АЖА.ю. Жупина

А.ю. Жупина

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


А.ю. Жупина has a total of 15 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Correlation of grain protein content with utilitarian characters in breeding samples of winter wheat, created with the involvement of western european ecotypes

    by R. A. Vozhehova, T. Yu. Marchenko, S. V. Chebotar, Yu. O. Lavrynenko, H. G. Bazalii, A. Yu. Zhupina, I. O. Bidnina, V. V. Bazaliy

    Aim. To establish correlation-regression models of dependences of grain protein with the duration of the interphase period "flowering- grain maturity" and grain yield in elite numbers in breeding nurseries. Methods. Field research was carried out at the Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Sciences in 2019-2021. The object of research was modern winter wheat varieties of the Institute; collection samples of the Western European ecotype that were introduced from France and hybrids created with their participation Research methods are field, laboratory, biochemical, selection-genetic, statistical. Results. The nature of the manifestation of the trait "grain protein" in selection numbers selected from hybrid populations with the participation of Western European ecotypes of soft winter wheat, correlation-regression models of the dependence of protein, grain yield and the duration of the "flowering-maturity" period were established. The duration of the period "flowering-ripeness" ranged from 45 to 52 days in the best numbers, and each original hybrid combination had its own optimum, which determined high yield and protein content of the grain. Conclusions. For each hybrid population created with the participation of parental components contrasting in duration of vegetation, it is necessary to develop a specific selection plan taking into account intra-population correlation-regression models of productivity, grain protein content and the duration of the "flowering-maturity" period.

  • УСПАДКУВАННЯ МАСИ ЗЕРНА КОЛОСА ГІБРИДАМИ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ РІЗНОГО ЕКОЛОГО-ГЕНЕТИЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ

    by А.ю. Жупина, Г.г. Базалій, Л.о. Усик, Т.ю. Марченко, В.м. Сучкова, С.в. Міщенко, Ю.о. Лавриненко

    Мета. Встановити характер успадкування ознаки «маса зерна колоса» у гібридів пшениці м’якої озимої, що створені з залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Встановити кореляції маси зерна колоса з тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість зерна» та урожайністю зерна елітних селекційних сімей в селекційних розсадниках. Методи. Польові дослідження проведені в Інституті зрошуваного землеробства НААН у 2016–2021 рр. Об’єктом досліджень були сучасні сорти пшениці озимої селекції Інституту, колекційні зразки західноєвропейського екотипу, що були інтродуковані з Франції та гібриди створені за їх участі. Сорти та гібриди висівались при зрошенні схемою «материнська форма, батьківська, гібрид». Методи – польові, лабораторні, селекційно-генетичні, статистичні. Результати досліджень. Гібриди першого покоління (F1) успадковували ознаку «маса зерна колоса» переважно за типом наддомінування (гетерозису) та домінуванням. В другому покоління (F2) успадковування проходило переважно за проміжним типом та домінування батьківської форми з продуктивним колосом. Перспективи використання ефекту гетерозису у гібридів пшениці м’якої з залученням контрастних за морфобіологічними, генетичним, еколого-географічним походженням батьківських компонентів не передбачують позитивних результатів за показником «маса зерна колоса». Проведення індивідуальних доборів високопродуктивних генотипів за показником «маса зерна колоса» необхідно проводити з урахуванням специфічності кореляцій в гібридних популяціях за їх педігрі. Тип кореляції між масою колоса і тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість» носив виключно популяційно-генотиповий характер. Маса зерна колоса має достатньо високу мінливість, успадковуваність для проведення ефективних доборів. Висновки. Встановлено характер успадкування ознаки «маса зерна колоса» у гібридів F1, F 2 пшениці м’якої озимої, що створені з залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Коефіцієнт кореляції між масою зерна колоса та тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість» становив –0,078…0,204, що свідчить про можливості проводити добори генотипів з крупним колосом серед усіх груп стиглості. У більшості гібридних популяцій спостерігалась позитивна висока залежність маси зерна колосу та урожайності зерна (r=0,624…0,803), що передбачає перспективність доборів на урожайність за показником «маса зерна колосу».


  • Успадкування стійкості до борошнистої роси (Blumeria graminis F. sp. tritici Bgt.) гібридами пшениці озимої різного еколого-генетичного походження в умовах зрошення

    by А.ю. Жупина, Г.г. Базалій, Л.о. Усик, Т.ю. Марченко, Ю.о. Лавриненко

    Мета статті – визначити характер успадкування ознаки «стійкість (ураженість) до борошнистої роси» в гібридів пшениці м’якої озимої, що створені із залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу, а також встановити кореляції стійкості до борошнистої роси з тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість зерна» та урожайністю зерна елітних селекційних сімей. Методи. Польові дослідження проведені в Інституті зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України у 2016–2021 рр. Об’єктом досліджень були сучасні сорти пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України, колекційні зразки західноєвропейського екотипу, що були інтродуковані з Франції (номера реєстрації Кф №…-16), та гібриди, створені за їх участю. Результати досліджень. Стійкість до борошнистої роси батьківських компонентів інтродукованих зразків коливалася в межах 65,7…90,3%. Більшість інтродукованих сортозразків поступалася вітчизняним за стійкістю, що може бути пов’язано з більшою тривалістю періоду вегетації та подовженням термінів інфекційного навантаження в цей період. Найбільша стійкість до борошнистої роси західноєвропейських сортів спостерігалася в Кф5-16, Кф2-16, що відповідало рівню стійкості вітчизняних сортів Овідій, Ледя. Серед вітчизняних сортів найбільшою стійкістю характеризувалися сорти Овідій, Ледя (91,2…91,3%), ці сортозразки характеризуються як «стійкі» (75…90%) та займають середнє положення між «високою стійкістю» (90…100%) і «слабкою сприйнятливістю» (60…75%). Гібриди першого покоління (F1) успадковували ознаку переважно за проміжним типом та домінуванням стійкості. Істинний гетерозис проявили 2 комбінації з 12, при цьому ступінь гетерозису був дуже низьким (100,3…102,0%), що вказує на полігенний тип успадковуваності та відсутність ефекту кумулятивної дії алелів стійкості й гетерозисного ефекту. Висновки. Проведення оцінок відібраних сімей за ураженістю (стійкістю) борошнистою росою (Blumeria graminis F. sp. tritici Bgt.) у гібридних популяціях пшениці м’якої озимої, термінами проходження фаз розвитку та урожайністю зерна в селекційних розсадниках дали змогу з’ясувати рівень зв’язків окремих ознак та визначити найбільш вагомі маркерні для проведення доборів і корегування моделі сорту.


  • Успадкування стійкості до септоріозу (Septoria tritici Rob. Et Desm.) гібридами пшениці озимої різного еколого-генетичного походження в умовах зрошення

    by А.ю. Жупина, Г.г. Базалій, Л.о. Усик, Т.ю. Марченко, Ю.о. Лавриненко

    Мета. Встановити характер успадкування ознаки «стійкість до септоріозу» у гібридів пшениці м’якої озимої, що створені з залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Встановити кореляції стійкості до септоріозу з тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість зерна» та урожайністю зерна елітних селекційних сімей в селекційних розсадниках. Методи. Польові дослідження проведені в Інституті зрошуваного землеробства НААН у 2016–2021 рр. Об’єктом досліджень були сучасні сорти пшениці озимої селекції Інституту, колекційні зразки західноєвропейського екотипу, що були інтродуковані з Франції та гібриди створені за їх участі. Сорти та гібриди висівались при зрошенні схемою «материнська форма, батьківська, гібрид». Методи – польові, лабораторні, селекційно-генетичні, статистичні. Результати досліджень. Гібриди першого покоління (F1) успадковували цю ознаку переважно за проміжним типом та домінуванням стійкості. Гіпотетичний гетерозис проявили майже всі комбінації в межах 102,4…108,9, а комбінація Кф6-16/ Овідій проявила слабке домінування сприйнятливості (99,1 %). Істинний гетерозис проявили 7 комбінацій з 12, при цьому, ступінь гетерозису був дуже низьким (100,1…103,8 %), що вказує на полігенний тип успадковуваності та відсутність ефекту кумулятивної дії алелів стійкості та гетерозисного ефекту. В другому покоління (F2) успадковування проходило переважно за проміжним типом та домінування стійкості до септоріозу. Ступінь істинного гетерозису була зафіксована тільки в одній комбінації (Кф2-16/Херсонська безоста) і на дуже низькому рівні – 100,9 %. Ні один гібрид не перевищив кращу батьківську форму Кошова за стійкістю до септоріозу – 83,8 %. Висновки. Ураженість септоріозом в гібридних сім’ях селекційного розсадника коливалась від 3,0 до 37,8 %. Коефіцієнт варіації фенотиповий був на високому рівні 26,3…32,4 %, що вказує на значну різноманітність генотипів за стійкістю (ураженістю) та можливість ефективних доборів. Можливість проведення ефективних доборів на стійкість до септоріозу в гібридних популяціях, що створені за участі батьківських форм західноєвропейського екотипу, підтверджують достатньо високі коефіцієнти успадковуваності в широкому розумінні (Н2 ) – 58,3…74,8 %.


  • Успадкування довжини колоса гібридами пшениці озимої різного еколого-генетичного походження в умовах зрошення

    by А.ю. Жупина, Г.г. Базалій, Л.о. Усик, Т.ю. Марченко, Ю.о. Лавриненко

    Мета. Встановити характер успадкування ознаки«довжина колоса рослин», тривалість періоду «цвітіння – стиглість» у гібридів пшениці озимої, створенихз залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Встановити кореляції цих показниківз урожайністю зерна дібраних сімей. Методи. Польовідослідження проведені в Інституті зрошуваного землеробства НААН у 2016–2021 рр. Об’єктом дослідженьбули сучасні сорти пшениці озимої селекції Інституту,колекційні зразки західноєвропейського екотипу, щобули інтродуковані з Франції та гібриди створені заїх участі. Сорти та гібриди висівались при зрошеннісхемою «материнська форма, батьківська, гібрид».Методи – польові, лабораторні, селекційно-генетичні,статистичні. Результати досліджень. Представленірезультати досліджень успадкування довжини колосагібридами пшениці озимої, що створені за участі контрастних за еколого-генетичним походженням сортів.Детермінація довжини колоса рослинами F1 та F2 пшениці м’якої озимої, створеними за участі різних екотипів,мала різноманітний характер. За схрещування альтернативних батьківських форм у більшості спостерігалосяпроміжне успадкування і частково домінування ознаки.Аналіз мінливості окремих морфологічних, господарських та вегетаційних ознак в кожної гібридної популяції, що створена за участі контрастних батьківськихформ, можуть бути певні специфічні оптимуми проявукількісних ознак, що відповідають за формування урожайності зерна майбутніх сортів пшениці м’якої озимої.При доборах на високу урожайність зерна необхідновраховувати параметри оптимальних ознак, що визначаються доборами, починаючи з F2 з наступним кореляційним аналізом в селекційних розсадниках. Кореляціядовжини колоса з урожайністю зерна селекційних лінійстановила від –0,145 до 0,358 залежно від комбінації схрещування. Добори на урожайність за довжиноюколосу та тривалістю репродуктивної фази розвиткунеобхідно проводити з урахуванням кореляцій з тривалістю репродукційної фази розвитку та щільності колосу.Проведення оцінок відібраних сімей за довжиною колоса, термінами проходженняфаз розвитку та урожайністю зерна в селекційних розсадниках дозволилиз’ясувати рівень зв’язків окремих ознак та визначитинайбільш вагомі маркерні для проведення доборівта корегування моделі сорту. Висновки. У з гібриднихпопуляціях різного пходження проведення доборів задовжиною колоса може призводити як до підвищенняурожайності, так і її зменшення. Визначення напрямівдобору та маркерної ознаки необхідно корегувати відносно генотипового походження гібридної популяції,що створена з використанням пізньостиглих компонентів західноєвропейського походження. При доборах задовжиною колоса необхідно враховувати щільністьколоса. У більшості гібридних популяцій спостерігаласьпозитивна, слабка залежність подовження тривалостітерміну формування та наливу зернівки з урожайністю зерна, що передбачає перспективність доборів наподовження тривалості вегетації в умовах зрошення.Для кожної гібридної популяції, що створена за участіконтрастних за тривалістю вегетації батьківських компонентів необхідно розробляти специфічний план доборівз урахуванням внутрішньопопуляційних кореляційнихзалежностей маркерних та результативних ознак.


  • Успадкування висоти рослин гібридами пшениці озимої різного еколого генетичного походження в умовах зрошення

    by А.ю. Жупина, Г.г. Базалій, Л.о. Усик, Т.ю. Марченко, Ю.о. Лавриненко

    Мета. Встановити характер успадкування ознаки«висота рослин», тривалість періоду «цвітіння –стиглість» у гібридів пшениці озимої, створених із залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Встановити кореляції цих показників з урожайністюзерна дібраних сімей. Методи. Польові дослідженняпроведені в Інституті зрошуваного землеробства НААНу 2016–2021 рр. Об’єктом досліджень були сучасні сортипшениці озимої селекції Інституту, колекційні зразкизахідноєвропейського екотипу, що були інтродукованіз Франції та гібриди створені за їх участі. Сорти та гібридивисівались при зрошенні схемою «материнська форма,батьківська, гібрид». Методи – польові, лабораторні,селекційно-генетичні, статистичні. Результати досліджень. Представлені результати досліджень успадкування висоти рослин гібридами пшениці озимої, щостворені за участі контрастних за еколого-генетичнимпоходженням сортів. Детермінація довжини стебла рослинами F1 пшениці м’якої озимої, створеними за участірізних екотипів, мала різноманітний характер. За схрещування напівкарликових батьківських форм у більшостіспостерігалося позитивне наддомінування. У гібридів,створених за участі середньорослих генотипів з напівкарликовими успадкування, відбувалося за позитивнимдомінуванням. Проведення оцінок відібраних сімей зависотою рослин, термінами проходження фаз розвиткута урожайністю зерна в селекційних розсадниках дозволили з’ясувати рівень зв’язків окремих ознак та визначити найбільш вагомі маркерні для проведення доборівта корегування моделі сорту. У проаналізованих доборівз гібридних популяцій зростання висоти рослин призводить до зменшення урожайності, а збільшення тривалості вегетації – до зростання висоти рослин. Висновки.У більшості гібридних популяцій все ж таки спостерігалась позитивна, слабка залежність подовження тривалості терміну формування та наливу зернівки з урожайністю зерна, що передбачає перспективність доборів на подовження тривалості вегетації в умовах зрошення.Для кожної гібридної популяції, що створена за участіконтрастних за висотою і тривалістю вегетації батьківських компонентів, необхідно розробляти специфічнийплан доборів з урахуванням внутрішньопопуляційнихкореляційних залежностей маркерних та результативних ознак.