Юлія Рібцун
Юлія Рібцун has a total of 7 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Oksana Hryshutina1 shared publication
Іванна Володимирівна Дутко
Волинський національний університет імені Лесі Українки
1 shared publicationАнастасія Вікторівна Печерська
Волинський національний університет імені Лесі Українки
1 shared publication- Антоніна Бичок
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна
1 shared publication Наталія Хмарна
1 shared publication- Світлана Долженко
Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 13 November 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 79,p. 322-334
ФОРМУВАННЯ САМОСТІЙНОСТІ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
Розглянуто науково-теоретичні засади виховання самостійності у дітей молодшого дошкільного віку з інтелектуальними порушеннями (ІП), визначено сутність цього поняття, розкрито значення самообслуговування як засобу формування самостійності. Установлено, що самостійність є інтегративною особистісною якістю, яка проявляється у здатності дитини ініціювати діяльність, виконувати доступні практичні завдання, дотримуватись визначеної послідовності дій, проявляти наполегливість і поступово зменшувати залежність від допомоги дорослого. Її структура охоплює мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний, емоційно-вольовий і контрольно-оцінний компоненти. Взаємодія цих складників забезпечує формування здатності дитини організовувати власну діяльність, застосовувати засвоєні вміння на практиці та оцінювати результати своїх дій відповідно до вікових можливостей. З’ясовано, що формування самостійності відбувається поступово: від виконання окремих дій при безпосередній допомозі дорослого до використання засвоєних способів діяльності за зразком, словесною інструкцією та з мінімальною підтримкою. Важливу роль у цьому процесі відіграють повсякденні ситуації, предметна діяльність та гра, які створюють умови для практичного засвоєння нових умінь. Визначено, що наявні труднощі у дітей молодшого дошкільного віку з ІП здатні ускладнювати розуміння інструкцій, запам’ятовування послідовності дій, перенесення сформованих навичок у нові ситуації та самостійне завершення розпочатої діяльності, однак не виключають можливості розвитку самостійності. Обґрунтовано, що самообслуговування є одним із провідних засобів виховання самостійності, оскільки охоплює життєво необхідні дії, пов’язані з особистою гігієною, прийманням їжі, одяганням і роздяганням, доглядом за власними речами та дотриманням доступних санітарно-гігієнічних вимог. У процесі опанування цих навичок дитина розвиває координацію рухів, предметно-практичні вміння, здатність діяти за алгоритмом, розуміти вимоги дорослого та виявляти ініціативність. Важливо, щоб навчання самообслуговування відбувалося систематично, у режимних моментах і з поступовим зменшенням рівня допомоги дорослого.
- 13 November 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 79,p. 322-334
Open AccessФОРМУВАННЯ САМОСТІЙНОСТІ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
Розглянуто науково-теоретичні засади виховання самостійності у дітей молодшого дошкільного віку з інтелектуальними порушеннями (ІП), визначено сутність цього поняття, розкрито значення самообслуговування як засобу формування самостійності. Установлено, що самостійність є інтегративною особистісною якістю, яка проявляється у здатності дитини ініціювати діяльність, виконувати доступні практичні завдання, дотримуватись визначеної послідовності дій, проявляти наполегливість і поступово зменшувати залежність від допомоги дорослого. Її структура охоплює мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний, емоційно-вольовий і контрольно-оцінний компоненти. Взаємодія цих складників забезпечує формування здатності дитини організовувати власну діяльність, застосовувати засвоєні вміння на практиці та оцінювати результати своїх дій відповідно до вікових можливостей. З’ясовано, що формування самостійності відбувається поступово: від виконання окремих дій при безпосередній допомозі дорослого до використання засвоєних способів діяльності за зразком, словесною інструкцією та з мінімальною підтримкою. Важливу роль у цьому процесі відіграють повсякденні ситуації, предметна діяльність та гра, які створюють умови для практичного засвоєння нових умінь. Визначено, що наявні труднощі у дітей молодшого дошкільного віку з ІП здатні ускладнювати розуміння інструкцій, запам’ятовування послідовності дій, перенесення сформованих навичок у нові ситуації та самостійне завершення розпочатої діяльності, однак не виключають можливості розвитку самостійності. Обґрунтовано, що самообслуговування є одним із провідних засобів виховання самостійності, оскільки охоплює життєво необхідні дії, пов’язані з особистою гігієною, прийманням їжі, одяганням і роздяганням, доглядом за власними речами та дотриманням доступних санітарно-гігієнічних вимог. У процесі опанування цих навичок дитина розвиває координацію рухів, предметно-практичні вміння, здатність діяти за алгоритмом, розуміти вимоги дорослого та виявляти ініціативність. Важливо, щоб навчання самообслуговування відбувалося систематично, у режимних моментах і з поступовим зменшенням рівня допомоги дорослого.
- Open Access
- 13 November 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 79,p. 304-321
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СЕНСОРНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Мета статті – визначити та теоретично обґрунтувати психолого-педагогічні умови проведення занять із сенсорного розвитку дітей середнього дошкільного віку з порушеннями інтелектуальної діяльності (ПІД) у спеціальному закладі дошкільної освіти. Методи дослідження: аналіз, узагальнення та систематизація психолого-педагогічної, спеціальної і науково-методичної літератури; аналіз нормативно-правових документів; теоретичне моделювання; педагогічне спостереження й аналіз документації вчителя-логопеда. Розкрито значення сенсорного розвитку як основи розумового, мовленнєвого, емоційного та соціального розвитку, а також особистісного становлення дошкільника; проаналізовано педагогічний (еталонно-діяльнісний) підхід, підхід сенсорної інтеграції та систему М. Монтессорі; обґрунтовано провідну роль педагогічного підходу для дітей з порушеннями інтелектуальної діяльності. Узагальнено особливості сприймання дітей зазначеної категорії – уповільненість, звуженість обсягу, фрагментарність, недиференційованість, просторову дезорієнтацію, невідповідність назв властивостей еталонним значенням – та їх зв’язок із недорозвитком уваги, пам’яті, мислення, мовлення та емоційно-вольової сфери. Систематизовано напрями, методи, прийоми та засоби занять з урахуванням чинного законодавства, в якому замість «заклад компенсуючого типу» вживаються поняття «спеціальний дитячий садок» і «спеціальні групи». Виокремлено шість психолого-педагогічних умов: 1) діагностично обґрунтовану індивідуалізацію та диференціацію; 2) поетапне формування перцептивних дій і сенсорних еталонів з опорою на практичну дію; 3) полісенсорну організацію сприймання з дозованою стимуляцією; 4) єдність сприймання, практичної дії та слова; 5) включення завдань у гру й предметну діяльність при позитивному емоційному фоні; 6) узгоджену взаємодію фахівців і родини. Умови подано як систему з налаштувальною, змістово-процесуальною та підтримувальною ланками. Ефективність занять визначено не лише їхнім змістом, а й сукупністю умов організації.
- 13 November 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 79,p. 304-321
Open AccessПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СЕНСОРНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Мета статті – визначити та теоретично обґрунтувати психолого-педагогічні умови проведення занять із сенсорного розвитку дітей середнього дошкільного віку з порушеннями інтелектуальної діяльності (ПІД) у спеціальному закладі дошкільної освіти. Методи дослідження: аналіз, узагальнення та систематизація психолого-педагогічної, спеціальної і науково-методичної літератури; аналіз нормативно-правових документів; теоретичне моделювання; педагогічне спостереження й аналіз документації вчителя-логопеда. Розкрито значення сенсорного розвитку як основи розумового, мовленнєвого, емоційного та соціального розвитку, а також особистісного становлення дошкільника; проаналізовано педагогічний (еталонно-діяльнісний) підхід, підхід сенсорної інтеграції та систему М. Монтессорі; обґрунтовано провідну роль педагогічного підходу для дітей з порушеннями інтелектуальної діяльності. Узагальнено особливості сприймання дітей зазначеної категорії – уповільненість, звуженість обсягу, фрагментарність, недиференційованість, просторову дезорієнтацію, невідповідність назв властивостей еталонним значенням – та їх зв’язок із недорозвитком уваги, пам’яті, мислення, мовлення та емоційно-вольової сфери. Систематизовано напрями, методи, прийоми та засоби занять з урахуванням чинного законодавства, в якому замість «заклад компенсуючого типу» вживаються поняття «спеціальний дитячий садок» і «спеціальні групи». Виокремлено шість психолого-педагогічних умов: 1) діагностично обґрунтовану індивідуалізацію та диференціацію; 2) поетапне формування перцептивних дій і сенсорних еталонів з опорою на практичну дію; 3) полісенсорну організацію сприймання з дозованою стимуляцією; 4) єдність сприймання, практичної дії та слова; 5) включення завдань у гру й предметну діяльність при позитивному емоційному фоні; 6) узгоджену взаємодію фахівців і родини. Умови подано як систему з налаштувальною, змістово-процесуальною та підтримувальною ланками. Ефективність занять визначено не лише їхнім змістом, а й сукупністю умов організації.
- Open Access
- 13 November 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 79,p. 288-303
ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ЯК ЗАСІБ ВСЕБІЧНОГО РОЗВИТКУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Мета статті – теоретично обґрунтувати можливості образотворчого мистецтва як засобу всебічного розвитку молодших школярів з порушеннями інтелектуальної діяльності (ПІД). Методи дослідження: теоретичний аналіз, порівняння, систематизація і узагальнення наукової та навчально-методичної літератури, а також положень типових освітніх програм для закладів загальної та спеціальної освіти. Охарактеризовано роль образотворчого мистецтва в початковій школі як засобу художньо-естетичного виховання, пізнавального розвитку й творчого самовираження учнів. Узагальнено особливості психофізичного розвитку дітей з ПІД, що зумовлюють специфіку їхньої образотворчої діяльності: репродуктивний характер зображень, обмеженість змісту, потребу в постійній підтримці педагога. Обґрунтовано позитивний вплив образотворчої діяльності на пізнавальний розвиток. Поєднуючи сенсорний досвід, практичні дії та емоційне самовираження, образотворча діяльність створює умови для вдосконалення зорового сприймання, уваги, пам’яті, наочно-образного мислення й уяви. Визначено дієві корекційні можливості малювання, ліплення та аплікації для розвитку мовлення, дрібної моторики і зорово-моторної координації, емоційно-вольової сфери, креативності та навичок взаємодії з однолітками. Продемонстровано, що різні види образотворчої діяльності (малювання, ліплення, аплікація) мають власні корекційні акценти. Систематизовано педагогічні умови ефективного використання образотворчого мистецтва: алгоритмізацію завдань із поступовим зменшенням допомоги, різноманітну наочність, чергування видів діяльності, створення ситуацій успіху та психологічно безпечної атмосфери. Образотворче мистецтво має значний корекційно-розвивальний потенціал, який реалізується за умови цілеспрямованої організації занять з урахуванням індивідуальних освітніх потреб кожної дитини. Перспективи подальших досліджень пов’язані з експериментальним підтвердженням ефективності системи образотворчих завдань у роботі з молодшими школярами з ПІД.
- 13 November 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 79,p. 288-303
Open AccessОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ЯК ЗАСІБ ВСЕБІЧНОГО РОЗВИТКУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Мета статті – теоретично обґрунтувати можливості образотворчого мистецтва як засобу всебічного розвитку молодших школярів з порушеннями інтелектуальної діяльності (ПІД). Методи дослідження: теоретичний аналіз, порівняння, систематизація і узагальнення наукової та навчально-методичної літератури, а також положень типових освітніх програм для закладів загальної та спеціальної освіти. Охарактеризовано роль образотворчого мистецтва в початковій школі як засобу художньо-естетичного виховання, пізнавального розвитку й творчого самовираження учнів. Узагальнено особливості психофізичного розвитку дітей з ПІД, що зумовлюють специфіку їхньої образотворчої діяльності: репродуктивний характер зображень, обмеженість змісту, потребу в постійній підтримці педагога. Обґрунтовано позитивний вплив образотворчої діяльності на пізнавальний розвиток. Поєднуючи сенсорний досвід, практичні дії та емоційне самовираження, образотворча діяльність створює умови для вдосконалення зорового сприймання, уваги, пам’яті, наочно-образного мислення й уяви. Визначено дієві корекційні можливості малювання, ліплення та аплікації для розвитку мовлення, дрібної моторики і зорово-моторної координації, емоційно-вольової сфери, креативності та навичок взаємодії з однолітками. Продемонстровано, що різні види образотворчої діяльності (малювання, ліплення, аплікація) мають власні корекційні акценти. Систематизовано педагогічні умови ефективного використання образотворчого мистецтва: алгоритмізацію завдань із поступовим зменшенням допомоги, різноманітну наочність, чергування видів діяльності, створення ситуацій успіху та психологічно безпечної атмосфери. Образотворче мистецтво має значний корекційно-розвивальний потенціал, який реалізується за умови цілеспрямованої організації занять з урахуванням індивідуальних освітніх потреб кожної дитини. Перспективи подальших досліджень пов’язані з експериментальним підтвердженням ефективності системи образотворчих завдань у роботі з молодшими школярами з ПІД.
- Open Access
- 16 October 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 77,p. 177-184
ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ У СФЕРІ ДІАГНОСТИКИ, РОЗВИТКУ ТА КОРЕКЦІЇ МОВЛЕННЯ
У статті проаналізовано сучасні наукові підходи, котрі використовуються в логопедії. Особливу увагу приділено нейропсихологічному та авторському логопсихосинергетичному підходам. Проаналізовано науково-практичні видання останніх років у світлі вказаних підходів.
- 16 October 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 77,p. 177-184
Open AccessЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ У СФЕРІ ДІАГНОСТИКИ, РОЗВИТКУ ТА КОРЕКЦІЇ МОВЛЕННЯ
У статті проаналізовано сучасні наукові підходи, котрі використовуються в логопедії. Особливу увагу приділено нейропсихологічному та авторському логопсихосинергетичному підходам. Проаналізовано науково-практичні видання останніх років у світлі вказаних підходів.
- Open Access
- 16 October 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 77,p. 169-176
АЛГОРИТМИ РОБОТИ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ТРУДНОЩАМИ
У статті описано загальні особливості корекційної логопедичної роботи (КЛР) з дітьми з інтелектуальними труднощами, презентовано базовий методичний інструментарій логопеда під час корекційно-розвивальних занять. Розмежовано КЛР з дітьми з інтелектуальними труднощами у вигляді обмеження функціонування передумов та власне інтелекту. Актуалізовано авторське тлумачення алгоритмізації навчання. Запропоновано авторські алгоритми КЛР з дітьми з інтелектуальними труднощами як у вигляді обмеження функціонування передумов інтелекту, так і у вигляді обмеження функціонування власне інтелекту різного ступеня прояву.
- 16 October 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 77,p. 169-176
Open AccessАЛГОРИТМИ РОБОТИ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ТРУДНОЩАМИ
У статті описано загальні особливості корекційної логопедичної роботи (КЛР) з дітьми з інтелектуальними труднощами, презентовано базовий методичний інструментарій логопеда під час корекційно-розвивальних занять. Розмежовано КЛР з дітьми з інтелектуальними труднощами у вигляді обмеження функціонування передумов та власне інтелекту. Актуалізовано авторське тлумачення алгоритмізації навчання. Запропоновано авторські алгоритми КЛР з дітьми з інтелектуальними труднощами як у вигляді обмеження функціонування передумов інтелекту, так і у вигляді обмеження функціонування власне інтелекту різного ступеня прояву.
- Open Access
- 18 September 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 75,p. 441-448
ПСИХОЛОГІЧНІ МОВЛЕННЄВІ МЕХАНІЗМИ МОВЛЕННЯ В КЛАСИЧНІЙ ЛОГОПЕДІЇ ТА ЛОГОПСИХОЛОГІЇ
Здійснено порівняльний аналіз мови та мовлення, простежено типологію видів мовлення, зв’язок першої та другої сигнальних систем. Деталізовано будову центрального мовленнєвого апарату, розкрито функціонування різних ділянок кори головного мозку і пар черепно-мозкових нервів, безпосередньо пов’язаних з мовленням. Функціонально описано дихальний, фонаторний, артикуляційний відділи периферійного мовленнєвого апарату з анатомічним представленням.
- 18 September 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 75,p. 441-448
Open AccessПСИХОЛОГІЧНІ МОВЛЕННЄВІ МЕХАНІЗМИ МОВЛЕННЯ В КЛАСИЧНІЙ ЛОГОПЕДІЇ ТА ЛОГОПСИХОЛОГІЇ
Здійснено порівняльний аналіз мови та мовлення, простежено типологію видів мовлення, зв’язок першої та другої сигнальних систем. Деталізовано будову центрального мовленнєвого апарату, розкрито функціонування різних ділянок кори головного мозку і пар черепно-мозкових нервів, безпосередньо пов’язаних з мовленням. Функціонально описано дихальний, фонаторний, артикуляційний відділи периферійного мовленнєвого апарату з анатомічним представленням.
- Open Access
- 18 September 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 75,p. 418-436
ДІТИ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ТРУДНОЩАМИ РІЗНИХ СТУПЕНІВ ПРОЯВУ У ВИГЛЯДІ ОБМЕЖЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВЛАСНЕ ІНТЕЛЕКТУ
Запропоновано авторський підхід щодо характеристики за основними сферами розвитку дітей з інтелектуальними труднощами різних ступенів прояву у вигляді обмеження функціонування власне інтелекту: когнітивною, мовленнєвою, психоемоційною, фізичною, навчальною, побутово-соціальною. Когнітивну та мовленнєву сферу, як найважливіші у психомовленнєвому розвитку дітей, презентовано більш розширено. Когнітивну сферу дітей вказаної категорії охарактеризовано із зазначенням стану сформованості сприймання, уваги, уяви, пам’яті, мислення. Мовленнєву сферу описано за наступними показниками: загальні прояви; розуміння мовлення; лексична будова; граматична, фонетико-фонематична, просодична складові; зв’язне мовлення; комунікативний компонент. Представлені чіткі, структуровані характеристики різних сфер розвитку дітей з інтелектуальними труднощами стануть в нагоді корекційним педагогам, логопедам, практичним психологам, учителям, студентам закладів вищої освіти педагогічного спрямування.
- 18 September 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 75,p. 418-436
Open AccessДІТИ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ТРУДНОЩАМИ РІЗНИХ СТУПЕНІВ ПРОЯВУ У ВИГЛЯДІ ОБМЕЖЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВЛАСНЕ ІНТЕЛЕКТУ
Запропоновано авторський підхід щодо характеристики за основними сферами розвитку дітей з інтелектуальними труднощами різних ступенів прояву у вигляді обмеження функціонування власне інтелекту: когнітивною, мовленнєвою, психоемоційною, фізичною, навчальною, побутово-соціальною. Когнітивну та мовленнєву сферу, як найважливіші у психомовленнєвому розвитку дітей, презентовано більш розширено. Когнітивну сферу дітей вказаної категорії охарактеризовано із зазначенням стану сформованості сприймання, уваги, уяви, пам’яті, мислення. Мовленнєву сферу описано за наступними показниками: загальні прояви; розуміння мовлення; лексична будова; граматична, фонетико-фонематична, просодична складові; зв’язне мовлення; комунікативний компонент. Представлені чіткі, структуровані характеристики різних сфер розвитку дітей з інтелектуальними труднощами стануть в нагоді корекційним педагогам, логопедам, практичним психологам, учителям, студентам закладів вищої освіти педагогічного спрямування.
- Open Access
- 21 August 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 74,p. 249-255
АВТОРСЬКИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК КРІЗЬ ПРИЗМУ ВЗАЄМОДІЇ РІЗНОПРОФІЛЬНИХ ФАХІВЦІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
Висвітлено бар’єри сучасних кризових викликів на шляху підручнико- та посібникотворення. Розкрито загальні поняття про навчальний посібник і навчально-методичний комплекс. Актуалізовано створення авторського навчально-методичного комплексу, який складається з програми корекційно-розвиткової роботи «Програма з корекційно-розвиткової роботи «Корекція розвитку» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб з тяжкими порушеннями мовлення», навчального посібника «Подолання труднощів пізнавального розвитку дітей з особливими мовленнєвими потребами» та методичного посібника «Методичні орієнтири щодо використання навчального посібника «Подолання труднощів пізнавального розвитку дітей з особливими мовленнєвими потребами». Проаналізовано навчальний посібник з урахуванням вищезазначених бар’єрів. Презентовано окремі види роботи за навчальним посібником різнопрофільних фахівців Нової української школи.
- 21 August 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 74,p. 249-255
Open AccessАВТОРСЬКИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК КРІЗЬ ПРИЗМУ ВЗАЄМОДІЇ РІЗНОПРОФІЛЬНИХ ФАХІВЦІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
Висвітлено бар’єри сучасних кризових викликів на шляху підручнико- та посібникотворення. Розкрито загальні поняття про навчальний посібник і навчально-методичний комплекс. Актуалізовано створення авторського навчально-методичного комплексу, який складається з програми корекційно-розвиткової роботи «Програма з корекційно-розвиткової роботи «Корекція розвитку» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб з тяжкими порушеннями мовлення», навчального посібника «Подолання труднощів пізнавального розвитку дітей з особливими мовленнєвими потребами» та методичного посібника «Методичні орієнтири щодо використання навчального посібника «Подолання труднощів пізнавального розвитку дітей з особливими мовленнєвими потребами». Проаналізовано навчальний посібник з урахуванням вищезазначених бар’єрів. Презентовано окремі види роботи за навчальним посібником різнопрофільних фахівців Нової української школи.
- Open Access
- 24 July 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 72,p. 308-327
ЛОГОПСИХОЛОГІЯ ЯК ОДНА З ВАЖЛИВИХ КОМПОНЕНТ ОСВІТНЬО-НАУКОВИХ ПРОГРАМ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ СТУПЕНЯ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ
Досліджено актуальність науково-методичного забезпечення освітньо-наукових програм зі спеціальної педагогіки і психології, котрі виступають нормативними документами та регламентують компетентнісні, кваліфікаційні, організаційні, навчальні і методичні вимоги до підготовки здобувачів ступеня доктора філософії, через відповідний перелік компонент. Встановлено, що логічна послідовність, структурованість компонент освітньо-наукових програм забезпечують продуману узгодженість із вимогами стандартів вищезазначених спеціальностей, підвищують практичну спрямованість, відповідають сучасним тенденціям розвитку спеціальної педагогіки і психології. Доведено, що однією з таких важливих компонент є «Логопсихологія», котра спрямована на забезпечення ефективної реалізації логодіагностики і логокорекції у професійній та застосування її у власній науковій діяльності здобувачів ступеня доктора філософії. Наведено критерії загального оцінювання за різними видами роботи, підсумкового контролю із зазначенням розподілу відповідної кількості балів. Описано структуру самостійних робіт здобувачів ступеня доктора філософії, наведено критерії оцінювання для кожної з них.
- 24 July 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 72,p. 308-327
Open AccessЛОГОПСИХОЛОГІЯ ЯК ОДНА З ВАЖЛИВИХ КОМПОНЕНТ ОСВІТНЬО-НАУКОВИХ ПРОГРАМ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ СТУПЕНЯ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ
Досліджено актуальність науково-методичного забезпечення освітньо-наукових програм зі спеціальної педагогіки і психології, котрі виступають нормативними документами та регламентують компетентнісні, кваліфікаційні, організаційні, навчальні і методичні вимоги до підготовки здобувачів ступеня доктора філософії, через відповідний перелік компонент. Встановлено, що логічна послідовність, структурованість компонент освітньо-наукових програм забезпечують продуману узгодженість із вимогами стандартів вищезазначених спеціальностей, підвищують практичну спрямованість, відповідають сучасним тенденціям розвитку спеціальної педагогіки і психології. Доведено, що однією з таких важливих компонент є «Логопсихологія», котра спрямована на забезпечення ефективної реалізації логодіагностики і логокорекції у професійній та застосування її у власній науковій діяльності здобувачів ступеня доктора філософії. Наведено критерії загального оцінювання за різними видами роботи, підсумкового контролю із зазначенням розподілу відповідної кількості балів. Описано структуру самостійних робіт здобувачів ступеня доктора філософії, наведено критерії оцінювання для кожної з них.
- Open Access
- 20 March 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 64,p. 819-822
ЛОГОПСИХОСИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД: СИНЕРГЕТИКА НАУКИ ТА ПРАКТИКИ
Прожита українцями перша чверть ХХІ ст. характеризувалася взаємодіючим впливом різноспрямованих зовнішніх і внутрішніх факторів, зокрема: розквітом біотехнологій, цифровим бумом, геополітичними змінами, Революцією Гідності, початком тривалої збройної агресії рф проти України, появою та впровадженням концепції Нової української школи, пандеміями COVID-19 та Omicron…
- 20 March 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 64,p. 819-822
Open AccessЛОГОПСИХОСИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД: СИНЕРГЕТИКА НАУКИ ТА ПРАКТИКИ
Прожита українцями перша чверть ХХІ ст. характеризувалася взаємодіючим впливом різноспрямованих зовнішніх і внутрішніх факторів, зокрема: розквітом біотехнологій, цифровим бумом, геополітичними змінами, Революцією Гідності, початком тривалої збройної агресії рф проти України, появою та впровадженням концепції Нової української школи, пандеміями COVID-19 та Omicron…