АГАндрій Олексійович Гречанюк

Андрій Олексійович Гречанюк

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Андрій Олексійович Гречанюк has a total of 8 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    КООРДИНАЦІЯ СИЛ ТА ЗАСОБІВ ПІД ЧАС ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

    by Марія Олегівна Лиса, Володимир Романович Булачек, Мар’яН Дмитрович Курляк, Володимир Михайлович Синенький, Андрій Олексійович Гречанюк

    У статті досліджуються особливості управління кризовими ситуаціями в умовах воєнного стану, а також механізми взаємодії між органами державної влади, правоохоронними структурами, військовими формуваннями, аварійно-рятувальними службами та органами місцевого самоврядування під час реагування на надзвичайні події. Актуальність теми обумовлена суттєвим зростанням кількості кризових явищ, спричинених збройною агресією проти України, що потребує удосконалення існуючих підходів до координації дій суб’єктів сектору безпеки і цивільного захисту. Метою дослідження є аналіз сучасної системи кризового управління в умовах воєнного стану, визначення особливостей міжвідомчої взаємодії під час реагування на кризові ситуації та обґрунтування напрямів підвищення ефективності координації між правоохоронними, рятувальними та військовими структурами. Для досягнення поставленої мети використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема аналіз нормативно-правової бази, системний підхід, порівняльний аналіз, узагальнення наукових джерел та вивчення міжнародного досвіду кризового реагування. У роботі розглянуто теоретичні засади кризового управління та визначено його місце у системі забезпечення національної безпеки держави. Проаналізовано нормативно-правове регулювання діяльності органів влади в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуацій. Особливу увагу приділено питанням інформаційного обміну, функціонуванню ситуаційних центрів, використанню цифрових платформ управління та організації оперативного інформування населення. Встановлено, що своєчасний обмін достовірною інформацією є одним із ключових факторів ефективного реагування на кризові події. Досліджено особливості взаємодії між Національною поліцією України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Національною гвардією України, військовими адміністраціями та іншими суб’єктами кризового реагування. Визначено, що результативність спільних дій залежить від чіткого розподілу повноважень, узгодженості управлінських рішень, наявності єдиних комунікаційних каналів та готовності до оперативного обміну інформацією. У процесі дослідження виявлено основні проблеми координації в умовах бойових дій, серед яких руйнування комунікаційної інфраструктури, дефіцит матеріально-технічних ресурсів, необхідність одночасного реагування на декілька кризових подій та висока динаміка зміни оперативної обстановки. Обґрунтовано, що зазначені фактори істотно впливають на швидкість прийняття управлінських рішень та ефективність проведення рятувальних, евакуаційних і правоохоронних заходів. Окрему увагу приділено аналізу зарубіжного досвіду кризового управління. Встановлено, що ефективні міжнародні моделі ґрунтуються на принципах міжвідомчої інтеграції, створенні єдиних координаційних центрів, використанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та регулярній підготовці персоналу до дій у складних кризових умовах. Доведено доцільність адаптації окремих міжнародних практик до української системи цивільного захисту та безпеки. За результатами дослідження сформульовано рекомендації щодо вдосконалення механізмів кризового управління в Україні, підвищення рівня міжвідомчої взаємодії, розвитку...

  • Open Access

    ТАКТИКА ДІЙ ПІДРОЗДІЛІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ ЩОДО ВИЛУЧЕННЯ НЕЗАКОННОГО ОЗБРОЄННЯ У ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ

    by Володимир Романович Булачек, Андрій Олексійович Гречанюк, Юрій Романович Йосипів, Марія Олегівна Лиса, Мар’яН Дмитрович Курляк

    У статті досліджуються особливості та тактичні прийоми взаємодії підрозділів Національної поліції України з цивільним населенням у процесі вилучення незаконної вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових пристроїв у повоєнний період. Автори звертають особливу увагу на недієвість традиційних карально-репресивних методів та обґрунтовують доцільність впровадження нових, м’яких комунікативно-психологічних підходів. В умовах воєнного та поствоєнного часу, коли зброя масово потрапляє у цивільне середовище, ключовим чинником стабілізації безпеки виступає ефективна комунікація правоохоронців з громадянами. Окрема увага приділяється аналізу психологічних мотивів зберігання зброї серед цивільного населення. Серед них – прагнення до самозахисту, недовіра до державних інститутів, бажання зберігати контроль над особистою безпекою, комерційна зацікавленість або звички, сформовані в умовах війни. Стаття класифікує умовні групи осіб, які зберігають зброю, та пропонує індивідуалізований підхід до кожної з них на основі психологічної діагностики, емоційного стану та регіонального контексту. На основі практичного досвіду, наукових джерел та емпіричних спостережень автори описують техніки аргументації, які можуть бути використані у взаємодії з населенням. До них належать: емоційне переконання, раціональна аргументація, демонстрація вигоди та наслідків, техніка залучення до співпраці тощо. Також описано важливість формування довіри до поліцейських через демонстрацію професійності, етичності та прозорої діяльності. Висвітлюється роль інформаційної політики та освітніх програм у формуванні правової культури населення і створенні позитивного іміджу правоохоронців. Акцент зроблено на важливості створення безпечного середовища для добровільної здачі зброї, а також залучення громадських організацій як посередників між поліцією та громадою. Стаття має прикладне значення для підрозділів Національної поліції, які працюють у сфері превенції правопорушень, а також для розробників програм з роззброєння населення. Вона надає практичні інструменти для побудови ефективної системи взаємодії між державою і суспільством у сфері безпеки.

  • Open Access

    МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ТАКТИКО-СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ: ОКРЕМІ АСПЕКТИ

    by Андрій Олексійович Гречанюк, Володимир Михайлович Когут

    Стаття присвячена аналізу міжнародних стандартів тактико-спеціальної підготовки, акцентуючи увагу на їхній еволюції, впливі історичних подій, специфічних аспектах, таких як екстремальне водіння та проблемах імплементації на національному рівні. У першій частині дослідження розглянуто історичний розвиток тактико-спеціальної підготовки від національних стандартів до сучасних міжнародних норм. Виявлено, як міжнародні організації, такі як НАТО та ЄС, вплинули на формування сучасних підходів, що включають адаптацію до нових загроз і технологій. Огляд історичних подій продемонстрував, як зміни в геополітичній ситуації і нові види загроз вплинули на еволюцію стандартів підготовки. Друга частина статті зосереджена на міжнародних документах та угодах, що встановлюють вимоги до підготовки військових і правоохоронних структур. Показано, як ці стандарти забезпечують сумісність і ефективність у міжнародних місіях, включаючи основні вимоги до фізичної і психологічної підготовки, стрільби, тактики міського бою та використання спеціальних засобів. Особливу увагу приділено екстремальному водінню як критично важливій складовій тактико-спеціальної підготовки. Визначено його значення для оперативного управління транспортними засобами в екстремальних умовах та порівняно міжнародні вимоги до підготовки в цій сфері. Аналіз проблем імплементації міжнародних стандартів на національному рівні показав численні юридичні (у сфері дотримання прав та свобод) та практичні виклики, такі як необхідність адаптації національного законодавства та перепідготовки персоналу. Обґрунтовано пропозиції щодо покращення імплементації, включаючи розробку комплексних планів адаптації та підвищення міжнародної співпраці. Завершується стаття перспективами подальших досліджень, які можуть зосередитися на вивченні специфічних аспектів імплементації, впливу нових технологій і механізмів міжнародної співпраці, що сприятимуть вдосконаленню тактико-спеціальної підготовки.


  • Open Access

    СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІЦІЇ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ІДЕНТИФІКАЦІЇ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ

    by Юрій Романович Йосипів, Андрій Олексійович Гречанюк, Микола Михайлович Алембець

    The article focuses on the issues of a systematic approach to the quality of training of police officers in order to prevent cases of death and injury among National Police officers who perform official duties at areas freed from the occupation of armed units of Russia or near-front territories. Also, attention was paid to the urgent issues of the quality of professional training of police officers who perform official duties at the territories of regions that do not border the frontline zones, but are faced with the need to identify explosive objects. Similar situations arise when responding to crimes related to illegal arms trafficking. The vision of the main methodological approaches to the proper correction of the professional competencies of police officers is proposed. The thematic directions of the professional training program of police officers are proposed in order to ensure the personal safety of official activities due to the qualitative identification of explosive objects that can be found both in the de-occupied territories as a result of hostilities and during the response to crimes related to infringement on health and life of a person using explosive objects, as well as the illegal circulation of explosives and devices. У статті звернено увагу на питаннях системного підходу до якості підготовки поліцейських з метою запобігання випадків загибелі та травматизму серед працівників Національної поліції, які виконують службові завдання у районах звільнених від окупації збройних підрозділів Росії чи прифронтових територіях. Також, звернено увагу на актуальні питання якості професійної підготовки працівників поліції які виконують службові обов’язки на територіях областей, що не межують із прифронтовими зонами проте зіштовхуються із необхідністю ідентифікації вибухонебезпечних предметів. Подібні ситуації виникають при реагуванні на правопорушення пов’язані із нелегальним обігом зброї. Запропоновано бачення основних методологічних підходів до належної корекції професійних компетенцій поліцейських. Запропоновано тематичні напрями програми професійної підготовки поліцейських з метою забезпечення особистої безпеки службової діяльності за рахунок якісної ідентифікації вибухонебезпечних предметів, що можуть зустрічатись як на деокупованих територіях в результаті ведення бойових дій так і під час реагування на злочини пов’язані із замахами за допомогою вибухонебезпечних предметів на життя і здоров’я особи, а також нелегального обігу вибухових речовин та пристроїв.

  • Open Access

    РОЛЬ МІЛІТАРІ ФІТНЕСУ ДЛЯ СТРІЛЕЦЬКОЇ ПІДГОТОВКИ ПРАВООХОРОНЦІВ

    by Катерина Олександрівна Крушельницька, Олег Михайлович Савич, Андрій Олексійович Гречанюк, Микола Михайлович Алембець

    У статті розглядаються результати дослідження щодо ролі спеціальних підготовчих вправ з елементами мілітарі фітнесу в підготовчій частині практичного заняття навчальної дисципліни «вогнева підготовка». Автором розроблено методику виконання підготовчих базових вправ спрямованих на вироблення навичок необхідних для виконання практичних вправ правоохоронцями. Перелік фізичних якостей, які досліджувалися та їх розвиток описано в статті. Основою дослідження стало спостереження за здобувачами освіти, які виконують нормативи та вправи зі стрільби відповідно до Курсу стрільб для поліцейських. Метою є розробка, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка майстерності майбутніх правоохоронців виконання нормативів, швидкісних вправ зі збереженням якості влучень. Результати дослідження свідчать, що особи студентського віку, які добре здали вступні іспити з фізичної підготовки, а також регулярно займаються фітнесом або іншими активними видами спорту, більш адаптовані до навантажень та мають рівень виконання практичних вправ не нижче, ніж добре. Відомо, що хороша стрілецька підготовка вимагає від правоохоронця не лише фізичних показників, але й стан нервової системи та психіки в цілому. Проведено дослідження здобувачів освіти під час проведення занять в межах вивчення навчальної дисципліни «вогнева підготовка» за період навчання першого семестру навчального року. Проведено спостереження експериментальної групи за допомогою анкетування, опитування, аналізу результатів виконання нормативів та стрілецької майстерності здобувачів освіти віком від 18 до 20 років.

  • Open Access

    ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МОДЕЛІ КЕРУВАННЯ СИЛАМИ ПОЛІЦІЇ, ЩО ЗАЛУЧАЮТЬСЯ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОЇ БЕЗПЕКИ Й ПОРЯДКУ ПІД ЧАС МАСОВИХ ЗАХОДІВ, З УРАХУВАННЯМ СКАНДИНАВСЬКОЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ПУБЛІЧНОГО ПОРЯДКУ ТА БЕЗПЕКИ

    by Юрій Романович Йосипів, Андрій Олексійович Гречанюк, Микола Михайлович Алембець

    Анотація. Досліджено питання тактичних особливостей роботи поліцейських керівної ланки, які залучаються до забезпечення публічної безпеки і порядку під час масових заходів, згідно зі скандинавською моделлю охорони публічного порядку та безпеки. Доволі часто, ще на етапі попереднього планування режиму безпеки поліцейськими тактиками, доводиться спостерігати, що робота поліцейських загонів щодо забезпечення охорони публічного порядку та безпеки формується на припущеннях, що очікуване зібрання людей буде нераціональним, а в подальшому отримає тенденцію до ескалації насилля. Тобто під час планування потенційний масовий захід уже розглядається через призму небезпечного та суспільно шкідливого. Однак такі упереджені передумови у більшості випадків є хибними та не виправданими. Подекуди надмірна присутність поліції та перелік запроваджених заходів можуть призвести до ескалації насилля та порушення прав людини. Наведено характеристику основних правил і повноважень працівників поліції управлінської ланки та поліцейських, які безпосередньо залучені до охорони публічного порядку і безпеки з метою: ефективної реалізації стратегії деескалації напруги у натовпі у разі її виникнення; профілактики виникнення ризику протиправних дій, що спричинені присутністю поліції; мотивування учасників заходу та членів організаційного комітету до саморегуляції у питаннях власної безпеки та безпеки заходу в цілому; ініціювання діяльності із самостійного виявлення учасниками масового зібрання локальних осередків та угрупувань, що поводяться радикально. Здійснення службових повноважень із охорони публічного порядку та безпеки з чітким розумінням власних функцій та поваги до базових принципів прав і свобод громадян може послужити запорукою успішного перебігу масового заходу у межах правового русла та уникнути потенційних конфліктів між поліцейськими та різними групами учасників заходу.