Дмитро Черноусов
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Дмитро Черноусов has a total of 12 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
Іван Катеринчук
2 shared publicationsDmytro Tkachuk
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
1 shared publication- Kyrylo Dremlyuga1 shared publication
- Oleksandr Sitailo
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
1 shared publication - Victor Polishchuk1 shared publication
Yuliya Babii
1 shared publication
Latest Publications
- 30 September 2026
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 104 (3) , 172-183
НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КРИТЕРІЇВ ТА ПОКАЗНИКІВ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПІДРОЗДІЛУ ПОВІТРЯНОЇ РОЗВІДКИ
У статті розв’язано актуальну науково-практичну задачу підвищення ефективності охорони державного кордону шляхом розроблення формалізованого критеріального апарату для оцінювання діяльності підрозділу повітряної розвідки, який застосовує безпілотні авіаційні комплекси. Обґрунтовано систему показників і критеріїв, що дає змогу здійснювати кількісне оцінювання результативності, оперативності та економічності застосування підрозділу для різних варіантів дій сил і засобів. Систематизовано методологічні підходи до оцінювання ефективності застосування безпілотних авіаційних систем і визначено їхні основні обмеження, пов’язані з використанням окремих технічних, тактичних або суб’єктивно-експертних оцінок. Запропоновано систему показників, диференційовану на три взаємопов’язані групи: результативність, оперативність та економічність. До показників результативності належать імовірність виявлення правопорушника, повноту огляду території і точність визначення координат цілі. Показники оперативності охоплюють час виконання польотного завдання та час реакції на виявлення правопорушника. Показники економічності характеризують раціональність використання ресурсу безпілотного авіаційного комплексу та питомі витрати часу на обстеження одиниці площі. На основі розробленої системи показників формалізовано три критерії оцінювання ефективності: інтегральний критерій для комплексного багатокритеріального оцінювання альтернативних варіантів застосування підрозділу повітряної розвідки, критерій оперативності для умов обмеженого часу під час реагування на ознаки протиправної діяльності та критерій ресурсної ефективності для умов обмеженого технічного ресурсу. Визначено цільові орієнтири для основних показників, що дає змогу порівнювати альтернативні варіанти дій і перевіряти їхню відповідність установленим вимогам. Практична значущість результатів полягає у створенні науково обґрунтованого інструментарію для підтримки прийняття управлінських рішень штабами органів охорони державного кордону, начальниками підрозділів і командирами зовнішніх екіпажів. Запропонований підхід сприяє підвищенню обґрунтованості планування польотних місій, раціональному розподілу безпілотних авіаційних комплексів і зменшенню рівня суб’єктивності під час оцінювання ефективності виконання завдань.
- 30 September 2026
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 104 (3) , 172-183
НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КРИТЕРІЇВ ТА ПОКАЗНИКІВ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПІДРОЗДІЛУ ПОВІТРЯНОЇ РОЗВІДКИ
У статті розв’язано актуальну науково-практичну задачу підвищення ефективності охорони державного кордону шляхом розроблення формалізованого критеріального апарату для оцінювання діяльності підрозділу повітряної розвідки, який застосовує безпілотні авіаційні комплекси. Обґрунтовано систему показників і критеріїв, що дає змогу здійснювати кількісне оцінювання результативності, оперативності та економічності застосування підрозділу для різних варіантів дій сил і засобів. Систематизовано методологічні підходи до оцінювання ефективності застосування безпілотних авіаційних систем і визначено їхні основні обмеження, пов’язані з використанням окремих технічних, тактичних або суб’єктивно-експертних оцінок. Запропоновано систему показників, диференційовану на три взаємопов’язані групи: результативність, оперативність та економічність. До показників результативності належать імовірність виявлення правопорушника, повноту огляду території і точність визначення координат цілі. Показники оперативності охоплюють час виконання польотного завдання та час реакції на виявлення правопорушника. Показники економічності характеризують раціональність використання ресурсу безпілотного авіаційного комплексу та питомі витрати часу на обстеження одиниці площі. На основі розробленої системи показників формалізовано три критерії оцінювання ефективності: інтегральний критерій для комплексного багатокритеріального оцінювання альтернативних варіантів застосування підрозділу повітряної розвідки, критерій оперативності для умов обмеженого часу під час реагування на ознаки протиправної діяльності та критерій ресурсної ефективності для умов обмеженого технічного ресурсу. Визначено цільові орієнтири для основних показників, що дає змогу порівнювати альтернативні варіанти дій і перевіряти їхню відповідність установленим вимогам. Практична значущість результатів полягає у створенні науково обґрунтованого інструментарію для підтримки прийняття управлінських рішень штабами органів охорони державного кордону, начальниками підрозділів і командирами зовнішніх екіпажів. Запропонований підхід сприяє підвищенню обґрунтованості планування польотних місій, раціональному розподілу безпілотних авіаційних комплексів і зменшенню рівня суб’єктивності під час оцінювання ефективності виконання завдань.
- Open Access
- 31 August 2026
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 16 (4) , 161-173
Advanced Selection Method for the Employment of an Aerial Reconnaissance Unit
Purpose. The purpose is to improve the scientific and methodological framework for planning the employment of an air reconnaissance unit by developing a formalized method for selecting a rational approach to its use that accounts for the operational environment, the technical characteristics of unmanned aviation systems, and resource constraints. Methods. The study has a theoretical and applied nature and is based on analysis, formalization, comparative analysis, and multicriteria assessment of alternative courses of action. Findings. An improved method for selecting a tactical technique for employing an air reconnaissance unit is proposed. The method involves identifying input conditions, forming a set of admissible options, calculating effectiveness indicators, and selecting a rational option according to a generalized criterion. The numerical example provided is conditional and serves to illustrate the procedure's internal logic; empirical validation of the method has not yet been performed. Theoretical implications. The results develop scientific and methodological approaches to formalizing the selection of methods for employing air reconnaissance units. Practical implications. The proposed method is intended to support officials of state border protection bodies in decision-making during the planning and organization of air reconnaissance. Its practical effectiveness remains to be confirmed through field, experimental, or simulation studies. Originality. The originality lies in the transition from empirical selection of a tactical technique to a formalized multicriteria assessment procedure. Future research. Further research should focus on expanding the set of considered factors, including crew training level, availability of electronic warfare means, and time of day; improving the method for calculating detection probability while considering the stochastic nature of offender movement; and developing software implementation of the method as a decision-support module for automated control systems of border guard units. Article type: theoretical and applied research.
- 31 August 2026
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 16 (4) , 161-173
Open AccessAdvanced Selection Method for the Employment of an Aerial Reconnaissance Unit
Purpose. The purpose is to improve the scientific and methodological framework for planning the employment of an air reconnaissance unit by developing a formalized method for selecting a rational approach to its use that accounts for the operational environment, the technical characteristics of unmanned aviation systems, and resource constraints. Methods. The study has a theoretical and applied nature and is based on analysis, formalization, comparative analysis, and multicriteria assessment of alternative courses of action. Findings. An improved method for selecting a tactical technique for employing an air reconnaissance unit is proposed. The method involves identifying input conditions, forming a set of admissible options, calculating effectiveness indicators, and selecting a rational option according to a generalized criterion. The numerical example provided is conditional and serves to illustrate the procedure's internal logic; empirical validation of the method has not yet been performed. Theoretical implications. The results develop scientific and methodological approaches to formalizing the selection of methods for employing air reconnaissance units. Practical implications. The proposed method is intended to support officials of state border protection bodies in decision-making during the planning and organization of air reconnaissance. Its practical effectiveness remains to be confirmed through field, experimental, or simulation studies. Originality. The originality lies in the transition from empirical selection of a tactical technique to a formalized multicriteria assessment procedure. Future research. Further research should focus on expanding the set of considered factors, including crew training level, availability of electronic warfare means, and time of day; improving the method for calculating detection probability while considering the stochastic nature of offender movement; and developing software implementation of the method as a decision-support module for automated control systems of border guard units. Article type: theoretical and applied research.
- Open Access
- 22 August 2025
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 99 (2) , 113-126
ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК КОМПОНЕНТ КІБЕРФІЗИЧНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
У статті розглянуто актуальні проблеми, пов’язані з використанням геоінформаційних технологій у системах управління БпЛА спеціального призначення. Обґрунтовано необхідність інтеграції ГІС у кіберфізичні системи для підвищення ефективності та автономності БпЛА. Проаналізовано виклики, такі як обмеження супутникової навігації, обробка великих масивів даних у реальному часі, кібербезпека та вартість сенсорних систем. Запропоновано концептуальну модель кіберфізичної системи управління БпЛА, що містить геоінформаційну підсистему для обробки просторових даних, топографічної підтримки, геопросторового аналізу та інтеграції даних дистанційного зондування Землі. Розглянуто можливості використання ГІС для планування маршрутів польотів, зокрема з використанням платформи ArcGIS. Подано концептуальну модель кіберфізичних систем управління БпЛА, яка містить геоінформаційну підсистему як ключовий компонент для ефективного управління й аналізу даних. Розроблені теоретичні основи застосування геоінформаційних систем і кіберфізичних алгоритмів для розв’язання завдань дистанційного автоматизованого управління БпЛА. Подано огляд і класифікацію сучасного програмного забезпечення, що використовується для геообробки та оптимізації польотів. Обґрунтовано математичні моделі та алгоритми оптимізації маршрутів з урахуванням факторів ризику та географічних обмежень. Запропоновані рішення можуть бути використані для підвищення ефективності управління БпЛА під час виконання завдань у сфері охорони кордону, розвідки, рятувальних операцій і військових дій. Описано конкретні інструменти та технології, що дають змогу інтегрувати ГІС у системи прикордонної служби, зокрема для моніторингу обстановки на кордоні. Визначено перспективи використання геоінформаційних технологій для створення інтерактивних систем візуалізації та планування завдань з урахуванням специфічних потреб органів Державної прикордонної служби. Основними перевагами інтеграції ГІС у системи управління БпЛА є: забезпечення точного позиціонування та навігації, обробка та аналіз геопросторових даних, планування та оптимізація маршрутів польотів, формування тривимірних цифрових карт місцевості, синхронізація з іншими системами управління та розвідки. Перспективи подальших досліджень вбачають розробку алгоритмів автономного керування БпЛА, покращення кібербезпеки, обробку великих масивів геопросторових даних та інтеграцію ГІС у КФС.
- 22 August 2025
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 99 (2) , 113-126
Open AccessГЕОІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК КОМПОНЕНТ КІБЕРФІЗИЧНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
У статті розглянуто актуальні проблеми, пов’язані з використанням геоінформаційних технологій у системах управління БпЛА спеціального призначення. Обґрунтовано необхідність інтеграції ГІС у кіберфізичні системи для підвищення ефективності та автономності БпЛА. Проаналізовано виклики, такі як обмеження супутникової навігації, обробка великих масивів даних у реальному часі, кібербезпека та вартість сенсорних систем. Запропоновано концептуальну модель кіберфізичної системи управління БпЛА, що містить геоінформаційну підсистему для обробки просторових даних, топографічної підтримки, геопросторового аналізу та інтеграції даних дистанційного зондування Землі. Розглянуто можливості використання ГІС для планування маршрутів польотів, зокрема з використанням платформи ArcGIS. Подано концептуальну модель кіберфізичних систем управління БпЛА, яка містить геоінформаційну підсистему як ключовий компонент для ефективного управління й аналізу даних. Розроблені теоретичні основи застосування геоінформаційних систем і кіберфізичних алгоритмів для розв’язання завдань дистанційного автоматизованого управління БпЛА. Подано огляд і класифікацію сучасного програмного забезпечення, що використовується для геообробки та оптимізації польотів. Обґрунтовано математичні моделі та алгоритми оптимізації маршрутів з урахуванням факторів ризику та географічних обмежень. Запропоновані рішення можуть бути використані для підвищення ефективності управління БпЛА під час виконання завдань у сфері охорони кордону, розвідки, рятувальних операцій і військових дій. Описано конкретні інструменти та технології, що дають змогу інтегрувати ГІС у системи прикордонної служби, зокрема для моніторингу обстановки на кордоні. Визначено перспективи використання геоінформаційних технологій для створення інтерактивних систем візуалізації та планування завдань з урахуванням специфічних потреб органів Державної прикордонної служби. Основними перевагами інтеграції ГІС у системи управління БпЛА є: забезпечення точного позиціонування та навігації, обробка та аналіз геопросторових даних, планування та оптимізація маршрутів польотів, формування тривимірних цифрових карт місцевості, синхронізація з іншими системами управління та розвідки. Перспективи подальших досліджень вбачають розробку алгоритмів автономного керування БпЛА, покращення кібербезпеки, обробку великих масивів геопросторових даних та інтеграцію ГІС у КФС.
- Open Access
- 12 September 2024
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 2 (2) , 116-130
Оцінювання ефективності захисту стретегічно важливих об’єктів від безпілотних літальних апаратів силами протиповітряної оборони
Актуальність дослідження обумовлена необхідністю захисту стретегічно важливих об’єктів від терористичних дій з повітря. Зокрема, досвід провідних країн світу свідчить, що найбільш ефективним захистом стретегічно важливих об’єктів від терористичних дій з повітря є поєднання принципів дії засобів спеціального призначення, для чого доцільно розглянути деякі питання сумісності цих засобів при здійсненні захисту стретегічно важливих об’єктів від терористичних дій або нападу з повітря. Разом з тим, вивчення цих питань дозволить здійснити оцінку результатів сумісних дій, а також розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо їх ефективного застосування. У зв’язку з цим, дана стаття спрямована на виявлення чинників, які у сучасних умовах російсько-української війни найбільше впливають на ефективність інженерного захисту стретегічно важливих об’єктів. Разом з тим, з урахуванням цих чинників здійснено оцінювання ефективності захисту стретегічно важливих об’єктів від безпілотних літальних апаратів силами протиповітряної оборони, використання якого дозволить отримувати більш коректні результати. А на їх основі розробляти практичні рекомендації щодо підвищення захисту стретегічно важливих об’єктів від безпілотних літальних апаратів, зокрема й під час ведення бойових дій. У статті представлено структурно-логічну схему методичного підходу до вибору місця розташування засобів протиповітряної оборони під час захисту стретегічно важливого об’єкту від безпілотних літальних апаратів, наведено опис етапів оцінювання, основні вихідні дані, часткові та узагальнений показники ефективності, критерії та умови оцінювання. Обґрунтовано необхідність об’єднання в єдине ціле системи протиповітряної оборони, визначені критерії оцінювання ефективності організації сумісних дій протиповітряної оборони. У даній роботі розглядаються питання сумісного застосування засобів протиповітряної оборони і радіоелектронного впливу під час захисту стретегічно важливого об’єкту, методики визначення місць розміщення засобів фізичного впливу, що дозволяє оцінити очікувані результати сумісних дій, а також розробити науково обґрунтовані рекомендацій по їх ефективному сумісному застосуванню у складі спеціальних груп та розробити пропозиції щодо їх спеціальних дій в різних умовах обстановки під час захисту та збереження стретегічно важливих об’єктів. Матеріали статті становлять практичну цінність для органів управління, які під час планування застосування засобів фізичного впливу виконують розрахунки з визначення потрібного обсягу інженерних заходів для підвищення їх живучості під час здійснення захисту стретегічно важливого об’єкту від безпілотних літальних апаратів.
- 12 September 2024
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 2 (2) , 116-130
Open AccessОцінювання ефективності захисту стретегічно важливих об’єктів від безпілотних літальних апаратів силами протиповітряної оборони
Актуальність дослідження обумовлена необхідністю захисту стретегічно важливих об’єктів від терористичних дій з повітря. Зокрема, досвід провідних країн світу свідчить, що найбільш ефективним захистом стретегічно важливих об’єктів від терористичних дій з повітря є поєднання принципів дії засобів спеціального призначення, для чого доцільно розглянути деякі питання сумісності цих засобів при здійсненні захисту стретегічно важливих об’єктів від терористичних дій або нападу з повітря. Разом з тим, вивчення цих питань дозволить здійснити оцінку результатів сумісних дій, а також розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо їх ефективного застосування. У зв’язку з цим, дана стаття спрямована на виявлення чинників, які у сучасних умовах російсько-української війни найбільше впливають на ефективність інженерного захисту стретегічно важливих об’єктів. Разом з тим, з урахуванням цих чинників здійснено оцінювання ефективності захисту стретегічно важливих об’єктів від безпілотних літальних апаратів силами протиповітряної оборони, використання якого дозволить отримувати більш коректні результати. А на їх основі розробляти практичні рекомендації щодо підвищення захисту стретегічно важливих об’єктів від безпілотних літальних апаратів, зокрема й під час ведення бойових дій. У статті представлено структурно-логічну схему методичного підходу до вибору місця розташування засобів протиповітряної оборони під час захисту стретегічно важливого об’єкту від безпілотних літальних апаратів, наведено опис етапів оцінювання, основні вихідні дані, часткові та узагальнений показники ефективності, критерії та умови оцінювання. Обґрунтовано необхідність об’єднання в єдине ціле системи протиповітряної оборони, визначені критерії оцінювання ефективності організації сумісних дій протиповітряної оборони. У даній роботі розглядаються питання сумісного застосування засобів протиповітряної оборони і радіоелектронного впливу під час захисту стретегічно важливого об’єкту, методики визначення місць розміщення засобів фізичного впливу, що дозволяє оцінити очікувані результати сумісних дій, а також розробити науково обґрунтовані рекомендацій по їх ефективному сумісному застосуванню у складі спеціальних груп та розробити пропозиції щодо їх спеціальних дій в різних умовах обстановки під час захисту та збереження стретегічно важливих об’єктів. Матеріали статті становлять практичну цінність для органів управління, які під час планування застосування засобів фізичного впливу виконують розрахунки з визначення потрібного обсягу інженерних заходів для підвищення їх живучості під час здійснення захисту стретегічно важливого об’єкту від безпілотних літальних апаратів.
- 23 May 2023
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 89 (4) , 286-300
ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ПІДРОЗДІЛАМИ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ
У статті досліджено особливості практики застосування БПЛА підрозділами МВС у сучасних умовах ведення війни. Зазначено, що безпілотні літальні апарати були “зірками” українських полів битви з початку війни, виявляючи та знищуючи російські сили. Україна вже давно використовує БПЛА, щоб спробувати досягти технологічної переваги, оскільки вона воювала як аутсайдер проти підтримуваних росією сепаратистів у війні на Сході України. Перед вторгненням росії у лютому 2022 року українські військові купили дрони Bayraktar TB2 турецького виробництва, найбільш смертоносні безпілотні апарати в арсеналі країни. Вироблений турецькою компанією Baykar, Bayraktar TB2 є найбільшим дроном, який, як відомо, використовували українські сили для виконання місій спостереження та нанесення точних ударів за допомогою бомб з лазерним наведенням. Після вторгнення росії Сполучені Штати та європейські союзники подарували Україні ударні та спостережні БПЛА, зокрема Switchblade, американський боєприпас, який літає над полем бою, доки танк або інша ціль не потрапляє в поле зору, а потім пірнає вниз, щоб підірвати його. На Сході України БПЛА стали всюдисущими з українського боку, переважаючи, за словами солдатів, російський арсенал безпілотних літальних апаратів. Майже повністю БПЛА замінили розвідувальні патрулі та використовуються щодня для скидання боєприпасів. Використання БПЛА, оснащених оптичними чи телевізійними камерами, допомагає правоохоронним органам бути більш продуктивними. Технологія БПЛА і камер надає можливість керівникам підрозділів мати більше інформаційних даних і вчасно реагувати на зміну оперативної ситуації. Повітряні спостережні пункти також дозволяють максимально точно оцінити та реконструювати місця після аварії або місця злочину, щоб дозволити зрозуміти графік подій для кожного випадку. Прикордонники – одна зі складових Сил оборони України. Вони перші на державному кордоні і разом з іншими українськими захисниками продовжують давати потужну відсіч агресору. Наразі прикордонники в захисті кордону, зокрема на ділянці з росією та білоруссю, і на лінії фронту активно використовують безпілотні літальні апарати. У статті також акцентовано, що аеророзвідка прикордонників не тільки здійснює моніторинг обстановки, а й вистежує ворога та корегує вогонь артилерії на місця розміщення ворожої техніки та живої сили.
- 23 May 2023
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 89 (4) , 286-300
ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ПІДРОЗДІЛАМИ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ
У статті досліджено особливості практики застосування БПЛА підрозділами МВС у сучасних умовах ведення війни. Зазначено, що безпілотні літальні апарати були “зірками” українських полів битви з початку війни, виявляючи та знищуючи російські сили. Україна вже давно використовує БПЛА, щоб спробувати досягти технологічної переваги, оскільки вона воювала як аутсайдер проти підтримуваних росією сепаратистів у війні на Сході України. Перед вторгненням росії у лютому 2022 року українські військові купили дрони Bayraktar TB2 турецького виробництва, найбільш смертоносні безпілотні апарати в арсеналі країни. Вироблений турецькою компанією Baykar, Bayraktar TB2 є найбільшим дроном, який, як відомо, використовували українські сили для виконання місій спостереження та нанесення точних ударів за допомогою бомб з лазерним наведенням. Після вторгнення росії Сполучені Штати та європейські союзники подарували Україні ударні та спостережні БПЛА, зокрема Switchblade, американський боєприпас, який літає над полем бою, доки танк або інша ціль не потрапляє в поле зору, а потім пірнає вниз, щоб підірвати його. На Сході України БПЛА стали всюдисущими з українського боку, переважаючи, за словами солдатів, російський арсенал безпілотних літальних апаратів. Майже повністю БПЛА замінили розвідувальні патрулі та використовуються щодня для скидання боєприпасів. Використання БПЛА, оснащених оптичними чи телевізійними камерами, допомагає правоохоронним органам бути більш продуктивними. Технологія БПЛА і камер надає можливість керівникам підрозділів мати більше інформаційних даних і вчасно реагувати на зміну оперативної ситуації. Повітряні спостережні пункти також дозволяють максимально точно оцінити та реконструювати місця після аварії або місця злочину, щоб дозволити зрозуміти графік подій для кожного випадку. Прикордонники – одна зі складових Сил оборони України. Вони перші на державному кордоні і разом з іншими українськими захисниками продовжують давати потужну відсіч агресору. Наразі прикордонники в захисті кордону, зокрема на ділянці з росією та білоруссю, і на лінії фронту активно використовують безпілотні літальні апарати. У статті також акцентовано, що аеророзвідка прикордонників не тільки здійснює моніторинг обстановки, а й вистежує ворога та корегує вогонь артилерії на місця розміщення ворожої техніки та живої сили.