Oksana Sementsova
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Oksana Sementsova has a total of 13 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Olha Sereda
Національний університет “Запорізька політехніка” (Україна)
3 shared publications - Olha Zaitseva
National University Zaporizhzhia Polytechnic, Zaporizhzhia
2 shared publications - Anna Stepanenko
Національний університет “Запорізька політехніка” (Україна)
1 shared publication - Iryna Pushchyna
Universidade Nacional “Zaporizhzhia Polytechnic
1 shared publication Larysa Ivanova
Zaporizhzhya National University, Zaporizhzhya, Ukraine
1 shared publication- Nataliia Zaveryko
Zaporizhzhya National University, Zaporizhzhya, Ukraine
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 30 June 2026
- Published by Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University in Preschool Education: Global Trends
- Vol. 9
Формування лексико-семантичних груп та розвиток парадигматичних зв’язків як основа збагачення образу “Я” у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня
Метою статті є вивчення особливостей формування лексики та розвитку парадигматичних зв’язків (синонімії й антонімії) у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня у взаємозв’язку зі збагаченням образу “Я” на основі аналізу компонентів самохарактеристики (Я-фізичне, Я-соціальне, Я-психічне). Процедура та методи. Для вирішення теоретичних завдань дослідження застосовується описово-аналітичний метод, на основі якого здійснено теоретико-методологічний аналіз з метою визначення підходів до формування лексико-семантичної системи та образу “Я” у дітей із ЗНМ. Основним методом емпіричної частини дослідження став педагогічний експеримент, проведений на базі закладів дошкільної освіти м. Запоріжжя за участю 20 дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня, поділених на контрольну та експериментальну групи. На констатувальному та контрольному етапах проводилась: (1) діагностика лексико-семантичної сторони мовлення за навчально-методичним посібником Л. Трофименко з авторськими модифікаціями (для оцінювання обсягу пасивного та активного словника, а також уміння добирати синоніми й антоніми з диференціацією матеріалу за трьома рівнями складності) та (2) діагностика структури образу “Я” (модифікований варіант методики “Хто Я?” М. Куна, Т. Макпартленда і методика “Намалюй себе”). На формувальному етапі впроваджувалась авторська програма спецкурсу, яка реалізовувалася мультидисциплінарною командою у складі вчителя-логопеда, практичного психолога та вихователя. Результати. На основі аналізу літературних джерел доведено, що розвиток парадигматичної структури лексики та цілеспрямоване формування семантичних груп відіграють важливу роль у становленні самосвідомості. Емпірично визначено, що у дітей із ЗНМ III рівня образ “Я” диференційований і переважно ґрунтується на фізичних та ситуативних характеристиках. Виявлено дефіцит емоційно-оцінної та соціально-психологічної лексики (ІІ та ІІІ рівні складності), а також значні труднощі у встановленні парадигматичних зв’язків, що обмежує можливості вербалізації внутрішнього досвіду. Для розв’язання цієї проблеми було розроблено авторську програму спецкурсу. У статті представлено результати її впровадження мультидисциплінарною командою. Після реалізації формувальної програми в експериментальній групі зафіксовано статистично значущу позитивну динаміку в розширенні активного словника та вдосконаленні навичок добору й використанні синонімів та антонімів. Це сприяло якісним змінам у структурі самопрезентації дітей, а саме: відбулося зміщення акценту із суто зовнішніх характеристик на внутрішні переживання та соціально значущі властивості особистості (активізація Я-психічного та Я-соціального компонентів), тоді як у контрольній групі суттєвих змін не виявлено. Доведено, що інтегративний підхід до корекційно-розвивальної роботи сприяє не лише подоланню мовленнєвих порушень, а й збагаченню образу власного “Я” у дітей із ЗНМ III рівня.
- 30 June 2026
- Published by Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University in Preschool Education: Global Trends
- Vol. 9
Open AccessФормування лексико-семантичних груп та розвиток парадигматичних зв’язків як основа збагачення образу “Я” у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня
Метою статті є вивчення особливостей формування лексики та розвитку парадигматичних зв’язків (синонімії й антонімії) у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня у взаємозв’язку зі збагаченням образу “Я” на основі аналізу компонентів самохарактеристики (Я-фізичне, Я-соціальне, Я-психічне). Процедура та методи. Для вирішення теоретичних завдань дослідження застосовується описово-аналітичний метод, на основі якого здійснено теоретико-методологічний аналіз з метою визначення підходів до формування лексико-семантичної системи та образу “Я” у дітей із ЗНМ. Основним методом емпіричної частини дослідження став педагогічний експеримент, проведений на базі закладів дошкільної освіти м. Запоріжжя за участю 20 дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня, поділених на контрольну та експериментальну групи. На констатувальному та контрольному етапах проводилась: (1) діагностика лексико-семантичної сторони мовлення за навчально-методичним посібником Л. Трофименко з авторськими модифікаціями (для оцінювання обсягу пасивного та активного словника, а також уміння добирати синоніми й антоніми з диференціацією матеріалу за трьома рівнями складності) та (2) діагностика структури образу “Я” (модифікований варіант методики “Хто Я?” М. Куна, Т. Макпартленда і методика “Намалюй себе”). На формувальному етапі впроваджувалась авторська програма спецкурсу, яка реалізовувалася мультидисциплінарною командою у складі вчителя-логопеда, практичного психолога та вихователя. Результати. На основі аналізу літературних джерел доведено, що розвиток парадигматичної структури лексики та цілеспрямоване формування семантичних груп відіграють важливу роль у становленні самосвідомості. Емпірично визначено, що у дітей із ЗНМ III рівня образ “Я” диференційований і переважно ґрунтується на фізичних та ситуативних характеристиках. Виявлено дефіцит емоційно-оцінної та соціально-психологічної лексики (ІІ та ІІІ рівні складності), а також значні труднощі у встановленні парадигматичних зв’язків, що обмежує можливості вербалізації внутрішнього досвіду. Для розв’язання цієї проблеми було розроблено авторську програму спецкурсу. У статті представлено результати її впровадження мультидисциплінарною командою. Після реалізації формувальної програми в експериментальній групі зафіксовано статистично значущу позитивну динаміку в розширенні активного словника та вдосконаленні навичок добору й використанні синонімів та антонімів. Це сприяло якісним змінам у структурі самопрезентації дітей, а саме: відбулося зміщення акценту із суто зовнішніх характеристик на внутрішні переживання та соціально значущі властивості особистості (активізація Я-психічного та Я-соціального компонентів), тоді як у контрольній групі суттєвих змін не виявлено. Доведено, що інтегративний підхід до корекційно-розвивальної роботи сприяє не лише подоланню мовленнєвих порушень, а й збагаченню образу власного “Я” у дітей із ЗНМ III рівня.
- Open Access
- 30 June 2025
- Published by Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University in Preschool Education: Global Trends
- Vol. 7, 113-134
Логопедична корекція просодичних компонентів мовлення у дітей старшого дошкільного віку із стертою формою дизартрії в умовах закладу дошкільної освіти
Метою статті є визначення порушень просодичних компонентів мовлення дітей старшого дошкільного віку із стертою формою дизартрії та обґрунтування ефективних напрямів їх корекції. Процедура та методи. Для вирішення теоретичних завдань дослідження застосовується описово-аналітичний метод, на основі якого здійснено теоретико-методологічний аналіз теорії з метою визначення стану розробленості проблеми та підходів до корекції просодичної сторони мовлення дітей із стертою формою дизартрії. В емпіричній частині дослідження застосовується педагогічний експеримент, на констатувальному та контрольному етапах якого використовувався модифікований варіант методики Н. Савінової “Активно-ігрова діагностика просодичної сторони мовлення дошкільників” для виявлення порушень голосових та інтонаційних компонентів просодичної сторони мовлення. На формувальному етапі впроваджувалась в діяльність вчителя-логопеда авторська програма корекції просодичного компоненту мовлення. Результати. У статті висвітлено проблему корекції просодичної сторони мовлення у дітей зі стертою формою дизартрії. Аналіз наукових джерел засвідчив, що науковці описують характерні прояви порушень просодичного компонента мовлення, пропонують інструменти для комплексного оцінювання мовленнєвих навичок дітей і загальні підходи до корекційної роботи. Водночас виявлено, що у вітчизняній логопедичній практиці відсутні методики, які б забезпечували повноцінну оцінку всіх складових просодики. Існуючі діагностичні інструменти охоплюють переважно голосові характеристики (тембр, сила, висота), але не враховують ритміко-інтонаційні параметри, мелодику, логічний наголос та емоційно-експресивну виразність мовлення. Відсутність уніфікованого інструментарію для комплексного обстеження просодичної сторони мовлення ускладнює розробку системної корекційної програми, що негативно впливає на мовленнєвий розвиток дітей із дизартрією. У межах дослідження було застосовано модифікований варіант методики Н. Савінової “Активно-ігрова діагностика просодичної сторони мовлення дошкільників” та апробовано авторську програму корекції. Емпіричні дані підтвердили наявність у дітей зі стертою формою дизартрії типових порушень: назалізації голосу, монотонності мовлення, зниженої інтонаційної виразності, а також відхилень у силі та висоті голосу. Загальний стан просодики свідчить про виражені порушення координації роботи дихального, голосоутворювального й артикуляційного апаратів. Реалізація корекційної програми показала позитивну динаміку у формуванні просодичної сторони мовлення, що підтверджує її ефективність і доцільність упровадження в логопедичну практику.
- 30 June 2025
- Published by Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University in Preschool Education: Global Trends
- Vol. 7, 113-134
Open AccessЛогопедична корекція просодичних компонентів мовлення у дітей старшого дошкільного віку із стертою формою дизартрії в умовах закладу дошкільної освіти
Метою статті є визначення порушень просодичних компонентів мовлення дітей старшого дошкільного віку із стертою формою дизартрії та обґрунтування ефективних напрямів їх корекції. Процедура та методи. Для вирішення теоретичних завдань дослідження застосовується описово-аналітичний метод, на основі якого здійснено теоретико-методологічний аналіз теорії з метою визначення стану розробленості проблеми та підходів до корекції просодичної сторони мовлення дітей із стертою формою дизартрії. В емпіричній частині дослідження застосовується педагогічний експеримент, на констатувальному та контрольному етапах якого використовувався модифікований варіант методики Н. Савінової “Активно-ігрова діагностика просодичної сторони мовлення дошкільників” для виявлення порушень голосових та інтонаційних компонентів просодичної сторони мовлення. На формувальному етапі впроваджувалась в діяльність вчителя-логопеда авторська програма корекції просодичного компоненту мовлення. Результати. У статті висвітлено проблему корекції просодичної сторони мовлення у дітей зі стертою формою дизартрії. Аналіз наукових джерел засвідчив, що науковці описують характерні прояви порушень просодичного компонента мовлення, пропонують інструменти для комплексного оцінювання мовленнєвих навичок дітей і загальні підходи до корекційної роботи. Водночас виявлено, що у вітчизняній логопедичній практиці відсутні методики, які б забезпечували повноцінну оцінку всіх складових просодики. Існуючі діагностичні інструменти охоплюють переважно голосові характеристики (тембр, сила, висота), але не враховують ритміко-інтонаційні параметри, мелодику, логічний наголос та емоційно-експресивну виразність мовлення. Відсутність уніфікованого інструментарію для комплексного обстеження просодичної сторони мовлення ускладнює розробку системної корекційної програми, що негативно впливає на мовленнєвий розвиток дітей із дизартрією. У межах дослідження було застосовано модифікований варіант методики Н. Савінової “Активно-ігрова діагностика просодичної сторони мовлення дошкільників” та апробовано авторську програму корекції. Емпіричні дані підтвердили наявність у дітей зі стертою формою дизартрії типових порушень: назалізації голосу, монотонності мовлення, зниженої інтонаційної виразності, а також відхилень у силі та висоті голосу. Загальний стан просодики свідчить про виражені порушення координації роботи дихального, голосоутворювального й артикуляційного апаратів. Реалізація корекційної програми показала позитивну динаміку у формуванні просодичної сторони мовлення, що підтверджує її ефективність і доцільність упровадження в логопедичну практику.
- Open Access
- 31 March 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 1,p. 84-92
ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ СУПРОВОДУ ДІТЕЙ З ООП ПІД ЧАС ВІЙНИ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ
Стаття спрямована на дослідження психолого-педагогічних технологій підтримки дітей з особливими освітніми потребами (ООП) в умовах воєнного стану. Метою роботи є виявлення основних труднощів, з якими зіштовхуються педагоги, психологи та батьки під час супроводу таких дітей, аналіз сучасних адаптивних технологій для забезпечення їхнього навчання та психологічного благополуччя, а також розробка рекомендацій для оптимізації цього процесу.У дослідженні використано аналіз наукової літератури, нормативно-правової бази, а також емпіричні методи, зокрема спостереження. Було проаналізовано практичний досвід українських і зарубіжних педагогів, психологів та волонтерів, які працюють із дітьми з ООП в умовах війни. Особлива увага приділена використанню інноваційних методик, таких як арт-терапія, інтерактивні ігри, сенсорні вправи та технології дистанційного навчання. Дослідження виявило, що ключовими труднощами є емоційне вигорання педагогів і психологів, відсутність адаптованих навчальних матеріалів та обмеження у доступі до ресурсів у зоні конфлікту. Розроблені рекомендації включають застосування індивідуалізованих методів підтримки, створення безпечного освітнього середовища та використання цифрових технологій. Показано ефективність впровадження дихальних і арт-терапевтичних технік для стабілізації емоційного стану дітей. Також розроблено стратегії співпраці з родинами, що дозволяють залучати батьків до навчального процесу та психологічної підтримки дитини.У результаті роботи визначено, що впровадження сучасних психолого-педагогічних технологій, адаптованих до умов воєнного стану, може суттєво покращити якість супроводу дітей з ООП. Важливим є розширення доступу до інтерактивних ресурсів та навчальних матеріалів, що враховують індивідуальні потреби дітей. Подальші дослідження мають бути спрямовані на вдосконалення методик дистанційного навчання та реабілітації, а також на розробку системи довготривалої підтримки для педагогів і сімей, які працюють із дітьми в умовах кризових ситуацій.
- 31 March 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 1,p. 84-92
Open AccessОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ СУПРОВОДУ ДІТЕЙ З ООП ПІД ЧАС ВІЙНИ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ
Стаття спрямована на дослідження психолого-педагогічних технологій підтримки дітей з особливими освітніми потребами (ООП) в умовах воєнного стану. Метою роботи є виявлення основних труднощів, з якими зіштовхуються педагоги, психологи та батьки під час супроводу таких дітей, аналіз сучасних адаптивних технологій для забезпечення їхнього навчання та психологічного благополуччя, а також розробка рекомендацій для оптимізації цього процесу.У дослідженні використано аналіз наукової літератури, нормативно-правової бази, а також емпіричні методи, зокрема спостереження. Було проаналізовано практичний досвід українських і зарубіжних педагогів, психологів та волонтерів, які працюють із дітьми з ООП в умовах війни. Особлива увага приділена використанню інноваційних методик, таких як арт-терапія, інтерактивні ігри, сенсорні вправи та технології дистанційного навчання. Дослідження виявило, що ключовими труднощами є емоційне вигорання педагогів і психологів, відсутність адаптованих навчальних матеріалів та обмеження у доступі до ресурсів у зоні конфлікту. Розроблені рекомендації включають застосування індивідуалізованих методів підтримки, створення безпечного освітнього середовища та використання цифрових технологій. Показано ефективність впровадження дихальних і арт-терапевтичних технік для стабілізації емоційного стану дітей. Також розроблено стратегії співпраці з родинами, що дозволяють залучати батьків до навчального процесу та психологічної підтримки дитини.У результаті роботи визначено, що впровадження сучасних психолого-педагогічних технологій, адаптованих до умов воєнного стану, може суттєво покращити якість супроводу дітей з ООП. Важливим є розширення доступу до інтерактивних ресурсів та навчальних матеріалів, що враховують індивідуальні потреби дітей. Подальші дослідження мають бути спрямовані на вдосконалення методик дистанційного навчання та реабілітації, а також на розробку системи довготривалої підтримки для педагогів і сімей, які працюють із дітьми в умовах кризових ситуацій.
- Open Access
- 8 January 2025
- Published by Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University in Preschool Education: Global Trends
- Vol. 6, 128-152
Корекція оральної диспраксії у дітей дошкільного віку з РАС засобами сенсорної інтеграції в контексті використання секвенційних програм
Метою статті є розкриття змісту модифікації секвенційних програм до корекції оральної диспраксії у дітей дошкільного віку з РАС та визначення ефективності їх використання в умовах центру розвитку дитини. Процедура та методи. Для вирішення теоретичних завдань дослідження застосовується описово-аналітичний метод, на основі якого здійснено теоретико-методологічний аналіз теорії з метою визначення стану розробленості проблеми та підходів до корекції диспраксії у дітей з РАС. Педагогічний експеримент є основним методом емпіричної частини дослідження, на констатувальному та контрольному етапах, якого використовуються: (1) методика Х. Ткач “Обстеження мовленнєвого розвитку дітей з аутизмом і тяжкими порушеннями мовлення” – для визначення проявів оральної диспраксії у дітей середнього дошкільного віку з РАС та (2) опитувальник для батьків “Sensory Profile” – для визначення особливостей сформованості сенсомоторної сфери дітей). На формувальному етапі впроваджувались в діяльність вчителя-логопеда центру розвитку дитини “Флоренс” модифіковані “Секвенційні програми допомоги дітям з аутизмом” К. Островської, О. Саламона, Л. Січкар, Ю. Кондратенко, Н. Рєзнік. Результати. У статті досліджено проблему корекції оральної диспраксії у дітей дошкільного віку з РАС. На основі аналізу літературних джерел визначено відсутність загальноприйнятої корекційної методики з подолання оральної диспраксії у дітей з РАС. Доведено, що корекція оральної диспраксії має відбуватися комплексно та поетапно, впливати на розвиток моторної та сенсорної сфер дитини з РАС. Корекційну роботу слід починати з формування та розвитку загальних базисних моторних навичок і чутливості з поступовим переходом до більш складних та диференційованих рухів. Розробка корекційних програм є важливою частиною у корекції оральної диспраксії у дітей з розладами аутистичного спектру дошкільного віку, яка передбачає індивідуалізований підхід до кожної дитини, враховуючи її вікові та особистісні особливості розвитку. Емпірично визначено, що у дітей дошкільного віку з РАС спостерігаються порушення орального праксису, труднощі відтворення цілеспрямованих рухів загальної та дрібної моторики, які викликані порушенням злагодженого функціонування сенсорних систем. Відповідно, корекційна робота з подолання оральної диспраксії повинна включати насичення сенсорних систем дитини, формування соматогнозису та розвиток загальної та дрібної моторики. Для усунення проявів оральної диспраксії у дітей дошкільного віку з РАС було обрано секвенційні програми допомоги дітям з аутизмом. Здійснено їх модифікацію до корекції оральної диспраксії у дітей дошкільного віку з РАС. У статті представлено результати впровадження вчителем-логопедом модифікованих секвенційних програм для корекції оральної диспраксії у дітей дошкільного віку з РАС в умовах центру розвитку дитини. Доведено, що запропоновані корекційні секвенційні програми сприяють подоланню симптомів оральної диспраксії у дітей дошкільного віку з РАС та створюють передумови для становлення у них мовлення.
- 8 January 2025
- Published by Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University in Preschool Education: Global Trends
- Vol. 6, 128-152
Open AccessКорекція оральної диспраксії у дітей дошкільного віку з РАС засобами сенсорної інтеграції в контексті використання секвенційних програм
Метою статті є розкриття змісту модифікації секвенційних програм до корекції оральної диспраксії у дітей дошкільного віку з РАС та визначення ефективності їх використання в умовах центру розвитку дитини. Процедура та методи. Для вирішення теоретичних завдань дослідження застосовується описово-аналітичний метод, на основі якого здійснено теоретико-методологічний аналіз теорії з метою визначення стану розробленості проблеми та підходів до корекції диспраксії у дітей з РАС. Педагогічний експеримент є основним методом емпіричної частини дослідження, на констатувальному та контрольному етапах, якого використовуються: (1) методика Х. Ткач “Обстеження мовленнєвого розвитку дітей з аутизмом і тяжкими порушеннями мовлення” – для визначення проявів оральної диспраксії у дітей середнього дошкільного віку з РАС та (2) опитувальник для батьків “Sensory Profile” – для визначення особливостей сформованості сенсомоторної сфери дітей). На формувальному етапі впроваджувались в діяльність вчителя-логопеда центру розвитку дитини “Флоренс” модифіковані “Секвенційні програми допомоги дітям з аутизмом” К. Островської, О. Саламона, Л. Січкар, Ю. Кондратенко, Н. Рєзнік. Результати. У статті досліджено проблему корекції оральної диспраксії у дітей дошкільного віку з РАС. На основі аналізу літературних джерел визначено відсутність загальноприйнятої корекційної методики з подолання оральної диспраксії у дітей з РАС. Доведено, що корекція оральної диспраксії має відбуватися комплексно та поетапно, впливати на розвиток моторної та сенсорної сфер дитини з РАС. Корекційну роботу слід починати з формування та розвитку загальних базисних моторних навичок і чутливості з поступовим переходом до більш складних та диференційованих рухів. Розробка корекційних програм є важливою частиною у корекції оральної диспраксії у дітей з розладами аутистичного спектру дошкільного віку, яка передбачає індивідуалізований підхід до кожної дитини, враховуючи її вікові та особистісні особливості розвитку. Емпірично визначено, що у дітей дошкільного віку з РАС спостерігаються порушення орального праксису, труднощі відтворення цілеспрямованих рухів загальної та дрібної моторики, які викликані порушенням злагодженого функціонування сенсорних систем. Відповідно, корекційна робота з подолання оральної диспраксії повинна включати насичення сенсорних систем дитини, формування соматогнозису та розвиток загальної та дрібної моторики. Для усунення проявів оральної диспраксії у дітей дошкільного віку з РАС було обрано секвенційні програми допомоги дітям з аутизмом. Здійснено їх модифікацію до корекції оральної диспраксії у дітей дошкільного віку з РАС. У статті представлено результати впровадження вчителем-логопедом модифікованих секвенційних програм для корекції оральної диспраксії у дітей дошкільного віку з РАС в умовах центру розвитку дитини. Доведено, що запропоновані корекційні секвенційні програми сприяють подоланню симптомів оральної диспраксії у дітей дошкільного віку з РАС та створюють передумови для становлення у них мовлення.
- Open Access
- 28 September 2022
- Published by Editorial Primmate in Eduweb
- Vol. 16 (3) , 218-231
Psychological and pedagogical features of training future social service workers
- 28 September 2022
- Published by Editorial Primmate in Eduweb
- Vol. 16 (3) , 218-231
Open AccessPsychological and pedagogical features of training future social service workers