Мар’яН Дмитрович Курляк
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Мар’яН Дмитрович Курляк has a total of 10 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Володимир Гобела
Львівський державний університет внутрішніх справ
3 shared publications - Володимир Романович Булачек
Львівський державний університет внутрішніх справ
3 shared publications - Володимир Синенький
Львівський державний університет внутрішніх справ
3 shared publications - Stepan Melnyk
Львівський державний університет внутрішніх справ
2 shared publications - Андрій Олексійович Гречанюк
Львівський державний університет внутрішніх справ
2 shared publications - Марія Олегівна Лиса
Львівський державний університет внутрішніх справ
2 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 21 October 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Naukovyy Visnyk Dnipropetrovs'kogo Derzhavnogo Universytety Vnutrishnikh Sprav
- No. 3,p. 61-70
ОСОБИСТА БЕЗПЕКА ПОЛІЦЕЙСЬКОГО В СИСТЕМІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ГАРАНТІЙ: КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ВИМІР ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ
У статті обґрунтовано адміністративно-правовий підхід до особистої безпеки поліцейського як наскрізного результату професійного навчання. На основі аналізу законодавства та сучасних наукових праць розмежовано поняття «особиста безпека поліцейського», «забезпечення особистої безпеки» і «компетентність з особистої безпеки». Запропоновано авторську організаційно-правову модель, що охоплює нормативний, інституційний, компетентнісний, психологічно-профілактичний та моніторингово-оцінювальний блоки. Обґрунтовано напрями узгодження службової і психологічної підготовки, критерії оцінювання її результативності та пропозиції щодо вдосконалення відомчого регулювання.
- 21 October 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Naukovyy Visnyk Dnipropetrovs'kogo Derzhavnogo Universytety Vnutrishnikh Sprav
- No. 3,p. 61-70
Open AccessОСОБИСТА БЕЗПЕКА ПОЛІЦЕЙСЬКОГО В СИСТЕМІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ГАРАНТІЙ: КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ВИМІР ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ
У статті обґрунтовано адміністративно-правовий підхід до особистої безпеки поліцейського як наскрізного результату професійного навчання. На основі аналізу законодавства та сучасних наукових праць розмежовано поняття «особиста безпека поліцейського», «забезпечення особистої безпеки» і «компетентність з особистої безпеки». Запропоновано авторську організаційно-правову модель, що охоплює нормативний, інституційний, компетентнісний, психологічно-профілактичний та моніторингово-оцінювальний блоки. Обґрунтовано напрями узгодження службової і психологічної підготовки, критерії оцінювання її результативності та пропозиції щодо вдосконалення відомчого регулювання.
- Open Access
- 12 October 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія юридична)
- No. 2,p. 42-52
КООРДИНАЦІЯ СИЛ ТА ЗАСОБІВ ПІД ЧАС ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
У статті досліджуються особливості управління кризовими ситуаціями в умовах воєнного стану, а також механізми взаємодії між органами державної влади, правоохоронними структурами, військовими формуваннями, аварійно-рятувальними службами та органами місцевого самоврядування під час реагування на надзвичайні події. Актуальність теми обумовлена суттєвим зростанням кількості кризових явищ, спричинених збройною агресією проти України, що потребує удосконалення існуючих підходів до координації дій суб’єктів сектору безпеки і цивільного захисту. Метою дослідження є аналіз сучасної системи кризового управління в умовах воєнного стану, визначення особливостей міжвідомчої взаємодії під час реагування на кризові ситуації та обґрунтування напрямів підвищення ефективності координації між правоохоронними, рятувальними та військовими структурами. Для досягнення поставленої мети використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема аналіз нормативно-правової бази, системний підхід, порівняльний аналіз, узагальнення наукових джерел та вивчення міжнародного досвіду кризового реагування. У роботі розглянуто теоретичні засади кризового управління та визначено його місце у системі забезпечення національної безпеки держави. Проаналізовано нормативно-правове регулювання діяльності органів влади в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуацій. Особливу увагу приділено питанням інформаційного обміну, функціонуванню ситуаційних центрів, використанню цифрових платформ управління та організації оперативного інформування населення. Встановлено, що своєчасний обмін достовірною інформацією є одним із ключових факторів ефективного реагування на кризові події. Досліджено особливості взаємодії між Національною поліцією України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Національною гвардією України, військовими адміністраціями та іншими суб’єктами кризового реагування. Визначено, що результативність спільних дій залежить від чіткого розподілу повноважень, узгодженості управлінських рішень, наявності єдиних комунікаційних каналів та готовності до оперативного обміну інформацією. У процесі дослідження виявлено основні проблеми координації в умовах бойових дій, серед яких руйнування комунікаційної інфраструктури, дефіцит матеріально-технічних ресурсів, необхідність одночасного реагування на декілька кризових подій та висока динаміка зміни оперативної обстановки. Обґрунтовано, що зазначені фактори істотно впливають на швидкість прийняття управлінських рішень та ефективність проведення рятувальних, евакуаційних і правоохоронних заходів. Окрему увагу приділено аналізу зарубіжного досвіду кризового управління. Встановлено, що ефективні міжнародні моделі ґрунтуються на принципах міжвідомчої інтеграції, створенні єдиних координаційних центрів, використанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та регулярній підготовці персоналу до дій у складних кризових умовах. Доведено доцільність адаптації окремих міжнародних практик до української системи цивільного захисту та безпеки. За результатами дослідження сформульовано рекомендації щодо вдосконалення механізмів кризового управління в Україні, підвищення рівня міжвідомчої взаємодії, розвитку...
- 12 October 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія юридична)
- No. 2,p. 42-52
Open AccessКООРДИНАЦІЯ СИЛ ТА ЗАСОБІВ ПІД ЧАС ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
У статті досліджуються особливості управління кризовими ситуаціями в умовах воєнного стану, а також механізми взаємодії між органами державної влади, правоохоронними структурами, військовими формуваннями, аварійно-рятувальними службами та органами місцевого самоврядування під час реагування на надзвичайні події. Актуальність теми обумовлена суттєвим зростанням кількості кризових явищ, спричинених збройною агресією проти України, що потребує удосконалення існуючих підходів до координації дій суб’єктів сектору безпеки і цивільного захисту. Метою дослідження є аналіз сучасної системи кризового управління в умовах воєнного стану, визначення особливостей міжвідомчої взаємодії під час реагування на кризові ситуації та обґрунтування напрямів підвищення ефективності координації між правоохоронними, рятувальними та військовими структурами. Для досягнення поставленої мети використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема аналіз нормативно-правової бази, системний підхід, порівняльний аналіз, узагальнення наукових джерел та вивчення міжнародного досвіду кризового реагування. У роботі розглянуто теоретичні засади кризового управління та визначено його місце у системі забезпечення національної безпеки держави. Проаналізовано нормативно-правове регулювання діяльності органів влади в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуацій. Особливу увагу приділено питанням інформаційного обміну, функціонуванню ситуаційних центрів, використанню цифрових платформ управління та організації оперативного інформування населення. Встановлено, що своєчасний обмін достовірною інформацією є одним із ключових факторів ефективного реагування на кризові події. Досліджено особливості взаємодії між Національною поліцією України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Національною гвардією України, військовими адміністраціями та іншими суб’єктами кризового реагування. Визначено, що результативність спільних дій залежить від чіткого розподілу повноважень, узгодженості управлінських рішень, наявності єдиних комунікаційних каналів та готовності до оперативного обміну інформацією. У процесі дослідження виявлено основні проблеми координації в умовах бойових дій, серед яких руйнування комунікаційної інфраструктури, дефіцит матеріально-технічних ресурсів, необхідність одночасного реагування на декілька кризових подій та висока динаміка зміни оперативної обстановки. Обґрунтовано, що зазначені фактори істотно впливають на швидкість прийняття управлінських рішень та ефективність проведення рятувальних, евакуаційних і правоохоронних заходів. Окрему увагу приділено аналізу зарубіжного досвіду кризового управління. Встановлено, що ефективні міжнародні моделі ґрунтуються на принципах міжвідомчої інтеграції, створенні єдиних координаційних центрів, використанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та регулярній підготовці персоналу до дій у складних кризових умовах. Доведено доцільність адаптації окремих міжнародних практик до української системи цивільного захисту та безпеки. За результатами дослідження сформульовано рекомендації щодо вдосконалення механізмів кризового управління в Україні, підвищення рівня міжвідомчої взаємодії, розвитку...
- Open Access
- 25 June 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія юридична)
- No. 2,p. 22-33
ТАКТИКА ДІЙ ПІДРОЗДІЛІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ ЩОДО ВИЛУЧЕННЯ НЕЗАКОННОГО ОЗБРОЄННЯ У ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ
У статті досліджуються особливості та тактичні прийоми взаємодії підрозділів Національної поліції України з цивільним населенням у процесі вилучення незаконної вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових пристроїв у повоєнний період. Автори звертають особливу увагу на недієвість традиційних карально-репресивних методів та обґрунтовують доцільність впровадження нових, м’яких комунікативно-психологічних підходів. В умовах воєнного та поствоєнного часу, коли зброя масово потрапляє у цивільне середовище, ключовим чинником стабілізації безпеки виступає ефективна комунікація правоохоронців з громадянами. Окрема увага приділяється аналізу психологічних мотивів зберігання зброї серед цивільного населення. Серед них – прагнення до самозахисту, недовіра до державних інститутів, бажання зберігати контроль над особистою безпекою, комерційна зацікавленість або звички, сформовані в умовах війни. Стаття класифікує умовні групи осіб, які зберігають зброю, та пропонує індивідуалізований підхід до кожної з них на основі психологічної діагностики, емоційного стану та регіонального контексту. На основі практичного досвіду, наукових джерел та емпіричних спостережень автори описують техніки аргументації, які можуть бути використані у взаємодії з населенням. До них належать: емоційне переконання, раціональна аргументація, демонстрація вигоди та наслідків, техніка залучення до співпраці тощо. Також описано важливість формування довіри до поліцейських через демонстрацію професійності, етичності та прозорої діяльності. Висвітлюється роль інформаційної політики та освітніх програм у формуванні правової культури населення і створенні позитивного іміджу правоохоронців. Акцент зроблено на важливості створення безпечного середовища для добровільної здачі зброї, а також залучення громадських організацій як посередників між поліцією та громадою. Стаття має прикладне значення для підрозділів Національної поліції, які працюють у сфері превенції правопорушень, а також для розробників програм з роззброєння населення. Вона надає практичні інструменти для побудови ефективної системи взаємодії між державою і суспільством у сфері безпеки.
- 25 June 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія юридична)
- No. 2,p. 22-33
Open AccessТАКТИКА ДІЙ ПІДРОЗДІЛІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ ЩОДО ВИЛУЧЕННЯ НЕЗАКОННОГО ОЗБРОЄННЯ У ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ
У статті досліджуються особливості та тактичні прийоми взаємодії підрозділів Національної поліції України з цивільним населенням у процесі вилучення незаконної вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових пристроїв у повоєнний період. Автори звертають особливу увагу на недієвість традиційних карально-репресивних методів та обґрунтовують доцільність впровадження нових, м’яких комунікативно-психологічних підходів. В умовах воєнного та поствоєнного часу, коли зброя масово потрапляє у цивільне середовище, ключовим чинником стабілізації безпеки виступає ефективна комунікація правоохоронців з громадянами. Окрема увага приділяється аналізу психологічних мотивів зберігання зброї серед цивільного населення. Серед них – прагнення до самозахисту, недовіра до державних інститутів, бажання зберігати контроль над особистою безпекою, комерційна зацікавленість або звички, сформовані в умовах війни. Стаття класифікує умовні групи осіб, які зберігають зброю, та пропонує індивідуалізований підхід до кожної з них на основі психологічної діагностики, емоційного стану та регіонального контексту. На основі практичного досвіду, наукових джерел та емпіричних спостережень автори описують техніки аргументації, які можуть бути використані у взаємодії з населенням. До них належать: емоційне переконання, раціональна аргументація, демонстрація вигоди та наслідків, техніка залучення до співпраці тощо. Також описано важливість формування довіри до поліцейських через демонстрацію професійності, етичності та прозорої діяльності. Висвітлюється роль інформаційної політики та освітніх програм у формуванні правової культури населення і створенні позитивного іміджу правоохоронців. Акцент зроблено на важливості створення безпечного середовища для добровільної здачі зброї, а також залучення громадських організацій як посередників між поліцією та громадою. Стаття має прикладне значення для підрозділів Національної поліції, які працюють у сфері превенції правопорушень, а також для розробників програм з роззброєння населення. Вона надає практичні інструменти для побудови ефективної системи взаємодії між державою і суспільством у сфері безпеки.
- 1 July 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія юридична)
- No. 2,p. 66-72
ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ ТА ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД
Стрес є невід’ємною складовою роботи працівників правоохоронних органів, особливо в умовах воєнного стану, що може створювати значні виклики для психологічного здоров’я та ефективності роботи. Дослідження психологічних чинників розвитку стресостійкості працівників правоохоронних органів стає актуальним як для української, так і для світової наукової спільноти. Аналізуючи внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на стресостійкість, дослідники вивчають різні аспекти психологічного стану працівників правоохоронних органів під час воєнного конфлікту. Зокрема, досліджуються методи формування стресостійкості та підтримки психічного здоров’я працівників правоохоронних органів, зокрема за допомогою психологічних тренінгів, консультацій та програм підтримки. Українські та закордонні дослідження доповнюють одне одного, створюючи комплексний підхід до розуміння та розвитку стресостійкості працівників правоохоронних органів у воєнний період. Результати дослідження можуть бути корисними для розробки програм та стратегій управління стресом для поліцейських та інших працівників правоохоронних органів як в Україні, так і в інших країнах. Стаття досліджує вплив психологічних чинників на розвиток стресостійкості у працівників правоохоронних органів в умовах воєнного конфлікту, зокрема в контексті української ситуації та міжнародного досвіду. Автори досліджують ключові аспекти психічного здоров’я та реакції на стресові ситуації, що виникають у військових та правоохоронців в умовах збройних конфліктів. Стаття аналізує методи та підходи до формування стресостійкості у працівників правоохоронних органів як національного, так і міжнародного рівня, зокрема зазначаючи ініціативи, які вживаються національними та міжнародними організаціями для підвищення психологічної стійкості правоохоронців у воєнний період. Дослідження робить акцент на аналізі практичних заходів та програм, спрямованих на підтримку та розвиток психологічної стійкості працівників правоохоронних органів як українського, так і закордонного досвіду. В цілому, стаття ставить за мету розширити розуміння психологічних чинників, які впливають на стресостійкість працівників правоохоронних органів в умовах воєнного стану та надати практичні рекомендації щодо їхнього підвищення.
- 1 July 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія юридична)
- No. 2,p. 66-72
ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ ТА ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД
Стрес є невід’ємною складовою роботи працівників правоохоронних органів, особливо в умовах воєнного стану, що може створювати значні виклики для психологічного здоров’я та ефективності роботи. Дослідження психологічних чинників розвитку стресостійкості працівників правоохоронних органів стає актуальним як для української, так і для світової наукової спільноти. Аналізуючи внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на стресостійкість, дослідники вивчають різні аспекти психологічного стану працівників правоохоронних органів під час воєнного конфлікту. Зокрема, досліджуються методи формування стресостійкості та підтримки психічного здоров’я працівників правоохоронних органів, зокрема за допомогою психологічних тренінгів, консультацій та програм підтримки. Українські та закордонні дослідження доповнюють одне одного, створюючи комплексний підхід до розуміння та розвитку стресостійкості працівників правоохоронних органів у воєнний період. Результати дослідження можуть бути корисними для розробки програм та стратегій управління стресом для поліцейських та інших працівників правоохоронних органів як в Україні, так і в інших країнах. Стаття досліджує вплив психологічних чинників на розвиток стресостійкості у працівників правоохоронних органів в умовах воєнного конфлікту, зокрема в контексті української ситуації та міжнародного досвіду. Автори досліджують ключові аспекти психічного здоров’я та реакції на стресові ситуації, що виникають у військових та правоохоронців в умовах збройних конфліктів. Стаття аналізує методи та підходи до формування стресостійкості у працівників правоохоронних органів як національного, так і міжнародного рівня, зокрема зазначаючи ініціативи, які вживаються національними та міжнародними організаціями для підвищення психологічної стійкості правоохоронців у воєнний період. Дослідження робить акцент на аналізі практичних заходів та програм, спрямованих на підтримку та розвиток психологічної стійкості працівників правоохоронних органів як українського, так і закордонного досвіду. В цілому, стаття ставить за мету розширити розуміння психологічних чинників, які впливають на стресостійкість працівників правоохоронних органів в умовах воєнного стану та надати практичні рекомендації щодо їхнього підвищення.
- Open Access
- 28 July 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія юридична)
- No. 3,p. 94-100
ТАКТИЧНІ ПРИЙОМИ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ПРАВОПОРУШНИКА ПО ГАРЯЧИХ СЛІДАХ: ОКРЕМІ АСПЕКТИ
Переслідування правопорушників є складним і динамічним процесом, який вимагає застосування тактичних прийомів, адаптованих до конкретних аспектів ситуації. У статті комплексно розглядаються окремі аспекти тактичних прийомів переслідування правопорушників, зокрема погоні, переслідування на транспортних засобах, використання передових тактик. Досліджуючи ці аспекти, стаття має на меті покращити розуміння професіоналів правоохоронних органів та інших зацікавлених сторін, залучених до охорони громадської безпеки. У статті окреслено проблеми і складнощі, пов’язані із переслідуванням правопорушників, підкреслено важливість стратегічного мислення, ретельного планування та точного виконання поставлених завдань. Розглянуто окремі аспекти переслідування, дається поняття тактики переслідування, обговорено ефективні методи затримання підозрюваних, водночас акцентовано на дотриманні балансу щодо безпеки правоохоронця та мінімізації ризиків для населення. Що стосується переслідування транспортними засобами, у статті розглядаються ключові аспекти для правоохоронних органів, такі як оцінка ризику, комунікація та прийняття тактичних рішень. У ньому наголошується на важливості дотримання встановлених правил і протоколів для захисту всіх залучених сторін, одночасно збільшуючи шанси служби безпеки зберегти безпеку правопорушника. У статті наголошено на сприянні співпраці та обміні знаннями між правоохоронними органами та фахівцями з безпеки. Акцентовано, що ділячись новітнім досвідом, успішними стратегіями та отриманими знаннями, ця стаття має на меті зробити внесок у спільні зусилля по боротьбі зі злочинністю. Підсумовуючи, ця стаття є цінним ресурсом для професіоналів правоохоронних органів, експертів із безпеки та інших зацікавлених сторін, зацікавлених у розумінні окремих аспектів тактичних прийомів, що застосовуються під час переслідування правопорушників. Досліджуючи пов’язані складності та виклики, а також досягнення в технології, ця стаття надає читачам знання, необхідні для підвищення безпеки, ефективності та невпинного прагнення до справедливості в нашому суспільстві.
- 28 July 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія юридична)
- No. 3,p. 94-100
Open AccessТАКТИЧНІ ПРИЙОМИ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ПРАВОПОРУШНИКА ПО ГАРЯЧИХ СЛІДАХ: ОКРЕМІ АСПЕКТИ
Переслідування правопорушників є складним і динамічним процесом, який вимагає застосування тактичних прийомів, адаптованих до конкретних аспектів ситуації. У статті комплексно розглядаються окремі аспекти тактичних прийомів переслідування правопорушників, зокрема погоні, переслідування на транспортних засобах, використання передових тактик. Досліджуючи ці аспекти, стаття має на меті покращити розуміння професіоналів правоохоронних органів та інших зацікавлених сторін, залучених до охорони громадської безпеки. У статті окреслено проблеми і складнощі, пов’язані із переслідуванням правопорушників, підкреслено важливість стратегічного мислення, ретельного планування та точного виконання поставлених завдань. Розглянуто окремі аспекти переслідування, дається поняття тактики переслідування, обговорено ефективні методи затримання підозрюваних, водночас акцентовано на дотриманні балансу щодо безпеки правоохоронця та мінімізації ризиків для населення. Що стосується переслідування транспортними засобами, у статті розглядаються ключові аспекти для правоохоронних органів, такі як оцінка ризику, комунікація та прийняття тактичних рішень. У ньому наголошується на важливості дотримання встановлених правил і протоколів для захисту всіх залучених сторін, одночасно збільшуючи шанси служби безпеки зберегти безпеку правопорушника. У статті наголошено на сприянні співпраці та обміні знаннями між правоохоронними органами та фахівцями з безпеки. Акцентовано, що ділячись новітнім досвідом, успішними стратегіями та отриманими знаннями, ця стаття має на меті зробити внесок у спільні зусилля по боротьбі зі злочинністю. Підсумовуючи, ця стаття є цінним ресурсом для професіоналів правоохоронних органів, експертів із безпеки та інших зацікавлених сторін, зацікавлених у розумінні окремих аспектів тактичних прийомів, що застосовуються під час переслідування правопорушників. Досліджуючи пов’язані складності та виклики, а також досягнення в технології, ця стаття надає читачам знання, необхідні для підвищення безпеки, ефективності та невпинного прагнення до справедливості в нашому суспільстві.
- Open Access
- 31 January 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Економіка та суспільство
- No. 47
THE FORECAST OF CORRUPTION IMPACT ON STATE'S ECONOMIC SECURITY
У статті здійснено оцінку та прогнозування впливу корупції на економічну безпеку держави. Обґрунтовано актуальність вивчення впливу корупції на економічну безпеку держави в умовах війни за допомогою теоретико-історичного аналізу та встановлено важливість такої діяльності в умовах євроінтеграційних прагнень держави. В результаті теоретичного аналізу виокремлено основні причини високого рівня корупції в державі та корумпованості чиновників найвищого рівня, здійснено їх структуризацію. Запропоновано методику оцінки впливу корупції на економічну безпеку держави та прогнозування рівня цього впливу. Методика полягає у розрахунку значень низки показників, які відображають вплив корупції на суспільну діяльність і ефективність заходів протидії корупції та прогнозування значення цих показників на майбутній період для встановлення рівня впливу корупції на економічну безпеку держави. В результаті використання зазначеної методики розраховано значення індексу сприйняття корупції в Україні, проаналізовано динаміку зазначеного індексу та встановлено прогнозоване його значення на період 2023-2027 рр., зроблено відповідні висновки. Визначено динаміку рівня тіньової економіки в державі та здійснено прогнозування її рівня на період 2023-2027 рр., що дозволило підсумувати наслідки впливу корупції на економічну безпеку держави. Обчислено індекс легкості ведення бізнесу в Україні та, відповідно, проаналізовано динаміку зазначеного індексу, здійснено прогноз цього індексу на майбутній 5-річний період, на основі цього сформовано відповідне теоретичне узагальнення. Завершальним етапом аналізу стало встановлення динаміки індексу економічної свободи для представників бізнесу в Україні, Крім того здійснено прогнозування динаміки цього індексу на період 2023-2027 рр. Результати емпіричних розрахунків дозволили встановити вплив корупційних проявів на економічну безпеку держави в період війни. Відповідно, прогнозування значень цих показників дозволяє оцінити повоєнні тенденції та їх вплив на економічну безпеку держави з метою протидії потенційним загрозам та їх своєчасного усунення.
- 31 January 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Економіка та суспільство
- No. 47
Open AccessTHE FORECAST OF CORRUPTION IMPACT ON STATE'S ECONOMIC SECURITY
У статті здійснено оцінку та прогнозування впливу корупції на економічну безпеку держави. Обґрунтовано актуальність вивчення впливу корупції на економічну безпеку держави в умовах війни за допомогою теоретико-історичного аналізу та встановлено важливість такої діяльності в умовах євроінтеграційних прагнень держави. В результаті теоретичного аналізу виокремлено основні причини високого рівня корупції в державі та корумпованості чиновників найвищого рівня, здійснено їх структуризацію. Запропоновано методику оцінки впливу корупції на економічну безпеку держави та прогнозування рівня цього впливу. Методика полягає у розрахунку значень низки показників, які відображають вплив корупції на суспільну діяльність і ефективність заходів протидії корупції та прогнозування значення цих показників на майбутній період для встановлення рівня впливу корупції на економічну безпеку держави. В результаті використання зазначеної методики розраховано значення індексу сприйняття корупції в Україні, проаналізовано динаміку зазначеного індексу та встановлено прогнозоване його значення на період 2023-2027 рр., зроблено відповідні висновки. Визначено динаміку рівня тіньової економіки в державі та здійснено прогнозування її рівня на період 2023-2027 рр., що дозволило підсумувати наслідки впливу корупції на економічну безпеку держави. Обчислено індекс легкості ведення бізнесу в Україні та, відповідно, проаналізовано динаміку зазначеного індексу, здійснено прогноз цього індексу на майбутній 5-річний період, на основі цього сформовано відповідне теоретичне узагальнення. Завершальним етапом аналізу стало встановлення динаміки індексу економічної свободи для представників бізнесу в Україні, Крім того здійснено прогнозування динаміки цього індексу на період 2023-2027 рр. Результати емпіричних розрахунків дозволили встановити вплив корупційних проявів на економічну безпеку держави в період війни. Відповідно, прогнозування значень цих показників дозволяє оцінити повоєнні тенденції та їх вплив на економічну безпеку держави з метою протидії потенційним загрозам та їх своєчасного усунення.
- 27 October 2022
- Published by DKS Center in Efektyvna ekonomika
- No. 10
ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА: ТРАНСФОРМАЦІЯ ЗАСАД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
- 27 October 2022
- Published by DKS Center in Efektyvna ekonomika
- No. 10
ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА: ТРАНСФОРМАЦІЯ ЗАСАД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
- Open Access
- 26 September 2022
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Цифрова економіка та економічна безпека
- No. 2 (02)
ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ НА ФОНІ ВІЙНИ: ОЦІНКА СТАНУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕНДЕНЦІЙ
Стаття спрямована на оцінку стану продовольчої безпеки України та розроблення прогнозів тенденцій її розвитку. У дослідженні обґрунтовано використання методики оцінки продовольчої безпеки, що передбачає розрахунок чотирьох складових та інтегрального індексу продовольчої безпеки держави. В результаті використання запропонованої методики реалізовано оцінку стану продовольчої безпеки України. Отримані результати слугували для їх порівняння із аналогічними показниками країн світу та Європи. Здійснено прогнозування стану та тенденцій продовольчої безпеки Україна на період до 2027 року. Водночас, встановлено тенденції зміни продовольчої безпеки країн-агресорів за аналогічний період. В результаті проведеного дослідження встановлено стратегічні безпекові орієнтири розвитку держави в умовах війни.
- 26 September 2022
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Цифрова економіка та економічна безпека
- No. 2 (02)
Open AccessПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ НА ФОНІ ВІЙНИ: ОЦІНКА СТАНУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕНДЕНЦІЙ
Стаття спрямована на оцінку стану продовольчої безпеки України та розроблення прогнозів тенденцій її розвитку. У дослідженні обґрунтовано використання методики оцінки продовольчої безпеки, що передбачає розрахунок чотирьох складових та інтегрального індексу продовольчої безпеки держави. В результаті використання запропонованої методики реалізовано оцінку стану продовольчої безпеки України. Отримані результати слугували для їх порівняння із аналогічними показниками країн світу та Європи. Здійснено прогнозування стану та тенденцій продовольчої безпеки Україна на період до 2027 року. Водночас, встановлено тенденції зміни продовольчої безпеки країн-агресорів за аналогічний період. В результаті проведеного дослідження встановлено стратегічні безпекові орієнтири розвитку держави в умовах війни.