AMAlina Marchenko

Alina Marchenko

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article

Previous Organizations / Institutes

The organizations / institutes from the scholar's other articles in the past ten years


Alina Marchenko has a total of 14 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    СТОРИТЕЛІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВІЗУАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНИХ СТРАТЕГІЙ СУЧАСНОГО ДИЗАЙНУ

    by Віктор Васильович Карпов, Аліна Анатоліївна Марченко, Мирослав Тарасович Мельник

    Метою статті є аналіз сторітелінгу як інструменту формування візуально-комунікативних стратегій сучасного дизайну та визначення його функціональної ролі в процесах передачі дизайнерського повідомлення. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові принципи наукової об’єктивності та системності, а також міждисциплінарний підхід, що ґрунтується на поєднанні положень теорії дизайну та візуальної комунікації. У процесі дослідження застосовано такі наукові методи: теоретичний аналіз і синтез для опрацювання наукових джерел з проблематики сторітелінгу та візуальної комунікації; структурно-функціональний аналіз з метою виявлення наративних і візуальних компонентів у дизайнерських повідомленнях; семіотичний аналіз для інтерпретації знаково-символічних елементів візуальних образів; порівняльний метод для зіставлення різних підходів до формування візуально-комунікативних стратегій у сучасному дизайні; метод узагальнення для формулювання теоретичних висновків. Формування візуально-комунікативних стратегій сучасного дизайну із застосуванням сторітелінгу ґрунтується на принципах побудови цілісного візуального повідомлення, у межах якого наративні структури, образні рішення та символічні коди поєднуються в єдину систему смислових зв’язків. У цьому контексті сторітелінг забезпечує концептуальну цілісність дизайнерського продукту, сприяє емоційній залученості аудиторії та підвищує ефективність комунікації між дизайнером і реципієнтом. Наукова новизна дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні сторітелінгу як інструменту формування візуально-комунікативних стратегій сучасного дизайну та у виявленні його функціональних можливостей. Висновки. Сторітелінг у сучасному дизайні постає ефективним інструментом організації візуального повідомлення, що інтегрує естетичні, комунікативні та смислові складові. Застосування наративних принципів у візуальній комунікації забезпечує цілісність дизайнерського рішення, посилює ідентифікацію аудиторії з повідомленням та сприяє формуванню стійких візуально-комунікативних стратегій у сучасному дизайн-середовищі.

  • Open Access

    THE ROLE OF GRAPHIC DESIGN IN SHAPING A BRAND’S VISUAL IMAGE

    by A. Marchenko, I. Nebesnyk, G. Buchkivska

    Мета дослідження: здійснити огляд теоретико-прикладних джерел щодо ролі графічного дизайну в брендингу та уточнити принципи формування візуального образу бренду в умовах цифрових медіа та мультиплатформності. Методологія дослідження. Використано такі методи: теоретичний аналіз і синтез; узагальнення та систематизація; порівняльно-логічний аналіз; семіотичний і візуально-комунікативний аналіз. Методологічними основами становлять такі підходи: системний, комунікативний, когнітивно-психологічний, культурологічний, медіаорієнтований. Результати дослідження. Систематизовано п’ять теоретичних підходів до ролі графічного дизайну в брендингу (комунікативний, семіотичний, когнітивно-психологічний, культурологічний, маркетинговий) та розмежовано їх пояснювальні межі щодо смислотворення, впізнавання й оцінювання бренду. Уточнено структуру візуального образу як систему елементів і правил застосування (логотип, типографіка, колір, композиція, повторювані мотиви, іконографіка, гайдлайни), що забезпечує відтворюваність образу в різних каналах. Показано механізми впливу графічних рішень на впізнаваність, відмінність, довіру, послідовність образу та емоційну атрибуцію через когнітивну економію, асоціативне кодування й ефект повторюваності; окремо акцентовано роль логотипу як інструмента швидкої ідентифікації. Обґрунтовано принцип «керованої варіативності» для цифрової айдентики: розмежування інваріанта бренд-образу та змінних форм подачі, що поєднує адаптацію й динамізацію із збереженням цілісності. Теоретичні положення ілюстровано кейсами: масштабування параметрів логотипу в простір, суперграфіка в соціальних медіа, сценарне впровадження редизайну через регламенти застосування. Наукова новизна полягає в уточненні та систематизації ролі графічного дизайну у формуванні візуального образу бренду в цифрових медіа та мультиплатформності: розмежовано пояснювальні межі п’яти підходів, описано механізми впливу графічних рішень на бренд-сприйняття з акцентом на ролі логотипу й повторюваності в цифрових каналах. Практична значущість полягає в тому, що запропоновані принципи й модель «керованої варіативності» можна безпосередньо застосовувати для проєктування та стандартизації цифрової айдентики бренду, забезпечуючи цілісність і впізнаваність у різних каналах і на різних платформах

  • Open Access

    РЕДИЗАЙН ІСТОРИЧНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ СИМВОЛІКИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ МІЛІТАРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

    by Віктор Васильович Карпов, Юрій Євгенійович Волгін, Аліна Анатоліївна Марченко

    Метою статті є висвітлення процесу редизайну історичних українських військових нагород у контексті формування національної мілітарної ідентичності українського війська. Методологічною основою дослідження постали засади наукової об’єктивності та історизму, системності і комплексного вивчення проблеми. У процесі дослідження застосовано метод аналізу дискурсу ідентичності, що базований на міждисциплінарному підході, який дає змогу охарактеризувати різні аспекти формування українського мілітарного коду. Становлення української військової айдентики базується на принципах розвитку державної символіки та відображає передусім приналежність війська до держави, як основної ознаки ідентичності, а також символізує відданість тим завданням, які покладаються державою на армію. Наукова новизна дослідження полягає у розкритті основних тенденцій розвитку дизайну військової айдентики та визначенні її як основи формування національної мілітарної ідентичності. Висновки. В основу символіки нагород покладено принцип історичної спадковості кращих традицій українських військових формувань періоду Запорозького козацтва та Визвольних змагань ХХ ст. Процес утворення військових нагород ґрунтується на історичних вітчизняних традиціях і являє собою органічний взаємозв’язок цих традицій і сучасності, що відображає національний характер символів української фалеристичної традиції. У контексті цього процесу відбувся редизайн історичних військових відзнак і, на його основі, їх включення до нової системи заохочувальних відзнак військового відомства.

  • Open Access

    МАРКЕТИНГ МУЗЕЙНИХ ВИСТАВОК В СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ

    by Мирослав Тарасович Мельник, Аліна Анатоліївна Марченко

    Метою статті є виявлення сучасних особливостей маркетингу музеїв та аналіз найбільш ефективних способів просування музейних виставок в мережі Інтернет. Розглядаються публікації, присвячені специфіці маркетингу музеїв в Україні, обґрунтовується актуальність та практична значущість застосування маркетингової методології до підвищення ефективності діяльності музею. Аргументується підхід до виставки як до специфічного продукту на ринку музейних послуг, а до відвідувачів як до цільової аудиторії споживачів. Виділяються сегменти цільової аудиторії музею, наводяться їхні основні характеристики, описується специфіка попиту на відвідування музейних виставок та придбання супутніх товарів і послуг в кожному з виділених сегментів, доводиться, що для кожного з них доцільно розробити диференційовані маркетингові стратегії. Підтверджується, що в умовах сучасного інформаційно-комунікаційного простору при залученні нових аудиторій на перше місце виходять онлайн-засоби музейного маркетингу, серед яких розвиток власних онлайн-платформ (сайтів, мобільних додатків), а також представленість музею і просування інформації про його колекції та виставкову діяльність одночасно у кількох найпопулярніших соцмережах. Наводяться статистичні дані поширеності соцмереж в Україні, вікові характеристики їхніх користувачів, показники залученості споживачів у їхній контент, органічного охоплення підписників сторінок повідомленнями. Робляться висновки, що оскільки різні платформи охоплюють якісно та кількісно різні аудиторії, то для кожної з них необхідно створювати різні за формою, стилем та тоном спілкування повідомлення, використовуючи штучний інтелект для автоматизації, фільтрування та персоналізації контенту. Акцентується важливість хештег-маркетингу. Наводяться приклади найбільш успішних колаборацій і спільних проєктів, які дають кожному учаснику синергетичний ефект, дозволяючи музеям потенційно охоплювати ширші аудиторії та збільшувати відвідування своїх виставок не лише онлайн, а й в реальному музейному просторі.

  • Open Access

    THE HISTORY OF FORMATION AND DEVELOPMENT OF GRAPHIC DESIGN

    by O. Piddubna, D. Pohosian, O. Polishchuk, A. Marchenko

    Мета – здійснити на основі аналізу спектра дослідницьких думок критично-аналітичний огляд етапів становлення та тенденцій розвитку графічного дизайну як феномену художньо-проєктної культури. Методологія. Використано історико-аналітичний, порівняльно-історичний, структурно-функціональний та культурологічний методи. Результати. Проведений аналіз дає підстави розглядати графічний дизайн як багатовимірне явище, що поєднує художній, технологічний і соціокультурний виміри; становлення якого відбувалося в межах тривалого процесу розвитку образотворчого мистецтва, ремісничих традицій та промислового виробництва, унаслідок чого сформувалася нова форма візуальної комунікації, спрямована на передавання змісту засобами графічного образу. Установлено, що графічний дизайн еволюціонував від художньої ілюстрації та плакатного мистецтва до системної діяльності, орієнтованої на створення цілісних візуально-комунікативних середовищ. Художні стилі визначили характерні естетичні принципи дизайну: гармонію композиції, функціональність, символічність і виразність форми. Установлено, що інноваційні технології трансформували й продовжують видозмінювати формотворчі прийоми графічного проєктування. Використання цифрових інструментів, мультимедіа, віртуальної та доповненої реальності, інтерактивних інтерфейсів і штучного інтелекту призвело до формування нового типу дизайнерського мислення, адже графічний дизайн набув динамічності, інтерактивності та міждисциплінарності, перетворившись із площинної візуальної практики на багатовимірну комунікаційну систему. Відповідно він виконує роль посередника між візуальною культурою теперішнього суспільства, його технологічними інноваціями та людиною-практиком, коли є необхідність поєднувати естетику і функцію, традицію і новаторство, матеріальне та цифрове в дизайн-продукції. У цьому сенсі графічний дизайн постає як засіб формоутворення, що створює нові цінності, культурну ідентичність і способи взаємодії людини з інформаційним середовищем. Наукова новизна. Уперше узагальнено трансформаційні впливи цифрових технологій, мультимедіа та штучного інтелекту на еволюцію принципів і засобів графічного проєктування. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані в освітньому процесі закладів вищої освіти під час викладання дисциплін «Графічний дизайн», «Історія дизайну», «Теорія візуальних комунікацій», а також у практиці дизайн-студій.

  • Open Access

    The modernization of future specialists’ professional training in the field of advertising design in higher education institutions

    by Нalyna Bryukhanova, Kostiantyn Cherniavskyi, Iryna Udris, Alina Marchenko, Taisiia Bielofastova

    The study aims to establish the effectiveness of informatization of the foreign language learning process of professional communication and bring the feasibility of using social networks, cloud messengers, educational platforms in preparing future specialists for professional communication in a foreign language environment. The research methods are the method of pedagogical experiment, the method of questioning, observation, descriptive method, methods of synthesis, and analysis. The main hypothesis of the study is that the application of the educational potential of social networks, platforms, messengers, quizzes is an effective method of training a specialist with a high level of foreign language proficiency in the professional sphere. The result of the study determines the effectiveness of the use of the informatization process at the level of involvement of social networks, messengers to form a high level of foreign language proficiency as per profession.

  • Open Access

    THE ROLE OF COLOR IN ARTISTIC IMAGE FORMATION OF INTERIOR DESIGN

    by Alina Marchenko, Volodymyr Shcherbyna, Andriy Shkolyаr

    The article highlights the scientific and practical basis of color science, which is the basis for creating an artistic image of the internal environment. The aim of the work is to analyze the importance of color in the formation of the artistic image of the interior. The research methodology is historical-cultural and art history approaches, methods of analysis and generalization. The scientific novelty is to identify the role of color in relation to the specifics of the interior, to distinguish the importance of polychromy in the interior from an aesthetic point of view and the laws of color in the composition of the interior.