Костянтин Захожай
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Костянтин Захожай has a total of 16 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
Андрій Буряченко
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
3 shared publications- Pavlo Logvinov
Kyiv National Economic University Named After Vadym Hetman
2 shared publications - Тетяна Бороденко
Kyiv National Economic University Named After Vadym Hetman
2 shared publications - Alla Slavkova
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
1 shared publication - Bogdan Stetsenko
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
1 shared publication Hanna Kolomiiets
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 23 April 2026
- Published by DKS Center in Efektyvna ekonomika
- No. 4
РОЛЬ ДЕРЖАВИ У ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСАХ: ВІД ВЛАСНИКА ДО АДМІНІСТРАТОРА
- 23 April 2026
- Published by DKS Center in Efektyvna ekonomika
- No. 4
Open AccessРОЛЬ ДЕРЖАВИ У ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСАХ: ВІД ВЛАСНИКА ДО АДМІНІСТРАТОРА
- Open Access
- 28 February 2026
- Published by Limited Liability Company Publishing Service Internauka (Publications) in International scientific journal "Internauka". Series: "Economic Sciences"
- No. 2(106),p. 163-173
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ПОДАТКОВОЇ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
Вступ. Ефективне проведення економічних реформ в Україні неможливе без належної державної політики у податковій сфері, що враховує сучасні економічні тенденції та перспективи розвитку. Значна частка доходів бюджету формується за рахунок податків, тому вдосконалення системи оподаткування є ключовим фактором забезпечення стабільності та зростання національної економіки. Водночас рівень податкової культури в Україні залишається низьким: недостатня поінформованість громадян і толерантність до ухилення від сплати податків сприяють поширенню тіньового сектору та знижують ефективність збору податкових надходжень. Особливого значення набуває формування податкової культури через превентивні, освітні та роз’яснювальні заходи, що виховують сумлінного платника, готового брати участь у фінансовому забезпеченні держави. Це створює основу для партнерської моделі адміністрування податків. Високий рівень податкової культури формується поступово і потребує системної багаторічної роботи, включно з перевихованням як державних службовців, так і громадян. Недостатня методологічна розробленість багатьох аспектів цієї проблематики підкреслює актуальність дослідження. Мета. Метою дослідження є виявлення основних проблем формування та розвитку податкової культури в Україні в умовах сучасних соціально-економічних викликів та європейської інтеграції, а також обґрунтування концептуальних засад підвищення добровільності сплати податків і зміцнення партнерських відносин між державою та платниками податків. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є: 1) нормативно-правове забезпечення податкової політики в Україні та її відповідність європейським стандартам; 2) наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячені податковій культурі, економічній свідомості, соціально-економічному розвитку та інтеграційним процесам у сфері оподаткування; 3) статистичні дані Державної податкової служби України, звіти міжнародних організацій щодо збору податків і податкової дисципліни платників. В процесі здійснення дослідження було використано наступні наукові методи: теоретичного узагальнення та групування (для аналізу складових податкової культури та економічної свідомості, а також визначення факторів, що впливають на добровільність сплати податків); аналізу та синтезу (для побудови концептуальної моделі формування податкової культури та визначення ключових проблем та перспектив у цій сфері;); логічного узагальнення результатів (для формулювання висновків щодо перспектив підвищення податкової культури та зміцнення партнерських відносин «держава – платник податків»). Результати. У науковій статті розкрито теоретико-методологічні засади формування та розвитку податкової культури в Україні в умовах європейської інтеграції. Уточнено економічну сутність поняття «податкова культура» та запропоновано авторське визначення, відповідно до якого вона розглядається як система цінностей, знань, норм поведінки та інституційних практик, що забезпечують свідоме й добровільне виконання податкових зобов’язань та формують партнерську взаємодію між державою і платниками податків. Систематизовано основні проблеми розвитку податкової культури, зокрема низький рівень довіри до державних інституцій, нестабільність і...
- 28 February 2026
- Published by Limited Liability Company Publishing Service Internauka (Publications) in International scientific journal "Internauka". Series: "Economic Sciences"
- No. 2(106),p. 163-173
Open AccessПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ПОДАТКОВОЇ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
Вступ. Ефективне проведення економічних реформ в Україні неможливе без належної державної політики у податковій сфері, що враховує сучасні економічні тенденції та перспективи розвитку. Значна частка доходів бюджету формується за рахунок податків, тому вдосконалення системи оподаткування є ключовим фактором забезпечення стабільності та зростання національної економіки. Водночас рівень податкової культури в Україні залишається низьким: недостатня поінформованість громадян і толерантність до ухилення від сплати податків сприяють поширенню тіньового сектору та знижують ефективність збору податкових надходжень. Особливого значення набуває формування податкової культури через превентивні, освітні та роз’яснювальні заходи, що виховують сумлінного платника, готового брати участь у фінансовому забезпеченні держави. Це створює основу для партнерської моделі адміністрування податків. Високий рівень податкової культури формується поступово і потребує системної багаторічної роботи, включно з перевихованням як державних службовців, так і громадян. Недостатня методологічна розробленість багатьох аспектів цієї проблематики підкреслює актуальність дослідження. Мета. Метою дослідження є виявлення основних проблем формування та розвитку податкової культури в Україні в умовах сучасних соціально-економічних викликів та європейської інтеграції, а також обґрунтування концептуальних засад підвищення добровільності сплати податків і зміцнення партнерських відносин між державою та платниками податків. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є: 1) нормативно-правове забезпечення податкової політики в Україні та її відповідність європейським стандартам; 2) наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячені податковій культурі, економічній свідомості, соціально-економічному розвитку та інтеграційним процесам у сфері оподаткування; 3) статистичні дані Державної податкової служби України, звіти міжнародних організацій щодо збору податків і податкової дисципліни платників. В процесі здійснення дослідження було використано наступні наукові методи: теоретичного узагальнення та групування (для аналізу складових податкової культури та економічної свідомості, а також визначення факторів, що впливають на добровільність сплати податків); аналізу та синтезу (для побудови концептуальної моделі формування податкової культури та визначення ключових проблем та перспектив у цій сфері;); логічного узагальнення результатів (для формулювання висновків щодо перспектив підвищення податкової культури та зміцнення партнерських відносин «держава – платник податків»). Результати. У науковій статті розкрито теоретико-методологічні засади формування та розвитку податкової культури в Україні в умовах європейської інтеграції. Уточнено економічну сутність поняття «податкова культура» та запропоновано авторське визначення, відповідно до якого вона розглядається як система цінностей, знань, норм поведінки та інституційних практик, що забезпечують свідоме й добровільне виконання податкових зобов’язань та формують партнерську взаємодію між державою і платниками податків. Систематизовано основні проблеми розвитку податкової культури, зокрема низький рівень довіри до державних інституцій, нестабільність і...
- Open Access
- 13 July 2025
- Published by SHEE Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture in Economic scope
- No. 202,p. 115-124
POST-CLEARANCE CUSTOMS AUDIT WITHIN THE STATE’S ECONOMIC SECURITY RISK MANAGEMENT FRAMEWORK AMID GLOBAL SHOCKS
Post-clearance customs audit (PCA) has moved to the centre of economic-security policy as russia’s full-scale invasion, broken supply chains and financial volatility have forced governments to extract more intelligence from trade data while preserving fluid cross-border flows. This article positions PCA as a dynamic risk-management instrument able to reconcile these twin imperatives and offers the first integrated assessment of the Ukrainian model during 2018-2024, a period punctuated by pandemic disruptions and wartime logistics shocks. The study pursues a dual purpose: to test how effectively Ukraine’s PCA architecture cushions fiscal and security vulnerabilities when exogenous turbulence intensifies, and to formulate evidence-based upgrades that align national practice with World Customs Organization guidelines and forthcoming Union Customs Code requirements. A mixed-methods strategy is employed. On the quantitative side, a seven-year panel of 4.1 million “risk” declarations is subjected to trend decomposition, Gini-type concentration indices and counterfactual recovery modelling. Qualitatively, thirty semi-structured interviews with frontline inspectors, traders and data-scientists are triangulated with documentary analysis of 46 regulatory acts. Scenario extrapolations capture the sensitivity of detection rates to shifts in trade geography and algorithmic refresh lags. Results reveal a widening performance gap between automated selectivity and inspector-driven checks. Automated coverage remains dominant (≈93% of filings screened), yet its hit-ratio slid from 15% to below 10% as risk profiles aged and cargo routes pivoted westward. Human audits, though an order of magnitude smaller, preserved a 20% success rate and generated three times more additional revenue per case. Import operations continued to generate four-fifths of cumulative risk exposure, signalling limited adaptive attention to export-linked fraud schemes. Only one-third of assessed duties is ultimately recovered, with protracted dispute cycles, understaffed enforcement units and opaque guarantee release rules forming the principal leakages. The research contributes in three ways. First, it quantifies PCA resilience under compound crises, enriching a literature that has so far relied on peacetime evidence. Second, it advances a hybrid «human-in-the-loop» framework that fuses machine-learning refinement, customs-tax data fusion and expert judgement, thereby reversing the current erosion in detection power. Third, it delivers actionable policy levers: accelerated profile re-calibration, digital case-management to compress appeal timelines, and reciprocal data exchange with EU authorities ahead of accession-driven regulatory convergence. Taken together, these measures would not only stabilise budget inflows during global shocks but also embed PCA as a strategic pillar of the state’s economic-security ecosystem.
- 13 July 2025
- Published by SHEE Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture in Economic scope
- No. 202,p. 115-124
Open AccessPOST-CLEARANCE CUSTOMS AUDIT WITHIN THE STATE’S ECONOMIC SECURITY RISK MANAGEMENT FRAMEWORK AMID GLOBAL SHOCKS
Post-clearance customs audit (PCA) has moved to the centre of economic-security policy as russia’s full-scale invasion, broken supply chains and financial volatility have forced governments to extract more intelligence from trade data while preserving fluid cross-border flows. This article positions PCA as a dynamic risk-management instrument able to reconcile these twin imperatives and offers the first integrated assessment of the Ukrainian model during 2018-2024, a period punctuated by pandemic disruptions and wartime logistics shocks. The study pursues a dual purpose: to test how effectively Ukraine’s PCA architecture cushions fiscal and security vulnerabilities when exogenous turbulence intensifies, and to formulate evidence-based upgrades that align national practice with World Customs Organization guidelines and forthcoming Union Customs Code requirements. A mixed-methods strategy is employed. On the quantitative side, a seven-year panel of 4.1 million “risk” declarations is subjected to trend decomposition, Gini-type concentration indices and counterfactual recovery modelling. Qualitatively, thirty semi-structured interviews with frontline inspectors, traders and data-scientists are triangulated with documentary analysis of 46 regulatory acts. Scenario extrapolations capture the sensitivity of detection rates to shifts in trade geography and algorithmic refresh lags. Results reveal a widening performance gap between automated selectivity and inspector-driven checks. Automated coverage remains dominant (≈93% of filings screened), yet its hit-ratio slid from 15% to below 10% as risk profiles aged and cargo routes pivoted westward. Human audits, though an order of magnitude smaller, preserved a 20% success rate and generated three times more additional revenue per case. Import operations continued to generate four-fifths of cumulative risk exposure, signalling limited adaptive attention to export-linked fraud schemes. Only one-third of assessed duties is ultimately recovered, with protracted dispute cycles, understaffed enforcement units and opaque guarantee release rules forming the principal leakages. The research contributes in three ways. First, it quantifies PCA resilience under compound crises, enriching a literature that has so far relied on peacetime evidence. Second, it advances a hybrid «human-in-the-loop» framework that fuses machine-learning refinement, customs-tax data fusion and expert judgement, thereby reversing the current erosion in detection power. Third, it delivers actionable policy levers: accelerated profile re-calibration, digital case-management to compress appeal timelines, and reciprocal data exchange with EU authorities ahead of accession-driven regulatory convergence. Taken together, these measures would not only stabilise budget inflows during global shocks but also embed PCA as a strategic pillar of the state’s economic-security ecosystem.
- Open Access
- 26 August 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Економіка та суспільство
- No. 66
ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАКРОФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ
У статті досліджено проблему забезпечення макрофінансової стабільності України в умовах воєнного стану. Встановлено, що співпраця нашої держави з міжнародними фінансовими організаціями (МФО) сприяє отриманню великих обсягів надходжень ресурсів, що позитивно позначається на відновленні фінансової стабільності. Надано стислий огляд процедури надання грошової допомоги з боку основних фінансових донорів України. Зроблено висновок про те, що розвиток співпраці України з МФО в інтересах підвищення макрофінансової стабільності доцільно орієнтувати на перспективу запровадження системи глобального нагляду і регулювання фінансових ринків. Проаналізовано можливості для ефективного застосування міжнародної фінансової допомоги, включаючи планування їх використання за пріоритетними напрямами інвестування на прозорих умовах управління фінансами.
- 26 August 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Економіка та суспільство
- No. 66
Open AccessДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАКРОФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ
У статті досліджено проблему забезпечення макрофінансової стабільності України в умовах воєнного стану. Встановлено, що співпраця нашої держави з міжнародними фінансовими організаціями (МФО) сприяє отриманню великих обсягів надходжень ресурсів, що позитивно позначається на відновленні фінансової стабільності. Надано стислий огляд процедури надання грошової допомоги з боку основних фінансових донорів України. Зроблено висновок про те, що розвиток співпраці України з МФО в інтересах підвищення макрофінансової стабільності доцільно орієнтувати на перспективу запровадження системи глобального нагляду і регулювання фінансових ринків. Проаналізовано можливості для ефективного застосування міжнародної фінансової допомоги, включаючи планування їх використання за пріоритетними напрямами інвестування на прозорих умовах управління фінансами.
- Open Access
- 25 June 2024
- Published by Khmelnytskyi National University in MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS
- No. 2,p. 102-106
РОЗВИТОК НАПРЯМКУ САМОФІНАНСУВАННЯ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ДІЯЛЬНОСТІ КОМУНАЛЬНОГО ТРАСПОРТУ
Існуючий рівень фінансових ресурсів громадських перевізників столиці не відповідає потребам відновлення та не забезпечує можливість здійснювати капітальні ремонти на належному рівні. Відповідно, неможливо досягти модернізації та розвитку активів, унаслідок наявного фінансового забезпечення системи організації послуг з перевезення. Дана ситуація обумовлена розміром тарифу, який не покриває собівартість наданих перевізниками послуг, зокрема собівартість перевезень, які здійснює КП «Київський метрополітен». У статті розглянуто потенційні можливостей забезпечення самофінансування підприємства за рахунок інших доходів від операційної діяльності метрополітену м. Києва, а саме – доходи від реклами.
- 25 June 2024
- Published by Khmelnytskyi National University in MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS
- No. 2,p. 102-106
Open AccessРОЗВИТОК НАПРЯМКУ САМОФІНАНСУВАННЯ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ДІЯЛЬНОСТІ КОМУНАЛЬНОГО ТРАСПОРТУ
Існуючий рівень фінансових ресурсів громадських перевізників столиці не відповідає потребам відновлення та не забезпечує можливість здійснювати капітальні ремонти на належному рівні. Відповідно, неможливо досягти модернізації та розвитку активів, унаслідок наявного фінансового забезпечення системи організації послуг з перевезення. Дана ситуація обумовлена розміром тарифу, який не покриває собівартість наданих перевізниками послуг, зокрема собівартість перевезень, які здійснює КП «Київський метрополітен». У статті розглянуто потенційні можливостей забезпечення самофінансування підприємства за рахунок інших доходів від операційної діяльності метрополітену м. Києва, а саме – доходи від реклами.
- Open Access
- 24 June 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Економіка та суспільство
- No. 64
КОМУНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ТАРИФИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ
У статті розглянуто основні проблеми, які вплинули на діяльність комунальних транспортних підприємств з 2018 року. Окрім пандемії та військового вторгнення існує ряд неприйнятих евроінтеграційних законодавчих зміни, які необхідні для набуття Україною членства в ЄС та для створення можливостей для місцевих організаторів перевезень перейти на сучасні принципи замовлення та фінансування послуг громадського транспорту. Регулювання системи тарифоутворення Міністерством інфраструктури обмежує можливості місцевих органів самоврядування в інтеграції новаторських підходів у тарифоутворенні, що негативно впливає на фінансовий стан транспортних підприємств. Оскільки постійні витрати залишаються відносно не змінними, а пасажиропотік зменшується, то виникає додаткова необхідність зростання тарифів на проїзд, яка пов’язана не так зі збільшенням вартості ресурсу (наприклад електроенергії), а зі зростанням саме частки постійних витрат, які тиснуть на формування тарифу. Управління тарифоутворенням, орієнтоване на споживача, полягає в комплексному врахуванні його потреб у якісному транспортному обслуговуванні з визначеним обсягом і тривалістю. З одного боку, це дозволяє сформувати доходи, які достатні для покриття витрат на перевізну діяльність та містять інвестиційну складову для розвитку та підвищення якості транспортного обслуговування. З іншого боку, це управлінське завдання, вирішення якого сприяє позитивним наслідкам для всіх зацікавлених сторін. PEST-аналіз міського транспорту в Україні виявляє низку важливих факторів, які впливають на його функціонування та розвиток, а відповідно і на формування тарифів і на фінансову стійкість комунальних підприємств. Політична підтримка, економічна стабільність, соціальні потреби, технологічні інновації є ключовими аспектами, які необхідно враховувати для забезпечення ефективної та стійкої роботи міського транспорту в Україні. Модель забезпечення фінансової стійкості комунального транспорту в умовах воєнного стану повинна бути гнучкою та адаптивною до змін у зовнішньому середовищі. Вона має включати комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію витрат, підвищення доходів, забезпечення державної підтримки та залучення міжнародної допомоги.
- 24 June 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Економіка та суспільство
- No. 64
Open AccessКОМУНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ТАРИФИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ
У статті розглянуто основні проблеми, які вплинули на діяльність комунальних транспортних підприємств з 2018 року. Окрім пандемії та військового вторгнення існує ряд неприйнятих евроінтеграційних законодавчих зміни, які необхідні для набуття Україною членства в ЄС та для створення можливостей для місцевих організаторів перевезень перейти на сучасні принципи замовлення та фінансування послуг громадського транспорту. Регулювання системи тарифоутворення Міністерством інфраструктури обмежує можливості місцевих органів самоврядування в інтеграції новаторських підходів у тарифоутворенні, що негативно впливає на фінансовий стан транспортних підприємств. Оскільки постійні витрати залишаються відносно не змінними, а пасажиропотік зменшується, то виникає додаткова необхідність зростання тарифів на проїзд, яка пов’язана не так зі збільшенням вартості ресурсу (наприклад електроенергії), а зі зростанням саме частки постійних витрат, які тиснуть на формування тарифу. Управління тарифоутворенням, орієнтоване на споживача, полягає в комплексному врахуванні його потреб у якісному транспортному обслуговуванні з визначеним обсягом і тривалістю. З одного боку, це дозволяє сформувати доходи, які достатні для покриття витрат на перевізну діяльність та містять інвестиційну складову для розвитку та підвищення якості транспортного обслуговування. З іншого боку, це управлінське завдання, вирішення якого сприяє позитивним наслідкам для всіх зацікавлених сторін. PEST-аналіз міського транспорту в Україні виявляє низку важливих факторів, які впливають на його функціонування та розвиток, а відповідно і на формування тарифів і на фінансову стійкість комунальних підприємств. Політична підтримка, економічна стабільність, соціальні потреби, технологічні інновації є ключовими аспектами, які необхідно враховувати для забезпечення ефективної та стійкої роботи міського транспорту в Україні. Модель забезпечення фінансової стійкості комунального транспорту в умовах воєнного стану повинна бути гнучкою та адаптивною до змін у зовнішньому середовищі. Вона має включати комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію витрат, підвищення доходів, забезпечення державної підтримки та залучення міжнародної допомоги.
- Open Access
- 29 April 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Економіка та суспільство
- No. 62
ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕТРОПОЛІТЕНУ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ КП «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН»)
In the conditions of a competitive and uncertain external environment, including under the influence of martial law and war risks, the validity and effectiveness of management decisions on the optimization of financial support for the functioning of various types of transport are required. The purpose of the article is to reveal the theoretical provisions of financial support for the functioning of the metro, diagnosis and justification of directions for its improvement. The methods of generalization, descriptive statistics, and systematization were used for the analysis, and horizontal analysis of financial reporting was used. The article examines the approaches to defining the essence of the concept of "financial support" and suggests that the financial support of the operation of the subway should be understood as a system of measures aimed at mobilizing financial resources, a set of relationships that determine the principles, sources and forms of financing of business entities whose activities are aimed at uninterrupted functioning subway and meeting public needs in the organization of passenger transportation in Kyiv. Diagnostics of the financial support of the metro (ME "Kyivskiy metropolitan") was carried out on the basis of absolute indicators and relative indicators. Absolute indicators of financial support are own working capital, working capital, the total value of the main sources of stock formation and costs. The relative indicators of financial support are the coefficient of financial independence, the coefficient of maneuverability of the own working capital, the coefficient of stability of the structure of current assets, the coefficient of financial stability. The current state of financial support of ME "Kyivskiy metropolitan" was analyzed and problems with financial support were identified, which are manifested due to the lack of own working capital and working capital to finance stocks and smooth functioning of the utility company. ME "Kyivskiy metropolitan" has an irrational structure of equity capital, which is based on uncovered losses with a tendency to increase and capital in revaluations. Стаття присвячена актуальним питанням фінансового забезпечення функціонування метрополітену, діагностиці та обгрунтуванні напрямків його удосконалення. У статті досліджено підходи до визначення сутності поняття «фінансове забезпечення» та запропоновано під фінансовим забезпеченням функціонування метрополітену розуміти систему заходів з метою мобілізації фінансових ресурсів, сукупність взаємовідносин, що визначають принципи, джерела і форми фінансування суб’єктів господарювання, діяльність яких спрямована на безперебійне функціонування метрополітену та задоволення суспільних потреб в організації пасажирських перевезень у м. Києві. Проаналізовано сучасний стан фінансового забезпечення КП «Київський метрополітен» та визначено проблеми з фінансовим забезпеченням, які проявляються через відсутність власного оборотного капіталу та робочого капіталу для фінансування запасів і безперебійного функціонування комунального підприємства. КП «Київський метрополітен» має нераціональну структуру власного капіталу, в основі якої перебувають непокриті збитки з тенденцією до збільшення та капітал у дооцінках.
- 29 April 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Економіка та суспільство
- No. 62
Open AccessФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕТРОПОЛІТЕНУ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ КП «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН»)
In the conditions of a competitive and uncertain external environment, including under the influence of martial law and war risks, the validity and effectiveness of management decisions on the optimization of financial support for the functioning of various types of transport are required. The purpose of the article is to reveal the theoretical provisions of financial support for the functioning of the metro, diagnosis and justification of directions for its improvement. The methods of generalization, descriptive statistics, and systematization were used for the analysis, and horizontal analysis of financial reporting was used. The article examines the approaches to defining the essence of the concept of "financial support" and suggests that the financial support of the operation of the subway should be understood as a system of measures aimed at mobilizing financial resources, a set of relationships that determine the principles, sources and forms of financing of business entities whose activities are aimed at uninterrupted functioning subway and meeting public needs in the organization of passenger transportation in Kyiv. Diagnostics of the financial support of the metro (ME "Kyivskiy metropolitan") was carried out on the basis of absolute indicators and relative indicators. Absolute indicators of financial support are own working capital, working capital, the total value of the main sources of stock formation and costs. The relative indicators of financial support are the coefficient of financial independence, the coefficient of maneuverability of the own working capital, the coefficient of stability of the structure of current assets, the coefficient of financial stability. The current state of financial support of ME "Kyivskiy metropolitan" was analyzed and problems with financial support were identified, which are manifested due to the lack of own working capital and working capital to finance stocks and smooth functioning of the utility company. ME "Kyivskiy metropolitan" has an irrational structure of equity capital, which is based on uncovered losses with a tendency to increase and capital in revaluations. Стаття присвячена актуальним питанням фінансового забезпечення функціонування метрополітену, діагностиці та обгрунтуванні напрямків його удосконалення. У статті досліджено підходи до визначення сутності поняття «фінансове забезпечення» та запропоновано під фінансовим забезпеченням функціонування метрополітену розуміти систему заходів з метою мобілізації фінансових ресурсів, сукупність взаємовідносин, що визначають принципи, джерела і форми фінансування суб’єктів господарювання, діяльність яких спрямована на безперебійне функціонування метрополітену та задоволення суспільних потреб в організації пасажирських перевезень у м. Києві. Проаналізовано сучасний стан фінансового забезпечення КП «Київський метрополітен» та визначено проблеми з фінансовим забезпеченням, які проявляються через відсутність власного оборотного капіталу та робочого капіталу для фінансування запасів і безперебійного функціонування комунального підприємства. КП «Київський метрополітен» має нераціональну структуру власного капіталу, в основі якої перебувають непокриті збитки з тенденцією до збільшення та капітал у дооцінках.
- Open Access
- 16 November 2023
- Published by DKS Center in Efektyvna ekonomika
- No. 11
ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ: БЮДЖЕТНА СКЛАДОВА ТА МАКРОЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ
- 16 November 2023
- Published by DKS Center in Efektyvna ekonomika
- No. 11
Open AccessФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ: БЮДЖЕТНА СКЛАДОВА ТА МАКРОЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ
- 30 March 2023
- Published by Khmelnytskyi National University in MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS
- No. 1,p. 194-199
БОРГОВА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ: КЛЮЧОВІ ІМПЕРАТИВИ ВОЄННОГО СТАНУ
This article examines the practical principles of managing state debt and the formation of approaches to the debt security of Ukraine in a state of war. It articulates that with the onset of open aggression against our state in February 2022, key macroeconomic indicators catastrophically declined, and the state's ability to fill the state budget significantly diminished. Additionally, in order to fulfill state functions in the sphere of national security and defense, there arose a need for a sharp increase in funding for these areas. In fact, in 2022-2023, the issue of Ukraine's financial capacity arose not only to finance defense items in the state budget but also to allocate resources at the minimum possible level to other areas. Data analysis has shown that the accomplishment of these tasks would have been impossible without the assistance of external donors. However, it should be acknowledged that problems in the sphere of Ukraine's debt security arose long before 2022. Imbalances in public finance policy necessitated constant reliance on debt financing, which eventually led to the formation of numerous threats and risks. Taking into account the compelling support for Ukraine among the leaders of the global economy, it can be assumed that the aforementioned level of financial support will be maintained. However, there is no basis to claim that the duration and volumes of external financing will be infinite. Even in a state of war, the state needs to implement a set of measures that would reduce the level of debt pressure on the state budget. And in the post-conflict period, these tasks will be of paramount importance. The steps taken in the sphere of debt security should be based on the experience of other states and utilize modern technologies of state debt management. Стаття присвячена дослідженню практичних засад управління державним боргом та формуванню підходів до боргової безпеки України в умовах воєнного стану. Артикульовано, що з початком відкритої агресії проти нашої держави в лютому 2022 року, катастрофічно знизилися ключові макроекономічні показники, а здатність держави наповнювати державний бюджет суттєво скоротилася. Поряд з цим, з метою виконання державних функцій у сфері національної безпеки та оборони виникла потреба у різкому збільшенні фінансування цих напрямів. Фактично, у 2022-2023 рр. постало питання про фінансову спроможність України не тільки фінансувати оборонні статті державного бюджету, але й на мінімально можливому рівні спрямовувати ресурси на інші напрямки. Аналіз даних засвідчив, що виконання цих завдань було б неможливим без допомоги зовнішніх донорів. Разом з тим, треба визнати, що проблеми у сфері боргової безпеки України виникли задовго до 2022 року. Дисбаланси політики у сфері публічних фінансів змушували постійно використовувати боргове фінансування, що в кінцевому варіанті призвело до формування численних загроз та ризиків. Враховуючи надзвичайно потужну підтримку України серед країн-лідерів глобальної економіки, можна припустити, що зазначений рівень фінансової підтримки буде збережено. Проте, немає підстав стверджувати, що час та обсяги зовнішнього фінансування будуть нескінченними. Навіть в умовах воєнного стану державі потрібно реалізувати комплекс заходів, які б дали можливість зменшити рівень боргового тиску на державний бюджет. А в поствоєнному періоді зазначені задачі матимуть першочергове значення. Зазначені кроки у сфері боргової безпеки мають опиратися на досвід інших держав та використовувати сучасні сучасні технології державного боргового менеджменту.
- 30 March 2023
- Published by Khmelnytskyi National University in MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS
- No. 1,p. 194-199
БОРГОВА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ: КЛЮЧОВІ ІМПЕРАТИВИ ВОЄННОГО СТАНУ
This article examines the practical principles of managing state debt and the formation of approaches to the debt security of Ukraine in a state of war. It articulates that with the onset of open aggression against our state in February 2022, key macroeconomic indicators catastrophically declined, and the state's ability to fill the state budget significantly diminished. Additionally, in order to fulfill state functions in the sphere of national security and defense, there arose a need for a sharp increase in funding for these areas. In fact, in 2022-2023, the issue of Ukraine's financial capacity arose not only to finance defense items in the state budget but also to allocate resources at the minimum possible level to other areas. Data analysis has shown that the accomplishment of these tasks would have been impossible without the assistance of external donors. However, it should be acknowledged that problems in the sphere of Ukraine's debt security arose long before 2022. Imbalances in public finance policy necessitated constant reliance on debt financing, which eventually led to the formation of numerous threats and risks. Taking into account the compelling support for Ukraine among the leaders of the global economy, it can be assumed that the aforementioned level of financial support will be maintained. However, there is no basis to claim that the duration and volumes of external financing will be infinite. Even in a state of war, the state needs to implement a set of measures that would reduce the level of debt pressure on the state budget. And in the post-conflict period, these tasks will be of paramount importance. The steps taken in the sphere of debt security should be based on the experience of other states and utilize modern technologies of state debt management. Стаття присвячена дослідженню практичних засад управління державним боргом та формуванню підходів до боргової безпеки України в умовах воєнного стану. Артикульовано, що з початком відкритої агресії проти нашої держави в лютому 2022 року, катастрофічно знизилися ключові макроекономічні показники, а здатність держави наповнювати державний бюджет суттєво скоротилася. Поряд з цим, з метою виконання державних функцій у сфері національної безпеки та оборони виникла потреба у різкому збільшенні фінансування цих напрямів. Фактично, у 2022-2023 рр. постало питання про фінансову спроможність України не тільки фінансувати оборонні статті державного бюджету, але й на мінімально можливому рівні спрямовувати ресурси на інші напрямки. Аналіз даних засвідчив, що виконання цих завдань було б неможливим без допомоги зовнішніх донорів. Разом з тим, треба визнати, що проблеми у сфері боргової безпеки України виникли задовго до 2022 року. Дисбаланси політики у сфері публічних фінансів змушували постійно використовувати боргове фінансування, що в кінцевому варіанті призвело до формування численних загроз та ризиків. Враховуючи надзвичайно потужну підтримку України серед країн-лідерів глобальної економіки, можна припустити, що зазначений рівень фінансової підтримки буде збережено. Проте, немає підстав стверджувати, що час та обсяги зовнішнього фінансування будуть нескінченними. Навіть в умовах воєнного стану державі потрібно реалізувати комплекс заходів, які б дали можливість зменшити рівень боргового тиску на державний бюджет. А в поствоєнному періоді зазначені задачі матимуть першочергове значення. Зазначені кроки у сфері боргової безпеки мають опиратися на досвід інших держав та використовувати сучасні сучасні технології державного боргового менеджменту.
- 15 September 2022
- Published by DKS Center in Ekonomika ta Derzhava
- No. 9,p. 83-87
ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ
- 15 September 2022
- Published by DKS Center in Ekonomika ta Derzhava
- No. 9,p. 83-87
ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ