ІМІ. А. Можарівська

І. А. Можарівська

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

І. А. Можарівська has a total of 25 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ФІТОРЕМЕДІАЦІЯ ГРУНТІВ, ЗАБРУДЕНИХ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ, ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АГРОЕКОСИСТЕМ В УМОВАХ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН

    by Н.в. Кравченко, І.а. Можарівська, М.о. Гнітецький, Н.а. Захарчук, Т.м. Олійник, І.є. Волошин

    Мета. Узагальнити дослідження сучасних наукових підходів, щодо використання фіторемедіації, як екологічно безпечного методу відновлення ґрунтів, забруднених важкими металами, визначення ролі рослин-акумулянтів у процесах зниження техногенного навантаження на агроекосистеми та обґрунтування перспектив застосування фіторемедіаційних технологій для забезпечення екологічної безпеки агроландшафтів в умовах кліматичних змін. Методи. Дослідження виконано із застосуванням комплексу загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання. Інформаційною базою дослідження були результати сучасних вітчизняних, і зарубіжних наукових праць, присвячених проблемам забруднення ґрунтів важкими металами, фіторемедіації, фітоіндикації, екологічної безпеки агроекосистем, раціонального природокористування та адаптації сільського господарства до змін клімату. Методологічною основою дослідження стали методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та систематизації результатів вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень з проблем забруднення ґрунтів важкими металами, особливостей їх міграції, застосування рослин-акумулянтів і технологій фіторемедіації. Результати. У роботі проаналізовано основні джерела надходження важких металів у ґрунтове середовище, особливості їх акумуляції в рослинах, механізми фітоекстракції, фітостабілізації та ризофільтрації. Встановлено, що ефективність фіторемедіації залежить від біологічних особливостей рослин, властивостей ґрунту, концентрації полютантів і гідротермічних умов. Показано, що зміни клімату можуть впливати на рухливість важких металів через зміну температурного режиму, вологості ґрунту та його кислотності, що потребує врахування цих факторів при виборі фіторемедіаційних технологій. Висновки. Обґрунтовано, що використання рослин-акумулянтів є одним із перспективних напрямів раціонального природокористування, сприяє відновленню екологічних функцій ґрунту та підвищенню екологічної безпеки агроекосистем.

  • Agricultural marketing in potato growing: experience of EU countries for Ukraine

    by N. V. Kravchenko, I. A. Mozharivska, M. M. Furdyga, T. M. Oliynyk, N. A. Zakharchuk

  • Open Access

    Реакція сортів сої на кліматичні виклики в умовах Північно-східного Лісостепу України

    by Н. В. Кравченко, І. А. Можарівська, М. О. Гнітецький, В. О. Галицький, Б. С. Швець

    Кліматичні зміни, які зараз трансформуються суттєво впливають на продуктивність сільськогосподарського виробництва загалом і формують нові напрями розвитку аграрного сектору України. Відомо, що провідним джерелом рослинного білка та олії у світі є соя культурна (Glycine max (L.) Merrill.). Високий попит на цю культуру, ми можемо пояснити її економічноюдоцільністю. Крім того, з тієї ж площі збирають близько 380 кг олії, реалізація якої забезпечує окупність майже всіх витрат на вирощування. Соя здатна на 60–85 % задовольняти власну потребу в азоті, а надлишок, який залишається у ґрунті, робить її цінним попередником у сівозміні. Культуру можна вирощувати у весняних, післяукісних, післяжнивних посівах, а також використовувати, як страхову при пересіванні озимих культур. Однак існує наукова позиція, щодо отримання стабільно високих урожаїв сої можливе переважно в межах так званого «соєвого поясу», де агрокліматичні умови сприятливі для її виробництва. Водночас урахування впливу кліматичних змін і розроблення ефективних стратегій адаптації дають змогу розширити ареал вирощування сої за межі традиційних регіонів. Результативність вирощування сортів сої значною мірою залежить від географічної широти: зміщення ареалу на один градус, приблизно 100 – 160 км потребує створення, або впровадження нового сорту. Переміщення сортів, виведених для однієї зони, в інші регіони часто призводить до зміни висоти рослин, тривалості вегетаційного періоду, кількості бобів та рівня врожайності, що робить такі зразки непридатними для промислового вирощування, тому систематичний імпорт насіння іноземної селекції, не адаптованого до місцевих умов, у перспективі може стати причиною серйозних аграрних проблем.В умовах України нерідко спостерігаються ґрунтові та атмосферні посухи, які виступають потужними стресовими чинниками для сої. Низька адаптивна пластичність використовуваних генотипів, як вихідного матеріалу для селекції негативно впливає на насіннєву продуктивність.

  • Open Access

    Експертиза, сертифікація, моніторинг фіторесурсів: значення, підходи та сучасні виклики

    by Н. В. Кравченко, І. А. Можарівська, А. А. Подгаєцький, В. О. Галицький, Б. С. Швець

    Сучасні глобальні виклики, які пов’язані з мінливістю клімату, деградацією земель, зростанням антропогенного навантаження та загрозами продовольчій і екологічній безпеці людства, загострюють необхідність збереження та раціонального використання природних ресурсів. Особливе значення у цьому контексті мають фіторесурси – сукупність усіх корисних видів рослин природної та штучної флори, які можуть бути використані у народному господарстві, медицині, фармації, косметології, харчовій та легкій промисловості. З активним зростанням попиту на природну сировину актуалізується впровадження системи експертизи, сертифікації та моніторингу фіторесурсів, як необхідної умови їх сталого використання та охорони. Фіторесурси є невід’ємною складовою біорізноманіття, джерелом біологічно активних речовин, основою традиційної та наукової медицини. В Україні, за оцінками фахівців, потенціал лікарських, харчових, технічних, ефіроолійних та інших видів рослин значно недооцінений, а темпи їх зниження через нераціональне використання перевищують темпи відновлення. Водночас українські екосистеми, особливо Карпати, Полісся та степова зона мають потужний ресурсний потенціал, що потребує обліку, паспортизації, контролю та регламентації. У статті розглядається значимість та проведення експертизи фіторесурсів. Адже, експертиза фіторесурсів – це комплекс досліджень щодо визначення якісного й кількісного складу рослинної сировини, її відповідності нормативним документам, придатності до використання, рівня безпеки та біологічної активності. Вона може бути первинною (при введенні нових видів у фармакопеї, чи промислове використання), плановою (у межах лісогосподарських, агропромислових обстежень), або спеціальною (в умовах екологічних загроз, техногенних катастроф, порушень природокористування тощо). Експертиза, сертифікація та моніторинг фіторесурсів є критично важливими для забезпечення біобезпеки, охорони довкілля, підтримки традиційної медицини та розвитку зеленої економіки. Україна має значний потенціал, але потребує системного підходу до управління рослинними ресурсами. Це включає законодавчу підтримку, наукове забезпечення, освітню базу та активну громадську участь. Саме збереження фіторесурсів – це не тільки екологічне, а й стратегічне завдання, що має стати частиною державної політики сталого розвитку.

  • Open Access

    Експертно правовий сервіс і сертифікація виробництва харчових фіторесурсів і продукції

    by Р.л. Ковальчук, С.м. Вигера, М.м. Ключевич, І.а. Можарівська

    Експертно-правовий сервіс та сертифікація виробництва харчових фіторесурсів і продукції є ключовими елементами забезпечення якості та безпеки продукції на ринку. У процесі сертифікації враховуються всі етапи виробництва – від збору сировини до кінцевого продукту, що сприяє підвищенню довіри споживачів та відповідності національним і міжнародним стандартам. Правовий сервіс охоплює консультації, роз'яснення та супровід юридичних аспектів, пов'язаних із сертифікацією, зокрема вимоги до ліцензування, екологічної відповідальності та дотримання норм безпеки для здоров'я споживачів. Водночас експертна оцінка якості фітопродукції охоплює тестування її складових на відповідність необхідним стандартам та вимогам. Процедура сертифікації включає в себе не тільки контроль за технологічними процесами, а й серію перевірок на відповідність стандартам органічного виробництва, що вимагають спеціалізованих знань у галузі ботаніки, фармацевтики та харчових технологій.Таким чином, експертно-правовий сервіс і сертифі- кація є важливими складовими забезпечення високої якості та безпечності харчових фіторесурсів, що сприяє їх успішній інтеграції на внутрішній та міжнародний ринок.На сучасному етапі вкрай проблемним та актуальним є зміна світогляду щодо формування та функціонування сталих екосистем з харчовими ресурсами в Україні. Недостатньо обґрунтований науково освітній та технічний процеси останнього століття суттєво вплинули на стан житлового та навколишнього середовища планетарного, глобального, регіонального та локального рівнів за рахунок суттєвого розорювання земель та не правильного використання ряду технологій, зокрема необґрунтованого внесення різновидностей токсикантів (пестицидів, мінеральних добрив тощо).Виходячи із викладених аргументацій вкрай актуальним є введення в науково освітній процес інноваційних дисциплін з метою підготовки відповідних фахівців щодо виробництва якісної та безпечної харчової продукції, а саме – експертно правовий сервіс виробництва харчопродукції. Нашими обґрунтуваннями та дослідженнями встановлено, що основними критеріями щодо ефективного та природоохоронно-правового виробництва харчової та кормової продукції, що відповідають параметрам правильної їди.

  • Open Access

    Ефективність використання штучного інтелекту у садівництві

    by Н.в. Кравченко, М.м. Ключевич, І.а. Можарівська, А.а. Подгаєцький, М.о. Гнітецький

    Важливим аспектом застосування новітніх технологійу садівництві є залежність від штучних нейронних мереж (ШНМ) для обробки даних і розпізнавання образів. Вони показали високу ефективність у виявленні тонких закономірностей і тенденцій, які можуть бути не відразу видимі людському оку. При застосуванні новітніх технлогій для боротьби зі шкідниками ШНМ допомагають розпізнати зміни в реакціях рослин, які вказують на фізіологічні порушення, викликані шкідниками, підтримувані ранні та цільово спрямовані заходи втручання.Інтеграція технологій новітніх технологійу сільське господарство не тільки підвищує ефективність моніторингу, але і знижує залежність від хімічних пестицидів. Цей підхід має важливе значення при стійкому сільському господарству, оскільки він мінімізує вплив на навколишнє середовище, забезпечуючи при цьому високу придатність. Застосування новітніх технологій для виявлення цінностей є кроком вперед у сучасних методах ведення сільського господарства, де точність і тимчасове вміщення мають життєво важливе значення для підтримки здоров’я та якості рослин. Для моніторингу здоров'я рослин використовуються різноманітні технології, включаючи передові датчики, камери та автоматизовані системи обробки даних. Такі датчики, як датчики температури, вологості і освітленості, мають вирішальне значення для моніторингу навколишнього середовища в теплицях в режимі реального часу. Ці дані, передані в центральну систему на базі II, дозволяють точно контролювати середовище вирощування.Відеокамери фіксують зміни у висоті та зовнішньому вигляді відтінків, у той час як комп’ютерне бачення та аналіз зображень відображають аномалії системи, такі як зміни кольору, форми чи текстури, що вказують на вплив впливових факторів Зібрані цими пристроями дані потім обробляються за допомогою новітніх технологій, навчених розпізнавати закономірності здоров'я рослин. Ці мережі забезпечують раннє попередження, виявляють відхилення, пов'язані з активністю вредителей, що дозволяє приймати своєчасні та превентивні заходи. Такі автоматизовані відповіді можуть включати корекцію пошкоджень, внесення ухвалених або навіть біологічні заходи контролю, такі як впровадження природних захисників для боротьби з визначеними шкідливими факторами.

  • Open Access

    НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ВІДНОВЛЕННЯ ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМ

    by Ірина Пацева, Анастасія Кагукіна, Інна Можарівська

    У статті розглядаються різноманітні аспекти та підходи, пов’язані з питанням відновлення лісових екосистем у сучасних умовах. Актуальність обраної тематики зумовлена зростаючою увагою наукової та практичної спільноти до необхідності гармонізації природного середовища та забезпечення екологічного балансу. Лісові екосистеми відіграють ключову роль у функціонуванні біосфери, адже саме вони сприяють збереженню кліматичної рівноваги, забезпечують кисневий обмін, регулюють водні ресурси та слугують осередком біологічного різноманіття. Їхнє виснаження або руйнування спричиняє низку серйозних екологічних проблем. Проаналізовано загальні принципи та напрями, які можуть бути використані у процесі відновлення лісових екосистем, з акцентом на багатовимірність і складність взаємодії між природними, соціальними та технологічними елементами. У центрі уваги знаходиться ідея про важливість комплексного бачення, що дозволяє поєднувати традиційні знання з новітніми розробками, створюючи підґрунтя для формування стійких екосистем. Окрему увагу приділено розмаїттю підходів, які можуть бути застосовані залежно від специфіки території, кліматичних умов та інших чинників. Підкреслюється значення цілісного підходу до вирішення проблем, що потребує гнучкості, адаптивності та урахування багатьох змінних. Стаття має на меті узагальнення наявного досвіду та окреслення потенційних шляхів для подальших досліджень у цій сфері, що є важливим кроком до більш глибокого розуміння процесів, які відбуваються у лісових екосистемах. Представлений матеріал може бути корисним для широкого кола фахівців, зацікавлених у питаннях сталого природокористування, охорони довкілля та відновлення природної рівноваги. Результати дослідження мають практичну цінність для розробки національних і регіональних програм відновлення лісів, орієнтованих на довготривалу екологічну стійкість.