G.G. Bazaliy
Research Subjects
Research Interests
G.G. Bazaliy has a total of 20 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- A.V. Tyshchenko
Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України
6 shared publications - K. S. Fundirat
Institute of climate smart agriculture of NAAS of Ukraine, 24, Mayatska str., Khlybodarske village, Odesa, 67667, Ukraine
6 shared publications - N. D. Reznichenko6 shared publications
- V.M. Konovalova6 shared publications
- А.ю. Жупина
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна, 65000, м. Одеса, вул. Дворянська, 2
6 shared publications - В.о. Коновалов6 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 21 May 2024
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 23,p. 156-166
Екологічна пластичність та стабільність сортів пшениці озимої в умовах Південного Степу України (Ч. 3 ‒ роки з різним вологозабезпеченням)
The purpose of our research was to study and analyze the environmental stability and adaptability to different environments of winter wheat varieties selected by the Institute of Climate-oriented Agriculture of the National Academy of Sciences and the Selection and Genetic Institute of the National Center for Seed Science and Varietal Research of the National Academy of Sciences in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. Research materials and methods. The reaction of 18 varieties of winter wheat to different growing conditions was studied at the Askania State Agricultural Research Station in the village of Tavrychanka, Kherson region (46°33’12”N; 33°49’13”E; 39 m above sea level) during 2015/16–2019/20. Research was conducted under different conditions of irrigation: with irrigation and without irrigation. Analysis of environmental stability and adaptability to different environments of winter wheat varieties was carried out using various parameters. Research results and their discussion. The obtained experimental data allow us to distinguish the varieties of winter wheat with the highest productivity according to the minimum productivity (Ymin) Konka – 4.75 t/ha and Lira odes’ka – 4.99 and according to the maximum productivity (Ymax) Burhunka – 8.46 t/ha, Harantiia odes’ka – 8.23, Tradytsiia odes’ka – 8.32 and Schedrist’ odes’ka – 8.58. The lowest productivity was characterized by Rosynka varieties – 3.87 t/ha and Harantiia odes’ka – 3.01 t/ha at the minimum (Ymin) and Ledia varieties – 6.59 t/ha and Rosynka – 6.66 t/ha at the maximum (Ymax). According to adaptability parameters, Rosynka and Lira odes’ka varieties were selected as the most stable, while Harantiia odes’ka and Schedrist’ odes’ka were selected as intensive type varieties. The Askaniis’ka variety was classified as plastic. Four clusters were formed: in the first cluster nine varieties of the plastic type were united at a distance of 100, in the second cluster six varieties of the intensive type were united at a distance of 83, in the third cluster two varieties were united at a distance of 11 and in the fourth there was a variety Dewdrop. According to the correlation analysis, the parameters of adaptability were selected: the level of resistance to stressful conditions (RS), the regression coefficient (bi), the variance of the deviation from the regression line (s2 di), the sign of the stability of the genotype response (σ2 SACi), the variance of the interaction between the genotype and the environment (σ2 (G×E)gi), compensation coefficient (Kgi), relative stability of the genotype (sgi), selection value of the genotype (SVGi), selection value of the variety (Sc) and homeostaticity (Hom) by which the type of variety can be most clearly characterized. Conclusions. The selected adaptability parameters, according to them and the biplot analysis, Konka and Lira odes’ka varieties were selected as the most stable, while Burhunka and Schedrist’ odes’ka were selected as intensive type varieties Koshova and Askaniis’ka varieties are selected as plastic. Метою наших досліджень було вивчення і аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12»N; 33°49’13»E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці проводили за допомогою різних параметрів. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані експериментальні дані дозволяють виділити сорти озимої пшениці з найбільшою врожайністю за мінімальною продуктивністю (Ymin) Конка – 4,75 т/га і Ліра одеська – 4,99 та за максимальною продуктивністю (Ymax) Бургунка – 8,46 т/га, Гарантія одеська – 8,23, Традиція одеська – 8,32 та Щедрість одеська – 8,58. Найменшою урожайністю характеризувалися сорти Росинка – 3,87 т/га і Гарантія одеська – 3,01 т/га за мінімальною (Ymin) та сорти Ледя – 6,59 т/га і Росинка – 6,66 т/га за максимальною (Ymax). За параметрами адаптивності, як найбільш стабільні, виділені сорти Росинка та Ліра одеська, натомість Гарантія одеська та Щедрість одеська були виділені як сорти інтенсивного типу. Сорт Асканійська була віднесена до...
- 21 May 2024
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 23,p. 156-166
Open AccessЕкологічна пластичність та стабільність сортів пшениці озимої в умовах Південного Степу України (Ч. 3 ‒ роки з різним вологозабезпеченням)
The purpose of our research was to study and analyze the environmental stability and adaptability to different environments of winter wheat varieties selected by the Institute of Climate-oriented Agriculture of the National Academy of Sciences and the Selection and Genetic Institute of the National Center for Seed Science and Varietal Research of the National Academy of Sciences in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. Research materials and methods. The reaction of 18 varieties of winter wheat to different growing conditions was studied at the Askania State Agricultural Research Station in the village of Tavrychanka, Kherson region (46°33’12”N; 33°49’13”E; 39 m above sea level) during 2015/16–2019/20. Research was conducted under different conditions of irrigation: with irrigation and without irrigation. Analysis of environmental stability and adaptability to different environments of winter wheat varieties was carried out using various parameters. Research results and their discussion. The obtained experimental data allow us to distinguish the varieties of winter wheat with the highest productivity according to the minimum productivity (Ymin) Konka – 4.75 t/ha and Lira odes’ka – 4.99 and according to the maximum productivity (Ymax) Burhunka – 8.46 t/ha, Harantiia odes’ka – 8.23, Tradytsiia odes’ka – 8.32 and Schedrist’ odes’ka – 8.58. The lowest productivity was characterized by Rosynka varieties – 3.87 t/ha and Harantiia odes’ka – 3.01 t/ha at the minimum (Ymin) and Ledia varieties – 6.59 t/ha and Rosynka – 6.66 t/ha at the maximum (Ymax). According to adaptability parameters, Rosynka and Lira odes’ka varieties were selected as the most stable, while Harantiia odes’ka and Schedrist’ odes’ka were selected as intensive type varieties. The Askaniis’ka variety was classified as plastic. Four clusters were formed: in the first cluster nine varieties of the plastic type were united at a distance of 100, in the second cluster six varieties of the intensive type were united at a distance of 83, in the third cluster two varieties were united at a distance of 11 and in the fourth there was a variety Dewdrop. According to the correlation analysis, the parameters of adaptability were selected: the level of resistance to stressful conditions (RS), the regression coefficient (bi), the variance of the deviation from the regression line (s2 di), the sign of the stability of the genotype response (σ2 SACi), the variance of the interaction between the genotype and the environment (σ2 (G×E)gi), compensation coefficient (Kgi), relative stability of the genotype (sgi), selection value of the genotype (SVGi), selection value of the variety (Sc) and homeostaticity (Hom) by which the type of variety can be most clearly characterized. Conclusions. The selected adaptability parameters, according to them and the biplot analysis, Konka and Lira odes’ka varieties were selected as the most stable, while Burhunka and Schedrist’ odes’ka were selected as intensive type varieties Koshova and Askaniis’ka varieties are selected as plastic. Метою наших досліджень було вивчення і аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12»N; 33°49’13»E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці проводили за допомогою різних параметрів. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані експериментальні дані дозволяють виділити сорти озимої пшениці з найбільшою врожайністю за мінімальною продуктивністю (Ymin) Конка – 4,75 т/га і Ліра одеська – 4,99 та за максимальною продуктивністю (Ymax) Бургунка – 8,46 т/га, Гарантія одеська – 8,23, Традиція одеська – 8,32 та Щедрість одеська – 8,58. Найменшою урожайністю характеризувалися сорти Росинка – 3,87 т/га і Гарантія одеська – 3,01 т/га за мінімальною (Ymin) та сорти Ледя – 6,59 т/га і Росинка – 6,66 т/га за максимальною (Ymax). За параметрами адаптивності, як найбільш стабільні, виділені сорти Росинка та Ліра одеська, натомість Гарантія одеська та Щедрість одеська були виділені як сорти інтенсивного типу. Сорт Асканійська була віднесена до...
- Open Access
- 11 January 2024
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 21,p. 154-164
Екологічна пластичність та стабільність сортів пшениці озимої в умовахПівденного Степу України (Ч. 2 ‒ посушливі роки)
Метою наших досліджень було вивчення і аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12»N; 33°49’13»E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці проводили за допомогою різних параметрів. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані експериментальні дані дозволяють виділити сорти озимої пшениці за максимальною продуктивністю (Ymax) Марія – 8,61 т/га, Гарантія одеська ‒ 8,23 і Нива одеська – 8,04 т/га, за мінімальною продуктивністю (Ymin) сорти Конка – 4,75 т/га, Кохана – 4,61, Кошова та Зиск – 4,67, Ліра одеська – 4,99 та Щедрість одеська – 4,65 т/га. Найнижчу урожайність за мінімальною продуктивністю сформували сорти Гарантія одеська ‒ 3,01 т/га та Росинка ‒ 3,87 т/га, а сорт Росинка характеризувався ще найнижчою урожайністю за максимальною продуктивністю 5,69 т/га. За параметрами адаптивності, як найбільш стабільні, виділені сорти Кохана, Кошова, Росинка, Зиск та Ліра одеська, натомість Гарантія одеська був виділений як сорт інтенсивного типу. Сорти Асканійська, Пилипівка та Щедрість одеська можуть бути віднесені до пластичних. Сформовано три кластера: в перший кластер об’єдналися одинадцять сортів які більш направлені до пластичного типу, в другий кластер об’єдналися шість сортів які більш направлені до стабільного типу. Сорт Гарантія одеська, утворив кластер 2 ‒ до інтенсивного типу. За кореляційним аналізом виділені параметри адаптивності рівень стійкості до стресових умов (RS), коефіцієнт регресії (bi), дисперсія відхилення від лінії регресії (s2 di), ознака стабільності реакції генотипу (σ2 САЗi), коефіцієнт компенсації (Kgi), відносна стабільність генотипу (sgi), селекційна цінність генотипу (СЦГi), селекційна цінність сорту (Sc) за якими найбільш чітко можна охарактеризувати тип сорту. Висновки. Виділені параметри адаптивності, за ними та біплот-аналізом, як найбільш стабільний, були виділені сорти Кохана, Кошова, Зиск та Ліра одеська, натомість Гарантія одеська та Марія виділені як сорти інтенсивного типу. Сорти Щедрість одеська та Асканійська виділені як пластичні.
- 11 January 2024
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 21,p. 154-164
Open AccessЕкологічна пластичність та стабільність сортів пшениці озимої в умовахПівденного Степу України (Ч. 2 ‒ посушливі роки)
Метою наших досліджень було вивчення і аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12»N; 33°49’13»E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці проводили за допомогою різних параметрів. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані експериментальні дані дозволяють виділити сорти озимої пшениці за максимальною продуктивністю (Ymax) Марія – 8,61 т/га, Гарантія одеська ‒ 8,23 і Нива одеська – 8,04 т/га, за мінімальною продуктивністю (Ymin) сорти Конка – 4,75 т/га, Кохана – 4,61, Кошова та Зиск – 4,67, Ліра одеська – 4,99 та Щедрість одеська – 4,65 т/га. Найнижчу урожайність за мінімальною продуктивністю сформували сорти Гарантія одеська ‒ 3,01 т/га та Росинка ‒ 3,87 т/га, а сорт Росинка характеризувався ще найнижчою урожайністю за максимальною продуктивністю 5,69 т/га. За параметрами адаптивності, як найбільш стабільні, виділені сорти Кохана, Кошова, Росинка, Зиск та Ліра одеська, натомість Гарантія одеська був виділений як сорт інтенсивного типу. Сорти Асканійська, Пилипівка та Щедрість одеська можуть бути віднесені до пластичних. Сформовано три кластера: в перший кластер об’єдналися одинадцять сортів які більш направлені до пластичного типу, в другий кластер об’єдналися шість сортів які більш направлені до стабільного типу. Сорт Гарантія одеська, утворив кластер 2 ‒ до інтенсивного типу. За кореляційним аналізом виділені параметри адаптивності рівень стійкості до стресових умов (RS), коефіцієнт регресії (bi), дисперсія відхилення від лінії регресії (s2 di), ознака стабільності реакції генотипу (σ2 САЗi), коефіцієнт компенсації (Kgi), відносна стабільність генотипу (sgi), селекційна цінність генотипу (СЦГi), селекційна цінність сорту (Sc) за якими найбільш чітко можна охарактеризувати тип сорту. Висновки. Виділені параметри адаптивності, за ними та біплот-аналізом, як найбільш стабільний, були виділені сорти Кохана, Кошова, Зиск та Ліра одеська, натомість Гарантія одеська та Марія виділені як сорти інтенсивного типу. Сорти Щедрість одеська та Асканійська виділені як пластичні.
- Open Access
- 21 December 2023
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 22,p. 132-143
ANALYSIS OF WINTER WHEAT VARIETIES FOR DROUGHT RESISTANCE IN THE CONDITIONS OF THE STEPPE OF UKRAINE (PART 3 – YEARS WITH DIFFERENT MOISTURE SUPPLY)
The purpose of our research was the study and analysis of drought resistance of winter wheat varieties selected by the Institute of Climate-oriented Agriculture of the National Academy of Sciences of the Russian Academy of Sciences and the Selection and Genetics Institute of the National Center for Seed Science and Varietal Research of the National Academy of Sciences of the National Academy of Sciences in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. Research materials and methods. The reaction of 18 varieties of winter wheat to different growing conditions was studied at the Askanian State Agricultural Research Station in the village of Tavrychanka, Kherson region (46°33’12”N; 33°49’13”E; 39 m above sea level) during 2015/16–2019/20. Research was conducted under different conditions of irrigation: with irrigation and without irrigation. Analysis of the resistance of winter wheat varieties to stress was carried out using 17 indices of drought resistance. Research results and their discussion. The obtained experimental data make it possible to distinguish winter wheat varieties that significantly exceed the average variety in terms of productivity under irrigation (Yp): Maria and Shchedrist Odeska with a yield of 7.41–7.53 t/ha, in stressful conditions (Ys): Lyra Odeska – 6, 25 t/ha and the Shchedrist Odeska – 6.12 t/ha. According to the most indices (12), the Lyra Odeska variety was singled out as the most drought-resistant, the Shchedrist Odeska variety was distinguished according to eight indices, and the Rosynka variety – according to seven. The yield of wheat varieties under both moisture conditions has a high positive correlation (r = 0.832–1.000) with the indices MP, YI, STI, GMP, M1STI, M2STI, MSTI, HMP. Yield under irrigation is characterized by a high positive correlation (r = 0.715) with the TOL and SSPI indices, an average positive correlation (r = 0.542) with the SSI index, and an average negative r = (-0.499–-0.549) with the YSI, RDI and ISR indices on the other hand, there is no dependence with productivity under stress (r = -0.013–0.207). Yield under stress had a high correlation (r = 0.852) with the DI index and a moderate correlation (r = 0.420) with yield under irrigation. According to the results of the GGE biplot analysis, winter wheat varieties Kokhana, Askaniyska and Shchedrist Odeska can be characterized as moderately drought-resistant, Lyra Odeska is the most drought-resistant, Maria, Mudrist Odeska and Nyva Odeska can be classified as non-drought resistant varieties. Conclusions. Most of the indices had a high correlation with yield under both conditions, or a high or medium correlation with yield under irrigation and no correlation with yield under stress, so only one index, drought tolerance (DI), was selected. According to drought resistance indices and biplot analysis, Lyra Odeska is the most drought-resistant selected variety. The Shchedrist Odeska variety stood out according to eight indices, but according to the biplot analysis, it was characterized as medium resistance. According to seven indices, the Rosynka variety stood out, which was characterized by the smallest decrease in yield due to deterioration of moisture conditions, but also had low productivity under both conditions.
- 21 December 2023
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 22,p. 132-143
Open AccessANALYSIS OF WINTER WHEAT VARIETIES FOR DROUGHT RESISTANCE IN THE CONDITIONS OF THE STEPPE OF UKRAINE (PART 3 – YEARS WITH DIFFERENT MOISTURE SUPPLY)
The purpose of our research was the study and analysis of drought resistance of winter wheat varieties selected by the Institute of Climate-oriented Agriculture of the National Academy of Sciences of the Russian Academy of Sciences and the Selection and Genetics Institute of the National Center for Seed Science and Varietal Research of the National Academy of Sciences of the National Academy of Sciences in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. Research materials and methods. The reaction of 18 varieties of winter wheat to different growing conditions was studied at the Askanian State Agricultural Research Station in the village of Tavrychanka, Kherson region (46°33’12”N; 33°49’13”E; 39 m above sea level) during 2015/16–2019/20. Research was conducted under different conditions of irrigation: with irrigation and without irrigation. Analysis of the resistance of winter wheat varieties to stress was carried out using 17 indices of drought resistance. Research results and their discussion. The obtained experimental data make it possible to distinguish winter wheat varieties that significantly exceed the average variety in terms of productivity under irrigation (Yp): Maria and Shchedrist Odeska with a yield of 7.41–7.53 t/ha, in stressful conditions (Ys): Lyra Odeska – 6, 25 t/ha and the Shchedrist Odeska – 6.12 t/ha. According to the most indices (12), the Lyra Odeska variety was singled out as the most drought-resistant, the Shchedrist Odeska variety was distinguished according to eight indices, and the Rosynka variety – according to seven. The yield of wheat varieties under both moisture conditions has a high positive correlation (r = 0.832–1.000) with the indices MP, YI, STI, GMP, M1STI, M2STI, MSTI, HMP. Yield under irrigation is characterized by a high positive correlation (r = 0.715) with the TOL and SSPI indices, an average positive correlation (r = 0.542) with the SSI index, and an average negative r = (-0.499–-0.549) with the YSI, RDI and ISR indices on the other hand, there is no dependence with productivity under stress (r = -0.013–0.207). Yield under stress had a high correlation (r = 0.852) with the DI index and a moderate correlation (r = 0.420) with yield under irrigation. According to the results of the GGE biplot analysis, winter wheat varieties Kokhana, Askaniyska and Shchedrist Odeska can be characterized as moderately drought-resistant, Lyra Odeska is the most drought-resistant, Maria, Mudrist Odeska and Nyva Odeska can be classified as non-drought resistant varieties. Conclusions. Most of the indices had a high correlation with yield under both conditions, or a high or medium correlation with yield under irrigation and no correlation with yield under stress, so only one index, drought tolerance (DI), was selected. According to drought resistance indices and biplot analysis, Lyra Odeska is the most drought-resistant selected variety. The Shchedrist Odeska variety stood out according to eight indices, but according to the biplot analysis, it was characterized as medium resistance. According to seven indices, the Rosynka variety stood out, which was characterized by the smallest decrease in yield due to deterioration of moisture conditions, but also had low productivity under both conditions.
- 27 September 2023
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 20,p. 82-92
Аналіз сортів озимої пшениці на посухостійкість в умовах Степу України (Ч. 2 ‒ посушливі роки)
Метою наших досліджень було вивчення та аналіз посухостійкості сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12»N; 33°49’13»E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз стійкості сортів озимої пшениці до стресу проводили за допомогою 17 індексів посухостійкості. Результати дослідження та їх обговорення. Найбільшу продуктивність при зрошенні сформували сорти озимої пшениці Марія – 7,41 т/га та Щедрість одеська – 7,53 т/га. За стресових умов найбільшою урожайністю характеризувалися сорти Кохана – 5,24 т/га, Кошова – 5,23 т/га, Зиск – 5,25 т/га та Ліра одеська – 5,42 т/га. За більшою кількістю індексів (13), як найбільш посухостійкий, був виділений сорт Ліра одеська, сорти Кошова та Зиск виділилися за шістьома індексами, сорти Кохана та Ледя ‒ за п’ятьма індексами. Урожайність при стресі мала високу позитивну кореляцію (r = 0,748–1,000) з індексами YSI, YI, RDI, DI, M2STI, HMP, ISR та високу від’ємну кореляцію (r = -0,758) з індексом SSI. Натомість урожайність при зрошенні характеризувалася низькою (позитивною, або від’ємною) залежністю (r = -0,246–0,233) з індексами SSI, YSI, RDI, DI, ISR та середньою (r = 0,457–0,691) з індексами YI, M2STI, HMP. Індекси TOL і SSPI характеризувалися середньою позитивною залежністю з врожайністю при зрошенні (r = 0,485) та середньою від’ємною (r = -0,556) ‒ при стресі. Висновки. Виділено сім основних індексів: толерантності до посухи (TOL), сприйнятливості до стресу (SSI), стабільності урожаю (YSI), відносний індекс посухи (RDI), посухостійкості (DI), схильності до стресу (SSPI), стійкості до стресу (ISR) та три допоміжні індекси: урожайності (YI), другий модифікований індекс толерантності до стресу (M2STI) та гармонійної продуктивності (HMP). За індексами посухостійкості та біплот-аналізом, як найбільш посухостійкі виділені сорти Ліра одеська, Кохана, Зиск та Кошова. Сорти Марія, Нива одеська та Щедрість одеська виділилися як найбільш нестійкий до посухи.
- 27 September 2023
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 20,p. 82-92
Аналіз сортів озимої пшениці на посухостійкість в умовах Степу України (Ч. 2 ‒ посушливі роки)
Метою наших досліджень було вивчення та аналіз посухостійкості сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12»N; 33°49’13»E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз стійкості сортів озимої пшениці до стресу проводили за допомогою 17 індексів посухостійкості. Результати дослідження та їх обговорення. Найбільшу продуктивність при зрошенні сформували сорти озимої пшениці Марія – 7,41 т/га та Щедрість одеська – 7,53 т/га. За стресових умов найбільшою урожайністю характеризувалися сорти Кохана – 5,24 т/га, Кошова – 5,23 т/га, Зиск – 5,25 т/га та Ліра одеська – 5,42 т/га. За більшою кількістю індексів (13), як найбільш посухостійкий, був виділений сорт Ліра одеська, сорти Кошова та Зиск виділилися за шістьома індексами, сорти Кохана та Ледя ‒ за п’ятьма індексами. Урожайність при стресі мала високу позитивну кореляцію (r = 0,748–1,000) з індексами YSI, YI, RDI, DI, M2STI, HMP, ISR та високу від’ємну кореляцію (r = -0,758) з індексом SSI. Натомість урожайність при зрошенні характеризувалася низькою (позитивною, або від’ємною) залежністю (r = -0,246–0,233) з індексами SSI, YSI, RDI, DI, ISR та середньою (r = 0,457–0,691) з індексами YI, M2STI, HMP. Індекси TOL і SSPI характеризувалися середньою позитивною залежністю з врожайністю при зрошенні (r = 0,485) та середньою від’ємною (r = -0,556) ‒ при стресі. Висновки. Виділено сім основних індексів: толерантності до посухи (TOL), сприйнятливості до стресу (SSI), стабільності урожаю (YSI), відносний індекс посухи (RDI), посухостійкості (DI), схильності до стресу (SSPI), стійкості до стресу (ISR) та три допоміжні індекси: урожайності (YI), другий модифікований індекс толерантності до стресу (M2STI) та гармонійної продуктивності (HMP). За індексами посухостійкості та біплот-аналізом, як найбільш посухостійкі виділені сорти Ліра одеська, Кохана, Зиск та Кошова. Сорти Марія, Нива одеська та Щедрість одеська виділилися як найбільш нестійкий до посухи.
- Open Access
- 30 August 2023
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 19,p. 140-150
ANALYSIS OF WINTER WHEAT VARIETIES FOR DROUGHT RESISTANCE IN THE CONDITIONS OF THE STEPPE OF UKRAINE (PART 1 – YEARS WITH SUFFICIENT MOISTURE)
The purpose of our research was the study and analysis of drought resistance of winter wheat varieties selected by the Institute of Climate-oriented Agriculture of the National Academy of Sciences of the Russian Academy of Sciences and the Selection and Genetics Institute of the National Center for Seed Science and Varietal Research of the National Academy of Sciences of the National Academy of Sciences in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. Materials and methods of research. The reaction of 18 varieties of winter wheat to different growing conditions was studied at the Askania State Agricultural Research Station in the village of Tavrychanka, Kherson region (46°33’12”N; 33°49’13”E; 39 m above sea level) during 2015/16–2019/20. Research was conducted under different conditions of irrigation: with irrigation and without irrigation. Analysis of the resistance of winter wheat varieties to stress was carried out using 17 indices of drought resistance. Research results and their discussion. The highest yield under irrigation of 7.87–8.49 t/ha was obtained from winter wheat varieties Burgunka, Koshova, Askaniyska and Shchedrist Odeska, under stress conditions: Burgunka, Koshova, Lyra Odeska and Traditsia Odeska 7.25–7.66 t /Ha. According to the largest number of indices (14), the variety Traditsia Odeska was singled out as the most drought-resistant, the variety Lyra Odeska was distinguished according to nine indices, and Shchedrist Odeska according to seven indices. According to the correlation analysis, two indices were distinguished: the drought resistance index (DI) and the stress resistance index ISR, where yield under stress was characterized by a high correlation (r = 0.851) with the DI index and a medium (r = 0.381) – ISR, on the other hand, a low correlation (r = 0.038–0.226) with yield under irrigation. Conclusions. Two indices were singled out: the drought resistance index (DI) and the ISR stress resistance index, which most fully characterize the resistance of winter wheat varieties to drought. According to the indices of drought resistance and biplot analysis, the most drought-resistant selected varieties are Traditsia Odeska and Lyra Odeska. The Shchedrist Odeska variety stood out as the most resistant to drought.
- 30 August 2023
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 19,p. 140-150
Open AccessANALYSIS OF WINTER WHEAT VARIETIES FOR DROUGHT RESISTANCE IN THE CONDITIONS OF THE STEPPE OF UKRAINE (PART 1 – YEARS WITH SUFFICIENT MOISTURE)
The purpose of our research was the study and analysis of drought resistance of winter wheat varieties selected by the Institute of Climate-oriented Agriculture of the National Academy of Sciences of the Russian Academy of Sciences and the Selection and Genetics Institute of the National Center for Seed Science and Varietal Research of the National Academy of Sciences of the National Academy of Sciences in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. Materials and methods of research. The reaction of 18 varieties of winter wheat to different growing conditions was studied at the Askania State Agricultural Research Station in the village of Tavrychanka, Kherson region (46°33’12”N; 33°49’13”E; 39 m above sea level) during 2015/16–2019/20. Research was conducted under different conditions of irrigation: with irrigation and without irrigation. Analysis of the resistance of winter wheat varieties to stress was carried out using 17 indices of drought resistance. Research results and their discussion. The highest yield under irrigation of 7.87–8.49 t/ha was obtained from winter wheat varieties Burgunka, Koshova, Askaniyska and Shchedrist Odeska, under stress conditions: Burgunka, Koshova, Lyra Odeska and Traditsia Odeska 7.25–7.66 t /Ha. According to the largest number of indices (14), the variety Traditsia Odeska was singled out as the most drought-resistant, the variety Lyra Odeska was distinguished according to nine indices, and Shchedrist Odeska according to seven indices. According to the correlation analysis, two indices were distinguished: the drought resistance index (DI) and the stress resistance index ISR, where yield under stress was characterized by a high correlation (r = 0.851) with the DI index and a medium (r = 0.381) – ISR, on the other hand, a low correlation (r = 0.038–0.226) with yield under irrigation. Conclusions. Two indices were singled out: the drought resistance index (DI) and the ISR stress resistance index, which most fully characterize the resistance of winter wheat varieties to drought. According to the indices of drought resistance and biplot analysis, the most drought-resistant selected varieties are Traditsia Odeska and Lyra Odeska. The Shchedrist Odeska variety stood out as the most resistant to drought.
- Open Access
- 30 August 2023
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 19,p. 190-200
ECOLOGICAL PLASTICITY AND STABILITY OF WINTER WHEAT VARIETIES IN THE CONDITIONS OF THE SOUTHERN STEPPE OF UKRAINE (PART 1 – YEARS WITH SUFFICIENT MOISTURE)
Метою наших досліджень було вивчення і аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12’’N; 33°49’13’’E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз екологічної стій- кості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці проводили за допомогою різних параметрів. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані експериментальні дані дозволили виділити сорти озимої пшениці з найвищою урожайністю за максимальною продуктивністю – Бургунка – 8,46 т/га, Традиція одеська – 8,32 та Щедрість одеська – 8,58 т/га, за мінімальною продуктивністю – Кошова – 7,14 т/га, Херсонська безоста – 7,00, Ліра одеська – 7,24 т/га та Традиція одеська – 7,05 т/га. За параметрами адаптивності, як найбільш стабільний, був виділений сорт Гарантія одеська, натомість Щедрість одеська був виділений як сорт інтенсивного типу. За кореляційним аналізом виділені параметри адаптивності рівень стійкості до стресових умов (RS), коефіцієнт регресії (bi), дисперсія відхилення від лінії регресії (s2 di), ознака ста- більності реакції генотипу (σ2 САЗi), коефіцієнт компенсації (Kgi), відносна стабільність генотипу (sgi), селекційна цінність генотипу (СЦГi), селекційна цінність сорту (Sc) за якими найбільш чітко можна охарактеризувати тип сорту. Висновки. Виділені параметри адаптивності за ними та біплот-аналізом, як найбільш стабільний, були виділені сорти Кошова, Херсонська безоста, Гарантія одеська та Ліра одеська, натомість Щедрість одеська та Бургунка виділені як сорти інтенсивного типу.
- 30 August 2023
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 19,p. 190-200
Open AccessECOLOGICAL PLASTICITY AND STABILITY OF WINTER WHEAT VARIETIES IN THE CONDITIONS OF THE SOUTHERN STEPPE OF UKRAINE (PART 1 – YEARS WITH SUFFICIENT MOISTURE)
Метою наших досліджень було вивчення і аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12’’N; 33°49’13’’E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз екологічної стій- кості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці проводили за допомогою різних параметрів. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані експериментальні дані дозволили виділити сорти озимої пшениці з найвищою урожайністю за максимальною продуктивністю – Бургунка – 8,46 т/га, Традиція одеська – 8,32 та Щедрість одеська – 8,58 т/га, за мінімальною продуктивністю – Кошова – 7,14 т/га, Херсонська безоста – 7,00, Ліра одеська – 7,24 т/га та Традиція одеська – 7,05 т/га. За параметрами адаптивності, як найбільш стабільний, був виділений сорт Гарантія одеська, натомість Щедрість одеська був виділений як сорт інтенсивного типу. За кореляційним аналізом виділені параметри адаптивності рівень стійкості до стресових умов (RS), коефіцієнт регресії (bi), дисперсія відхилення від лінії регресії (s2 di), ознака ста- більності реакції генотипу (σ2 САЗi), коефіцієнт компенсації (Kgi), відносна стабільність генотипу (sgi), селекційна цінність генотипу (СЦГi), селекційна цінність сорту (Sc) за якими найбільш чітко можна охарактеризувати тип сорту. Висновки. Виділені параметри адаптивності за ними та біплот-аналізом, як найбільш стабільний, були виділені сорти Кошова, Херсонська безоста, Гарантія одеська та Ліра одеська, натомість Щедрість одеська та Бургунка виділені як сорти інтенсивного типу.
- 29 September 2022
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 14,p. 152-160
УСПАДКУВАННЯ МАСИ ЗЕРНА КОЛОСА ГІБРИДАМИ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ РІЗНОГО ЕКОЛОГО-ГЕНЕТИЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ
Мета. Встановити характер успадкування ознаки «маса зерна колоса» у гібридів пшениці м’якої озимої, що створені з залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Встановити кореляції маси зерна колоса з тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість зерна» та урожайністю зерна елітних селекційних сімей в селекційних розсадниках. Методи. Польові дослідження проведені в Інституті зрошуваного землеробства НААН у 2016–2021 рр. Об’єктом досліджень були сучасні сорти пшениці озимої селекції Інституту, колекційні зразки західноєвропейського екотипу, що були інтродуковані з Франції та гібриди створені за їх участі. Сорти та гібриди висівались при зрошенні схемою «материнська форма, батьківська, гібрид». Методи – польові, лабораторні, селекційно-генетичні, статистичні. Результати досліджень. Гібриди першого покоління (F1) успадковували ознаку «маса зерна колоса» переважно за типом наддомінування (гетерозису) та домінуванням. В другому покоління (F2) успадковування проходило переважно за проміжним типом та домінування батьківської форми з продуктивним колосом. Перспективи використання ефекту гетерозису у гібридів пшениці м’якої з залученням контрастних за морфобіологічними, генетичним, еколого-географічним походженням батьківських компонентів не передбачують позитивних результатів за показником «маса зерна колоса». Проведення індивідуальних доборів високопродуктивних генотипів за показником «маса зерна колоса» необхідно проводити з урахуванням специфічності кореляцій в гібридних популяціях за їх педігрі. Тип кореляції між масою колоса і тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість» носив виключно популяційно-генотиповий характер. Маса зерна колоса має достатньо високу мінливість, успадковуваність для проведення ефективних доборів. Висновки. Встановлено характер успадкування ознаки «маса зерна колоса» у гібридів F1, F 2 пшениці м’якої озимої, що створені з залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Коефіцієнт кореляції між масою зерна колоса та тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість» становив –0,078…0,204, що свідчить про можливості проводити добори генотипів з крупним колосом серед усіх груп стиглості. У більшості гібридних популяцій спостерігалась позитивна висока залежність маси зерна колосу та урожайності зерна (r=0,624…0,803), що передбачає перспективність доборів на урожайність за показником «маса зерна колосу».
- 29 September 2022
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 14,p. 152-160
УСПАДКУВАННЯ МАСИ ЗЕРНА КОЛОСА ГІБРИДАМИ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ РІЗНОГО ЕКОЛОГО-ГЕНЕТИЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ
Мета. Встановити характер успадкування ознаки «маса зерна колоса» у гібридів пшениці м’якої озимої, що створені з залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Встановити кореляції маси зерна колоса з тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість зерна» та урожайністю зерна елітних селекційних сімей в селекційних розсадниках. Методи. Польові дослідження проведені в Інституті зрошуваного землеробства НААН у 2016–2021 рр. Об’єктом досліджень були сучасні сорти пшениці озимої селекції Інституту, колекційні зразки західноєвропейського екотипу, що були інтродуковані з Франції та гібриди створені за їх участі. Сорти та гібриди висівались при зрошенні схемою «материнська форма, батьківська, гібрид». Методи – польові, лабораторні, селекційно-генетичні, статистичні. Результати досліджень. Гібриди першого покоління (F1) успадковували ознаку «маса зерна колоса» переважно за типом наддомінування (гетерозису) та домінуванням. В другому покоління (F2) успадковування проходило переважно за проміжним типом та домінування батьківської форми з продуктивним колосом. Перспективи використання ефекту гетерозису у гібридів пшениці м’якої з залученням контрастних за морфобіологічними, генетичним, еколого-географічним походженням батьківських компонентів не передбачують позитивних результатів за показником «маса зерна колоса». Проведення індивідуальних доборів високопродуктивних генотипів за показником «маса зерна колоса» необхідно проводити з урахуванням специфічності кореляцій в гібридних популяціях за їх педігрі. Тип кореляції між масою колоса і тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість» носив виключно популяційно-генотиповий характер. Маса зерна колоса має достатньо високу мінливість, успадковуваність для проведення ефективних доборів. Висновки. Встановлено характер успадкування ознаки «маса зерна колоса» у гібридів F1, F 2 пшениці м’якої озимої, що створені з залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Коефіцієнт кореляції між масою зерна колоса та тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість» становив –0,078…0,204, що свідчить про можливості проводити добори генотипів з крупним колосом серед усіх груп стиглості. У більшості гібридних популяцій спостерігалась позитивна висока залежність маси зерна колосу та урожайності зерна (r=0,624…0,803), що передбачає перспективність доборів на урожайність за показником «маса зерна колосу».
- 13 July 2022
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 13,p. 199-208
Успадкування стійкості до борошнистої роси (Blumeria graminis F. sp. tritici Bgt.) гібридами пшениці озимої різного еколого-генетичного походження в умовах зрошення
Мета статті – визначити характер успадкування ознаки «стійкість (ураженість) до борошнистої роси» в гібридів пшениці м’якої озимої, що створені із залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу, а також встановити кореляції стійкості до борошнистої роси з тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість зерна» та урожайністю зерна елітних селекційних сімей. Методи. Польові дослідження проведені в Інституті зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України у 2016–2021 рр. Об’єктом досліджень були сучасні сорти пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України, колекційні зразки західноєвропейського екотипу, що були інтродуковані з Франції (номера реєстрації Кф №…-16), та гібриди, створені за їх участю. Результати досліджень. Стійкість до борошнистої роси батьківських компонентів інтродукованих зразків коливалася в межах 65,7…90,3%. Більшість інтродукованих сортозразків поступалася вітчизняним за стійкістю, що може бути пов’язано з більшою тривалістю періоду вегетації та подовженням термінів інфекційного навантаження в цей період. Найбільша стійкість до борошнистої роси західноєвропейських сортів спостерігалася в Кф5-16, Кф2-16, що відповідало рівню стійкості вітчизняних сортів Овідій, Ледя. Серед вітчизняних сортів найбільшою стійкістю характеризувалися сорти Овідій, Ледя (91,2…91,3%), ці сортозразки характеризуються як «стійкі» (75…90%) та займають середнє положення між «високою стійкістю» (90…100%) і «слабкою сприйнятливістю» (60…75%). Гібриди першого покоління (F1) успадковували ознаку переважно за проміжним типом та домінуванням стійкості. Істинний гетерозис проявили 2 комбінації з 12, при цьому ступінь гетерозису був дуже низьким (100,3…102,0%), що вказує на полігенний тип успадковуваності та відсутність ефекту кумулятивної дії алелів стійкості й гетерозисного ефекту. Висновки. Проведення оцінок відібраних сімей за ураженістю (стійкістю) борошнистою росою (Blumeria graminis F. sp. tritici Bgt.) у гібридних популяціях пшениці м’якої озимої, термінами проходження фаз розвитку та урожайністю зерна в селекційних розсадниках дали змогу з’ясувати рівень зв’язків окремих ознак та визначити найбільш вагомі маркерні для проведення доборів і корегування моделі сорту.
- 13 July 2022
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 13,p. 199-208
Успадкування стійкості до борошнистої роси (Blumeria graminis F. sp. tritici Bgt.) гібридами пшениці озимої різного еколого-генетичного походження в умовах зрошення
Мета статті – визначити характер успадкування ознаки «стійкість (ураженість) до борошнистої роси» в гібридів пшениці м’якої озимої, що створені із залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу, а також встановити кореляції стійкості до борошнистої роси з тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість зерна» та урожайністю зерна елітних селекційних сімей. Методи. Польові дослідження проведені в Інституті зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України у 2016–2021 рр. Об’єктом досліджень були сучасні сорти пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України, колекційні зразки західноєвропейського екотипу, що були інтродуковані з Франції (номера реєстрації Кф №…-16), та гібриди, створені за їх участю. Результати досліджень. Стійкість до борошнистої роси батьківських компонентів інтродукованих зразків коливалася в межах 65,7…90,3%. Більшість інтродукованих сортозразків поступалася вітчизняним за стійкістю, що може бути пов’язано з більшою тривалістю періоду вегетації та подовженням термінів інфекційного навантаження в цей період. Найбільша стійкість до борошнистої роси західноєвропейських сортів спостерігалася в Кф5-16, Кф2-16, що відповідало рівню стійкості вітчизняних сортів Овідій, Ледя. Серед вітчизняних сортів найбільшою стійкістю характеризувалися сорти Овідій, Ледя (91,2…91,3%), ці сортозразки характеризуються як «стійкі» (75…90%) та займають середнє положення між «високою стійкістю» (90…100%) і «слабкою сприйнятливістю» (60…75%). Гібриди першого покоління (F1) успадковували ознаку переважно за проміжним типом та домінуванням стійкості. Істинний гетерозис проявили 2 комбінації з 12, при цьому ступінь гетерозису був дуже низьким (100,3…102,0%), що вказує на полігенний тип успадковуваності та відсутність ефекту кумулятивної дії алелів стійкості й гетерозисного ефекту. Висновки. Проведення оцінок відібраних сімей за ураженістю (стійкістю) борошнистою росою (Blumeria graminis F. sp. tritici Bgt.) у гібридних популяціях пшениці м’якої озимої, термінами проходження фаз розвитку та урожайністю зерна в селекційних розсадниках дали змогу з’ясувати рівень зв’язків окремих ознак та визначити найбільш вагомі маркерні для проведення доборів і корегування моделі сорту.
- 23 May 2022
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 12,p. 95-102
Успадкування стійкості до септоріозу (Septoria tritici Rob. Et Desm.) гібридами пшениці озимої різного еколого-генетичного походження в умовах зрошення
Мета. Встановити характер успадкування ознаки «стійкість до септоріозу» у гібридів пшениці м’якої озимої, що створені з залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Встановити кореляції стійкості до септоріозу з тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість зерна» та урожайністю зерна елітних селекційних сімей в селекційних розсадниках. Методи. Польові дослідження проведені в Інституті зрошуваного землеробства НААН у 2016–2021 рр. Об’єктом досліджень були сучасні сорти пшениці озимої селекції Інституту, колекційні зразки західноєвропейського екотипу, що були інтродуковані з Франції та гібриди створені за їх участі. Сорти та гібриди висівались при зрошенні схемою «материнська форма, батьківська, гібрид». Методи – польові, лабораторні, селекційно-генетичні, статистичні. Результати досліджень. Гібриди першого покоління (F1) успадковували цю ознаку переважно за проміжним типом та домінуванням стійкості. Гіпотетичний гетерозис проявили майже всі комбінації в межах 102,4…108,9, а комбінація Кф6-16/ Овідій проявила слабке домінування сприйнятливості (99,1 %). Істинний гетерозис проявили 7 комбінацій з 12, при цьому, ступінь гетерозису був дуже низьким (100,1…103,8 %), що вказує на полігенний тип успадковуваності та відсутність ефекту кумулятивної дії алелів стійкості та гетерозисного ефекту. В другому покоління (F2) успадковування проходило переважно за проміжним типом та домінування стійкості до септоріозу. Ступінь істинного гетерозису була зафіксована тільки в одній комбінації (Кф2-16/Херсонська безоста) і на дуже низькому рівні – 100,9 %. Ні один гібрид не перевищив кращу батьківську форму Кошова за стійкістю до септоріозу – 83,8 %. Висновки. Ураженість септоріозом в гібридних сім’ях селекційного розсадника коливалась від 3,0 до 37,8 %. Коефіцієнт варіації фенотиповий був на високому рівні 26,3…32,4 %, що вказує на значну різноманітність генотипів за стійкістю (ураженістю) та можливість ефективних доборів. Можливість проведення ефективних доборів на стійкість до септоріозу в гібридних популяціях, що створені за участі батьківських форм західноєвропейського екотипу, підтверджують достатньо високі коефіцієнти успадковуваності в широкому розумінні (Н2 ) – 58,3…74,8 %.
- 23 May 2022
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 12,p. 95-102
Успадкування стійкості до септоріозу (Septoria tritici Rob. Et Desm.) гібридами пшениці озимої різного еколого-генетичного походження в умовах зрошення
Мета. Встановити характер успадкування ознаки «стійкість до септоріозу» у гібридів пшениці м’якої озимої, що створені з залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Встановити кореляції стійкості до септоріозу з тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість зерна» та урожайністю зерна елітних селекційних сімей в селекційних розсадниках. Методи. Польові дослідження проведені в Інституті зрошуваного землеробства НААН у 2016–2021 рр. Об’єктом досліджень були сучасні сорти пшениці озимої селекції Інституту, колекційні зразки західноєвропейського екотипу, що були інтродуковані з Франції та гібриди створені за їх участі. Сорти та гібриди висівались при зрошенні схемою «материнська форма, батьківська, гібрид». Методи – польові, лабораторні, селекційно-генетичні, статистичні. Результати досліджень. Гібриди першого покоління (F1) успадковували цю ознаку переважно за проміжним типом та домінуванням стійкості. Гіпотетичний гетерозис проявили майже всі комбінації в межах 102,4…108,9, а комбінація Кф6-16/ Овідій проявила слабке домінування сприйнятливості (99,1 %). Істинний гетерозис проявили 7 комбінацій з 12, при цьому, ступінь гетерозису був дуже низьким (100,1…103,8 %), що вказує на полігенний тип успадковуваності та відсутність ефекту кумулятивної дії алелів стійкості та гетерозисного ефекту. В другому покоління (F2) успадковування проходило переважно за проміжним типом та домінування стійкості до септоріозу. Ступінь істинного гетерозису була зафіксована тільки в одній комбінації (Кф2-16/Херсонська безоста) і на дуже низькому рівні – 100,9 %. Ні один гібрид не перевищив кращу батьківську форму Кошова за стійкістю до септоріозу – 83,8 %. Висновки. Ураженість септоріозом в гібридних сім’ях селекційного розсадника коливалась від 3,0 до 37,8 %. Коефіцієнт варіації фенотиповий був на високому рівні 26,3…32,4 %, що вказує на значну різноманітність генотипів за стійкістю (ураженістю) та можливість ефективних доборів. Можливість проведення ефективних доборів на стійкість до септоріозу в гібридних популяціях, що створені за участі батьківських форм західноєвропейського екотипу, підтверджують достатньо високі коефіцієнти успадковуваності в широкому розумінні (Н2 ) – 58,3…74,8 %.
- 3 May 2022
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 11,p. 74-82
Успадкування довжини колоса гібридами пшениці озимої різного еколого-генетичного походження в умовах зрошення
Мета. Встановити характер успадкування ознаки«довжина колоса рослин», тривалість періоду «цвітіння – стиглість» у гібридів пшениці озимої, створенихз залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Встановити кореляції цих показниківз урожайністю зерна дібраних сімей. Методи. Польовідослідження проведені в Інституті зрошуваного землеробства НААН у 2016–2021 рр. Об’єктом дослідженьбули сучасні сорти пшениці озимої селекції Інституту,колекційні зразки західноєвропейського екотипу, щобули інтродуковані з Франції та гібриди створені заїх участі. Сорти та гібриди висівались при зрошеннісхемою «материнська форма, батьківська, гібрид».Методи – польові, лабораторні, селекційно-генетичні,статистичні. Результати досліджень. Представленірезультати досліджень успадкування довжини колосагібридами пшениці озимої, що створені за участі контрастних за еколого-генетичним походженням сортів.Детермінація довжини колоса рослинами F1 та F2 пшениці м’якої озимої, створеними за участі різних екотипів,мала різноманітний характер. За схрещування альтернативних батьківських форм у більшості спостерігалосяпроміжне успадкування і частково домінування ознаки.Аналіз мінливості окремих морфологічних, господарських та вегетаційних ознак в кожної гібридної популяції, що створена за участі контрастних батьківськихформ, можуть бути певні специфічні оптимуми проявукількісних ознак, що відповідають за формування урожайності зерна майбутніх сортів пшениці м’якої озимої.При доборах на високу урожайність зерна необхідновраховувати параметри оптимальних ознак, що визначаються доборами, починаючи з F2 з наступним кореляційним аналізом в селекційних розсадниках. Кореляціядовжини колоса з урожайністю зерна селекційних лінійстановила від –0,145 до 0,358 залежно від комбінації схрещування. Добори на урожайність за довжиноюколосу та тривалістю репродуктивної фази розвиткунеобхідно проводити з урахуванням кореляцій з тривалістю репродукційної фази розвитку та щільності колосу.Проведення оцінок відібраних сімей за довжиною колоса, термінами проходженняфаз розвитку та урожайністю зерна в селекційних розсадниках дозволилиз’ясувати рівень зв’язків окремих ознак та визначитинайбільш вагомі маркерні для проведення доборівта корегування моделі сорту. Висновки. У з гібриднихпопуляціях різного пходження проведення доборів задовжиною колоса може призводити як до підвищенняурожайності, так і її зменшення. Визначення напрямівдобору та маркерної ознаки необхідно корегувати відносно генотипового походження гібридної популяції,що створена з використанням пізньостиглих компонентів західноєвропейського походження. При доборах задовжиною колоса необхідно враховувати щільністьколоса. У більшості гібридних популяцій спостерігаласьпозитивна, слабка залежність подовження тривалостітерміну формування та наливу зернівки з урожайністю зерна, що передбачає перспективність доборів наподовження тривалості вегетації в умовах зрошення.Для кожної гібридної популяції, що створена за участіконтрастних за тривалістю вегетації батьківських компонентів необхідно розробляти специфічний план доборівз урахуванням внутрішньопопуляційних кореляційнихзалежностей маркерних та результативних ознак.
- 3 May 2022
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 11,p. 74-82
Успадкування довжини колоса гібридами пшениці озимої різного еколого-генетичного походження в умовах зрошення
Мета. Встановити характер успадкування ознаки«довжина колоса рослин», тривалість періоду «цвітіння – стиглість» у гібридів пшениці озимої, створенихз залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Встановити кореляції цих показниківз урожайністю зерна дібраних сімей. Методи. Польовідослідження проведені в Інституті зрошуваного землеробства НААН у 2016–2021 рр. Об’єктом дослідженьбули сучасні сорти пшениці озимої селекції Інституту,колекційні зразки західноєвропейського екотипу, щобули інтродуковані з Франції та гібриди створені заїх участі. Сорти та гібриди висівались при зрошеннісхемою «материнська форма, батьківська, гібрид».Методи – польові, лабораторні, селекційно-генетичні,статистичні. Результати досліджень. Представленірезультати досліджень успадкування довжини колосагібридами пшениці озимої, що створені за участі контрастних за еколого-генетичним походженням сортів.Детермінація довжини колоса рослинами F1 та F2 пшениці м’якої озимої, створеними за участі різних екотипів,мала різноманітний характер. За схрещування альтернативних батьківських форм у більшості спостерігалосяпроміжне успадкування і частково домінування ознаки.Аналіз мінливості окремих морфологічних, господарських та вегетаційних ознак в кожної гібридної популяції, що створена за участі контрастних батьківськихформ, можуть бути певні специфічні оптимуми проявукількісних ознак, що відповідають за формування урожайності зерна майбутніх сортів пшениці м’якої озимої.При доборах на високу урожайність зерна необхідновраховувати параметри оптимальних ознак, що визначаються доборами, починаючи з F2 з наступним кореляційним аналізом в селекційних розсадниках. Кореляціядовжини колоса з урожайністю зерна селекційних лінійстановила від –0,145 до 0,358 залежно від комбінації схрещування. Добори на урожайність за довжиноюколосу та тривалістю репродуктивної фази розвиткунеобхідно проводити з урахуванням кореляцій з тривалістю репродукційної фази розвитку та щільності колосу.Проведення оцінок відібраних сімей за довжиною колоса, термінами проходженняфаз розвитку та урожайністю зерна в селекційних розсадниках дозволилиз’ясувати рівень зв’язків окремих ознак та визначитинайбільш вагомі маркерні для проведення доборівта корегування моделі сорту. Висновки. У з гібриднихпопуляціях різного пходження проведення доборів задовжиною колоса може призводити як до підвищенняурожайності, так і її зменшення. Визначення напрямівдобору та маркерної ознаки необхідно корегувати відносно генотипового походження гібридної популяції,що створена з використанням пізньостиглих компонентів західноєвропейського походження. При доборах задовжиною колоса необхідно враховувати щільністьколоса. У більшості гібридних популяцій спостерігаласьпозитивна, слабка залежність подовження тривалостітерміну формування та наливу зернівки з урожайністю зерна, що передбачає перспективність доборів наподовження тривалості вегетації в умовах зрошення.Для кожної гібридної популяції, що створена за участіконтрастних за тривалістю вегетації батьківських компонентів необхідно розробляти специфічний план доборівз урахуванням внутрішньопопуляційних кореляційнихзалежностей маркерних та результативних ознак.