СДСвітлана Долженко

Світлана Долженко

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Світлана Долженко has a total of 4 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:

  • Olena Horbatiuk

    ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського

    1 shared publication
  • V.I. Galushchenko

    ДЗ«Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського

    1 shared publication
  • Ганна Соколова

    ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського

    1 shared publication
  • Юлія Рібцун

    Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України

    1 shared publication

Latest Publications

  • Open Access

    СПІВПРАЦЯ РІЗНОПРОФІЛЬНИХ ФАХІВЦІВ У КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНІЙ РОБОТІ З ДІТЬМИ ІЗ ЗАЇКАННЯМ: РЕАЛІЗАЦІЯ ЛОГОПСИХОСИНЕРГЕТИЧНОГО ПІДХОДУ

    by Юлія Рібцун, Світлана Долженко

    У статті репрезентована практична реалізація логопсихосинергетичного підходу (Рібцун, 2021) у роботі з дітьми з темпо-ритмічними труднощами. У вигляді таблиць і методичних рекомендацій висвітлені особливості співпраці різнопрофільних фахівців, які працюють з дітьми із заїканням.

  • Open Access

    ВЗАЄМОДІЯ ФАХІВЦІВ: СТРАТЕГІЇ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ІЗ ЗАЇКАННЯМ

    by Світлана Долженко, Олена Горбатюк, Ганна Соколова, Вікторія Галущенко

    У статті розглянуто проблему заїкання у дітей як складного багатофакторного розладу, що впливає не лише на мовленнєву функцію, а й на емоційний стан, соціальну взаємодію та навчальні досягнення. У сучасних умовах інклюзивної освіти особливого значення набуває міжпрофесійна взаємодія фахівців, яка дозволяє забезпечити цілісний психолого-педагогічний супровід дитини з мовленнєвими порушеннями. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування стратегій співпраці фахівців (логопеда, психолога, педагога, психотерапевта, тьютора, медичного працівника та батьків), також виявлення ефективних моделей взаємодії для реалізації індивідуалізованої допомоги дітям із заїканням. У процесі аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури окреслено п’ять ключових підходів до міжфахової співпраці: міждисциплінарний, транспрофесійний, інтегративно-когнітивний, сімейно-центрований та технологічний. Детально проаналізовано функції кожного фахівця у команді, визначено напрями спільної роботи, труднощі комунікації, де наведено переваги злагодженої міжпрофесійної діяльності у контексті інклюзивного освітнього простору. У статті подано практичні рекомендації щодо покращення фахової взаємодії, зокрема шляхом розробки єдиних карт супроводу дитини, впровадження нормативного регламенту співпраці, організації міждисциплінарних нарад, навчальних семінарів і залучення батьків до терапевтичного процесу. Зроблено висновок про те, що скоординована робота фахівців різних спеціальностей є ключовим чинником у побудові ефективної системи психолого-педагогічного супроводу, спрямованої на гармонійний розвиток дитини з мовленнєвими порушеннями. Сучасна інклюзивна освіта висуває нові вимоги до професійної діяльності спеціалістів: вони повинні не лише глибоко орієнтуватися у власній галузі, а й володіти навичками командної взаємодії, узгодження дій та обміну інформацією. Водночас потребують суттєвого вдосконалення організаційно-методичні основи співпраці фахівців у межах освітніх установ, адже відсутність чітко визначених механізмів взаємодії ускладнює впровадження результативних форм підтримки дітей. З метою підвищення якості супроводу дітей із заїканням доцільно впроваджувати уніфіковані картки командної роботи, проводити міжпрофесійні тренінги, супервізійні сесії та семінари, створювати умови для активного залучення батьків до корекційного процесу.