І.в. Палійчук

Мета дослідження – висвітлення у форматі огляду літератури результатів наукових робіт вітчизняних і закордонних авторів щодо розповсюдженості часткових дефектів зубних рядів, сучасних методів ортопедичного лікування пацієнтів знімними конструкціями зубних протезів. Проведений аналіз джерел літератури баз даних довідникових систем PubMed, Google Scholar та Scopus за 2015–2025 роки. Наукова новизна. За даними наукових досліджень, проведених вітчизняними і закордонними авторами, наявна значна поширеність часткових дефектів зубних рядів, де значний відсоток ортопедичного лікування становлять знімні конструкції зубних протезів. Представлено порівняльний огляд загальноприйнятих і цифрових технологій виготовлення часткових знімних зубних протезів із урахуванням їхньої ефективності, доступності та технологічних обмежень. Узагальнено властивості сучасних матеріалів для базисів і каркасів протезів (акрилових пластмас, термопластів, нанокомпозитів, металевих сплавів) та визначено їхній вплив на функціональні та біосумісні характеристики конструкцій. Показано потенціал цифрових методів – інтраорального сканування, CAD/CAM, 3D-друку та SLS – для підвищення точності та надійності виготовлення протезів. Отримані результати розширюють уявлення про можливості сучасного ортопедичного лікування та визначають напрями подальшого удосконалення ортопедичної допомоги пацієнтам із частковими дефектами зубних рядів. Висновки. У статті проаналізовано сучасний стан стоматологічного здоров’я населення України та окреслено зростаючу потребу в ортопедичній реабілітації в умовах воєнного та поствоєнного періоду. Проведений аналіз підтверджує актуальність удосконалення ортопедичної допомоги в Україні та демонструє, що поєднання сучасних матеріалів, оптимізованих технологічних підходів і цифрових методів виготовлення часткових знімних протезів дозволяє підвищити їхню точність, біосумісність і довговічність.

На основі аналізу науково-медичної літератури із цієї тематики виділити основні причини, що призводять до розвитку різноманітних ускладнень у пацієнтів, які користуються знімними протезами. Вивчити сучасні погляди на діагностику та лікування їх, опрацювати запропоновані науковцями різні комплекси лікувально-профілактичних заходів для покращення процесу адаптації та профілактики ускладнень під час користування знімними ортопедичними конструкціями. Матеріали та методи дослідження. Проведено аналітичний огляд джерел літератури в базах даних PubMed, Scopus та Google Scholar за період 2015–2025 рр. Пошук здійснювали шляхом поглибленого аналізу повних текстів статей, присвячених ефективності ортопедичного лікування повними знімними пластинковими протезами, факторам, які впливають на виникнення ускладнень із боку протезного ложа і на процеси адаптації до них (методам виготовлення, новітнім комп’ютерним цифровим CAD/CAM-технологіям, використанню антимікробних препаратів і природних компонентів). Наукова новизна. У роботі узагальнено та розширено сучасні уявлення про механізми адаптації пацієнтів до повних знімних пластинкових протезів з урахуванням біохімічних, мікробіологічних і функціональних змін у ротовій порожнині. Вперше комплексно обґрунтовано доцільність поєднання загальноприйнятих і цифрових (CAD/ CAM, 3D-друк) технологій виготовлення знімних протезів для підвищення точності їх фіксації та скорочення термінів адаптації. Доведено перспективність застосування модифікованих матеріалів і покриттів (зокрема, антисептичних, пектинових та хлоргексидинвмісних систем) для профілактики протезних стоматитів і нормалізації мікробіоценозу ротової порожнини. Обґрунтовано ефективність використання озонотерапії та локальних систем доставки лікарських засобів для покращення регенерації тканин протезного ложа. Висновки. Повна адентія залишається актуальною медико-соціальною проблемою, а використання знімних протезів часто супроводжується ускладненнями з боку протезного ложа та складною адаптацією пацієнтів. Поєднання сучасних цифрових технологій із загальноприйнятими методами виготовлення протезів підвищує ефективність лікування та скорочує терміни адаптації. Застосування антимікробних засобів і біосумісних гідрогелів на основі природних компонентів (пектину) є перспективним напрямом профілактики ускладнень і покращення якості життя пацієнтів.

Актуальність. Периімплантні захворювання залишаються однією з основних причин ускладнень у разі ортопедичного лікування з опорою на дентальні імплантати. Одним із не досить вивчених чинників є мікробна контамінація гвинтової шахти абатмента та матеріалів, що її заповнюють. У зв’язку з цим зменшення загального мікробного навантаження матеріалів, які використовуються для заповнення гвинтової шахти абатмента, набуває важливого клінічного значення як складник комплексної профілактики та контролю периімплантних захворювань. Мета дослідження – провести порівняльну мікробіологічну оцінку матеріалів, які використовуються для заповнення гвинтової шахти абатмента, під час застосування стандартного та вдосконаленого алгоритмів лікувально-профілактичних заходів. Матеріали та методи. Обстежено 63 пацієнтів віком 40–60 років з наявною частковою втратою зубів, кінцевими односторонніми дефектами ІІ класу за Кеннеді на нижній щелепі, які становили основні групи, яким проводили ортопедичне лікування з гвинтовою фіксацією мостоподібних конструкцій на імплантатах. Пацієнтів розподілено на дві групи. У групі 1 гвинтову шахту заповнювали стерильною ватою, у групі 2 ‒ тефлоновою (PTFE ‒ політетрафторетиленон) стрічкою у поєднанні з оксигенвмісним гелем Blue-m. Мікробіологічне дослідження проводили через 7 діб, 3 та 9 місяців від моменту фіксації конструкції. Результати. Встановлено, що матеріали, які використовуються для заповнення гвинтової шахти, істотно впливають на рівень її мікробної контамінації, загальне мікробне навантаження та видовий склад мікроорганізмів. Доведено, що тривале введення в гвинтову шахту абатмента тефлонової PTFE-стрічки з оксигенвмісним гелем Blue-m забезпечує достовірне зменшення загального мікробного навантаження вже через 7 діб майже на два порядки (приблизно у 100 разів) порівняно зі стандартною методикою, з подальшим прогресивним зниженням частоти виявлення умовно-патогенних і опортуністичних мікроорганізмів. У віддалені терміни спостереження (3 та 9 місяців після протезування) застосування запропонованого підходу супроводжується прогресивним зменшенням мікробного навантаження, зростанням частки незабруднених гвинтових шахт, зниженням частоти мультивидових мікробних асоціацій та повною елімінацією низки опортуністичних патогенів, зокрема бактероїдів, Acinetobacter spp. та дріжджоподібних грибів роду Candida. Висновки. Запропонований протокол закриття гвинтової шахти абатмента тефлоновою (PTFE) стрічкою з гелем Blue-m сприяє значному зменшенню мікробної контамінації та видового складу мікроорганізмів, що може суттєво знизити ризик бактеріального ураження периімплантатних тканин та підвищити результати ортопедичного лікування на дентальних імплантатах.

Introduction. Today, maxillofacial injuries (MFIs) remain a medical and social problem with an increasing frequency. Every year, a significant number of people receive facial injuries as a result of road traffic accidents, sports competitions, or fights. The issue of mine-blast injuries is particularly acute in the context of russia’s full-scale war against Ukraine. Today, cone beam computed tomography (CBCT) is the most informative method for imaging fractures of the facial bones, teeth, and periodontium. Considering the limitations of two-dimensional images, CBCT is the method of choice for examination of midface and orbital fractures, including visualisation of maxillofacial bones. CBCT imaging has overcome the limitations of 2D imaging by offering physicians high-quality three-dimensional images with submillimetre resolution, short scan times, and low radiation dose. The aim was to analyse the informativeness of CBCT in cases of traumatic injuries of teeth and jaws and the process of their treatment. Material and methods. The examination and retrospective analysis of CBCT data of teeth and jaws of 46 patients with TMJ injuries were performed. Forty patients were males and 6 were females. The age of the patients ranged from 7 to 38 years. The patients underwent CBCT during the initial examination of the trauma or the treatment process. A total of 55 examinations were analysed. The study was conducted on Morita devices using fields of 8×8, 10×12, or 10×15 cm with a 180° or 360° tube rotation, depending on the indications and the area of injury. Results. The ratio of the causes of traumatic injuries to the TMJ was established: in (54.35 %) fights (direct blows or falls), in (32.61%) road accidents, in (6.52%) mine-blast injuries, and (6.52%) sports injuries. Isolated injuries of the teeth were diagnosed in 32.61% of cases, injuries of the lower jaw in 21.74% of cases, and multiple injuries of the facial bones in 45.65% of cases. Conclusions. CBCT is a highly informative method for traumatic injuries of the teeth, jaws, and facial bones, which improves clinical diagnosis, provides high-quality images in a three-dimensional plane with high resolution, and has less radiation exposure to the human body. The advantage of CBCT is the ability to visualise marginal fractures of the enamel and cortical plate of the alveolar process and the position of the tooth in one of three directions, allows for a detailed analysis of the location, ratio of multiple comminuted bone fractures, structural elements of the metal osteosynthesis to the mandibular canal, obtain information about the full extent of bone damage, the direction of displacement of fragments, the presence of separated fragments, changes in the maxillary sinuses, nasal cavity and orbit. CBCT is a vital imaging method that provides accurate and detailed information in the spatial 3D representation of body parts, which is promising for using this method for planning surgical interventions.

Removable plate prostheses (RPP) belong to the stimuli of combined action and have a direct effect on the oral mucosa, lead to disruption of homeostasis, microbiocenosis of the oral cavity (OC) and various complications; their negative effect is exacerbated by violation of the polymerization regime and increased level of residual monomer (RM). Our experimental researches have shown that the use of ozone therapy with Ozone DTA provides antimicrobial effect at the level of 98.8-100%, it has a pronounced bactericidal effect against aerobic and facultative anaerobic microflora of the OP, which may be potential etiological factors of prosthetic stomatitis. Therefore, the aim of our work was to evaluate the impact of ozone therapy on the dynamics of the microbiocenosis of the oral cavity in the treatment of patients with complete removable plate prostheses in clinical settings. 118 patients were examined and underwent orthopedic treatment with complete RPP. There is a significant positive effect of the use of complete RPPs (made of plastic “Ftorax”) with control of the content of RM in their manufacture on the state of microbiocenosis of the mucous membrane of the prosthetic impression area of patients. Combination of these measures with ozone therapy is even more effective, from the standpoint of normalization of the microbiocenosis of the prosthetic impression area. The proposed therapeutic tactics have a preservative effect on the quantitative characteristics of the main resident participants of oral microbiocenoses – α-hemolytic streptococci, while reducing the proportion of stomatococci, epidermal staphylococci, veilonella and diphtheroids in the microbiocenoses of the prosthetic impression area. On the other hand, the combination of RM content control with ozone therapy provides effective elimination from the mucous membrane of the prosthetic impression area of microorganisms with high pathogenic potential. Observations of the composition of microbiocenoses of the mucous membrane of the prosthetic impression area of patients showed in the dynamics that the maximum changes are observed 1 month after orthopedic treatment, and they were slightly less severe after 6 months. Serious dysbiotic disorders were observed within 1-12 months in patients who used PPPs made of plastic “Ftorax” without control of the content of RM, which is apparently due to the effect of residual monomer on the mucous membrane of the prosthetic impression area. Patients of this group after the treatment with RPP undergo an adaptation period, when on the mucous membrane of the prosthetic impression area the population level of representatives of resident microflora is increased and at the same time the risk of colonization by microflora with high pathogenic potential increases. The use of the procedure of control over the content of RM in the process of making RPP from Ftorax plastic shortens the adaptation period, and 6 months after orthopedic treatment there is a steady trend to normalize the qualitative and quantitative composition of microbiocenoses of the mucous membrane of the prosthetic impression area. Additional application of the course of ozone therapy helps to eliminate the adverse effects of RPP (made of Ftorax plastic) on the microbiocenosis of the mucous membrane of the prosthetic impression area. This contributes to a significant reduction in the mass colonization of the mucous membrane of the prosthetic impression area by resident and transient representatives of the normal microflora, provides effective elimination of pathogens – β-hemolytic streptococci, Staphylococcus aureus, enterobacteria, and especially yeasts of the genus Candida. Removable plate prostheses (RPP) belong to the stimuli of combined action and have a direct effect on the oral mucosa, lead to disruption of homeostasis, microbiocenosis of the oral cavity (OC) and various complications; their negative effect is exacerbated by violation of the polymerization regime and increased level of residual monomer (RM). Our experimental researches have shown that the use of ozone therapy with Ozone DTA provides antimicrobial effect at the level of 98.8-100%, it has a pronounced bactericidal effect against aerobic and facultative anaerobic microflora of the OP, which may be potential etiological factors of prosthetic stomatitis. Therefore, the aim of our work was to evaluate the impact of ozone therapy on the dynamics of the microbiocenosis of the oral cavity in the treatment of patients with complete removable plate prostheses in clinical settings. 118 patients were examined and underwent orthopedic treatment with complete RPP. There is a significant positive effect of the use of complete RPPs (made of plastic “Ftorax”) with control of the content of RM in their manufacture on the state of microbiocenosis of the mucous membrane of the prosthetic impression area of patients. Combination of these measures with ozone therapy is even more effective, from the standpoint of normalization of the microbiocenosis of the prosthetic impression area. The proposed therapeutic tactics have a preservative effect on the quantitative characteristics of the main resident participants of oral microbiocenoses – α-hemolytic streptococci, while reducing the proportion of stomatococci, epidermal staphylococci, veilonella and diphtheroids in the microbiocenoses of the prosthetic impression area. On the other hand, the combination of RM content control with ozone therapy provides effective elimination from the mucous membrane of the prosthetic impression area of microorganisms with high pathogenic potential. Observations of the composition of microbiocenoses of the mucous membrane of the prosthetic impression area of patients showed in the dynamics that the maximum changes are observed 1 month after orthopedic treatment, and they were slightly less severe after 6 months. Serious dysbiotic...

The aim of the work is to conduct a comparative analysis of the biofilm formation by representatives of the oral microflora on the surfaces of basic materials. Materials and methods. The process of biofilm formation was examined on 7 types of basic plastic samples: Polyan, Breflex, Nylon, Protakryl, Vinakryl, Biocryl, which were used for the manufacture of removable prosthetic basis constructions, and SYNMA, which was used for comparison. Biofilm formation was analyzed by the method Y. Zhang (2017) with minor modifications. The test sample was placed in a test tube with 2.0 ml of nutrient broth Brain Heart Infusion to model the biofilm growth of microorganisms (HiMedia Laboratories Pvt. Ltd., India) supplemented with 1 % glucose, pre-inoculated with test strains at a final concentration of 1 x 10(4) CFU/ml. The strains were cultivated for 24 hours at a temperature of 37 degrees C under continuous stirring in a shaker MR-1 (SIA BIOS AN, Latvia) at 20 rpm. Evaluation of the biofilm massiveness was performed after gentian violet staining followed by elution of the stain with ethanol and registration of the eluent optical density (OD). The OD was measured with a Synergy (TM) HTX S1LFTA microplate multimode photometer (BioTek Instruments, Inc., USA) at 595 nm wavelength using Gen5 (TM) Data Analysis Software. The number of viable bacterial cells in the formed biofilms was determined by the method of ten-fold serial dilutions. The obtained results were converted per unit area of the sample tested. Processing of the results was performed using a two-sample t-test with the software package Statistica 13.0 and Microsoft Office Excel, the differences were considered statistically significant at a P value of < 0.05. Statistical analysis of the obtained data was presented as mean values of measurements +/- standard deviation for three independent experiments. Results. According to the microbiological analysis results it was found that a-hemolytic streptococci S. oralis and S. sanguinis showed the ability to form biofilms on the surfaces of basic materials, namely Protacryl and Vinacryl, the total biomass of S. sanguinis biofilms was 47.7 % (P < 0.01) and 14.7 % (P > 0.05) greater, respectively, in comparison to a glass slide. Inhibition of biofilm formation processes was observed on the surfaces of Nylon and Biocryl basic materials. S. oralis and S. gordonii showed the highest ability to survive in biofilms. The intensity of C. albicans biofilms formation on Biocryl basic materials, comparative plastics SINMA and Breflex basic materials was greater than on glass slides by 48.3 %, 43.0 % and 34.9 % (P < 0.01), respectively. The least massive C. albicans biofilms were formed on Breflex surfaces and SINMA comparative plastics in comparison to glass slides by 33.6 % and 24.8 % (P < 0.01), respectively. Both Candida strains had the highest level of fungal viability in biofilms on Breflex, Polyan and Protacryl basic materials (P < 0.01), and C. tropicalis biofilms on Biocryl and Vinacryl basic materials (P < 0.05). Integral coefficients indicated the inhibition of the oral microflora ability to form biofilms on the surfaces of basic materials. Conclusions. Oral alpha-hemolytic and beta-hemolytic streptococci have the ability to intensive biofilm growth on the surfaces of the basic materials Protacryl and Vinacryl. Oral Candida albicans form massive biofilms on the surfaces of Biocryl and Vinacryl basic materials and comparative SYNMA plastics. The basic materials Breflex, Nylon and comparative plastics SYNMA are the most inert to biofilm formation by the oral microflora representatives.