Valentina Antonyuk
Valentina Antonyuk has a total of 13 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Liudmyla Artiukhova
Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music, Kyiv, Ukraine
2 shared publications - Mariya Kalashnyk
H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv, Ukraine
2 shared publications - Олена Кумановська2 shared publications
Alla Grayaznova
1 shared publication- Anastasiya S. Lapo
Department of Economics, Regional Economy, State and Municipal Management, South Ural State University, 76 Prospekt Lenina, 454080, Chelyabinsk, Russia
1 shared publication - Elmira R. Vansovich
South Ural State University
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 30 June 2025
- Published by R. Glier Kyiv Institute of Music in Musicology of Kyiv
- No. 3,p. 56-67
Дуети Валерія Антонюка «Ave Maria» та «Pie Jesu» для баритона й сопрано з органом у контексті концертних форм ансамблевого виконавства
Актуальність дослідження. Здійснено виконавський аналіз дуетів Валерія Антонюка «Ave Maria» та «Pie Jesu» для сопрано й баритона в органному супроводі. Розглянуто жанрово-стилістичні особливості дуетів на сакральні тексти в контексті форм ансамблевого концертно-вокального виконавства. Охарактеризовано структурну організацію та мелодико-гармонічну будову музики творів, а також їх текстову основу. Визначено шляхи втілення змісту сакрального тексту в контексті жанру вокального ансамблю, зазначено особливості музичного композиторського письма, засобів музичної виразності. Мета статті — проаналізувати структурні і виконавські особливості цих творів, висвітлити механізми відтворення тексту засобами музичної виразності, виявити особливості їх інтерпретації у виконавській практиці. Методологія дослідження передбачає музично-теоретичний і виконавський аналіз, а також культурологічний, історичний і жанровий підходи. Результати та висновки. Зазначені дуети Валерія Антонюка написані на сакральні тексти католицького обряду і створені для однакового виконавського складу. Незважаючи на різний зміст текстів, вони вирізняються спокійним, урівноваженим характером, немає надмірної експресії. Композитор осмислює тексти, запрошуючи слухача сприймати смерть як продовження життя, долучатися до сакрального акту молитви. Це осмислення реалізується завдяки вдумливому ставленню до музичної форми, використанню стриманих виражальних і фактурних засобів. Водночас зовнішня «простота» цих творів потребує від виконавців високої професійної підготовки. Ключовими є навички ансамблевого співу — вміння слухати партнера, гармонійно поєднувати тембри, зберігаючи індивідуальність звучання. Необхідно також володіти широким динамічним діапазоном, відчуттям ритму, темпового й інтонаційного балансу, гармонії і тембру, зважаючи на інструментальну партію третього «учасника» ансамблю, яким є орган. Важливо розуміти загальну форму твору, фактурну побудову й функціональну роль кожної партії загалом.
- 30 June 2025
- Published by R. Glier Kyiv Institute of Music in Musicology of Kyiv
- No. 3,p. 56-67
Open AccessДуети Валерія Антонюка «Ave Maria» та «Pie Jesu» для баритона й сопрано з органом у контексті концертних форм ансамблевого виконавства
Актуальність дослідження. Здійснено виконавський аналіз дуетів Валерія Антонюка «Ave Maria» та «Pie Jesu» для сопрано й баритона в органному супроводі. Розглянуто жанрово-стилістичні особливості дуетів на сакральні тексти в контексті форм ансамблевого концертно-вокального виконавства. Охарактеризовано структурну організацію та мелодико-гармонічну будову музики творів, а також їх текстову основу. Визначено шляхи втілення змісту сакрального тексту в контексті жанру вокального ансамблю, зазначено особливості музичного композиторського письма, засобів музичної виразності. Мета статті — проаналізувати структурні і виконавські особливості цих творів, висвітлити механізми відтворення тексту засобами музичної виразності, виявити особливості їх інтерпретації у виконавській практиці. Методологія дослідження передбачає музично-теоретичний і виконавський аналіз, а також культурологічний, історичний і жанровий підходи. Результати та висновки. Зазначені дуети Валерія Антонюка написані на сакральні тексти католицького обряду і створені для однакового виконавського складу. Незважаючи на різний зміст текстів, вони вирізняються спокійним, урівноваженим характером, немає надмірної експресії. Композитор осмислює тексти, запрошуючи слухача сприймати смерть як продовження життя, долучатися до сакрального акту молитви. Це осмислення реалізується завдяки вдумливому ставленню до музичної форми, використанню стриманих виражальних і фактурних засобів. Водночас зовнішня «простота» цих творів потребує від виконавців високої професійної підготовки. Ключовими є навички ансамблевого співу — вміння слухати партнера, гармонійно поєднувати тембри, зберігаючи індивідуальність звучання. Необхідно також володіти широким динамічним діапазоном, відчуттям ритму, темпового й інтонаційного балансу, гармонії і тембру, зважаючи на інструментальну партію третього «учасника» ансамблю, яким є орган. Важливо розуміти загальну форму твору, фактурну побудову й функціональну роль кожної партії загалом.
- Open Access
- 12 June 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Fine Art and Culture Studies
- No. 2,p. 13-23
«КАНТАТА В П’ЯТИ ЧАСТИНАХ ДЛЯ ЗМІШАНОГО ХОРУ A CAPPELLA НА СЛОВА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА» ВАЛЕРІЯ АНТОНЮКА: СИНТЕЗ МУЗИКИ ТА ПОЕЗІЇ
Хорова творчість українських композиторів на вірші Тараса Шевченка – важливий пласт національної культури, що не втрачає своєї актуальності. Створені Великим Кобзарем літературно-художні образи продовжують своє життя в численних музичних опусах різних жанрів і форм, а їхньому аналізу присвячено безліч наукових робіт. Однак глибина смислів та сенсів цих творінь залишає ще багато місця для досліджень, зокрема, в галузі їхнього впливу на розвиток музичної культури України. Мета дослідження: вивчення специфіки синтезу музики й слова у творі Валерія Антонюка «Кантата в п’яти частинах для змішаного хору a cappella на слова Тараса Шевченка» через аналіз структури й образного змісту поетичних текстів Великого Кобзаря; виявлення специфіки фактури, гармонії, інтонації, форми, композиторських і виконавських прийомів. Методологія. У дослідженні застосовано комплекс наукових методів із галузей культурології, мистецтвознавства, філософії, літературознавства. Наукова новизна. Дослідження присвячене проблемам розвитку хорової Шевченкіани в контексті української музичної традиції. Вперше здійснено музикознавчий і виконавський аналіз сучасного українського композитора Валерія Антонюка, який написав твір, емоційно суголосний до ліричного та епічного змісту віршів Великого Кобзаря. Незважаючи на загальновідомий факт музикальності Шевченкової поезії, досі не було вивчено проблему синтезу музики й слова в хорових творах українських композиторів на вірші Т. Шевченка. Майстерне поєднання сучасних тенденцій композиторського письма та власної музичної мови з елементами української народнопісенної культури (без жодних фольклорних цитат) допомогло Валерію Антонюку розкрити в «Кантаті в п’яти частинах для змішаного хору a cappella на слова Тараса Шевченка» філософську глибину переживань ліричного героя та сакральний зміст поетичного тексту Великого Кобзаря. Висновки. У здійсненому дослідженні виявлено особливості композиторських новацій Валерія Антонюка в царині циклічного хорового жанру. Поставлено й розв’язано проблему співвідношення музичного й поетичного тексту в творі Валерія Антонюка «Кантата в п’яти частинах для змішаного хору a cappella на слова Тараса Шевченка» та доведено, що композитору вдалося розкрити сакральний семантичний зміст закладених у поезіях Великого Кобзаря архетипних образів української художньої культури, що рівночасно ототожнюються з реальністю та залишаються певними узагальнюючими символами авторського стилю композитора. Визначено, що твір Валерія Антонюка «Кантата в п’яти частинах для змішаного хору a cappella на слова Тараса Шевченка» є неоціненним внеском у розвиток української музичної, зокрема, хорової культури та неодмінно поповнить фонд музичної Шевченкіани. Коло тем та образів віршів Великого Кобзаря, які композитор обрав для свого циклу, є не просто ретроспективою життя українського народу, напроти, – вони тісно перегукуються з сучасністю, особливо в час нинішньої війни, коли українці укотре виборюють право на існування своєї нації та культури.
- 12 June 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Fine Art and Culture Studies
- No. 2,p. 13-23
Open Access«КАНТАТА В П’ЯТИ ЧАСТИНАХ ДЛЯ ЗМІШАНОГО ХОРУ A CAPPELLA НА СЛОВА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА» ВАЛЕРІЯ АНТОНЮКА: СИНТЕЗ МУЗИКИ ТА ПОЕЗІЇ
Хорова творчість українських композиторів на вірші Тараса Шевченка – важливий пласт національної культури, що не втрачає своєї актуальності. Створені Великим Кобзарем літературно-художні образи продовжують своє життя в численних музичних опусах різних жанрів і форм, а їхньому аналізу присвячено безліч наукових робіт. Однак глибина смислів та сенсів цих творінь залишає ще багато місця для досліджень, зокрема, в галузі їхнього впливу на розвиток музичної культури України. Мета дослідження: вивчення специфіки синтезу музики й слова у творі Валерія Антонюка «Кантата в п’яти частинах для змішаного хору a cappella на слова Тараса Шевченка» через аналіз структури й образного змісту поетичних текстів Великого Кобзаря; виявлення специфіки фактури, гармонії, інтонації, форми, композиторських і виконавських прийомів. Методологія. У дослідженні застосовано комплекс наукових методів із галузей культурології, мистецтвознавства, філософії, літературознавства. Наукова новизна. Дослідження присвячене проблемам розвитку хорової Шевченкіани в контексті української музичної традиції. Вперше здійснено музикознавчий і виконавський аналіз сучасного українського композитора Валерія Антонюка, який написав твір, емоційно суголосний до ліричного та епічного змісту віршів Великого Кобзаря. Незважаючи на загальновідомий факт музикальності Шевченкової поезії, досі не було вивчено проблему синтезу музики й слова в хорових творах українських композиторів на вірші Т. Шевченка. Майстерне поєднання сучасних тенденцій композиторського письма та власної музичної мови з елементами української народнопісенної культури (без жодних фольклорних цитат) допомогло Валерію Антонюку розкрити в «Кантаті в п’яти частинах для змішаного хору a cappella на слова Тараса Шевченка» філософську глибину переживань ліричного героя та сакральний зміст поетичного тексту Великого Кобзаря. Висновки. У здійсненому дослідженні виявлено особливості композиторських новацій Валерія Антонюка в царині циклічного хорового жанру. Поставлено й розв’язано проблему співвідношення музичного й поетичного тексту в творі Валерія Антонюка «Кантата в п’яти частинах для змішаного хору a cappella на слова Тараса Шевченка» та доведено, що композитору вдалося розкрити сакральний семантичний зміст закладених у поезіях Великого Кобзаря архетипних образів української художньої культури, що рівночасно ототожнюються з реальністю та залишаються певними узагальнюючими символами авторського стилю композитора. Визначено, що твір Валерія Антонюка «Кантата в п’яти частинах для змішаного хору a cappella на слова Тараса Шевченка» є неоціненним внеском у розвиток української музичної, зокрема, хорової культури та неодмінно поповнить фонд музичної Шевченкіани. Коло тем та образів віршів Великого Кобзаря, які композитор обрав для свого циклу, є не просто ретроспективою життя українського народу, напроти, – вони тісно перегукуються з сучасністю, особливо в час нинішньої війни, коли українці укотре виборюють право на існування своєї нації та культури.
- Open Access
- 2 May 2024
- Published by Nizhyn Mykola Gogol State University in Literature and Culture of Polissya
- Vol. 110 (24f) , 36-45
Галерея жіночих образів опери М. В. Лисенка «Тарас Бульба» за історичною повістю М. В. Гоголя
У статті досліджено аспекти втілення світу жіночих образів повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба» в їхній стильовій взаємодії з вокальними партіями героїнь однойменної опери М. В. Лисенка. Показано, що М. В. Лисенко відтворив національно-самобутню експресію галереї жіночих образів, здійснив їхню ліризацію музично-вокальними засобами, досягнувши в опері «Тарас Бульба» могутньої трансформації міфологічної, фольклорної образності літературного першоджерела.
- 2 May 2024
- Published by Nizhyn Mykola Gogol State University in Literature and Culture of Polissya
- Vol. 110 (24f) , 36-45
Open AccessГалерея жіночих образів опери М. В. Лисенка «Тарас Бульба» за історичною повістю М. В. Гоголя
У статті досліджено аспекти втілення світу жіночих образів повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба» в їхній стильовій взаємодії з вокальними партіями героїнь однойменної опери М. В. Лисенка. Показано, що М. В. Лисенко відтворив національно-самобутню експресію галереї жіночих образів, здійснив їхню ліризацію музично-вокальними засобами, досягнувши в опері «Тарас Бульба» могутньої трансформації міфологічної, фольклорної образності літературного першоджерела.
- Open Access
- 26 April 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Fine Art and Culture Studies
- No. 1,p. 4-14
КАФЕДРА КАМЕРНОГО СПІВУ В ХРОНОПИСІ ВОКАЛЬНОЇ ШКОЛИ КИЇВСЬКОЇ КОНСЕРВАТОРІЇ
The purpose of the work is to study the prerequisites for the creation in 2017 of the first and only department of chamber singing in Ukraine in the context of studying the chronology of the vocal school of the Kyiv сonservatory. Research methodology. Comparative-historical, typological, descriptive, retrospective methods of analysis, modeling, observation and generalizations of music-pedagogical experience are applied; archival sources of information were developed. The article presents the annals of the department of solo singing of the Kyiv сonservatory in the names of its dignitaries, teachers and lecturers who have educated more than one generation of outstanding Ukrainian singers and vocal teachers. The main feature of the vocal school of the Kyiv сonservatory (since 1996 – the Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music) is defined as continuity of experience. It was noted that, founded in 2017 after the separation of the department of solo singing, the graduating department of chamber singing became a powerful center of higher vocal education. The department offers a master's degree, an assistantship, and a creative postgraduate course. The educational work among students of the department consists not only in mastering narrowly one-sided professional means: in the developed methods, an interdisciplinary projection of the totality of knowledge about musical art has been accumulated, which is an undoubted evidence of the real process of cultural genesis in the creation of a modern vocal artistic space. Scientific novelty: the achievements of the chamber singing department of the vocal school of the Kyiv Conservatory are reviewed for the first time. Conclusions. It was determined that the chronicle of the vocal school continues to replenish and strengthen the achievements of the national and world treasury of musical art. This school, as a historical model of musical life, embodies the content of professional vocal education in Ukraine during the periods of formation, development and flowering of the main forms of the educational process. The study of aspects of the activity of the department of chamber singing as the inheritor of the experience of the vocal school of the Kyiv сonservatory contributes to the determination of the prospects for its development in the modern time-space of national culture. The direction of the main features of the Ukrainian vocal school is mostly consistent with stylistic trends and peculiarities of musical thinking of specific historical periods of cultural development. The presence of integral complexes of knowledge in the field of spiritual enlightenment is of particular importance. The important historical mission of the vocal school of the Kyiv сonservatory is intended to contribute to the identification, research and preservation of the experience of the existing, as well as the study of the newly created knowledge complexes in the field of musical art, – absolute authority in musical and educational metasystem of national culture. Мета роботи полягає у дослідженні передумов створення в 2017 році першої та єдиної в Україні кафедри камерного співу в контексті вивчення хронопису вокальної школи Київської консерваторії. Методологія дослідження. Застосовано порівняльно-історичний, типологічний, описовий, ретроспективний методи аналізу, моделювання, спостереження й узагальнень музично-педагогічного досвіду; опрацьовано архівні джерела інформації. У статті подано хронопис вокальної школи Київської консерваторії в іменах її достойників, – викладачів і лекторів, які виховали не одне покоління видатних українських співаків і вокальних педагогів. Головною рисою вокальної школи Київської консерваторії (з 1996 – Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського) визначено спадкоємність досвіду. Відзначено, що, заснована в 2017 році, після розділення кафедри сольного співу, випускаюча кафедра камерного співу стала потужним осередком вищої вокальної освіти. На кафедрі діє магістратура, асистентура й творча аспірантура. Виховна робота серед студентів кафедри полягає не лише в опануванні вузько-однобічними професійними засобами: у напрацьованих методиках акумульовано міждисциплінарну проєкцію сукупності знань про музичне мистецтво, що є безсумнівним свідченням реального процесу культуроґенезису у творенні сучасного вокального художнього простору. Наданий хронологічний опис діяльності засновників вокальної школи Київської консерваторії дозволяє розглядати її, як історичну модель музичного життя, що уособлює зміст професійної вокальної освіти України в періоди становлення, розвитку й розквіту...
- 26 April 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Fine Art and Culture Studies
- No. 1,p. 4-14
Open AccessКАФЕДРА КАМЕРНОГО СПІВУ В ХРОНОПИСІ ВОКАЛЬНОЇ ШКОЛИ КИЇВСЬКОЇ КОНСЕРВАТОРІЇ
The purpose of the work is to study the prerequisites for the creation in 2017 of the first and only department of chamber singing in Ukraine in the context of studying the chronology of the vocal school of the Kyiv сonservatory. Research methodology. Comparative-historical, typological, descriptive, retrospective methods of analysis, modeling, observation and generalizations of music-pedagogical experience are applied; archival sources of information were developed. The article presents the annals of the department of solo singing of the Kyiv сonservatory in the names of its dignitaries, teachers and lecturers who have educated more than one generation of outstanding Ukrainian singers and vocal teachers. The main feature of the vocal school of the Kyiv сonservatory (since 1996 – the Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music) is defined as continuity of experience. It was noted that, founded in 2017 after the separation of the department of solo singing, the graduating department of chamber singing became a powerful center of higher vocal education. The department offers a master's degree, an assistantship, and a creative postgraduate course. The educational work among students of the department consists not only in mastering narrowly one-sided professional means: in the developed methods, an interdisciplinary projection of the totality of knowledge about musical art has been accumulated, which is an undoubted evidence of the real process of cultural genesis in the creation of a modern vocal artistic space. Scientific novelty: the achievements of the chamber singing department of the vocal school of the Kyiv Conservatory are reviewed for the first time. Conclusions. It was determined that the chronicle of the vocal school continues to replenish and strengthen the achievements of the national and world treasury of musical art. This school, as a historical model of musical life, embodies the content of professional vocal education in Ukraine during the periods of formation, development and flowering of the main forms of the educational process. The study of aspects of the activity of the department of chamber singing as the inheritor of the experience of the vocal school of the Kyiv сonservatory contributes to the determination of the prospects for its development in the modern time-space of national culture. The direction of the main features of the Ukrainian vocal school is mostly consistent with stylistic trends and peculiarities of musical thinking of specific historical periods of cultural development. The presence of integral complexes of knowledge in the field of spiritual enlightenment is of particular importance. The important historical mission of the vocal school of the Kyiv сonservatory is intended to contribute to the identification, research and preservation of the experience of the existing, as well as the study of the newly created knowledge complexes in the field of musical art, – absolute authority in musical and educational metasystem of national culture. Мета роботи полягає у дослідженні передумов створення в 2017 році першої та єдиної в Україні кафедри камерного співу в контексті вивчення хронопису вокальної школи Київської консерваторії. Методологія дослідження. Застосовано порівняльно-історичний, типологічний, описовий, ретроспективний методи аналізу, моделювання, спостереження й узагальнень музично-педагогічного досвіду; опрацьовано архівні джерела інформації. У статті подано хронопис вокальної школи Київської консерваторії в іменах її достойників, – викладачів і лекторів, які виховали не одне покоління видатних українських співаків і вокальних педагогів. Головною рисою вокальної школи Київської консерваторії (з 1996 – Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського) визначено спадкоємність досвіду. Відзначено, що, заснована в 2017 році, після розділення кафедри сольного співу, випускаюча кафедра камерного співу стала потужним осередком вищої вокальної освіти. На кафедрі діє магістратура, асистентура й творча аспірантура. Виховна робота серед студентів кафедри полягає не лише в опануванні вузько-однобічними професійними засобами: у напрацьованих методиках акумульовано міждисциплінарну проєкцію сукупності знань про музичне мистецтво, що є безсумнівним свідченням реального процесу культуроґенезису у творенні сучасного вокального художнього простору. Наданий хронологічний опис діяльності засновників вокальної школи Київської консерваторії дозволяє розглядати її, як історичну модель музичного життя, що уособлює зміст професійної вокальної освіти України в періоди становлення, розвитку й розквіту...
- Open Access
- 5 January 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Слобожанські мистецькі студії
- No. 3,p. 5-9
АСПЕКТИ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО ДІАЛОГУ ВОКАЛІСТІВ
У статті розглянуто поняття етнокультурного діалогу вокалістів, що є актуальними як в осяганні постреальних явищ освоєння ними репертуару мовами оригіналу, так і в міжособистісному професійному спілкуванні з іноземними колегами й учнями. Національна вокальна культура професійних форм спеціалізується розвиненим у рамках ситуаційних ролей психологічним механізмом інтеракції (лат. іntеr + асtіvus – діючий) – соціальної взаємодії комунікантів. Завданням статті є дослідження явищ мистецької психічної енергії, мови жестів і невербальних висловлювань у сфері вокальної творчості (виконавської та педагогічної), спираючись на концептуальні положення розробленої нами теорії етнокультурної мовно-вокальної модальності й фонопсихолінгвістичної методики навчання сольного співу. Метою є створення моделей мовного та немовного спілкування вокалістів і доведення рівнозначності мовної й немовної структурної діяльності учасників цього етнокультурного діалогу на підставі особистого 25-річного досвіду навчання співаків із КНР у НМАУ імені П.І. Чайковського. Етнокультурний діалог у середовищі вокалістів вимагає від його учасників знання основ чужої музичної та лінгвокультурної традиції, відомої доти переважно з літературних джерел і все ще малодоступної, адже справжнє міжкультурне спілкування аж ніяк не може бути однобічним (у цьому випадку зосередженим лише на вивченні китайськими студентами традицій європейської та української музичної культури). Перспектива такого діалогу у вокальному мистецтві – це синтез різних національних художніх культур у новому досвіді, якому віднедавна сприяє діяльність Українсько-Китайського центру розвитку культури й освіти. Історія китайського вокального виконавства в українській музичній культурі представлена ще не була, і кожна спроба її опису має особливу практичну й наукову цінність. Стрімка глобалізація світових художніх процесів змушує враховувати універсальні й специфічні (професійні) характеристики представників різних народів у вирішенні найрізноманітніших проблем міжкультурного діалогу. Для викладачів, які навчають співу іноземців, це потреба знати заздалегідь саме ті професійні ситуації, у яких велика вірогідність міжкультурного непорозуміння, а також непересічна важливість визначення й точного позначення тих глибинних мистецьких цінностей, що становлять основу розуміння чужої мови й культури.
- 5 January 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Слобожанські мистецькі студії
- No. 3,p. 5-9
Open AccessАСПЕКТИ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО ДІАЛОГУ ВОКАЛІСТІВ
У статті розглянуто поняття етнокультурного діалогу вокалістів, що є актуальними як в осяганні постреальних явищ освоєння ними репертуару мовами оригіналу, так і в міжособистісному професійному спілкуванні з іноземними колегами й учнями. Національна вокальна культура професійних форм спеціалізується розвиненим у рамках ситуаційних ролей психологічним механізмом інтеракції (лат. іntеr + асtіvus – діючий) – соціальної взаємодії комунікантів. Завданням статті є дослідження явищ мистецької психічної енергії, мови жестів і невербальних висловлювань у сфері вокальної творчості (виконавської та педагогічної), спираючись на концептуальні положення розробленої нами теорії етнокультурної мовно-вокальної модальності й фонопсихолінгвістичної методики навчання сольного співу. Метою є створення моделей мовного та немовного спілкування вокалістів і доведення рівнозначності мовної й немовної структурної діяльності учасників цього етнокультурного діалогу на підставі особистого 25-річного досвіду навчання співаків із КНР у НМАУ імені П.І. Чайковського. Етнокультурний діалог у середовищі вокалістів вимагає від його учасників знання основ чужої музичної та лінгвокультурної традиції, відомої доти переважно з літературних джерел і все ще малодоступної, адже справжнє міжкультурне спілкування аж ніяк не може бути однобічним (у цьому випадку зосередженим лише на вивченні китайськими студентами традицій європейської та української музичної культури). Перспектива такого діалогу у вокальному мистецтві – це синтез різних національних художніх культур у новому досвіді, якому віднедавна сприяє діяльність Українсько-Китайського центру розвитку культури й освіти. Історія китайського вокального виконавства в українській музичній культурі представлена ще не була, і кожна спроба її опису має особливу практичну й наукову цінність. Стрімка глобалізація світових художніх процесів змушує враховувати універсальні й специфічні (професійні) характеристики представників різних народів у вирішенні найрізноманітніших проблем міжкультурного діалогу. Для викладачів, які навчають співу іноземців, це потреба знати заздалегідь саме ті професійні ситуації, у яких велика вірогідність міжкультурного непорозуміння, а також непересічна важливість визначення й точного позначення тих глибинних мистецьких цінностей, що становлять основу розуміння чужої мови й культури.
- Open Access
- 30 November 2023
- Published by Amazonia Investiga in Revista Amazonia Investiga
- Vol. 12 (71) , 54-60
Ukrainian vocal paradigm of Boleslav Yavorsky
- 30 November 2023
- Published by Amazonia Investiga in Revista Amazonia Investiga
- Vol. 12 (71) , 54-60
Open AccessUkrainian vocal paradigm of Boleslav Yavorsky
- Open Access
- 20 November 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Fine Art and Culture Studies
- No. 4,p. 3-13
«ТЕПЛІ ПІСНІ» ВАЛЕРІЯ АНТОНЮКА НА ВІРШІ ВАЛЕНТИНИ АНТОНЮК: ПОЕТИКА СТИЛЮ
Метою дослідження є цілісний аналіз поетики стилю вокального циклу Валерія Антонюка «Теплі Пісні на вірші Валентини Антонюк». Методологія. У дослідженні застосовано комплекс наукових методів із галузей культурології, мистецтвознавства, філософії, літературознавства. Наукова новизна. Встановлено, що, створивши вокальний цикл «Теплі Пісні на вірші Валентини Антонюк», композитор Валерій Антонюк написав твір, емоційно відмінний від ліричного змісту віршів поетеси. Завдяки їх музичному «перекладу», вербальний ряд твору сприймається по-іншому, завдяки чому збагачується та отримує нові додаткові риси, сенси, образні елементи жанрова поетика стилю. Висновки. Здійснене дослідження дозволяє стверджувати, що вокальний цикл Валерія Антонюка «Теплі Пісні на вірші Валентини Антонюк» побудовано за цілісним музично-драматургічним принципом, відповідно до якого, кожен із його окремих номерів виконує індивідуальну функцію, втілює певну стадію розвитку сюжету. Драматургія твору має відчутні риси симфонізму, що виявляються у розвитку початкового інтонаційного зерна, з найактивнішою його фазою в останньому номері, а також у створенні аркової системи організації частин циклу. Разом із вербальними символами, музичні наскрізні елементи синтезуються та поліфонізуються впродовж усього циклу, що призводить до їх якісних трансформацій та утворення образно-тематичних, інтонаційних, фактурно-динамічних та стильових арок. Твір В. Антонюка «Теплі Пісні на вірші Валентини Антонюк» становить яскравий приклад художньо-концептуальної цілісності вищого порядку: це – жанрово детермінований вокальний цикл у стилі «неокласицизм», в якому всі складові музично-мовленнєвої системи підпорядковані єдиній функції: вираженню найтонших емоційних відтінків образного змісту поетичного слова.
- 20 November 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Fine Art and Culture Studies
- No. 4,p. 3-13
Open Access«ТЕПЛІ ПІСНІ» ВАЛЕРІЯ АНТОНЮКА НА ВІРШІ ВАЛЕНТИНИ АНТОНЮК: ПОЕТИКА СТИЛЮ
Метою дослідження є цілісний аналіз поетики стилю вокального циклу Валерія Антонюка «Теплі Пісні на вірші Валентини Антонюк». Методологія. У дослідженні застосовано комплекс наукових методів із галузей культурології, мистецтвознавства, філософії, літературознавства. Наукова новизна. Встановлено, що, створивши вокальний цикл «Теплі Пісні на вірші Валентини Антонюк», композитор Валерій Антонюк написав твір, емоційно відмінний від ліричного змісту віршів поетеси. Завдяки їх музичному «перекладу», вербальний ряд твору сприймається по-іншому, завдяки чому збагачується та отримує нові додаткові риси, сенси, образні елементи жанрова поетика стилю. Висновки. Здійснене дослідження дозволяє стверджувати, що вокальний цикл Валерія Антонюка «Теплі Пісні на вірші Валентини Антонюк» побудовано за цілісним музично-драматургічним принципом, відповідно до якого, кожен із його окремих номерів виконує індивідуальну функцію, втілює певну стадію розвитку сюжету. Драматургія твору має відчутні риси симфонізму, що виявляються у розвитку початкового інтонаційного зерна, з найактивнішою його фазою в останньому номері, а також у створенні аркової системи організації частин циклу. Разом із вербальними символами, музичні наскрізні елементи синтезуються та поліфонізуються впродовж усього циклу, що призводить до їх якісних трансформацій та утворення образно-тематичних, інтонаційних, фактурно-динамічних та стильових арок. Твір В. Антонюка «Теплі Пісні на вірші Валентини Антонюк» становить яскравий приклад художньо-концептуальної цілісності вищого порядку: це – жанрово детермінований вокальний цикл у стилі «неокласицизм», в якому всі складові музично-мовленнєвої системи підпорядковані єдиній функції: вираженню найтонших емоційних відтінків образного змісту поетичного слова.
- Open Access
- 30 July 2023
- Published by Amazonia Investiga in Revista Amazonia Investiga
- Vol. 12 (66) , 64-73
"Ten solosingings to poems by Japanese poets…" by Valeriy Antonyuk in the context of ethno-cultural dialog
- 30 July 2023
- Published by Amazonia Investiga in Revista Amazonia Investiga
- Vol. 12 (66) , 64-73
Open Access"Ten solosingings to poems by Japanese poets…" by Valeriy Antonyuk in the context of ethno-cultural dialog
- Open Access
- 27 March 2020
- Published by Ural State University of Economics in Journal of New Economy
- Vol. 21 (1) , 72-88
Transformation in industrial specialisation and features of economic development across the subjects of the Russian Federation
- 27 March 2020
- Published by Ural State University of Economics in Journal of New Economy
- Vol. 21 (1) , 72-88
Open AccessTransformation in industrial specialisation and features of economic development across the subjects of the Russian Federation
- Open Access
- 6 September 2019
- Published by Ural State University of Economics in Upravlenets
- Vol. 10 (4) , 38-50
Regional problems in managing communications infrastructure in the digital economy
- 6 September 2019
- Published by Ural State University of Economics in Upravlenets
- Vol. 10 (4) , 38-50
Open AccessRegional problems in managing communications infrastructure in the digital economy