Natalya Sokur
Natalya Sokur has a total of 10 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Svetlana Gniezdilova
Odesa Maritime Academy National University
3 shared publications - Taras Stepanovych Ostapchuk
Odesa Military Academy image/svg+xml
3 shared publications - Oleksandr Rozmaznin
Військова академія
2 shared publications - Світлана Стоянова-Коваль
Військова академія (м. Одеса)
2 shared publications - Сергій Попов
доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри управління повсякденною діяльністю підрозділів Військової академії (м. Одеса), Україна
2 shared publications - L. Ostapchuk
Military Academy (Odesa)
1 shared publication
Latest Publications
- 10 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Актуальні проблеми філософії та соціології
- No. 61,p. 120-126
Роль електоральної соціології під час війни
Інституціоналізація електоральної соціології в умо вах війни є важливим процесом, який має як внутріш ній вимір і стосується правил і норм спільноти фахівців (безпосередньо стосується визначення закономірностей функціонування наукової спільноти теоретиків і прак тиків під час війни), так і зовнішній – щодо багатьох соціальнополітичних процесів в українському суспіль стві. Ситуація «без виборів» під час війни поєднується з демократичним вибором України, що дозволяє ствер джувати наявність електорального процесу. Роль елек торальної соціології в демократичному суспільстві поля гає в дослідженні структури й динаміки електоральних установок і поведінки виборців, сприянні відкритості виборчого процесу та визначенні причин, з яких грома дяни беруть участь у виборчому процесі, а також факто рів, що впливають на голосування. Натомість потребує окремої уваги визначення ролі електоральної соціології у ситуації «без виборів». Метою статті є визначення ролі електоральної соціо логії під час війни. В умовах війни, за відсутності вибо рів електоральна соціологія досліджує не безпосередній результат майбутнього голосування, а процес форму вання потенційного електорального вибору та умов, за яких цей вибір у майбутньому може бути реалізований. Без виборів (як інституту реалізації демократич ного волевиявлення громадян) електоральний процес в Україні продовжує впливати на політичні ідентифі кації, довіру (як горизонтальну, так і вертикальну). За допомогою електоральної соціології громадяни оці нюють владу та опозицію, формують образ бажаного політичного лідера (потенційного «депутата», «прези дента», «мера» тощо), визначають ставлення до партій (парламентських та непарламентських), декларують готовність до політичної участі (або абсентеїстські уста новки). Тобто електоральна соціологія фокусується не на голосуванні, а на електоральному процесі – форму ванні, трансформації та реалізації політичних орієнта цій громадян. В умовах невизначеності щодо термінів проведення виборів зі збільшенням часового проміжку між опиту ванням і реальною можливістю голосування знижу ється прогностична валідність відповідей на традиційне запитання про електоральні наміри громадян: «Якби вибори відбулися наступної неділі, за кого б Ви проголосували?». Водночас результати таких опитувань зберігають діагностичну цінність, оскільки дозволяють досліджувати поточну структуру електоральних орі єнтацій громадян, однак не можуть розглядатися як безпосередній прогноз результатів майбутніх виборів. Дедалі ймовірнішим стає сценарій «другої електо ральної революції». З одного боку, можуть бути закрі плені досягнення «першої революції» 2019 року: подо лання регіонального розколу, декларація нових правил гри та оновлення еліти тощо. З іншого боку, очевидною є необхідність урахування нової електоральної географії та нових електоральних технологій в умовах когнітив ної війни.
- 10 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Актуальні проблеми філософії та соціології
- No. 61,p. 120-126
Роль електоральної соціології під час війни
Інституціоналізація електоральної соціології в умо вах війни є важливим процесом, який має як внутріш ній вимір і стосується правил і норм спільноти фахівців (безпосередньо стосується визначення закономірностей функціонування наукової спільноти теоретиків і прак тиків під час війни), так і зовнішній – щодо багатьох соціальнополітичних процесів в українському суспіль стві. Ситуація «без виборів» під час війни поєднується з демократичним вибором України, що дозволяє ствер джувати наявність електорального процесу. Роль елек торальної соціології в демократичному суспільстві поля гає в дослідженні структури й динаміки електоральних установок і поведінки виборців, сприянні відкритості виборчого процесу та визначенні причин, з яких грома дяни беруть участь у виборчому процесі, а також факто рів, що впливають на голосування. Натомість потребує окремої уваги визначення ролі електоральної соціології у ситуації «без виборів». Метою статті є визначення ролі електоральної соціо логії під час війни. В умовах війни, за відсутності вибо рів електоральна соціологія досліджує не безпосередній результат майбутнього голосування, а процес форму вання потенційного електорального вибору та умов, за яких цей вибір у майбутньому може бути реалізований. Без виборів (як інституту реалізації демократич ного волевиявлення громадян) електоральний процес в Україні продовжує впливати на політичні ідентифі кації, довіру (як горизонтальну, так і вертикальну). За допомогою електоральної соціології громадяни оці нюють владу та опозицію, формують образ бажаного політичного лідера (потенційного «депутата», «прези дента», «мера» тощо), визначають ставлення до партій (парламентських та непарламентських), декларують готовність до політичної участі (або абсентеїстські уста новки). Тобто електоральна соціологія фокусується не на голосуванні, а на електоральному процесі – форму ванні, трансформації та реалізації політичних орієнта цій громадян. В умовах невизначеності щодо термінів проведення виборів зі збільшенням часового проміжку між опиту ванням і реальною можливістю голосування знижу ється прогностична валідність відповідей на традиційне запитання про електоральні наміри громадян: «Якби вибори відбулися наступної неділі, за кого б Ви проголосували?». Водночас результати таких опитувань зберігають діагностичну цінність, оскільки дозволяють досліджувати поточну структуру електоральних орі єнтацій громадян, однак не можуть розглядатися як безпосередній прогноз результатів майбутніх виборів. Дедалі ймовірнішим стає сценарій «другої електо ральної революції». З одного боку, можуть бути закрі плені досягнення «першої революції» 2019 року: подо лання регіонального розколу, декларація нових правил гри та оновлення еліти тощо. З іншого боку, очевидною є необхідність урахування нової електоральної географії та нових електоральних технологій в умовах когнітив ної війни.
- Open Access
- 1 January 2025
- Published by Vasyl Stus Donetsk National University in Політичне життя
- No. 1,p. 164-172
Вступ Фінляндії та Швеції до НАТО: ризики та перспективи безпеці
According to the general opinion, a certain geopolitical balance was established in the Northern European region during the Cold War. History has proved that most military operations in the Baltic region require access to what is today Finland's air, sea, and land. Of particular importance is the control of the Åland Islands, which border Swedish waters and serve as the "eastern gateway" to the Baltic Sea. Russia's proposals (demands) on security guarantees which were sent by the Russian Foreign Ministry for discussion on the 15th of December 2021 and made public on the 17th of December 2021, are often mentioned as the main reason for Finland and Sweden's official and decisive accession to NATO. Allegedly the draft agreements on security guarantees proposed by Russia to the United States and NATO, and in particular, on the non-expansion of the Alliance to the East and the limitation of any forward presence, were perceived by Finland and Sweden as an unacceptable attempt to infringe on their national sovereignty and the right to determine how to ensure their security. Ultimately, the full-scale military conflict in Ukraine that began on the 24th of February 2022 is often claimed to be the main rationale behind Finland's and Sweden's accession to NATO. This very conflict is said to have highlighted significant military and political tensions and threats from the side of the Russian Federation and finally convinced the governments of Finland and Sweden, as well as the governments of NATO member states, of the necessity to expand the North Atlantic Alliance on the basis of Finland and Sweden. However, the problem is much broader and deeper, and its genesis is not limited to Russia's recent (ultimatum) proposals for security guarantees and/or a military conflict in Ukraine. Moreover, Finland's and Sweden's accession to NATO does not necessarily mean greater security for these countries and the NATO bloc overall. Дослідження присвячено визначенню ризиків та перспектив вступу Фінляндії та Швеції до НАТО. Прийнято вважати, що у період холодної війни в північноєвропейському регіоні встановився певний геополітичний баланс. Історія довела, що для більшості військових операцій у Балтійському регіоні потрібен доступ до повітря, моря та землі Фінляндії. Особливо важливим є контроль над Аландськими островами, які межують зі шведськими водами та служать «східними воротами» до Балтійського моря. Пропозиції (вимоги) Російської Федерації щодо гарантій безпеки, які були направлені МЗС Росії для обговорення 15 грудня 2021 року та оприлюднені 17 грудня 2021 року, часто називають головною причиною офіційного та рішучого вступу Фінляндії та Швеції до НАТО. Тобто, запропоновані Російською Федерацією США та НАТО проекти угод про гарантії безпеки, зокрема про нерозширення Альянсу на схід і обмеження будь-якої передової присутності, були сприйняті Фінляндією та Швецією як неприйнятна спроба посягати на їхній національний суверенітет і право визначати, як забезпечити свою безпеку. Зрештою, повномасштабний військовий конфлікт в Україні, який розпочався 24 лютого 2022 року, часто називають основною причиною вступу Фінляндії та Швеції до НАТО. Саме цей конфлікт підкреслив значну військово-політичну напругу та загрози з боку Російської Федерації та остаточно переконав уряди Фінляндії та Швеції, а також уряди держав-членів НАТО в необхідності розширення Північноатлантичного альянсу на основі Фінляндії та Швеції. Однак проблема є набагато ширшою та глибшою, і її генезис не обмежується нещодавніми (ультиматумними) пропозиціями Російської Федерації щодо гарантій безпеки та/або військового конфлікту в Україні. Крім того, вступ Фінляндії та Швеції до НАТО не обов'язково означає підвищення безпеки для цих країн і блоку НАТО в цілому.
- 1 January 2025
- Published by Vasyl Stus Donetsk National University in Політичне життя
- No. 1,p. 164-172
Open AccessВступ Фінляндії та Швеції до НАТО: ризики та перспективи безпеці
According to the general opinion, a certain geopolitical balance was established in the Northern European region during the Cold War. History has proved that most military operations in the Baltic region require access to what is today Finland's air, sea, and land. Of particular importance is the control of the Åland Islands, which border Swedish waters and serve as the "eastern gateway" to the Baltic Sea. Russia's proposals (demands) on security guarantees which were sent by the Russian Foreign Ministry for discussion on the 15th of December 2021 and made public on the 17th of December 2021, are often mentioned as the main reason for Finland and Sweden's official and decisive accession to NATO. Allegedly the draft agreements on security guarantees proposed by Russia to the United States and NATO, and in particular, on the non-expansion of the Alliance to the East and the limitation of any forward presence, were perceived by Finland and Sweden as an unacceptable attempt to infringe on their national sovereignty and the right to determine how to ensure their security. Ultimately, the full-scale military conflict in Ukraine that began on the 24th of February 2022 is often claimed to be the main rationale behind Finland's and Sweden's accession to NATO. This very conflict is said to have highlighted significant military and political tensions and threats from the side of the Russian Federation and finally convinced the governments of Finland and Sweden, as well as the governments of NATO member states, of the necessity to expand the North Atlantic Alliance on the basis of Finland and Sweden. However, the problem is much broader and deeper, and its genesis is not limited to Russia's recent (ultimatum) proposals for security guarantees and/or a military conflict in Ukraine. Moreover, Finland's and Sweden's accession to NATO does not necessarily mean greater security for these countries and the NATO bloc overall. Дослідження присвячено визначенню ризиків та перспектив вступу Фінляндії та Швеції до НАТО. Прийнято вважати, що у період холодної війни в північноєвропейському регіоні встановився певний геополітичний баланс. Історія довела, що для більшості військових операцій у Балтійському регіоні потрібен доступ до повітря, моря та землі Фінляндії. Особливо важливим є контроль над Аландськими островами, які межують зі шведськими водами та служать «східними воротами» до Балтійського моря. Пропозиції (вимоги) Російської Федерації щодо гарантій безпеки, які були направлені МЗС Росії для обговорення 15 грудня 2021 року та оприлюднені 17 грудня 2021 року, часто називають головною причиною офіційного та рішучого вступу Фінляндії та Швеції до НАТО. Тобто, запропоновані Російською Федерацією США та НАТО проекти угод про гарантії безпеки, зокрема про нерозширення Альянсу на схід і обмеження будь-якої передової присутності, були сприйняті Фінляндією та Швецією як неприйнятна спроба посягати на їхній національний суверенітет і право визначати, як забезпечити свою безпеку. Зрештою, повномасштабний військовий конфлікт в Україні, який розпочався 24 лютого 2022 року, часто називають основною причиною вступу Фінляндії та Швеції до НАТО. Саме цей конфлікт підкреслив значну військово-політичну напругу та загрози з боку Російської Федерації та остаточно переконав уряди Фінляндії та Швеції, а також уряди держав-членів НАТО в необхідності розширення Північноатлантичного альянсу на основі Фінляндії та Швеції. Однак проблема є набагато ширшою та глибшою, і її генезис не обмежується нещодавніми (ультиматумними) пропозиціями Російської Федерації щодо гарантій безпеки та/або військового конфлікту в Україні. Крім того, вступ Фінляндії та Швеції до НАТО не обов'язково означає підвищення безпеки для цих країн і блоку НАТО в цілому.
- Open Access
- 13 March 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 93 (4) , 66-75
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ВИКЛИКИ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ В УПРАВЛІННІ СФЕРОЮ ОБОРОНИ УКРАЇНИ
The article is devoted to the analysis of modern personnel policy in the sphere of defense of Ukraine. In the context of growing security challenges and the need for integration with international standards, especially taking into account cooperation with NATO, the study highlights the key directions and challenges that Ukraine faces in the development of an effective personnel policy in this area. The main aspects considered include professional development and training, technological modernization, attraction and retention of qualified personnel, humanitarian aspects, the fight against corruption and the provision of social protection for military personnel. The article also provides recommendations on possible ways to improve HR policy and highlights prospects for further research in this area. In order to ensure an effective response to these challenges, the article examines various aspects of personnel policy, emphasizing the importance of continuous professional development, taking into account technological trends in the modern military arsenal, as well as the need to create motivating conditions for attracting new talents. Special attention is paid to issues of international integration and cooperation with the aim of achieving compliance with NATO standards, as well as strengthening Ukraine’s defense capabilities at the international level. Modern problems are analyzed, in particular, the detection and fight against corruption in personnel policy, emphasizing its importance for maintaining high morale and the efficiency of military structures. Social aspects are also discussed, including the provision of adequate social protection and support for military personnel, which are critical to maintaining the stability and high combat capability of the army. Prospects for further research that can contribute to the development of personnel policy in the defense sector, taking into account the rapid changes in the global security environment and the requirements for modern military forces, are offered. These perspectives include a detailed analysis of technological innovations, their impact on personnel policy, and the training needs of military personnel. Also, important is the study of international experience in the field of personnel policy, in particular, the adaptation of successful practices of other countries to the Ukrainian context. The authors emphasize the need to study the social aspects of military service, including the impact of service on family life, the psychological state of military personnel, and their general well-being. Статтю присвячено аналізу сучасної кадрової політики у сфері оборони України. У контексті зростаючих безпекових викликів та необхідності інтеграції з міжнародними стандартами, особливо з урахуванням співпраці з НАТО, дослідження висвітлює ключові напрями та виклики, з якими стикається Україна у розвитку ефективної кадрової політики в цій сфері. Основні аспекти, які розглядаються, містять професійний розвиток і навчання, технологічну модернізацію, залучення та утримання кваліфікованих кадрів, гуманітарні аспекти, боротьбу з корупцією та забезпечення соціального захисту військовослужбовців. Стаття також надає рекомендації щодо можливих шляхів удосконалення кадрової політики та висвітлює перспективи для подальших досліджень у цій сфері. З метою забезпечення ефективної відповіді на ці виклики, автори розглядають різні аспекти кадрової політики,ак центуючи на важливості постійного професійного розвитку, врахуванні технологічних тенденцій у сучасному воєнному арсеналі, а також на необхідності створення мотивувальних умов для залучення нових талантів. Особливу увагу приділено питанням міжнародної інтеграції та співпраці з метою досягнення відповідності до стандартів НАТО, а також зміцнення оборонної спроможності України на міжнародному рівні. Проаналізовано сучасні проблеми, зокрема виявлення та боротьбу з корупцією в кадровій політиці, підкреслено її значення для підтримки високого морального духу й ефективності військових структур. Також обговорюються соціальні аспекти, включно із забезпеченням належного соціального захисту та підтримки військовослужбовців, які є критично важливими для підтримання стабільності та високої боєздатності армії. Запропоновано перспективи для подальших досліджень, які можуть сприяти розвитку кадрової політики в оборонному секторі, з урахуванням швидких змін у глобальному...
- 13 March 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 93 (4) , 66-75
Open AccessСУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ВИКЛИКИ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ В УПРАВЛІННІ СФЕРОЮ ОБОРОНИ УКРАЇНИ
The article is devoted to the analysis of modern personnel policy in the sphere of defense of Ukraine. In the context of growing security challenges and the need for integration with international standards, especially taking into account cooperation with NATO, the study highlights the key directions and challenges that Ukraine faces in the development of an effective personnel policy in this area. The main aspects considered include professional development and training, technological modernization, attraction and retention of qualified personnel, humanitarian aspects, the fight against corruption and the provision of social protection for military personnel. The article also provides recommendations on possible ways to improve HR policy and highlights prospects for further research in this area. In order to ensure an effective response to these challenges, the article examines various aspects of personnel policy, emphasizing the importance of continuous professional development, taking into account technological trends in the modern military arsenal, as well as the need to create motivating conditions for attracting new talents. Special attention is paid to issues of international integration and cooperation with the aim of achieving compliance with NATO standards, as well as strengthening Ukraine’s defense capabilities at the international level. Modern problems are analyzed, in particular, the detection and fight against corruption in personnel policy, emphasizing its importance for maintaining high morale and the efficiency of military structures. Social aspects are also discussed, including the provision of adequate social protection and support for military personnel, which are critical to maintaining the stability and high combat capability of the army. Prospects for further research that can contribute to the development of personnel policy in the defense sector, taking into account the rapid changes in the global security environment and the requirements for modern military forces, are offered. These perspectives include a detailed analysis of technological innovations, their impact on personnel policy, and the training needs of military personnel. Also, important is the study of international experience in the field of personnel policy, in particular, the adaptation of successful practices of other countries to the Ukrainian context. The authors emphasize the need to study the social aspects of military service, including the impact of service on family life, the psychological state of military personnel, and their general well-being. Статтю присвячено аналізу сучасної кадрової політики у сфері оборони України. У контексті зростаючих безпекових викликів та необхідності інтеграції з міжнародними стандартами, особливо з урахуванням співпраці з НАТО, дослідження висвітлює ключові напрями та виклики, з якими стикається Україна у розвитку ефективної кадрової політики в цій сфері. Основні аспекти, які розглядаються, містять професійний розвиток і навчання, технологічну модернізацію, залучення та утримання кваліфікованих кадрів, гуманітарні аспекти, боротьбу з корупцією та забезпечення соціального захисту військовослужбовців. Стаття також надає рекомендації щодо можливих шляхів удосконалення кадрової політики та висвітлює перспективи для подальших досліджень у цій сфері. З метою забезпечення ефективної відповіді на ці виклики, автори розглядають різні аспекти кадрової політики,ак центуючи на важливості постійного професійного розвитку, врахуванні технологічних тенденцій у сучасному воєнному арсеналі, а також на необхідності створення мотивувальних умов для залучення нових талантів. Особливу увагу приділено питанням міжнародної інтеграції та співпраці з метою досягнення відповідності до стандартів НАТО, а також зміцнення оборонної спроможності України на міжнародному рівні. Проаналізовано сучасні проблеми, зокрема виявлення та боротьбу з корупцією в кадровій політиці, підкреслено її значення для підтримки високого морального духу й ефективності військових структур. Також обговорюються соціальні аспекти, включно із забезпеченням належного соціального захисту та підтримки військовослужбовців, які є критично важливими для підтримання стабільності та високої боєздатності армії. Запропоновано перспективи для подальших досліджень, які можуть сприяти розвитку кадрової політики в оборонному секторі, з урахуванням швидких змін у глобальному...
- 1 January 2024
- Published by South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky in Politicus
- No. 1,p. 107-112
Training experience for the training of military professionals in NATO member countries
- 1 January 2024
- Published by South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky in Politicus
- No. 1,p. 107-112
Training experience for the training of military professionals in NATO member countries
- Open Access
- 31 December 2023
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 13 (6) , 206-214
Нова концепція військової кадрової політики: виклики та перспективи
Purpose: consists of a comprehensive analysis of modern trends and challenges faced by the military personnel policy, as well as highlighting the potential directions of its development and modernization in the context of the implementation of the Concept of the Military Personnel Policy of the Ministry of Defense of Ukraine until 2028. Method: analysis and synthesis. The results of the study: the authors consider key aspects and innovative approaches in the formation and development of personnel policy of modern military forces. The article analyzes in detail the challenges faced by military organizations in the context of recruitment, training, motivation and retention of personnel. Special attention is paid to the need to adapt personnel policy to rapid changes in technology, military strategies, and global conditions. The authors highlight innovative strategies that can be implemented to increase the effectiveness of personnel policy, including the integration of modern technologies into the process of training and development of personnel, as well as the development of professional skills that will be relevant not only in military but also in civilian careers. The importance of multinational and interagency cooperation to share experiences and develop joint programs is also discussed. The article offers an in-depth analysis and recommendations that can be useful for the formation of an effective military personnel policy capable of responding to modern challenges and using existing perspectives. Value: this work will be useful to defense professionals, policymakers, analysts, and researchers interested in the development of military personnel strategies. Systematized key tasks of the Concept of military personnel policy of the Ministry of Defense of Ukraine until 2028. Papertype: theoretical.
- 31 December 2023
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 13 (6) , 206-214
Open AccessНова концепція військової кадрової політики: виклики та перспективи
Purpose: consists of a comprehensive analysis of modern trends and challenges faced by the military personnel policy, as well as highlighting the potential directions of its development and modernization in the context of the implementation of the Concept of the Military Personnel Policy of the Ministry of Defense of Ukraine until 2028. Method: analysis and synthesis. The results of the study: the authors consider key aspects and innovative approaches in the formation and development of personnel policy of modern military forces. The article analyzes in detail the challenges faced by military organizations in the context of recruitment, training, motivation and retention of personnel. Special attention is paid to the need to adapt personnel policy to rapid changes in technology, military strategies, and global conditions. The authors highlight innovative strategies that can be implemented to increase the effectiveness of personnel policy, including the integration of modern technologies into the process of training and development of personnel, as well as the development of professional skills that will be relevant not only in military but also in civilian careers. The importance of multinational and interagency cooperation to share experiences and develop joint programs is also discussed. The article offers an in-depth analysis and recommendations that can be useful for the formation of an effective military personnel policy capable of responding to modern challenges and using existing perspectives. Value: this work will be useful to defense professionals, policymakers, analysts, and researchers interested in the development of military personnel strategies. Systematized key tasks of the Concept of military personnel policy of the Ministry of Defense of Ukraine until 2028. Papertype: theoretical.
- 1 January 2023
- Published by South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky in Politicus
- No. 3,p. 52-56
Promotional mechanism in the Ukrainian Armed Forces: theoretical aspect
- 1 January 2023
- Published by South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky in Politicus
- No. 3,p. 52-56
Promotional mechanism in the Ukrainian Armed Forces: theoretical aspect