Evgeny Kozishkurt
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Evgeny Kozishkurt has a total of 8 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Kyryll Kreitser
Odesa Polytechnic National University (Odesa, Ukraine)
6 shared publications - Tatiana Lysenko
Odesa Polytechnic National University
4 shared publications - Olga Ponomarenko
National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute” (Kharkiv, Ukraine)
2 shared publications - Isak Karabegović
Academy of Sciences and Arts of Bosnia and Herzegovina
1 shared publication - M.I. Zamiatin
Odesa Polytechnic National University (Odesa, Ukraine)
1 shared publication - Oleksii Shamov
Odesa National Maritime University
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 7 September 2026
- Published by National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications) in Casting Processes
- Vol. 165 (3) , 3-13
COMPARATIVE STUDY OF THE INFLUENCE OF FLUX AND FLUXLESS PROTECTION ON THE CORROSION RESISTANCE OF AZ91D ALLOY CASTINGS
The paper presents the results of a comparative study of the influence of the magnesium melt protection type (flux protection with the use of VI2 flux and fluxless gas protection based on a SO₂ + SF₆ mixture) on the corrosion resistance, microstructure, and mechanical properties of castings made of the AZ91D alloy obtained by high-pressure die casting on a hot-chamber machine. The expediency of transition from the traditional flux protection — which is a source of hygroscopic chloride inclusions and corresponding micro-galvanic corrosion sites — to a fluxless melt protection technology under a gas atmosphere isolating the melt mirror without contaminating the alloy with non-metallic inclusions is substantiated. The test methodology included accelerated climatic tests (4 cycles of 24 hours each) and long-term atmospheric tests of specimens with dimensions of 40×40×1 mm. The corrosion resistance was evaluated by gravimetric (K_grav, g/m²·h) and depth (P, mm/year) indicators, as well as by the conventional 10-point corrosion resistance scale for metals (terminology — according to DSTU EN ISO 8044:2018). The experimental data were processed by mathematical statistics methods; to establish the influence of the composition of the protective gas mixture, three series of experiments were carried out according to a 2³ full-factorial design matrix. It has been established that the application of fluxless gas protection leads to a substantial increase in corrosion resistance (K_grav decreases from 2.01 to 0.008 g/m²·h, P — from 10.3 to 0.04 mm/year), a decrease in gas content in the casting from 16 to 3 cm³/100 g, and an increase in the tensile strength from 196 to 265 MPa. Microstructural analysis confirmed the absence of non- metallic inclusions larger than 0.5 µm (within the resolution of optical microscopy) and the formation of an equiaxed fine-grained structure of the Al solid solution in Mg with a uniformly distributed γ-phase (Mg₁₇Al₁₂). The obtained results substantiate the transition of castings from the «completely unstable» group (10 points) to the «stable» group (4 points) of the corrosion resistance scale. У роботі представлено результати порівняльного дослідження впливу типу захисту магніє- вого розплаву (флюсового з використанням флюсу ВІ2 та безфлюсового газового на основі суміші SO₂ й SF₆) на корозійну стійкість, мікроструктуру та механічні властивості виливків зі сплаву AZ91D, отриманих литтям під високим тиском на машині з гарячою камерою пресування. Обґрунтовано доцільність переходу від традиційного флюсового захисту, який є джерелом гігроскопічних хлоридних включень і відповідних мікрогальванічних осередків корозії, до безфлюсової технології плавлення під газовою атмосферою, що ізолює дзеркало розплаву без забруднення сплаву неметалевими включеннями. Методика випробувань включала прискорені кліматичні випробування (4 цикли тривалістю 24 год) й тривалі атмосферні випробування зразків розмірами 40×40×1 мм. Корозійну стійкість оцінювали за ваговим (Кваг, г/м²·год) і глибинним (П, мм/рік) показниками, а також за прийнятою 10-бальною шкалою корозійної стійкості металів (терміни — за ДСТУ EN ISO 8044:2018). Експериментальні дані оброблено методами математичної статистики; для встановлення впливу складу захисної газової суміші проведено три серії однотипних експериментів за матрицею повнофакторного плану 2³. Встановлено, що застосування безфлюсового газового захисту забезпечує суттєве підвищення корозійної стійкості (Кваг знижується з 2,01 до 0,008 г/м²·год, П — з 10,3 до 0,04 мм/рік), зменшення вмісту газів у виливку з 16 до 3 см³/100 г та зростання межі міцності з 196 до 265 МПа. Мікроструктурний аналіз підтвердив відсутність неметалевих включень розміром понад 0,5 мкм (за роздільною здатністю оптичної мікроскопії) та формування рівноосної дрібнозернистої структури твердого розчину Al у Mg з рівномірно розподіленою γ-фазою (Mg₁₇Al₁₂).
- 7 September 2026
- Published by National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications) in Casting Processes
- Vol. 165 (3) , 3-13
Open AccessCOMPARATIVE STUDY OF THE INFLUENCE OF FLUX AND FLUXLESS PROTECTION ON THE CORROSION RESISTANCE OF AZ91D ALLOY CASTINGS
The paper presents the results of a comparative study of the influence of the magnesium melt protection type (flux protection with the use of VI2 flux and fluxless gas protection based on a SO₂ + SF₆ mixture) on the corrosion resistance, microstructure, and mechanical properties of castings made of the AZ91D alloy obtained by high-pressure die casting on a hot-chamber machine. The expediency of transition from the traditional flux protection — which is a source of hygroscopic chloride inclusions and corresponding micro-galvanic corrosion sites — to a fluxless melt protection technology under a gas atmosphere isolating the melt mirror without contaminating the alloy with non-metallic inclusions is substantiated. The test methodology included accelerated climatic tests (4 cycles of 24 hours each) and long-term atmospheric tests of specimens with dimensions of 40×40×1 mm. The corrosion resistance was evaluated by gravimetric (K_grav, g/m²·h) and depth (P, mm/year) indicators, as well as by the conventional 10-point corrosion resistance scale for metals (terminology — according to DSTU EN ISO 8044:2018). The experimental data were processed by mathematical statistics methods; to establish the influence of the composition of the protective gas mixture, three series of experiments were carried out according to a 2³ full-factorial design matrix. It has been established that the application of fluxless gas protection leads to a substantial increase in corrosion resistance (K_grav decreases from 2.01 to 0.008 g/m²·h, P — from 10.3 to 0.04 mm/year), a decrease in gas content in the casting from 16 to 3 cm³/100 g, and an increase in the tensile strength from 196 to 265 MPa. Microstructural analysis confirmed the absence of non- metallic inclusions larger than 0.5 µm (within the resolution of optical microscopy) and the formation of an equiaxed fine-grained structure of the Al solid solution in Mg with a uniformly distributed γ-phase (Mg₁₇Al₁₂). The obtained results substantiate the transition of castings from the «completely unstable» group (10 points) to the «stable» group (4 points) of the corrosion resistance scale. У роботі представлено результати порівняльного дослідження впливу типу захисту магніє- вого розплаву (флюсового з використанням флюсу ВІ2 та безфлюсового газового на основі суміші SO₂ й SF₆) на корозійну стійкість, мікроструктуру та механічні властивості виливків зі сплаву AZ91D, отриманих литтям під високим тиском на машині з гарячою камерою пресування. Обґрунтовано доцільність переходу від традиційного флюсового захисту, який є джерелом гігроскопічних хлоридних включень і відповідних мікрогальванічних осередків корозії, до безфлюсової технології плавлення під газовою атмосферою, що ізолює дзеркало розплаву без забруднення сплаву неметалевими включеннями. Методика випробувань включала прискорені кліматичні випробування (4 цикли тривалістю 24 год) й тривалі атмосферні випробування зразків розмірами 40×40×1 мм. Корозійну стійкість оцінювали за ваговим (Кваг, г/м²·год) і глибинним (П, мм/рік) показниками, а також за прийнятою 10-бальною шкалою корозійної стійкості металів (терміни — за ДСТУ EN ISO 8044:2018). Експериментальні дані оброблено методами математичної статистики; для встановлення впливу складу захисної газової суміші проведено три серії однотипних експериментів за матрицею повнофакторного плану 2³. Встановлено, що застосування безфлюсового газового захисту забезпечує суттєве підвищення корозійної стійкості (Кваг знижується з 2,01 до 0,008 г/м²·год, П — з 10,3 до 0,04 мм/рік), зменшення вмісту газів у виливку з 16 до 3 см³/100 г та зростання межі міцності з 196 до 265 МПа. Мікроструктурний аналіз підтвердив відсутність неметалевих включень розміром понад 0,5 мкм (за роздільною здатністю оптичної мікроскопії) та формування рівноосної дрібнозернистої структури твердого розчину Al у Mg з рівномірно розподіленою γ-фазою (Mg₁₇Al₁₂).
- 17 January 2026
- Published by Springer Nature
- p. 337-348
Influence of Technological Parameters of Gas Protection of Magnesium Alloys on Mechanical Characteristics of Castings
- 17 January 2026
- Published by Springer Nature
- p. 337-348
Influence of Technological Parameters of Gas Protection of Magnesium Alloys on Mechanical Characteristics of Castings
- Open Access
- 10 November 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий Журнал Метінвест Політехніки. Серія: Технічні науки
- No. 5,p. 193-198
ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ШВИДКІСТЮ ЗАТВЕРДІННЯ АЛЮМІНІЄВИХ І МАГНІЄВИХ СПЛАВІВ ПРИ ЛИТТІ ПІД НИЗЬКИМ ТИСКОМ
Стаття присвячена дослідженню особливостей управління швидкістю затвердіння алюмінієвих і магнієвих сплавів у процесі лиття під низьким тиском з метою забезпечення структурної однорідності, зменшення термічних напружень і зниження дефектності готових відливок. Оскільки швидкість кристалізації істотно впливає на формування мікроструктури сплаву, a відтак і на його експлуатаційні властивості, в роботі акцентовано увагу на необхідності точного регулювання теплообміну на різних стадіях процесу тверднення. Розглянуто вплив конструктивних і термокінетичних параметрів, таких як товщина стінок виливка, об’ємна геометрія, теплопровідність форми, конфігурація литникової системи, на інтенсивність охолодження розплаву та тривалість фазового переходу в умовах змінного градієнта температури, що виникає при заповненні прес-форми розплавом під дією тиску до 0,06 МПa. Проведено порівняльний аналіз динаміки охолодження відливок із магнієвих і алюмінієвих сплавів з урахуванням їхніх фізико-хімічних властивостей (теплоємність, коефіцієнт теплопровідності, густина) та особливостей теплообміну з формою. Встановлено, що оптимізація локальної швидкості затвердіння за допомогою змінної товщини стінок, застосування охолоджуваних вставок, контролю температури форми, використання диференційованих каналів охолодження та розміщення вентиляційних отворів дає змогу зменшити кількість типових литтєвих дефектів: усадочних раковин, мікропористості, розшарувань та газових включень.Експериментальні дослідження підтверджені результатами чисельного моделювання в середовищі CFD, що дозволило з високою точністю прогнозувати поведінку розплаву у формі та визначати критичні ділянки, де необхідна додаткова термокорекція. Отримані результати мають прикладне значення для проектування відливок із заданими механічними характеристиками, a також для впровадження інноваційних підходів у серійному та масовому виробництві компонентів з легких сплавів, що експлуатуються в умовах підвищених вимог до щільності, герметичності й точності геометрії.
- 10 November 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий Журнал Метінвест Політехніки. Серія: Технічні науки
- No. 5,p. 193-198
Open AccessОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ШВИДКІСТЮ ЗАТВЕРДІННЯ АЛЮМІНІЄВИХ І МАГНІЄВИХ СПЛАВІВ ПРИ ЛИТТІ ПІД НИЗЬКИМ ТИСКОМ
Стаття присвячена дослідженню особливостей управління швидкістю затвердіння алюмінієвих і магнієвих сплавів у процесі лиття під низьким тиском з метою забезпечення структурної однорідності, зменшення термічних напружень і зниження дефектності готових відливок. Оскільки швидкість кристалізації істотно впливає на формування мікроструктури сплаву, a відтак і на його експлуатаційні властивості, в роботі акцентовано увагу на необхідності точного регулювання теплообміну на різних стадіях процесу тверднення. Розглянуто вплив конструктивних і термокінетичних параметрів, таких як товщина стінок виливка, об’ємна геометрія, теплопровідність форми, конфігурація литникової системи, на інтенсивність охолодження розплаву та тривалість фазового переходу в умовах змінного градієнта температури, що виникає при заповненні прес-форми розплавом під дією тиску до 0,06 МПa. Проведено порівняльний аналіз динаміки охолодження відливок із магнієвих і алюмінієвих сплавів з урахуванням їхніх фізико-хімічних властивостей (теплоємність, коефіцієнт теплопровідності, густина) та особливостей теплообміну з формою. Встановлено, що оптимізація локальної швидкості затвердіння за допомогою змінної товщини стінок, застосування охолоджуваних вставок, контролю температури форми, використання диференційованих каналів охолодження та розміщення вентиляційних отворів дає змогу зменшити кількість типових литтєвих дефектів: усадочних раковин, мікропористості, розшарувань та газових включень.Експериментальні дослідження підтверджені результатами чисельного моделювання в середовищі CFD, що дозволило з високою точністю прогнозувати поведінку розплаву у формі та визначати критичні ділянки, де необхідна додаткова термокорекція. Отримані результати мають прикладне значення для проектування відливок із заданими механічними характеристиками, a також для впровадження інноваційних підходів у серійному та масовому виробництві компонентів з легких сплавів, що експлуатуються в умовах підвищених вимог до щільності, герметичності й точності геометрії.
- 14 February 2025
- Published by Springer Nature
- p. 220-229
Vacuum Technology for Magnesium Alloys During Die Casting of Radiators
- 14 February 2025
- Published by Springer Nature
- p. 220-229
Vacuum Technology for Magnesium Alloys During Die Casting of Radiators
- 31 August 2023
- Published by Springer Nature
- p. 326-334
Features of Magnesium Alloy Protection Technologies in Die Casting
- 31 August 2023
- Published by Springer Nature
- p. 326-334
Features of Magnesium Alloy Protection Technologies in Die Casting
- 25 May 2022
- Published by Springer Nature
- p. 445-454
New Technology for Producing Castings from Magnesium Alloys with Increased Corrosion Resistance
- 25 May 2022
- Published by Springer Nature
- p. 445-454
New Technology for Producing Castings from Magnesium Alloys with Increased Corrosion Resistance