M. M. Kliuchevych
Research Subjects
M. M. Kliuchevych has a total of 27 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- R. A. Zalevsky
Житомирський агротехнічний фаховий коледж
6 shared publications - O. V. Venger
Інститут сільського господарства Полісся НААН
5 shared publications - І. А. Можарівська
Державний університет «Житомирська політехніка
4 shared publications - I. O. Pasichnyk
Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету
3 shared publications - T.M. Aleksieievych
Житомирський агротехнічний фаховий коледж
3 shared publications - Наталія Володимирівна Кравченко
Сумський національний аграрний університет
3 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 30 October 2026
- Published by Higher educational institution, Podillia State University in Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics
- No. 51,p. 39-46
КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА АГРОЕКОЛОГІЧНИХ ЗМІН ҐРУНТОВОГО СЕРЕДОВИЩА СІНОЖАТЕЙ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛІССЯ ЗА ЇХ ТРИВАЛОГО ВИКОРИСТАННЯ
У статті представлено результати комплексної агроекологічної оцінки змін основних показників родючості верхнього шару ґрунтів сіножатей Житомирського Полісся за матеріалами трьох циклів державної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (2014, 2019, 2024 рр.). Дослідження проведено на прикладі двох ділянок сіножатей Звягельської територіальної громади Житомирської області – с. Великий Молодьків (317,9 га) та с. Дідовичі (100,3 га), сформованих у межах однакових провідних агрогруп ґрунтів на дерново глейових осушених та лучно-чорноземних легкосуглинкових ґрунтах. Динаміку показників оцінено порівняльно-хронологічним методом за абсолютними й відносними змінами вмісту гумусу, легкогідролізованого азоту, рухомих форм фосфору і калію, а також розподілу площ за ступенями кислотності ґрунтового розчину. Встановлено зростання вмісту гумусу на обох масивах (на 3,3 % і 2,1 %), зумовлене особливостями лучного використання угідь. Динаміка поживного режиму була різноспрямованою: вміст обмінного калію стабільно зростав (+15,0 % і +7,5 %), тоді як вміст рухомого фосфору на одному масиві знизився (–5,6 %), а на іншому перевищив початковий рівень (+41,9 %). Забезпеченість ґрунтів легкогідролізованим азотом також змінювалася неоднаково: на сіножаті с. Великий Молодьків його вміст знизився (-16,4 %), тоді як на сіножаті с. Дідовичі до 2024 р. показник зріс, забезпечивши загальний приріст +12,3 %. Найбільш несприятливою тенденцією стало прогресуюче підкислення ґрунтів: середньозважений показник рН зменшився на 0,6 та 0,4 одиниці відповідно, що супроводжувалося збільшенням площ слабокислих ґрунтів. Виявлене підкислення за одночасного зростання гумусованості пояснюється відсутністю компенсаційного вапнування («парадокс луки»). Обґрунтовано доцільність першочергового проведення хімічної меліорації досліджуваних сіножатей для збереження й підвищення родючості ґрунтів.
- 30 October 2026
- Published by Higher educational institution, Podillia State University in Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics
- No. 51,p. 39-46
Open AccessКОМПЛЕКСНА ОЦІНКА АГРОЕКОЛОГІЧНИХ ЗМІН ҐРУНТОВОГО СЕРЕДОВИЩА СІНОЖАТЕЙ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛІССЯ ЗА ЇХ ТРИВАЛОГО ВИКОРИСТАННЯ
У статті представлено результати комплексної агроекологічної оцінки змін основних показників родючості верхнього шару ґрунтів сіножатей Житомирського Полісся за матеріалами трьох циклів державної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (2014, 2019, 2024 рр.). Дослідження проведено на прикладі двох ділянок сіножатей Звягельської територіальної громади Житомирської області – с. Великий Молодьків (317,9 га) та с. Дідовичі (100,3 га), сформованих у межах однакових провідних агрогруп ґрунтів на дерново глейових осушених та лучно-чорноземних легкосуглинкових ґрунтах. Динаміку показників оцінено порівняльно-хронологічним методом за абсолютними й відносними змінами вмісту гумусу, легкогідролізованого азоту, рухомих форм фосфору і калію, а також розподілу площ за ступенями кислотності ґрунтового розчину. Встановлено зростання вмісту гумусу на обох масивах (на 3,3 % і 2,1 %), зумовлене особливостями лучного використання угідь. Динаміка поживного режиму була різноспрямованою: вміст обмінного калію стабільно зростав (+15,0 % і +7,5 %), тоді як вміст рухомого фосфору на одному масиві знизився (–5,6 %), а на іншому перевищив початковий рівень (+41,9 %). Забезпеченість ґрунтів легкогідролізованим азотом також змінювалася неоднаково: на сіножаті с. Великий Молодьків його вміст знизився (-16,4 %), тоді як на сіножаті с. Дідовичі до 2024 р. показник зріс, забезпечивши загальний приріст +12,3 %. Найбільш несприятливою тенденцією стало прогресуюче підкислення ґрунтів: середньозважений показник рН зменшився на 0,6 та 0,4 одиниці відповідно, що супроводжувалося збільшенням площ слабокислих ґрунтів. Виявлене підкислення за одночасного зростання гумусованості пояснюється відсутністю компенсаційного вапнування («парадокс луки»). Обґрунтовано доцільність першочергового проведення хімічної меліорації досліджуваних сіножатей для збереження й підвищення родючості ґрунтів.
- Open Access
- 23 September 2026
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 37,p. 101-105
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЛІ ФІТОФАГІВ, ФІТОПАТОГЕНІВ І БУР’ЯНІВ У ФІТОЦЕНОЗАХ
Метою дослідження є узагальнення сучасних підходів до оцінювання ролі фітофагів, фітопатогенів і бур’янів у функціонуванні фітоценозів, обґрунтування їх екологічних взаємозв’язків, оцінка впливу кліматичних змін на трансформацію фітосанітарних комплексів і визначення перспектив застосування цифрових, геоінформаційних і молекулярно-генетичних технологій для моніторингу й прогнозування фітосанітарного стану рослинних угруповань. Теоретично обґрунтовано екосистемний підхід до оцінювання ролі шкідливих організмів. Проаналізовано їх трофічні, конкурентні, алелопатичні та інфекційні взаємозв’язки, а також вплив основних кліматичних чинників на трансформацію фітосанітарних комплексів. Узагальнено сучасні технології дослідження: дистанційне зондування Землі, безпілотні літальні апарати, геоінформаційні системи (GIS), молекулярно-генетичні методи, штучний інтелект, комп’ютерний зір, сенсорні мережі та цифрові платформи підтримки прийняття рішень. Встановлено, що фітофаги, фітопатогени та бур’яни формують єдину систему біотичних взаємодій, яка визначає структуру, продуктивність, біорізноманіття й екологічну стійкість фітоценозів. Показано, що бур’яни є не лише конкурентами культурних рослин, а й альтернативними господарями та резерваторами багатьох шкідників і збудників хвороб. Доведено, що зміни клімату сприяють розширенню ареалів шкідливих організмів, збільшенню кількості поколінь фітофагів, розвитку фітопатогенів, поширенню теплолюбних та інвазійних бур’янів і посиленню фітосанітарних ризиків. Обґрунтовано доцільність інтеграції цифрових технологій, дистанційного моніторингу, геоінформаційного аналізу, молекулярної діагностики та систем прецизійного землеробства для високоточного контролю й прогнозування розвитку шкідливих організмів. Визначено значення сучасних інноваційних технологій для формування адаптивних систем інтегрованого захисту рослин.
- 23 September 2026
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 37,p. 101-105
Open AccessТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЛІ ФІТОФАГІВ, ФІТОПАТОГЕНІВ І БУР’ЯНІВ У ФІТОЦЕНОЗАХ
Метою дослідження є узагальнення сучасних підходів до оцінювання ролі фітофагів, фітопатогенів і бур’янів у функціонуванні фітоценозів, обґрунтування їх екологічних взаємозв’язків, оцінка впливу кліматичних змін на трансформацію фітосанітарних комплексів і визначення перспектив застосування цифрових, геоінформаційних і молекулярно-генетичних технологій для моніторингу й прогнозування фітосанітарного стану рослинних угруповань. Теоретично обґрунтовано екосистемний підхід до оцінювання ролі шкідливих організмів. Проаналізовано їх трофічні, конкурентні, алелопатичні та інфекційні взаємозв’язки, а також вплив основних кліматичних чинників на трансформацію фітосанітарних комплексів. Узагальнено сучасні технології дослідження: дистанційне зондування Землі, безпілотні літальні апарати, геоінформаційні системи (GIS), молекулярно-генетичні методи, штучний інтелект, комп’ютерний зір, сенсорні мережі та цифрові платформи підтримки прийняття рішень. Встановлено, що фітофаги, фітопатогени та бур’яни формують єдину систему біотичних взаємодій, яка визначає структуру, продуктивність, біорізноманіття й екологічну стійкість фітоценозів. Показано, що бур’яни є не лише конкурентами культурних рослин, а й альтернативними господарями та резерваторами багатьох шкідників і збудників хвороб. Доведено, що зміни клімату сприяють розширенню ареалів шкідливих організмів, збільшенню кількості поколінь фітофагів, розвитку фітопатогенів, поширенню теплолюбних та інвазійних бур’янів і посиленню фітосанітарних ризиків. Обґрунтовано доцільність інтеграції цифрових технологій, дистанційного моніторингу, геоінформаційного аналізу, молекулярної діагностики та систем прецизійного землеробства для високоточного контролю й прогнозування розвитку шкідливих організмів. Визначено значення сучасних інноваційних технологій для формування адаптивних систем інтегрованого захисту рослин.
- 28 August 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications)
- No. 150,p. 3-10
Trends in thermal resources and phytosanitary risks associated with grape cultivation in the Forest-Steppe zone of Zhytomyr region
- 28 August 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications)
- No. 150,p. 3-10
Trends in thermal resources and phytosanitary risks associated with grape cultivation in the Forest-Steppe zone of Zhytomyr region
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications)
- Vol. 1 (149) , 184-190
FAO and sustainable potato development: international experience for agricultural marketing
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications)
- Vol. 1 (149) , 184-190
FAO and sustainable potato development: international experience for agricultural marketing
- 22 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications)
- Vol. 1 (148) , 30-36
Frost resistance of table grape plants in the Zhytomyr region
- 22 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications)
- Vol. 1 (148) , 30-36
Frost resistance of table grape plants in the Zhytomyr region
- 31 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Taurian Scientific Herald
- Vol. 1 (146) , 100-107
Ecological and agrochemical assessment of soil fertility dynamics under intensive agricultural production on the example of Yarunskaya STG in Zhytomyr region
- 31 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Taurian Scientific Herald
- Vol. 1 (146) , 100-107
Ecological and agrochemical assessment of soil fertility dynamics under intensive agricultural production on the example of Yarunskaya STG in Zhytomyr region
- Open Access
- 3 October 2025
- Published by National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications) in Agricultural Science and Practice
- Vol. 12 (2) , 3-15
Screening of hop breeding material for field resistance to downy mildew (Pseudoperonospora humuli Wilson) in the early stages of plant development
Aim. To screen the Ukrainian collection of hop breeding material for the level of field resistance to Pseudoperonospora humuli at the early stages of the hop plant development and growth, and to identify valuable genotypes for further breeding. Methods. The research was conducted in years 2019–2022 in small experimental plots in a field where natural infection of P. humuli was present (Zhytomyr district, the Polissia zone, Ukraine). Sixty-five newly created hop genotypes and four standard Ukrainian varieties, Alta, Slоvyanka, Zahrava, and Ruslan (as controls), were evaluated for the field resistance against P. humuli on base of disease index using a 9-point scale during the initial growth phase of the plant at two stages: in stage I, emergence of sprouts and stage II, shoot growth. Results. For the first time a descriptive analysis of field resistance to P. humuli of hop plants in two stages of its development and growth was performed for 65 new genotypes from the Ukrainian collection of genetic hop resources and the most resistant ones were selected. The disease development was less intense in stage I than during stage II, which was possibly associated with increased humidity and temperature during the latter stage. No genotype showed immunity (full resistance) to the disease. The four standard varieties used showed moderate susceptibility. Eight genotypes (7667, 8156, 8195, 8367, 8382, 8388, 8604, and 8555) demonstrated high resistance during stage I, while a slightly different set of eight genotypes (7667, 7886, 8156, 8195, 8367, 8438, 8605, and 8555) showed high resistance in stage II. The differences observed across evaluation stages and genotypes were statistically significant (F=13.4; р < 0.001). Conclusions. Evaluation of the Ukrainian collection of hop breeding material for field resistance to Pseudoperonospora humuli during early stages of plant development and growth showed that 25% of the genotypes were classified as resistant, 39% as moderate resistant, 32% as moderate susceptible, and 4% as susceptible. Six genotypes (7667, 8156, 8195, 8367, 8382, and 8555) with the highest total field resistance to P. humuli were advised for inclusion into further breeding crossings and investigations for the presence of useful genetic resistance markers.
- 3 October 2025
- Published by National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications) in Agricultural Science and Practice
- Vol. 12 (2) , 3-15
Open AccessScreening of hop breeding material for field resistance to downy mildew (Pseudoperonospora humuli Wilson) in the early stages of plant development
Aim. To screen the Ukrainian collection of hop breeding material for the level of field resistance to Pseudoperonospora humuli at the early stages of the hop plant development and growth, and to identify valuable genotypes for further breeding. Methods. The research was conducted in years 2019–2022 in small experimental plots in a field where natural infection of P. humuli was present (Zhytomyr district, the Polissia zone, Ukraine). Sixty-five newly created hop genotypes and four standard Ukrainian varieties, Alta, Slоvyanka, Zahrava, and Ruslan (as controls), were evaluated for the field resistance against P. humuli on base of disease index using a 9-point scale during the initial growth phase of the plant at two stages: in stage I, emergence of sprouts and stage II, shoot growth. Results. For the first time a descriptive analysis of field resistance to P. humuli of hop plants in two stages of its development and growth was performed for 65 new genotypes from the Ukrainian collection of genetic hop resources and the most resistant ones were selected. The disease development was less intense in stage I than during stage II, which was possibly associated with increased humidity and temperature during the latter stage. No genotype showed immunity (full resistance) to the disease. The four standard varieties used showed moderate susceptibility. Eight genotypes (7667, 8156, 8195, 8367, 8382, 8388, 8604, and 8555) demonstrated high resistance during stage I, while a slightly different set of eight genotypes (7667, 7886, 8156, 8195, 8367, 8438, 8605, and 8555) showed high resistance in stage II. The differences observed across evaluation stages and genotypes were statistically significant (F=13.4; р < 0.001). Conclusions. Evaluation of the Ukrainian collection of hop breeding material for field resistance to Pseudoperonospora humuli during early stages of plant development and growth showed that 25% of the genotypes were classified as resistant, 39% as moderate resistant, 32% as moderate susceptible, and 4% as susceptible. Six genotypes (7667, 8156, 8195, 8367, 8382, and 8555) with the highest total field resistance to P. humuli were advised for inclusion into further breeding crossings and investigations for the presence of useful genetic resistance markers.
- Open Access
- 18 July 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 31,p. 75-78
Експертно правовий сервіс і сертифікація виробництва харчових фіторесурсів і продукції
Експертно-правовий сервіс та сертифікація виробництва харчових фіторесурсів і продукції є ключовими елементами забезпечення якості та безпеки продукції на ринку. У процесі сертифікації враховуються всі етапи виробництва – від збору сировини до кінцевого продукту, що сприяє підвищенню довіри споживачів та відповідності національним і міжнародним стандартам. Правовий сервіс охоплює консультації, роз'яснення та супровід юридичних аспектів, пов'язаних із сертифікацією, зокрема вимоги до ліцензування, екологічної відповідальності та дотримання норм безпеки для здоров'я споживачів. Водночас експертна оцінка якості фітопродукції охоплює тестування її складових на відповідність необхідним стандартам та вимогам. Процедура сертифікації включає в себе не тільки контроль за технологічними процесами, а й серію перевірок на відповідність стандартам органічного виробництва, що вимагають спеціалізованих знань у галузі ботаніки, фармацевтики та харчових технологій.Таким чином, експертно-правовий сервіс і сертифі- кація є важливими складовими забезпечення високої якості та безпечності харчових фіторесурсів, що сприяє їх успішній інтеграції на внутрішній та міжнародний ринок.На сучасному етапі вкрай проблемним та актуальним є зміна світогляду щодо формування та функціонування сталих екосистем з харчовими ресурсами в Україні. Недостатньо обґрунтований науково освітній та технічний процеси останнього століття суттєво вплинули на стан житлового та навколишнього середовища планетарного, глобального, регіонального та локального рівнів за рахунок суттєвого розорювання земель та не правильного використання ряду технологій, зокрема необґрунтованого внесення різновидностей токсикантів (пестицидів, мінеральних добрив тощо).Виходячи із викладених аргументацій вкрай актуальним є введення в науково освітній процес інноваційних дисциплін з метою підготовки відповідних фахівців щодо виробництва якісної та безпечної харчової продукції, а саме – експертно правовий сервіс виробництва харчопродукції. Нашими обґрунтуваннями та дослідженнями встановлено, що основними критеріями щодо ефективного та природоохоронно-правового виробництва харчової та кормової продукції, що відповідають параметрам правильної їди.
- 18 July 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 31,p. 75-78
Open AccessЕкспертно правовий сервіс і сертифікація виробництва харчових фіторесурсів і продукції
Експертно-правовий сервіс та сертифікація виробництва харчових фіторесурсів і продукції є ключовими елементами забезпечення якості та безпеки продукції на ринку. У процесі сертифікації враховуються всі етапи виробництва – від збору сировини до кінцевого продукту, що сприяє підвищенню довіри споживачів та відповідності національним і міжнародним стандартам. Правовий сервіс охоплює консультації, роз'яснення та супровід юридичних аспектів, пов'язаних із сертифікацією, зокрема вимоги до ліцензування, екологічної відповідальності та дотримання норм безпеки для здоров'я споживачів. Водночас експертна оцінка якості фітопродукції охоплює тестування її складових на відповідність необхідним стандартам та вимогам. Процедура сертифікації включає в себе не тільки контроль за технологічними процесами, а й серію перевірок на відповідність стандартам органічного виробництва, що вимагають спеціалізованих знань у галузі ботаніки, фармацевтики та харчових технологій.Таким чином, експертно-правовий сервіс і сертифі- кація є важливими складовими забезпечення високої якості та безпечності харчових фіторесурсів, що сприяє їх успішній інтеграції на внутрішній та міжнародний ринок.На сучасному етапі вкрай проблемним та актуальним є зміна світогляду щодо формування та функціонування сталих екосистем з харчовими ресурсами в Україні. Недостатньо обґрунтований науково освітній та технічний процеси останнього століття суттєво вплинули на стан житлового та навколишнього середовища планетарного, глобального, регіонального та локального рівнів за рахунок суттєвого розорювання земель та не правильного використання ряду технологій, зокрема необґрунтованого внесення різновидностей токсикантів (пестицидів, мінеральних добрив тощо).Виходячи із викладених аргументацій вкрай актуальним є введення в науково освітній процес інноваційних дисциплін з метою підготовки відповідних фахівців щодо виробництва якісної та безпечної харчової продукції, а саме – експертно правовий сервіс виробництва харчопродукції. Нашими обґрунтуваннями та дослідженнями встановлено, що основними критеріями щодо ефективного та природоохоронно-правового виробництва харчової та кормової продукції, що відповідають параметрам правильної їди.
- Open Access
- 18 July 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 31,p. 83-87
Ефективність використання штучного інтелекту у садівництві
Важливим аспектом застосування новітніх технологійу садівництві є залежність від штучних нейронних мереж (ШНМ) для обробки даних і розпізнавання образів. Вони показали високу ефективність у виявленні тонких закономірностей і тенденцій, які можуть бути не відразу видимі людському оку. При застосуванні новітніх технлогій для боротьби зі шкідниками ШНМ допомагають розпізнати зміни в реакціях рослин, які вказують на фізіологічні порушення, викликані шкідниками, підтримувані ранні та цільово спрямовані заходи втручання.Інтеграція технологій новітніх технологійу сільське господарство не тільки підвищує ефективність моніторингу, але і знижує залежність від хімічних пестицидів. Цей підхід має важливе значення при стійкому сільському господарству, оскільки він мінімізує вплив на навколишнє середовище, забезпечуючи при цьому високу придатність. Застосування новітніх технологій для виявлення цінностей є кроком вперед у сучасних методах ведення сільського господарства, де точність і тимчасове вміщення мають життєво важливе значення для підтримки здоров’я та якості рослин. Для моніторингу здоров'я рослин використовуються різноманітні технології, включаючи передові датчики, камери та автоматизовані системи обробки даних. Такі датчики, як датчики температури, вологості і освітленості, мають вирішальне значення для моніторингу навколишнього середовища в теплицях в режимі реального часу. Ці дані, передані в центральну систему на базі II, дозволяють точно контролювати середовище вирощування.Відеокамери фіксують зміни у висоті та зовнішньому вигляді відтінків, у той час як комп’ютерне бачення та аналіз зображень відображають аномалії системи, такі як зміни кольору, форми чи текстури, що вказують на вплив впливових факторів Зібрані цими пристроями дані потім обробляються за допомогою новітніх технологій, навчених розпізнавати закономірності здоров'я рослин. Ці мережі забезпечують раннє попередження, виявляють відхилення, пов'язані з активністю вредителей, що дозволяє приймати своєчасні та превентивні заходи. Такі автоматизовані відповіді можуть включати корекцію пошкоджень, внесення ухвалених або навіть біологічні заходи контролю, такі як впровадження природних захисників для боротьби з визначеними шкідливими факторами.
- 18 July 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 31,p. 83-87
Open AccessЕфективність використання штучного інтелекту у садівництві
Важливим аспектом застосування новітніх технологійу садівництві є залежність від штучних нейронних мереж (ШНМ) для обробки даних і розпізнавання образів. Вони показали високу ефективність у виявленні тонких закономірностей і тенденцій, які можуть бути не відразу видимі людському оку. При застосуванні новітніх технлогій для боротьби зі шкідниками ШНМ допомагають розпізнати зміни в реакціях рослин, які вказують на фізіологічні порушення, викликані шкідниками, підтримувані ранні та цільово спрямовані заходи втручання.Інтеграція технологій новітніх технологійу сільське господарство не тільки підвищує ефективність моніторингу, але і знижує залежність від хімічних пестицидів. Цей підхід має важливе значення при стійкому сільському господарству, оскільки він мінімізує вплив на навколишнє середовище, забезпечуючи при цьому високу придатність. Застосування новітніх технологій для виявлення цінностей є кроком вперед у сучасних методах ведення сільського господарства, де точність і тимчасове вміщення мають життєво важливе значення для підтримки здоров’я та якості рослин. Для моніторингу здоров'я рослин використовуються різноманітні технології, включаючи передові датчики, камери та автоматизовані системи обробки даних. Такі датчики, як датчики температури, вологості і освітленості, мають вирішальне значення для моніторингу навколишнього середовища в теплицях в режимі реального часу. Ці дані, передані в центральну систему на базі II, дозволяють точно контролювати середовище вирощування.Відеокамери фіксують зміни у висоті та зовнішньому вигляді відтінків, у той час як комп’ютерне бачення та аналіз зображень відображають аномалії системи, такі як зміни кольору, форми чи текстури, що вказують на вплив впливових факторів Зібрані цими пристроями дані потім обробляються за допомогою новітніх технологій, навчених розпізнавати закономірності здоров'я рослин. Ці мережі забезпечують раннє попередження, виявляють відхилення, пов'язані з активністю вредителей, що дозволяє приймати своєчасні та превентивні заходи. Такі автоматизовані відповіді можуть включати корекцію пошкоджень, внесення ухвалених або навіть біологічні заходи контролю, такі як впровадження природних захисників для боротьби з визначеними шкідливими факторами.