Олена Кумановська
Research Interests
Олена Кумановська has a total of 1 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Valentina Antonyuk
народна артистка України, докторка культурології, професорка, завідувачка кафедри камерного співу Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського
2 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 30 June 2025
- Published by R. Glier Kyiv Institute of Music in Musicology of Kyiv
- No. 3,p. 56-67
Дуети Валерія Антонюка «Ave Maria» та «Pie Jesu» для баритона й сопрано з органом у контексті концертних форм ансамблевого виконавства
Актуальність дослідження. Здійснено виконавський аналіз дуетів Валерія Антонюка «Ave Maria» та «Pie Jesu» для сопрано й баритона в органному супроводі. Розглянуто жанрово-стилістичні особливості дуетів на сакральні тексти в контексті форм ансамблевого концертно-вокального виконавства. Охарактеризовано структурну організацію та мелодико-гармонічну будову музики творів, а також їх текстову основу. Визначено шляхи втілення змісту сакрального тексту в контексті жанру вокального ансамблю, зазначено особливості музичного композиторського письма, засобів музичної виразності. Мета статті — проаналізувати структурні і виконавські особливості цих творів, висвітлити механізми відтворення тексту засобами музичної виразності, виявити особливості їх інтерпретації у виконавській практиці. Методологія дослідження передбачає музично-теоретичний і виконавський аналіз, а також культурологічний, історичний і жанровий підходи. Результати та висновки. Зазначені дуети Валерія Антонюка написані на сакральні тексти католицького обряду і створені для однакового виконавського складу. Незважаючи на різний зміст текстів, вони вирізняються спокійним, урівноваженим характером, немає надмірної експресії. Композитор осмислює тексти, запрошуючи слухача сприймати смерть як продовження життя, долучатися до сакрального акту молитви. Це осмислення реалізується завдяки вдумливому ставленню до музичної форми, використанню стриманих виражальних і фактурних засобів. Водночас зовнішня «простота» цих творів потребує від виконавців високої професійної підготовки. Ключовими є навички ансамблевого співу — вміння слухати партнера, гармонійно поєднувати тембри, зберігаючи індивідуальність звучання. Необхідно також володіти широким динамічним діапазоном, відчуттям ритму, темпового й інтонаційного балансу, гармонії і тембру, зважаючи на інструментальну партію третього «учасника» ансамблю, яким є орган. Важливо розуміти загальну форму твору, фактурну побудову й функціональну роль кожної партії загалом.
- 30 June 2025
- Published by R. Glier Kyiv Institute of Music in Musicology of Kyiv
- No. 3,p. 56-67
Open AccessДуети Валерія Антонюка «Ave Maria» та «Pie Jesu» для баритона й сопрано з органом у контексті концертних форм ансамблевого виконавства
Актуальність дослідження. Здійснено виконавський аналіз дуетів Валерія Антонюка «Ave Maria» та «Pie Jesu» для сопрано й баритона в органному супроводі. Розглянуто жанрово-стилістичні особливості дуетів на сакральні тексти в контексті форм ансамблевого концертно-вокального виконавства. Охарактеризовано структурну організацію та мелодико-гармонічну будову музики творів, а також їх текстову основу. Визначено шляхи втілення змісту сакрального тексту в контексті жанру вокального ансамблю, зазначено особливості музичного композиторського письма, засобів музичної виразності. Мета статті — проаналізувати структурні і виконавські особливості цих творів, висвітлити механізми відтворення тексту засобами музичної виразності, виявити особливості їх інтерпретації у виконавській практиці. Методологія дослідження передбачає музично-теоретичний і виконавський аналіз, а також культурологічний, історичний і жанровий підходи. Результати та висновки. Зазначені дуети Валерія Антонюка написані на сакральні тексти католицького обряду і створені для однакового виконавського складу. Незважаючи на різний зміст текстів, вони вирізняються спокійним, урівноваженим характером, немає надмірної експресії. Композитор осмислює тексти, запрошуючи слухача сприймати смерть як продовження життя, долучатися до сакрального акту молитви. Це осмислення реалізується завдяки вдумливому ставленню до музичної форми, використанню стриманих виражальних і фактурних засобів. Водночас зовнішня «простота» цих творів потребує від виконавців високої професійної підготовки. Ключовими є навички ансамблевого співу — вміння слухати партнера, гармонійно поєднувати тембри, зберігаючи індивідуальність звучання. Необхідно також володіти широким динамічним діапазоном, відчуттям ритму, темпового й інтонаційного балансу, гармонії і тембру, зважаючи на інструментальну партію третього «учасника» ансамблю, яким є орган. Важливо розуміти загальну форму твору, фактурну побудову й функціональну роль кожної партії загалом.
- Open Access
- 12 June 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Fine Art and Culture Studies
- No. 2,p. 13-23
«КАНТАТА В П’ЯТИ ЧАСТИНАХ ДЛЯ ЗМІШАНОГО ХОРУ A CAPPELLA НА СЛОВА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА» ВАЛЕРІЯ АНТОНЮКА: СИНТЕЗ МУЗИКИ ТА ПОЕЗІЇ
Хорова творчість українських композиторів на вірші Тараса Шевченка – важливий пласт національної культури, що не втрачає своєї актуальності. Створені Великим Кобзарем літературно-художні образи продовжують своє життя в численних музичних опусах різних жанрів і форм, а їхньому аналізу присвячено безліч наукових робіт. Однак глибина смислів та сенсів цих творінь залишає ще багато місця для досліджень, зокрема, в галузі їхнього впливу на розвиток музичної культури України. Мета дослідження: вивчення специфіки синтезу музики й слова у творі Валерія Антонюка «Кантата в п’яти частинах для змішаного хору a cappella на слова Тараса Шевченка» через аналіз структури й образного змісту поетичних текстів Великого Кобзаря; виявлення специфіки фактури, гармонії, інтонації, форми, композиторських і виконавських прийомів. Методологія. У дослідженні застосовано комплекс наукових методів із галузей культурології, мистецтвознавства, філософії, літературознавства. Наукова новизна. Дослідження присвячене проблемам розвитку хорової Шевченкіани в контексті української музичної традиції. Вперше здійснено музикознавчий і виконавський аналіз сучасного українського композитора Валерія Антонюка, який написав твір, емоційно суголосний до ліричного та епічного змісту віршів Великого Кобзаря. Незважаючи на загальновідомий факт музикальності Шевченкової поезії, досі не було вивчено проблему синтезу музики й слова в хорових творах українських композиторів на вірші Т. Шевченка. Майстерне поєднання сучасних тенденцій композиторського письма та власної музичної мови з елементами української народнопісенної культури (без жодних фольклорних цитат) допомогло Валерію Антонюку розкрити в «Кантаті в п’яти частинах для змішаного хору a cappella на слова Тараса Шевченка» філософську глибину переживань ліричного героя та сакральний зміст поетичного тексту Великого Кобзаря. Висновки. У здійсненому дослідженні виявлено особливості композиторських новацій Валерія Антонюка в царині циклічного хорового жанру. Поставлено й розв’язано проблему співвідношення музичного й поетичного тексту в творі Валерія Антонюка «Кантата в п’яти частинах для змішаного хору a cappella на слова Тараса Шевченка» та доведено, що композитору вдалося розкрити сакральний семантичний зміст закладених у поезіях Великого Кобзаря архетипних образів української художньої культури, що рівночасно ототожнюються з реальністю та залишаються певними узагальнюючими символами авторського стилю композитора. Визначено, що твір Валерія Антонюка «Кантата в п’яти частинах для змішаного хору a cappella на слова Тараса Шевченка» є неоціненним внеском у розвиток української музичної, зокрема, хорової культури та неодмінно поповнить фонд музичної Шевченкіани. Коло тем та образів віршів Великого Кобзаря, які композитор обрав для свого циклу, є не просто ретроспективою життя українського народу, напроти, – вони тісно перегукуються з сучасністю, особливо в час нинішньої війни, коли українці укотре виборюють право на існування своєї нації та культури.
- 12 June 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Fine Art and Culture Studies
- No. 2,p. 13-23
Open Access«КАНТАТА В П’ЯТИ ЧАСТИНАХ ДЛЯ ЗМІШАНОГО ХОРУ A CAPPELLA НА СЛОВА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА» ВАЛЕРІЯ АНТОНЮКА: СИНТЕЗ МУЗИКИ ТА ПОЕЗІЇ
Хорова творчість українських композиторів на вірші Тараса Шевченка – важливий пласт національної культури, що не втрачає своєї актуальності. Створені Великим Кобзарем літературно-художні образи продовжують своє життя в численних музичних опусах різних жанрів і форм, а їхньому аналізу присвячено безліч наукових робіт. Однак глибина смислів та сенсів цих творінь залишає ще багато місця для досліджень, зокрема, в галузі їхнього впливу на розвиток музичної культури України. Мета дослідження: вивчення специфіки синтезу музики й слова у творі Валерія Антонюка «Кантата в п’яти частинах для змішаного хору a cappella на слова Тараса Шевченка» через аналіз структури й образного змісту поетичних текстів Великого Кобзаря; виявлення специфіки фактури, гармонії, інтонації, форми, композиторських і виконавських прийомів. Методологія. У дослідженні застосовано комплекс наукових методів із галузей культурології, мистецтвознавства, філософії, літературознавства. Наукова новизна. Дослідження присвячене проблемам розвитку хорової Шевченкіани в контексті української музичної традиції. Вперше здійснено музикознавчий і виконавський аналіз сучасного українського композитора Валерія Антонюка, який написав твір, емоційно суголосний до ліричного та епічного змісту віршів Великого Кобзаря. Незважаючи на загальновідомий факт музикальності Шевченкової поезії, досі не було вивчено проблему синтезу музики й слова в хорових творах українських композиторів на вірші Т. Шевченка. Майстерне поєднання сучасних тенденцій композиторського письма та власної музичної мови з елементами української народнопісенної культури (без жодних фольклорних цитат) допомогло Валерію Антонюку розкрити в «Кантаті в п’яти частинах для змішаного хору a cappella на слова Тараса Шевченка» філософську глибину переживань ліричного героя та сакральний зміст поетичного тексту Великого Кобзаря. Висновки. У здійсненому дослідженні виявлено особливості композиторських новацій Валерія Антонюка в царині циклічного хорового жанру. Поставлено й розв’язано проблему співвідношення музичного й поетичного тексту в творі Валерія Антонюка «Кантата в п’яти частинах для змішаного хору a cappella на слова Тараса Шевченка» та доведено, що композитору вдалося розкрити сакральний семантичний зміст закладених у поезіях Великого Кобзаря архетипних образів української художньої культури, що рівночасно ототожнюються з реальністю та залишаються певними узагальнюючими символами авторського стилю композитора. Визначено, що твір Валерія Антонюка «Кантата в п’яти частинах для змішаного хору a cappella на слова Тараса Шевченка» є неоціненним внеском у розвиток української музичної, зокрема, хорової культури та неодмінно поповнить фонд музичної Шевченкіани. Коло тем та образів віршів Великого Кобзаря, які композитор обрав для свого циклу, є не просто ретроспективою життя українського народу, напроти, – вони тісно перегукуються з сучасністю, особливо в час нинішньої війни, коли українці укотре виборюють право на існування своєї нації та культури.