Abstract
У статті досліджено вплив тривалості підсисного періоду на формування відтворювальної здатності свинок та продуктивність їх потомства. Встановлено, що цей етап раннього онтогенезу є ключовим для росту, розвитку фізіологічних систем і адаптаційних можливостей організму, а також визначає рівень живлення, що безпосередньо впливає на подальшу продуктивність і репродуктивну функцію. Встановлено, що скорочення перебування свинки під свиноматкою в підсисний період до 21 доби негативно впливає на показники фертильності свинок породи ландрас за першим опоросом, тоді як у великої білої породи цей фактор менш критичний і навіть супроводжується підвищенням запліднюваності. У свинок породи ландрас це призводить до погіршення показників фертильності за першим опоросом, збільшення частки мертвонароджених поросят і зниження маси гнізда. Також для них характерна більша тривалість поросності та репродуктивного циклу. Натомість у свинок великої білої породи скорочення підсисного періоду має менш негативний вплив і в окремих випадках супроводжується підвищенням запліднюваності та багатоплідності, хоча це може знижувати збереженість молодняку. Встановлено, що скорочення перебування свинки під свиноматкою в час підсисного періоду до 21 доби не має істотного впливу на відносний приріст їхнього потомства, але дещо знижує абсолютні показники росту, особливо у свинок породи ландрас. Водночас поросята цієї породи характеризуються вищою інтенсивністю росту незалежно від віку відлучення їх матерів, що проявляється у більших середньодобових і абсолютних приростах. Встановлено, що свинки великої білої породи загалом характеризуються вищими показниками відтворювальної здатності, що свідчить про їх кращу адаптацію до інтенсивних технологічних умов, зокрема скорочення підсисного періоду. Водночас порода ландрас відзначається кращими показниками росту поросят, що проявляється у вищих абсолютних і середньодобових приростах та більшій масі гнізда при відлученні. Загалом свинки великої білої породи відзначаються вищою відтворювальною здатністю та кращою адаптацією до інтенсивних технологій, включаючи скорочений період перебування їх під свиноматкою. Свинки породи ландрас мають кращі показники росту потомства, але більш чутливі до скорочення цього періоду. Отже, для свинок породи ландрас доцільнішим є підсисний період тривалістю 28 діб з метою збереження високих репродуктивних показників, тоді як свинки великої білої породи можуть ефективно використовуватися за умов його скорочення без суттєвого зниження продуктивності