Сергєєв Леонід Аркадійович
Research Subjects
Research Interests
Сергєєв Леонід Аркадійович has a total of 38 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- I. M. Kohut5 shared publications
- С. І. Бурикіна
Odesa State Agricultural Experimental Station of the Institute of Climate-Smart Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, 24, Maiatska doroha St., Khlibodarske, Odesa Region, 67667, UKRAINE
5 shared publications - Veronika Marchenko
Дніпровський державний аграрно-економічний університет
4 shared publications І.м. Когут
4 shared publications- Svetlana Uzhevskaya
Department of Agrochemistry, Soil Science, and Organic Production, Odesa State Agricultural Experimental Station the Institute of Climate-Smart Agriculture, Odesa, Ukraine
3 shared publications - Тетяна Юріївна Марченко
Одеська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України, Одеський державний аграрний університет
3 shared publications
Latest Publications
- 13 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications)
- No. 151,p. 144-149
Періодичність неврожайних років ячменю озимого на Півдні України
У статті викладено результати дослідження виробництва зерна ячменю озимого в Одеській області за період з 1960 по 2021 рік. Наведено статистичний аналіз дина- міки площі посіву, врожайності і валового збору зерна, а також визначено періодичність неврожайних і врожайних років. Зазначається, що в ці роки відбулося значне зростання його врожайності і валового збору зерна. Урожайність ячменю озимого збільшився в середньому з 1,8 до 3,0 т/га, а валовий збір – з 72,1 до 879 тис. т. Крім того, знизилося варіювання виробництва зерна. Коефіцієнт варіації валового збору зерна знизився з 55,4% до 37,2%, а індекс стабілізації врожаю збільшився з 033 до 0,43. Виявлена 4-річна періодичність несприятливих і сприятливих років для вирощування ячменю озимого на півдні України. Показано, що у високосні роки валовий збір зерна ячменю озимого знижується, в середньому на 52,9 тис. т або на 17,0%, порівняно із середнім його збором за всі роки. У високосні роки знижується і врожайність зерна, у середньому на 0,17 т/га. Зниження врожаю і валового збору зерна у високосні роки обумовлені посушли- вою осінню перед високосними роками та формуванням слабко розвинених посівів і пере- сівами частини площ. Зазначається також, що високий збір зерна ячмінь озимий забезпечує в наступний рік після високосного. У ці роки його збір становить у середньому 459,6 тис. т, що на 111,1 тис. т або на 31,9% більше, ніж у середньому за всі роки. Це обумовлено більшою площею збирання ячменю та вищим урожаєм зерна на 0,34 т/га або на 13,8%. Вища вро- жайність і валовий збір зерна, у перший рік після високосного, пояснюється сприятливими погодними умовами осені у високосні роки.
- 13 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications)
- No. 151,p. 144-149
Періодичність неврожайних років ячменю озимого на Півдні України
У статті викладено результати дослідження виробництва зерна ячменю озимого в Одеській області за період з 1960 по 2021 рік. Наведено статистичний аналіз дина- міки площі посіву, врожайності і валового збору зерна, а також визначено періодичність неврожайних і врожайних років. Зазначається, що в ці роки відбулося значне зростання його врожайності і валового збору зерна. Урожайність ячменю озимого збільшився в середньому з 1,8 до 3,0 т/га, а валовий збір – з 72,1 до 879 тис. т. Крім того, знизилося варіювання виробництва зерна. Коефіцієнт варіації валового збору зерна знизився з 55,4% до 37,2%, а індекс стабілізації врожаю збільшився з 033 до 0,43. Виявлена 4-річна періодичність несприятливих і сприятливих років для вирощування ячменю озимого на півдні України. Показано, що у високосні роки валовий збір зерна ячменю озимого знижується, в середньому на 52,9 тис. т або на 17,0%, порівняно із середнім його збором за всі роки. У високосні роки знижується і врожайність зерна, у середньому на 0,17 т/га. Зниження врожаю і валового збору зерна у високосні роки обумовлені посушли- вою осінню перед високосними роками та формуванням слабко розвинених посівів і пере- сівами частини площ. Зазначається також, що високий збір зерна ячмінь озимий забезпечує в наступний рік після високосного. У ці роки його збір становить у середньому 459,6 тис. т, що на 111,1 тис. т або на 31,9% більше, ніж у середньому за всі роки. Це обумовлено більшою площею збирання ячменю та вищим урожаєм зерна на 0,34 т/га або на 13,8%. Вища вро- жайність і валовий збір зерна, у перший рік після високосного, пояснюється сприятливими погодними умовами осені у високосні роки.
- Open Access
- 30 May 2026
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 36,p. 260-267
ВПЛИВ КОМПЛЕКСНИХ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ НАСІННЯ СОРТІВ ТА ЛІНІЙ СОЧЕВИЦІ
Мета. Розробка елементів оптимізованої технології виробництва насіння сочевиці з високими посівними якостями. Методика. Польовий – для спостереження за ростом і розвитком рослин, погодно-кліматичними умовами навколишнього середовища та іншими досліджуваними чинниками; вимірювально-ваговий – параметрів структури врожаю, урожайності; математично-статистичний – для проведення дисперсійного аналізу і статистичної обробки даних з метою оцінки достовірності отриманих результатів досліджень. Результати. На врожайність насіння, впливають кілька ключових факторів: Сорт (Фактор А): різні сорти (Антоніна, Серпанок, Даринка) мають різну генетичну основу, що впливає на їхню продуктивність і стійкість до хвороб та обробка (Фактор В). Врожайність насіння є результатом комплексної взаємодії цих факторів. Важливо враховувати всі аспекти для оптимізації врожайності. В середньому за роки досліджень врожайності сорту Даринка за обробкою суміші препаратів склала – 2,47 т/га, що перевищує контрольний варіант на 0,58 т/га або на 31 %. Окреме використання «Ярило активний старт PRO» підвищило врожайність на 0,23 т/га або на 12 %, а «Авангард Комплекс Бобові» – на 0,45 т/га або на 24 %. В середньому протягом досліджуваних років величина врожайності при застосуванні препаратів в суміші «Ярило активний старт PRO» + «Авангард Комплекс Бобові» становила 1,97 т/га, що перевищує контрольний варіант на 0,82 т/га. Окреме використання «Ярило активний старт PRO» підвищило врожайність на 0,16 т або на 13,9 %, застосування «Авангард Комплекс Бобові» – на 0,33 т або на 26,9 %. Найвища урожайність насіння сочевиці сорту Антоніна спостерігалась обробкою за «Ярило активний старт PRO» + «Авангард Комплекс Бобові» у 2025 році – 2,02 т/га, що більше контрольного варіанту на 0,85 т/га. У середньому за роки досліджень значення врожайності сорту Серпанок при застосуванні препаратів у суміші «Ярило активний старт PRO» + «Авангард Комплекс Бобові» склало 2,16 т/га, що перевищує контрольний варіант на 0,55 т/га або на 34,2 %. Окреме внесення «Ярило активний старт PRO» підвищило врожайність на 0,25 т/га або на 7,5 %, а внесення «Авангард Комплекс Бобові» – на 0,43 т/га або на 18,6 %. Максимальна врожайність рослини новостворений ліній сочевиці була отримана на ділянках, де застосовувалося внесення в суміш «Ярило активний старт PRO» + «Авангард Комплекс Бобові». Усі досліджувані лінії характеризуються позитивною реакцією на позакореневе підживлення, особливо при поєднанні двох препаратів. Найвищі результати одержано для ліній Яр 05–23 та Яр 11–23, Яр 15–23 урожайність яких досягала 2,54–2,56 т/га. Висновки. Найвищий рівень урожайності насіння сорту Даринка спостерігався у 2025 році на ділянці з обробкою «Ярило активний старт PRO» + «Авангард Комплекс Бобові» – 2,55 т/га, зростання врожайності в порівнянні з контрольним варіантом цього ж року показало приріст урожайності на 0,62 т/га або 32,1 %. Найвища урожайність насіння сочевиці сорту Антоніна спостерігалась обробкою за «Ярило активний старт PRO» + «Авангард Комплекс Бобові» у 2025 році – 2,02 т/га, що більше контрольного варіанту на 0,85 т/га. Максимальна врожайність рослини сочевиці сорту Серпанок була отримана на ділянках, де застосовувалося внесення суміш «Ярило активний старт PRO + «Авангард Комплекс Бобові». У середньому за роки досліджень значення врожайності при застосуванні...
- 30 May 2026
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 36,p. 260-267
Open AccessВПЛИВ КОМПЛЕКСНИХ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ НАСІННЯ СОРТІВ ТА ЛІНІЙ СОЧЕВИЦІ
Мета. Розробка елементів оптимізованої технології виробництва насіння сочевиці з високими посівними якостями. Методика. Польовий – для спостереження за ростом і розвитком рослин, погодно-кліматичними умовами навколишнього середовища та іншими досліджуваними чинниками; вимірювально-ваговий – параметрів структури врожаю, урожайності; математично-статистичний – для проведення дисперсійного аналізу і статистичної обробки даних з метою оцінки достовірності отриманих результатів досліджень. Результати. На врожайність насіння, впливають кілька ключових факторів: Сорт (Фактор А): різні сорти (Антоніна, Серпанок, Даринка) мають різну генетичну основу, що впливає на їхню продуктивність і стійкість до хвороб та обробка (Фактор В). Врожайність насіння є результатом комплексної взаємодії цих факторів. Важливо враховувати всі аспекти для оптимізації врожайності. В середньому за роки досліджень врожайності сорту Даринка за обробкою суміші препаратів склала – 2,47 т/га, що перевищує контрольний варіант на 0,58 т/га або на 31 %. Окреме використання «Ярило активний старт PRO» підвищило врожайність на 0,23 т/га або на 12 %, а «Авангард Комплекс Бобові» – на 0,45 т/га або на 24 %. В середньому протягом досліджуваних років величина врожайності при застосуванні препаратів в суміші «Ярило активний старт PRO» + «Авангард Комплекс Бобові» становила 1,97 т/га, що перевищує контрольний варіант на 0,82 т/га. Окреме використання «Ярило активний старт PRO» підвищило врожайність на 0,16 т або на 13,9 %, застосування «Авангард Комплекс Бобові» – на 0,33 т або на 26,9 %. Найвища урожайність насіння сочевиці сорту Антоніна спостерігалась обробкою за «Ярило активний старт PRO» + «Авангард Комплекс Бобові» у 2025 році – 2,02 т/га, що більше контрольного варіанту на 0,85 т/га. У середньому за роки досліджень значення врожайності сорту Серпанок при застосуванні препаратів у суміші «Ярило активний старт PRO» + «Авангард Комплекс Бобові» склало 2,16 т/га, що перевищує контрольний варіант на 0,55 т/га або на 34,2 %. Окреме внесення «Ярило активний старт PRO» підвищило врожайність на 0,25 т/га або на 7,5 %, а внесення «Авангард Комплекс Бобові» – на 0,43 т/га або на 18,6 %. Максимальна врожайність рослини новостворений ліній сочевиці була отримана на ділянках, де застосовувалося внесення в суміш «Ярило активний старт PRO» + «Авангард Комплекс Бобові». Усі досліджувані лінії характеризуються позитивною реакцією на позакореневе підживлення, особливо при поєднанні двох препаратів. Найвищі результати одержано для ліній Яр 05–23 та Яр 11–23, Яр 15–23 урожайність яких досягала 2,54–2,56 т/га. Висновки. Найвищий рівень урожайності насіння сорту Даринка спостерігався у 2025 році на ділянці з обробкою «Ярило активний старт PRO» + «Авангард Комплекс Бобові» – 2,55 т/га, зростання врожайності в порівнянні з контрольним варіантом цього ж року показало приріст урожайності на 0,62 т/га або 32,1 %. Найвища урожайність насіння сочевиці сорту Антоніна спостерігалась обробкою за «Ярило активний старт PRO» + «Авангард Комплекс Бобові» у 2025 році – 2,02 т/га, що більше контрольного варіанту на 0,85 т/га. Максимальна врожайність рослини сочевиці сорту Серпанок була отримана на ділянках, де застосовувалося внесення суміш «Ярило активний старт PRO + «Авангард Комплекс Бобові». У середньому за роки досліджень значення врожайності при застосуванні...
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications)
- Vol. 1 (149) , 52-63
Humus from the processed mushroom substrate in the technology of growing winter wheat
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications)
- Vol. 1 (149) , 52-63
Humus from the processed mushroom substrate in the technology of growing winter wheat
- Open Access
- 6 May 2026
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 35,p. 28-35
Попередники, удобрення, погода як фактори впливу на якість зерна пшениці озимої
Мета. Визначити вплив погодних умов, попередників та видів добрив на фізичні показники зерна пшениці озимої та вміст в ньому білка Методи. Польовий дослід, лабораторні для визначення показників якості зерна (вміст білка, маса 1000 зерен, маса 1 літра), статистичні: обробка результатів досліджень, встановлення кореляційних зв’язків та прогнозування з використанням методів простої регресії за допомогою статистичних пакетів SPSS, R та офісного пакету Excel. Об’єкт досліджень – якість зерна пшениці озимої м’якої за впливом попередників (чорний пар, сидеральні пари та зароблена солома ячменю ярого), добрива (мінеральні – NPK, NP; органічні – перегної великої рогатої худоби та відходів з вирощування грибів; комплексні препарати з удобрювально-стимулюючою дією – КПУСД, які містять гумінові, та амінокислоти і комплекс мікроелементів). Результати. За результатами досліджень встановлено, що вплив попередника у формуванні параметрів якості зерна визначається видом удобрення: при вирощуванні пшениці озимої на природному фоні та при використанні мінеральних добрив частка впливу попередника у формуванні білковості зерна незначна (0,2-6,4%); за умови використання органічних добрив – 50,0% та препаратів удобрювально – стимулюючої дії – 25,6%; маса 1000 зерен та натура зерна детермінується попередником на 18,9-21,2% незалежно від виду добрив; – частка впливу мінеральних добрив у процесі накопичення білка в зерні в погодних умовах Південного степу складала 54,4%, органічних добрив – 24,9%, препаратів удобрювально – стимулюючої дії – 39,5%; на формування фізичних показників (маса 1000 зерен, натура) більший вплив мали препарати удобрювально – стимулюючої дії 41,2% та 31,3% на відміну від мінеральних добрив – 37,8% та 24,9%; – кореляційні залежності між параметрами погодних умов весняно-літньої вегетації та показниками якості зерна пшениці озимої: в більшості випадків максимальний вплив мали опади і температура травня та червня (r=/0,82-0,99/); – обернений зв’язок середнього ступеню між вмістом білка та масою 1000 насінин в середньому за системами удобрення (r= – 0,69), який за видами добрив коливався від /0,18 до 0,90/. Висновки. Частка впливу попередника визначається видом удобрення. Мінеральні добрива мали більший вплив на синтез білка в зерні пшениці озимої (54,4%), а органічні добрива та препарати удобрювально – стимулюючої дії – на масу 1000 зерен і натуру (41,2% та 31,3%). На формування параметрів якості зерна максимальний вплив мали опади і температура травня та червня (r=/0,82-0,99/).
- 6 May 2026
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 35,p. 28-35
Open AccessПопередники, удобрення, погода як фактори впливу на якість зерна пшениці озимої
Мета. Визначити вплив погодних умов, попередників та видів добрив на фізичні показники зерна пшениці озимої та вміст в ньому білка Методи. Польовий дослід, лабораторні для визначення показників якості зерна (вміст білка, маса 1000 зерен, маса 1 літра), статистичні: обробка результатів досліджень, встановлення кореляційних зв’язків та прогнозування з використанням методів простої регресії за допомогою статистичних пакетів SPSS, R та офісного пакету Excel. Об’єкт досліджень – якість зерна пшениці озимої м’якої за впливом попередників (чорний пар, сидеральні пари та зароблена солома ячменю ярого), добрива (мінеральні – NPK, NP; органічні – перегної великої рогатої худоби та відходів з вирощування грибів; комплексні препарати з удобрювально-стимулюючою дією – КПУСД, які містять гумінові, та амінокислоти і комплекс мікроелементів). Результати. За результатами досліджень встановлено, що вплив попередника у формуванні параметрів якості зерна визначається видом удобрення: при вирощуванні пшениці озимої на природному фоні та при використанні мінеральних добрив частка впливу попередника у формуванні білковості зерна незначна (0,2-6,4%); за умови використання органічних добрив – 50,0% та препаратів удобрювально – стимулюючої дії – 25,6%; маса 1000 зерен та натура зерна детермінується попередником на 18,9-21,2% незалежно від виду добрив; – частка впливу мінеральних добрив у процесі накопичення білка в зерні в погодних умовах Південного степу складала 54,4%, органічних добрив – 24,9%, препаратів удобрювально – стимулюючої дії – 39,5%; на формування фізичних показників (маса 1000 зерен, натура) більший вплив мали препарати удобрювально – стимулюючої дії 41,2% та 31,3% на відміну від мінеральних добрив – 37,8% та 24,9%; – кореляційні залежності між параметрами погодних умов весняно-літньої вегетації та показниками якості зерна пшениці озимої: в більшості випадків максимальний вплив мали опади і температура травня та червня (r=/0,82-0,99/); – обернений зв’язок середнього ступеню між вмістом білка та масою 1000 насінин в середньому за системами удобрення (r= – 0,69), який за видами добрив коливався від /0,18 до 0,90/. Висновки. Частка впливу попередника визначається видом удобрення. Мінеральні добрива мали більший вплив на синтез білка в зерні пшениці озимої (54,4%), а органічні добрива та препарати удобрювально – стимулюючої дії – на масу 1000 зерен і натуру (41,2% та 31,3%). На формування параметрів якості зерна максимальний вплив мали опади і температура травня та червня (r=/0,82-0,99/).
- 28 April 2026
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Interagency thematic scientific collection «Irrigated agriculture»
- No. 85,p. 82-88
The influence of complex microelements for foliar feeding of plants on the yield structure of lentil varieties and lines
- 28 April 2026
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Interagency thematic scientific collection «Irrigated agriculture»
- No. 85,p. 82-88
The influence of complex microelements for foliar feeding of plants on the yield structure of lentil varieties and lines
- Open Access
- 25 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ukrainian Journal of Natural Sciences
- No. 14,p. 241-249
Урожайний потенціал сортів сочевиці залежно від елементів агротехнології за кліматичних змін
The purpose of the study is to determine the effect of herbicides on the level of weediness of the crop, the leaf surface area and the productivity of the lentil varieties Antonina, Serpanok, Darynka. Field tests were carried out at the experimental field of the Odessa State Agricultural Experimental Station of the Institute of Climate-Oriented Agriculture of the National Academy of Sciences of Ukraine in 2023–2025 in order to improve the elements of agrotechnology for growing lentils in southern Ukraine under climate change. The experimental field is located in the village of Khlibodarske, Odessa district, Odessa region, 46°29′5″ N. lat. 30°35′31″ E. The use of manual weeding is the most effective method for ensuring maximum individual productivity of lentil plants, but also the most costly. To combat segetal vegetation on lentil crops, among the options for applying herbicides, the most effective is the use of a mixture of herbicides Imazamox + Bentazon. To increase the photosynthetic activity of lentil varieties, it is advisable to use mixtures of herbicides Imazamox + Bentazone, which provides a leaf surface area in the flowering phase of 31,9–32,2 thousand m2/ha. The maximum leaf surface area was observed in the Darynka variety during manual weeding: 20,9 thousand m2/ha (branching phase) – 35,8 thousand m2/ha (flowering phase). The maximum yield of lentil seeds of the Darynka variety was obtained in experimental plots where herbicides in the combination of Imazamox + Bentazone and manual weeding were used. On average, over the years of research, when herbicides in the combination of Imazamox + Bentazone were used, the yield index was 2,49 t/ha, which exceeds the control by 0,56 t/ha or 29,11%. The use of the herbicide Imazamox alone increased the yield by 0,24 t/ha or 12,4%, the herbicide Bentazon – by 0,48 t/ha or 24,8%. The maximum yield of seeds of the Darynka variety was observed on the site with manual weeding – 2,55 t/ha, the yield increase – 0,62 t/ha or 32,1%. Мета дослідження – визначити вплив гербіцидів на рівень забур’яненості посіву, площу листкової поверхні та продуктивність сортів сочевиці Антоніна, Серпанок, Даринка. Польові випробування виконано на дослідному полі Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук у 2023–2025 роках з метою вдосконалення елементів агротехнології вирощування сочевиці на півдні України в умовах кліматичних змін. Дослідне поле розташоване у селищі міського типу Хлібодарське Одеського району Одеської області, 46°29′5″ пн. ш. 30°35′31″ сх. д. Застосування ручного прополювання – найефективніший метод для забезпечення максимальної індивідуальної продуктивності рослин сочевиці, але і найбільш затратний. Для боротьби із сегетальною рослинністю на посівах сочевиці серед варіантів внесення гербіцидів найбільш ефективним є використання суміші гербіцидів д. р. імазамокс + д. р. бентазон. Для підвищення фотосинтетичної діяльності сортів сочевиці доцільно використовувати суміші гербіцидів д. р. імазамокс + д. р. бентазон, що забезпечує площу листкової поверхні у фазу цвітіння 31,9–32,2 тисячі м2/га. Максимальна площа листової поверхі спостерігалась в сорту Даринка за ручного прополювання: 20,9 тисячі м2/га (фаза гілкування) – 35,8 тисячі м2/га (фаза цвітіння). Максимальна врожайність насіння сочевиці сорту Даринка була отримана на експериментальних ділянках, де застосовувалися гербіциди в комбінації д. р. імазамокс + д. р. бентазон і ручна прополка. У середньому протягом років досліджень, за застосування гербіцидів у комбінації д. р. імазамокс + д. р. бентазон, показник урожайності становив 2,49 т/га, що перевищує контроль на 0,56 т/га, або на 29,11 %. Застосування окремо гербіциду д. р. імазамокс підвищило врожайність на 0,24 т/га, або на 12,4%, гербіциду д. р. бентазон – на 0,48 т/га, або на 24,8%. Максимальний рівень врожайності насіння сорту Даринка спостерігався на ділянці з ручною прополкою – 2,55 т/га, приріст урожайності – 0,62 т/га, або 32,1%.
- 25 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ukrainian Journal of Natural Sciences
- No. 14,p. 241-249
Open AccessУрожайний потенціал сортів сочевиці залежно від елементів агротехнології за кліматичних змін
The purpose of the study is to determine the effect of herbicides on the level of weediness of the crop, the leaf surface area and the productivity of the lentil varieties Antonina, Serpanok, Darynka. Field tests were carried out at the experimental field of the Odessa State Agricultural Experimental Station of the Institute of Climate-Oriented Agriculture of the National Academy of Sciences of Ukraine in 2023–2025 in order to improve the elements of agrotechnology for growing lentils in southern Ukraine under climate change. The experimental field is located in the village of Khlibodarske, Odessa district, Odessa region, 46°29′5″ N. lat. 30°35′31″ E. The use of manual weeding is the most effective method for ensuring maximum individual productivity of lentil plants, but also the most costly. To combat segetal vegetation on lentil crops, among the options for applying herbicides, the most effective is the use of a mixture of herbicides Imazamox + Bentazon. To increase the photosynthetic activity of lentil varieties, it is advisable to use mixtures of herbicides Imazamox + Bentazone, which provides a leaf surface area in the flowering phase of 31,9–32,2 thousand m2/ha. The maximum leaf surface area was observed in the Darynka variety during manual weeding: 20,9 thousand m2/ha (branching phase) – 35,8 thousand m2/ha (flowering phase). The maximum yield of lentil seeds of the Darynka variety was obtained in experimental plots where herbicides in the combination of Imazamox + Bentazone and manual weeding were used. On average, over the years of research, when herbicides in the combination of Imazamox + Bentazone were used, the yield index was 2,49 t/ha, which exceeds the control by 0,56 t/ha or 29,11%. The use of the herbicide Imazamox alone increased the yield by 0,24 t/ha or 12,4%, the herbicide Bentazon – by 0,48 t/ha or 24,8%. The maximum yield of seeds of the Darynka variety was observed on the site with manual weeding – 2,55 t/ha, the yield increase – 0,62 t/ha or 32,1%. Мета дослідження – визначити вплив гербіцидів на рівень забур’яненості посіву, площу листкової поверхні та продуктивність сортів сочевиці Антоніна, Серпанок, Даринка. Польові випробування виконано на дослідному полі Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук у 2023–2025 роках з метою вдосконалення елементів агротехнології вирощування сочевиці на півдні України в умовах кліматичних змін. Дослідне поле розташоване у селищі міського типу Хлібодарське Одеського району Одеської області, 46°29′5″ пн. ш. 30°35′31″ сх. д. Застосування ручного прополювання – найефективніший метод для забезпечення максимальної індивідуальної продуктивності рослин сочевиці, але і найбільш затратний. Для боротьби із сегетальною рослинністю на посівах сочевиці серед варіантів внесення гербіцидів найбільш ефективним є використання суміші гербіцидів д. р. імазамокс + д. р. бентазон. Для підвищення фотосинтетичної діяльності сортів сочевиці доцільно використовувати суміші гербіцидів д. р. імазамокс + д. р. бентазон, що забезпечує площу листкової поверхні у фазу цвітіння 31,9–32,2 тисячі м2/га. Максимальна площа листової поверхі спостерігалась в сорту Даринка за ручного прополювання: 20,9 тисячі м2/га (фаза гілкування) – 35,8 тисячі м2/га (фаза цвітіння). Максимальна врожайність насіння сочевиці сорту Даринка була отримана на експериментальних ділянках, де застосовувалися гербіциди в комбінації д. р. імазамокс + д. р. бентазон і ручна прополка. У середньому протягом років досліджень, за застосування гербіцидів у комбінації д. р. імазамокс + д. р. бентазон, показник урожайності становив 2,49 т/га, що перевищує контроль на 0,56 т/га, або на 29,11 %. Застосування окремо гербіциду д. р. імазамокс підвищило врожайність на 0,24 т/га, або на 12,4%, гербіциду д. р. бентазон – на 0,48 т/га, або на 24,8%. Максимальний рівень врожайності насіння сорту Даринка спостерігався на ділянці з ручною прополкою – 2,55 т/га, приріст урожайності – 0,62 т/га, або 32,1%.
- Open Access
- 14 December 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 33,p. 361-367
Формування врожаю та якості насіння сочевиці залежно від елементів технології
В статті викладено результати досліджень впливу системи захисту на формування врожаю та якості насіння сочевиці. Мета – визначити дію гербіцидів на аспекти продуктивності рослин сочевиці сортів Антоніна, Серпанок, Даринка, а також на посівні та біохімічні показники насіння. Методи. Польові дослідження проведено на дослідному полі Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кліматично-орієнтованого сільського господарства НААН у 2022–2024 роках, дослідне поле розташоване у смт. Хлібодарське, Біляївського (нині Одеського) району, Одеської області – 46°29′5″ пн. ш. 30°35′31″ сх. д. Результати. На підставі проведених досліджень ручне прополювання виявилося найефективнішим методом забезпечення максимальної індивідуальної продуктивності рослин сочевиці, проте й найвитратнішим. Серед варіантів внесення гербіцидів найбільш дієвим є використання суміші гербіцидів д.р. Імазамокс + д.р. Бентазон для підвищення структурних елементів продуктивності сортів сочевиці. Ручне прополювання є найефективнішим способом підвищення елементів продуктивності, біохімічних показників харчової якості та посівних властивостей, однак не може замінити хімічний захист посівів сочевиці через високу затратність. Максимальна врожайність насіння сорту Даринка була зафіксована на ділянках, де застосовували суміш гербіцидів д.р. Імазамокс + д.р. Бентазон і проводили ручне прополювання. Збільшення вмісту білка та жиру спостерігалося під впливом ручного прополювання та суміші гербіцидів Імазамокс + Бентазон. Застосування суміші гербіцидів д.р. Імазамокс + д.р. Бентазон підвищувало енергію проростання на 7–9 %, а ручне прополювання збільшувало енергію проростання насіння на 9 %. Засоби захисту від сегетальної рослинності підвищили лабораторну схожість насіння. Аналіз залежності лабораторної схожості насіння від внесення суміші гербіцидів д.р. Імазамокс + д.р. Бентазон та ручного прополювання показав, що використані речовини підвищували лабораторну схожість приблизно на 8 %.
- 14 December 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 33,p. 361-367
Open AccessФормування врожаю та якості насіння сочевиці залежно від елементів технології
В статті викладено результати досліджень впливу системи захисту на формування врожаю та якості насіння сочевиці. Мета – визначити дію гербіцидів на аспекти продуктивності рослин сочевиці сортів Антоніна, Серпанок, Даринка, а також на посівні та біохімічні показники насіння. Методи. Польові дослідження проведено на дослідному полі Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кліматично-орієнтованого сільського господарства НААН у 2022–2024 роках, дослідне поле розташоване у смт. Хлібодарське, Біляївського (нині Одеського) району, Одеської області – 46°29′5″ пн. ш. 30°35′31″ сх. д. Результати. На підставі проведених досліджень ручне прополювання виявилося найефективнішим методом забезпечення максимальної індивідуальної продуктивності рослин сочевиці, проте й найвитратнішим. Серед варіантів внесення гербіцидів найбільш дієвим є використання суміші гербіцидів д.р. Імазамокс + д.р. Бентазон для підвищення структурних елементів продуктивності сортів сочевиці. Ручне прополювання є найефективнішим способом підвищення елементів продуктивності, біохімічних показників харчової якості та посівних властивостей, однак не може замінити хімічний захист посівів сочевиці через високу затратність. Максимальна врожайність насіння сорту Даринка була зафіксована на ділянках, де застосовували суміш гербіцидів д.р. Імазамокс + д.р. Бентазон і проводили ручне прополювання. Збільшення вмісту білка та жиру спостерігалося під впливом ручного прополювання та суміші гербіцидів Імазамокс + Бентазон. Застосування суміші гербіцидів д.р. Імазамокс + д.р. Бентазон підвищувало енергію проростання на 7–9 %, а ручне прополювання збільшувало енергію проростання насіння на 9 %. Засоби захисту від сегетальної рослинності підвищили лабораторну схожість насіння. Аналіз залежності лабораторної схожості насіння від внесення суміші гербіцидів д.р. Імазамокс + д.р. Бентазон та ручного прополювання показав, що використані речовини підвищували лабораторну схожість приблизно на 8 %.
- Open Access
- 27 November 2025
- Published by Kharkiv Entomological Society in The Kharkov Entomological Society Gazette
- Vol. 33 (1-2) , 83-89
Heteroptera (Hemiptera) of the Southern Steppe agrocenosis on the example of the experimental fields of Odesa SAES ICSA NAAS
Heteroptera monitoring was conducted in 2022–2025 in the grain fields of the Odesa State Agricultural Experimental Station of the Institute of Climate-Smart Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine. There were registered 46 species of bugs from 13 families. Miridae (13) and Pentatomidae (7) dominated by the number of species. Phytophagous species prevailed by the type of feeding (87%), predators accounted for 9% and phytozoophagous species for 4%. In the fields of winter wheat, 43 species from 13 families were registered, spring barley — 17 species from 9 families, and winter-sown peas — 10 species from 8 families. It was found that the total number of true bugs in 2022–2023 was insignificant; the maximal number was recorded in 2024. Typical pests of grain crops (Eurygaster integriceps, Lygus rugulipennis) reached the threshold of harmfulness in 2024 and 2025.
- 27 November 2025
- Published by Kharkiv Entomological Society in The Kharkov Entomological Society Gazette
- Vol. 33 (1-2) , 83-89
Open AccessHeteroptera (Hemiptera) of the Southern Steppe agrocenosis on the example of the experimental fields of Odesa SAES ICSA NAAS
Heteroptera monitoring was conducted in 2022–2025 in the grain fields of the Odesa State Agricultural Experimental Station of the Institute of Climate-Smart Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine. There were registered 46 species of bugs from 13 families. Miridae (13) and Pentatomidae (7) dominated by the number of species. Phytophagous species prevailed by the type of feeding (87%), predators accounted for 9% and phytozoophagous species for 4%. In the fields of winter wheat, 43 species from 13 families were registered, spring barley — 17 species from 9 families, and winter-sown peas — 10 species from 8 families. It was found that the total number of true bugs in 2022–2023 was insignificant; the maximal number was recorded in 2024. Typical pests of grain crops (Eurygaster integriceps, Lygus rugulipennis) reached the threshold of harmfulness in 2024 and 2025.
- Open Access
- 18 July 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 31,p. 99-103
Прогноз сприятливих і несприятливих років для пшениці озимої на півдні України
Мета. Дослідити вплив 4-річних циклів високосних років на врожайність і валовий збір пшениці озимої в Одеській області, в контексті можливості прогнозування неврожайних та врожайних років. Методи: польовий, статистичний, аналітичний, розрахунково-порівняльний та теоретичного узагальнення. Результати.У виробництві зерна пшениці озимої в Одеській області простежується значне зростання рівня врожайності та валового збору її зерна. Середній щорічний приріст урожайності пшениці озимої в області становить 0,0155 т/га, а приріст валового збору зерна – 13,7 тис. тонн. Проте врожайність і валовий збір зерна цієї культури значно коливаються за роками, що обумовлено частими посухами у цій зоні. Коефіцієнт варіації врожайності пшениці становить 26,5 %, а валового збору зерна – сягає 43,5 %.Встановлено також, що у високосні роки обсяги виробництва зерна пшениці зменшувалися на 18,7 %, порівняно з середнім його збором. Зменшення виробництва зерна пояснюється тим, що осінь перед високосними роками, зазвичай, була посушливою, тому восени формувалися слабкі та зріджені посіви, значну частину яких весною господарства пересівали, що й призводило до недобору103Аграрні інновації. 2025. № 31 Меліорація, землеробство, рослинництвозерна. Високий збір зерна пшениця озима забезпечує в наступний після високосного рік. У ці роки його валовий збір збільшувався на 26,3 % порівняно із середнім його виробництвом. Це обумовлено більшою площею збирання пшениці та вищим урожаєм зерна на 0,33 т/га.Виявлена закономірність дає можливість прогнозувати сприятливі та несприятливі для вирощування пшениці озимої роки, з вірогідністю 75 %. Висновки. В Одеській області простежується значне зростання рівня врожайності і валового збору зерна пшениці озимої. Середній щорічний приріст її врожайності становить 0,0155 т/га, а річний приріст валового збору зерна – 13,7 тис. тонн.Чітко проявляється 4-річна циклічність сприятливих і несприятливих для вирощування пшениці озимої роки. Відбувається зниження обсягу виробництва зерна пшениці озимої у високосні роки, в середньому на 18,7 %, та збільшення його виробництва в перший рік після високосних років – на 26,3 %. Зниження врожаю та обсягу виробництва пшениці у високосні роки обумовлюється посушливою осінню перед високосними роками та формуванням слабких, зріджених посівів і пересівами частини площ. Виявлена 4-річна циклічність дає можливість прогнозувати сприятливі та несприятливі для вирощування пшениці озимої роки.
- 18 July 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 31,p. 99-103
Open AccessПрогноз сприятливих і несприятливих років для пшениці озимої на півдні України
Мета. Дослідити вплив 4-річних циклів високосних років на врожайність і валовий збір пшениці озимої в Одеській області, в контексті можливості прогнозування неврожайних та врожайних років. Методи: польовий, статистичний, аналітичний, розрахунково-порівняльний та теоретичного узагальнення. Результати.У виробництві зерна пшениці озимої в Одеській області простежується значне зростання рівня врожайності та валового збору її зерна. Середній щорічний приріст урожайності пшениці озимої в області становить 0,0155 т/га, а приріст валового збору зерна – 13,7 тис. тонн. Проте врожайність і валовий збір зерна цієї культури значно коливаються за роками, що обумовлено частими посухами у цій зоні. Коефіцієнт варіації врожайності пшениці становить 26,5 %, а валового збору зерна – сягає 43,5 %.Встановлено також, що у високосні роки обсяги виробництва зерна пшениці зменшувалися на 18,7 %, порівняно з середнім його збором. Зменшення виробництва зерна пояснюється тим, що осінь перед високосними роками, зазвичай, була посушливою, тому восени формувалися слабкі та зріджені посіви, значну частину яких весною господарства пересівали, що й призводило до недобору103Аграрні інновації. 2025. № 31 Меліорація, землеробство, рослинництвозерна. Високий збір зерна пшениця озима забезпечує в наступний після високосного рік. У ці роки його валовий збір збільшувався на 26,3 % порівняно із середнім його виробництвом. Це обумовлено більшою площею збирання пшениці та вищим урожаєм зерна на 0,33 т/га.Виявлена закономірність дає можливість прогнозувати сприятливі та несприятливі для вирощування пшениці озимої роки, з вірогідністю 75 %. Висновки. В Одеській області простежується значне зростання рівня врожайності і валового збору зерна пшениці озимої. Середній щорічний приріст її врожайності становить 0,0155 т/га, а річний приріст валового збору зерна – 13,7 тис. тонн.Чітко проявляється 4-річна циклічність сприятливих і несприятливих для вирощування пшениці озимої роки. Відбувається зниження обсягу виробництва зерна пшениці озимої у високосні роки, в середньому на 18,7 %, та збільшення його виробництва в перший рік після високосних років – на 26,3 %. Зниження врожаю та обсягу виробництва пшениці у високосні роки обумовлюється посушливою осінню перед високосними роками та формуванням слабких, зріджених посівів і пересівами частини площ. Виявлена 4-річна циклічність дає можливість прогнозувати сприятливі та несприятливі для вирощування пшениці озимої роки.