Йосип Йожефович Молнар
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Йосип Йожефович Молнар has a total of 14 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Д Стефан Стефанович Молнар
Закарпатський угорський університет імені Ференца Ракоці ІІ, м. Берегове, Україна
5 shared publications - Nataliia Dnistrianska
Національний університет «Львівська політехніка
3 shared publications - Katalin Kovály
Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці І
2 shared publications - Бенце Федорович Сабов
Закарпатський угорський університет імені Ференца Ракоці ІІ, м. Берегове, Україна
2 shared publications Мирослав Степанович Дністрянський
Львівський національний університет імені Івана Франка; Закарпатський угорський університет імені Ференца Ракоці І
2 shared publications- Andrea Kovács1 shared publication
Latest Publications
- 3 June 2026
- Published by Taylor & Francis
- p. 109-129
Maneuvering between nationalizing policies
- Open Access
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio
- No. 3,p. 43-56
ЗМІНИ ВИСОТИ СНІГОВОГО ПОКРИВУ НА ТЕРИТОРІЇ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРОТЯГОМ 1961–2010 РОКІВ
Актуальність дослідження: глобальні кліматичні зміни вийшли на перший план серед екологічних проблем; разом з потеплінням клімату світового та регіонального рівня все більшу увагу привертають пов’язані з ним кліматичні елементи, як зміна снігового покриву. Предмет дослідження: зміна товщини снігового покриву на Закарпатті протягом 1961–2010 років. Мета дослідження: виявити особливості змін товщини снігового покриву на Закарпатті за останні десятиріччя та розкрити можливі причини модифікацій. Методи дослідження: для виявлення змін використані методи статистичного аналізу, передусім трендовий аналіз; їх географічні особливості досліджувалися методами картографічного зображення та аналізу. Результати дослідження: Аналізи виявили значні географічні відмінності в середній товщині шару снігу в Закарпатській області у 1961–2010 роках: вона коливалась від 7 до 124 см, передусім залежно від висоти над рівнем моря та експозиції схилів. Протягом досліджуваного періоду товщина снігового покриву зменшилася на більшій частині Закарпаття, за винятком найвищих хребтів. Хоча зміни виявилися значущими на рівні достовірності 95% лише на невеликих територіях, темпи зменшення на Закарпатській низовині та на Передкарпатській височині сягали 10–15%/десятиліття. Практичне значення: результати можуть допомогти у розумінні регіональних наслідків кліматичних змін, поміж тим зміни снігового покриву, а також сприяти у пристосуванні до них людської діяльності, зокрема гірськолижного туризму. Висновки: потужність снігового покриву на Закарпатті змінюється внаслідок потепління, але характер змін має значні просторові відмінності. Перспектива подальших досліджень: результати можуть бути використані як основа для подальшого аналізу, зокрема для виявлення точок розриву в часових рядах даних потужності снігового покриву.
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio
- No. 3,p. 43-56
Open AccessЗМІНИ ВИСОТИ СНІГОВОГО ПОКРИВУ НА ТЕРИТОРІЇ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРОТЯГОМ 1961–2010 РОКІВ
Актуальність дослідження: глобальні кліматичні зміни вийшли на перший план серед екологічних проблем; разом з потеплінням клімату світового та регіонального рівня все більшу увагу привертають пов’язані з ним кліматичні елементи, як зміна снігового покриву. Предмет дослідження: зміна товщини снігового покриву на Закарпатті протягом 1961–2010 років. Мета дослідження: виявити особливості змін товщини снігового покриву на Закарпатті за останні десятиріччя та розкрити можливі причини модифікацій. Методи дослідження: для виявлення змін використані методи статистичного аналізу, передусім трендовий аналіз; їх географічні особливості досліджувалися методами картографічного зображення та аналізу. Результати дослідження: Аналізи виявили значні географічні відмінності в середній товщині шару снігу в Закарпатській області у 1961–2010 роках: вона коливалась від 7 до 124 см, передусім залежно від висоти над рівнем моря та експозиції схилів. Протягом досліджуваного періоду товщина снігового покриву зменшилася на більшій частині Закарпаття, за винятком найвищих хребтів. Хоча зміни виявилися значущими на рівні достовірності 95% лише на невеликих територіях, темпи зменшення на Закарпатській низовині та на Передкарпатській височині сягали 10–15%/десятиліття. Практичне значення: результати можуть допомогти у розумінні регіональних наслідків кліматичних змін, поміж тим зміни снігового покриву, а також сприяти у пристосуванні до них людської діяльності, зокрема гірськолижного туризму. Висновки: потужність снігового покриву на Закарпатті змінюється внаслідок потепління, але характер змін має значні просторові відмінності. Перспектива подальших досліджень: результати можуть бути використані як основа для подальшого аналізу, зокрема для виявлення точок розриву в часових рядах даних потужності снігового покриву.
- Open Access
- 1 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio
- No. 2,p. 39-54
АНАЛІЗ ЗМІНИ ТРИВАЛОСТІ СНІГОВОГО ПОКРИВУ НА ЗАКАРПАТТІ ПРОТЯГОМ 1961–2010 РОКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ МЕТОДІВ
Актуальність дослідження: потепління клімату та пов’язані з ним явища, як-от зміна снігового покриву, вийшли на передові позиції серед екологічних проблем сучасності як у глобальному, так і в регіональному масштабі. Предмет дослідження: зміна тривалості снігового покриву на Закарпатті та в його околицях за останні десятиріччя. Мета дослідження – розкрити регіональні особливості зміни снігового покриву на Закарпатті протягом 1961–2010 років, виявити їх можливі причини. Методи дослідження: основними виступили методи статистичного аналізу, передусім трендовий аналіз, також значну роль відведено картографічним методам зображення та аналізу. Результати дослідження: аналізи виявили значимі лінійні тренди передусім у датах весняного розтанення снігового покриву за 1961–2010 роки, які особливо в гірських регіонах Карпат стали наступати раніше. Водночас осіння дата утворення першого снігового покриву суттєво не змінилася. Зміна кількості днів зі сніговим покривом, хоча й була чималою, також не була значимою на більшій частині території, що може бути пов’язано з високою мінливістю між роками. Практичне значення: отримані результати можуть допомогти краще зрозуміти наслідки зміни клімату, зокрема зміни снігового покриву, покращити прогнози та краще адаптуватися до наслідків. Висновки: кількість днів зі сніговим покривом змінюється і в Закарпатській області, але зміни можуть суттєво відрізнятися в просторі та часі. Перспектива подальших досліджень: результати можуть послужити основою для подальшого аналізу, включно з вивченням товщини снігового покриву та розширенням досліджень у просторі та часі.
- 1 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio
- No. 2,p. 39-54
Open AccessАНАЛІЗ ЗМІНИ ТРИВАЛОСТІ СНІГОВОГО ПОКРИВУ НА ЗАКАРПАТТІ ПРОТЯГОМ 1961–2010 РОКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ МЕТОДІВ
Актуальність дослідження: потепління клімату та пов’язані з ним явища, як-от зміна снігового покриву, вийшли на передові позиції серед екологічних проблем сучасності як у глобальному, так і в регіональному масштабі. Предмет дослідження: зміна тривалості снігового покриву на Закарпатті та в його околицях за останні десятиріччя. Мета дослідження – розкрити регіональні особливості зміни снігового покриву на Закарпатті протягом 1961–2010 років, виявити їх можливі причини. Методи дослідження: основними виступили методи статистичного аналізу, передусім трендовий аналіз, також значну роль відведено картографічним методам зображення та аналізу. Результати дослідження: аналізи виявили значимі лінійні тренди передусім у датах весняного розтанення снігового покриву за 1961–2010 роки, які особливо в гірських регіонах Карпат стали наступати раніше. Водночас осіння дата утворення першого снігового покриву суттєво не змінилася. Зміна кількості днів зі сніговим покривом, хоча й була чималою, також не була значимою на більшій частині території, що може бути пов’язано з високою мінливістю між роками. Практичне значення: отримані результати можуть допомогти краще зрозуміти наслідки зміни клімату, зокрема зміни снігового покриву, покращити прогнози та краще адаптуватися до наслідків. Висновки: кількість днів зі сніговим покривом змінюється і в Закарпатській області, але зміни можуть суттєво відрізнятися в просторі та часі. Перспектива подальших досліджень: результати можуть послужити основою для подальшого аналізу, включно з вивченням товщини снігового покриву та розширенням досліджень у просторі та часі.
- Open Access
- 24 March 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio
- No. 1,p. 31-39
ЕТНОМОВНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЯК ЧИННИК ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Актуальність дослідження. Історично-географічний регіон Південна Бессарабія, розміщений у південно-західній частині Одеської області, є найбільш етнічно-мозаїчною територією України, де поряд з українцями компактно розселені етнічні болгари, молдовани, гагаузи, росіяни. Така ситуація, зумовлена складними історично-географічними передумовами заселення цього регіону та його історично-політичного розвитку, потребує конструктивної регіональної політики, спрямованої на забезпечення соціально- культурних потреб етнічних меншин та їхню інтеграцію в загальноукраїнське політичне середовище. Важливим засобом реалізації завдань щодо гармонізації етнокультурних і соціально-політичних взаємин є організація місцевого самоврядування, особливо з урахуванням того, що в Україні впродовж 2015– 2020 років було проведено адміністративно-територіальну реформу. Предметом дослідження є аналіз тенденцій формування етнічного складу населення Південної Бессарабії та оцінка сучасної територіальної структури розселення етнічних спільнот і груп у розрізі адміністративних районів і територіальних громад, визначення особливостей впливу етнічного (етномовного) складу населення на географію адміністративно- територіальних одиниць регіону за результатами адміністративно-територіальної реформи. Метою дослідження є визначення ступеня відображення інтересів етнічних груп Південної Бессарабії в системі місцевого самоврядування в контексті забезпечення їхніх потреб і загальнодержавних інтересів. У методології дослідження реалізовано історико-географічний підхід до вивчення етнічної мозаїчності населення Південної Бессарабії та порівняльний аналіз етнічного складу адміністративно-територіальних одиниць південно-західної частини Одеської області з використанням картографічного та статистичних методів. Результати дослідження. Розкрито історично-географічні передумови формування етнічного складу населення Південної Бессарабії, зроблено порівняльний аналіз параметрів етномовного складу населення адміністративно-територіальних одиниць регіону до і після адміністративної реформи. Визначено вплив етногеографічного чинника на географію новостворених територіальних громад і адміністративних районів в контексті перспектив збалансування інтересів всіх суб’єктів етнополітичних взаємин у регіоні. Практичне значення: розроблено пропозиції щодо врахування етногеографічного чинника під час створення нових адміністративно-територіальних одиниць у місцях компактного розселення етнічних меншин і організації місцевого самоврядування. Висновки. Для встановлення в регіонах збалансованих взаємин між етнічними спільнотами, групами та державними структурами доцільним є забезпечення певної конгруентності між адміністративно-територіальними підрозділами й ареалами компактного розселення етнічних меншин зі створенням для них кращих передумов для реалізації своїх соціально-культурних потреб і оптимізації місцевого самоврядування загалом. Подальші дослідження цієї проблематики мають бути спрямовані на вивчення соціально-економічної ефективності діяльності територіальних громад.
- 24 March 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio
- No. 1,p. 31-39
Open AccessЕТНОМОВНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЯК ЧИННИК ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Актуальність дослідження. Історично-географічний регіон Південна Бессарабія, розміщений у південно-західній частині Одеської області, є найбільш етнічно-мозаїчною територією України, де поряд з українцями компактно розселені етнічні болгари, молдовани, гагаузи, росіяни. Така ситуація, зумовлена складними історично-географічними передумовами заселення цього регіону та його історично-політичного розвитку, потребує конструктивної регіональної політики, спрямованої на забезпечення соціально- культурних потреб етнічних меншин та їхню інтеграцію в загальноукраїнське політичне середовище. Важливим засобом реалізації завдань щодо гармонізації етнокультурних і соціально-політичних взаємин є організація місцевого самоврядування, особливо з урахуванням того, що в Україні впродовж 2015– 2020 років було проведено адміністративно-територіальну реформу. Предметом дослідження є аналіз тенденцій формування етнічного складу населення Південної Бессарабії та оцінка сучасної територіальної структури розселення етнічних спільнот і груп у розрізі адміністративних районів і територіальних громад, визначення особливостей впливу етнічного (етномовного) складу населення на географію адміністративно- територіальних одиниць регіону за результатами адміністративно-територіальної реформи. Метою дослідження є визначення ступеня відображення інтересів етнічних груп Південної Бессарабії в системі місцевого самоврядування в контексті забезпечення їхніх потреб і загальнодержавних інтересів. У методології дослідження реалізовано історико-географічний підхід до вивчення етнічної мозаїчності населення Південної Бессарабії та порівняльний аналіз етнічного складу адміністративно-територіальних одиниць південно-західної частини Одеської області з використанням картографічного та статистичних методів. Результати дослідження. Розкрито історично-географічні передумови формування етнічного складу населення Південної Бессарабії, зроблено порівняльний аналіз параметрів етномовного складу населення адміністративно-територіальних одиниць регіону до і після адміністративної реформи. Визначено вплив етногеографічного чинника на географію новостворених територіальних громад і адміністративних районів в контексті перспектив збалансування інтересів всіх суб’єктів етнополітичних взаємин у регіоні. Практичне значення: розроблено пропозиції щодо врахування етногеографічного чинника під час створення нових адміністративно-територіальних одиниць у місцях компактного розселення етнічних меншин і організації місцевого самоврядування. Висновки. Для встановлення в регіонах збалансованих взаємин між етнічними спільнотами, групами та державними структурами доцільним є забезпечення певної конгруентності між адміністративно-територіальними підрозділами й ареалами компактного розселення етнічних меншин зі створенням для них кращих передумов для реалізації своїх соціально-культурних потреб і оптимізації місцевого самоврядування загалом. Подальші дослідження цієї проблематики мають бути спрямовані на вивчення соціально-економічної ефективності діяльності територіальних громад.
- Open Access
- 24 June 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio
- No. 2,p. 5-17
ДО ПРОБЛЕМИ ВІДПОВІДНОСТІ НОВИХ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ ЗАКАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ ЙОГО ЕТНІЧНІЙ ГЕОГРАФІЇ
Актуальність дослідження: співвідношення території адміністративних одиниць та етногеографічних ареалів помітно впливає на забезпечення соціально-культурних потреб, етнічних меншин, зумовлює різні тенденції етнополітичних взаємин у державах і регіонах світу. Це особливо важливо для України, яка впродовж 2015–2020 років провела адміністративну реформу, і для Закарпатської області зокрема, де зосереджено ареали компактного розселення етнічних меншин. Предметом дослідження є оцінювання ролі етногеографічного чинника під час здійснення адміністративно-територіальної реформи в Закарпатській області, аналіз ступеня етнічної однорідності й мозаїчності новостворених адміністративних одиниць Закарпатської області. Метою дослідження є виявлення ступеня відповідності географії новостворених територіальних громад та адміністративних районів у Закарпатській області ареалам розселення етнічних меншин у контексті етнополітичних взаємин. В основі методології дослідження – взаємопов’язаний аналіз адміністративно-територіального поділу й етногеографії Закарпатської області з використанням картографічного методу та методів дослідження етнічної мозаїчності територій розміщення етнічних меншин і ступеня компактності їхнього розселення. Результати дослідження: розкрито передумови й наслідки проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні та Закарпатській області зокрема; проаналізовано основні підходи до оцінювання етнічного чинника в процесі реформування; визначено рівень відповідності новостворених територіальних громад та адміністративних районів ареалам розселення етнічних меншин у контексті перспектив збалансування інтересів усіх суб’єктів етнополітичних взаємин у регіоні. Практичне значення: обґрунтовані положення щодо принципів створення нових адміністративно-територіальних одиниць у місцях компактного розселення етнічних меншин можна взяти за основу державної регіональної етнополітики. Висновки: забезпечення більшої відповідності підрозділів адміністративно-територіального устрою й ареалів компактного розселення етнічних меншин зі створенням для них кращих передумов організації місцевого самоврядування є запорукою встановлення в державі збалансованих етнополітичних взаємин, вигідних усім суб’єктам політичної взаємодії. Принцип добровільності об’єднання поселень у нові адміністративні одиниці нижнього рівня сприяв населенню етнічних меншин, компактно розміщених у Закарпатській області, в організації територіальних громад, у яких вони становлять більшість. Водночас особливості розселення етнічних меншин Закарпатської області й побажання їхніх громадських організацій було лише частково враховано під час утворення нових адміністративних районів і вибору районних центрів, що в більшості випадків було обмежене визначеними критеріями щодо розмірів нових адміністративних одиниць. Перспективи подальших досліджень цієї проблематики полягають у вивченні ефективності діяльності територіальних громад у місцях компактного розселення етнічних меншин.
- 24 June 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio
- No. 2,p. 5-17
Open AccessДО ПРОБЛЕМИ ВІДПОВІДНОСТІ НОВИХ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ ЗАКАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ ЙОГО ЕТНІЧНІЙ ГЕОГРАФІЇ
Актуальність дослідження: співвідношення території адміністративних одиниць та етногеографічних ареалів помітно впливає на забезпечення соціально-культурних потреб, етнічних меншин, зумовлює різні тенденції етнополітичних взаємин у державах і регіонах світу. Це особливо важливо для України, яка впродовж 2015–2020 років провела адміністративну реформу, і для Закарпатської області зокрема, де зосереджено ареали компактного розселення етнічних меншин. Предметом дослідження є оцінювання ролі етногеографічного чинника під час здійснення адміністративно-територіальної реформи в Закарпатській області, аналіз ступеня етнічної однорідності й мозаїчності новостворених адміністративних одиниць Закарпатської області. Метою дослідження є виявлення ступеня відповідності географії новостворених територіальних громад та адміністративних районів у Закарпатській області ареалам розселення етнічних меншин у контексті етнополітичних взаємин. В основі методології дослідження – взаємопов’язаний аналіз адміністративно-територіального поділу й етногеографії Закарпатської області з використанням картографічного методу та методів дослідження етнічної мозаїчності територій розміщення етнічних меншин і ступеня компактності їхнього розселення. Результати дослідження: розкрито передумови й наслідки проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні та Закарпатській області зокрема; проаналізовано основні підходи до оцінювання етнічного чинника в процесі реформування; визначено рівень відповідності новостворених територіальних громад та адміністративних районів ареалам розселення етнічних меншин у контексті перспектив збалансування інтересів усіх суб’єктів етнополітичних взаємин у регіоні. Практичне значення: обґрунтовані положення щодо принципів створення нових адміністративно-територіальних одиниць у місцях компактного розселення етнічних меншин можна взяти за основу державної регіональної етнополітики. Висновки: забезпечення більшої відповідності підрозділів адміністративно-територіального устрою й ареалів компактного розселення етнічних меншин зі створенням для них кращих передумов організації місцевого самоврядування є запорукою встановлення в державі збалансованих етнополітичних взаємин, вигідних усім суб’єктам політичної взаємодії. Принцип добровільності об’єднання поселень у нові адміністративні одиниці нижнього рівня сприяв населенню етнічних меншин, компактно розміщених у Закарпатській області, в організації територіальних громад, у яких вони становлять більшість. Водночас особливості розселення етнічних меншин Закарпатської області й побажання їхніх громадських організацій було лише частково враховано під час утворення нових адміністративних районів і вибору районних центрів, що в більшості випадків було обмежене визначеними критеріями щодо розмірів нових адміністративних одиниць. Перспективи подальших досліджень цієї проблематики полягають у вивченні ефективності діяльності територіальних громад у місцях компактного розселення етнічних меншин.
- Open Access
- 24 March 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio
- No. 1,p. 37-48
A LÉGHŐMÉRSÉKLET MÓDOSULÁSA A KÁRPÁT-MEDENCÉBEN AZ 1981–2020-AS IDŐSZAK SORÁN
A kutatás aktualitása: az éghajlatváltozás, azon belül a felmelegedés, korunk egyik legfontosabb környezeti problémájává lépett elő mind globális, mind regionális szinten. A kutatás tárgya: a hőmérsékletváltozás sajátosságai a Kárpát-medencében az utóbbi évtizedekben. A kutatás célja: meghatározni a hőmérsékletváltozás regionális sajátosságait a Kárpát-medencében az 1981–2020-as időszak folyamán, feltárni a felmelegedés mennyiségi mutatóit és jellegét, illetve a lehetséges mozgatórugóit. Módszerek: elsősorban matematikai-statisztikai elemzéseket alkalmaztunk, kiemelten trendelemzést, töréspontvizsgálatot, a kétféle modell illeszkedése jóságának az összevetését. Eredmények: a lineáris trendelemzés a vizsgált évtizedekre vonatkozóan mindegyik állomás évi középhőmérsékleti adatsorában szignifikáns emelkedő trendet detektált, melyek mértéke némileg meghaladta a globális átlagot. Ugyanakkor sikerült szignifikáns töréspontokat is detektálni az adatsorokban. Összehasonlítva a kétféle közelítés illeszkedését az évi hőmérsékleti adatsorokhoz, többnyire a töréspontok által tagolt részátlagoké bizonyult jobbnak, ami a felmelegedés szakaszos jellegére utal. Az évszakos adatok elemzése a nyarak melegedését találta legintenzívebbnek, sajátos módon viszont a nyári hőmérsékletek emelkedése inkább bizonyult trendjellegűnek. Gyakorlati jelentősége: a kapott eredmények elősegíthetik az éghajlatváltozás sajátosságainak a jobb megértését, ami lehetővé teheti az előrejelzések javítását és a következményekhez való alkalmazkodás megkönnyítését. Következtetések: a globális felmelegedés regionális szinten eltérően jelentkezik, tér– és időbeli sajátosságait különböző éghajlati tényezők határozzák meg. A továbblépés lehetőségei: az éghajlatváltozás regionális sajátosságainak azok tényezőitől, elsősorban a légkörzés jellemzőitől való függésének a vizsgálata.
- 24 March 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio
- No. 1,p. 37-48
Open AccessA LÉGHŐMÉRSÉKLET MÓDOSULÁSA A KÁRPÁT-MEDENCÉBEN AZ 1981–2020-AS IDŐSZAK SORÁN
A kutatás aktualitása: az éghajlatváltozás, azon belül a felmelegedés, korunk egyik legfontosabb környezeti problémájává lépett elő mind globális, mind regionális szinten. A kutatás tárgya: a hőmérsékletváltozás sajátosságai a Kárpát-medencében az utóbbi évtizedekben. A kutatás célja: meghatározni a hőmérsékletváltozás regionális sajátosságait a Kárpát-medencében az 1981–2020-as időszak folyamán, feltárni a felmelegedés mennyiségi mutatóit és jellegét, illetve a lehetséges mozgatórugóit. Módszerek: elsősorban matematikai-statisztikai elemzéseket alkalmaztunk, kiemelten trendelemzést, töréspontvizsgálatot, a kétféle modell illeszkedése jóságának az összevetését. Eredmények: a lineáris trendelemzés a vizsgált évtizedekre vonatkozóan mindegyik állomás évi középhőmérsékleti adatsorában szignifikáns emelkedő trendet detektált, melyek mértéke némileg meghaladta a globális átlagot. Ugyanakkor sikerült szignifikáns töréspontokat is detektálni az adatsorokban. Összehasonlítva a kétféle közelítés illeszkedését az évi hőmérsékleti adatsorokhoz, többnyire a töréspontok által tagolt részátlagoké bizonyult jobbnak, ami a felmelegedés szakaszos jellegére utal. Az évszakos adatok elemzése a nyarak melegedését találta legintenzívebbnek, sajátos módon viszont a nyári hőmérsékletek emelkedése inkább bizonyult trendjellegűnek. Gyakorlati jelentősége: a kapott eredmények elősegíthetik az éghajlatváltozás sajátosságainak a jobb megértését, ami lehetővé teheti az előrejelzések javítását és a következményekhez való alkalmazkodás megkönnyítését. Következtetések: a globális felmelegedés regionális szinten eltérően jelentkezik, tér– és időbeli sajátosságait különböző éghajlati tényezők határozzák meg. A továbblépés lehetőségei: az éghajlatváltozás regionális sajátosságainak azok tényezőitől, elsősorban a légkörzés jellemzőitől való függésének a vizsgálata.
- Open Access
- 18 December 2024
- Published by HUN-REN Research Centre for Astronomy and Earth Sciences in Hungarian Geographical Bulletin
- Vol. 73 (4) , 395-412
New realities of the administrative-territorial structure of Ukraine and areas of ethnic minorities’ settlement: Geographical correlations and social consequences
This article analyses the ethno-geographical problems of the reformed system of administrative and territorial structure of Ukraine. The authors consider the alignment of newly created administrative units (rayons, territorial communities) and areas of compact settlement of ethnic minorities as a favourable prerequisite for the organisation of local self-government and the establishment of balanced and mutually beneficial ethno-political relations in the state. The analysis of the ethno-geographical parameters of ethnic minorities and the configuration of the newly created administrative-territorial units revealed that the population of ethnic minorities in Zakarpattia, Chernivtsi and Odesa oblasts was given the opportunity to organise territorial communities in which they constitute the majority. At the same time, studies have shown that it was not easy to implement this approach in the newly created administrative districts, given the officially defined criteria, the politicisation of the issue and the relatively high degree of mosaic settlement of ethnic groups. Therefore, the ethno-geographical factor was only partially taken into account in the formation of new administrative districts and the selection of district centres.
- 18 December 2024
- Published by HUN-REN Research Centre for Astronomy and Earth Sciences in Hungarian Geographical Bulletin
- Vol. 73 (4) , 395-412
Open AccessNew realities of the administrative-territorial structure of Ukraine and areas of ethnic minorities’ settlement: Geographical correlations and social consequences
This article analyses the ethno-geographical problems of the reformed system of administrative and territorial structure of Ukraine. The authors consider the alignment of newly created administrative units (rayons, territorial communities) and areas of compact settlement of ethnic minorities as a favourable prerequisite for the organisation of local self-government and the establishment of balanced and mutually beneficial ethno-political relations in the state. The analysis of the ethno-geographical parameters of ethnic minorities and the configuration of the newly created administrative-territorial units revealed that the population of ethnic minorities in Zakarpattia, Chernivtsi and Odesa oblasts was given the opportunity to organise territorial communities in which they constitute the majority. At the same time, studies have shown that it was not easy to implement this approach in the newly created administrative districts, given the officially defined criteria, the politicisation of the issue and the relatively high degree of mosaic settlement of ethnic groups. Therefore, the ethno-geographical factor was only partially taken into account in the formation of new administrative districts and the selection of district centres.
- Open Access
- 30 January 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio
- No. 2,p. 18-32
КОНФЕСІЙНИЙ СКЛАД УГОРЦІВ ЗАКАРПАТТЯ В ДЗЕРКАЛІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ «SUMMA 2017»
Вивчання розподілу населення за релігійною ознакою в країнах пострадянського простору, в тому числі в Україні та на Закарпатті, надзвичайно ускладнене відсутністю статистичного відліку конфесійного складу, а також відповідних питань в програмі переписів населення. Для хоча б часткового усунення браку даних, який утворився внаслідок серійного перенесення чергового перепису населення в Україні, в 2017 році проведено демографічне дослідження методом анкетного опитування під назвою «SUMMA 2017». Головною метою дослідження було оцінити чисельність та демографічні характеристики закарпатських угорців, крім того стало можливим уточнити фрагментарні відомості стосовно конфесійного складу етнічної спільноти. В результаті опитування отримано більш точну та детальну в порівнянні з попередніми оцінками картину щодо частки окремих конфесій серед угорців Закарпаття, як в розрізі області, так і окремих поселень. Представлено географічні особливості поширення трьох найчисельніших релігійних спільнот – реформатської, римо-католицької та греко-католицької. Розглядаються особливості змін релігійного складу за останні десятиріччя, а також їхні можливі чинники. На завершення проаналізовані взаємозв’язки окремих соціально-демографічних показників із конфесійною приналежністю.
- 30 January 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio
- No. 2,p. 18-32
Open AccessКОНФЕСІЙНИЙ СКЛАД УГОРЦІВ ЗАКАРПАТТЯ В ДЗЕРКАЛІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ «SUMMA 2017»
Вивчання розподілу населення за релігійною ознакою в країнах пострадянського простору, в тому числі в Україні та на Закарпатті, надзвичайно ускладнене відсутністю статистичного відліку конфесійного складу, а також відповідних питань в програмі переписів населення. Для хоча б часткового усунення браку даних, який утворився внаслідок серійного перенесення чергового перепису населення в Україні, в 2017 році проведено демографічне дослідження методом анкетного опитування під назвою «SUMMA 2017». Головною метою дослідження було оцінити чисельність та демографічні характеристики закарпатських угорців, крім того стало можливим уточнити фрагментарні відомості стосовно конфесійного складу етнічної спільноти. В результаті опитування отримано більш точну та детальну в порівнянні з попередніми оцінками картину щодо частки окремих конфесій серед угорців Закарпаття, як в розрізі області, так і окремих поселень. Представлено географічні особливості поширення трьох найчисельніших релігійних спільнот – реформатської, римо-католицької та греко-католицької. Розглядаються особливості змін релігійного складу за останні десятиріччя, а також їхні можливі чинники. На завершення проаналізовані взаємозв’язки окремих соціально-демографічних показників із конфесійною приналежністю.
- Open Access
- 13 December 2021
- Published by HUN-REN Research Centre for Astronomy and Earth Sciences in Hungarian Geographical Bulletin
- Vol. 70 (4) , 293-310
Natural reduction of Ukraine’s population: Regional dimensions of the national threat
A significant decline in Ukraine’s population is mainly due to its natural decrease, which began in the 1970s and 1980s in the rural areas and had been determined by the objective trends in demographic transition, the inertia effect of the demographic losses in the past and the social policy of the political regime at that time. Likewise, the social and economic crisis of the 1990s deepened the depopulation processes. In the present research, correlation analysis demonstrated a relationship between the current dimensions of natural population decline and a number of socio-demographic factors (proportion of the rural population, mean age of the population, divorce rate and the mean age at first marriage). In recent years, the effects of the demographic crisis have been particularly acute in North-eastern and Central Ukraine, due to the deepening disproportions in the age and sex structures of the population. However, in the capital of Ukraine, Kyiv, and in some western regions, the natural decrease in population is less acute because of more balanced social and demographic indicators. Although religious and ethnic factors contribute to some extent to greater natural population growth, especially in the western and south-western regions, their impact on the processes of population reproduction in Ukraine is generally not significant. To sum up, in order to stop natural population decline in Ukraine, it is important to ensure more favourable conditions for demographic development in the economic, social, informational and cultural spheres of society. Furthermore, in areas of acute demographic crisis, it is important to raise the issue of rural reconstruction involving a variety of organisational and economic mechanisms.
- 13 December 2021
- Published by HUN-REN Research Centre for Astronomy and Earth Sciences in Hungarian Geographical Bulletin
- Vol. 70 (4) , 293-310
Open AccessNatural reduction of Ukraine’s population: Regional dimensions of the national threat
A significant decline in Ukraine’s population is mainly due to its natural decrease, which began in the 1970s and 1980s in the rural areas and had been determined by the objective trends in demographic transition, the inertia effect of the demographic losses in the past and the social policy of the political regime at that time. Likewise, the social and economic crisis of the 1990s deepened the depopulation processes. In the present research, correlation analysis demonstrated a relationship between the current dimensions of natural population decline and a number of socio-demographic factors (proportion of the rural population, mean age of the population, divorce rate and the mean age at first marriage). In recent years, the effects of the demographic crisis have been particularly acute in North-eastern and Central Ukraine, due to the deepening disproportions in the age and sex structures of the population. However, in the capital of Ukraine, Kyiv, and in some western regions, the natural decrease in population is less acute because of more balanced social and demographic indicators. Although religious and ethnic factors contribute to some extent to greater natural population growth, especially in the western and south-western regions, their impact on the processes of population reproduction in Ukraine is generally not significant. To sum up, in order to stop natural population decline in Ukraine, it is important to ensure more favourable conditions for demographic development in the economic, social, informational and cultural spheres of society. Furthermore, in areas of acute demographic crisis, it is important to raise the issue of rural reconstruction involving a variety of organisational and economic mechanisms.