AVAndrii Verba

Andrii Verba

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Andrii Verba has a total of 43 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Trends in the use of chemical warfare agents against servicemen of the Armed Forces of Ukraine: cyclical nature of russia's use of chemical weapons over the entire period of the full-scale invasion

    by V. L. Savytskyi, N. D. Kozak, A. V. Verba, D. O. Kozak

    Introduction. Today, as a result of active hostilities and war crimes, in particular on the basis of the use of hazardous chemicals on the contact line, the likelihood of new challenges on the part of the russian federation is increasing, namely the practical readiness of the Defense Forces, military medicine and the civilian health care sector for the chemical safety of both civilians and servicemen of the Armed Forces of Ukraine, civil-military administrations and civil protection services to respond in a timely manner, in a coordinated, professional and appropriate manner in the face of a potential threat. Given modern threats, the awareness of military personnel and civilians regarding and protection against chemical warfare agents (CWA) requires a systematic approach and professional competencies. The purpose of the study was to analyze the frequency and determine trends in the use of chemical warfare agents by the russian federation against servicemen of the Armed Forces of Ukraine and compare them for the entire period of the full-scale invasion. Materials and methods of research. In the course of the study, the authors resorted to methods of mathematical analysis and comparison, descriptive statistics, and the authors also built trends, calculated equations and values of reliability of approximation of the obtained trends based on the dynamics of registered cases of the use of chemical warfare agents by the russian federation against servicemen of the Armed Forces of Ukraine by months and years for the entire period of the full-scale invasion, namely from February 15, 2023 (when the calculation of russia's use of hazardous chemicals was started as a result of the fact that this phenomenon had become massive; from September 2022, isolated cases of the use of CWA against servicemen of the Armed Forces of Ukraine were recorded) until March 2026 inclusive. In addition, the researchers applied general scientific theoretical methods, such as the bibliographic method, methods of system analysis, information synthesis and generalization. Results and their discussion. Starting from December 2025 and until March 2026 (as of April 2026), the trend of using CWA against servicemen of the Armed Forces of Ukraine began to move upwards once again, which correlates with the trends of previous years, in particular from December 2023 to May 2024, and can be compared with a sharp jump in the number of detected cases in January and February 2025. In our opinion, these patterns of consistent increase and decrease in the number of chemical weapons used by russia indicate the cyclical nature of the use of chemical weapons against servicemen of the Armed Forces of Ukraine, which is mainly seasonal, when the trend of the use of hazardous chemicals increases every spring and summer and begins to gradually decrease at the end of each calendar year in the autumn-winter period. Conclusion. Over the entire period of the invasion, the cyclical use of chemical warfare agents begins to recur with periods of increasing and decreasing the frequency of registration of chemical weapons used against servicemen of the Armed Forces of Ukraine. As of March 2026, the trend of the use of chemical weapons by the russian federation continues to grow further.

  • Open Access

    Принципи хірургічного лікування торакоабдомінальних поранень при бойовій травмі

    by Ya. L. Zarutsky, A. V. Verba, M. M. Davydiuk

    Вступ. В структурі санітарних втрат хірургічного профілю торакоабдомінальні поранення (ТАП) у військових конфліктах становлять 1,0-1,5%, а серед проникних поранень грудної клітки – 7-10 % та проникних поранень живота – 28-35%. Майже 80% постраждалих з ТАП потрапляють до лікувальних закладів у тяжкому і вкрай тяжкому стані. Незадовільними залишаються і результати лікування – зберігається висока летальність в межах 25-30%, яка не має тенденції до зниження. Основними причинами смерті, у 72-88,9% таких поранених – є травматичний шок, масивна крововтрата, гостра дихальна недостатність, перитоніт. До високої летальності призводить велика кількість діагностичних і тактичних помилок (30-70%) і післяопераційних ускладнень (50-76,1%), які можуть спостерігатись як з боку грудної клітки, так і з боку черевної порожнини. Мета – визначити особливості хірургічного лікування постраждалих з торакоабдомінальними пораненнями при бойовій хірургічній травмі. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів лікування 329 постраждалих з ТАП, які були доставлені на Role ІІ-ІV медичного забезпечення (МЗ) із зони бойових дій під час повномасштабного вторгнення (російсько-української війни) у 2022-2023 роках, а також в АТО/ООС у 2014-2018 роках. Результати. Використання клінічно-організаційних заходів хірургічного лікування ТАП сприяло зменшенню рівня ранніх післяопераційних торакальних ускладнень з 58,3% поранених в групі порівняння до 40,7% в основній групі за рахунок зменшення питомої ваги гемоплевриту в чотири рази з 10,7% до 2,4%, емпієми плеври в два рази з 11,9% до 5,1%, піотораксу – з 7,1% до 2,4% (р<0,05). Зменшилась питома вага ранніх післяопераційних абдомінальних ускладнень з 54,8% випадків в групі порівняння до 19,7% в основній групі за рахунок зменшення питомої ваги гнійного вогнепального перитоніту, гнійно-септичних ускладнень з боку черевної стінки (р<0,05). Застосування диференційованої тактики хірургічного лікування у постраждалих з ТАП достовірно вплинуло на зменшення загальної летальності з 35,7% в групі порівняння до 22,0 і 19,7% в основній групі (p<0,05). При тяжкій травмі летальність зменшилась в два рази, а при вкрай тяжкій травмі – в півтора рази (p<0,05). В статті висвітлені особливості та запропоновані принципи хірургічного лікування постраждалих з торакоабдомінальними пораненнями при бойовій травмі. Висновки. Характер хірургічних втручань у постраждалих з ТАП на Role ІІІ-ІV МЗ, знаходиться у зворотній залежності від організаційно-тактичних і технологічних рішень на Role ІІ МЗ. Особливостями надання хірургічної допомоги стало збільшення питомої ваги застосування технології DCS на 26,7% у поранених і зменшення застосування програми Second Look та релапаротомій на 25,9%. Запропонована послідовність трансдіафрагмальних маніпуляцій у постраждалих з торакоабдомінальними пораненнями при бойовій травмі залежно від обраної хірургічної тактики і тяжкості травми.


  • Open Access

    Клініко-організаційні особливості надання хірургічної допомоги постраждалим з торакоабдомінальними пораненнями при бойовій травмі

    by Ya. L. Zarutsky, A. V. Verba, M. M. Davydiuk

    Вступ. В структурі санітарних втрат хірургічного профілю торакоабдомінальні поранення (ТАП) у військових конфліктах кінця ХХ і початку ХХІ століття становлять 1,8 - 2%, а серед проникних поранень грудної клітки – 7 - 10 % та проникних поранень живота – 28 - 35%. Майже 80% постраждалих з ТАП потрапляють до лікувальних закладів у тяжкому і вкрай тяжкому стані. Незадовільними залишаються і результати лікування - зберігається висока летальність в межах 25-30% і не має тенденції до зниження. Мета – визначити особливості клініко-епідеміологічної характеристики, оцінки тяжкості та діагностики постраждалих з торакоабдомінальними пораненнями при бойовій хірургічній травмі. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів лікування 329 постраждалих з ТАП, які були доставлені на ЕМЕ ІІ-ІV Ролей медичного забезпечення (МЗ) із зони бойових дій під час повномасштабного вторгнення (російсько-української війни) у 2022-2023 роках, а також в АТО/ООС у 2014-2018 роках . Результати. Анатомічне моделювання можливих ушкоджень внутрішніх органів і уявлення про травмогенез ТАП є важливим елементом визначення подальшої хірургічної тактики. Виразність патологічних змін в грудній і черевній порожнинах знаходиться у прямій залежності від кількості та ступеня ушкодження органів, розміру травматичного дефекту в діафрагмі. За допомогою шкали Admission trauma scale (AdTS), при надходженні поранених на стабілізаційні пункти або передові хірургічні групи визначали три ступеня тяжкості травми, проводили медичне сортування та визначали місце і обсяг лікувально-діагностичних заходів. Більшість поранених, які надходили на ІІ Роль медичного забезпечення знаходились в тяжкому, або вкрай тяжкому стані, що супроводжувався травматичним шоком і масивною крововтратою. Діагностичний процес постраждалих з ТАП починали з оцінки загального стану, ступеня порушення свідомості, зовнішнього огляду пораненого, визначення, частоти дихання і пульсу, АТ. Застосування FAST протоколу (Focused Assesment Sonography for Trauma) дало змогу у 93,8% ТАП виявити патологічні зміни в грудній порожнині і в 94,6% виявити гемоперитонеум. Застосовування посиндромної діагностики, дозволило змінити показання до інших неінвазійних та інвазійних методів дослідження перед першою операцією з приводу ТАП. В статті висвітлена клініко-епідеміологічна характеристика постраждалих з торакоабдомінальними пораненнями при бойовій хірургічній, а також особливості діагностики залежно від оцінки тяжкості травми. Висновки. Особливості клінічних проявів залежали від характеру і тяжкості ушкодження органів грудної та черевної порожнин і визначались порушенням функцій дихання і кровообігу, характером ушкодження грудної стінки. Застосування FAST-протоколу, як скринінгового, неінвазійного методу дослідження дозволило виявляти основні патогномонічні для ТАП синдромів. Анатомо-функціональна шкала оцінки тяжкості AdTS, з розподілом поранених на нетяжких, тяжких і вкрай тяжких, дала змогу визначати діагностичну програму, місце надання медичної допомоги і подальшу хірургічну тактику на ІІ рівні МЗ.


  • Open Access

    Торакоабдомінальні поранення при бойовій хірургічній травмі

    by Ya. L. Zarutsky, A. V. Verba, V. S. Honcharuk, M. M. Davydyuk, I. V. Sobko, A. F. Shipko

    В сучасних військових конфліктах у структурі санітарних втрат хірургічного профілю торакоабдомінальні поранення (ТАП) становлять близько 2%. Летальність коливається в межах 25-30% і не має тенденції до зниження. Мета – узагальнити досвід лікування постраждалих з торакоабдомінальними пораненнями при бойовій хірургічній травмі. Матеріали та методи. Проведено порівняльний аналіз джерел наукової інформації, в яких представлені результати лікування постраждалих з ТАП при бойовій хірургічній травмі. Результати. Виразність патологічних змін в організмі знаходиться у прямій залежності від кількості зруйнованих органів та розміру травматичного дефекту в діафрагмі. Операційні втручання при ТАП спрямовані на швидке виявлення станів, які загрожують життю пораненого, та негайне їх усунення за допомогою простих хірургічних заходів. При вкрай тяжкому стані поранених, тактика хірургічного лікування ґрунтується на концепції Damage control sugery, яка полягає у розділенні хірургічного лікування на окремі етапи: перша фаза – проводять невідкладну операцію за скороченим обсягом, що включає швидку зупинку кровотечі та герметизацію ран порожнистих органів; друга фаза передбачає інтенсивну консервативну терапію, з метою відновлення гомеостазу; третя фаза – операції для кінцевого гемостазу, відновлення та реконструкції ушкоджених органів і структур. Тактика Second look запропонована для контролю життєздатності пошкоджених органів. Програмовані релапаротомії запропоновані для контролю за перебігом і лікуванню перитоніту. В статті узагальнено досвід результатів лікування постраждалих з ТАП із застосуванням різних варіантів хірургічної тактики. Висновки. Торакоабдомінальні поранення є бойовою політравмою, яка окрім морфологічних змін, проявляється якісно новим станом зі складною перебудовою функцій органів і систем організму. Невідкладні хірургічні втручання у постраждалих з ТАП виконують з метою спасіння життя, термінові – з метою хірургічної профілактики ускладнень, відтерміновані операції – з метою лікування ускладнень.


  • Open Access

    Застосування бойових отруйних речовин у збройній агресії російської федерації проти України: хімічна зброя як нетрадиційний засіб ведення війни

    by V. L. Savytskyi, N. D. Kozak, A. V. Verba, D. O. Kozak, A. A. Asaulenko

    Вступ. Ризики застосування бойових отруйних речовин наразі постають дуже гостро внаслідок тривалої збройної агресії російської федерації проти України. Бойові отруйні речовини були вперше застосовані під час Першої світової війни. Німецька армія у вересні 1914 р., знехтувавши угодами Гаазьких конференцій 1899 та 1907 рр., залучила до бойових дій артилерійські хімічні снаряди із подразнювальними отруйними речовинами. Метою дослідження було проаналізувати частоту застосування бойових отруйних речовин російською федерацією проти військовослужбовців Збройних Сил України та визначити тенденції залучення хімічної зброї під час повномасштабної агресії. Матеріали та методи. В ході проведення дослідження ми вдавалися до загальнонаукових теоретичних методів, таких як бібліографічний метод, методи системного аналізу, інформаційного синтезу та узагальнення. Також нами були побудовані тенденції, обчислені рівняння та величини достовірності апроксимації отриманих трендів частоти застосування армією російської федерації бойових отруйних речовин проти військовослужбовців Збройних Сил України за місяцями з грудня 2023 року до грудня 2024 року включно. Результати. З грудня 2023 року до травня 2024 року включно спостерігалась тенденція до зростання кількості використання вищезгаданої зброї армією рф проти військовослужбовців Збройних Сил України – від 81 зареєстрованого випадку в грудні 2023 до 715 зафіксованих випадків в травні 2024 року, що складало в 8,83 рази більше, порівняно з груднем 2023 року. Даний тренд є достовірним, оскільки величина достовірності апроксимації отриманої тенденції становить R2 = 0,9227 і перебуває в проміжку в 0,8 до 1,0, що свідчить про високий ступінь достовірності побудованої лінії тренду та його рівняння. Висновки. Ураження військовослужбовців ЗС України бойовими отруйними речовинами подразнюючої дії, у більшості випадків, відносились до легких і середніх ступенів тяжкості. Медична допомога ураженим надавалась переважно на місці, як правило, вони не потребували евакуації на наступні етапи медичної евакуації.


  • Open Access

    Features of diagnosis and surgical treatment of post–traumatic pancreatitis in gunshot wound of the pancreas at the stage of highly specialized medical care

    by V. O. Shaprynsky, A. V. Verba, I. P. Martsynkovsky, A. V. Ordatiy, V. D. Romanchuk, V. F. Biloshchytsky, O. A. Kaminsky, A. M. Formanchuk, M. A. Verba

    Objective. To analyze the peculiarities of diagnosis and treatment of posttraumatic pancreatitis at the stage of highly specialized surgical care in order to improve the results of treatment of gunshot wounds of the pancreas Materials and Methods. The results of diagnosis and treatment of gunshot wounds of the abdominal cavity with pancreatic damage in 23 patients were analyzed. All patients were men of military age, their average age was (35.7± 12.8) years, and they sustained gunshot wounds of the abdominal cavity during military operations. Results. At the stage of providing highly specialized medical care, all patients underwent surgical intervention for gunshot pancreatic injury. In 18 (78.3%) wounded, the course of post–traumatic pancreatitis was complicated by the development of destructive pancreatitis. All of these wounded underwent relaparotomy. Conclusions. Gunshot trauma to the pancreas always results in post–traumatic pancreatitis, which has a latent course against the background of damage to other organs and is difficult diagnose and treat.


  • Open Access

    Клініко-епідеміологічна характеристика бойової травми живота у поранених в умовах широкомасштабного збройного конфлікту

    by I. V. Sobko, A. V. Verba, S. A. Aslanian, Yu. M. Oliinyk, O. I. Zhovtonozhko, A. V. Okolets, M. M. Davidyuk

    Вступ. Актуальним є вивчення характеристик бойової травми живота, що дозволяє визначити оптимальну діагностичну-лікувальну та евакуаційну тактику, провести розрахунки імовірних санітарних втрат, що має суттєве значення для планування ефективної роботи медичної служби на рівнях медичного забезпечення бойових дій. Мета роботи. Провести клініко-епідеміологічне дослідження характеру, структури та локалізації поранень при бойовій травмі живота в умовах широкомасштабного збройного конфлікту для покращення планування медичного забезпечення. Матеріали та методи. Проведено системний аналіз надання хірургічної допомоги 1407 комбатантам, які отримали бойову травму живота з ушкодженням органів черевної порожнини під час бойових дій на Сході України. Результати. В умовах широкомасштабного збройного конфлікту нетяжку бойову травму живота діагностовано у 3,5% поранених, тяжку – 68,4%, вкрай тяжку – у 28,1%. Причиною бойової травми живота у 85,6% були осколкові поранення, у 10,1% - кульові поранення, у 4,3%- вибухова травма. Ізольовані ушкодження живота діагностовано тільки у 14,4% спостережень. Найчастіше бойова травма живота поєднувалась з ушкодженнями кінцівок (55,7%) та грудної клітки (52,3%). Сліпі проникаючі поранення живота (88,6%) значно переважали наскрізні (11,4%). При вогнепальних кульових пораненнях питома вага наскрізних поранень (35,9%) була значно більшою, ніж при осколкових (8,5%). Евентерація внутрішніх органів спостерігалась у 6,2% поранених. У структурі ушкоджених органів черевної порожнини ободова кишка була ушкоджена у 48,5%, тонка кишка – у 46,0%, шлунок – у 10,4%, 12-пала кишка – у 6,0% поранених, печінка - у 27,0% поранених, нирка –у 18,8%, селезінка – у 16,5%, підшлункова залоза – у 5,9%. Торако-абдомінальні поранення при зустрічались у 30,1% поранених. Висновки. Визначено тяжкість стану та основні вражаючі фактори, характер, структуру та локалізацію поранень при бойовій травмі живота в умовах широкомасштабного збройного конфлікту, що є основними чинниками до відповідних змін в плануванні медичного забезпечення.


  • Open Access

    Blood lactate as a predictor of clinical outcomes and health-care resource needs in combat abdominal injuries

    by I.V. Sobko, O.V. Raboshchuk, A.V. Verba, S.A. Aslanian, G.P. Khytryi, V.M. Moshkivskyi, I.P. Kurachenko, T.S. Bordyug

    Background. Combat abdominal injuries (CAI) are cha­racterized by high mortality and occupy a leading position among the issues of battlefield surgery. It is very important to evaluate early and accurately the severity of CAI, which will allow starting correct treatment in time, preventing possible complications and improving clinical outcomes. The low sensitivity of commonly used cardiovascular parameters to detect the initial manifestations of tissue hypoperfusion induced by blood loss dictates the need to use more effective markers that reflect metabolic changes in tissues. The aim of this study is to determine the predictive efficacy of serum lactate regarding the risk of death and health-care resources needs in patients with CAI. Materials and methods. We examined 86 injured servicemen with CAI who were randomized into two groups — survivors and nonsurvivors. The predictive efficacy of capillary blood lactate and its clearance regarding the risk of death and health-care resource needs in CAI were studied. Six consecutive (within 48 h) measurements of lactate and lactate clearance corresponding to each measurement (except the first) were evaluated for each patient. Logistic regression models were constructed and analyzed to assess the influence of lactate level and lactate clearance on the risk of death and need for vasopressor support during medical evacuation to the Role 3 (after performing an emergency surgery). A correlation analysis was conducted on the association between lactate and the need for RBC transfusion, as well as assessment of the CAI severity using the Admission Trauma Score (AdTS). Results. In the group of nonsurvivors, lactate was higher (p = 0.001) at all stages of the study. We determined that an increase in the lactate level at the time of admission of a victim with CAI to the forward surgical team (LacpreOP) increased the risk of death by 1.5 times for every 1 mmol/l of lactate elevation (odds ratio (OR) 1.5, 95% confidence interval (CI) 1.22–1.85), and the chances of the need for vasopressor support during medical evacuation to the Role 3 — by 1.7 times for every 1 mmol/l of lactate elevation (OR 1.7, 95% CI 1.05–1.86). A strong positive correlation (ρ = 0.8) was found between LacpreOP and the need for RBC transfusion during the first 24 h after injury, as well as a moderate positive correlation (ρ = 0.5) between LacpreOP and CAI severity assessment on the AdTS. Conclusions. The results of the study indicate the high predictive efficacy of lactate regarding the risk of death (OR 1.5, 95% CI 1.22–1.85) and the need for vasopressor support during medical evacuation of victims with CAI to the Role 3 (OR 1.7, 95% CI 1.05–1.86). There was a positive correlation between lactate and the need for RBC transfusion du­ring first 24 h after injury (ρ = 0.8), as well as between lactate level and CAI severity according to the AdTS (ρ = 0.5).


  • Open Access

    Treatment of Anxiety and Depressive Disorders in Combatants in Modern Conditions: Focus on Efficacy and Safety

    by Andriy Verba, Olha Seliuk, Rostyslav Romaniak, Konstantin Vorobyov, Kateryna Kazmirchuk, Ольга Селюк, Ростислав Романяк, Костянтин Воробйов, Катерина Казмірчук

    Military service in Ukraine today is associated with emotional overload, which leads to significant changes in mental health. On the background of a large number of stress factors, cognitive disorders develop rapidly, especially those related to attention and working memory, which significantly affects the effectiveness of service. For the treatment of stress and anxiety, selective serotonin reuptake inhibitors are used as first-line drugs: citalopram hydrobromide, escitalopram, paroxetine hydrochloride, sertraline, as well as serotonin and noradrenaline reuptake inhibitors: venlafaxine hydrochloride, duloxetine hydrochloride. Tricyclic antidepressants belong to the second line. Due to the wide range of side effects of these drugs, such pharmacotherapy is often poorly tolerated and is associated with unsatisfactory adherence. The issue of the safety of the use of any drugs in combatants is extremely important given the specifics of the tasks they perform. The search for effective and safe treatment of anxiety and depression is a pressing issue today. The objective: to assess the impact of herbal medicine which contains lavender oil (WS® 1265) on the mental health of combatants in real combat conditions. Materials and methods. 76 servicemen (mean age – 34 ± 2.2 years) were examined. They were treated at the clinical base of Military Medical Hospital 59. The average duration of stay in the combat zone before hospitalization was 5 ± 1.2 months. Somatic pathology was diagnosed in 31 (40.8%) combatants – arterial hypertension (AH) of stage I–II with 1–2 degrees of increased blood pressure (BP). The average value of “office” systolic blood pressure was 156.5 ± 7.4 mm Hg, diastolic blood pressure – 92.6 ± 4.4 mm Hg. Results. Anxiety disorders were determined in 49 combatants, and anxiety-depressive disorders – in 27 persons. For 10 days patients received herbal remedy with lavender oil (WS® 1265) 30 minutes before bedtime. Before the start of treatment, 89.5% of the examined experienced clinical anxiety, on the 5th day – only 9.2% (p < 0.001), and on the 10th day no signs of clinical anxiety were recorded. The level of anxiety in the dynamics of treatment significantly decreased from 18.0 to 7.5 (p < 0.001). Manifestations of depression before the start of treatment were detected in a significantly smaller number of combatants – 47.4% with a predominance of signs of subclinical depression – 32.9%. In the dynamics of the use of the drug on the 10th day of observation the signs of clinical depression were not determined in any combatant. Against the background of therapy with a medicinal product based on lavender oil (WS® 1265), blood pressure indicators significantly decreased (r = 0.51; p < 0.001). Conclusions. It was found that the use of herbal preparation with lavender oil (WS® 1265) has a positive effect on the mental health of combatants, reducing the average level of both anxiety and depression, as well as reducing blood pressure indicators. The tolerance of the herbal preparation based on lavender oil (WS® 1265) was found as excellent in 90.8%.

  • Open Access

    Medical consequences of the use of chemical weapons of irritant action during the full-scale invasion of the Russian Federation into Ukraine

    by A. V. Verba, A. A. Asaulenko, Yu. Yu. Kondor

    Annotation. The full-scale invasion of the russian federation into Ukraine actualized the problem of the use of chemical weapons of destruction, in particular with a pronounced irritant effect. Today, there is a need to analyze cases of the use of such weapons during military operations in Ukraine and to characterize the consequences of their use, to develop tactics for preserving the lives and health of both employees of the Armed Forces of Ukraine, employees of the security and defense sector, and the civilian population. The purpose of the article is to highlight the problem of using chemical weapons of irritant action in the conditions of a full-scale invasion of the russian federation into Ukraine and the social and medical consequences of its use. We used the following methods and techniques: empirical analysis (observation, historical analogy, comparison), complex research (structural analysis and synthesis, generalization, argumentation). The basis for our research was the sources of scientometric databases Web of Science, Scopus, PubMed, Index Copernicus and our own experience. Our research makes it possible to develop a complex of medical and other measures aimed at preventing or as much as possible weakening the impressive and destructive effect of weapons of mass destruction in order to preserve the life, health, fighting capacity and working capacity of the personnel of the troops and the population, as well as the preservation of military, civilian, natural objects, animals, material values and development of tactics for protection in case of its application. The need for high-quality training of units of the Medical Forces of the Armed Forces of Ukraine, health care institutions, employees of the State Emergency Service and the National Police to protect personnel and the population during the use of chemical weapons of irritant action was emphasized.