ІШІван Геннадійович Шпирна

Іван Геннадійович Шпирна

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Іван Геннадійович Шпирна has a total of 25 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ВІДТВОРЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ ПЕРШООПОРОСОК ВЕЛИКОЇ БІЛОЇ ТА ЛАНДРАС ПОРІД, ВІДЛУЧЕНИХ ВІД СВИНОМАТКИ У 21- ТА 28-ДЕННОМУ ВІЦІ

    by Олександр Григорович Михалко, Анатолій Михайлович Шостя, Іван Геннадійович Шпирна, Світлана Олексіївна Усенко, Віктор Григорович Слинько, Наталія Володимирівна Щербатюк, Олександр Володимирович Колот, O. H. Mykhalko, Shostya A. M., I. H. Shpyrna, et al.

    У статті досліджено вплив тривалості підсисного періоду на формування відтворювальної здатності свинок та продуктивність їх потомства. Встановлено, що цей етап раннього онтогенезу є ключовим для росту, розвитку фізіологічних систем і адаптаційних можливостей організму, а також визначає рівень живлення, що безпосередньо впливає на подальшу продуктивність і репродуктивну функцію. Встановлено, що скорочення перебування свинки під свиноматкою в підсисний період до 21 доби негативно впливає на показники фертильності свинок породи ландрас за першим опоросом, тоді як у великої білої породи цей фактор менш критичний і навіть супроводжується підвищенням запліднюваності. У свинок породи ландрас це призводить до погіршення показників фертильності за першим опоросом, збільшення частки мертвонароджених поросят і зниження маси гнізда. Також для них характерна більша тривалість поросності та репродуктивного циклу. Натомість у свинок великої білої породи скорочення підсисного періоду має менш негативний вплив і в окремих випадках супроводжується підвищенням запліднюваності та багатоплідності, хоча це може знижувати збереженість молодняку. Встановлено, що скорочення перебування свинки під свиноматкою в час підсисного періоду до 21 доби не має істотного впливу на відносний приріст їхнього потомства, але дещо знижує абсолютні показники росту, особливо у свинок породи ландрас. Водночас поросята цієї породи характеризуються вищою інтенсивністю росту незалежно від віку відлучення їх матерів, що проявляється у більших середньодобових і абсолютних приростах. Встановлено, що свинки великої білої породи загалом характеризуються вищими показниками відтворювальної здатності, що свідчить про їх кращу адаптацію до інтенсивних технологічних умов, зокрема скорочення підсисного періоду. Водночас порода ландрас відзначається кращими показниками росту поросят, що проявляється у вищих абсолютних і середньодобових приростах та більшій масі гнізда при відлученні. Загалом свинки великої білої породи відзначаються вищою відтворювальною здатністю та кращою адаптацією до інтенсивних технологій, включаючи скорочений період перебування їх під свиноматкою. Свинки породи ландрас мають кращі показники росту потомства, але більш чутливі до скорочення цього періоду. Отже, для свинок породи ландрас доцільнішим є підсисний період тривалістю 28 діб з метою збереження високих репродуктивних показників, тоді як свинки великої білої породи можуть ефективно використовуватися за умов його скорочення без суттєвого зниження продуктивності

  • Open Access

    Вікові особливості компенсаторного росту і фізіологічної адаптації свинок великої білої та ландрас порід за різних термінів їх відлучення

    by А. М. Шостя, І. Г. Шпирна

    Метою дослідження було визначення впливу віку відлучення на інтенсивність росту, адаптаційні можливості, споживання корму та частоту прояву діареї у поросят двох материнських порід – ландрас та велика біла – з оцінкою перспектив формування ремонтних свинок. В експерименті використовували 4 групи поросят, розподілених за віком відлучення: 21 та 28 діб. Було оцінено динаміку зростання живої маси від народження до завершення дорощування, прояву в цей час, шлунково-кишкових розладів, інтенсивності споживання комбікормів та рівень середньодобових і абсолютних приростів живої маси, Отримані результати, свідчать, що скорочення підсисного періоду до 21 доби призводить до тимчасового пригнічення росту поросят, зниження середньодобових приростів у період з 22 до 35 добу (у тварин породи ландрас– до 34–144 г, у їх аналогів великої білої – до 86–136 г та абсолютних приростів (0,24–1,01 кг і 0,60–0,95 кг відповідно), що збігається з піком проявів діареї та нерівномірним споживанням корму. Водночас, ранньовідлучені поросята демонструють компенсаторний ріст після адаптаційного періоду, особливо у свинок породи ландрас, що свідчить про часткову відновлюваність росту. У кінцевому підсумку, жива маса ранньовідлучених поросят була нижчою на 3,8–7,3 % порівняно з тваринами, відлученими у 28 діб. Доведено, що поросята, відлучені у 28 діб, характеризувалися рівномірною динамікою приростів, стабільним споживанням корму та нижчою частотою діареї, що забезпечувало більш ефективну адаптацію до твердого корму та кращу конверсію корму. Середньодобові прирости за період від народження до завершення дорощування становили 383 г у свинок породи ландрас і 364 г у їх аналогів великої білої породи. Породні особливості також впливали на адаптацію: свинки породи ландрас проявляли більш виражений компенсаторний ріст, тоді як тварини великої білої порода відзначалася стабільністю приростів та споживання корму. Встановлено, що скорочення підсисного періоду до 21 доби істотно впливає на адаптацію поросят: ранньовідлучені тварини демонструють нерівномірність споживання корму та підвищену частоту діареї, що знижує ефективність росту у перші тижні після відлучення. Хоча поросята здатні проявляти компенсаторний ріст у подальший період, їх кінцева жива маса залишається нижчою порівняно з тваринами, відлученими у 28 діб. Водночас оптимізація віку відлучення до 28 діб забезпечує більш стабільну динаміку росту, рівномірне споживання корму, зниження проявів діареї та підвищення економічної ефективності вирощування. Таким чином, управління тривалістю підсисного періоду є ключовим чинником формування здорового, продуктивного та стійкого молодняку свиней.

  • ВПЛИВ ПОРОДИ ТА ТРИВАЛОСТІ ПІДСИСНОГО ПЕРІОДУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЕКОНОМІЧНУ ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ РЕМОНТНИХ СВИНОК

    by Анатолій Михайлович Шостя, Іван Геннадійович Шпирна, Олександр Григорович Маховий, Наталія Володимирівна Щербатюк, Костянтин Іванович Махно

    У дослідженні наведено результати порівняння продуктивності, інтенсивності росту, оплати корму та економічної ефективності вирощування ремонтних свинок різних порід за різного терміну їх відлучення від свиноматок. Було сформовано чотири піддослідні групи: свинки породи ландрас з традиційним терміном відлучення 28 діб (І група), свинки породи ландрас зі скороченим підсисним періодом 21 доба (ІІ група), свинки великої білої породи з традиційним терміном підсисного періоду 28 діб (ІІІ група) та свинки великої білої породи зі скороченим терміном підсисного періоду 21 доба (IV група). Порівняння свинок з однаковим терміном підсисного періоду засвідчило перевагу тварин породи ландрас за інтенсивністю росту та економічною ефективністю. Свинки породи ландрас з 28-добовою тривалістю підсисного періоду переважали аналогів великої білої породи за середньодобовими приростами, оплатою корму та рівнем прибутковості. Їх операційна собівартість була нижчою майже на 10%, прибуток вищим приблизно на 3%, а рівень рентабельності – на 8%. При скороченні підсисного періоду до 21 доби ця тенденція зберігалася: свинки породи ландрас мали нижчі виробничі витрати на 14%, кращу оплату корму приблизно на 6% та перевагу в рентабельності на понад 20% порівняно з аналогами великої білої породи. Це свідчить, що тварини породи ландрас ефективніше використовують корм і демонструють швидший ріст за однакових умов годівлі. Аналіз всередині порід підтвердив позитивний вплив скороченого підсисного періоду на продуктивність і економічні результати вирощування. У свинок породи ландрас, відлучених у 21-добовому віці, інтенсивність росту зросла на близько 7%, оплата корму покращилась на 5–6%, що зумовило зниження собівартості на 11%, підвищення прибутку на 7% і рентабельності на майже 24% порівняно з традиційним терміном відлучення. Подібна, хоча менш виражена, тенденція виявлена і у свинок великої білої породи: скорочення підсисного періоду сприяло зменшенню собівартості на 6%, підвищенню прибутку на 4% і рентабельності на близько 12%, при незначному покращенні показників росту та конверсії корму. Отримані результати свідчать, що скорочення тривалості підсисного періоду до 21 доби є ефективним технологічним прийомом, який забезпечує підвищення темпів росту, покращення використання кормів і зростання економічної ефективності вирощування ремонтних свинок обох порід. Водночас тварини породи ландрас демонструють більш виражену перевагу як за продуктивними, так і за економічними показниками, що свідчить про її кращу адаптованість до інтенсивних технологій раннього відлучення. Найбільш доцільним з практичної точки зору є вирощування свинок породи ландрас із 21-добовим терміном відлучення, оскільки це поєднує високу інтенсивність росту, раціональне використання кормів і максимальний рівень прибутковості при знижених витратах виробництва.

  • Open Access

    Вплив тривалості попередньої лактації на відтворювальні якості свиноматок великої білої та ландрас порід за чистопородного їх розведення

    by А. М. Шостя, І. Г. Шпирна

    Викладено результати досліджень щодо встановлення впливу тривалості попередньої лактації на відтворювальну здатність свиноматок основних материнських порід. Встановлено перевагу свиноматок великої білої породи над аналогами породи ландрас за багатоплідністю, масою гнізда при народжені та кількістю відлучених поросят. Водночас, тварини породи ландрас мали переваги за масою одного поросяти та масою гнізда при відлученні. Доведено, що тривалість попередньої лактації суттєво впливає на відтворювальну здатність свиноматок обох порід. У першій та третій групах де тривалість попередньої лактації була на 23,3–24,74 %, ніж у другій та четвертій, зокрема, кількість народжених поросят у тварин зі стандартною лактацією зростала на 3,1 % у ландрасів та на 5,3 % у великої білої порід. Аналогічна тенденція простежувалась і за багатоплідністю – на 5,0–5,7 % більше поросят при традиційній попередній лактації в обох порід. Маса гнізда поросят при народженні у свиноматок зі стандартною лактацією була достовірно вищою на 5,2 % у великої білої і на 10,2 % у тварин породи ландрас. За кількістю поросят при відлученні свиноматки зі стандартною попередньою лактацією перевершували аналогів з скороченою на 3,1–3,6 %. Маса гнізда при відлученні теж зростала на 3,3 % у великої білої і на 5,2 % у ландрасів при стандартній попередній лактації порівняно скороченою. Середньодобові прирости поросят були вищими у ландрасів – на 5,9 % та 3,5 % порівняно з великими білими залежно за традиційної та скороченої попередньої лактації. Мінливість більшості ознак була вищою у тварин породи ландрас. Таким чином, збільшення тривалості попередньої лактації позитивно впливало на основні відтворювальні показники незалежно від породи. Встановлено, що у свиноматок породи ландрас зв’язки між відтворювальними та продуктивними ознаками були сильнішими й чисельнішими, ніж у великої білої породи. Це свідчить про вищу генетичну варіабельність і селекційний потенціал ландрасів. У свиноматок великої білої породи спостерігалася вища стабільність збереження приплоду, що є цінною господарською ознакою. Встановлено, що тривалість попередньої лактації має більш виражений вплив на відтворювальні показники свиноматок порівняно з породною належністю.


  • Open Access

    ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ СВИНОМАТОК ВЕЛИКОЇ БІЛОЇ ТА ЛАНДРАС ПОРІД АНГЛІЙСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ ЗА ЧИСТОПОРОДНОГО РОЗВЕДЕННЯ ТА СХРЕЩУВАННЯ І ПОЯВ РІЗНИХ ФОРМ ГЕТЕРОЗИСУ ПРИ ПОЄДНАННІ ЦИХ ПОРІД

    by Микола Іванович Кремезь, Микола Григорович Повод, Іван Миколайович Желізняк, Геннадій Михайлович Шостя, Іван Геннадійович Шпирна, Тетяна Іванівна Карунна, I. M. Zhelizniak, H. M. Shostia, I. H. Shpyrna

    В статті проведено порівняння відтворювальних якостей свиноматок материнських порід великої білої та ландрас англійського походженні за їх чистопородного розведення та прямого і зворотного схрещування в умовах промислового комплексу з виробництва свинини. Встановлено, що при схрещуванні свиней двох вихідних материнських порід між собою підвищувалась загальна кількість народжених поросят на 4,7–8,9%, багатоплідність на 3,0–5,3%, великоплідність на 1,5–2,3%, маса гнізда поросят при народженні на 4,9–5,4%, їх кількості при відлученні на 0,8–3,1%, маса одного поросяти при відлучені на 2,7–5,1%, та маса гнізда поросят в цей період на 1,6–8,4% і середньодобові прирости на 1,0–5,5%. Водночас виявлено погіршення збереженості поросят до відлучення на 0,6–3,7% та збільшення частки мертвонароджених поросят на 1,1–3,1%. За чистопородного розведення тварин вихідних генотипів встановлені переваги свиноматок великої білої породи за загальною кількістю поросят при народжені на 3,8%, багатоплідності на 2,1% над тваринами породи ландрас та відповідно погіршення показників великоплідності на 2,3%, кількісті поросят при відлученні на 1,5%, маси одного поросяти при відлучені на 1,9%, та маси гнізда в цей час на 3,4% і середньодобових приростів в підсисний період на 1,8%, тоді як за масою гнізда поросят при народженні різниці не встановлено. Не встановлено суттєвої різниці між індексами відтворювальних якостей свиноматок вихідних материнських форм за їх чистопородного та обох варіантів їх схрещування. Доведено, що при поєднані свиноматок великої білої породи з кнурами породи ландрас проявилось вище значення всіх форм гетерозису за показниками загальної кількості поросят при народженні, багатоплідності, маси гнізда поросят при народженні. Водночас за показниками великоплідності, кількості поросят, маси одного поросяти та гнізда в цілому при відлучені і інтенсивності росту поросят в підсисний період вищими значеннями всіх форм гетерозису відзначились свиноматки породи ландрас за зворотного поєднання з кнурами великої білої породи. За збереженістю поросят були відсутні майже всі форми прояву гетерозису, як за прямого, так і зворотного схрещування материнських порід свиней. Встановлено, що за формою позитивного наддомінування успадковувались такі показники відтворювальної здатності, як багатоплідність, кількість поросят, маса однієї голови та маса гнізда поросят при відлучені, середньодобові прирости поросят в підсисний період за обох варіантів поєднання свиней материнських порід. Також за таким типом фенотипового домінування успадковувались загальна кількість поросят при народжені та їх збереженість за прямого варіанту поєднання свиней двох материнських порід та великоплідність за їх зворотного поєднання. За формую позитивного домінування успадковувалась великоплідність за прямого варіанту поєднання (♀ВБ×♂Л) та загальна кількість народжених поросят при зворотному (♀Л×♂ВБ) його варіанті. Проміжну форму успадкування як за прямого, так і зворотного варіантів схрещування свиней двох материнських порід мали маса гнізда поросят при народженні та їх збереженість за зворотного варіанту схрещування.


  • Open Access

    ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВІДГОДІВЛІ ГІБРИДНИХ СВИНЕЙ ДАНСЬКОГО ТА КАНАДСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

    by Василь Вікторович Волошинов, Микола Григорович Повод, Олександр Григорович Михалко, Світлана Олексіївна Усенко, Богдан Сергійович Шаферівський, Генадій Михайлович Шостя, Іван Геннадійович Шпирна, V. V. Voloshynov, O. H. Mykhalko, B. S. Shaferivskyi, et al.

    В статті вивчались ріст, збереженість, конверсія корму та ефективність відгодівлі гібридних свиней данського та канадського походження в умовах півдня України. Для проведення дослідження було взято дві групи піддослідних поросят по 240 голів кожна. Перша контрольна група включала підсвинків, отриманих від помісних свиноматок порід ландрас × велика біла данського походження, яких осіменяли спермою кнурів данського дюроку. Друга дослідна група включала тварин отриманих від помісних свиноматок аналогічних порід канадського походження за їх осіменіння спермою кнурів породи дюрок такого ж походження. В результаті експерименту було доведено, що під час відгодівлі свині данського походження мали вищі на 2,1% середньодобові та абсолютні прирости, але поступались аналогам канадського походження за збереженістю на 0,8% та оплатою корму приростами на 2,9% і комплексним індексом відгодівельних якостей на 1,4%, та завершували відгодівлю на 177 добу життя з майже рівною живою масою. Встановлено, що свині канадського походження під час відгодівлі щодоби споживали на 5,0% менше кормів, що спричинило на скільки ж відсотків менше їх споживання за період відгодівлі та їх вартість за цей час й собівартість відгодівлі однієї голови. Водночас, за рахунок різної інтенсивності росту під час відгодівлі, кормова собівартість 1 кг приросту у свиней цієї групи виявилась на 2,9% нижчою порівняно з аналогами данського походження. Тоді як, собівартість однієї голови по завершенню відгодівлі завдяки вищій вартості підсвинка при постановці на відгодівлю виявилась у них уже вищою на 0,4%, а собівартість 1 кг живої маси на 0,6%, вартість однієї голови без ПДВ по завершенню відгодівлі у них виявилась лише на 0,2% меншою, тоді як дохід від її відгодівлі був на 2,9% меншим, а рентабельність на 0,77% гіршою.