VMVeronika Marchenko

Veronika Marchenko

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Veronika Marchenko has a total of 21 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:

  • Тетяна Юріївна Марченко

    Одеська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України, Одеський державний аграрний університет

    8 shared publications
  • Serhii Mishchenko

    Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

    6 shared publications
  • Юрій Олександрович Лавриненко

    Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України

    5 shared publications
  • D.S. Zhyhailo

    Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України

    4 shared publications
  • Сергєєв Леонід Аркадійович

    Одеська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України

    4 shared publications
  • O. O. Piliarska

    Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України

    2 shared publications

Latest Publications

  • Open Access

    Структури врожаю сортів гороху посівного (Pisum sativum L.) залежно від елементів агротехнології в Південному Степу

    by Д.с. Жигайло, Т.ю. Марченко, О.о. Пілярська, С.в. Міщенко, Ю.о. Лавриненко, В.д. Марченко

    Мета досліджень – було встановлення впливустимулятору росту та антистресанту на основі амінокислот рослинного походження та біологічно активних речовин (AminoStar®) на врожайність сортів горохупосівного (Pisum sativum L.) в умовах Південного СтепуУкраїни. Методи. Польові досліди проводили в ТОВ «СКСергіївка» Білгород-Дністровського району Одеськоїобласті (46°1′42″ пн. ш. 30°22′13″ сх. д). У дослідженнях використовували три сорти гороху посівного (зернового):Дарунок Степу, Круіз, Пристань. Оригінатор: Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення. AminoStar® – стимулятор росту таантистресант рослинного походження на основі амінокислот та біологічно активних речовин. Результати. Найвищізначення кількості зерен у бобі були отримані у сортуПристань за застосування препарату AminoStar®. У сортуДарунок Степу середнє значення за два роки становило6,2 шт., що на 0,5 шт. більше порівняно з контролем безобробки. У сорту Круіз цей показник досягав 6,3 шт., априріст відносно контролю становив 0,4 шт. Найвищукількість зерен у бобі сформував сорт Пристань – 6,5 шт.у середньому за 2025–2026 рр., що на 0,5 шт. перевищувало контрольний варіант. Аналіз середніх значеньза фактором А свідчить, що між сортами також існуваливідмінності. У середньому за фактором В найнижчі показники отримано на контролі без обробки (5,8 шт.), дещовищі – за обробки водою (5,9 шт.), а максимальні – завикористання AminoStar® (6,3 шт.). Це свідчить про позитивний вплив біостимулятора на формування кількостізерен у бобі незалежно від сорту. У всіх досліджуванихсортів найнижчу врожайність отримано у варіанті безобробки, тоді як максимальні показники забезпечилозастосування препарату AminoStar®. Крім того, у 2026вегетаційному році урожайність була дещо вищою порівняно з попереднім роком. Середні значення за факторомВ також підтверджують позитивний вплив обробки рослин. Найменшу урожайність забезпечив контроль безобробки – 2,14 т/га, обробка водою практично не змінилацей показник (2,17 т/га), тоді як застосування препаратуAminoStar® підвищило середню урожайність до 2,53 т/га,що на 0,39 т/га, або близько 18,2 %, більше порівняно зконтролем. Висновки. Найвищу кількість зерен у бобісформував сорт Пристань – 6,5 шт. у середньому за2024–2026 рр., що на 0,5 шт. перевищувало контрольний варіант. Найвищі значення кількості зерен у бобібули отримані за застосування препарату AminoStar®.У середньому за фактором В найнижчі показники отримано на контролі без обробки (5,8 шт.), дещо вищі – заобробки водою (5,9 шт.), а максимальні – за використанняAminoStar® (6,3 шт.). Це свідчить про позитивний впливбіостимулятора на формування кількості зерен у бобінезалежно від сорту. Найвищу кількість зерен на однійрослині сформував сорт Пристань. У середньому за2025–2026 рр. кількість зерен на одній рослині становила29,9 шт. у контролі без обробки, 30,4 шт. за обробки водоюта 31,0 шт. після застосування AminoStar®. Використанняпрепарату AminoStar® є ефективним агротехнічним прийомом для підвищення урожайності зерна незалежновід сорту. Найвищу продуктивність у досліді забезпечив сорт Пристань у поєднанні з обробкою препаратомAminoStar®, де середня урожайність за два роки досягла2,78 т/га.

  • Open Access

    ВПЛИВ КОМПЛЕКСНИХ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ НАСІННЯ СОРТІВ ТА ЛІНІЙ СОЧЕВИЦІ

    by Л.а. Сергєєв, І.м. Когут, Т.ю. Марченко, Р.в. Соломонов, В.д. Марченко

    Мета. Розробка елементів оптимізованої технології виробництва насіння сочевиці з високими посівними якостями. Методика. Польовий – для спостереження за ростом і розвитком рослин, погодно-кліматичними умовами навколишнього середовища та іншими досліджуваними чинниками; вимірювально-ваговий – параметрів структури врожаю, урожайності; математично-статистичний – для проведення дисперсійного аналізу і статистичної обробки даних з метою оцінки достовірності отриманих результатів досліджень. Результати. На врожайність насіння, впливають кілька ключових факторів: Сорт (Фактор А): різні сорти (Антоніна, Серпанок, Даринка) мають різну генетичну основу, що впливає на їхню продуктивність і стійкість до хвороб та обробка (Фактор В). Врожайність насіння є результатом комплексної взаємодії цих факторів. Важливо враховувати всі аспекти для оптимізації врожайності. В середньому за роки досліджень врожайності сорту Даринка за обробкою суміші препаратів склала – 2,47 т/га, що перевищує контрольний варіант на 0,58 т/га або на 31 %. Окреме використання «Ярило активний старт PRO» підвищило врожайність на 0,23 т/га або на 12 %, а «Авангард Комплекс Бобові» – на 0,45 т/га або на 24 %. В середньому протягом досліджуваних років величина врожайності при застосуванні препаратів в суміші «Ярило активний старт PRO» + «Авангард Комплекс Бобові» становила 1,97 т/га, що перевищує контрольний варіант на 0,82 т/га. Окреме використання «Ярило активний старт PRO» підвищило врожайність на 0,16 т або на 13,9 %, застосування «Авангард Комплекс Бобові» – на 0,33 т або на 26,9 %. Найвища урожайність насіння сочевиці сорту Антоніна спостерігалась обробкою за «Ярило активний старт PRO» + «Авангард Комплекс Бобові» у 2025 році – 2,02 т/га, що більше контрольного варіанту на 0,85 т/га. У середньому за роки досліджень значення врожайності сорту Серпанок при застосуванні препаратів у суміші «Ярило активний старт PRO» + «Авангард Комплекс Бобові» склало 2,16 т/га, що перевищує контрольний варіант на 0,55 т/га або на 34,2 %. Окреме внесення «Ярило активний старт PRO» підвищило врожайність на 0,25 т/га або на 7,5 %, а внесення «Авангард Комплекс Бобові» – на 0,43 т/га або на 18,6 %. Максимальна врожайність рослини новостворений ліній сочевиці була отримана на ділянках, де застосовувалося внесення в суміш «Ярило активний старт PRO» + «Авангард Комплекс Бобові». Усі досліджувані лінії характеризуються позитивною реакцією на позакореневе підживлення, особливо при поєднанні двох препаратів. Найвищі результати одержано для ліній Яр 05–23 та Яр 11–23, Яр 15–23 урожайність яких досягала 2,54–2,56 т/га. Висновки. Найвищий рівень урожайності насіння сорту Даринка спостерігався у 2025 році на ділянці з обробкою «Ярило активний старт PRO» + «Авангард Комплекс Бобові» – 2,55 т/га, зростання врожайності в порівнянні з контрольним варіантом цього ж року показало приріст урожайності на 0,62 т/га або 32,1 %. Найвища урожайність насіння сочевиці сорту Антоніна спостерігалась обробкою за «Ярило активний старт PRO» + «Авангард Комплекс Бобові» у 2025 році – 2,02 т/га, що більше контрольного варіанту на 0,85 т/га. Максимальна врожайність рослини сочевиці сорту Серпанок була отримана на ділянках, де застосовувалося внесення суміш «Ярило активний старт PRO + «Авангард Комплекс Бобові». У середньому за роки досліджень значення врожайності при застосуванні...

  • Open Access

    Урожайний потенціал сортів сочевиці залежно від елементів агротехнології за кліматичних змін

    by Л. А. Сергєєв, Т. Ю. Марченко, І. М. Когут, С. В. Почколіна, В. Д. Марченко

    The purpose of the study is to determine the effect of herbicides on the level of weediness of the crop, the leaf surface area and the productivity of the lentil varieties Antonina, Serpanok, Darynka. Field tests were carried out at the experimental field of the Odessa State Agricultural Experimental Station of the Institute of Climate-Oriented Agriculture of the National Academy of Sciences of Ukraine in 2023–2025 in order to improve the elements of agrotechnology for growing lentils in southern Ukraine under climate change. The experimental field is located in the village of Khlibodarske, Odessa district, Odessa region, 46°29′5″ N. lat. 30°35′31″ E. The use of manual weeding is the most effective method for ensuring maximum individual productivity of lentil plants, but also the most costly. To combat segetal vegetation on lentil crops, among the options for applying herbicides, the most effective is the use of a mixture of herbicides Imazamox + Bentazon. To increase the photosynthetic activity of lentil varieties, it is advisable to use mixtures of herbicides Imazamox + Bentazone, which provides a leaf surface area in the flowering phase of 31,9–32,2 thousand m2/ha. The maximum leaf surface area was observed in the Darynka variety during manual weeding: 20,9 thousand m2/ha (branching phase) – 35,8 thousand m2/ha (flowering phase). The maximum yield of lentil seeds of the Darynka variety was obtained in experimental plots where herbicides in the combination of Imazamox + Bentazone and manual weeding were used. On average, over the years of research, when herbicides in the combination of Imazamox + Bentazone were used, the yield index was 2,49 t/ha, which exceeds the control by 0,56 t/ha or 29,11%. The use of the herbicide Imazamox alone increased the yield by 0,24 t/ha or 12,4%, the herbicide Bentazon – by 0,48 t/ha or 24,8%. The maximum yield of seeds of the Darynka variety was observed on the site with manual weeding – 2,55 t/ha, the yield increase – 0,62 t/ha or 32,1%. Мета дослідження – визначити вплив гербіцидів на рівень забур’яненості посіву, площу листкової поверхні та продуктивність сортів сочевиці Антоніна, Серпанок, Даринка. Польові випробування виконано на дослідному полі Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук у 2023–2025 роках з метою вдосконалення елементів агротехнології вирощування сочевиці на півдні України в умовах кліматичних змін. Дослідне поле розташоване у селищі міського типу Хлібодарське Одеського району Одеської області, 46°29′5″ пн. ш. 30°35′31″ сх. д. Застосування ручного прополювання – найефективніший метод для забезпечення максимальної індивідуальної продуктивності рослин сочевиці, але і найбільш затратний. Для боротьби із сегетальною рослинністю на посівах сочевиці серед варіантів внесення гербіцидів найбільш ефективним є використання суміші гербіцидів д. р. імазамокс + д. р. бентазон. Для підвищення фотосинтетичної діяльності сортів сочевиці доцільно використовувати суміші гербіцидів д. р. імазамокс + д. р. бентазон, що забезпечує площу листкової поверхні у фазу цвітіння 31,9–32,2 тисячі м2/га. Максимальна площа листової поверхі спостерігалась в сорту Даринка за ручного прополювання: 20,9 тисячі м2/га (фаза гілкування) – 35,8 тисячі м2/га (фаза цвітіння). Максимальна врожайність насіння сочевиці сорту Даринка була отримана на експериментальних ділянках, де застосовувалися гербіциди в комбінації д. р. імазамокс + д. р. бентазон і ручна прополка. У середньому протягом років досліджень, за застосування гербіцидів у комбінації д. р. імазамокс + д. р. бентазон, показник урожайності становив 2,49 т/га, що перевищує контроль на 0,56 т/га, або на 29,11 %. Застосування окремо гербіциду д. р. імазамокс підвищило врожайність на 0,24 т/га, або на 12,4%, гербіциду д. р. бентазон – на 0,48 т/га, або на 24,8%. Максимальний рівень врожайності насіння сорту Даринка спостерігався на ділянці з ручною прополкою – 2,55 т/га, приріст урожайності – 0,62 т/га, або 32,1%.

  • Open Access

    Формування врожаю та якості насіння сочевиці залежно від елементів технології

    by Л. А. Сергєєв, І. М. Когут, В. А. Руденко, В. Д. Марченко

    В статті викладено результати досліджень впливу системи захисту на формування врожаю та якості насіння сочевиці. Мета – визначити дію гербіцидів на аспекти продуктивності рослин сочевиці сортів Антоніна, Серпанок, Даринка, а також на посівні та біохімічні показники насіння. Методи. Польові дослідження проведено на дослідному полі Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кліматично-орієнтованого сільського господарства НААН у 2022–2024 роках, дослідне поле розташоване у смт. Хлібодарське, Біляївського (нині Одеського) району, Одеської області – 46°29′5″ пн. ш. 30°35′31″ сх. д. Результати. На підставі проведених досліджень ручне прополювання виявилося найефективнішим методом забезпечення максимальної індивідуальної продуктивності рослин сочевиці, проте й найвитратнішим. Серед варіантів внесення гербіцидів найбільш дієвим є використання суміші гербіцидів д.р. Імазамокс + д.р. Бентазон для підвищення структурних елементів продуктивності сортів сочевиці. Ручне прополювання є найефективнішим способом підвищення елементів продуктивності, біохімічних показників харчової якості та посівних властивостей, однак не може замінити хімічний захист посівів сочевиці через високу затратність. Максимальна врожайність насіння сорту Даринка була зафіксована на ділянках, де застосовували суміш гербіцидів д.р. Імазамокс + д.р. Бентазон і проводили ручне прополювання. Збільшення вмісту білка та жиру спостерігалося під впливом ручного прополювання та суміші гербіцидів Імазамокс + Бентазон. Застосування суміші гербіцидів д.р. Імазамокс + д.р. Бентазон підвищувало енергію проростання на 7–9 %, а ручне прополювання збільшувало енергію проростання насіння на 9 %. Засоби захисту від сегетальної рослинності підвищили лабораторну схожість насіння. Аналіз залежності лабораторної схожості насіння від внесення суміші гербіцидів д.р. Імазамокс + д.р. Бентазон та ручного прополювання показав, що використані речовини підвищували лабораторну схожість приблизно на 8 %.

  • Open Access

    Ефективність дії сучасних інсектицидів в системі захисту посівів соняшнику від бавовникової совки (Helicoverpa armigera Hb) в умовах Півдня України

    by І.в. Дєдух, Т.ю. Марченко, Ю.о. Лавриненко, А.с. Світлакова, С.в. Міщенко, В.д. Марченко

    Мета – дослідити ефективність дії сучасних інсектицидів проти бавовникової совки (Helicoverpa armigera Hb) на гібриді соняшнику П64ЛЦ108 в умовах Одеської області. Методи Методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові експерименти та спостереження; вимірювання показників об’єкту дослідження; порівняння впливу елементів агротехнологій), теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний. Результати. Середня чисельність бавовникової совки на посівах соняшнику за два роки дослідження до обробки препаратами в середньому становила 1,0–1,5 екз./рослину. Вже через 2 дні після обробки посівів кількість шкідників значно скоротилася і становила в середньому 0,5 екз./рослину у варіанті з нормою внесення досліджуваного інсектициду 0,3 л/га, 0,3 екз./рослину у варіанті з нормою витрати 0,4 л/га та 0,4 екз./рослину у варіанті з нормою внесення 0,5 л/га. Дія еталонних препаратів на шкідників виявилася аналогічною, кількість шкідників в середньому становила 0,4‒0,5 екз./рослину, в той час як в контрольному варіанті ‒ 0,9 екз./рослину. Загальне число бавовникової совки на облікових ділянках досліду коливалося в середньому від 20,0 до 29,3 екземплярів. Через 2 дні після обробки культури кількість шкідників істотно зменшилася в 2 варіанті досліду при нормі витрати досліджуваного препарату 0,4 л/га відносно 1 варіанту з нормою витрати 0,3 л/га. Кількість шкідників під дією досліджуваного інсектициду в середньому коливалася від 5,8 до 9,5 екземплярів, а під дією еталонних препаратів становила в середньому 7,3–9,0 екземплярів. Біологічна ефективність досліджуваного інсектициду Радіант, КС через 2 дні після обробки посівів була 63,7% при нормі витрати 0,3 л/га, 67,0% та 66,8% при нормах витати 0,4 л/га та 0,5 л/га відповідно Висновки. У 2022–2023 роках відмічено зростання динаміки чисельності бавовникової совки на посівах соняшнику. Досліджуваний інсектицид Радіант КС, показав високу біологічну ефективність проти бавовникової совки, розповсюдженої у посівах соняшнику при нормі витрати 0,3‒0,5 л/га у період вегетації культури. Ефективність дії досліджуваного інсектициду Радіант КС при нормах витрати 0,3–0,5 л/га на кінець періоду спостережень перевищувала ефективність еталонних препаратів Кораген 20 КС, Ампліго 150 ZC, ФК та Белт 480 КС, при нормі витрати інсектициду Радіант, КС 0,4‒0,5 л/га ефективність проти бавовникової совки становила 100%. Найвищу урожайність гібриду соняшника П64ЛЦ108 (фірми – Pioneer) було отримано на рівні 3,81 т/га на варіанті з внесенням препарату Радіант, КС за норми витрати 0,5 л/га.

  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ ФОТОСИНТЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ

    by Т.ю. Марченко, О.о. Пілярська, С.в. Міщенко, Ю.о. Лавриненко, Є.о. Базиленко, В.д. Марченко

    Мета – встановити вплив строків сівби на фотосинтетичні показники інноваційних гібридів кукурудзи різних груп ФАО в умовах Північного Степу України. Методи та матеріали дослідження. Польові дослідження проводили впродовж 2021–2023 рр. на території ФГ «Світлана» Єланецького району Миколаївської області. Фактор А – строк сівби, дата: 15.04, 25.04, 05.05, 15.05. Фактор В – різні за групами ФАО гібриди кукурудзи селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН: Степовий (ФАО 190), Олешківський (ФАО 280), Тронка (ФАО 380), Гілея (ФАО 420). Результати. Визначено вплив генотипу, строків сівби, флуктуації погодних умов на площу листкової поверхні посіву гібридів кукурудзи різних груп ФАО та на їх фотосинтетичний потенціал. Встановлена кореляція між цими ознаками та урожайністю зерна. Встановлено, що площа листкової поверхні посіву кукурудзи залежить від групи ФАО, строків сівби та погодних умов року. Коефіцієнт кореляції між площею листкової поверхні рослин у фазу цвітіння та урожайністю зерна гібридів становив 0,167...0,392. Найбільший коефіцієнт кореляції встановлено за строку сівби 25 квітня, що свідчить про можливості підвищення урожайності зерна гібридів кукурудзи агротехнічними заходами спрямованими на зростання листкової поверхні. Встановлена кореляція між площею листкової поверхні та урожайністю зерна і за інших строків сівби. Проте, кореляція слабка і пов’язана з екстраполяцією всієї групи гібридів в якій значною мірою впливу становлять гібриди з високою посухостійкістю (Степовий, Олешківський). Висновки. Пізні строки сівби (15 травня) призводять до істотного зменшення фотосинтетичного потенціалу у гібридів ФАО 380…420. Між фотосинтетичним потенціалом посіву і врожайністю зерна гібридів існує додатний кореляційний зв'язок слабкої сили за строків сівби від 15 квітня до 5 травня. За пізніх строків сівби (15 травня) встановлена від’ємна кореляція між фотосинтетичним потенціалом та урожайністю зерна. Існує можливість підвищення урожайності за збільшення фотосинтетичного потенціалу, проте, за відповідної адаптивної технології, що передбачає оптимальні строки сівби з включенням посухостійких гібридів ФАО 190…290.