VTViktor Tsarynnyk

Viktor Tsarynnyk

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Viktor Tsarynnyk has a total of 28 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Визначення пріоритетних факторів впливу на ефективність функціонування системи кадрового менеджменту Збройних Сил України на основі методу інтерпретаційного структурного моделювання

    by Viktor Tsarynnyk, Serhii Baranov, Volodymyr Remez, Artem Vasianovych

    Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення ефективності функціонування системи кадрового менеджменту Збройних Сил України в умовах тривалої збройної агресії, обмеженості ресурсів і зростаючих вимог до якості підготовки та використання персоналу Збройних Сил України. Складність та багаторівневість зазначеної системи зумовлюють потребу в застосуванні сучасних методів стратегічного аналізу та структурування факторів впливу на її ефективність. Метою статті є визначення та ієрархізація факторів впливу на ефективність функціонування системи кадрового менеджменту Збройних Сил України на основі поєднання SWOT-аналізу та методу інтерпретаційного структурного моделювання. У статті здійснено аналіз існуючих підходів до оцінювання ефективності кадрового менеджменту, обґрунтовано доцільність використання SWOT-аналізу для формування множини факторів та методу інтерпретаційного структурного моделювання для встановлення структури взаємозв’язків між ними. Методологічну основу дослідження становлять системний аналіз, структурно-функціональний підхід, методи стратегічного аналізу та інтерпретаційного структурного моделювання. У результаті дослідження сформовано множину внутрішніх і зовнішніх факторів впливу, побудовано матрицю залежності та матрицю досяжності, а також визначено ранжовану ієрархію факторів. Встановлено, що ключовою системною проблемою функціонування системи кадрового менеджменту Збройних Сил України є відсутність інтегрованої методики оцінювання її ефективності, яка є фактором найвищого рівня в ієрархії. Отримані результати створюють методичну основу для подальшого розроблення інтегрованої системи показників оцінювання ефективності кадрового менеджменту. Матеріали статті можуть бути використані для удосконалення державної кадрової політики у секторі безпеки і оборони, а також розроблення методичних підходів до оцінювання ефективності функціонування системи кадрового менеджменту Збройних Сил України.


  • Open Access

    Удосконалення процесів військово-професійної орієнтації громадян України і прийому на навчання до ВВНЗ: концепція новітньої моделі вступної кампанії “ВІЙСЬКОВІ ПЕРШИМИ, ЦИВІЛЬНІ ПОТІМ”

    by Oleh Semenenko, Viktor Tsarynnyk, Andrii Trystan, Liliia Semenenko

    Актуальність дослідження синхронізації вступних кампаній до військових та цивільних закладів вищої освіти зумовлена необхідністю зміцнення кадрової безпеки держави та мінімізації ризиків недобору кандидатів до вищих військових навчальних закладів, що спостерігається упродовж останніх років. Зростаюча потреба у якісно підготовленому людському ресурсі для сектору безпеки і оборони, а також конкуренція між військовими та цивільними закладами вищої освіти за вступників актуалізують необхідність формування нової організаційної моделі. Метою статті є обґрунтування і розроблення перспективної моделі вступної кампанії “Військові першими, цивільні потім”, яка передбачає пріоритетне проведення вступу до вищих військових навчальних закладів, розведення в часі подачі заяв та узгодження дій Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і державної електронної бази з питань освіти. У статті проаналізовано недоліки чинної системи вступних кампаній, зокрема асинхронність і часткове накладання в часі процедур вступу до військових і цивільних закладів вищої освіти, що призводить до “подвійного вибору” вступників, зниження ефективності конкурсного відбору та збільшення ризику відтоку кандидатів. На основі вивчення міжнародного досвіду обґрунтовано доцільність запровадження раннього або автономного військового циклу набору. Методологічну основу дослідження становлять системний аналіз, структурно-функціональний підхід, порівняльний аналіз і аналітичне моделювання. Результатом роботи є формування синхронізованої моделі вступної кампанії, яка передбачає завершення основного етапу вступу до військових закладів вищої освіти до початку вступних процедур у цивільних закладах вищої освіти, упровадження окремого реєстру військових спеціальностей у державній електронній базі з питань освіти, заборону одночасної подачі заяв до військових і цивільних закладів і поділ вступного процесу до військових закладів на основну та додаткову хвилі. Матеріали статті можуть бути використані для вдосконалення державної політики у сфері військово-професійної орієнтації, модернізації процесів прийому та цифрової інтеграції механізмів вступу.

  • Open Access

    Аналіз існуючих підходів до оцінювання рівня впливу функціонування приватних військових компаній на рівень воєнно-економічної та національної безпеки держави

    by Andrii Hnatov, Viktor Tsarynnyk, Oleksii Shevchenko, Yuzef Dobrovolskyi, Vyacheslav Kosevtsov

    Актуальність дослідження функціонування приватних військових компаній обумовлена їхнім зростаючим впливом на воєнно-економічну та національну безпеку провідних країн світу, особливо в умовах гібридних воєнних конфліктів і посилення зовнішніх загроз. Мета статті полягає у системному аналізі впливу функціонування приватних військових компаній на воєнно-економічну та національну безпеку держави для вироблення збалансованих рекомендацій державної політики. У статті проведено системний аналіз сильних і слабких сторін приватних військових компаній, а також можливостей і загроз, які вони створюють для держави. Застосовано методику SWOT-аналізу для кількісного оцінювання балансу між перевагами і ризиками функціонування приватних військових компаній, що дало змогу обґрунтувати доцільність селективно-консервативної стратегії їх інтеграції в систему національної безпеки. Основними методами дослідження були системний підхід, експертне оцінювання і кількісний SWOT-аналіз, що дозволило виділити ключові фактори впливу приватних військових компаній на воєнно-економічну та національну безпеку держави, а також сформувати рекомендації щодо збалансованої державної політики у цій сфері. Результати роботи можуть бути корисними для розробників політики, військових аналітиків, фахівців у сфері безпеки і оборони, а також науковців, які вивчають сучасні безпекові виклики і трансформації системи оборони. Матеріали статті сприяють глибшому розумінню ролі приватних військових компаній у системі національної безпеки, а також підкреслюють необхідність чіткого правового регулювання і контролю за їхньою діяльністю, щоб мінімізувати потенційні загрози і максимізувати оперативні переваги в умовах сучасних воєнних викликів.

  • Open Access

    Аналіз наявної системи кадрового менеджменту Збройних Сил України, її складові та елементи: структурно-функціональна модель підготовки громадян до військової служби

    by Oleh Semenenko, Viktor Tsarynnyk, Serhii Baranov, Oleh Tarasov, Віктор Царинник

    Актуальність дослідження зазначеної тематики полягає в тому, що система кадрового менеджменту Збройних Сил України є ключовим інструментом управління людськими ресурсами у військовій сфері. Вона забезпечує ефективне комплектування, підготовку, розвиток та мотивацію особового складу, що безпосередньо впливає на боєздатність військ. На сьогодні кадровий менеджмент набув критичної важливості через військові виклики, спричинені агресією російської федерації проти України, поступовим переходом на стандарти НАТО та зростанням ролі технологій, для опанування яких необхідне залучення людського капіталу відповідної компетентності. Цей виклик потребує більш уніфікованого, комплексного та стратегічно скоординованого підходу до розбудови новітньої системи кадрового менеджменту. Тому першим логічним кроком у цьому напрямку є проведення аналізу наявної системи кадрового менеджменту, її складових та елементів, виявлення в ній сильних і слабких сторін, зрозуміти, які її елементи ефективно працюють і потребують збереження або вдосконалення, а які є застарілими чи неефективними. Це дозволить передбачити можливі ризики, у разі реформи наявної системи, та розробити шляхи їхнього уникнення або мінімізації. Основними методами дослідження є системний підхід, що дозволяє комплексно розглядати кадровий менеджмент, та системний аналіз, який забезпечує глибоке вивчення окремих підсистем. Використано також методи індукції та дедукції для формування загальних висновків на основі окремих фактів і закономірностей. Застосовано порівняння, класифікацію, узагальнення та систематизацію для впорядкування отриманих даних, а моделювання допомогло відтворити структуру та взаємодію елементів системи кадрового менеджменту. Матеріали статті можуть бути корисними керівникам країни вищої ланки, вищому командного складу сил оборони та безпеки держави, аналітикам, науковцям і дослідникам у галузі національної безпеки та оборонного менеджменту, органів військового управління, які виконують завдання та функції кадрового менеджменту.


  • Open Access

    Кадровий менеджмент Збройних Сил України в контексті сучасних загроз та викликів: понятійно-термінологічний апарат

    by Oleh Semenenko, Viktor Tsarynnyk, Larysa Tsarynnyk, Nataliia Snapkova, Віктор Царинник, Лариса Царинник

    Актуальність зазначеної тематики полягає в тому, що сучасні теоретичні засади кадрового менеджменту постійно трансформуються під впливом динамічних змін, що обумовлюються військовою кадровою політикою, акцентованою на розвиток та ефективне застосування кадрового потенціалу для вирішення поточних і перспективних завдань у сфері забезпечення боєздатності Збройних Сил України. Як наслідок, понятійно-термінологічний апарат, який використовується в системі кадрового менеджменту, теж зазнає певних змін і потребує системного аналізу та вивчення. Тому головною метою статті є розкриття теоретичної сутності кадрового менеджменту Збройних Сил України, тлумачення та аналіз базових знань і термінів, обґрунтування теоретичних, методологічних положень порядку управління персоналом, його принципів та формалізація основних складових менеджменту. Основними методами досліджень є методи аналізу та синтезу, дедукції та індукції. Основними результатами статті є: результати аналізу історичного аспекту розвитку менеджменту; концентрація уваги вчених на актуальності дослідження теорії кадрового менеджменту; визначення ключових аспектів розвитку понятійно-термінологічного апарату теорії кадрового менеджменту; висвітлення нових підходів кадрового менеджменту та їхньої проблематики, основних напрямів розвитку військової кадрової політики. Матеріали статті можуть бути корисними для керівників країни вищої ланки, вищого командного складу сил оборони та безпеки держави, аналітиків, науковців і дослідників у галузі національної безпеки та розвитку оборонної сфери держави, а також фахівців кадрового менеджменту у військах (силах).


  • Open Access

    Перспективна модель комплектування та проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України в умовах війни: альтернатива примусовій мобілізації

    by Andrii Lebedenko, Oleh Semenenko, Oleksii Smilianskyi, Viktor Tsarynnyk, Robert Ovanesian, Олексій Смілянський, Віктор Царинник

    У контексті сучасного збройного конфлікту і гібридної війни ефективне укомплектування збройних сил людськими ресурсами стає одним із найважливіших завдань для будь-якої держави. Питання мобілізації набуло особливого значення, враховуючи військовий конфлікт в Україні, що триває. Традиційна примусова мобілізація залишається необхідним заходом під час війни, пов’язаним з низкою проблем, зокрема це і психологічний стрес, соціальна несправедливість та емоційне вигорання військовослужбовців. Водночас, люди все більше усвідомлюють, що надання громадянам права вибору може значно підвищити ефективність мобілізації. Добровольці, як правило, більш мотивовані, мають вищий бойовий дух і краще підготовлені до виконання завдань. Отже, метою статі є формування у суспільства, керівництва держави та Збройних Сил України розуміння можливості переходу від примусу до усвідомленого та добровільного рішення громадян щодо військової служби, а головне – наявності права вибору щодо терміну та умов проходження військової служби, який був би не тільки морально етичним, але і стратегічно доцільним. Основними методами досліджень в статті є методи аналізу та синтезу, дедукції та індукції. Основними результатами статті є: досвід вивчення різних підходів до мобілізації та їх впливу на ефективність функцій сил оборони, а також результати аналізу міжнародного досвіду в цій галузі, який має велике значення для забезпечення надійної оборони та безпеки України. Вивчивши часові параметри процесу мобілізації, так званий таймлайн (“timeline”), їхню трансформацію від примусу до добровільної служби, можна зробити цінні висновки для створення надалі більш збалансованої та ефективної системи комплектування Збройних Сил України. Отже, подальші дослідження в цій галузі дозволять не тільки вивчити питання, важливі для нинішнього військового контексту України, а й сприятимуть формуванню нового та ефективного підходу до мобілізації України в умовах бойових дій.


  • Open Access

    Аналітична метрика реалій та перспектив розвитку людського ресурсу як елементу оборонної достатності держав

    by Oleh Semenenko, Maryna Abramova, Viktor Tsarynnyk, Nataliia Snapkova, Mariia Yarmolchyk, Maksym Polyvoda

    Мета роботи: полягає у висвітленні проблематики неоднорідності динаміки людського ресурсу порівняно до частки населення працездатного віку, що у довгостроковій перспективі може мати негативний вплив на оборону достатність держав. Метод дослідження: аналізу; синтезу; порівняння; формалізації та оцінювання матеріалу; абстрагування та кон’юнктурного аналізу (мислення). Результати дослідження: здійснено екстраполяцію даних коефіцієнтів вікової залежності деяких країн до 2029 року, що у поєднанні із порівнянням прогнозованих значень динаміки та темпів змін людського ресурсу дали можливість виділити держави, у котрих людський фактор може бути загрозою\поштовхом до зниження\підвищення оборонної достатності у довгостроковій перспективі. Теоретична цінність дослідження: полягає у донесенні до читачів важливості порівняння динаміки людського ресурсу до частки населення працездатного віку під час планування довгострокової оборонної політики.

  • Open Access

    “Таймлайн”-мобілізація – шлях від примусу до популяризації військової служби в умовах війни: право вибору – спосіб ефективного комплектування людськими ресурсами

    by Oleh Semenenko, Volodymyr Koval, Yuzef Dobrovolskyi, Viktor Tsarynnyk, Robert Ovanesian, Юзеф Добровольський, Віктор Царинник

    Актуальність статті, тематика якої – підвищення ефективності мобілізації в Україні, ні в кого сьогодні не викликає сумніву. Запровадження авторами так званих принципів “timeline”-мобілізації полягає в аналізі змін у підходах щодо мобілізації під час війни, зокрема щодо переходу від примусової мобілізації до популяризації військової служби та надання права вибору військовозобов’язаним формату проходження служби за принципом: “чим більше ти ризикуєш, тим менше ти служиш, але маєш найбільший фінансовий та соціальний пакет для себе та своєї родини, і навпаки”. Це дослідження підкреслює важливість забезпечення права вибору для громадян, що сприяє ефективному комплектуванню людськими ресурсами та підвищенню морального духу військовослужбовців. В умовах російсько-української війни, що триває, для України цей підхід є критично важливим, оскільки дозволяє зміцнити обороноздатність країни завдяки залученню мотивованих та свідомих добровольців. Тому головною метою статті було обрано виявлення існуючої проблематики мобілізаційних процесів у нашій державі та пошук шляхів удосконалення механізмів комплектування Збройних Сил України людськими ресурсами в умовах війни. Одним зі шляхів автори вважають запровадження системи “timeline”-мобілізації в Україні, яка, на їхню думку, сприятиме формуванню позитивного іміджу військової служби, підвищенню мотивації до добровільного вступу та забезпеченню ефективного комплектування людськими ресурсами в умовах війни. Основними методами досліджень є методи “мозкового штурму”, аналізу і синтезу, дедукції та індукції. Головними результатами статті є те, що в ній: сформовано актуальну проблематику діючих механізмів комплектування Збройних Сил України людськими ресурсами під час мобілізації в умовах війни; запропоновано методичний підхід щодо проведення досліджень за напрямом підвищення ефективності мобілізації в Україні; запропоновано проєкт новітньої моделі проходження військової служби за контрактом за принципом “timeline”-мобілізації; сформовано варіанти проходження військової служби за контрактом під час дії воєнного стану; запропоновано підхід щодо визначення додаткових соціальних гарантій військовослужбовцям під час проходження служби за контрактом за принципом “timeline”. Матеріали статті можуть бути корисними керівництву складових Сил оборони України та держави в цілому, а також науковцям і дослідникам за напрямами досліджень питань щодо комплектування людськими ресурсами та мобілізації у Збройних Силах України.


  • Open Access

    Методичний підхід та моделі організації проведення досліджень за напрямом підвищення ефективності мобілізації в Україні в умовах війни

    by Oleh Semenenko, Viktor Tsarynnyk, Robert Ovanesian, Oleksandr Vodchyts, Volodymyr Remez, Maksym Polyvoda

    Мета роботи: аналіз змін у підходах щодо мобілізації під час російсько-української війни, зокрема щодо переходу від примусової мобілізації до популяризації військової служби та надання права вибору військовозобов’язаним формату проходження служби за принципом “timeline”-мобілізації: “чим більше ти ризикуєш, тим менше ти служиш, але маєш найбільший фінансовий та соціальний пакет для себе та своєї родини, і навпаки”. Метод: методи “мозкового штурму”, аналізу і синтезу, дедукції та індукції. Практична цінність дослідження: визначено сучасні аспекти проходження військової служби, мобілізації та військового обліку, а також висвітлено наявну проблематику якості комплектування людськими мобілізаційними ресурсами, з подальшим формуванням рекомендацій щодо шляхів вирішення наявних проблем. Цінність дослідження: Одним зі шляхів автори вважають запровадження системи “timeline” – мобілізації в Україні, яка, на їхню думку, сприятиме формуванню позитивного іміджу військової служби, підвищенню мотивації до добровільного вступу та забезпеченню ефективного комплектування людськими ресурсами в умовах війни. Сформовано актуальну проблематику діючих механізмів комплектування Збройних Сил України людськими ресурсами під час мобілізації в умовах війни; запропоновано методичний підхід щодо проведення досліджень за напрямом підвищення ефективності мобілізації в Україні; запропоновано проєкт новітньої моделі проходження військової служби за контрактом за принципом “timeline”-мобілізації; сформовано варіанти проходження військової служби за контрактом під час дії воєнного стану; запропоновано підхід щодо визначення додаткових соціальних гарантій військовослужбовцям під час проходження служби за контрактом за принципом “timeline”. Майбутні дослідження: Подальші дослідження доцільно спрямувати на більш детальне вивчення можливих варіантів контрактів за принципом “timeline” та інших факторів, що можуть позитивно вплинути на стан комплектування вмотивованим особовим складом.


  • Open Access

    Роль безконтактних війн у сучасній системі глобальної безпеки: український досвід

    by Oleh Semenenko, Yurii Kliat, Serhii Ostrovskyi, Viktor Tsarynnyk, Volodymyr Remez, Dmytro Momot

    Мета роботи: аналіз сучасних тенденцій, перспектив безконтактних війн на основі визначених стратегій і технологій їх ведення в сучасному геополітичному просторі. Метод дослідження: аналіз; синтез; порівняння; формалізація та експертне оцінювання; абстрагування та кон’юнктурний аналізу (мислення). Практична цінність дослідження: визначено основні фактори, які обумовлюють необхідність розвитку та впровадження стратегії безконтактних війн; узагальнено основні визначення терміну “безконтактна війна”; визначено перспективи та напрями реалізації технологій безконтактної війни у сучасному геополітичному середовищі; узагальнено основні стратегії ведення безконтактної війни; сформовано основні характеристики впливу тенденцій безконтактних війн на глобальну безпеку. Майбутні дослідження: подальші дослідження слід спрямувати на глибокий аналіз сучасних стратегій безконтактної війни, зокрема розвитку кібератак, електронної боротьби, інформаційної війни, використання автономних систем та розвідувальних дронів, а також оцінювання ефективності цих стратегій у сучасних геополітичних конфліктах та їхній вплив на міжнародні відносини. Тип статті: теоретичний, практичний.