NBNataliya Bekhta

Nataliya Bekhta

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Nataliya Bekhta has a total of 8 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Вплив модифікування шпону на властивості фанери, склеєної термопластичною плівкою ПЕНГ

    by Pavlo Bekhta, Iryna Kusniak, Orest Chernetskyi, Nataliya Bekhta, Ruslan Kozak, Olesya Bryn, Mykola Kopanskуy

    Фанера, склеєна з використанням як клею термопластичних плівок, є перспективним матеріалом у меблевому виробництві. Проте такий вид деревинного композиту володіє нижчою водостійкістю порівняно з композитами на основі термореактивних клеїв. Крім того, для термопластичних полімерів властива низька адгезія до деревини. У цій роботі, для покращення адгезії термопластичного полімеру до деревини, запропоновано модифікувати лущений березовий шпон лимонною кислотою концентрацією 5, 15 та 25%. Витрата розчину кислоти становила – 50, 100 та 150 г/м2. Як клей використовували термопластичну плівку поліетилену низької густини (ПЕНГ) товщиною 100 мкм. Для порівняння отриманих результатів виготовляли фанеру з немодифікованого шпону, склеєну плівкою ПЕНГ та карбамідоформальдегідним клеєм марки КФ-МТ. Результати дослідження показали, що модифікування шпону лимонною кислотою позитивно впливає на властивості фанери. Встановлено, що показники водопоглинання і набрякання за товщиною фанери – зменшуються (покращуються), а міцність на зріз та згин – збільшуються. Зокрема виявлено, що фанера зі шпону, модифікованого 15%-ним розчином лимонної кислоти, володіє найнижчою адсорбцією води (38,5-39,24%). Максимальна міцність фанери на зріз становила 2,11 МПа. Концентрація розчину лимонної кислоти суттєво впливає на властивості фанери, тоді як витрата речовини – не впливає. Модифікування шпону лимонною кислотою у виробництві фанери, склеєної плівкою ПЕНГ, має значний потенціал внаслідок її екологічності, доступності, вартості та здатності покращувати властивості фанери, що є важливим аспектом для збереження високих експлуатаційних характеристик продукції.


  • Open Access

    Механічні властивості фанери, склеєної термопластичною плівкою первинного поліетилену низької густини

    by Pavlo Bekhta, Iryna Kusniak, Orest Chernetskyi, Nataliya Bekhta

    Термопластичні плівки – один із перспективних видів клейових матеріалів для виготовлення нетоксичної фанери. У цій роботі запропоновано використання первинної термопластичної плівки поліетилену низької густини (ПЕНГ) для виготовлення фанери. Основним завданням дослідження було з’ясувати механічні властивості фанери, склеєної зі шпону різних порід деревини плівкою ПЕНГ різної товщини. Для кращого розуміння процесу склеювання листів лущеного шпону термопластичною плівкою було використано деревину різних порід – тополі, берези, граба та бука, а також різні товщини плівки – 50, 80, 100 і 150 мкм. Для порівняння виготовляли фанеру, склеєну карбамідоформальдегідним клеєм. Результати дослідження продемонстрували, що зразки фанери з використанням шпону деревини усіх досліджуваних порід, склеєних плівкою ПЕНГ, володіють задовільними механічними властивостями: міцністю на зріз, міцністю на згин та модулем пружності. Встановлено, що така фанера, за значеннями міцності на зріз, має досить високі показники, які перевищують рекомендоване значення міцності 1,0 МПа згідно стандарту EN 314-2. З’ясовано, що порода деревини шпону більшою мірою впливає на механічні властивості фанери, тоді як товщина плівки ПЕНГ впливає меншою мірою. Фанера з тополевого шпону мала найнижчі значення міцності на згин та модуля пружності, крім міцності на зріз, яка була на тому ж рівні, що і для березової та грабової фанери. Зразки букової фанери мали найкращі механічні властивості. На загал, результати дослідження підтвердили доцільність заміни рідкого термореактивного карбамідоформальдегідного клею на термопластичну плівку ПЕНГ для виготовлення малотоксичної фанери, яку можна застосовувати у виробництві меблів (особливо – дитячих) та оформленні інтер’єру і екстер’єру.

  • Open Access

    Вплив породи деревини і товщини термопластичної плівки вторинного поліетилену низької густини на фізичні властивості фанери

    by О. М. Чернецький, І. І. Кусняк, Н. С. Бехта, М. М. Копанський

    Сьогодні в Україні проблема перероблення полімерних відходів набуває актуального значення. Це пов'язано не тільки із шкодою довкіллю, але й відсутністю власних значних родовищ вуглеводнів і транзитне в цьому відношенні положення. Вторинне перероблення полімерів дасть змогу істотно економити первинну сировину (нафту), електроенергію та зменшить утворення пластичних відходів. У цій роботі запропоновано використання термопластичних відходів, а саме термопластичних плівок поліетилену низької густини (ПЕНГ) вторинної переробки у виробництві фанери, як один з перспективних напрямків вирішення питання забруднення довкілля негативним впливом полімерних відходів. Основне завдання цього дослідження – оцінити доцільність заміни термореактивних клеїв на термопластичні плівки вторинної переробки у виробництві фанери, склеєної з листів шпону м'яких і твердих листяних порід деревини. Для цього – досліджено фізичні властивості фанери, а саме: щільність, водопоглинання і набрякання за товщиною після витримки у воді впродовж 24 год. Для виготовлення фанери використовували лущений шпон чотирьох порід деревини (тополі, берези, бука і граба) і термопластичну плівку вторинного ПЕНГ завтовшки 50 мкм. Змінними параметрами були порода деревини та товщина плівки – 50, 100 і 150 мкм. Для порівняння отриманих результатів фізичних властивостей фанери, склеєної ВПЕНГ, виготовляли фанеру, склеєну термореактивним карбамідоформальдегідним клеєм (КФ-МТ) за умовами виробництва. За результати цього дослідження з'ясовано, що зразки фанери, склеєної із шпону листяних порід деревини термопластичною плівкою вторинного ПЕНГ різної товщини, володіють фізичними властивостями, які незначно поступаються матеріалу на основі термореактивного карбамідоформальдегідного клею. Встановлено, що порода деревини більше впливає на фізичні властивості фанери, ніж товщина плівки. Проте збільшення товщини термопластичної плівки вторинного ПЕНГ покращує фізичні показники фанери. Усі зразки фанери, склеєної із листів шпону породи тополі плівкою вторинного ПЕНГ, мали найбільші показники водопоглинання, однак найменші – набрякання за товщиною. Треба зазначити, що заміна традиційних, зазвичай токсичних, термореактивних клеїв на вторинні термопластичні в технології виготовлення фанери, дасть змогу зменшити кількість викидів формальдегіду у довкілля, шкідливий вплив на життєдіяльність людини та обсяг пластичних відходів.

  • Open Access

    Вплив породи деревини і товщини термопластичної плівки пер¬вин¬ного поліетилену низької густини на фізичні властивості фанери

    by О. М. Чернецький, І. І. Кусняк, Н. С. Бехта

    Потенційною альтернативою термореактивним клеям, що застосовуються у виробництві фанери, є термопластичні плівки. У цій роботі запропоновано використання первинних термопластичних плівок поліетилену низької густини (ППЕНГ) у виробництві фанери. Основним завданням цього дослідження було оцінити доцільність використання ППЕНГ різної товщини для склеювання листів шпону з м'яколистяних і твердолистяних порід деревини. Оцінено фізичні властивості фанери, враховуючи товщину, щільність, водопоглинання і набрякання за товщиною після витримки у воді впродовж 24 год. Змінними параметрами були породи деревини – тополя, береза, бук і граб та товщини плівки – 50, 80, 100, 150 мкм. Отримані результати фізичних властивостей фанери, склеєної ППЕНГ, порівнювали із результатами аналогічних властивостей фанери, склеєної карбамідоформальдегідним клеєм (КФ-МТ), який готували за рецептом виробника. Результати досліджень показали, що порода деревини помітно впливає на фізичні властивості фанери (р ≤ 0,05). Збільшення товщини плівки від 50 до 150 мкм також позитивно впливає на фізичні властивості фанери. Порівняння властивостей між зразками фанери, склеєних ППЕНГ і КФ-МТ, вказують на схожість результатів. Цей результат є важливим для склеювання листів шпону різних порід деревини термопластичними плівками, оскільки він вказує на альтернативний спосіб виробництва фанери клеями, які не містять формальдегіду. Результати дослідження підтверджують доцільність заміни КФ-МТ на ППЕНГ для виготовлення фанери для внутрішнього застосування. Вміст формальдегіду у фанері, виготовленій на основі термопластичної плівки ППЕНГ, дорівнює майже нулю. Запропонований спосіб виготовлення фанери розширює можливості подальшого її застосування для виготовлення меблів, елементів інтер'єру, дитячих іграшок тощо. Проте подальше вивчення має бути спрямоване на вирішення питання сумісності деревини шпону та плівки ППЕНГ, що допоможе розширити сферу застосування фанери.