Orest Chernetskyi
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Orest Chernetskyi has a total of 11 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Iryna Kusniak
Національний лісотехнічний університет України
4 shared publications - Pavlo Bekhta
Mendel University in Brno
4 shared publications - Nataliya Bekhta
Національний лісотехнічний університет України
2 shared publications - Antonio Pizzi
LERMAB-ENSTIB, University of Lorraine, 27 rue Philippe Seguin, 88000 Epinal, France
1 shared publication - Arif Nuryawan
Faculty of Forestry, Universitas Sumatera Utara
1 shared publication - Nataliya Bekhta
Department of Design, Ukrainian National Forestry University, 79057 Lviv, Ukraine
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 23 November 2023
- Published by Ukrainian National Forestry University in Наукові праці Лісівничої академії наук України
- No. 25,p. 167-177
Вплив модифікування шпону на властивості фанери, склеєної термопластичною плівкою ПЕНГ
Фанера, склеєна з використанням як клею термопластичних плівок, є перспективним матеріалом у меблевому виробництві. Проте такий вид деревинного композиту володіє нижчою водостійкістю порівняно з композитами на основі термореактивних клеїв. Крім того, для термопластичних полімерів властива низька адгезія до деревини. У цій роботі, для покращення адгезії термопластичного полімеру до деревини, запропоновано модифікувати лущений березовий шпон лимонною кислотою концентрацією 5, 15 та 25%. Витрата розчину кислоти становила – 50, 100 та 150 г/м2. Як клей використовували термопластичну плівку поліетилену низької густини (ПЕНГ) товщиною 100 мкм. Для порівняння отриманих результатів виготовляли фанеру з немодифікованого шпону, склеєну плівкою ПЕНГ та карбамідоформальдегідним клеєм марки КФ-МТ. Результати дослідження показали, що модифікування шпону лимонною кислотою позитивно впливає на властивості фанери. Встановлено, що показники водопоглинання і набрякання за товщиною фанери – зменшуються (покращуються), а міцність на зріз та згин – збільшуються. Зокрема виявлено, що фанера зі шпону, модифікованого 15%-ним розчином лимонної кислоти, володіє найнижчою адсорбцією води (38,5-39,24%). Максимальна міцність фанери на зріз становила 2,11 МПа. Концентрація розчину лимонної кислоти суттєво впливає на властивості фанери, тоді як витрата речовини – не впливає. Модифікування шпону лимонною кислотою у виробництві фанери, склеєної плівкою ПЕНГ, має значний потенціал внаслідок її екологічності, доступності, вартості та здатності покращувати властивості фанери, що є важливим аспектом для збереження високих експлуатаційних характеристик продукції.
- 23 November 2023
- Published by Ukrainian National Forestry University in Наукові праці Лісівничої академії наук України
- No. 25,p. 167-177
Open AccessВплив модифікування шпону на властивості фанери, склеєної термопластичною плівкою ПЕНГ
Фанера, склеєна з використанням як клею термопластичних плівок, є перспективним матеріалом у меблевому виробництві. Проте такий вид деревинного композиту володіє нижчою водостійкістю порівняно з композитами на основі термореактивних клеїв. Крім того, для термопластичних полімерів властива низька адгезія до деревини. У цій роботі, для покращення адгезії термопластичного полімеру до деревини, запропоновано модифікувати лущений березовий шпон лимонною кислотою концентрацією 5, 15 та 25%. Витрата розчину кислоти становила – 50, 100 та 150 г/м2. Як клей використовували термопластичну плівку поліетилену низької густини (ПЕНГ) товщиною 100 мкм. Для порівняння отриманих результатів виготовляли фанеру з немодифікованого шпону, склеєну плівкою ПЕНГ та карбамідоформальдегідним клеєм марки КФ-МТ. Результати дослідження показали, що модифікування шпону лимонною кислотою позитивно впливає на властивості фанери. Встановлено, що показники водопоглинання і набрякання за товщиною фанери – зменшуються (покращуються), а міцність на зріз та згин – збільшуються. Зокрема виявлено, що фанера зі шпону, модифікованого 15%-ним розчином лимонної кислоти, володіє найнижчою адсорбцією води (38,5-39,24%). Максимальна міцність фанери на зріз становила 2,11 МПа. Концентрація розчину лимонної кислоти суттєво впливає на властивості фанери, тоді як витрата речовини – не впливає. Модифікування шпону лимонною кислотою у виробництві фанери, склеєної плівкою ПЕНГ, має значний потенціал внаслідок її екологічності, доступності, вартості та здатності покращувати властивості фанери, що є важливим аспектом для збереження високих експлуатаційних характеристик продукції.
- Open Access
- 29 December 2022
- Published by Ukrainian National Forestry University in Наукові праці Лісівничої академії наук України
- No. 24,p. 176-184
Механічні властивості фанери, склеєної термопластичною плівкою первинного поліетилену низької густини
Термопластичні плівки – один із перспективних видів клейових матеріалів для виготовлення нетоксичної фанери. У цій роботі запропоновано використання первинної термопластичної плівки поліетилену низької густини (ПЕНГ) для виготовлення фанери. Основним завданням дослідження було з’ясувати механічні властивості фанери, склеєної зі шпону різних порід деревини плівкою ПЕНГ різної товщини. Для кращого розуміння процесу склеювання листів лущеного шпону термопластичною плівкою було використано деревину різних порід – тополі, берези, граба та бука, а також різні товщини плівки – 50, 80, 100 і 150 мкм. Для порівняння виготовляли фанеру, склеєну карбамідоформальдегідним клеєм. Результати дослідження продемонстрували, що зразки фанери з використанням шпону деревини усіх досліджуваних порід, склеєних плівкою ПЕНГ, володіють задовільними механічними властивостями: міцністю на зріз, міцністю на згин та модулем пружності. Встановлено, що така фанера, за значеннями міцності на зріз, має досить високі показники, які перевищують рекомендоване значення міцності 1,0 МПа згідно стандарту EN 314-2. З’ясовано, що порода деревини шпону більшою мірою впливає на механічні властивості фанери, тоді як товщина плівки ПЕНГ впливає меншою мірою. Фанера з тополевого шпону мала найнижчі значення міцності на згин та модуля пружності, крім міцності на зріз, яка була на тому ж рівні, що і для березової та грабової фанери. Зразки букової фанери мали найкращі механічні властивості. На загал, результати дослідження підтвердили доцільність заміни рідкого термореактивного карбамідоформальдегідного клею на термопластичну плівку ПЕНГ для виготовлення малотоксичної фанери, яку можна застосовувати у виробництві меблів (особливо – дитячих) та оформленні інтер’єру і екстер’єру.
- 29 December 2022
- Published by Ukrainian National Forestry University in Наукові праці Лісівничої академії наук України
- No. 24,p. 176-184
Open AccessМеханічні властивості фанери, склеєної термопластичною плівкою первинного поліетилену низької густини
Термопластичні плівки – один із перспективних видів клейових матеріалів для виготовлення нетоксичної фанери. У цій роботі запропоновано використання первинної термопластичної плівки поліетилену низької густини (ПЕНГ) для виготовлення фанери. Основним завданням дослідження було з’ясувати механічні властивості фанери, склеєної зі шпону різних порід деревини плівкою ПЕНГ різної товщини. Для кращого розуміння процесу склеювання листів лущеного шпону термопластичною плівкою було використано деревину різних порід – тополі, берези, граба та бука, а також різні товщини плівки – 50, 80, 100 і 150 мкм. Для порівняння виготовляли фанеру, склеєну карбамідоформальдегідним клеєм. Результати дослідження продемонстрували, що зразки фанери з використанням шпону деревини усіх досліджуваних порід, склеєних плівкою ПЕНГ, володіють задовільними механічними властивостями: міцністю на зріз, міцністю на згин та модулем пружності. Встановлено, що така фанера, за значеннями міцності на зріз, має досить високі показники, які перевищують рекомендоване значення міцності 1,0 МПа згідно стандарту EN 314-2. З’ясовано, що порода деревини шпону більшою мірою впливає на механічні властивості фанери, тоді як товщина плівки ПЕНГ впливає меншою мірою. Фанера з тополевого шпону мала найнижчі значення міцності на згин та модуля пружності, крім міцності на зріз, яка була на тому ж рівні, що і для березової та грабової фанери. Зразки букової фанери мали найкращі механічні властивості. На загал, результати дослідження підтвердили доцільність заміни рідкого термореактивного карбамідоформальдегідного клею на термопластичну плівку ПЕНГ для виготовлення малотоксичної фанери, яку можна застосовувати у виробництві меблів (особливо – дитячих) та оформленні інтер’єру і екстер’єру.
- Open Access
A Comparative Study of Several Properties of Plywood Bonded with Virgin and Recycled LDPE Films
In this work, to better understand the bonding process of plastic plywood panels, the effects of recycled low-density polyethylene (rLDPE) film of three thicknesses (50, 100, and 150 µm) and veneers of four various wood species (beech, birch, hornbeam, and poplar) on the properties of panels were studied. The obtained properties were also compared with the properties of plywood panels bonded by virgin low-density polyethylene (LDPE) film. The results showed that properties of plywood samples bonded with rLDPE and virgin LDPE films differ insignificantly. Samples bonded with rLDPE film demonstrated satisfactory physical and mechanical properties. It was also established that the best mechanical properties of plywood are provided by beech veneer and the lowest by poplar veneer. However, poplar plywood had the best water absorption and swelling thickness, and the bonding strength at the level of birch and hornbeam plywood. The properties of rLDPE-bonded plywood improved with increasing the thickness of the film. The panels bonded with rLDPE film had a close-to-zero formaldehyde content (0.01–0.10 mg/m2·h) and reached the super E0 emission class that allows for defining the laboratory-manufactured plastic-bonded plywood as an eco-friendly composite.
Open AccessA Comparative Study of Several Properties of Plywood Bonded with Virgin and Recycled LDPE Films
In this work, to better understand the bonding process of plastic plywood panels, the effects of recycled low-density polyethylene (rLDPE) film of three thicknesses (50, 100, and 150 µm) and veneers of four various wood species (beech, birch, hornbeam, and poplar) on the properties of panels were studied. The obtained properties were also compared with the properties of plywood panels bonded by virgin low-density polyethylene (LDPE) film. The results showed that properties of plywood samples bonded with rLDPE and virgin LDPE films differ insignificantly. Samples bonded with rLDPE film demonstrated satisfactory physical and mechanical properties. It was also established that the best mechanical properties of plywood are provided by beech veneer and the lowest by poplar veneer. However, poplar plywood had the best water absorption and swelling thickness, and the bonding strength at the level of birch and hornbeam plywood. The properties of rLDPE-bonded plywood improved with increasing the thickness of the film. The panels bonded with rLDPE film had a close-to-zero formaldehyde content (0.01–0.10 mg/m2·h) and reached the super E0 emission class that allows for defining the laboratory-manufactured plastic-bonded plywood as an eco-friendly composite.
- Open Access
Selected Properties of Plywood Bonded with Low-Density Polyethylene Film from Different Wood Species
In this work, the effects of wood species and thickness of low-density polyethylene (LDPE) film on the properties of environmentally-friendly plywood were studied. Rotary-cut veneers from four wood species (beech, birch, hornbeam and poplar) and LDPE film of four thicknesses (50, 80, 100 and 150 µm) as an adhesive were used for making plywood samples. The findings of this study demonstrated that plywood samples using all the investigated wood species bonded with LDPE film showed satisfactory physical–mechanical properties. Poplar veneer provided the lowest values for bending strength, modulus of elasticity and thickness swelling of all the plywood samples, but the bonding strength was at the same level as birch and hornbeam veneer. Beech plywood samples had the best mechanical properties. An increase in LDPE film thickness improved the physical–mechanical properties of plastic-bonded plywood.
Open AccessSelected Properties of Plywood Bonded with Low-Density Polyethylene Film from Different Wood Species
In this work, the effects of wood species and thickness of low-density polyethylene (LDPE) film on the properties of environmentally-friendly plywood were studied. Rotary-cut veneers from four wood species (beech, birch, hornbeam and poplar) and LDPE film of four thicknesses (50, 80, 100 and 150 µm) as an adhesive were used for making plywood samples. The findings of this study demonstrated that plywood samples using all the investigated wood species bonded with LDPE film showed satisfactory physical–mechanical properties. Poplar veneer provided the lowest values for bending strength, modulus of elasticity and thickness swelling of all the plywood samples, but the bonding strength was at the same level as birch and hornbeam veneer. Beech plywood samples had the best mechanical properties. An increase in LDPE film thickness improved the physical–mechanical properties of plastic-bonded plywood.