ДМД Стефан Стефанович Молнар

Д Стефан Стефанович Молнар

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Д Стефан Стефанович Молнар has a total of 30 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ЗМІНИ ВИСОТИ СНІГОВОГО ПОКРИВУ НА ТЕРИТОРІЇ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРОТЯГОМ 1961–2010 РОКІВ

    by Йосип Йожефович Молнар, Д Стефан Стефанович Молнар, Бенце Федорович Сабов

    Актуальність дослідження: глобальні кліматичні зміни вийшли на перший план серед екологічних проблем; разом з потеплінням клімату світового та регіонального рівня все більшу увагу привертають пов’язані з ним кліматичні елементи, як зміна снігового покриву. Предмет дослідження: зміна товщини снігового покриву на Закарпатті протягом 1961–2010 років. Мета дослідження: виявити особливості змін товщини снігового покриву на Закарпатті за останні десятиріччя та розкрити можливі причини модифікацій. Методи дослідження: для виявлення змін використані методи статистичного аналізу, передусім трендовий аналіз; їх географічні особливості досліджувалися методами картографічного зображення та аналізу. Результати дослідження: Аналізи виявили значні географічні відмінності в середній товщині шару снігу в Закарпатській області у 1961–2010 роках: вона коливалась від 7 до 124 см, передусім залежно від висоти над рівнем моря та експозиції схилів. Протягом досліджуваного періоду товщина снігового покриву зменшилася на більшій частині Закарпаття, за винятком найвищих хребтів. Хоча зміни виявилися значущими на рівні достовірності 95% лише на невеликих територіях, темпи зменшення на Закарпатській низовині та на Передкарпатській височині сягали 10–15%/десятиліття. Практичне значення: результати можуть допомогти у розумінні регіональних наслідків кліматичних змін, поміж тим зміни снігового покриву, а також сприяти у пристосуванні до них людської діяльності, зокрема гірськолижного туризму. Висновки: потужність снігового покриву на Закарпатті змінюється внаслідок потепління, але характер змін має значні просторові відмінності. Перспектива подальших досліджень: результати можуть бути використані як основа для подальшого аналізу, зокрема для виявлення точок розриву в часових рядах даних потужності снігового покриву.

  • Open Access

    АНАЛІЗ ЗМІНИ ТРИВАЛОСТІ СНІГОВОГО ПОКРИВУ НА ЗАКАРПАТТІ ПРОТЯГОМ 1961–2010 РОКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ МЕТОДІВ

    by Йосип Йожефович Молнар, Стефан Стефанович Молнар Д, Бенце Федорович Сабов

    Актуальність дослідження: потепління клімату та пов’язані з ним явища, як-от зміна снігового покриву, вийшли на передові позиції серед екологічних проблем сучасності як у глобальному, так і в регіональному масштабі. Предмет дослідження: зміна тривалості снігового покриву на Закарпатті та в його околицях за останні десятиріччя. Мета дослідження – розкрити регіональні особливості зміни снігового покриву на Закарпатті протягом 1961–2010 років, виявити їх можливі причини. Методи дослідження: основними виступили методи статистичного аналізу, передусім трендовий аналіз, також значну роль відведено картографічним методам зображення та аналізу. Результати дослідження: аналізи виявили значимі лінійні тренди передусім у датах весняного розтанення снігового покриву за 1961–2010 роки, які особливо в гірських регіонах Карпат стали наступати раніше. Водночас осіння дата утворення першого снігового покриву суттєво не змінилася. Зміна кількості днів зі сніговим покривом, хоча й була чималою, також не була значимою на більшій частині території, що може бути пов’язано з високою мінливістю між роками. Практичне значення: отримані результати можуть допомогти краще зрозуміти наслідки зміни клімату, зокрема зміни снігового покриву, покращити прогнози та краще адаптуватися до наслідків. Висновки: кількість днів зі сніговим покривом змінюється і в Закарпатській області, але зміни можуть суттєво відрізнятися в просторі та часі. Перспектива подальших досліджень: результати можуть послужити основою для подальшого аналізу, включно з вивченням товщини снігового покриву та розширенням досліджень у просторі та часі.

  • Open Access

    ЕТНОМОВНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЯК ЧИННИК ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

    by Мирослав Степанович Дністрянський, Йосип Йожефович Молнар, Наталія Іванівна Дністрянська, Д Стефан Стефанович Молнар

    Актуальність дослідження. Історично-географічний регіон Південна Бессарабія, розміщений у південно-західній частині Одеської області, є найбільш етнічно-мозаїчною територією України, де поряд з українцями компактно розселені етнічні болгари, молдовани, гагаузи, росіяни. Така ситуація, зумовлена складними історично-географічними передумовами заселення цього регіону та його історично-політичного розвитку, потребує конструктивної регіональної політики, спрямованої на забезпечення соціально- культурних потреб етнічних меншин та їхню інтеграцію в загальноукраїнське політичне середовище. Важливим засобом реалізації завдань щодо гармонізації етнокультурних і соціально-політичних взаємин є організація місцевого самоврядування, особливо з урахуванням того, що в Україні впродовж 2015– 2020 років було проведено адміністративно-територіальну реформу. Предметом дослідження є аналіз тенденцій формування етнічного складу населення Південної Бессарабії та оцінка сучасної територіальної структури розселення етнічних спільнот і груп у розрізі адміністративних районів і територіальних громад, визначення особливостей впливу етнічного (етномовного) складу населення на географію адміністративно- територіальних одиниць регіону за результатами адміністративно-територіальної реформи. Метою дослідження є визначення ступеня відображення інтересів етнічних груп Південної Бессарабії в системі місцевого самоврядування в контексті забезпечення їхніх потреб і загальнодержавних інтересів. У методології дослідження реалізовано історико-географічний підхід до вивчення етнічної мозаїчності населення Південної Бессарабії та порівняльний аналіз етнічного складу адміністративно-територіальних одиниць південно-західної частини Одеської області з використанням картографічного та статистичних методів. Результати дослідження. Розкрито історично-географічні передумови формування етнічного складу населення Південної Бессарабії, зроблено порівняльний аналіз параметрів етномовного складу населення адміністративно-територіальних одиниць регіону до і після адміністративної реформи. Визначено вплив етногеографічного чинника на географію новостворених територіальних громад і адміністративних районів в контексті перспектив збалансування інтересів всіх суб’єктів етнополітичних взаємин у регіоні. Практичне значення: розроблено пропозиції щодо врахування етногеографічного чинника під час створення нових адміністративно-територіальних одиниць у місцях компактного розселення етнічних меншин і організації місцевого самоврядування. Висновки. Для встановлення в регіонах збалансованих взаємин між етнічними спільнотами, групами та державними структурами доцільним є забезпечення певної конгруентності між адміністративно-територіальними підрозділами й ареалами компактного розселення етнічних меншин зі створенням для них кращих передумов для реалізації своїх соціально-культурних потреб і оптимізації місцевого самоврядування загалом. Подальші дослідження цієї проблематики мають бути спрямовані на вивчення соціально-економічної ефективності діяльності територіальних громад.

  • Open Access

    Modernization of electronic geodetic infrastructure for the needs of the cadaster of territorial communities: technological barriers and social imperatives

    by Iryna Udovenko, Lidiia Smolenska, Stefan Molnar D., Ірина Удовенко

    The article examines the implementation of a next-generation electronic geodetic network as a fundamental infrastructure for maintaining the cadastral systems of territorial communities in the context of decentralization and the digital transformation of spatial management. The study considers the technical, organizational, and social aspects of creating and operating these networks based on continuously operating reference stations of Global Navigation Satellite Systems (GNSS). It analyzes the current state of geodetic infrastructure development in Ukraine, its regulatory and legal framework, and the experience of integration into the European geospatial space. The article identifies technical challenges in implementing electronic geodetic networks (EGN), including infrastructure support (geologically stable station placement, uninterrupted power supply, and high-speed Internet access for real-time GNSS data transmission), coordinate system transformation (a national transformation module and a unified observation processing center), automated data quality control, and the professional training of specialists. The construction of an electronic geodetic network requires significant investment. It is noted that the introduction of an EGN increases the accuracy of cadastral coordinate data, reduces update time, minimizes land disputes, and creates favorable conditions for the integration of cadastral and urban planning systems. Particular attention is paid to social effects, including increased transparency in land resource management, enhanced public trust in local self-government, the development of digital services, and the attraction of investments. Based on the analysis of domestic and international experience, the article proposes a model of inter-community cooperation for the creation of regional GNSS networks and provides recommendations for developing a unified national platform for geodetic data monitoring. It is proven that the next-generation electronic geodetic network is not only a technological tool for cadastral support but also a driver for the development of open governance, sustainable spatial planning, and digital democracy in Ukraine.

  • METEOROLOGICAL FACTORS AND SEISMOTECTONIC PROCESSES IN THE TRANSCARPATHIAN INNER DEPRESSION

    by Vasyl Ihnatyshyn, Tibor Izhak, Stefan Molnar D, Adalbert Racz, Adalbert Ihnatyshyn

  • Open Access

    СЕЙСМІЧНІ ТА ГЕОДИНАМІЧНІ ПРОЦЕСИ В ЗАКАРПАТТІ: АСТРОФІЗИЧНИЙ АСПЕКТ

    by Василь Васильович Ігнатишин, Дмитро Васильович Малицький, Тібор Йосипович Iжак, Д Стефан Стефанович Молнар

    Актуальність дослідження: сейсмічність регіону є складником формування сучасного екологічного стану середовища поряд з іншими природними чинниками. З огляду на масштабність і силу підземних поштовхів, необхідно дослідження цих процесів у сейсмонебезпечних регіонах, яким, зокрема, є Закарпаття, ставити в пріоритет. На території Закарпаття з певними періодами відбуваються підземні поштовхи широкого спектру енергетичного класу та магнітуд. Найбільш небезпечними є землетруси, що належать до категорії відчутних, оскільки їх енергія дає їм змогу викликати руйнування й жертви. Предметом дослідження є сучасні горизонтальні рухи кори в зоні Оашського глибинного розлому, просторово-часовий розподіл сейсмічності Карпатського регіону, зміни магнітного поля Землі, варіації сонячної активності й геомагнітного індексу; взаємозв’язки геофізичних та астрофізичних полів і їх роль у формуванні та прояву небезпечних геологічних і сейсмічних процесів. Мета дослідження: вивчення взаємозв’язків спостережуваних геофізичних полів і параметрів астрофізичного стану, їх ролі у формуванні небезпечних геологічних і сейсмічних процесів у регіоні, зокрема на деформації земної кори та місцеву сейсмічність. Об’єктом дослідження є геодинамічний і сейсмічний стани, варіації астрофізичних параметрів в інтервалі геофізичних спостережень у Закарпатському внутрішньому прогині. Методологія дослідження: розрахунки зміщень точки спостереження при сучасних рухах кори, порівняльний аналіз, кореляційний аналіз рядів геофізичних, астрофізичних і сейсмотектонічних спостережень. Результати дослідження: сучасні горизонтальні рухи кори в зоні Оашського глибинного розлому являють собою розширення порід величиною: +8.97 мкм, деформації земної кори становить: +365 ,95 нстр; указано на поступове зростання інтенсивності рухів кори, що досягають свого максимуму в кінці 2023 року. Сонячна активність інтенсивно варіює на початку й у кінці року, через амплітуди коливання та періодів коливання середина року виглядає менш збуреною. Геомагнітний індекс змінюється періодично із періодами 1–2 місяці. Практичне значення: отримані результати важливі для побудови картини геодинамічного та сейсмічного станів сейсмонебезпечних регіонів і розуміння астрофізичних аспектів геофізичних явищ. Висновки: розрахунок кореляції сонячної активності й сучасних рухів кори показав, що інтенсивні рухи кори на початку року та в кінці року, а саме знакозмінні процеси, супроводжують значні коливання сонячної активності; сучасні рухи кори в зоні Оашського глибинного розлому у 2023 році й геомагнітний індекс корелюють між собою: на початку року при розширенні порід відмічено підвищені величини геомагнітного індексу; виявлено, що геомагнітний індекс змінюється в час інтенсивних рухів кори. Перспектива подальших досліджень: актуально проведення аналогічного дослідження всього Закарпатського прогину, вивчення астрофізичного аспекту геодинамічного й екологічного стану сейсмонебезпечного регіону із залученням додаткових параметрів.

  • Open Access

    ДО ПРОБЛЕМИ ВІДПОВІДНОСТІ НОВИХ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ ЗАКАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ ЙОГО ЕТНІЧНІЙ ГЕОГРАФІЇ

    by Мирослав Степанович Дністрянський, Йосип Йожефович Молнар, Наталія Іванівна Дністрянська, Д Стефан Стефанович Молнар

    Актуальність дослідження: співвідношення території адміністративних одиниць та етногеографічних ареалів помітно впливає на забезпечення соціально-культурних потреб, етнічних меншин, зумовлює різні тенденції етнополітичних взаємин у державах і регіонах світу. Це особливо важливо для України, яка впродовж 2015–2020 років провела адміністративну реформу, і для Закарпатської області зокрема, де зосереджено ареали компактного розселення етнічних меншин. Предметом дослідження є оцінювання ролі етногеографічного чинника під час здійснення адміністративно-територіальної реформи в Закарпатській області, аналіз ступеня етнічної однорідності й мозаїчності новостворених адміністративних одиниць Закарпатської області. Метою дослідження є виявлення ступеня відповідності географії новостворених територіальних громад та адміністративних районів у Закарпатській області ареалам розселення етнічних меншин у контексті етнополітичних взаємин. В основі методології дослідження – взаємопов’язаний аналіз адміністративно-територіального поділу й етногеографії Закарпатської області з використанням картографічного методу та методів дослідження етнічної мозаїчності територій розміщення етнічних меншин і ступеня компактності їхнього розселення. Результати дослідження: розкрито передумови й наслідки проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні та Закарпатській області зокрема; проаналізовано основні підходи до оцінювання етнічного чинника в процесі реформування; визначено рівень відповідності новостворених територіальних громад та адміністративних районів ареалам розселення етнічних меншин у контексті перспектив збалансування інтересів усіх суб’єктів етнополітичних взаємин у регіоні. Практичне значення: обґрунтовані положення щодо принципів створення нових адміністративно-територіальних одиниць у місцях компактного розселення етнічних меншин можна взяти за основу державної регіональної етнополітики. Висновки: забезпечення більшої відповідності підрозділів адміністративно-територіального устрою й ареалів компактного розселення етнічних меншин зі створенням для них кращих передумов організації місцевого самоврядування є запорукою встановлення в державі збалансованих етнополітичних взаємин, вигідних усім суб’єктам політичної взаємодії. Принцип добровільності об’єднання поселень у нові адміністративні одиниці нижнього рівня сприяв населенню етнічних меншин, компактно розміщених у Закарпатській області, в організації територіальних громад, у яких вони становлять більшість. Водночас особливості розселення етнічних меншин Закарпатської області й побажання їхніх громадських організацій було лише частково враховано під час утворення нових адміністративних районів і вибору районних центрів, що в більшості випадків було обмежене визначеними критеріями щодо розмірів нових адміністративних одиниць. Перспективи подальших досліджень цієї проблематики полягають у вивченні ефективності діяльності територіальних громад у місцях компактного розселення етнічних меншин.

  • Open Access

    THE IMPACT OF DIGITAL INNOVATIONS IN THE CADASTRAL SPHERE ON THE SPATIAL ACCURACY AND COMPLETENESS OF GEODETIC SUPPORT FOR LAND MANAGEMENT IN UKRAINE

    by Iryna Udovenko, István Monar, Vadym Chuvpylo

    The article analyzes the impact of digital innovations in the cadastral sphere on the spatial accuracy and completeness of geodetic support for land management in Ukraine. The study focuses on the application of modern geodetic technologies to create three-dimensional digital models of urbanized territories that meet international standards. The relevance of the study is due to the need to modernize cadastral systems in the context of digital transformation, which contributes to increasing the accuracy, reliability and accessibility of information about land resources. The implementation of automated geographic information systems is key to effective land management and ensuring transparency of land relations in Ukraine. The study used a combination of LS and aerial photography methods to collect geospatial data, which ensure the creation of dense point clouds with a high level of detail. It was established that the pixel size on the terrain (GSD) should be no more than half of the minimum size of the modeling object to ensure accurate merging of heterogeneous data. GIS platforms such as MapInfo were used to process and integrate spatial and tabular information, as well as analyze the compliance of data with the requirements of official cadastral systems. The results obtained demonstrate that the digitalization of the land cadastre provides structural modernization of data, increasing their completeness, accuracy and visibility. The introduction of three-dimensional models contributes to the accurate spatial and legal fixation of land plots, which is the basis for effective land management. The use of LS and UAVs allows you to create detailed digital models that take into account the complex structure of urbanized areas, including multi-level and underground objects. Prospects for further research are related to the expansion of the use of three-dimensional cadastral data to create a 3D cadastre, support for 3DLAS systems and the implementation of the concept of a "smart city". Further integration of data into CityGML formats will contribute to increasing the compatibility of geospatial information and improving spatial planning and territory management tools.

  • Open Access

    ЗВ’ЯЗОК РАДІОАКТИВНОГО ФОНУ СЕРЕДОВИЩА, ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ З СЕЙСМОТЕКТОНІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ

    by Василь Ігнатишин, Тібор Іжак, Стефан Молнар Д, Адальберт Рац, Моніка Ігнатишин, Адальберт Ігнатишин

    Закарпатський внутрішній прогин відомий як сейсмогенераційний регіон та представлений як територія, де щорічно реєструються багато землетрусів. На основі комплексних геофізичних спостережень у Закарпатському внутрішньому прогину виявлено зв’язки сейсмотектонічних процесів, геодинаміки регіону зі змінами метеорологічних та геофізичних полів. У статті побудовано часові розподіли параметрів геофізичних полів; проведено розрахунок коефіцієнтів кореляційного аналізу; проведено порівняльний аналіз інтервалів часу, які характеризуються аномальними параметрами геофізичних полів. Результати дослідження показали: землетруси відбуваються в часових інтервалах, коли спостерігаються інтенсивні рухи кори, зокрема в разі стиснення порід, що підтверджується варіаціями розрахованих величин прискорення геомеханічних рухів кори в зоні Оашського глибинного розлому. Розглянуто варіації радіоактивного фону середовища у 2023 р. в центральній частині Закарпатського внутрішнього прогину, варіації температури повітря, показано особливості часового розподілу спостережуваних параметрів. Показано зв’язок метеорологічного параметру та геофізичного поля із сейсмотектонічними процесами в Карпатському регіоні.