Світлана Стрілець
Світлана Стрілець has a total of 22 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Oleksandr Lukash
T.H. Shevchenko National University “Chernihiv Colehium
3 shared publications - Iryna Miroshnyk
Department of Languages and Their Teaching Methods, T.H. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium", 53 Hetmana Polubotka Street, Chernihiv 14013, Ukraine
2 shared publications - Анна Шпеко
Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка
2 shared publications - Аніта Сікура
Закарпатський угорський університет імені Ференца Ракоці II (Берегове, Україна)
2 shared publications - Alina Sliuta
Department of Ecology, Geography and Nature Management, T.H. Shevchenko National University “Chernihiv Colehium”, 53 Hetmana Polubotka Street, 14013 Chernihiv, Ukraine
1 shared publication Anita Szikura
Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian University
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 7 May 2026
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in NewInception
- No. 1 (23),p. 24-31
МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ТРАНСФОРМАЦІЇ КУЛЬТУРИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ МАЙБУТНІХ ДОСЛІДНИКІВ
Мета статті. Метою статті є теоретичне обґрунтування та практичний аналіз впливу програм міжнародної академічної мобільності (семестрових обмінів та наукових стажувань) на трансформацію культури академічної доброчесності магістрантів та аспірантів у контексті інтеграції України до Європейського простору вищої освіти та наукових досліджень. Дослідження зосереджено на оцінці того, як занурення в європейське академічне середовище модифікує етичні цінності майбутніх дослідників та сприяє імплементації нового Закону України «Про академічну доброчесність» (2025). Методи дослідження. Для досягнення поставлених цілей застосовано комплексну якісну та порівняльну методологію, що охоплює період академічної співпраці між Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка (Україна) та Поморським університетом у Слупську (Польща) з 2016 по 2025 р. Дослідження інтегрувало порівняльно-педагогічний аналіз освітніх програм за методикою М. Брея (Bray et al., 2014), якісний контент-аналіз законодавчих документів за П. Майрінгом (Mayring, 2015) та метод кейс-стаді на основі дослідницького дизайну Р. Йіна (Yin, 2018). Систематичне педагогічне спостереження за 50 учасниками природничих та педагогічних спеціальностей дозволило задокументувати «поведінковий зсув» у ставленні студентів до достовірності даних під час стажувань у лабораторіях ЄС. Наукова новизна. Уперше у вітчизняному педагогічному дискурсі міжнародна академічна мобільність розглядається не лише як інструмент здобуття професійних компетенцій, а як потужний онтологічний каталізатор «репутаційної» моделі академічної доброчесності. Виявлено механізм «автоматичного етичного комплаєнсу», що виникає завдяки високому рівню професійної спеціалізації в університетах ЄС. Обґрунтовано синергетичний ефект поєднання національної теоретичної підготовки (курс «Академічна доброчесність у закладах вищої освіти» на 3 кредити ЄКТС) із практичним європейським досвідом, що забезпечує перехід від декларативного дотримання етичних норм до їхньої глибокої внутрішньої інтерналізації. Висновки. Доведено, що міжнародна мобільність забезпечує перехід від «карального» сприйняття плагіату до ціннісно-орієнтованої культури цілісності досліджень. Для магістрантів ця трансформація зумовлена вибором спеціалізованих траєкторій, а для аспірантів – роботою у сертифікованих лабораторіях та участю у міжнародних грантових програмах (Elsevier, CRASP). Зроблено висновок, що імплементація Закону України «Про академічну доброчесність» (2025) є найбільш ефективною через інтеграцію студентства у світову наукову спільноту, що створює «безшовний етичний простір» між українськими та європейськими університетами.
- 7 May 2026
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in NewInception
- No. 1 (23),p. 24-31
Open AccessМІЖНАРОДНА АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ТРАНСФОРМАЦІЇ КУЛЬТУРИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ МАЙБУТНІХ ДОСЛІДНИКІВ
Мета статті. Метою статті є теоретичне обґрунтування та практичний аналіз впливу програм міжнародної академічної мобільності (семестрових обмінів та наукових стажувань) на трансформацію культури академічної доброчесності магістрантів та аспірантів у контексті інтеграції України до Європейського простору вищої освіти та наукових досліджень. Дослідження зосереджено на оцінці того, як занурення в європейське академічне середовище модифікує етичні цінності майбутніх дослідників та сприяє імплементації нового Закону України «Про академічну доброчесність» (2025). Методи дослідження. Для досягнення поставлених цілей застосовано комплексну якісну та порівняльну методологію, що охоплює період академічної співпраці між Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка (Україна) та Поморським університетом у Слупську (Польща) з 2016 по 2025 р. Дослідження інтегрувало порівняльно-педагогічний аналіз освітніх програм за методикою М. Брея (Bray et al., 2014), якісний контент-аналіз законодавчих документів за П. Майрінгом (Mayring, 2015) та метод кейс-стаді на основі дослідницького дизайну Р. Йіна (Yin, 2018). Систематичне педагогічне спостереження за 50 учасниками природничих та педагогічних спеціальностей дозволило задокументувати «поведінковий зсув» у ставленні студентів до достовірності даних під час стажувань у лабораторіях ЄС. Наукова новизна. Уперше у вітчизняному педагогічному дискурсі міжнародна академічна мобільність розглядається не лише як інструмент здобуття професійних компетенцій, а як потужний онтологічний каталізатор «репутаційної» моделі академічної доброчесності. Виявлено механізм «автоматичного етичного комплаєнсу», що виникає завдяки високому рівню професійної спеціалізації в університетах ЄС. Обґрунтовано синергетичний ефект поєднання національної теоретичної підготовки (курс «Академічна доброчесність у закладах вищої освіти» на 3 кредити ЄКТС) із практичним європейським досвідом, що забезпечує перехід від декларативного дотримання етичних норм до їхньої глибокої внутрішньої інтерналізації. Висновки. Доведено, що міжнародна мобільність забезпечує перехід від «карального» сприйняття плагіату до ціннісно-орієнтованої культури цілісності досліджень. Для магістрантів ця трансформація зумовлена вибором спеціалізованих траєкторій, а для аспірантів – роботою у сертифікованих лабораторіях та участю у міжнародних грантових програмах (Elsevier, CRASP). Зроблено висновок, що імплементація Закону України «Про академічну доброчесність» (2025) є найбільш ефективною через інтеграцію студентства у світову наукову спільноту, що створює «безшовний етичний простір» між українськими та європейськими університетами.
- Open Access
- 6 April 2026
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in Biota. Human. Technology
- No. 1,p. 226-234
MANOVA ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОБРОЧЕСНОСТІ МЕДИКО-БІОЛОГІЧНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Відтворюваність та доброчесність досліджень є важливими принципами наукових, зокрема медико-біологічних та екологічних, досліджень, з позицій реалізації цілей сталого розвитку та принципів відкритої науки. Мета роботи. Метою роботи є довести, що застосування багатовимірного дисперсійного аналізу у медико-біологічних та екологічних дослідженнях є інструментом забезпечення доброчесності наукової діяльності. Методологія. У роботі використані результати досліджень авторів з метою ілюстрування переваг підходу MANOVA для циклічних даних у медико-біологічних та екологічних дослідженнях з позицій доброчесності. Застосований аналіз сучасних опублікованих робіт з проблеми використання статистичної обробки результатів наукових досліджень, а також використано загальнонаукові методи: абстрактно-логічний, індукції-дедукції та порівняння. Наукова новизна. Розглянуто доречність застосування того чи іншого аналізу для вирішення ситуацій у медико-біологічних та екологічних дослідженнях, що включають статистичне порівняння більше двох груп, і часто з використанням даних, отриманих шляхом застосування складних експериментальних планів. На конкретних прикладах показане, як MANOVA покращує зменшує кількість хибнопозитивних результатів, підвищує статистичну ефективність, дозволяє виявити взаємодії між незалежними та залежними змінними, забезпечуючи повне уявлення про досліджувану систему, повноцінну інтерпретацію результатів та формулювання обґрунтованих висновків. Окреслено проблеми академічної доброчесності, пов’язані з використанням MANOVA: правильність процедури post hoc – описовим дискримінантним аналізом (DDA) та недостатність повідомлень про статистичне програмне забезпечення, яке використовується для аналізу кількісних даних. Висновки. Багатовимірний дисперсійний аналіз підвищує доброчесність медико-біологічних та екологічних досліджень одночасно тестуючи кілька залежних змінних, що дозволяє контролювати рівень хибнопозитивних помилок в експерименті. Він є статистично ефективнішим, ніж виконання кількох окремих аналізів. MANOVA також дозволяє виявляти взаємодії між факторами, залежними та незалежними змінними, краще фіксуючи складність організації біологічних та екологічних систем. Це призводить до більш повних та надійних результатів, особливо при роботі з кількома пов'язаними медико-біологічними або екологічними вимірюваннями.
- 6 April 2026
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in Biota. Human. Technology
- No. 1,p. 226-234
Open AccessMANOVA ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОБРОЧЕСНОСТІ МЕДИКО-БІОЛОГІЧНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Відтворюваність та доброчесність досліджень є важливими принципами наукових, зокрема медико-біологічних та екологічних, досліджень, з позицій реалізації цілей сталого розвитку та принципів відкритої науки. Мета роботи. Метою роботи є довести, що застосування багатовимірного дисперсійного аналізу у медико-біологічних та екологічних дослідженнях є інструментом забезпечення доброчесності наукової діяльності. Методологія. У роботі використані результати досліджень авторів з метою ілюстрування переваг підходу MANOVA для циклічних даних у медико-біологічних та екологічних дослідженнях з позицій доброчесності. Застосований аналіз сучасних опублікованих робіт з проблеми використання статистичної обробки результатів наукових досліджень, а також використано загальнонаукові методи: абстрактно-логічний, індукції-дедукції та порівняння. Наукова новизна. Розглянуто доречність застосування того чи іншого аналізу для вирішення ситуацій у медико-біологічних та екологічних дослідженнях, що включають статистичне порівняння більше двох груп, і часто з використанням даних, отриманих шляхом застосування складних експериментальних планів. На конкретних прикладах показане, як MANOVA покращує зменшує кількість хибнопозитивних результатів, підвищує статистичну ефективність, дозволяє виявити взаємодії між незалежними та залежними змінними, забезпечуючи повне уявлення про досліджувану систему, повноцінну інтерпретацію результатів та формулювання обґрунтованих висновків. Окреслено проблеми академічної доброчесності, пов’язані з використанням MANOVA: правильність процедури post hoc – описовим дискримінантним аналізом (DDA) та недостатність повідомлень про статистичне програмне забезпечення, яке використовується для аналізу кількісних даних. Висновки. Багатовимірний дисперсійний аналіз підвищує доброчесність медико-біологічних та екологічних досліджень одночасно тестуючи кілька залежних змінних, що дозволяє контролювати рівень хибнопозитивних помилок в експерименті. Він є статистично ефективнішим, ніж виконання кількох окремих аналізів. MANOVA також дозволяє виявляти взаємодії між факторами, залежними та незалежними змінними, краще фіксуючи складність організації біологічних та екологічних систем. Це призводить до більш повних та надійних результатів, особливо при роботі з кількома пов'язаними медико-біологічними або екологічними вимірюваннями.
- Open Access
- 24 February 2026
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in NewInception
- No. 3-4 (21-22,p. 15-26
УПРОВАДЖЕННЯ ЗАСАД ПЕДАГОГІЧНОЇ ІННОВАТИКИ У ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІН ЗАГАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
Мета статті – розкрити особливості та обґрунтувати ефективність упровад- ження наукових основ педагогічної інноватики в освітній процес підготовки майбутніх учителів початкових класів на прикладі змісту та реалізації освітніх компонент бакалаврського й магістерського рівнів у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Методологія. Положення статті ґрунтуються на принципах цілісності та системності, що дає підстави розглядати інноваційну підготовку майбутніх учителів у широкому міждисциплінарному контексті. Використано такі методи: теоретичні (теоре- тичний аналіз нормативно-правових документів, психолого-педагогічної та науково- методичної літератури; порівняльний аналіз підходів до трактування педагогічної інноватики; систематизація й узагальнення теоретичних підходів та практичних результатів щодо інтеграції інноваційних технологій у професійну підготовку), емпіричні (педагогічне спостереження; аналіз продуктів діяльності здобувачів вищої освіти; бесіда). Наукова новизна. У статті розкрито умови ефективного впровадження засад педагогічної інноватики у систему підготовки майбутніх учителів початкових класів; описано змістове та процесуальне забезпечення, що сприяє належному формуванню інноваційної компетентності здобувачів вищої освіти спеціальності А3 Початкова освіта у межах загальної підготовки факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка; обґрунтовано чинники, що впливають на успішність провадження засад педагогічної інноватики, а саме: релевантність методик, компетентність викладачів, орієнтація на студента та його потреби, сприятливе освітнє середовище. Висновки. Підготовка майбутніх учителів початкових класів з елементами педагогічної інноватики на бакалаврському рівні вищої освіти створює підґрунтя для поглибленої інноваційної діяльності їх на магістерському рівні. Аналіз змісту та можли- востей освітніх компонентів засвідчує, що інтеграція засад педагогічної інноватики сприяє формуванню в майбутніх фахівців здатності орієнтуватися в сучасних освітніх тенденціях, застосовувати цифрові та інноваційні технології, поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю.
- 24 February 2026
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in NewInception
- No. 3-4 (21-22,p. 15-26
Open AccessУПРОВАДЖЕННЯ ЗАСАД ПЕДАГОГІЧНОЇ ІННОВАТИКИ У ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІН ЗАГАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
Мета статті – розкрити особливості та обґрунтувати ефективність упровад- ження наукових основ педагогічної інноватики в освітній процес підготовки майбутніх учителів початкових класів на прикладі змісту та реалізації освітніх компонент бакалаврського й магістерського рівнів у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Методологія. Положення статті ґрунтуються на принципах цілісності та системності, що дає підстави розглядати інноваційну підготовку майбутніх учителів у широкому міждисциплінарному контексті. Використано такі методи: теоретичні (теоре- тичний аналіз нормативно-правових документів, психолого-педагогічної та науково- методичної літератури; порівняльний аналіз підходів до трактування педагогічної інноватики; систематизація й узагальнення теоретичних підходів та практичних результатів щодо інтеграції інноваційних технологій у професійну підготовку), емпіричні (педагогічне спостереження; аналіз продуктів діяльності здобувачів вищої освіти; бесіда). Наукова новизна. У статті розкрито умови ефективного впровадження засад педагогічної інноватики у систему підготовки майбутніх учителів початкових класів; описано змістове та процесуальне забезпечення, що сприяє належному формуванню інноваційної компетентності здобувачів вищої освіти спеціальності А3 Початкова освіта у межах загальної підготовки факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка; обґрунтовано чинники, що впливають на успішність провадження засад педагогічної інноватики, а саме: релевантність методик, компетентність викладачів, орієнтація на студента та його потреби, сприятливе освітнє середовище. Висновки. Підготовка майбутніх учителів початкових класів з елементами педагогічної інноватики на бакалаврському рівні вищої освіти створює підґрунтя для поглибленої інноваційної діяльності їх на магістерському рівні. Аналіз змісту та можли- востей освітніх компонентів засвідчує, що інтеграція засад педагогічної інноватики сприяє формуванню в майбутніх фахівців здатності орієнтуватися в сучасних освітніх тенденціях, застосовувати цифрові та інноваційні технології, поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю.
- Open Access
- 28 May 2024
- Published by MDPI AG in Proceedings
- Vol. 105 (1) , 151
Ecological Strategies of Decorative Invasive Tree and Shrub Plant Species in the City’s Green Infrastructure
The EU Green Infrastructure Strategy aims to help stop biodiversity loss and enable ecosystems to deliver their services to people
- 28 May 2024
- Published by MDPI AG in Proceedings
- Vol. 105 (1) , 151
Open AccessEcological Strategies of Decorative Invasive Tree and Shrub Plant Species in the City’s Green Infrastructure
The EU Green Infrastructure Strategy aims to help stop biodiversity loss and enable ecosystems to deliver their services to people
- Open Access
- 4 November 2023
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in NewInception
- No. 3-4 (13-14,p. 13-20
EDUCATIONAL GRANT IMPLEMENTATION «WRITTEN RESOURCEFUL PRACTICES IN ENGLISH FOR PRESERVICE PRIMARY SCHOOL TEACHERS IN TIMES OF UNCERTAINTY»
The purpose of the article is to highlight the practical experience in implementation of the educational grant «Written Resourceful Practices in English for Preservice Primary School Teachers in Times of Uncertainty» within future educators’ professional training at T.H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium». Methodology of the research paper is based on the theoretical methods (analysis, generalization and systematization of psychological and educational literature) and empirical methods (surveys, questionnaires, observation, educational conversation, self-observation, and reflection). The study is based on the concepts of the theory of cognition; theory of professional growth; theory of creative pedagogy; theories of pedagogical partnership and psychological resilience in preservice teachers. Scientific novelty is that for the first time, while implementing the educational grant, written resourceful practices in English have been used to train preservice primary school teachers in times of uncertainty for stress and anxiety relief; psychological discharge and crisis state overcome; resiliency development; mental health restoration; self-expression and self-discovery promotion; personal opinion expression; creative potential encouragement; preservice primary school teachers’ English written competence improvement in times of uncertainty. Conclusions. The experience of the educational grant «Written Resourceful Practices in English for Preservice Primary School Teachers in Times of Uncertainty» implementation has proved that one of the perspectives to reform the system of education is the successful international grant activity with the focus on the strategic European orientation and national priorities in the development of higher education. The project, which was aimed at raising the educational standards in Ukraine, contributed to the creation of necessary conditions for the applicants for higher education to acquire practical and psychological self-help skills while overcoming traumatic experience and developing written communication skills by means of written resourceful practices in English in the context of democracy values. Мета статті – висвітлити практичний досвід реалізації освітнього гранту «Англомовні писемні ресурсні практики для майбутніх учителів початкової школи у часи невизначеності» у процесі фахової підготовки майбутніх педагогів у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Методи дослідження. Методологія наукової розвідки представлена теоретичними методами (аналіз, узагальнення і систематизація психолого-педагогічної літератури) та емпіричними методами (опитування, анкетування, наукове спостереження, педагогічна бесіда, самоспостереження, рефлексія). В основу роботи лягли концептуальні поняття теорії пізнання; теорії професійного становлення; теорії педагогіки творчості; теорії педагогічного партнерства; теорії психологічної резильєнтності майбутніх учителів. Наукова новизна полягає в тому, що вперше у межах грантового проєкту запропоновано використовувати англомовні писемні ресурсні практики як ефективний інструмент зниження рівня тривожності й стресу; психологічного розвантаження та подолання кризового стану; формування психологічної стійкості; відновлення ментального здоров’я; стимулювання самовираження та самопізнання; висловлення особистої думки; заохочення творчого потенціалу; удосконалення англомовної писемної компетентності у підготовці майбутніх учителів початкової школи в часи невизначеності. Висновки. Досвід реалізації освітнього гранту «Англомовні писемні ресурсні практики для майбутніх учителів початкової школи в часи невизначеності» засвідчив, що одним із перспективних напрямів розбудови освітньої системи є успішна імплементація міжнародних грантових проєктів, розроблених із урахуванням стратегічних європейських орієнтирів і національних пріоритетів у розвитку вищої освіти. Проєкт, який був спрямований на підвищення освітніх стандартів в Україні, сприяв створенню необхідних умов для набуття здобувачами вищої освіти практичних умінь і навичок психологічної самодопомоги у процесі подолання травмівного досвіду та розвитку умінь писемної комунікації засобами...
- 4 November 2023
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in NewInception
- No. 3-4 (13-14,p. 13-20
Open AccessEDUCATIONAL GRANT IMPLEMENTATION «WRITTEN RESOURCEFUL PRACTICES IN ENGLISH FOR PRESERVICE PRIMARY SCHOOL TEACHERS IN TIMES OF UNCERTAINTY»
The purpose of the article is to highlight the practical experience in implementation of the educational grant «Written Resourceful Practices in English for Preservice Primary School Teachers in Times of Uncertainty» within future educators’ professional training at T.H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium». Methodology of the research paper is based on the theoretical methods (analysis, generalization and systematization of psychological and educational literature) and empirical methods (surveys, questionnaires, observation, educational conversation, self-observation, and reflection). The study is based on the concepts of the theory of cognition; theory of professional growth; theory of creative pedagogy; theories of pedagogical partnership and psychological resilience in preservice teachers. Scientific novelty is that for the first time, while implementing the educational grant, written resourceful practices in English have been used to train preservice primary school teachers in times of uncertainty for stress and anxiety relief; psychological discharge and crisis state overcome; resiliency development; mental health restoration; self-expression and self-discovery promotion; personal opinion expression; creative potential encouragement; preservice primary school teachers’ English written competence improvement in times of uncertainty. Conclusions. The experience of the educational grant «Written Resourceful Practices in English for Preservice Primary School Teachers in Times of Uncertainty» implementation has proved that one of the perspectives to reform the system of education is the successful international grant activity with the focus on the strategic European orientation and national priorities in the development of higher education. The project, which was aimed at raising the educational standards in Ukraine, contributed to the creation of necessary conditions for the applicants for higher education to acquire practical and psychological self-help skills while overcoming traumatic experience and developing written communication skills by means of written resourceful practices in English in the context of democracy values. Мета статті – висвітлити практичний досвід реалізації освітнього гранту «Англомовні писемні ресурсні практики для майбутніх учителів початкової школи у часи невизначеності» у процесі фахової підготовки майбутніх педагогів у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Методи дослідження. Методологія наукової розвідки представлена теоретичними методами (аналіз, узагальнення і систематизація психолого-педагогічної літератури) та емпіричними методами (опитування, анкетування, наукове спостереження, педагогічна бесіда, самоспостереження, рефлексія). В основу роботи лягли концептуальні поняття теорії пізнання; теорії професійного становлення; теорії педагогіки творчості; теорії педагогічного партнерства; теорії психологічної резильєнтності майбутніх учителів. Наукова новизна полягає в тому, що вперше у межах грантового проєкту запропоновано використовувати англомовні писемні ресурсні практики як ефективний інструмент зниження рівня тривожності й стресу; психологічного розвантаження та подолання кризового стану; формування психологічної стійкості; відновлення ментального здоров’я; стимулювання самовираження та самопізнання; висловлення особистої думки; заохочення творчого потенціалу; удосконалення англомовної писемної компетентності у підготовці майбутніх учителів початкової школи в часи невизначеності. Висновки. Досвід реалізації освітнього гранту «Англомовні писемні ресурсні практики для майбутніх учителів початкової школи в часи невизначеності» засвідчив, що одним із перспективних напрямів розбудови освітньої системи є успішна імплементація міжнародних грантових проєктів, розроблених із урахуванням стратегічних європейських орієнтирів і національних пріоритетів у розвитку вищої освіти. Проєкт, який був спрямований на підвищення освітніх стандартів в Україні, сприяв створенню необхідних умов для набуття здобувачами вищої освіти практичних умінь і навичок психологічної самодопомоги у процесі подолання травмівного досвіду та розвитку умінь писемної комунікації засобами...
- Open Access
- 14 November 2022
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in NewInception
- No. 3-4 (9-10),p. 45-56
ГРАНТОВА ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ФАКУЛЬТЕТУ ДОШКІЛЬНОЇ, ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ І МИСТЕЦТВ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ» ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА ЯК ШЛЯХ ДО МІЖНАРОДНОГО ПАРТНЕРСТВА
Мета статті – висвітлення грантової проєктної діяльності факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка як шляху до міжнародного партнерства у галузі освіти та науки. Методологія. Для досягнення мети дослідження використано комплекс методів: теоретичні (аналіз і синтез нормативно-правових документів, наукових праць україн-ських дослідників, узагальнення та систематизація для структурування результатів дослідження та формулювання висновків) та емпіричні (спостереження та бесіда для відтворення перебігу реалізації грантових проєктів). Наукова новизна. У статті розкрито перебіг та результати участі науково-педагогічних працівників факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка у міжнародних грантових проєктах «Розвиток культури демократії в педагогічній освіті в Україні, Норвегії та Палестині» та «Підтримка демократії в освітній системі України під час війни»; показано, що грантова проєктна діяльність є шляхом до міжнародного партнерства у галузі освіти та науки. Висновки. Реалізація грантових освітніх проєктів на факультеті дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка доводить, що важливу роль у системному розширенні міжнародних науково-педагогічних контактів відіграє взаємодія з міжнародними організаціями, фондами і програмами у галузі освіти та науки. З огляду на кількарічний досвід, уважаємо, що ефективними формами міжнародного партнерства закладів вищої освіти мають стати: двосторонні та багатосторонні програми обміну між університетами; навчальні та наукові стажування; спільні заходи – міжнародні наукові конференції, наукові дослідження, проєкти, спрямовані на підвищення якості вищої освіти; професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації іноземних громадян за різними спеціальностями та програмами.
- 14 November 2022
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in NewInception
- No. 3-4 (9-10),p. 45-56
Open AccessГРАНТОВА ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ФАКУЛЬТЕТУ ДОШКІЛЬНОЇ, ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ І МИСТЕЦТВ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ» ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА ЯК ШЛЯХ ДО МІЖНАРОДНОГО ПАРТНЕРСТВА
Мета статті – висвітлення грантової проєктної діяльності факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка як шляху до міжнародного партнерства у галузі освіти та науки. Методологія. Для досягнення мети дослідження використано комплекс методів: теоретичні (аналіз і синтез нормативно-правових документів, наукових праць україн-ських дослідників, узагальнення та систематизація для структурування результатів дослідження та формулювання висновків) та емпіричні (спостереження та бесіда для відтворення перебігу реалізації грантових проєктів). Наукова новизна. У статті розкрито перебіг та результати участі науково-педагогічних працівників факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка у міжнародних грантових проєктах «Розвиток культури демократії в педагогічній освіті в Україні, Норвегії та Палестині» та «Підтримка демократії в освітній системі України під час війни»; показано, що грантова проєктна діяльність є шляхом до міжнародного партнерства у галузі освіти та науки. Висновки. Реалізація грантових освітніх проєктів на факультеті дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка доводить, що важливу роль у системному розширенні міжнародних науково-педагогічних контактів відіграє взаємодія з міжнародними організаціями, фондами і програмами у галузі освіти та науки. З огляду на кількарічний досвід, уважаємо, що ефективними формами міжнародного партнерства закладів вищої освіти мають стати: двосторонні та багатосторонні програми обміну між університетами; навчальні та наукові стажування; спільні заходи – міжнародні наукові конференції, наукові дослідження, проєкти, спрямовані на підвищення якості вищої освіти; професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації іноземних громадян за різними спеціальностями та програмами.