». З 1 січня 2020 року до 1 січня 2022 року був встановлений перехідний період, у цей період молоко-сировина другого сорту приймалася переробними підприємствами, але за умови використання його виключно у технічних цілях, зокрема для виробництва нехарчових продуктів, на корм тваринам тощо. Такий крок був вкрай необхідний, адже Україна, у рамках Угоди про асоціацію з ЕС повинна гармонізувати своє законодавство з положенням регламенту ЕС №853/2004 щодо спеціальних правил для гігієни харчових продуктів і зокрема сирого коров’ячого молока ДСТУ 7158:2010 «М'ясо. Свинина в тушах і півтушах. Технічні умови» та ДСТУ 6030:2008 «М'ясо. Яловичина та телятина в тушах, півтушах і четвертинах. Технічні умови» регламентують вимоги до безпечності та якості м’ясної сировини при виробництві та реалізації сільськогосподарськими підприємствами України. На забій йдуть здорові свійські тварини та птиця, оскільки забивати хворих або підозрюваних на захворювання інфекційними хворобами тварин дозволено тільки у випадках, передбачених правилами передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’ясної сировини. Тому й визначаються основні вимоги до сировини, які унеможливлюють появу захворювань людей, що можуть з’являтися при споживанні м’яса хворих тварин та розповсюдження хвороб інфекційної природи через продукти забою.
- Open Access
- 27 December 2022
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 3,p. 47-53
ВПЛИВ ТЕРМІНІВ ЗБЕРІГАННЯ НА СПОЖИВЧІ ВЛАСТИВОСТІ КИСЛОМОЛОЧНИХ НАПОЇВ
Кисломолочні продукти, а ще їх можна назвати ферментовані продукти, посідають особливе та дуже важливе місце у раціоні людини посеред величезного асортименту молочних продуктів. Кисломолочні продукти мають дієтичні та лікувальні властивості, високу біологічну та харчову цінність. Значний вплив на якість готових ферментованих продуктів мають технологічні умови виробництва, вид кисломолочних продуктів, терміни та умови їх зберігання. Таким чином метою даної роботи було дослідження споживчих властивостей кисломолочних напоїв промислового виробництва в залежності від їх виду та термінів зберігання. Також було досліджено молочну сировину, з якої вготовлялися кисломолочні продукти, досліджено відповідність нормам та стандартам щодо якості молочної сировини. Матеріалом для дослідження був кефір різної жирності (1% та 3,2%) та ряжанка жирністю 2,5% виробництва АТ «Житомирський маслозавод». Також матеріалом для наших досліджень була молочна сировина, яка надходила на переробку до АТ «Житомирський маслозавод». За результатами досліджень молочної сировини встановлено, що вона відповідає всім нормам та вимогам щодо молочної сировини та відповідала ґатунку класу екстра та першого. Близько 14% молока надходило на переробку з титрованою (загальною) кислотністю нижче 16 оТ. У переважній же більшості молока (85%) показник титрованої (загальної) кислотності становив 16-18 оТ. І тільки у 1% молочної сировини кислотність становила вище показника 18 оТ. Так як нам необхідні було зразки різної доби їх зберігання, то усі кисломолочні напої були придбані в торгових точках міста Житомира і на час досліджень відповідали 3 денному терміну від часу їх виробництва. Аналітична частина експерименту включала дослідження органолептичних та фізико-хімічних властивостей кисломолочних напоїв на 3, 7 і 14 добу їх зберігання. Встановлено, що за органолептичними та фізико-хімічними показниками всі кисломолочні напої на третій день зберігання відповідали вимогам відповідних національних стандартів та відрізнялися між собою показниками, залежно від їх виду та жирності. Найвищу органолептичну цінність, до якої входять такі показники як колір, смак, запах, консистенція та зовнішній вигляд, виявив кефір з високим вмістом жиру (3,2%) та ряжанка жирністю 2,5%. Кефір з низьким вмістом жиру (1%) був органолептично оцінений гірше. Він мав найрідкішу консистенцію та найгостріший та кисліший смак. Після 14 днів зберігання в охолоджених умовах (температура 5оС) колір, смак і запах всіх кисломолочних напоїв дещо погіршився, особливо в кефірах з меншим вмістом жиру у складі. В кефірі з вмістом жиру 1% спостерігалася більш рідка консистенція з незначним газоутворенням у вигляді окремих очок. Найвищий результат сенсорної оцінки в кінці терміну зберігання отримали кефір з вмістом жиру у складі 3,2% та ряжанка 2,5% жирності.
- 27 December 2022
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 3,p. 47-53
Open AccessВПЛИВ ТЕРМІНІВ ЗБЕРІГАННЯ НА СПОЖИВЧІ ВЛАСТИВОСТІ КИСЛОМОЛОЧНИХ НАПОЇВ
Кисломолочні продукти, а ще їх можна назвати ферментовані продукти, посідають особливе та дуже важливе місце у раціоні людини посеред величезного асортименту молочних продуктів. Кисломолочні продукти мають дієтичні та лікувальні властивості, високу біологічну та харчову цінність. Значний вплив на якість готових ферментованих продуктів мають технологічні умови виробництва, вид кисломолочних продуктів, терміни та умови їх зберігання. Таким чином метою даної роботи було дослідження споживчих властивостей кисломолочних напоїв промислового виробництва в залежності від їх виду та термінів зберігання. Також було досліджено молочну сировину, з якої вготовлялися кисломолочні продукти, досліджено відповідність нормам та стандартам щодо якості молочної сировини. Матеріалом для дослідження був кефір різної жирності (1% та 3,2%) та ряжанка жирністю 2,5% виробництва АТ «Житомирський маслозавод». Також матеріалом для наших досліджень була молочна сировина, яка надходила на переробку до АТ «Житомирський маслозавод». За результатами досліджень молочної сировини встановлено, що вона відповідає всім нормам та вимогам щодо молочної сировини та відповідала ґатунку класу екстра та першого. Близько 14% молока надходило на переробку з титрованою (загальною) кислотністю нижче 16 оТ. У переважній же більшості молока (85%) показник титрованої (загальної) кислотності становив 16-18 оТ. І тільки у 1% молочної сировини кислотність становила вище показника 18 оТ. Так як нам необхідні було зразки різної доби їх зберігання, то усі кисломолочні напої були придбані в торгових точках міста Житомира і на час досліджень відповідали 3 денному терміну від часу їх виробництва. Аналітична частина експерименту включала дослідження органолептичних та фізико-хімічних властивостей кисломолочних напоїв на 3, 7 і 14 добу їх зберігання. Встановлено, що за органолептичними та фізико-хімічними показниками всі кисломолочні напої на третій день зберігання відповідали вимогам відповідних національних стандартів та відрізнялися між собою показниками, залежно від їх виду та жирності. Найвищу органолептичну цінність, до якої входять такі показники як колір, смак, запах, консистенція та зовнішній вигляд, виявив кефір з високим вмістом жиру (3,2%) та ряжанка жирністю 2,5%. Кефір з низьким вмістом жиру (1%) був органолептично оцінений гірше. Він мав найрідкішу консистенцію та найгостріший та кисліший смак. Після 14 днів зберігання в охолоджених умовах (температура 5оС) колір, смак і запах всіх кисломолочних напоїв дещо погіршився, особливо в кефірах з меншим вмістом жиру у складі. В кефірі з вмістом жиру 1% спостерігалася більш рідка консистенція з незначним газоутворенням у вигляді окремих очок. Найвищий результат сенсорної оцінки в кінці терміну зберігання отримали кефір з вмістом жиру у складі 3,2% та ряжанка 2,5% жирності.