Alla Pyvovar

Purpose. The aim of the study is to identify and evaluate regional differentiation in the branding of territorial communities through an assessment of the four analytical pillars of territorial brand maturity, and the classification of communities according to homogeneous brand characteristics, in order to provide an analytical basis for differentiated marketing strategies of territorial development at the regional level. Methodology. The methodological basis of the study is an integrated approach to assessing the maturity of territorial community brands, covering four interrelated dimensions: brand identity and communications, territorial assets, perception and reputation, brand management and stakeholder engagement. The empirical research is based on a combination of digital asset monitoring, geoinformation analysis, expert visual audit, content analysis of strategic and regulatory documents, media monitoring and user content analysis. The quantitative assessment was carried out by normalising indicators, calculating weighted composite indices and applying cluster analysis to identify typological groups of territorial communities. Results. The results of the study showed significant regional differentiation in the level and structure of brand maturity among local communities. Significant asymmetries were identified across all four brand dimensions, with communities with low institutional and managerial capacity in the field of territorial branding dominating. Based on the results of cluster analysis, groups of communities were identified – leaders, transitional types, and territories with fragmented or undeveloped branding practices. It has been proven that a strong brand narrative and positive digital reputation can partially compensate for limited material resources, while the lack of institutionalised brand management significantly hinders its development even in financially capable communities. Originality. The novelty lies in the development and empirical testing of a multidimensional quantitative methodology for assessing the institutional maturity of territorial communities’ brands. The proposed cluster approach to typologising communities by brand maturity expands existing research on territorial branding. It enables systematic comparative analysis and the identification of stable patterns of regional differentiation, moving beyond descriptive assessments. Practical implications. The practical significance of the results lies in the possibility of their use by local self-government bodies and regional institutions as an analytical tool for diagnosing the state of the territorial brand, identifying structural constraints, and developing evidence-based, differentiated branding strategies that take into account the resource potential and institutional capacity of territorial communities.

Purpose. The goal of the study is to determine the transformational changes in agricultural households with different sizes of land plots, with an emphasis on their adaptation to market conditions, introduction of new technologies, and economic practices; to assess the impact of these processes on the socioeconomic and cultural potential of rural regions and formulate recommendations for the Ukrainian government to create favorable conditions for the balanced and sustainable development of rural areas. Methodology / approach. In the study, a systemic approach was used to analyse the agrarisation and deagrarisation of rural territories in Ukraine, which allows considering these processes as complex and interconnected phenomena. The basis of the research methodology was a set of classical and modern methods of economic analysis. For analysing the trends of rural household development and their role in the agricultural sector of the economy, methods of analysis and synthesis were used. The statistical analysis included the collection, processing, and interpretation of data concerning the agricultural activity of rural households, specifically their land areas and production activities. The application of comparative analysis made it possible to study the experience of other countries and assessing the possibilities of its adaptation under Ukrainian conditions. The study uses an integrated approach that combines both quantitative and qualitative methods of analysis. This ensured an in-depth investigation of the institutional, economic, and social aspects of the agrarisation and deagrarisation of rural territories. Results. The findings of the study underline the importance of distinguishing between two key processes in the development of rural areas in Ukraine: agrarisation and deagrarisation. It was established that households with an area of up to 0.5 hectares and from 0.5 to 1.0 hectare (78 % of all rural households) show a trend towards deagrarisation, manifested in abandoning agricultural activities and transitioning to non-farming occupations. On the other hand, households with an area of more than 1.01 hectares (22 % of all rural households) demonstrate active agricultural development, characterised by increasing numbers of cattle, pigs, and broiler chickens, implementation of new agricultural technologies, and diversification of activities through growing and selling fruits, vegetables, and seedlings. It was revealed that the majority of the heads of these active households are descendants of dekulakised peasant-farmers of the 1930s, suggesting the presence of a genetic memory among Ukrainian landowners. It is recommended that the Ukrainian government create favorable conditions for the development of rural households with an area of more than 1.01 hectares in order to foster economic growth and preserve the socio-cultural potential of rural areas. Originality / scientific novelty. The originality of the research lies in a comprehensive analysis of the transformational changes in rural areas of Ukraine, particularly in identifying the strategic vectors of rural development – agrarisation and deagrarisation. The scientific novelty of the work is manifested in determining the interrelations between the sizes of rural households, their choice of strategic direction agrarisation or deagrarisation), and the economic, social, and cultural factors influencing this direction. The results of the study contribute to a better understanding how historical memory and current market conditions shape the management strategies of rural households. This enables the authors of the article to put forward proposals on the formation of state policy aimed at ensuring the sustainable development of rural areas in Ukraine in the context of their agrarisation and deagrarisation. Practical value / implications. The practical value lies in the development of recommendations for the formation of effective state agrarian policy in Ukraine. Identifying the strategic vectors of rural development and determining the main factors influencing the agrarisation or deagrarisation of households allows for the design of targeted programs to support and develop agriculture. The results of the study can be used by government authorities to adjust agrarian policy, as well as by local authorities for the development and implementation of regional programs for the development of rural areas. They can also serve as a practical guide for agrarians who are striving to optimize their management in the conditions of market transformations, choosing between the strategies of agrarisation and deagrarisation depending on the specific conditions of their farm and region. Thus, the research contributes to the preservation and development of the socio-economic potential of rural areas in Ukraine. Мета. Мета – визначити трансформаційні зміни в сільських домогосподарствах з різними розмірами земельних ділянок, з акцентом на їх адаптацію до ринкових умов, упровадження нових технологій та економічних практик; оцінити вплив цих процесів на соціально-економічний і культурний потенціал сільських регіонів та сформулювати рекомендації для уряду України щодо створення сприятливих умов для збалансованого та сталого розвитку сільських територій. Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано системний підхід для аналізу аграризації та деаграризації сільських територій України, що дозволяє розглядати ці...

Мета. Метою цього дослідження є виявлення впливу структури земного покриву на податкові надходження до місцевих бюджетів територіальних громад на основі ГІС-технологій. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: 1) виконати аналіз земного покриву Житомирської області з використанням ГІС-технологій; 2) проаналізувати податкові надходження при формуванні бюджетів територіальних громад Житомирської області; 3) провести моделювання як метод пошуку зв’язків між площею, структурою та зміною земного покриву трьох типів територіальних громад Житомирської області та їх надходженнями від місцевих податків і зборів. Методологія / методика / підхід. Для досягнення поставленої мети дослідження згенеровано та в подальшому об’єднано дві бази даних за період 2020–2022 рр.: перша сформована на основі ГІС-технологій і характеризує земний покрив кожної із 66 територіальних громад Житомирської області, друга показує податкові надходження бюджетів цих же територіальних громад. Ураховуючи специфіку об’єднаної бази даних, для побудови статистичних моделей використали метод панельного аналізу. Результати. Проведено аналіз земного покриву Житомирської області. Розглянуто формування місцевих бюджетів територіальних громад. Отримано результати побудови економетричних моделей та їх авторського обґрунтування з урахуванням думок експертів. Доведено, що зміна структури земного покриву може впливати на обсяги податкових надходжень до місцевих бюджетів територіальних громад. Так, якщо в структурі земного покриву сільських і селищних громад збільшується частка земних покривів більш продуктивного класу (лісовкриті території, культивовані угіддя, земля під будівлями тощо), які є об’єктами оподаткування, у цьому випадку податкові надходження будуть зростати як в абсолютному, так і у відносному вимірах. У міських громадах збільшення в структурі земного покриву частки забудованих земель (житлова та комерційна нерухомість) сприятиме податковим надходженням від підприємницької діяльності, податку на майно, екологічного податку. Оригінальність / наукова новизна. У статті наведено емпіричні докази впливу площі, структури та зміни земного покриву на податкові надходження до місцевих бюджетів територіальних громад. Авторами вперше використано комбінацію геопросторових й економетричних методів для аналізу земного покриву та його впливу на податкові надходження до місцевих бюджетів територіальних громад. Практична цінність / значущість. Висновки, наведені в цій статті, мають практичну цінність, оскільки вони свідчать про важливість структури земного покриву при формуванні фінансового потенціалу місцевого самоврядування. Результати підтверджують, що органи місцевого самоврядування можуть збільшити податкові надходження, керуючи землекористуванням, особливо стосовно продуктивного земного покриву. Висновки також свідчать про те, що органи місцевого самоврядування можуть імплементувати ГІС-технології за моніторингу змін земного покриву та виявлення територій із високим потенціалом податкових надходжень.

В статті людський капітал розглянуто як узагальнена кількість існуючих характеристик людських ресурсів міських та сільських територій. Ці характеристики ми було оцінено за 5 компонентами: демографічна, соціальна, економічна, культурно-освітня та трудовий потенціал. Вивчаючи демографічну компоненту людського капіталу сільських та міських територій за період незалежності України, потрібно відмітити наступні структурні зміни: 1) Зменшення кількості населення; 2) Збільшення частки населення на міських територіях; 3) Зменшення частки населення віком до 14 років; 4) Збільшення частки населення віком старше 65 років; 5) Перевищення частки жінок. Аналіз соціальної компоненти людського капіталу демонструє, що на сільських територіях кількість осіб пенсійного віку зменшилася, а їх частка поступово збільшується. Економічна компонента людського капіталу демонструє динаміку до поступового зростання. Компонента трудового потенціалу людського капіталу характеризується непропорційним зменшенням робочої сили. В загалом, відповідно до проведеного аналізу всіх компонент, людський капітал як сільських та міських територій знаходиться в задовільному стані.