Nataliia Snapkova
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Nataliia Snapkova has a total of 15 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Oleh Semenenko
Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України
2 shared publications - Viktor Tsarynnyk
Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України
2 shared publications - Anatolii Yurkov
Military Institute of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ukraine
1 shared publication - Andriі Savchenko
Український державний університет імені Михайла Драгоманова
1 shared publication - Kira Horiacheva
Taras Shevchenko National University of Kyiv , Military Institute , Kyiv , Ukraine
1 shared publication - Larysa Tsarynnyk1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 24 January 2025
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 2 (4) , 49-59
Особливості комплектування збройних сил іноземних держав
Актуальність даної статті обумовлена тим, що система комплектування Збройних Сил України, як важлива складова військового будівництва, визначає спроможність військ (сил) протистояти реальному, а у подальшому – потенційному противнику, яким у найближчий перспективі залишається російська федерація. За своєю суттю система комплектування є системою забезпечення збройних сил військовослужбовцями й цивільним персоналом у мирний і воєнний час, а також створення запасу (резерву) військово-навчених людських ресурсів. Аналіз відсічі російської збройної агресії засвідчив, що, не дивлячись на суттєву перевагу противника в озброєнні та військовій техніці, Збройним Силам України вдалося зупинити його просування, а на деяких напрямках навіть відновити положення по державному кордону, що об’єктивно пояснюється саме перевагою у людському факторі. Разом з тим, були виявлені і певні проблеми у комплектуванні військ (сил) особовим складом. У зв'язку з цим дана стаття спрямована на виявлення можливих шляхів вирішення виниклих проблем на основі аналізу іноземного досвіду з питань комплектування, особливо з точки зору спроможності держави створювати мобілізаційний людський ресурс. На сьогодні основними способами комплектування залишаються такі: комплектування за контрактом, комплектування за призовом та їх поєднання – змішаний спосіб. На спроможності системи комплектування забезпечити збройні сили особовим складом впливає низка зовнішніх і внутрішніх факторів. Ці фактори формують потребу в особовому складі, визначають можливості держави забезпечити таку потребу з урахуванням вимог до особового складу і, в цілому, впливають на прийняття політичного рішення щодо способу комплектування. На основі проведеного аналізу можна констатувати, що кожний розглянутий спосіб комплектування збройних сил має свої переваги і недоліки, тому абсолютизувати той або інший спосіб немає сенсу. Що стосується комплектування Збройних Сил України в мирний час, то у прогнозованій перспективі доцільним буде вважатися змішаний спосіб, особливо з точки зору економічних та фінансових спроможностей держави. Матеріали статті можуть бути корисними для керівників структурних підрозділів, фахівців з кадрового менеджменту, а також науковцям і дослідникам в галузі національної безпеки.
- 24 January 2025
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 2 (4) , 49-59
Open AccessОсобливості комплектування збройних сил іноземних держав
Актуальність даної статті обумовлена тим, що система комплектування Збройних Сил України, як важлива складова військового будівництва, визначає спроможність військ (сил) протистояти реальному, а у подальшому – потенційному противнику, яким у найближчий перспективі залишається російська федерація. За своєю суттю система комплектування є системою забезпечення збройних сил військовослужбовцями й цивільним персоналом у мирний і воєнний час, а також створення запасу (резерву) військово-навчених людських ресурсів. Аналіз відсічі російської збройної агресії засвідчив, що, не дивлячись на суттєву перевагу противника в озброєнні та військовій техніці, Збройним Силам України вдалося зупинити його просування, а на деяких напрямках навіть відновити положення по державному кордону, що об’єктивно пояснюється саме перевагою у людському факторі. Разом з тим, були виявлені і певні проблеми у комплектуванні військ (сил) особовим складом. У зв'язку з цим дана стаття спрямована на виявлення можливих шляхів вирішення виниклих проблем на основі аналізу іноземного досвіду з питань комплектування, особливо з точки зору спроможності держави створювати мобілізаційний людський ресурс. На сьогодні основними способами комплектування залишаються такі: комплектування за контрактом, комплектування за призовом та їх поєднання – змішаний спосіб. На спроможності системи комплектування забезпечити збройні сили особовим складом впливає низка зовнішніх і внутрішніх факторів. Ці фактори формують потребу в особовому складі, визначають можливості держави забезпечити таку потребу з урахуванням вимог до особового складу і, в цілому, впливають на прийняття політичного рішення щодо способу комплектування. На основі проведеного аналізу можна констатувати, що кожний розглянутий спосіб комплектування збройних сил має свої переваги і недоліки, тому абсолютизувати той або інший спосіб немає сенсу. Що стосується комплектування Збройних Сил України в мирний час, то у прогнозованій перспективі доцільним буде вважатися змішаний спосіб, особливо з точки зору економічних та фінансових спроможностей держави. Матеріали статті можуть бути корисними для керівників структурних підрозділів, фахівців з кадрового менеджменту, а також науковцям і дослідникам в галузі національної безпеки.
- Open Access
- 19 November 2024
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 2 (3) , 41-63
Кадровий менеджмент Збройних Сил України в контексті сучасних загроз та викликів: понятійно-термінологічний апарат
Актуальність зазначеної тематики полягає в тому, що сучасні теоретичні засади кадрового менеджменту постійно трансформуються під впливом динамічних змін, що обумовлюються військовою кадровою політикою, акцентованою на розвиток та ефективне застосування кадрового потенціалу для вирішення поточних і перспективних завдань у сфері забезпечення боєздатності Збройних Сил України. Як наслідок, понятійно-термінологічний апарат, який використовується в системі кадрового менеджменту, теж зазнає певних змін і потребує системного аналізу та вивчення. Тому головною метою статті є розкриття теоретичної сутності кадрового менеджменту Збройних Сил України, тлумачення та аналіз базових знань і термінів, обґрунтування теоретичних, методологічних положень порядку управління персоналом, його принципів та формалізація основних складових менеджменту. Основними методами досліджень є методи аналізу та синтезу, дедукції та індукції. Основними результатами статті є: результати аналізу історичного аспекту розвитку менеджменту; концентрація уваги вчених на актуальності дослідження теорії кадрового менеджменту; визначення ключових аспектів розвитку понятійно-термінологічного апарату теорії кадрового менеджменту; висвітлення нових підходів кадрового менеджменту та їхньої проблематики, основних напрямів розвитку військової кадрової політики. Матеріали статті можуть бути корисними для керівників країни вищої ланки, вищого командного складу сил оборони та безпеки держави, аналітиків, науковців і дослідників у галузі національної безпеки та розвитку оборонної сфери держави, а також фахівців кадрового менеджменту у військах (силах).
- 19 November 2024
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 2 (3) , 41-63
Open AccessКадровий менеджмент Збройних Сил України в контексті сучасних загроз та викликів: понятійно-термінологічний апарат
Актуальність зазначеної тематики полягає в тому, що сучасні теоретичні засади кадрового менеджменту постійно трансформуються під впливом динамічних змін, що обумовлюються військовою кадровою політикою, акцентованою на розвиток та ефективне застосування кадрового потенціалу для вирішення поточних і перспективних завдань у сфері забезпечення боєздатності Збройних Сил України. Як наслідок, понятійно-термінологічний апарат, який використовується в системі кадрового менеджменту, теж зазнає певних змін і потребує системного аналізу та вивчення. Тому головною метою статті є розкриття теоретичної сутності кадрового менеджменту Збройних Сил України, тлумачення та аналіз базових знань і термінів, обґрунтування теоретичних, методологічних положень порядку управління персоналом, його принципів та формалізація основних складових менеджменту. Основними методами досліджень є методи аналізу та синтезу, дедукції та індукції. Основними результатами статті є: результати аналізу історичного аспекту розвитку менеджменту; концентрація уваги вчених на актуальності дослідження теорії кадрового менеджменту; визначення ключових аспектів розвитку понятійно-термінологічного апарату теорії кадрового менеджменту; висвітлення нових підходів кадрового менеджменту та їхньої проблематики, основних напрямів розвитку військової кадрової політики. Матеріали статті можуть бути корисними для керівників країни вищої ланки, вищого командного складу сил оборони та безпеки держави, аналітиків, науковців і дослідників у галузі національної безпеки та розвитку оборонної сфери держави, а також фахівців кадрового менеджменту у військах (силах).
- Open Access
- 31 October 2024
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 14 (5) , 43-57
Аналітична метрика реалій та перспектив розвитку людського ресурсу як елементу оборонної достатності держав
Мета роботи: полягає у висвітленні проблематики неоднорідності динаміки людського ресурсу порівняно до частки населення працездатного віку, що у довгостроковій перспективі може мати негативний вплив на оборону достатність держав. Метод дослідження: аналізу; синтезу; порівняння; формалізації та оцінювання матеріалу; абстрагування та кон’юнктурного аналізу (мислення). Результати дослідження: здійснено екстраполяцію даних коефіцієнтів вікової залежності деяких країн до 2029 року, що у поєднанні із порівнянням прогнозованих значень динаміки та темпів змін людського ресурсу дали можливість виділити держави, у котрих людський фактор може бути загрозою\поштовхом до зниження\підвищення оборонної достатності у довгостроковій перспективі. Теоретична цінність дослідження: полягає у донесенні до читачів важливості порівняння динаміки людського ресурсу до частки населення працездатного віку під час планування довгострокової оборонної політики.
- 31 October 2024
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 14 (5) , 43-57
Open AccessАналітична метрика реалій та перспектив розвитку людського ресурсу як елементу оборонної достатності держав
Мета роботи: полягає у висвітленні проблематики неоднорідності динаміки людського ресурсу порівняно до частки населення працездатного віку, що у довгостроковій перспективі може мати негативний вплив на оборону достатність держав. Метод дослідження: аналізу; синтезу; порівняння; формалізації та оцінювання матеріалу; абстрагування та кон’юнктурного аналізу (мислення). Результати дослідження: здійснено екстраполяцію даних коефіцієнтів вікової залежності деяких країн до 2029 року, що у поєднанні із порівнянням прогнозованих значень динаміки та темпів змін людського ресурсу дали можливість виділити держави, у котрих людський фактор може бути загрозою\поштовхом до зниження\підвищення оборонної достатності у довгостроковій перспективі. Теоретична цінність дослідження: полягає у донесенні до читачів важливості порівняння динаміки людського ресурсу до частки населення працездатного віку під час планування довгострокової оборонної політики.
- Open Access
- 8 August 2023
- Published by Universidad del Zulia in Cuestiones Políticas
- Vol. 41 (78) , 554-563
Formation of military political leadership through the lens of history
By means of a documentary analysis methodology, the purpose of the article was to determine the main characteristics of the formation of military political leadership. The sources of the study are the classical works of Greek philosophers: Plato, Aristotle, and also the treatise “The Art of War”, in which the famous Chinese general Sun Tzu stresses the need for self-control, emphasizes the possibility of avoiding confrontation without a prior in-depth analysis of the situation and one’s own capabilities. In the process of research, the authors defined the concept of the military-political leader, as well as highlighted the fundamentals of the quality of the leader’s personality. The authors come to the conclusion that the military manager is a professional leader, a person who has special knowledge, talent and also has some information about the news in the field of combat organization, the use of weapons and management of a military organization. He is also a person who not only knows how to influence subordinates to his will, but also knows how to organize teamwork and be responsible for his actions.
- 8 August 2023
- Published by Universidad del Zulia in Cuestiones Políticas
- Vol. 41 (78) , 554-563
Open AccessFormation of military political leadership through the lens of history
By means of a documentary analysis methodology, the purpose of the article was to determine the main characteristics of the formation of military political leadership. The sources of the study are the classical works of Greek philosophers: Plato, Aristotle, and also the treatise “The Art of War”, in which the famous Chinese general Sun Tzu stresses the need for self-control, emphasizes the possibility of avoiding confrontation without a prior in-depth analysis of the situation and one’s own capabilities. In the process of research, the authors defined the concept of the military-political leader, as well as highlighted the fundamentals of the quality of the leader’s personality. The authors come to the conclusion that the military manager is a professional leader, a person who has special knowledge, talent and also has some information about the news in the field of combat organization, the use of weapons and management of a military organization. He is also a person who not only knows how to influence subordinates to his will, but also knows how to organize teamwork and be responsible for his actions.