SGS.V. Gulevatyi

S.V. Gulevatyi

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

S.V. Gulevatyi has a total of 25 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Вплив підвищення Кі67 проліферативного індексу на к лініко-гістопатологічні показники радіогенних і спорадичних папілярних тиреоїдних карцином залежно від BR AFV600E статусу

    by T.I. Bogdanova, L.Yu. Zurnadzhy, V.O. Saenko, M.Yu. Bolgov, S.V. Masiuk, S.V. Burko, T.L. Degtyaryova, S.V. Chernyshov, S.V. Gulevatyi, M. Ito, et al.

    У папілярних тиреоїдних карциномах (ПТК) Ki67 проліферативний індекс (ПІ) має прогностичне значення щодо розвитку метастазів та їхніх рецидивів, однак неясно чи розповсюджується це на пацієнтів, опромінених у дитинстві. Мета – визначити чи існують певні асоціації між Ki67 ПІ та клініко-гістопатологічними характеристиками радіогенних і спорадичних ПТК, видалених у пацієнтів різного віку та чи залежать такі можливі асоціації від BRAFV600E статусу пухлини. Матеріал і методи. Аналіз клініко- гістопатологічних та імуногістохімічних досліджень 552 ПТК (416 радіогенних і 136 спорадичних) з використанням багатофакторних моделей логістичної та лінійної регресії. Результати. У радіогенних ПТК пацієнтів віком до 29 років підвищення Кі67 ПІ асоційовано зі збільшенням частот домінантної папілярної будови (відношення шансів (ВШ)=1,208, p=5,34E-04), BRAFV600E мутації (ВШ=1,183, p=0,0007) та онкоцитарних змін (ВШ=1,120, р=0,044), а також із ризиком рецидивів (коефіцієнт ризику (КР)=1,249, p=0,033). Збільшення Кі67 ПІ в BRAFV600E-позитивних пухлинах не призводило до суттєвих змін патологічних і клінічних характеристик ПТК, але в BRAFV600E-негативних пухлинах було асоційовано з ризиком розвитку рецидивних метастазів (КР=1,227, p=0,038), зокрема й радіойодрезистентних (ВШ=1,551, р=0,037). Вплив Кі67 ПІ на показники спорадичних ПТК пацієнтів такої ж вікової групи був подібним за більшістю змінних, але був відсутнім щодо ризику рецидивів як у цілому по групі, так і в BRAFV600E-позитивних чи BRAFV600E-негативних ПТК. У пацієнтів віком до 49 років із радіогенною ПТК ефект Кі67 ПІ співпадав із визначеним у молодших пацієнтів. Висновки. У радіогенних ПТК, на відміну від спорадичних, підвищення Кі67 ПІ пов’язано з гіршим післяопераційним прогнозом, а саме зі збільшенням ймовірності розвитку рецидивів метастазів, зокрема й радіойодрезистентних, що асоційовано, у свою чергу, виключно з BRAFV600E-негативним статусом пухлини. У BRAFV600E-позитивних ПТК, незалежно від їхньої етіології, підвищення Кі67 ПІ не впливало на клініко-гістопатологічні показники ПТК і прогноз захворювання.


  • Open Access

    Ефективність радіойоддіагностики в післяопераційному веденні пацієнтів із високодиференційованими карциномами щитоподібної залози

    by M.YU. Bolgov, Yu.M. Tarashchenko, A.V. Tymkiv, I.I. Komisarenko, S.V. Gulevatiy

    Ефективність діагностичного сканування, яке проводиться після отримання радіоактивного йоду в мінімальних дозах, залишається дискутабельною. Деякими авторами заперечується також цінність виконання діагностичного сканування до виконання тиреоїдної абляції з огляду на те, що можливе виникнення ефекту «оглушення» (stunning effect). Отже, продовження досліджень у цьому напрямку є актуальною проблемою ведення пацієнтів із високодиференційованими карциномами щитоподібної залози (ЩЗ). Мета. Визначення рівня інформативності радіойоддіагностики (РЙД) порівняно з ультразвуковим дослідженням та лабораторними показниками тиреоглобуліну (ТГ), антитіл до ТГ (АТТГ) щодо діагностики рецидивів високодиференційованого раку ЩЗ у післяопераційному періоді. Матеріал і методи. Відбір досліджуваної групи пацієнтів проводився з електронного реєстру клініки ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (12 659 досліджень РЙД у 6589 осіб). Основну групу для вивчення ефективності РЙД становили 35 досліджень, в яких визначали накопичення ізотопу в ділянках яремних колекторів лімфовідтоку. Були використані радіологічні (сканування), лабораторні (визначення гормонів та антитіл) і статистичні методи дослідження. Результати. У групі з 35 випадків РЙД із накопиченням на сцинтиграфії в югулярних колекторах лімфовідтоку шиї за нульовими показниками ТГ та АТТГ не виявлено жодного випадку (0%). При ТГ <1 нг/мл та АТТГ <10 Од/мл виявлено 2 випадки (5,7%). Якщо включти до факторів ризику як ТГ (<1 нг/мл) та АТТГ (<10 Од/мл), так і дані ультразвукової діагностики (УЗД), то відсутність будь-яких ознак ризику була зафіксована лише в одному випадку (2,9%). Самостійна ефективність УЗД по виявленню метастатичного ураження за дослідженою групою становила 37,1%, тобто є невисокою. Висновки: використання РЙД при нульових рівнях ТГ та АТТГ не має самостійної діагностичної ефективності (0% за нашими даними) і може в цих випадках не використовуватись. При рівнях ТГ <1 нг/мл одночасно з рівнем АТТГ <10 Од/мл самостійна ефективність РЙД у виявленні метастатичного ураження вкрай низька, що дозволяє обмежувати її використання з мінімальним ризиком втрати інформації. Сам стійна ефективність УЗД за дослідженою групою, є недостатньою для використання її як самостійного фактора при розв’язанні питання про доцільність проведення РЙД.

  • Open Access

    Цитологічні чинники прогнозу післяопераційного метастазування та радіойодрезистентності папілярного раку щитоподібної залози

    by Tronko, H.V. Zelinska, Yu.M. Bozhok, A.M. Kvachenyuk, S.V. Gulevatyi, H.M. Kulinichenko, Ustymenko H.Ya. Ustymenko

    Актуальною проблемою є раннє передопераційне прогнозування поведінки папілярної карциноми (ПК) щитоподібної залози (ЩЗ) на основі виявлення специфічних цитологічних особливостей пунктатів первинних ПКЩЗ, які корелюють із частотою їх післяопераційного метастазування та радіойодрезистентністю. Мета — дослідити кореляцію між експресією тиреоїдної пероксидази (ТПО), а також наявністю особливих клітинних субпопуляцій у пунктатах первинних ПКЩЗ та частотою їх післяопераційного метастазування. Матеріал і методи. Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження проведено за допомогою моноклональних антитіл до ТПО «TPO‑47» («DakoCytomation», Данія) на матеріалі тонкогольчастих аспіраційних пункційних біопсій (ТАПБ) первинних ПКЩЗ та їх метастазів, отриманих від 125 пацієнтів, що проходили обстеження, хірургічне лікування та радіойодтерапію в клініці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (ІЕОР). Результати. Показано зворотний кореляційний зв’язок (p<0,05) між вмістом ТПО-позитивних епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗ та частотою їх післяопераційного метастазування. При вмісті ТПО-позитивних епітеліоцитів від 50,0 до 92,0% не було визначено метастазів ПКЩЗ у післяопераційний період. Радіойодрезистентні метастази (РЙРМ) реєстрували лише при відсутності ТПО або при 50,0%) дозволяє прогнозувати їх сприятливу поведінку без розвитку післяопераційних метастазів. Показано, що коли вміст ТПО-позитивних клітин не перевищує 25,0% тиреоцитів пунктату ПКЩЗ, не виключено післяопераційне метастазування та поява РЙРМ. Доведена різниця між частотою післяопераційного метастазування в залежності від наявності особливих S-епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗ.


  • Open Access

    Cytomorphological features of papillary thyroid carcinomas with the development of radioiodine-resistance

    by G.V. Zelinskaya, A.E. Kovalenko, M.V. Ostafiichuk, A.M. Kvachenyuk, G.Ya. Ustymenko, G.M. Kulynychenko, S.V. Gulevatyi, N.B. Bielousova

    Background. The problem of diagnosis and treatment of papillary thyroid cancer (PTC) are radioiodine resistant metastases (RIRM). An urgent issue is the possibility of their early prediction and diagnosis based on the detection of cytomorphological features of the PTC and its metastases, which correlate with the development of radioiodine (RI) resistance. Purpose – detection of cytomorphological features of primary PTC and its metastases in patients who subsequently showed resistance to 131I therapy, compared with the control group of patients who achieved a positive effect of 131I therapy. Materials and Methods. A comparative analysis of morphological features in histological conclusions and the study of cytological characteristics in the fine-needle aspiration (FNA) smears of primary PTC and their primary metastases, as well RIRM оf experimental and control groups of patients were conducted. The experimental group consisted of 152 patients who showed resistance to RI therapy, the control group – 161 patients who achieved a positive effect of RI therapy. Statistical processing was done in Statistica 12. Results and discussion. It is shown that the frequency of follicular structures in the material of primary PTC of patients with a positive effect of 131I therapy is significantly higher, and the frequency of necrotic changes is significantly lower than in patients with the development of RIRM (p <0.05 by criterion χ2). The frequency of follicular structures in the histological material and FNA smears of primary metastases of patients with a positive effect of 131I therapy is significantly higher, and oxyphilic changes are significantly lower than in patients with the development of RIRM (p <0.05 by criterion χ2). Oxyphilic changes were observed significantly more often in the RIRM compared with primary metastases of the control group (p = 0.03). It was proved that cystic changes are significantly more common in FNA smears and histological material of RIRM in comparison with primary metastases of experimental and control groups of patients (p <0.05). Conclusions. TThe use of the presence of oxyphilic and cystic changes in the FNA smears and histological material of metastases of the PTC as prognostic factors of RI resistance is proposed. The presence of follicular structures in the materials of primary PTC and metastases can be a prognostic factor of effective RI therapy.


  • Open Access

    Порівняльне імуногістохімічне дослідження BRAFV600E-позитивних і BRAFV600E-негативних радіогенних і спорадичних папілярних тиреоїдних карцином

    by L. Yu. Zurnadzhy, T.I. Rogounovitch, V.O. Saenko, M.YU. Bolgov, S.V. Masiuk, S.V. Burko, T.L. Degtyaryova, S.V. Chernyshov, S.V. Gulevatyi, N. Mitsutake, et al.

    Найпоширенішою точковою мутацією в папілярній тиреоїдній карциномі (ПТК) є BRAFV600E, яку пов’язують із більш агресивною поведінкою пухлини. Тим часом дані про частоту цієї мутації в різних вікових групах пацієнтів при наявності або відсутності радіаційного впливу в анамнезі вельми суперечливі. У більшості зазначених досліджень не використовувалися адекватні контрольні групи та/або не оцінювалися інвазійнівластивості ПТК. Мета — порівняння за допомогою імуногістохімічного (ІГХ) дослідження частоти експресії мутантного білка BRAFV600E в однакових за віком на момент операції групах хворих із радіогенними та спорадичними ПТК і оцінювання інвазійних властивостей BRAFV600E-позитивних і BRAFV600E-негативних ПТК в обох серіях. Матеріал і методи. ІГХ дослідження виконані на 247 радіогенних ПТК (105 — діти ≤14 років, 52 —підлітки 15-18 років, 91 — дорослі 19-28 років на момент операції) і 138 спорадичних ПТК (39 — діти, 37 — підлітки, 62 — дорослі зазначеного вище віку). ІГХ дослідження проводили з антитілами anti-BRAF (mutated V600E) antibody (VE1) ab228461 (Abcam). Результати. У радіогенних ПТК частота експресії мутантного білка BRAFV600E, що свідчить про наявність BRAFV600E мутації, була істотно нижче, ніж у спорадичних ПТК (10,5% і 30,4%,p=2,67Е‑06); частота мутації підвищувалася з віком пацієнтів в обох серіях. За порівняння BRAFV600E-позитивних і BRAFV600E-негативних радіогенних ПТК статистично значущі відмінності відзначені в частотах більшості вивчених характеристик. Із боку домінантної структури в радіогенних BRAFV600E-позитивних ПТК переважає типова папілярна, а в радіогенних BRAFV600E-негативних ПТК — солідно-трабекулярна (р=1,12Е‑06 і р=0,001 відповідно). Частота всіх основних показників інвазійності в BRAFV600E-позитивних радіогенних ПТК була статистично значимо нижче, ніж у BRAFV600E-негативних ПТК. За частотою більшості вивчених характеристик BRAFV600E- позитивні спорадичні ПТК не відрізнялися від BRAFV600E-негативних, або ж, як і в радіогенних ПТК, окремі показники інвазійності були нижче, ніж у BRAFV600E-негативній групі, наприклад, лімфатично-кровоносна інвазія (р=7,46Е‑06) або наявність N1b метастазів (р=0,025). BRAFV600E-позитивні ПТК з обох серій (на відміну від BRAFV600E-негативних) практично не мали суттєвих статистичних розбіжностей у порівнянні між собою по всім вивченим показникам. Висновки. BRAFV600E мутація більш властива спорадичним, ніж радіогенним ПТК у всіх вікових групах, і її частота збільшується з віком пацієнтів в обох серіях. Порівняно з BRAFV600E-негативними пухлинами BRAFV600E-позитивні ПТК характеризувалися нижчими (радіогенні) або подібними (спорадичні) інвазійними властивостями в пацієнтів у віці до 28 років на момент операції в обох етіологічних серіях, що вказує на те, що BRAFV600E мутація не асоціюється з більш агресивним перебігом захворювання у хворих молодого віку, незалежно від етіології ПТК.