Вадим Лютий
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Вадим Лютий has a total of 16 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Zhanna Petrochko
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
2 shared publications - Аліна Дуля
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
2 shared publications - Катерина Бердичевська
Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна
2 shared publications - Ольга Горчинська
Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна
2 shared publications Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University
1 shared publication- Olha Shved
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 15 September 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 3,p. 130-140
ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ В СІЛЬСЬКИХ ГРОМАДАХ
Статтю присвячено теоретичному осмисленню сучасних викликів соціальної роботи з внутрішньо переміщеними особами в сільських громадах України та визначенню перспектив її розвитку в умовах трансформації системи соціальних послуг. Актуальність дослідження зумовлена суттєвими змінами, що відбулися у функціонуванні територіальних громад унаслідок повномасштабної війни, зростанням кількості внутрішньо переміщених осіб, нерівномірністю розвитку соціальної інфраструктури та необхідністю забезпечення доступності якісних соціальних послуг незалежно від місця проживання людини. У статті обґрунтовано, що сучасна соціальна робота у сільських громадах виходить за межі традиційного надання соціальних послуг і дедалі більше орієнтується на розвиток громади, зміцнення її соціальної стійкості та інтеграцію внутрішньо переміщених осіб у місцеве середовище. Здійснено аналіз особливостей сільських громад як середовища організації соціальної роботи, визначено специфіку потреб внутрішньо переміщених осіб та охарактеризовано чинники, які впливають на ефективність професійної діяльності соціальних працівників. Визначено основні виклики соціальної роботи з внутрішньо переміщеними особами у сільських громадах, серед яких кадровий дефіцит, багатофункціональність діяльності соціальних працівників, недостатня координація між суб’єктами соціальної роботи, обмеженість фінансових ресурсів, необхідність постійної адаптації до змін нормативно-правового регулювання, а також складність забезпечення комплексної соціальної підтримки різних категорій внутрішньо переміщених осіб. Обґрунтовано перспективні напрями розвитку соціальної роботи, серед яких цифровізація соціальних послуг, розвиток міжвідомчої та міжсекторальної взаємодії, посилення ролі громадських організацій, упровадження інноваційних технологій соціальної роботи, розвиток мобільних соціальних служб та безперервне підвищення професійної компетентності фахівців. Доведено, що комплексне впровадження зазначених напрямів сприятиме підвищенню доступності та якості соціальних послуг, ефективнішій інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючі громади, зміцненню соціальної стійкості територіальних громад і формуванню сучасної моделі соціальної роботи, орієнтованої на потреби людини та сталий розвиток громади.
- 15 September 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 3,p. 130-140
Open AccessВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ В СІЛЬСЬКИХ ГРОМАДАХ
Статтю присвячено теоретичному осмисленню сучасних викликів соціальної роботи з внутрішньо переміщеними особами в сільських громадах України та визначенню перспектив її розвитку в умовах трансформації системи соціальних послуг. Актуальність дослідження зумовлена суттєвими змінами, що відбулися у функціонуванні територіальних громад унаслідок повномасштабної війни, зростанням кількості внутрішньо переміщених осіб, нерівномірністю розвитку соціальної інфраструктури та необхідністю забезпечення доступності якісних соціальних послуг незалежно від місця проживання людини. У статті обґрунтовано, що сучасна соціальна робота у сільських громадах виходить за межі традиційного надання соціальних послуг і дедалі більше орієнтується на розвиток громади, зміцнення її соціальної стійкості та інтеграцію внутрішньо переміщених осіб у місцеве середовище. Здійснено аналіз особливостей сільських громад як середовища організації соціальної роботи, визначено специфіку потреб внутрішньо переміщених осіб та охарактеризовано чинники, які впливають на ефективність професійної діяльності соціальних працівників. Визначено основні виклики соціальної роботи з внутрішньо переміщеними особами у сільських громадах, серед яких кадровий дефіцит, багатофункціональність діяльності соціальних працівників, недостатня координація між суб’єктами соціальної роботи, обмеженість фінансових ресурсів, необхідність постійної адаптації до змін нормативно-правового регулювання, а також складність забезпечення комплексної соціальної підтримки різних категорій внутрішньо переміщених осіб. Обґрунтовано перспективні напрями розвитку соціальної роботи, серед яких цифровізація соціальних послуг, розвиток міжвідомчої та міжсекторальної взаємодії, посилення ролі громадських організацій, упровадження інноваційних технологій соціальної роботи, розвиток мобільних соціальних служб та безперервне підвищення професійної компетентності фахівців. Доведено, що комплексне впровадження зазначених напрямів сприятиме підвищенню доступності та якості соціальних послуг, ефективнішій інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючі громади, зміцненню соціальної стійкості територіальних громад і формуванню сучасної моделі соціальної роботи, орієнтованої на потреби людини та сталий розвиток громади.
- Open Access
- 30 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 6,p. 132-140
МОДЕЛЬ ЗМІСТОВО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ В УКРАЇНІ
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичній розробці моделі змістовно-методичного забезпечення впровадження штучного інтелекту (ШІ) у соціальну роботу України. В умовах воєнного стану, масового переміщення населення та різкого зростання навантаження на систему соціальних послуг запропонована модель трансформує традиційні підходи в гібридні системи «людина – ШІ», поєднуючи автоматизацію рутинних завдань, персоналізацію допомоги, прогнозування ризиків та профілактику вигоряння фахівців. Методологія дослідження ґрунтується на системному аналізі та поєднанні якісних підходів. Використано аналіз відкритих джерел для оцінки стану соціальної сфери та визначення ключових бар’єрів впровадження ШІ. На цій основі розроблено цілісну чотириблокову модель (концептуальний, організаційний, методичний, оціночний блоки) з акцентом на етичні принципи, гібридний підхід «людина-машина» та адаптацію до українських реалій. Працездатність моделі та її логіка підтверджені через аналіз відповідності її компонентів міжнародним стандартам та очікуваного впливу на ключові показники ефективності. Наукова новизна статті визначається тим, що уперше в українському контексті запропоновано цілісну модель змістово-методичного забезпечення впровадження ШІ в соціальній роботі, адаптовану до воєнних умов. Вона системно поєднує етичну рамку, інструменти практичної реалізації (чат-боти, Retrieval Augmented Generation – алгоритми, навчальні модулі) та механізми оцінки ефективності, спрямовані на підвищення якості та доступності соціальних послуг. Гібридна модель «людина – ШІ» є ефективним інструментом зміцнення соціальної сфери України, здатним знизити адміністративне навантаження, підвищити якість та доступність послуг, підтримати кадровий потенціал і забезпечити етичну відповідальність. Подальші дослідження мають зосередитися на пілотних впровадженнях, аналізі етичних ризиків та гармонізації з європейськими стандартами.
- 30 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 6,p. 132-140
Open AccessМОДЕЛЬ ЗМІСТОВО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ В УКРАЇНІ
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичній розробці моделі змістовно-методичного забезпечення впровадження штучного інтелекту (ШІ) у соціальну роботу України. В умовах воєнного стану, масового переміщення населення та різкого зростання навантаження на систему соціальних послуг запропонована модель трансформує традиційні підходи в гібридні системи «людина – ШІ», поєднуючи автоматизацію рутинних завдань, персоналізацію допомоги, прогнозування ризиків та профілактику вигоряння фахівців. Методологія дослідження ґрунтується на системному аналізі та поєднанні якісних підходів. Використано аналіз відкритих джерел для оцінки стану соціальної сфери та визначення ключових бар’єрів впровадження ШІ. На цій основі розроблено цілісну чотириблокову модель (концептуальний, організаційний, методичний, оціночний блоки) з акцентом на етичні принципи, гібридний підхід «людина-машина» та адаптацію до українських реалій. Працездатність моделі та її логіка підтверджені через аналіз відповідності її компонентів міжнародним стандартам та очікуваного впливу на ключові показники ефективності. Наукова новизна статті визначається тим, що уперше в українському контексті запропоновано цілісну модель змістово-методичного забезпечення впровадження ШІ в соціальній роботі, адаптовану до воєнних умов. Вона системно поєднує етичну рамку, інструменти практичної реалізації (чат-боти, Retrieval Augmented Generation – алгоритми, навчальні модулі) та механізми оцінки ефективності, спрямовані на підвищення якості та доступності соціальних послуг. Гібридна модель «людина – ШІ» є ефективним інструментом зміцнення соціальної сфери України, здатним знизити адміністративне навантаження, підвищити якість та доступність послуг, підтримати кадровий потенціал і забезпечити етичну відповідальність. Подальші дослідження мають зосередитися на пілотних впровадженнях, аналізі етичних ризиків та гармонізації з європейськими стандартами.
- Open Access
- 30 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 6,p. 141-151
ПРОФІЛАКТИЧНІ ПРОГРАМИ ЯК ЗАСІБ СЕКСУАЛЬНОЇ ОСВІТИ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Стаття присвячена проблемам сексуальної освіти та профілактики ризикованої сексуальної поведінки підлітків в умовах війни. Постійне перебування під впливом пов’язаних із війною загроз знижує чутливість людей до ризиків, пов’язаних із сексуальним життям. Підлітки внаслідок вікових особливостей є однією із найуразливіших груп щодо цієї проблеми. Якісна сексуальна освіта стає малодоступною в умовах воєнного стану, проте її функції можуть відігравати профілактичні програми. Метою представленого дослідження є аналіз спроможності профілактичної програми виконувати завдання сексуальної освіти підлітків в умовах воєнного стану в Україні. В статті представлено результати оцінювання комплексної профілактичної програми «Кроки по життю» з точки зору виконання нею функцій сексуальної освіти підлітків. В ході дослідження було проаналізовано зміст програми в контексті охоплення нею різних компонентів сексуальної освіти та дані оцінювання результатів її впровадження в умовах закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) різних регіонів України під час війни. Показано, що програма передбачає розкриття ключових тем сексуальної освіти, таких як цінності, статевий розвиток та репродуктивне здоров’я, ризикована та безпечна сексуальна поведінка, взаємовідносини в сексуальній сфері, гендерні стереотипи, любов та відповідальність, прийняття рішень. На основі аналізу даних оцінювання впровадження програми в ЗЗСО в умовах воєнного стану підтверджено її високі можливості для виконання основних завдань сексуальної освіти підлітків – формування у них коректних уявлень про статеве життя та взаємовідносини, розуміння ризиків та здатності ним протидіяти, готовності до безпечної сексуальної поведінки. Обґрунтовано, що основною цільовою групою програми мають бути учні 10–11 класів.
- 30 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 6,p. 141-151
Open AccessПРОФІЛАКТИЧНІ ПРОГРАМИ ЯК ЗАСІБ СЕКСУАЛЬНОЇ ОСВІТИ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Стаття присвячена проблемам сексуальної освіти та профілактики ризикованої сексуальної поведінки підлітків в умовах війни. Постійне перебування під впливом пов’язаних із війною загроз знижує чутливість людей до ризиків, пов’язаних із сексуальним життям. Підлітки внаслідок вікових особливостей є однією із найуразливіших груп щодо цієї проблеми. Якісна сексуальна освіта стає малодоступною в умовах воєнного стану, проте її функції можуть відігравати профілактичні програми. Метою представленого дослідження є аналіз спроможності профілактичної програми виконувати завдання сексуальної освіти підлітків в умовах воєнного стану в Україні. В статті представлено результати оцінювання комплексної профілактичної програми «Кроки по життю» з точки зору виконання нею функцій сексуальної освіти підлітків. В ході дослідження було проаналізовано зміст програми в контексті охоплення нею різних компонентів сексуальної освіти та дані оцінювання результатів її впровадження в умовах закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) різних регіонів України під час війни. Показано, що програма передбачає розкриття ключових тем сексуальної освіти, таких як цінності, статевий розвиток та репродуктивне здоров’я, ризикована та безпечна сексуальна поведінка, взаємовідносини в сексуальній сфері, гендерні стереотипи, любов та відповідальність, прийняття рішень. На основі аналізу даних оцінювання впровадження програми в ЗЗСО в умовах воєнного стану підтверджено її високі можливості для виконання основних завдань сексуальної освіти підлітків – формування у них коректних уявлень про статеве життя та взаємовідносини, розуміння ризиків та здатності ним протидіяти, готовності до безпечної сексуальної поведінки. Обґрунтовано, що основною цільовою групою програми мають бути учні 10–11 класів.
- Open Access
- 12 December 2025
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 59,p. 672-676
ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КЕЙС-МЕНЕДЖМЕНТУ ОТРИМУВАЧІВ ДОПОМОГИ ГУМАНІТАРНИХ ПРОГРАМ
У статті досліджено ефективність кейс-менеджменту в гуманітарній програмі «Гроші для захисту» Польської гуманітарної акції в Україні. Встановлено, що індивідуалізований супровід сприяє адресному задоволенню потреб постраждалих сімей, покращенню їхніх житлових, соціально-економічних і психологічних умов. Виявлено сильні сторони підходу — своєчасність реагування, врахування індивідуальних обставин, позитивний вплив на життєстійкість домогосподарств. Окреслено ключові обмеження — затримки виплат, обмежене охоплення та неможливість вирішення довгострокових проблем. Обґрунтовано рекомендації щодо оптимізації процедур, підвищення професійної спроможності фахівців та посилення міжвідомчої взаємодії.
- 12 December 2025
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 59,p. 672-676
Open AccessОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КЕЙС-МЕНЕДЖМЕНТУ ОТРИМУВАЧІВ ДОПОМОГИ ГУМАНІТАРНИХ ПРОГРАМ
У статті досліджено ефективність кейс-менеджменту в гуманітарній програмі «Гроші для захисту» Польської гуманітарної акції в Україні. Встановлено, що індивідуалізований супровід сприяє адресному задоволенню потреб постраждалих сімей, покращенню їхніх житлових, соціально-економічних і психологічних умов. Виявлено сильні сторони підходу — своєчасність реагування, врахування індивідуальних обставин, позитивний вплив на життєстійкість домогосподарств. Окреслено ключові обмеження — затримки виплат, обмежене охоплення та неможливість вирішення довгострокових проблем. Обґрунтовано рекомендації щодо оптимізації процедур, підвищення професійної спроможності фахівців та посилення міжвідомчої взаємодії.
- Open Access
- 15 October 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 4,p. 156-163
КОМПЛЕКСНА СЕКСУАЛЬНА ОСВІТА ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ СЕКСУАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
У підлітковому віці, який супроводжується інтенсивними фізіологічними, психологічними та соціальними змінами, важливим чинником безпечного дорослішання є наявність науково обґрунтованої, всебічної та доступної сексуальної освіти. Формування сексуальної культури в підлітковому віці є важливою умовою соціалізації молодої людини та її готовності до здорових, відповідальних стосунків. У статті розглядається комплексна сексуальна освіта як ефективний інструмент формування сексуальної культури серед підлітків. Проаналізовано зміст та принципи комплексної сексуальної освіти, її роль у розвитку знань, ставлень і поведінки молоді щодо сексуального і репродуктивного здоров’я, гендерної рівності та прав людини. Визначено, що ключовими принципами комплексної сексуальної освіти є: науковість та достовірність інформації, адаптація до психосоціального розвитку підлітків, гендерна чутливість, права людини та інклюзія, партнерський підхід (взаємодія з батьками, вчителями, медичними працівниками, неурядовими організаціями). Сексуальна освіта є ключовим чинником формування сексуальної культури молоді, яка включає не лише знання, а й моральні цінності, установки, ризиковану поведінку та соціальні орієнтири. Завдяки цьому підлітки отримують можливість будувати здорові, відповідальні та етичні стосунки, що позитивно впливає на їхній добробут і розвиток суспільства загалом. Автори наголошують, що успішне впровадження комплексної сексуальної освіти вимагає міждисциплінарної взаємодії: освітній компонент, медичний компонент, соціальний компонент та співпраця з неурядовими організаціями. Як приклад впровадження сексуальної освіти у закладах загальної середньої освіти та у діяльності неурядових організацій, розглянуто вплив комплексної профілактичної «Програми 15» на формування в учасників коректних уявлень щодо соціально-небезпечних явищ і захворювань, що передаються статевим шляхом, розвиток навичок безпечної поведінки, подолання критичних ситуацій і прийняття відповідальних рішень, формування цінностей здоров’я та особистої гідності.
- 15 October 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 4,p. 156-163
Open AccessКОМПЛЕКСНА СЕКСУАЛЬНА ОСВІТА ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ СЕКСУАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
У підлітковому віці, який супроводжується інтенсивними фізіологічними, психологічними та соціальними змінами, важливим чинником безпечного дорослішання є наявність науково обґрунтованої, всебічної та доступної сексуальної освіти. Формування сексуальної культури в підлітковому віці є важливою умовою соціалізації молодої людини та її готовності до здорових, відповідальних стосунків. У статті розглядається комплексна сексуальна освіта як ефективний інструмент формування сексуальної культури серед підлітків. Проаналізовано зміст та принципи комплексної сексуальної освіти, її роль у розвитку знань, ставлень і поведінки молоді щодо сексуального і репродуктивного здоров’я, гендерної рівності та прав людини. Визначено, що ключовими принципами комплексної сексуальної освіти є: науковість та достовірність інформації, адаптація до психосоціального розвитку підлітків, гендерна чутливість, права людини та інклюзія, партнерський підхід (взаємодія з батьками, вчителями, медичними працівниками, неурядовими організаціями). Сексуальна освіта є ключовим чинником формування сексуальної культури молоді, яка включає не лише знання, а й моральні цінності, установки, ризиковану поведінку та соціальні орієнтири. Завдяки цьому підлітки отримують можливість будувати здорові, відповідальні та етичні стосунки, що позитивно впливає на їхній добробут і розвиток суспільства загалом. Автори наголошують, що успішне впровадження комплексної сексуальної освіти вимагає міждисциплінарної взаємодії: освітній компонент, медичний компонент, соціальний компонент та співпраця з неурядовими організаціями. Як приклад впровадження сексуальної освіти у закладах загальної середньої освіти та у діяльності неурядових організацій, розглянуто вплив комплексної профілактичної «Програми 15» на формування в учасників коректних уявлень щодо соціально-небезпечних явищ і захворювань, що передаються статевим шляхом, розвиток навичок безпечної поведінки, подолання критичних ситуацій і прийняття відповідальних рішень, формування цінностей здоров’я та особистої гідності.
- Open Access
- 4 September 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 3,p. 68-76
ВОЛОНТЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ ЯК ШЛЯХ ДО ЇХНЬОЇ АКТИВНОЇ УЧАСТІ У СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ ГРОМАДИ
Волонтерська діяльність може бути неймовірно корисною для студентів, оскільки, долучаючись до неї, вони стають провайдерами позитивних соціальних змін у громаді, а це надає студентам цінний досвід громадянського служіння людині, громаді, суспільству. Участь у волонтерських програмах надає студентам можливість розвивати різні навички, такі як комунікація, лідерство, управління часом і робота в команді, які можуть бути корисними не лише в їхньому професійному житті, але й у повсякденних ситуаціях. Волонтерство дозволяє студентам познайомитися з новими людьми, що може розширити їхнє коло спілкування і допомогти знайти нових друзів, або навіть наставників. Допомагаючи іншим, студенти можуть отримувати емоційне задоволення від усвідомлення, що їхня діяльність має позитивний вплив. Це може покращити їхнє самопочуття і підвищити рівень їхньої мотивації до участі у суспільно значущих справах, що особливо важливо в умовах воєнного часу. Досвід волонтерства може бути важливим доповненням до резюме, показуючи потенційним роботодавцям, що студент є активним, соціально відповідальним і має важливі практичні навички. Волонтерська діяльність часто вимагає креативного підходу та ініціативності, що може допомогти студентам бути готовими до вирішення складних задач в майбутньому. Волонтерство може стати важливим шляхом і дійсно потужним інструментом для різнобічного розвитку студентів як особистостей і робити їх активними учасниками суспільного життя. Авторами статті актуалізовано роль волонтерської діяльності у розвитку соціальної активності студентів, формуванню у них важливих особистісних, громадянських та професійних якостей, визначено роль університетів у залученні студентів до волонтерської діяльності та методи й індикатори вимірювання зростання соціальної активності студентів через їхню участь у волонтерській діяльності, а також підходи до оцінювання її результативності.
- 4 September 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 3,p. 68-76
Open AccessВОЛОНТЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ ЯК ШЛЯХ ДО ЇХНЬОЇ АКТИВНОЇ УЧАСТІ У СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ ГРОМАДИ
Волонтерська діяльність може бути неймовірно корисною для студентів, оскільки, долучаючись до неї, вони стають провайдерами позитивних соціальних змін у громаді, а це надає студентам цінний досвід громадянського служіння людині, громаді, суспільству. Участь у волонтерських програмах надає студентам можливість розвивати різні навички, такі як комунікація, лідерство, управління часом і робота в команді, які можуть бути корисними не лише в їхньому професійному житті, але й у повсякденних ситуаціях. Волонтерство дозволяє студентам познайомитися з новими людьми, що може розширити їхнє коло спілкування і допомогти знайти нових друзів, або навіть наставників. Допомагаючи іншим, студенти можуть отримувати емоційне задоволення від усвідомлення, що їхня діяльність має позитивний вплив. Це може покращити їхнє самопочуття і підвищити рівень їхньої мотивації до участі у суспільно значущих справах, що особливо важливо в умовах воєнного часу. Досвід волонтерства може бути важливим доповненням до резюме, показуючи потенційним роботодавцям, що студент є активним, соціально відповідальним і має важливі практичні навички. Волонтерська діяльність часто вимагає креативного підходу та ініціативності, що може допомогти студентам бути готовими до вирішення складних задач в майбутньому. Волонтерство може стати важливим шляхом і дійсно потужним інструментом для різнобічного розвитку студентів як особистостей і робити їх активними учасниками суспільного життя. Авторами статті актуалізовано роль волонтерської діяльності у розвитку соціальної активності студентів, формуванню у них важливих особистісних, громадянських та професійних якостей, визначено роль університетів у залученні студентів до волонтерської діяльності та методи й індикатори вимірювання зростання соціальної активності студентів через їхню участь у волонтерській діяльності, а також підходи до оцінювання її результативності.
- Open Access
- 1 January 2024
- Published by Luhansk Taras Shevchenko National University in Social pedagogy: theory and practice
- No. 2,p. 80–86
Social activity of the personality in the territorial community
Social activity is an important component of social life, as it stimulates society to develop and improve. It is necessary to motivate, stimulate, support the social initiative of residents of the territorial community, and develop their potential, because they are the guarantee of important, qualitative changes in the territorial community, an essential criterion on the way to achieving the general goal. A key factor in the social activity of an individual is the desire to influence social processes and its effective participation in community affairs. In the article, the authors justify the importance of the social activity of the individual in the context of the development and development of the territorial community and civil society as a whole. It is emphasized that social activity is studied as a person's ability to conscious social activity for the purpose of solving social problems, the ability to overcome individual interests for the sake of the public, the proactive nature of an individual's life in the territorial community, socially oriented activity through interaction with the social environment, the individual's internal readiness for proactive, conscious activity for the transformation of social reality. It is noted that volunteer activity is a manifestation of social activity and a factor in the formation of this activity, involving society and the individual in cooperation. And, precisely because of this, it is a rather effective means of developing the social activity of an individual in the territorial community, strengthening and expanding its social skills and skills to solve complex issues in team interaction.
- 1 January 2024
- Published by Luhansk Taras Shevchenko National University in Social pedagogy: theory and practice
- No. 2,p. 80–86
Open AccessSocial activity of the personality in the territorial community
Social activity is an important component of social life, as it stimulates society to develop and improve. It is necessary to motivate, stimulate, support the social initiative of residents of the territorial community, and develop their potential, because they are the guarantee of important, qualitative changes in the territorial community, an essential criterion on the way to achieving the general goal. A key factor in the social activity of an individual is the desire to influence social processes and its effective participation in community affairs. In the article, the authors justify the importance of the social activity of the individual in the context of the development and development of the territorial community and civil society as a whole. It is emphasized that social activity is studied as a person's ability to conscious social activity for the purpose of solving social problems, the ability to overcome individual interests for the sake of the public, the proactive nature of an individual's life in the territorial community, socially oriented activity through interaction with the social environment, the individual's internal readiness for proactive, conscious activity for the transformation of social reality. It is noted that volunteer activity is a manifestation of social activity and a factor in the formation of this activity, involving society and the individual in cooperation. And, precisely because of this, it is a rather effective means of developing the social activity of an individual in the territorial community, strengthening and expanding its social skills and skills to solve complex issues in team interaction.
- Open Access
- 10 November 2023
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 33,p. 99-109
ПОГЛЯДИ ТА НАСТАНОВИ СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖУ ЯК ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ У НИХ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ
Ця стаття досліджує різноманітні чинники, які впливають на формування адиктивної поведінки серед студентів коледжу. Зростаюча поширеність вживання алкоголю та інших психоактивних речовин, поведінки, залежної від азартних та комп'ютерних ігор, інших шкідливих звичок та проявів ризикованої поведінки серед молоді створює необхідність в розумінні та ідентифікації чинників, які сприяють цим проблемам.Стаття досліджує психологічні, соціальні та культурні фактори, що сприяють ризику розвитку адиктивної поведінки серед студентів коледжу, та обґрунтовує важливість підтримки, профілактики та допомоги студентам, які можуть опинитися в стані залежності. Розуміння цих чинників допоможе освітнім установам та фахівцям у галузі здоров'я розробити ефективні заходи з профілактики адиктивної поведінки серед студентської молоді та сприятиме створенню здорового та підтримуючого середовища в навчальних закладах.
- 10 November 2023
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 33,p. 99-109
Open AccessПОГЛЯДИ ТА НАСТАНОВИ СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖУ ЯК ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ У НИХ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ
Ця стаття досліджує різноманітні чинники, які впливають на формування адиктивної поведінки серед студентів коледжу. Зростаюча поширеність вживання алкоголю та інших психоактивних речовин, поведінки, залежної від азартних та комп'ютерних ігор, інших шкідливих звичок та проявів ризикованої поведінки серед молоді створює необхідність в розумінні та ідентифікації чинників, які сприяють цим проблемам.Стаття досліджує психологічні, соціальні та культурні фактори, що сприяють ризику розвитку адиктивної поведінки серед студентів коледжу, та обґрунтовує важливість підтримки, профілактики та допомоги студентам, які можуть опинитися в стані залежності. Розуміння цих чинників допоможе освітнім установам та фахівцям у галузі здоров'я розробити ефективні заходи з профілактики адиктивної поведінки серед студентської молоді та сприятиме створенню здорового та підтримуючого середовища в навчальних закладах.
- Open Access
- 13 October 2023
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 32,p. 69-74
ПИТАННЯ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ ЩОДО ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ: АСПЕКТИ АДАПТАЦІЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ
У статті висвітлено питання запобігання та протидії булінгу у закладах загальної середньої освіти, зокрема щодо дітей, які є внутрішньо-переміщеними особами. Розглянуто шляхи протидії виявленому булінгу, а також стратегії попередження булінгу у період адаптації дітей ВПО у закладі освіти.
- 13 October 2023
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 32,p. 69-74
Open AccessПИТАННЯ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ ЩОДО ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ: АСПЕКТИ АДАПТАЦІЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ
У статті висвітлено питання запобігання та протидії булінгу у закладах загальної середньої освіти, зокрема щодо дітей, які є внутрішньо-переміщеними особами. Розглянуто шляхи протидії виявленому булінгу, а також стратегії попередження булінгу у період адаптації дітей ВПО у закладі освіти.
- Open Access
- 10 October 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 3,p. 15-22
ДОСВІД ПРЕДСТАВНИЦТВА ІНТЕРЕСІВ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ НЕДЕРЖАВНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ
Представлене дослідження спрямоване на розкриття особливостей представництва інтересів внутрішньо переміщених осіб (ВПО) недержавними організаціями. З’ясовано, що ВПО є вразливими групами населення, які часто стають жертвами порушення прав людини, наражаються на небезпеку, стикаються з труднощами щодо задоволення основних потреб та отримання доступу до гуманітарної допомоги. Таким чином, вони потребують представництва інтересів щодо забезпечення їхніх потреб та захисту прав та інтересів. Акцентовано увагу на тому, що фахівці із соціальної роботи повинні надавати соціальну послугу представництва інтересів відповідно до індивідуальних потреб ВПО. Здійснено аналіз ефективних практик представництва інтересів ВПО недержавними організаціями в Україні. З’ясовано, що головне місце в діяльності недержавних організацій займає колективне представництво інтересів ВПО: адвокаційні кампанії, підготовка та лобіювання змін до нормативних документів, робота із суспільною думкою, сприяння згуртуванню ВПО та групове навчання захисту прав та представництву інтересів як самих ВПО, представників організацій ВПО, так і працівників та волонтерів організацій, що надають допомогу ВПО, інтеграційні програми на рівні громад. В той же час індивідуальне представництво здебільшого обмежується наданням гуманітарної допомоги та забезпечення умовами проживання з, або, що частіше, без оцінки індивідуальних потреб, інформування, консультування й психологічна підтримка, а в окремих випадках – супровід при захисті прав у суді.
- 10 October 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 3,p. 15-22
Open AccessДОСВІД ПРЕДСТАВНИЦТВА ІНТЕРЕСІВ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ НЕДЕРЖАВНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ
Представлене дослідження спрямоване на розкриття особливостей представництва інтересів внутрішньо переміщених осіб (ВПО) недержавними організаціями. З’ясовано, що ВПО є вразливими групами населення, які часто стають жертвами порушення прав людини, наражаються на небезпеку, стикаються з труднощами щодо задоволення основних потреб та отримання доступу до гуманітарної допомоги. Таким чином, вони потребують представництва інтересів щодо забезпечення їхніх потреб та захисту прав та інтересів. Акцентовано увагу на тому, що фахівці із соціальної роботи повинні надавати соціальну послугу представництва інтересів відповідно до індивідуальних потреб ВПО. Здійснено аналіз ефективних практик представництва інтересів ВПО недержавними організаціями в Україні. З’ясовано, що головне місце в діяльності недержавних організацій займає колективне представництво інтересів ВПО: адвокаційні кампанії, підготовка та лобіювання змін до нормативних документів, робота із суспільною думкою, сприяння згуртуванню ВПО та групове навчання захисту прав та представництву інтересів як самих ВПО, представників організацій ВПО, так і працівників та волонтерів організацій, що надають допомогу ВПО, інтеграційні програми на рівні громад. В той же час індивідуальне представництво здебільшого обмежується наданням гуманітарної допомоги та забезпечення умовами проживання з, або, що частіше, без оцінки індивідуальних потреб, інформування, консультування й психологічна підтримка, а в окремих випадках – супровід при захисті прав у суді.