Тетяна Цой
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Тетяна Цой has a total of 8 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Анжеліка Семененко
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
2 shared publications - Inna Kuznietsova
Institute for Cultural Research of the National Academy of Arts of Ukraine
1 shared publication Iryna Maidaniuk
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
1 shared publicationMaksym Doichyk
Vasyl Stefanyk Precarpathian National University
1 shared publication- Oksana Patlaichuk
Admiral Makarov National University of Shipbuilding
1 shared publication Olga Stupak
Admiral Makarov National University of Shipbuilding
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 25 February 2025
- Published by NGO "Eastern European Union of Scientists" in Philosophy and Governance
- No. 2(6),p. epg0039
АКСІОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МИСТЕЦТВА У МІЖКУЛЬТУРНОМУ ДІАЛОЗІ: ВІД ТРАДИЦІЙ ДО СУЧАСНИХ ФОРМ ВИРАЖЕННЯ
В дослідження зазначається, що аксіологічна парадигма мистецької сфери у контексті міжкультурного дискурсу виявляє поліфонічну структуру смислів, що трансформуються під впливом соціокультурних мутацій. Генеза художніх кодів у процесі транскультурації демонструє синтез архаїчних семантичних пластів із неоавангардними експресивними модусами, що актуалізує проблематику аксіологічного конструювання реальності засобами мистецької артикуляції. Відзначається, що у межах аксіологічного аналізу естетичних феноменів простежується взаємодія сакрально-ритуальних та профанно-еклектичних компонентів, що модифікують способи інтерпретації символічних систем. Детермінація культурних конструктів у процесі діалогічної взаємодії обумовлює утворення нових семіотичних гештальтів, які репрезентують метаморфози ціннісних орієнтирів у просторі глобалізованої комунікації. Еволюція художніх практик у міжцивілізаційному контексті засвідчує емерджентність формотворчих експериментів, що корелюють із тенденціями постметафізичного мислення. Векторний розвиток аксіологічної рефлексії в мистецькому полі актуалізує проблему кореляції традиціоналістичних канонів із постмодерністською деконструкцією, що уможливлює плюралістичне варіювання естетичних парадигм. Діалектична природа художнього мовлення унеможливлює редукцію семантичного спектра мистецтва до єдиної універсалістської матриці, оскільки гетерогенність культурних кодів провокує перманентний перегляд аксіологічних засад. Поліваріантність інтерпретаційних стратегій зумовлює необхідність феноменологічного аналізу мистецьких артефактів крізь призму герменевтичних підходів, що дозволяє виявити латентні рівні художнього смислотворення. Відповідно, мистецтво постає як гетерогенна платформа міжкультурної комунікації, де аксіологічні константи набувають динамічної флюктуації, взаємодіючи з дискурсивними та перформативними структурами. Синкретичний потенціал художньої творчості виявляє здатність конвергенції символічних горизонтів, що сприяє формуванню інтерсуб’єктивного простору взаємопроникнення аксіологічних матриць.
- 25 February 2025
- Published by NGO "Eastern European Union of Scientists" in Philosophy and Governance
- No. 2(6),p. epg0039
Open AccessАКСІОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МИСТЕЦТВА У МІЖКУЛЬТУРНОМУ ДІАЛОЗІ: ВІД ТРАДИЦІЙ ДО СУЧАСНИХ ФОРМ ВИРАЖЕННЯ
В дослідження зазначається, що аксіологічна парадигма мистецької сфери у контексті міжкультурного дискурсу виявляє поліфонічну структуру смислів, що трансформуються під впливом соціокультурних мутацій. Генеза художніх кодів у процесі транскультурації демонструє синтез архаїчних семантичних пластів із неоавангардними експресивними модусами, що актуалізує проблематику аксіологічного конструювання реальності засобами мистецької артикуляції. Відзначається, що у межах аксіологічного аналізу естетичних феноменів простежується взаємодія сакрально-ритуальних та профанно-еклектичних компонентів, що модифікують способи інтерпретації символічних систем. Детермінація культурних конструктів у процесі діалогічної взаємодії обумовлює утворення нових семіотичних гештальтів, які репрезентують метаморфози ціннісних орієнтирів у просторі глобалізованої комунікації. Еволюція художніх практик у міжцивілізаційному контексті засвідчує емерджентність формотворчих експериментів, що корелюють із тенденціями постметафізичного мислення. Векторний розвиток аксіологічної рефлексії в мистецькому полі актуалізує проблему кореляції традиціоналістичних канонів із постмодерністською деконструкцією, що уможливлює плюралістичне варіювання естетичних парадигм. Діалектична природа художнього мовлення унеможливлює редукцію семантичного спектра мистецтва до єдиної універсалістської матриці, оскільки гетерогенність культурних кодів провокує перманентний перегляд аксіологічних засад. Поліваріантність інтерпретаційних стратегій зумовлює необхідність феноменологічного аналізу мистецьких артефактів крізь призму герменевтичних підходів, що дозволяє виявити латентні рівні художнього смислотворення. Відповідно, мистецтво постає як гетерогенна платформа міжкультурної комунікації, де аксіологічні константи набувають динамічної флюктуації, взаємодіючи з дискурсивними та перформативними структурами. Синкретичний потенціал художньої творчості виявляє здатність конвергенції символічних горизонтів, що сприяє формуванню інтерсуб’єктивного простору взаємопроникнення аксіологічних матриць.
- Open Access
- 30 October 2024
- Published by Oles Honchar Dnipropetrovsk National University in Grani
- Vol. 27 (5) , 39-44
Філософія та мистецтво: взаємозв'язок, вплив та роль у формуванні культурного виміру образу світу
Стаття присвячена дослідженню питання формування культурного виміру образу світу в аспекті взаємозв’язку філософії та мистецтва. У ній висвітлено специфіку філософського знання та мистецтва, як галузі людської культури, спрямованої на естетичне відчуття світу. Охарактеризовано подібні та відмінні аспекти між філософією та мистецтвом. З’ясовано зв'язок між мистецтвом та філософією. Охарактеризовано вплив поєднання філософії та мистецтва на розвиток культури. Актуальність дослідження обумовлена потребою у міждисциплінарному дослідженні проблем духовної діяльності людини, де філософія та мистецтво є тими особливими галузями знань, що вагомо впливають на розвиток нашого суспільства. Філософія як теоретична основа світогляду оперує методологією, що визначає напрям наукових досліджень інших наук, зокрема, мистецтвознавства. Тобто, два вида духовної діяльності людини – філософія та мистецтво – демонструють складну й багатопланову спорідненість, хоча й відсутня тотожність у сутності та проявах функціонування. Водночас саме співвідношення філософії та мистецтва є показником рівня розвитку культури у різних аспектах. Метою дослідження є розкриття формування культурного виміру образу світу в аспекті взаємозв’язку філософії та мистецтва. Результати. Згідно з проведеним дослідженням було з’ясовано, що абстрактно-теоретичні узагальнення філософії та мова образів про неймовірне мистецтва є тими сферами, які характеризують трансцендентне застосування раціональності та чуттєвості в контексті соціального. Все це перетворює дані сфери у джерело розуміння людини як колективної істоти. Водночас визначено, що вплив філософії та мистецтва на культуру опосередкований тим, що дані науки дозволяють людині зрозуміти красу навколишнього світу та духовного наповнення людини. Висновки. Отримані результати дослідження свідчать про значущість впливу філософії та мистецтва на людинотворчий статус культуру.
- 30 October 2024
- Published by Oles Honchar Dnipropetrovsk National University in Grani
- Vol. 27 (5) , 39-44
Open AccessФілософія та мистецтво: взаємозв'язок, вплив та роль у формуванні культурного виміру образу світу
Стаття присвячена дослідженню питання формування культурного виміру образу світу в аспекті взаємозв’язку філософії та мистецтва. У ній висвітлено специфіку філософського знання та мистецтва, як галузі людської культури, спрямованої на естетичне відчуття світу. Охарактеризовано подібні та відмінні аспекти між філософією та мистецтвом. З’ясовано зв'язок між мистецтвом та філософією. Охарактеризовано вплив поєднання філософії та мистецтва на розвиток культури. Актуальність дослідження обумовлена потребою у міждисциплінарному дослідженні проблем духовної діяльності людини, де філософія та мистецтво є тими особливими галузями знань, що вагомо впливають на розвиток нашого суспільства. Філософія як теоретична основа світогляду оперує методологією, що визначає напрям наукових досліджень інших наук, зокрема, мистецтвознавства. Тобто, два вида духовної діяльності людини – філософія та мистецтво – демонструють складну й багатопланову спорідненість, хоча й відсутня тотожність у сутності та проявах функціонування. Водночас саме співвідношення філософії та мистецтва є показником рівня розвитку культури у різних аспектах. Метою дослідження є розкриття формування культурного виміру образу світу в аспекті взаємозв’язку філософії та мистецтва. Результати. Згідно з проведеним дослідженням було з’ясовано, що абстрактно-теоретичні узагальнення філософії та мова образів про неймовірне мистецтва є тими сферами, які характеризують трансцендентне застосування раціональності та чуттєвості в контексті соціального. Все це перетворює дані сфери у джерело розуміння людини як колективної істоти. Водночас визначено, що вплив філософії та мистецтва на культуру опосередкований тим, що дані науки дозволяють людині зрозуміти красу навколишнього світу та духовного наповнення людини. Висновки. Отримані результати дослідження свідчать про значущість впливу філософії та мистецтва на людинотворчий статус культуру.
- Open Access
- 4 August 2023
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 30,p. 272-273
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК КУЛЬТУРИ ТА ЕТИКИ У ФІЛОСОФІЇ АЛЬБЕРТА ШВЕЙЦЕРА
Свої основні філософські дослідження Альберт Швейцер презентував у двох книжках: “Занепад та відродження культури” і “Культура та етика”. В них філософ критично аналізує моральні засади європейської культури. Філософ зізнавався, що перебував під глибоким впливом Ф. Ніцше, від якого засвоїв думку про глибоку кризу європейської культури. Позитивізм, на думку дослідника, не вірно орієнтував розвиток культури, надаючи пріоритету матеріально-технологічной сфері на противагу духовно-моральній. Здатність людини бути носієм культури, залежить від того наскільки вона є одночасно мислячою та вільною істотою, але це не можливо в ситуації цілковитого домінування суспільства над особистістю.
- 4 August 2023
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 30,p. 272-273
Open AccessВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК КУЛЬТУРИ ТА ЕТИКИ У ФІЛОСОФІЇ АЛЬБЕРТА ШВЕЙЦЕРА
Свої основні філософські дослідження Альберт Швейцер презентував у двох книжках: “Занепад та відродження культури” і “Культура та етика”. В них філософ критично аналізує моральні засади європейської культури. Філософ зізнавався, що перебував під глибоким впливом Ф. Ніцше, від якого засвоїв думку про глибоку кризу європейської культури. Позитивізм, на думку дослідника, не вірно орієнтував розвиток культури, надаючи пріоритету матеріально-технологічной сфері на противагу духовно-моральній. Здатність людини бути носієм культури, залежить від того наскільки вона є одночасно мислячою та вільною істотою, але це не можливо в ситуації цілковитого домінування суспільства над особистістю.
- Open Access
- 7 July 2023
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 29,p. 262-272
ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОГЛЯДНОЇ ДИХОТОМІЇ «ЛЮДИНА-ПРИРОДА» В СОЦІАЛЬНО-АНТРОПОЛОГІЧНОМУ АСПЕКТІ
Стаття присвячена аналізу історичних змін у взаємовідношеннях людини та природи на головних етапах цивілізаційного розвитку: аграрному, індустріальному та постіндустріальному (інформаційному). Зокрема, здійснюється критичний аналіз відомих застосувань цивілізаційного підходу в концепціях Збігнева Бжезінського, Даніела Белла, Елвіна Тоффлера, Арнольда Тойнбі та ін.. В статті робиться акцент саме на еволюцію форм сприйняття й розуміння значимості взаємовідношень людини та природи, на формування екологічної свідомості, яка детермінувала певні критерії, якими керувалась людська практична діяльність і як це позначилось на стан природного довкілля.
- 7 July 2023
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 29,p. 262-272
Open AccessЕВОЛЮЦІЯ СВІТОГЛЯДНОЇ ДИХОТОМІЇ «ЛЮДИНА-ПРИРОДА» В СОЦІАЛЬНО-АНТРОПОЛОГІЧНОМУ АСПЕКТІ
Стаття присвячена аналізу історичних змін у взаємовідношеннях людини та природи на головних етапах цивілізаційного розвитку: аграрному, індустріальному та постіндустріальному (інформаційному). Зокрема, здійснюється критичний аналіз відомих застосувань цивілізаційного підходу в концепціях Збігнева Бжезінського, Даніела Белла, Елвіна Тоффлера, Арнольда Тойнбі та ін.. В статті робиться акцент саме на еволюцію форм сприйняття й розуміння значимості взаємовідношень людини та природи, на формування екологічної свідомості, яка детермінувала певні критерії, якими керувалась людська практична діяльність і як це позначилось на стан природного довкілля.
- Open Access
- 21 December 2022
- Published by Asociatia EduSoft in BRAIN. BROAD RESEARCH IN ARTIFICIAL INTELLIGENCE AND NEUROSCIENCE
- Vol. 13 (4) , 436-449
The Problem of Artificial Intelligence in Contemporary Philosophy
The importance of the topic of the article is due to the fact that nowadays there is a need to understand that the creation of artificial intelligence is associated with the understanding and study of natural intelligence. The problem of defining artificial intelligence is largely reduced to defining intelligence in general: is intelligence monolithic or does this concept define a set of different abilities? To what extent intelligence can be created? Is it possible to create computers with intelligence? These and other questions have not yet been answered by the contemporary science, but these questions have greatly contributed to the formation of tasks and methodologies that form the basis of the theory and practice of contemporary artificial intelligence in philosophy. The purpose of the article is the need to study and substantiate the indicators of overall success in the development of artificial intelligence systems; proving that human psychoreality is an open system of nonlinear type; proving the effectiveness of logo and psycho-machines in the development of artificial intelligence in philosophy. The article gives a theoretical justification for the concepts of “artificial intelligence” and “logo and psycho machines”; the conditions for the effectiveness of the development of artificial intelligence in our time are highlighted, as the scientific direction of artificial intelligence is young, and its structure and range of issues are not so clearly defined. It is now possible to implement formal systems of reasoning in the machine and test their sufficiency for the manifestation of reasonableness in practice.
- 21 December 2022
- Published by Asociatia EduSoft in BRAIN. BROAD RESEARCH IN ARTIFICIAL INTELLIGENCE AND NEUROSCIENCE
- Vol. 13 (4) , 436-449
Open AccessThe Problem of Artificial Intelligence in Contemporary Philosophy
The importance of the topic of the article is due to the fact that nowadays there is a need to understand that the creation of artificial intelligence is associated with the understanding and study of natural intelligence. The problem of defining artificial intelligence is largely reduced to defining intelligence in general: is intelligence monolithic or does this concept define a set of different abilities? To what extent intelligence can be created? Is it possible to create computers with intelligence? These and other questions have not yet been answered by the contemporary science, but these questions have greatly contributed to the formation of tasks and methodologies that form the basis of the theory and practice of contemporary artificial intelligence in philosophy. The purpose of the article is the need to study and substantiate the indicators of overall success in the development of artificial intelligence systems; proving that human psychoreality is an open system of nonlinear type; proving the effectiveness of logo and psycho-machines in the development of artificial intelligence in philosophy. The article gives a theoretical justification for the concepts of “artificial intelligence” and “logo and psycho machines”; the conditions for the effectiveness of the development of artificial intelligence in our time are highlighted, as the scientific direction of artificial intelligence is young, and its structure and range of issues are not so clearly defined. It is now possible to implement formal systems of reasoning in the machine and test their sufficiency for the manifestation of reasonableness in practice.