OMO. B. Murkalov

O. B. Murkalov

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


O. B. Murkalov has a total of 14 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:

  • O. O. Stoyan

    Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, геолого-географічний факультет, кафедра фізичної географії, природокористування і геоінформаційних технологій

    2 shared publications
  • О.в. Давидов

    Херсонський державний університет

    2 shared publications
  • A. A. Stoyan

    1 shared publication
  • Chaus V.B.

    Національний природний парк «Білобережжя Святослава

    1 shared publication
  • Galina V. Vykhovanetz

    Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра фізичної географії, природокористування і геоінформаційних технологій, Україна

    1 shared publication
  • Ludmila V. Organ

    Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

    1 shared publication

Latest Publications

  • Open Access

    ДО ПИТАННЯ ПРО ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТОПОНІМІВ МЕЖИРІЧЧЯ ДУНАЙ – ДНІСТЕР

    by О.о. Стоян, О.б. Муркалов, В.і. Гусайлов

    Топонімічні дослідження є важливим інструментом для вивчення закономірностей виникнення, формування та розвитку як окремих географічних назв, так і цілих топонімічних систем або ландшафтів. Сучасний етап розвитку місцевого самоврядування вирізняється активними та часто складними історико-географічними пошуками спрямованими на дослідження походження та значення топонімів. Водночас, зосередження виключно на аналізі назви без урахування просторового контексту може призводити до серйозних помилок. Ідентифікація географічного об'єкта разом із його топонімом на карті дозволяє виявити закономірності місцеположення об'єкта та його просторових зв’язків. Відповідно одним із фундаментальних принципів топоніміки є нероривність і взаємозалежність між топонімом і географічним об'єктом, до якого він відноситься. Дослідження охоплює українську частину межиріччя між Дунаєм і Дністром, яка з географічної точки зору являє собою топонімічний ландшафт – систематично сформовану сукупність назв географічних об’єктів, обумовлену впливом географічних, соціальних та історичних чинників. Попередні дослідження топоніміки регіону гуртувались на історико-лінгвістичному підході.Топоніми подавалися у простій хронологічній послідовності, а географічні аспекти залишалися поза увагою дослідників.У статті представлено результати дослідження географічних закономірностей формування топонімічного ландшафту межиріччя між Дунаєм і Дністром. Сучасні топоніми регіону значною мірою формувалися під впливом природних умов у процесі освоєння території. Особливу увагу привертає явище перенесення географічних назв під час міграції населення, що зберігалися на нових територіях за умови подібності природних умов із вихідними регіонами. Ця публікація підготовлена в межах одного з напрямків науково – дослідної роботи кафедри фізичної географії, природокористування та геоінформаційних технологій ОНУ імені І. І. Мечникова: «Антропогенні зміни на узбережжі класичного лиманного типу (на прикладі Чорного та Азовського морів в межах України)». Автори висловлюють вдячність за інтерес до дослідження і будуть раді зауваженням та пропозиціям колег – науковців. Окремо відзначаємо вагомий внесок М. В. Казанжи і А. О. Костюк у проведенні дослідження.

  • Open Access

    MORPHOMETRIC CHARACTERISTICS OF THE WATERSHED RELIEF OF THE VELYKYI ADZHALYK LIMAN (BLACK SEA)

    by O. B. Murkalov, O. O. Stoyan, O. O. Dmytrykov

    Problem statement. The current state of the Velykyi Adzhalyk Liman is determined by the physico-geographical conditions of its basin and the adjacent part of the Black Sea, which are shaped by its transitional position between land and sea. A review of scientific publications has shown that the relief and morphometric characteristics of the watershed of the Velykyi Adzhalyk Liman are less studied compared to the hydrological elements of the water masses. Investigating the watershed relief is essential for understanding morpholithogenetic processes within the system of interactions among land, estuarine water bodies, and the sea, which are integral to the coastal systems of the northwestern Black Sea region. Given that relief is an equally important component of geosystems, its study is inseparable from the analysis of the landscape cover of the territory. Data & Methods. The study was conducted using topographic maps of the General Staff at a scale of 1:100,000. The determination of geomorphometric parameters was based on the AW3D30 Digital Elevation Model (DEM). Field surveys were also carried out. According to Tobler (1987), the scale of geomorphological maps produced using the DEM data corresponds to 1:60,000 – 1:100,000, which falls within the category of medium-scale geomorphological mapping. The evaluation of morphometric characteristics of the relief in the basin of the Velykyi Adzhalyk Liman was conducted using a combination of geomorphological (Kravchuk, 2006) and geomorphometric (Geomorphometry, 2009) methods. Calculations and mapping of morphometric indices were performed using the open-source GIS software SAGA v. 9.0.0. In this study, slope classifications appropriate for lowland regions were adopted. Slope aspect was determined using eight rhumbs. Indicators of dissection density and depth were calculated for 500 × 500 m grid cells. Results. The study of the morphometric characteristics of the watershed relief of the Velykyi Adzhalyk Liman revealed significant spatial variability, driven by both historical development and present-day dynamics. Morphometric parameters such as dissection density and depth differ considerably among the upper reaches, the middle section, and the coastal zone of the liman. Spatial analysis of morphometric attributes across the watershed indicated variations depending on elevation and distance from the water body, particularly in slope gradients. The aspect and planimetric shape of slopes exhibit the most complex spatial distributions, influenced by the general structure and historical evolution of the territory. Thus, the contemporary relief of the Velykyi Adzhalyk Liman watershed is composed of geomorphosystems of various ranks and origins, including fluvial, coastal, and slope-related systems. These geomorphosystems interact with one another, and their current dynamics are reflected in the spatial distribution of morphometric characteristics across the watershed.

  • Open Access

    RESULTS OF PHYSICAL-GEOGRAPHY RESEARCH IN FOREIGN STATES BY STAFF OF PHYSICAL GEOGRAPHY CATHEDRA

    by Yu. D. Shuisky, G. V. Vykhovanetz, A. A. Stoyan, O. B. Murkalov, L. V. Organ, Ю. Д. Шуйський, О. О. Стоян

    Problem Statement and Purpose. This work is dedicated to the renowned scientist in the field of physical geography, geobotanist, climatologist, geomorphologist, Professor Sergei Tikhonovich Belozorov (1903–1970). He authored several textbooks and instructional books, as well as numerous articles. One of his teachers was one of the founders of modern geography, Academician G. I. Tanfiliev. A grateful student dedicated several books analyzing his scientific work to his Teacher. Professor Belozorov participated in the World War II and received military awards. From 1963 to 1970, he headed the Department of Physical Geography, where he worked for almost 45 years. The article analyzes the geographical coverage and most important results of the research conducted by the staff of the Department of Physical Geography, Nature Management, and GIS Technologies at Odessa I. I. Mechnikov National University. The aim of the work is to analyze and summarize the results of the department’s research beyond the borders of Ukraine, in other countries worldwide, mainly in Europe, Asia, and America. This allowed obtaining important factual material on the results of research on coastal zones of seas, water erosion processes, Aeolian morpholithogenesis, development of river mouths (mostly deltas), etc. Data & Methods. The materials for this article were published materials of the department’s researchers, personal memories. The results of long-term research on the seashores of thirty seas and three oceans are analyzed. As auxiliary materials for comparisons, materials of some other researchers were used. The analysis and general scientific positions are based on the theory of modern general geography. In the process of working on this article, a general scientific methodology used in similar works was applied. The most important methods included synthesis of diverse information, analysis of works from the coasts of each country, dialectical, historical, logical, comparative-geographical, and informational methods. Results. The results of the research conducted by the department’s staff outside Ukraine can be grouped as follows: a) scientific and scientific-methodical; b) educational; c) production and practical-engineering. The largest volume of materials and obtained results were from research conducted on the coasts of oceans and seas. This allowed gaining an understanding of the diversity of coastal-marine systems. A wide variety of coastal-marine systems at the «ocean-land» interface were studied. This was crucial for the further development of coastal studies theory, scientific principles about abrasive, accumulative, aeolian, anthropogenic processes, and the importance of non-wave factors in coast development in various physiogeographic conditions. It became possible to use new terminology: «wave processing layer», «eolian discharge coefficient», «intermediate accumulation process», etc. The development of theoretical and methodological approaches enabled the compilation of morphology and dynamics maps of several seas’ coasts. Some of the data were used in Oceanographic Atlases published in Ukraine. The experience of coastal protection measures against wave erosion was studied. A portion of the department’s staff work abroad was dedicated to engineering issues. In particular, special research was conducted in western Ethiopia as part of a project to create a reservoir on the Gambela River. Research was conducted on the Sulina Estuary on the Black Sea coast. Significant attention was given to the international experience of geographical education in foreign universities. Educational connections were established with a number of universities. Scientific articles were published. Specialists from Germany, Bulgaria, China, the United States, Australia, and other countries underwent internships. Thanks to participation in international projects, the department was able to initiate and develop a separate direction – geoinformation technologies, their application in education and production affairs. All of this contributed to the positive development of physical geography at a leading university of the classical type, improvement in the training of geographer specialists, and the optimization of natural resource using and territorial organization.

  • Open Access

    ГРАНУЛОМЕТРИЧНИЙ СКЛАД НАНОСІВ БЕРЕГОВОЇ СИСТЕМИ ЯК ІНДИКАТОР ЛІТОДИНАМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ (НА ПРИКЛАДІ БЕРЕГОВОЇ СИСТЕМИ КІНБУРНСЬКА- ПОКРОВСЬКА-ДОВГИЙ, ЧОРНЕ МОРЕ)

    by О.в. Давидов, О.б. Муркалов

    Глобальні кліматичні зміни можуть зумовити вже до 2100 року підвищення середнього рівня Світового океану на 0,63–1,01 м. Здіймання рівня призведе до активної трансформації берегової зони, особливо в межах піщаних акумулятивних форм. Варто зазначити, що еволюція берегових піщаних форм може мати різні тенденції. У цьому контексті в науковому світі існують дві протилежні точки зору. Відповідно до однієї, берегові піщані форми будуть сильно розмиті, проте, згідно з іншою думкою, представлені форми адаптуються до нових гідродинамічних умов і поступово перебудуються. Для формування найбільш достовірного уявлення про можливі тенденції розвитку акумулятивних піщаних форм необхідно впроваджувати комплексний підхід до вивчення умов їх розвитку. Саме тому варто аналізувати не лише гідродинамічні умови, вагоме значення має гранулометричний склад наносів, який являє собою один із найважливіших факторів стійкості берегових акумулятивних форм. У північно-західній частині Чорного моря розташована берегова система Кінбурнська-Покровська-Довгий. Усі морфологічні елементи системи складені виключно піщано-черепашковими наносами й характеризуються незначними морфометричними параметрами. Описані умови зумовлюють дуже високу динамічність берегових процесів і значну ймовірність деструктивної еволюції всієї системи, що істотно підвищує ризик затоплення прибережних територій півострова. Проведення гранулометричного аналізу прибережно-морських наносів досліджуваної берегової системи є важливим для розуміння її стійкості й визначення можливих еволюційних тенденцій. Цей аналіз є також вагомим джерелом інформації про потенціал створення штучних еолових форм рельєфу як природних берегозахисних бар’єрів уздовж морського берегу системи. Для проведення гранулометричного аналізу ми під час польових досліджень, у період з 2019 по 2021 рр., відібрали проби наносів уздовж усього морського берега системи. Відібрані проби проаналізовано в лабораторії Херсонського державного університету. За результатами гранулометричного аналізу, визначили провідну фракцію, медіану та коефіцієнт сортування прибережно-морських наносів як для всієї системи, так і для її складових елементів. Вивчення особливостей просторової диференціації прибережно-морських наносів дало змогу підтвердити літодинамічні умови й виділити найбільш уразливі в морфодинамічному стосунку ділянки в межах системи. Також визначено найперспективніші ділянки для створення штучних еолових форм уздовж морського берегу системи.


  • Open Access

    THE BOTTOM RELIEF OF VYZYRKA POND (ODESSA REGION, ODESSA DISTRICT)

    by O. B. Murkalov, O. O. Stoyan

    Для посушливих умов півдня України проблема збереження та використання місцевих водних ресурсів стоїть дуже гостро. Створення штучних водойм без врахування фізико-географічних умов території приводить до того, що вони поступово втрачають своє призначення. За сприяння керівництва Візирської громади Одеського району Одеської області проведено дослідження ставка, розташованого в верхів’ях Малого Аджалицького лиману на території села Візирка. Визначені морфологічні та морфометричні характеристики штучної водойми, досліджено рельєф дна. Отримані результати можуть бути використані для оптимізації експлуатації водойми.

  • Open Access

    Relief-Forming Role of the Ice Factor in the Coastal Area of the North-West Part of the Black Sea

    by O. B. Murkalov

    Мета. Визначення ролі льодового фактору в морфолітодинаміці берегової зони північно-західної Частини Чорного моря. Методи. Польові та камеральні роботи проведені в зимові сезони 2005-2019 рр. в північно-західній частині Чорного моря. Роботи включали в себе геометричне нівелювання пляжу та поверхні берегового припаю, буріння льодової товщі, проміри глибин, відбір проб наносів та льодового керну. Вміст наносів в льоді припаю визначався шляхом їх зважування після розтоплення і випарювання льодового керну відомого об'єму. Результати. На відкритому березі та в межах Одеської затоки спостерігались: формування берегового припаю, насуви льоду і торосів, замерзання поверхні акумулятивних форм, змерзання припаю з поверхнею пляжу та дном, вмерзання в лід викинутих на поверхню наносів, формування еолових накопичень на поверхні льоду. На пляжі і прилеглому дні відмічені сліди льодового виорювання та гряди льодового напору. При таненні викинутого на берег та похованого в товщі наносів льоду формувались жолоби стоку талих вод, вали з відталих наносів та ями втаювання. Береговий припай в Одеській затоці в лютому 2006 р. мав товщину 1,0 1,6 м, сформувались тороси висотою 0,8-2,3 м. Середній вміст наносів в припайному льоді дорівнював 15,7 г/м2-111,5 г/м2. На захищеній акваторії в межах Одеського берегозахисного комплексу товщина льоду дорівнювала 0,5 м. При повторних промірах зафіксовано тимчасове накопичення наносів в інтервалі глибин 1,5-2,0 м на відстані 30-40 м від урізу. Середній вміст наносів в льоді берегового припаю на захищеній акваторії дорівнював 186,5 г/м2. Товщина льоду на поверхні пляжів відкритого берега дорівнювала 0,2-0,5 м. На замерзлій поверхні пляжу формуються прибійним потоком та штормовим заплесканням вали з піщаних, гравійно-галькових наносів висотою від 0,4-0,8 м до 1,0 м і об’ємом 1,2-1,4 м3/м. Висновки. В північно-західній частині Чорного моря вплив льодового фактору характеризується ритмічністю прояву впродовж суворої, помірної і теплої зими. Має в цілому несуттєве значення. На локальних ділянках і в окремі суворі зими здатний викликати значну переробку рельєфу і наносів, призводити до ушкодження гідротехнічних споруд. На ділянці дослідження лід насичується наносами переважно при опусканні льоду на дно під час згонів, при його контакті з пляжем, виносі безпосередньо на поверхню припаю при значних хвилюваннях, нагонах та еоловому переносі. Середній вміст наносів в припайному льоді відкритого берегу мінімальний, середній для берегів Одеської затоки та максимальний для штучних пляжів Одеського берегозахисного комплексу. Він зумовлений особливостями формування берегового припаю і гідродинамікою акваторії цих ділянок берега. Рельєфоутворююча та літодинамічна роль льоду проявляється в блокуванні акваторії від прямого впливу хвилювання; зростанні ролі підльодних течій в динаміці дна; формуванні мезо- і мікрорельєфу пляжів впродовж розвитку і танення берегового припаю; вилученні з пляжів до 10-20% об’єму наносів. Форми рельєфу, які сформувались в результаті дії льодового фактору, несуттєві і існують впродовж часу його дії та зникають після штормів.

  • MORPHOLOGICAL CONDITIONS OF THE COASTAL ZONE OF THE BARRIER SYSTEM OF “WINGED FORELAND” KINBURNSKA–POKROVSKA–DOVGY

    by Davydov O.V., Chaus V.B., Murkalov O.B., Roskos O.M., Simchenko S.V.

    In the coastal zone of the oceans, there are various coastal systems, among which the most specific are “winged forelands”. Within the Black Sea coast there are four “winged forelands”: Tendra–Dzharylgach, Kinburnska–Pokrovska–Dovgiy, Burnaska–Budatska and Lebedyna–Ustrychna, which named by same structural ones. The purpose of the publication is to systematize the primary information about the morphological features of the coastal zone of the barrier system type ‘winged foreland” Kinburnska–Pokrovska–Dovgy which was obtained during field research.During the natural research in 2019, within the most typical areas of the coastal zone, reference benchmarks and morphological profiles were laid and recorded by a GPS. The total length of the coastal system is about 35 km, within its boundaries there are 7 benchmarks, which contains for 1 benchmark per 5 km, and a systematic geomorphological survey of 20 profiles (1 profile per 1.75 km) is carried out. Relevant indicators suggest that the results of the research are reliable.Morphologically, the studied system is a “winged foreland”, within which there are four structural and morphological elements: Kinburnska Spit, Frontal Coast or “headland”, Pokrovska Spit with the islands of Kruglyi and Dovhyi. Kinburnska Spit is a free accumulative coastal form located in the northwestern part of the Kinburn Peninsula. Morphogenetically, it is an arrow that develops in the conditions of bilateral feeding by beach sediments. The Frontal Coast or “headland” is the central component, within which the sand massifs of the Kinburn Peninsula go directly to the coastal zone. Pokrovska spit with the islands of Krugliy and Dovhiy is a relict generation, which is genetically an ancient accumulative form divided into three components. All these components are located on the surface of the base of the ancient coastal form, and their development occurs in conditions of limited supply of beach sediments. The front of the Pokrovsky Peninsula with the Sukha Spit and the Island Bar “Zagreba” is a modern accumulative generation that is actively increasing in size and advancing towards the waters of Tendra Bay.Key words: coastal systems, “winged foreland”, coastal zone, underwater slope, shore, coastal systems, foredunes У береговій зоні Світового океану існують різноманітні берегові системи, серед яких найбільш специфічні «крилаті миси». У межах узбережжя Чорного моря виділяються чотири «крилаті миси»: Тендра–Джарилгач, Кінбурнська–Покровська–Довгий, Бурнаська–Будацька та Лебедина–Устрична. Мета публікації полягає у систематизації та оприлюдненні первинної інформації про морфологічні особливості берегової зони бар’єрної системи типу «крилатий мис» Кінбурнська–Покровська–Довгий, отриманої під час польових досліджень 2018–2021 рр. Загальна довжина дослідженої берегової системи близько 35 км, в її межах закладено 7 репер-них стаціонарних ділянок та проводиться систематична геоморфологічна зйомка на 20 профілях, положення яких зафіксовано за допомогою GPS-приймача. Розроблена система стаціонарних ділянок і геоморфологічних профілів дозволяє надійно проводити довготермінові спостереження в масштабі 1:10000. Відповідні показники дозволяють вважати, що результати проведених досліджень є достовірними.У морфологічному відношенні досліджувана система є «крилатим мисом», в її межах виділяються чотири структурно-морфологічні елементи: Кінбурнська коса, Фронтальний берег, Покровська коса з островами Круглий та Довгий, Фронт Покровського півострова із Сухою косою та острівним баром «Загреба».Кінбурнська коса – це вільна акумулятивна берегова форма, розташована у північно-західній частині Кінбурнського півострова. В морфогенетичному відношенні це стрілка, яка розвивається в умовах двостороннього живлення прибережно-морськими наносами. Фронтальний берег, або «лобище», є центральним складовим елементом, у межах якого безпосередньо до берегової зони виходять піщані масиви Кінбурнського півострова. Покровська коса з островами Круглий та Довгий є реліктовою генерацією, яка в генетичному відношенні є давньою акумулятивною формою, поділеною на три складники. Всі перелічені складники розташовані на поверхні цоколю давньої берегової форми, а їх розвиток відбувається в умовах...