TKTetyana Kovalchuk

Tetyana Kovalchuk

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Tetyana Kovalchuk has a total of 26 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Recreational Potential of Water Resources in the Context of Sustainable Development of Coastal Areas

    by A.L. Shulіar, A.L. Shulіar, V.Z. Trokhymenko, V.P. Tkachuk, T.I. Kovalchuk

  • Open Access

    Oak fruits – a promising raw material for food and technical purposes

    by Tetiana Filinska, Tetyana Kovalchuk, Antonina Filinska, Oleh Chervakov, Dmytro Filinskyi, Sergii Pavliuk

    All morphological parts of the oak tree, including fruit, bark, wood and leaves, have many uses. Acorns are rich in nutrients, making them an important raw material resource. Since ancient times, oak fruits have been a valuable food product and today have great potential for use in various industries. Acorn flour is an important gluten-free component of bakery, flour confectionery and pasta products. Acorn starch can be used not only for food purposes, but also find application in the production of bioethanol, in paper production, in the manufacture of composites and polymer films. Acorn extracts exhibit antioxidant properties and are used for medicinal purposes. Oak fruit protein isolates have prospects in the production of food water-fat emulsion products, acorn oil is a source of valuable fatty acids. Acorn drinks - coffee substitutes - are becoming increasingly popular. The analysis of recent publications has shown that the issue of using oak fruits as a multipurpose raw material is given considerable attention. Scientific research is focused on individual processes, or the study of the properties and areas of application of certain compounds of oak fruits. The work is carried out using advanced research methods, they are characterized by the depth of study of the nutritional and technological characteristics of the resulting acorn products. The predictability of their behavior in multicomponent systems is an important characteristic that affects the technology and implementation of innovations in food production. An important task is not to implement separate processes for extracting acorn components, but a comprehensive, ecologically and economically justified waste-free processing of oak fruits into food, pharmaceutical and technical products. Solving this task requires systematization of research results and the formation of flexible approaches to the issue of complex processing of oak fruits.

  • Open Access

    КАНІБАЛІЗМ У РАКОПОДІБНИХ: БІОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ ТА МЕТОДИ ЗНИЖЕННЯ

    by Віта Зигмундівна Трохименко, Тетяна Іванівна Ковальчук, Альона Леонідівна Шуляр, Володимир Петрович Ткачук, V. Z. Trokhymenko, A. L. Shulyar

    У статті розглянуто актуальне питання щодо канібалізму у ракоподібних з наведеними причинами цього явища та методами його зниження. Канібалізм ускладнює формування однорідних за розміром груп, порушує нормальний ріст і розвиток ракоподібних, а також негативно впливає на їх фізіологічний стан. Внаслідок цього підвищується рівень стресу, знижується резистентність до захворювань та зростає смертність, що є критичним для інтенсивних технологій вирощування, зокрема в установках замкненого водопостачання. Значні втрати від канібалізму стримують розвиток промислового раківництва в Україні, обмежують масштабування виробництва та впровадження сучасних технологій. Тому вивчення причин виникнення канібалізму та розробка ефективних методів його зниження є одним із ключових завдань сучасної аквакультури ракоподібних. Метою дослідження було з’ясування біологічних причин виникнення канібалізму у ракоподібних та визначення ефективних методів його зниження в умовах аквакультури. Було визначено основні біологічні чинники, що сприяють прояву канібалізму, досліджено вплив щільності посадки та умов утримання на рівень канібалізму, оцінено ефективність застосування укриттів і оптимізації годівлі, визначено умови, за яких знижується рівень канібалізму та підвищується виживаність молоді. Дане дослідження має практичну цінність для розведення австралійського червоноклешневого рака (Cherax quadricarinatus) в акваріумних умовах та на малих фермах України. Впровадження таких заходів, як контроль щільності посадки, калібрування особин, облаштування сховищ та оптимізація раціону, мінімізує прояви канібалізму та підвищує рівень виживаності молоді. Запропоновані методики можуть лягти в основу галузевих стандартів для Лівобережної України, стимулюючи розвиток раківництва як прибуткового сектору аквакультури. Досвід європейських госпо- дарств підтверджує: хоча канібалізм неможливо нівелювати повністю, його рівень можна мінімізувати за допомогою науково обґрунтованих технологічних рішень. Впровадження цих підходів в українську аквакультуру відкриває нові можливості для підвищення продуктивності та є пріоритетним напрямом для майбутніх розробок.

  • Open Access

    ЗНАЧЕННЯ КЛІМАТИЧНО ОРІЄНТОВАНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИННИЦТВА ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИСОКОГО РІВНЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТВАРИН І ЯКОСТІ ТВАРИННИЦЬКОЇ СИРОВИНИ

    by В. В. Захарін, В. З. Трохименко, Т. І. Ковальчук, Л. М. Безверха, М. А. Пирожок

    У статті досліджується значення кліматично орієнтованого благополуччя тваринництва як ключового чинника забезпечення високої продуктивності сільськогосподарських тварин і покращення якості тваринницької сировини. Кліматичні умови відіграють ключову роль у забезпеченні благополуччя тварин та ефективності виробництва в тваринництві. Зміни клімату, коливання температури, рівень вологості, швидкість вітру й інші екологічні фактори безпосередньо впливають на фізіологічний стан тварин, їхній ріст, відтворну здатність і продуктивність. Розглядаються основні екологічні й технологічні аспекти утримання тварин, зокрема вплив температурного режиму, вологості, якості повітря, освітлення та рівня шуму на фізіологічний стан і продуктивність тварин. Особливу увагу приділено впливу кліматичних змін на добробут тварин й розробленню адаптивних підходів до їх утримання, що включають використання сучасних систем вентиляції, охолодження, утеплення приміщень, автоматизованого моніторингу параметрів мікроклімату й зниження теплового стресу. Забезпечення оптимальних мікрокліматичних умов у тваринницьких комплексах сприяє зменшенню стресових факторів, які негативно впливають на здоров’я та продуктивність тварин. Упровадження адаптаційних стратегій, таких як використання сучасних систем вентиляції, контроль рівня температури й вологості, застосування інноваційних підходів до годівлі й утримання, дає змогу мінімізувати вплив негативних кліматичних змін. Це сприяє підвищенню надоїв молока, приросту живої маси та покращенню якості м’ясної продукції тваринництва. Проаналізовано переваги впровадження інноваційних технологій у сфері кліматичного менеджменту, що сприяють зниженню негативного впливу навколишнього середовища, підвищенню ефективності годівлі й збереженню здоров’я тварин. Також розглянуто аспекти оптимізації мікроклімату у тваринницьких комплексах, що дають змогу зменшити витрати на лікування й підвищити рентабельність виробництва. Висвітлено перспективи подальшого розвитку кліматично адаптованих систем утримання тварин, що відповідають сучасним вимогам сталого розвитку, біобезпеки й екологічної відповідальності.

  • Open Access

    КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ’ЯЗОК МІЖ СТАТЕВИМИ ГОРМОНАМИ Й ОСНОВНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ВІДТВОРЮВАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ СВИНОМАТОК У РАЗІ ВИКОРИСТАННЯ ПРЕПАРАТУ НЕЙРОТРОПНОЇ МЕТАБОЛІЧНОЇ ДІЇ

    by В. З. Трохименко, Л. М. Безверха, Т. І. Ковальчук, В. В. Захарін

    Відтворювальна здатність тварин загалом характеризується низькими показниками успадковуваності й повторюваності. Невідповідність майже удвічі між потенційною та фактичною багатоплідністю свиноматок зумовлена негативною дією таких факторів зовнішнього середовища, як висококалорійний концентратний тип годівлі, фіксоване утримання свиноматок у період осіменіння й у підсисний період, регулярні переміщення поголів’я, цілорічне утримання тварин у закритих приміщеннях, що зумовлює зниження прояву генетично закладених можливостей відтворної функції свиноматок. Як наслідок, фактичний рівень багатоплідності свиней становить 8–12 поросят на опорос, що дорівнює лише 30–40% від їхньої біологічної можливості. Тому інтенсифікація свинарства повинна максимально використовувати біологію свиней шляхом не тільки забезпечення прогресивних методів тваринництва і тваринництва, а й використання нових біотехнологічних методів стимулювання відтворної здатності тварин. Розумне використання виробничих матеріалів, зниження собівартості продукції, покращення умов праці, підвищення економічної вигоди й конкурентоспроможності індустріалізованого свинарства. Мета досліджень полягала в розробленні нового напряму стимуляції відтворювальної здатності тварин, в основі якого закладено використання препарату метаболічної нейротропної дії – «Стимулін Вет». Установлено, що в разі штучного запліднення свиноматкам породи велика біла щоденне згодовування біологічно активного препарату нейротропно-метаболічної дії «Стимулін Вет» у кількості 20 мл на перший-третій день статевого циклу, розпочинаючи з наступного дня після першого осіменіння, підвищує кількість прогестерону та 17β-естрадіолу в крові на 4, 7 дні статевого циклу на 38,8%, 23,7% та 14,3%, відповідно. Прогестерон-естрогенний баланс у тварин обох груп на 7-й день статевого циклу вірогідно підвищився удвічі. У дослідних свиноматок на 4-й і 7-й дні статевого циклу він був більшим, відповідно, на 38,8% і 23,7 %, ніж у контролі. Підвищення вмісту естрогену також підтверджується збільшенням умісту загального білку й альбумінів на 8,6% і 9,5% – 4-й день статевого циклу, 6,2% й 1,8% – 7-й день статевого циклу. Це підтверджує коефіцієнт кореляції між умістом альбумінів та естрогенів у крові свиноматок, який на 4-й день статевого циклу був позитивно помірного ступеня r =0,687, оскільки альбуміни є їх носіями. Як результат, у дослідних свиноматок покращується відтворювальна здатність, а саме збільшуються багатоплідність, великоплідність і збереженість поросят, відповідно, на 16,7%, 6,1% та 24% за рахунок стимулювання морфологічного розвитку ембріона в разі згодовування біологічно активного препарату «Стимулін Вет» упродовж чотирьох днів після штучного осіменіння.

  • Open Access

    ТЕХНІКА ГОДІВЛІ СОБАК В УМОВАХ НАВЧАЛЬНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ КІНОЛОГІЇ

    by В. Ю. Мамченко, В. В. Кобернюк, В. З. Трохименко, Т. І. Ковальчук, О. О. Лавринюк

    The article analyzes the mode and technique of feeding dogs in the conditions of a cynology training laboratory, taking into account economic efficiency. The dog’s diet should include food with a high content of proteins, fats, carbohydrates, minerals and vitamins. When replacing meat with by-products in the diet, their number increases by 40–55%, depending on the calorie content. Meat can be replaced with the same amount of fish. When analyzing the ration for dogs during the performance of official duties, it was noted that the following indicators are in excess: exchangeable energy (+560 kJ), fat (+52.2 g), not enough easily digestible carbohydrates (–53.8 g), as well as crude fiber (–11.3 g). All other indicators are normal. A one-time ration of fodder was 1394 grams. During the resting period, the diet lacked energy 428 kJ, fiber 7.5 g. In excess, fat 19.4 g, phosphorus 19.8 g, and vitamin D 82 mg. The one-time supply of fodder was 1384 grams. The mode and technique of feeding dogs meet generally accepted requirements. An adult dog in laboratory conditions is fed twice a day, with an interval of 11–12 hours. Food is given to the dog after a walk. Sedentary dogs are fed 1 time in the morning, but it is better to divide the daily diet into 2 meals. This will help reduce the load on the gastrointestinal tract. Puppies, starting from the age of 30 days, are fed at least 5–6 times. At the age of 3–4 months, the frequency of feeding is reduced to 3–4 doses, and at 5–6 months, they are fed 2–3 times. Lactating females are fed 4–5 times a day, while observing the feeding regime. It is best to feed bitches a few minutes after feeding the puppies. The costs of rations of service dogs for 30 days were also calculated at the prices of 2023 based on 1 head. The obtained data indicate that the most expensive products for dogs are meat and fish. В статті проаналізовано режим та техніку годівлі собак в умовах навчальної лабораторії кінології з урахуванням економічної ефективності. В раціоні собак повинні бути корми з високим вмістом білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин та вітамінів. При змінні м’яса на субпродукти в раціоні кількість їх збільшується на 40 55 % відповідно калорійності. М’ясо можна замі- нити такою ж кількістю риби. При аналізі раціону для собак у період виконання службових обов’язків, було відмічено, що у надлишку знаходяться наступні показники: обмінна енергія (+560 кДж), жир (+52,2 г), не вистачає легкоперетравних вуглеводів (–53,8 г), а також сирої клітковини (–11,3 г). Усі інші показники знаходяться у нормі. Разова даванка корму складала 1394 грами. У період спокою у раціоні не вистачало енергії 428 кДж, клітковини 7,5 г. У надлишку жир 19,4 г, фосфор 19,8 г та вітамін Д 82 мг. Разова даванка корму складала 1384 грами. Режим та техніка годівлі собак відповідають загальноприйнятим вимогам. Дорослого собаку в умовах лабораторії годують двічі на день, з інтервалом 11–12 годин. Корм собаці дають після прогулянки. Малорухливих собак годують 1 раз вранці, але краще розділити денний раціон на 2 прийоми їжі. Це допоможе знизити навантаження на шлунково-кишковий тракт. Цуценят, починаючи з 30 денного віку годують не менше 5–6 разів. У віці 3–4 місяці кратність годівлі зменшують до 3–4 даванок, а 5–6 місяців годують 2–3 рази. Лактуючих самок годують 4–5 разів на добу, при цьому дотримуються режиму годівлі. Найкраще сук годувати за кілька хвилин після годівлі цуценят. Також були розраховані витрати у раціонах службових собак за 30 діб за цінами 2023 року з розрахунку на 1 голову. Отримані дані свідчать, що найбільш витратними з продуктів для собак є м’ясо та риба.

  • Open Access

    ВІДТВОРЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ МОЛОКА КОРІВ ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНОГО ПРЕПАРАТУ

    by Віта Зигмундівна Трохименко, Тетяна Іванівна Ковальчук, В’яЧеслав Васильович Захарін, Любов Миколаївна Безверха, Віталій Юрійович Мамченко, V. Z. Trokhymenko, V. V. Zakharin, L. M. Bezverkha

    У зв'язку з низькою плодючістю великої рогатої худоби вчені та експерти приділяють значну увагу проблемам репродуктивної здатності тварин цього виду. Крім того, як і в усіх ссавців, народження потомства у дійних корів призводить до лактації, що призводить до багатьох морфофункціональних змін у нейроендокринній регуляції обмінних процесів в організмі самки, що негативно позначається на ознаках репродуктивної здатності корів. Але існує й інша проблема, якій більшість вчених приділяють мало уваги – це вплив процесу відновлення репродуктивного циклу дійних корів на рівень їх молочної продуктивності, особливо в перші місяці лактації, і на якісні показники молочної сировини, а саме вміст білка та жиру. Метою дослідження було вивчення молочної продуктивності та якості молока у дійних корів після введення біоактивного препарату «Глютам 1М» протягом останньої декади тільності. Молочну продуктивність та якісні показники молока корів визначали за результатами контрольних доїнь та за фактичними надоями в журналах обліку. Вираховували молочну продуктивність корів за один, два, три перші місяці лактації після отелення, надій за 305 днів, за лактацію. В умовах лабораторії кафедри технологій виробництва, переробки та якості продукції тваринництва Поліського національного університету за стандартними методами досліджували в молоці вміст жиру (кислотний метод) та білку (рефрактометричним методом). Введення коровам біологічно активного препарату «Глютам 1М», починаючи з 270 доби тільності індекс осіменіння був вірогідно (р<0,01) нижчим на 35 % (0,67), на 7,9 діб раніше проявлялись ознаки першої статевої охоти та сервіс-період був вірогідно коротшим на 20,23 діб, порівняно з контролем. Введення препарату «Глюмат 1М» не сплинуло на якісні показники молока, а саме масової частки жиру та білку, коливання вищенаведених показників відбувалося в межах похибки. З підвищенням показників відтворювальної здатності у корів дослідних груп не зафіксовано зниження молочної продуктивності та погіршення якості молочної сировини.

  • Open Access

    УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ТВАРИННИЦЬКОЇ СИРОВИНИ

    by Віта Зигмундівна Трохименко, Тетяна Іванівна Ковальчук, В’яЧеслав Васильович Захарін, Любов Миколаївна Безверха, V. Z. Trokhymenko, V. V. Zakharin, L. M. Bezverkha

    Важливими елементами без яких просто неможливе і немислиме будь яке харчове виробництво є безпека та якість продукції. Вимоги до цих параметрів встановлюються законом, а відповідальними особами за їх дотриманням стають виробники. Вихідний контроль якості сировини є одним з найважливіших складових якості продукції. Безпечність та якість молочної та м’ясної продукції напряму залежить від якості молочної та м’ясної сировини, з яких вони виготовлені. У статті розглянуті основні питання щодо управління якості тваринницької сировини, заходи щодо підвищення якості молочної та м’ясної продукції, зосереджено увагу на методах контролювання якості тваринницької сировини. Основним методом контролю, які застосовують при визначенні якості молочної та м’ясної сировини чи готової продукції є органолептичний, лабораторний, експертний, і, звісно ж, соціологічний контроль якості продукції. Ці методи можуть доповнювати як іншими методами дійсного контролю, наприклад, оглядом, обстеженням, контрольним запуском сировини у виробництво, інвентаризацією, так і методом документального контролю, який містить у собі перевірку дотримання правил складання, повноти і достовірності оформлення необхідної документації, зіставляння звітних та облікових даних з нормативними. Проблематичним питанням для виробників молока та продуктів з нього лишається надходження на підприємство високоякісної молочної сировини. Дана проблема тільки посилюється за останні роки, так як масштаби підприємства по виробництву сирого молока щороку скорочуються. Молоко як сировина, що закуповується має відповідати ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови». З 1 січня 2020 року до 1 січня 2022 року був встановлений перехідний період, у цей період молоко-сировина другого сорту приймалася переробними підприємствами, але за умови використання його виключно у технічних цілях, зокрема для виробництва нехарчових продуктів, на корм тваринам тощо. Такий крок був вкрай необхідний, адже Україна, у рамках Угоди про асоціацію з ЕС повинна гармонізувати своє законодавство з положенням регламенту ЕС №853/2004 щодо спеціальних правил для гігієни харчових продуктів і зокрема сирого коров’ячого молока ДСТУ 7158:2010 «М'ясо. Свинина в тушах і півтушах. Технічні умови» та ДСТУ 6030:2008 «М'ясо. Яловичина та телятина в тушах, півтушах і четвертинах. Технічні умови» регламентують вимоги до безпечності та якості м’ясної сировини при виробництві та реалізації сільськогосподарськими підприємствами України. На забій йдуть здорові свійські тварини та птиця, оскільки забивати хворих або підозрюваних на захворювання інфекційними хворобами тварин дозволено тільки у випадках, передбачених правилами передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’ясної сировини. Тому й визначаються основні вимоги до сировини, які унеможливлюють появу захворювань людей, що можуть з’являтися при споживанні м’яса хворих тварин та розповсюдження хвороб інфекційної природи через продукти забою.

  • Open Access

    ВПЛИВ ТЕРМІНІВ ЗБЕРІГАННЯ НА СПОЖИВЧІ ВЛАСТИВОСТІ КИСЛОМОЛОЧНИХ НАПОЇВ

    by Віта Зигмундівна Трохименко, Тетяна Іванівна Ковальчук, В’яЧеслав Васильович Захарін, Любов Миколаївна Безверха, V. Z. Trokhymenko, V. V. Zakharin, L. M. Bezverkha

    Кисломолочні продукти, а ще їх можна назвати ферментовані продукти, посідають особливе та дуже важливе місце у раціоні людини посеред величезного асортименту молочних продуктів. Кисломолочні продукти мають дієтичні та лікувальні властивості, високу біологічну та харчову цінність. Значний вплив на якість готових ферментованих продуктів мають технологічні умови виробництва, вид кисломолочних продуктів, терміни та умови їх зберігання. Таким чином метою даної роботи було дослідження споживчих властивостей кисломолочних напоїв промислового виробництва в залежності від їх виду та термінів зберігання. Також було досліджено молочну сировину, з якої вготовлялися кисломолочні продукти, досліджено відповідність нормам та стандартам щодо якості молочної сировини. Матеріалом для дослідження був кефір різної жирності (1% та 3,2%) та ряжанка жирністю 2,5% виробництва АТ «Житомирський маслозавод». Також матеріалом для наших досліджень була молочна сировина, яка надходила на переробку до АТ «Житомирський маслозавод». За результатами досліджень молочної сировини встановлено, що вона відповідає всім нормам та вимогам щодо молочної сировини та відповідала ґатунку класу екстра та першого. Близько 14% молока надходило на переробку з титрованою (загальною) кислотністю нижче 16 оТ. У переважній же більшості молока (85%) показник титрованої (загальної) кислотності становив 16-18 оТ. І тільки у 1% молочної сировини кислотність становила вище показника 18 оТ. Так як нам необхідні було зразки різної доби їх зберігання, то усі кисломолочні напої були придбані в торгових точках міста Житомира і на час досліджень відповідали 3 денному терміну від часу їх виробництва. Аналітична частина експерименту включала дослідження органолептичних та фізико-хімічних властивостей кисломолочних напоїв на 3, 7 і 14 добу їх зберігання. Встановлено, що за органолептичними та фізико-хімічними показниками всі кисломолочні напої на третій день зберігання відповідали вимогам відповідних національних стандартів та відрізнялися між собою показниками, залежно від їх виду та жирності. Найвищу органолептичну цінність, до якої входять такі показники як колір, смак, запах, консистенція та зовнішній вигляд, виявив кефір з високим вмістом жиру (3,2%) та ряжанка жирністю 2,5%. Кефір з низьким вмістом жиру (1%) був органолептично оцінений гірше. Він мав найрідкішу консистенцію та найгостріший та кисліший смак. Після 14 днів зберігання в охолоджених умовах (температура 5оС) колір, смак і запах всіх кисломолочних напоїв дещо погіршився, особливо в кефірах з меншим вмістом жиру у складі. В кефірі з вмістом жиру 1% спостерігалася більш рідка консистенція з незначним газоутворенням у вигляді окремих очок. Найвищий результат сенсорної оцінки в кінці терміну зберігання отримали кефір з вмістом жиру у складі 3,2% та ряжанка 2,5% жирності.