АСАніта Сікура

Аніта Сікура

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Аніта Сікура has a total of 22 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ТРАНСФОРМАЦІЇ КУЛЬТУРИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ МАЙБУТНІХ ДОСЛІДНИКІВ

    by Олександр Лукаш, Світлана Стрілець, Наталія Кургалюк, Аніта Сікура, Галина Ткаченко

    Мета статті. Метою статті є теоретичне обґрунтування та практичний аналіз впливу програм міжнародної академічної мобільності (семестрових обмінів та наукових стажувань) на трансформацію культури академічної доброчесності магістрантів та аспірантів у контексті інтеграції України до Європейського простору вищої освіти та наукових досліджень. Дослідження зосереджено на оцінці того, як занурення в європейське академічне середовище модифікує етичні цінності майбутніх дослідників та сприяє імплементації нового Закону України «Про академічну доброчесність» (2025). Методи дослідження. Для досягнення поставлених цілей застосовано комплексну якісну та порівняльну методологію, що охоплює період академічної співпраці між Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка (Україна) та Поморським університетом у Слупську (Польща) з 2016 по 2025 р. Дослідження інтегру­вало порівняльно-педагогічний аналіз освітніх програм за методикою М. Брея (Bray et al., 2014), якісний контент-аналіз законодавчих документів за П. Майрінгом (Mayring, 2015) та метод кейс-стаді на основі дослідницького дизайну Р. Йіна (Yin, 2018). Систематичне педагогічне спостереження за 50 учасниками природничих та педагогічних спеціаль­ностей дозволило задокументувати «поведінковий зсув» у ставленні студентів до достовірності даних під час стажувань у лабораторіях ЄС. Наукова новизна. Уперше у вітчизняному педагогічному дискурсі міжнародна академічна мобільність розглядається не лише як інструмент здобуття професійних компетенцій, а як потужний онтологічний каталізатор «репутаційної» моделі акаде­мічної доброчесності. Виявлено механізм «автоматичного етичного комплаєнсу», що виникає завдяки високому рівню професійної спеціалізації в університетах ЄС. Обґрун­товано синергетичний ефект поєднання національної теоре­тичної підготовки (курс «Академічна доброчесність у закладах вищої освіти» на 3 кредити ЄКТС) із практичним європейським досвідом, що забезпечує перехід від декларативного дотримання етичних норм до їхньої глибокої внутрішньої інтерналізації. Висновки. Доведено, що міжнародна мобільність забезпечує перехід від «караль­ного» сприй­няття плагіату до ціннісно-орієнтованої культури цілісності досліджень. Для магістрантів ця трансформація зумовлена вибором спеціалізованих траєкторій, а для аспірантів – роботою у сертифікованих лабораторіях та участю у міжнародних грантових програмах (Elsevier, CRASP). Зроблено висновок, що імплементація Закону України «Про академічну доброчесність» (2025) є найбільш ефективною через інтеграцію студентства у світову наукову спільноту, що створює «безшовний етичний простір» між українськими та європейськими університетами.

  • Open Access

    MANOVA ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОБРОЧЕСНОСТІ МЕДИКО-БІОЛОГІЧНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

    by Oleksandr Lukash, Аніта Сікура, Ольга Мехед, Світлана Стрілець, Anita Szikura, Olha Mekhed, Svitlana Strilets

    Відтворюваність та доброчесність досліджень є важливими принципами наукових, зокрема медико-біологічних та екологічних, досліджень, з позицій реалізації цілей сталого розвитку та принципів відкритої науки. Мета роботи. Метою роботи є довести, що застосування багатовимірного дисперсійного аналізу у медико-біологічних та екологічних дослідженнях є інструментом забезпечення доброчесності наукової діяльності. Методологія. У роботі використані результати досліджень авторів з метою ілюстрування переваг підходу MANOVA для циклічних даних у медико-біологічних та екологічних дослідженнях з позицій доброчесності. Застосований аналіз сучасних опублікованих робіт з проблеми використання статистичної обробки результатів наукових досліджень, а також використано загальнонаукові методи: абстрактно-логічний, індукції-дедукції та порівняння. Наукова новизна. Розглянуто доречність застосування того чи іншого аналізу для вирішення ситуацій у медико-біологічних та екологічних дослідженнях, що включають статистичне порівняння більше двох груп, і часто з використанням даних, отриманих шляхом застосування складних експериментальних планів. На конкретних прикладах показане, як MANOVA покращує зменшує кількість хибнопозитивних результатів, підвищує статистичну ефективність, дозволяє виявити взаємодії між незалежними та залежними змінними, забезпечуючи повне уявлення про досліджувану систему, повноцінну інтерпретацію результатів та формулювання обґрунтованих висновків. Окреслено проблеми академічної доброчесності, пов’язані з використанням MANOVA: правильність процедури post hoc – описовим дискримінантним аналізом (DDA) та недостатність повідомлень про статистичне програмне забезпечення, яке використовується для аналізу кількісних даних. Висновки. Багатовимірний дисперсійний аналіз підвищує доброчесність медико-біологічних та екологічних досліджень одночасно тестуючи кілька залежних змінних, що дозволяє контролювати рівень хибнопозитивних помилок в експерименті. Він є статистично ефективнішим, ніж виконання кількох окремих аналізів. MANOVA також дозволяє виявляти взаємодії між факторами, залежними та незалежними змінними, краще фіксуючи складність організації біологічних та екологічних систем. Це призводить до більш повних та надійних результатів, особливо при роботі з кількома пов'язаними медико-біологічними або екологічними вимірюваннями.


  • Open Access

    ПРОБЛЕМА ДОБРОЧЕСНОСТІ СУЧАСНИХ БІОМЕДИЧНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

    by Oleksandr Lukash, Галина Ткаченко, Аніта Сікура, Ольга Мехед, Наталія Кургалюк, Halina Tkaczenko, Anita Szikura, Olha Mekhed, Natalia Kurhaluk

    У контесті необхідності дотримання Європейського кодексу поведінки щодо доброчесності досліджень, що слугує європейській дослідницькій спільноті основою для саморегулювання в усіх наукових та академічних дисциплінах і для всіх дослідницьких установ, здійснено огляд проблеми доброчесності у сучасних біомедичних та екологічних дослідженнях. Мета роботи. Метою роботи є висвітлення принципів та практик для сприяння доброчесності у сучасних біомедичних та екологічних дослідженнях. Методологія. Застосовані аналіз та критична оцінка сучасних опублікованих робіт з проблеми академічної доброчесності, огляд рівня вивченості наукової проблеми. Для цього використовують загальні методи наукового пізнання, такі як аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння. Критична оцінка передбачала оцінку обґрунтованості висновків у публікаціях, що аналізувалися, їх новизни. Наукова новизна. Проаналізовано провідні принципи доброчесності досліджень, зокрема біомедичних та екологічних, що є основою надійного наукового результату. Практики для сприяння доброчесності у дослідженнях передбачають використання чітких методів дослідження, ефективної статистики, реєстрацію проміжних результатів, а також захист людей, які беруть участь у дослідженнях та гуманне ставлення до тварин. Наголошено на проблемах академічної доброчесності, пов’язаних із застосуванням штучного інтелекту у дослідницькому просторі та науковому рецензуванні. Висновки. Доброчесність у наукових дослідженнях, зокрема біомедичних та екологічних, передбачає інтелектуальну чесність дослідника та застосування практик, спрямованих у першу чергу на використання чітких методів дослідження, відповідне застосуванні статистичних моделей, контроль упередженості, що забезпечує обґрунтованість висновків. Для зміцнення доброчесності досліджень важлива роль належить турботі про якість дослідницького середовища. Зважаючи на те, що штучний інтелект вже створює значні проблеми для освітнього простору, виникає проблема заміни дослідницької автентичності та підтримки академічної доброчесності у процесі рецензування наукових публікацій. Розробка механізмів, які будуть запобігати цьому, потребує подальших пошуків.


  • Open Access

    BOTANICAL GARDEN NAMED AFTER JÓZSEF SZIKURA

    by Erzsébet Kohut, Anita Szikura, Zoltán Kopor, István Kolozsvári, Ержибет Когут, Аніта Сікура, Іштван Коложварi

    Objective is to study and analyse the history of the creation of the József Szikura Botanical Garden, the results of its scientific, educational and environmental work. Materials and methods of the study. The collections of the natural flora plants established by Professor József Szikura in 2011 in the village of Velyki Berehy, located 8 km northeast of the city of Berehove, Zakarpattya region were studied. The main criteria for assessing the plants diversity in the botanical garden were the following: the qualitative and quantitative composition of the collections, their condition, the results of plant propagation, the possibility of repatriating them to natural ecosystems, the effects of research work, and educational activities. The plant compositions were analyzed, and the species composition of the plots was studied. The role of the botanical garden in preserving the gene pool of flora was also assessed by the qualitative and quantitative composition of the long-lived seed bank. The results of the cultivation and acclimatisation of species of the world flora and the Carpathians have been evaluated since 2012. The evaluation of the results, cultivation and acclimatization of species of the world flora and the Carpathians has been carried out since 2012. Scientific novelty. For the first time, the compositional and systematic composition of the József Szikura Botanical Garden was analysed in the context of successful solution of problems related to the conservation of plant diversity in artificially created phytocoenoses of Transcarpathia. Based on the results of the study, an electronic catalogue (EC) of the Bank of long-lived seeds was created for the first time. Conclusions. According to the results of the inventory analysis, it was determined that the area of 0,82 ha is represented by plants of different natural flora, the taxonomic composition of the collection of which includes 89 families, 468 species, 149 varieties and cultivars. The most numerous families in the collection are Amaryllidaceae J.St.-Hil., Iridaceae Juss., Poaceae Barnhart, Caryophyllaceae Juss., Lamiaceae Martinov, Asteraceae Giseke, Cupressaceae Gray. Three Allium L. species and two Iris L. species are listed in the Red Data Book of Ukraine. The collection contains plants listed in the IUCN Red List (Allium - 5 species, Iris - 2 species) and the relict Syringa josikaea J.Jacq. ex Rchb. The analysis of the composition of the Seed Bank showed the following distribution between taxa – 249 species belonging to 47 families. The József Szikura Botanical Garden effectively combines research work on the study and protection of biodiversity, introduction and acclimatisation, reproduction and efficient use of plants, and functioning as an educational regional centre for the dissemination of ecological and ethnographic knowledge, education and upbringing of the population in the traditions of caring for nature and preserving the cultural heritage of the region. Мета роботи. Прослідкувати та проаналізувати історію створення Ботанічного саду імені Йосипа Сікури, результати наукової, просвітницької та природоохоронної роботи. Матеріали та методи дослідження. Досліджувалися колекції рослин природної флори, закладені професором Йосипом Сікурою у 2011 році на території села Великі Береги, розташованому за 8 км на північний схід від міста Берегове Закарпатської області. Основними критеріями оцінки різноманітності рослин у ботанічному саду були такі: якісний і кількісний склад колекцій, їх стан, результати розмноження рослин, можливості репатріації їх у природні екосистеми, наслідки виконання науково-дослідних робіт, заходи освітньо-виховного характеру. Аналізувалися композиції рослин та видовий склад ділянок. Роль ботанічного саду для збереження генофонду рослинного світу оцінена також за якісним та кількісним складом банку насіння з довготривалим терміном зберігання. Проводилася оцінка результатів, культивування й акліматизації видів світової флори та Карпат з 2012 року. Наукова новизна. Вперше проаналізовано композиційний та систематичний склад ботанічного саду імені Йосипа Сікури у контексті успішного вирішення задач, пов’язаних зі збереженням різноманітності рослин у штучно створених фітоценозах Закарпаття. На основі результатів дослідження вперше сформовано електронний каталог (ЕК) Банку насіння з тривалим терміном зберігання. Висновки. За результатами інвентаризаційного аналізу визначено, що на площі 0,82 га представлено рослини різних природних флор, таксономічний склад колекції яких нараховує 89 родин, 468 видів, 149 сортів і культиварів. Найчисленнішими...

  • Open Access

    АНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТА ЦИТОСТАТИЧНА АКТИВНІСТЬ ЛУНАРІЇ ОДНОРІЧНОЇ (LUNARIA ANNUA L.)

    by Ганна Мегалінська, Жанна Білик, Валентина Білик, Аніта Сікура, Світлана Книш, Євген Даниленко

    В статті наведено експериментальні дані щодо антибактеріальної та цитостатичної активності сировини Лунарії однорічної. Результати експерименту свідчать, що водний екстракт насіння лунарії виявив значний антибактеріальний ефект відносно всіх тестових мікроорганізмів. Найбільш чутливими виявилися бактерії виду Staphylococcus aureus, менш чутливими були кишкова паличка, синьогнійна паличка та протей звичайний. Плодові оболонки лунарії не виявили антибактеріальної активності, а водний екстракт з пагонів продемонстрував незначну антибактеріальну активність відносно грам-негативних бактерій та відсутність впливу на грам-позитивні коки. Водний екстракт плодів лунарії (стулка, реплюм з діафрагмою) виявив властивості стимулятора проліферації. Проведений експеримент дозволяє класифікувати плоди лунарії як мітостимулювальної засіб, стимулювальна активність якого дорівнює 50% від стимулювальної дії соку алоє. Пагони лунарії однорічної виявилися