ISIhor Stepaniuk

Ihor Stepaniuk

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Ihor Stepaniuk has a total of 7 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Психолого-методичні засади розвитку творчої уяви дітей 4-6 років у процесі хореографічної діяльності

    by Mariia Kozihora, Ihor Stepaniuk, Svitlana Tkachuk, Daria Stepaniuk

    Вступ. Розвиток творчої уяви у дошкільному віці є критично важливим для подальшого навчання та життєвого успіху дитини. Хореографічна діяльність пропонує унікальні можливості для стимулювання цієї когнітивної функції, проте теоретичні основи, що інтегрують психологічні механізми розвитку уяви з методичними підходами до організації хореографії, залишаються недостатньо розробленими. Мета. Стаття спрямована на теоретичне обґрунтування психологічних механізмів та методичних принципів розвитку творчої уяви дітей 4-6 років через хореографічну діяльність на основі систематичного аналізу сучасних наукових джерел. Методи. Використано систематичний огляд літератури в базах Scopus, Web of Science, PubMed, ERIC; теоретичний аналіз психологічних теорій розвитку уяви; порівняльний аналіз педагогічних підходів; синтез теоретичних положень для формування концептуальної моделі. Результати. Творча уява у віці 4–6 років розвивається через втілений досвід, при цьому хореографічна діяльність виступає формою experiential learning, що інтегрує сенсорні, моторні, емоційні та когнітивні процеси. Виявлено ключові психологічні механізми: символічну трансформацію, втілене пізнання, зону найближчого розвитку. Сформульовано дев’ять методичних принципів організації хореографічної діяльності, включаючи пріоритет процесу над продуктом, підтримку дитячої агентності, заохочення імпровізації та створення психологічно безпечного середовища. Висновки. Хореографічна діяльність забезпечує оптимальні умови для розвитку творчої уяви завдяки інтеграції руху, музики, символічного вираження та соціальної взаємодії. Ефективні методики наголошують на процесі, а не результаті, підтримують дивергентне мислення та створюють простір для творчого ризику.

  • Open Access

    Роль освітнього компоненту “Ритміка та хореографія” у професійній підготовці здобувачів освіти спеціальності А2 “Дошкільна освіта”

    by Ihor Stepaniuk

    Мета. Мета цього теоретичного дослідження полягає в обґрунтуванні ролі освітніх компонентів “Ритміка” та “Хореографія” у професійній підготовці здобувачів спеціальності А2 “Дошкільна освіта”, аналізі сучасних педагогічних підходів до музично-рухового виховання та визначенні ключових компетентностей, які набувають майбутні вихователі завдяки оволодінню цими освітніми компонентами. Методи. У дослідженні застосовано систематичний огляд наукової літератури, індексованої в Scopus, Web of Science та інших базах даних, теоретичний аналіз та синтез сучасних досліджень щодо ритмічної та хореографічної підготовки, порівняльний аналіз міжнародних та національних підходів до музично-рухової освіти в системі підготовки вихователів, систематизацію та узагальнення педагогічного досвіду впровадження ритмічних і хореографічних компонентів. Результати. Аналіз наукових джерел засвідчує, що ритмічна та хореографічна підготовка формує критично важливу основу професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільної освіти. Дослідження підтверджують, що систематичні музично-рухові активності підтримують розвиток саморегуляції дітей, виконавчих функцій, соціально-емоційного зростання та готовності до школи. Майбутні вихователі, які оволодівають ритмічними та хореографічними методами, демонструють вищі рівні педагогічної творчості, розвивають посилені спостережливі навички щодо рухового розвитку дітей та набувають спеціалізовані техніки підтримки різноманітних учнів. Дослідження виявляє, що вчителі-неспеціалісти можуть ефективно впроваджувати програми ритму та руху після відповідного навчання, розширюючи доступ до цих корисних підходів у закладах дошкільної освіти. Сучасні педагогічні системи надають рамки для інтеграції ритмічних і хореографічних елементів у програми дошкільної освіти. Висновки. Освітні компоненти “Ритміка” та “Хореографія” є невід’ємними елементами підготовки вихователів дошкільної освіти, які безпосередньо впливають на якість дошкільної освіти. Ці компоненти розвивають як загальні педагогічні компетентності, так і спеціалізовані навички організації музично-рухових активностей, підтримки інклюзивної освіти та сприяння цілісному розвитку дитини. Інтеграція науково обґрунтованих ритмічних і хореографічних методологій у програми підготовки вчителів підвищує готовність випускників до професійної діяльності та їхню здатність впроваджувати сучасні підходи до дошкільної освіти, узгоджені з європейськими стандартами.

  • Open Access

    Музично-хореографічна імпровізація як ефективний засіб розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку

    by Svitlana Tkachuk, Ihor Stepaniuk, Daria Stepaniuk

    Мета. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування ефективності музично-хореографічної імпровізації як засобу розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку на основі систематичного аналізу наукової літератури. Методи. У дослідженні використано методи систематичного огляду, компаративного аналізу, синтезу та теоретичного узагальнення. Теоретична концепція базується на інтеграції теорій психології розвитку, музичної педагогіки та підходів творчого руху. Результати демонструють, що музично-хореографічна імпровізація значущо впливає на розвиток творчого мислення через взаємопов'язаний розвиток музичної оригінальності, гнучкості, рухової креативності та здатностей до самовираження. Дослідження виявило, що імпровізаційна діяльність, що поєднує музику та рух, створює оптимальні умови для посилення креативності дітей у когнітивній, емоційній та психомоторній сферах. Наукові дані свідчать, що систематичне залучення до імпровізаційної музично-рухової діяльності позитивно впливає не лише на творчі здібності, але й на соціальну компетентність, емоційну регуляцію та розвиток фундаментальних рухових навичок. Висновки підкреслюють необхідність інтеграції музично-хореографічної імпровізації у програми дошкільної освіти як науково обґрунтованого педагогічного підходу, що сприяє холістичному розвитку дитини з повагою до її природних схильностей до спонтанного творчого самовираження.

  • Digital transformation of musical and choreographic art:

    by Viktoriia Kashaiuk, Svitlana Panasiuk, Ihor Stepaniuk, Hanna Kukharyk, Lesia Kosakovska

    The rapid development of digital technologies created the need for the development of methodological approaches to the integration into the performing arts while preserving cultural authenticity. The aim of the study was the formation of a system of criteria for preserving national identity during the implementation of digital innovations in musical and choreographic art. The research was based on a systematic approach to the study of the transformation of cultural archetypes in the digital space. Specific manifestations of Ukrainian archetypes (Sophianity, the word, the land) and three levels of interaction with digital tools were identified: structural, regulative, and representative. An authenticity assessment table was created, which systematised musical elements, choreographic elements, permissible transformations, and technological solutions for three categories: basic elements of national tradition, elements of partial processing, and generative forms. Technological solutions for preserving authenticity were proposed: motion capture systems for recording national plasticity, spectral analysis algorithms for preserving the timbral characteristics of folk instruments, and neural networks for analysing and reproducing folkloric elements. Using the example of the musical and choreographic work The Passion for Taras by Yevhen Stankovych, the effectiveness of the developed approaches for preserving cultural codes during digital modernisation was demonstrated.

  • The creative activity of the Volyn state academic people’s choir (end of XX – beginning of XXI century)

    by Ihor Stepaniuk

    У статті зазначено, що творча діяльність Волинського державного академічного народного хору завжди відзначалася високою національною культурою і значними виконавськими досягненнями, виступала рушієм куль­турного розвитку краю, тому її вивчення постає актуальною проблемою. Метою статті є здійснення аналізу діяльності хору наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. в контексті його впливу на вокально-хореографічне мистецтво Волині означеного періоду. Відзначено, що наприкінці 1980-х рр. замість А. Пашкевича хор очолює О. Стадник, який поставив за мету відродити волинську манеру співу. Побудована ним концертна програма виглядала як театралізоване дійство. Основу репертуару хору склали волинські народні пісні. Керівник ставив перед собою завдання виробити в хористів здатність до втілення художньо-образного змісту вокального твору шляхом використання сукупності знань з вокального мистецтва та виконавських на­вичок. Концертні програми колективу побудовані як одне ціле, як єдина безперервна велика композиція. У жанрі сучасної обробки хор співпрацює з волинським композитором В. Тиможинським. Акцентовано увагу на тому, що професійне становлення хореографії в колективі волинського хору відбувалося в тісному взаємозв’язку з націо­нальними традиціями, що відобразилося як на рівні пластичних форм хореографічного втілення художнього об­разу, так і на його внутрішньому змісті. Відзначено, що дуже великою є карта гастрольних поїздок Волинського народного академічного хору. За час свого існування колектив виступив майже з 3 тисячами концертів не лише в Україні, але й побував на гастролях закордоном. Так, це поїздки на фольклорний фестиваль «Слов’янський вінок» у 1995 р. до Таллінну (Естонія), участь в 1996 р. у Третьому міжнародному фестивалі «Поліське літо з фолькло­ром» у м. Влодава (Польща), Міжнародному фестивалі «Адвента» (Австрія) та ін. Висновки. Волинський державний академічний народний хор став тим музичним осередком, який втілив у собі нагромаджений досвід виконавської майстерності та високий професіоналізм, в якому мають можливість здійснювати самореалізацію творчі особистості. Його діяльність виявляється особливо яскравою і результа­тивною у вокально-хореографічному середовищі України.

  • НАРОДНІ ТАНЦІ ВОЛИНІ І ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ У ФОЛЬКЛОРНО-ЕТНОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ МИКОЛИ ПОЛЯТИКІНА

    by Ігор Степанюк

    Здійснено аналіз народних танців Волині і Волинського Полісся у фольклорно-етнографічних дослідженнях Миколи Полятикіна, який зробив значний внесок у пошук та поширення відомостей про народне хореографічне мистецтво краю. Відзначено, що М. Полятикін комплексно підійшов до фіксації польок, вокально-хореографічних композицій, ігор та обрядових дійств літературно-графічним способом і надав вказівки щодо розміщення учасників насцені, драматургії, переміщення, зробив опис хореографічної лексики й стилістики виконання рухів.