MKMariia Kut

Mariia Kut

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Mariia Kut has a total of 6 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Security determinants of Ukraine's sustainable development in the era of the knowledge economy: economic, energy and environmental dimensions

    by Oleksandr Kuchyk, Mariia Kut

    The purpose of the article is to substantiate the relationship between the development of the knowledge economy and the strengthening of the security prerequisites for Ukraine's sustainable development through economic, energy and environmental dimensions. The study proceeds from the assumption that knowledge, science, human capital, digital technologies and innovation capacity are not only drivers of productivity but also resources for reducing systemic vulnerabilities. The methodology combines comparative and structural-functional analysis, gap analysis and descriptive comparison of official indicators for 2020–2026; no composite indices, expert scoring or econometric models are used. In 2024, Ukraine's R&D expenditure amounted to 0.37% of GDP compared with 2.2% in the EU, indicating a substantial gap in the reproduction of the scientific and technological base. At the same time, 82.47% of the population used the Internet, creating an important digital basis for knowledge diffusion. The energy dimension shows that Ukraine's available dispatchable power generation capacity fell from roughly 38 GW before the full-scale invasion to around 12 GW after the concentrated attacks of spring 2024, making restoration, decentralisation, storage, digital management and integration with the European grid central to resilience. The environmental dimension also has a pronounced economic effect: direct damage to the environment, natural resources and forestry sector was estimated at USD 2 billion by the end of 2025, while broader economic and social losses reached USD 36 billion. The article argues that the knowledge economy supports sustainable development through three interconnected channels: higher productivity and structural adaptability; the digitalisation, decentralisation and technological modernisation of the energy system; and eco-innovation, environmental monitoring and resource efficiency. The scientific novelty lies in refining the concept of security determinants of sustainable development by interpreting economic, energy and environmental resilience as interconnected outcomes of transforming knowledge, science, human capital and technology into the capacity to absorb shocks and sustain long-term development.

  • New York Global Science Conference 2026

    by Марія Олександрівна Кут, Микита Сергійович Семенов

    Науковий журнал для працівників науки та викладачів закладів освіти. Публікація статей, матеріалів конференцій, досліджень та методичних розробок у відкритому доступі. Scientific journal for researchers and university educators. Publication of articles, conference papers, research and methodological developments in open access.

  • Open Access

    ДЕМОКРАТИЧНЕ ВІДКОЧУВАННЯ УГОРЩИНИ В ПЕРІОД РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ НА ЙОГО ВПЛИВ НА ПОЗИЦІЇ ЄС У СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

    by Оксана Ігорівна Когут-Ференс, Марія Олександрівна Кут

    Вступ. Забезпечення демократичного середовища та ринкових економічних умов для провідних країн світу є фундаментально важливим елементом збереження сучасної системи безпеки, сформованої після завершення Другої світової війни. Європейський Союз є наддержавним утворенням та одним із трійки найвпливовіших суб’єктів міжнародних відносин, а, отже, ключовим гарантом не лише континентальної, а й глобальної безпеки. Посилення антидемократичних процесів у ЄС матиме негативний вплив на стійкість сучасного світопорядку, порушення балансу сил і зростання кількості країн із тоталітарним правлінням, що може стати причиною загострення та збільшення кількості військових конфліктів. З приходом до влади в Угорщині Віктора Орбана антидемократичні процеси суттєво пришвидшилися, а його внутрішні та зовнішні заяви можуть спричинити у майбутньому пожвавлення антидемократичних процесів навіть після його відходу від влади. Мета. Метою статті є висвітлення факторів виникнення демократичного відкочування, процесу перебігу (на прикладі позиції Угорщини) та окреслення потенційних загроз і наслідків для європейської глобальної архітектури безпеки в умовах сучасної системи міжнародних відносин, яка також внаслідок посилення антидемократичних процесів може зазнати безповоротних змін. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є: 1) праці вітчизняних та зарубіжних авторів, що проводять наукові дослідження демократичних та антидемократичних процесів в світі і в країнах Європейського Союзу; 2) статистичні дані індексу економічної свободи в країнах-членах Європейського Союзу; 2) аналітичні матеріали світових авторитетних інформаційних центрів та ресурсів. У процесі дослідження було використано такі наукові методи: спостереження та порівняння (для опису процесу демократичного відкочування Угорщини під час правління Віктора Орбана); аксіоматичний (для дослідження взаємозалежності між демократичними процесами та економічною свободою); формалізації, аналізу та синтезу, абстрагування (для побудови причин і наслідків демократичного відкочування та його впливу на позиції ЄС у глобальній системі безпеки); логічного узагальнення результатів (формулювання висновків). Результати. У статті розкрито ключові аспекти демократичного відкочування Угорщини як потенційного виклику для Європейського Союзу (ЄС) у контексті міжнародної безпеки. Висвітлюються можливі наслідки для глобальної системи безпеки від посилення демократичного прогресу або регресу в Європейському Союзі. Досліджено та систематизовано фактори розвитку демократичного відкочування та обґрунтовано, чому такі процеси будуть поглиблюватися і розширюватися за умов ескалації кризових явищ, зростання політичної нестабільності та збільшення кількості збройних конфліктів. Розглянуто вплив внутрішньополітичних трансформацій на єдність зовнішньої та безпекової політики. У роботі також обґрунтовано, що подальше поглиблення демократичного відкочування в Угорщині може негативно вплинути на регіональне лідерство Європейського Союзу, послабити його позиції на міжнародній арені та знизити ефективність його ролі як ключового актора у формуванні європейської та глобальної системи безпеки. Такі тенденції можуть мати довгострокові наслідки для стабільності...

  • SCIENCE AT THE FRONTIER OF PROGRESS

    by Оксана Когут-Ференс, Mariia Kut, Наталія Кононец, Інна Іщенко, Микола Іванович Луцький

  • Open Access

    ЦИФРОВА ДИПЛОМАТІЯ МІНІСТЕРСТВА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ: ПОТОЧНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

    by Марія Кут

    Стаття присвячена дослідженню сучасного стану та перспектив розвитку цифрової дипломатії Міністерства закордонних справ України в умовах зростання глобальних інформаційних загроз і трансформації міжнародного комунікаційного простору. Проаналізовано ключові цифрові інструменти, що використовуються МЗС для просування зовнішньополітичних позицій держави, формування позитивного міжнародного іміджу та протидії дезінформаційним кампаніям. Окрему увагу зосереджено на ефективності застосування соціальних мереж, мультимедійних платформ, інтерактивних онлайн-проєктів та міжнародних цифрових ініціатив. Визначено основні виклики, серед яких кіберзагрози, інформаційні операції та потреба у підвищенні цифрових компетентностей дипломатів. Запропоновано напрями подальшої модернізації цифрової дипломатії України, спрямовані на зміцнення інформаційної стійкості та інтеграцію у глобальний цифровий простір.


  • Open Access

    АТРИБУТИВНІ РИСИ ЦИФРОВОГО РИНКУ ЄС

    by Марія Кут

    Стаття присвячена дослідженню атрибутивних рис цифрової дипломатії ЄС у контексті їх впливу на світову економіку. Окреслено основні переваги цифровізації традиційних господарських зв’язків та їх рентабельності, а також труднощі, пов’язані насамперед з всеосяжною та невпорядкованою природою «нової економіки». Проілюстровано фундаментальні виклики процесів диджиталізації електронної торгівлі. Прозоро розглянуто ключові стратегії формування та регулювання цифрового ринку у рамки ширшої концепції соціально-економічного розвитку ЄС, що постали стрижневими елементами для адаптації Спільноти до так званої цифрової декади. Відзначено частку залученості у функціонування цифрового ринку а також продемонстровано стійке зростання ролі інформаційних технологій у житті суспільств. Описано конститутивні риси природи єдиного цифрового ринку Спільноти.